Schwering, Stephan. Zuhör. Raum in der Zentralbibliothek im KAP1: ein Labor für Heimat, Dialog und Zusammenhalt / Stephan Schwering, Christine von Fragstein // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2026. - Bd. 50, № 1. — S. 27-29. У Німеччині щорічно присуджується премія Future Shaper Prize for Libraries інноваційним проєктам у сфері бібліотечних справ, які спрямовані на перетворення бібліотек у місця для обміну думками та соціальної взаємодії. У 2015 році премію було присуджено проєкту Zuhör. Raum (Простір для слухання) у Центральній бібліотеці міста Дюссельдорфа, яка є одним із найбільш відвідуваних громадських місць у місті. Поєднання відкритої атмосфери бібліотеки та методологічного досвіду співробітників створює умови, в яких відвідувачі можуть легко вступати у діалог. Розмови зосереджені на досвіді, спогадах та з’ясуванні поглядів на різні теми. Саме слухання виступає як соціальний міст — незалежно від віку, походження, мови, освіти або способу життя.
Stella, Giulia. Edutainment in der Praxis: Wie ein Escape Game die Einführung in die Bibliotheksnutzung verändern kann / Giulia Stella, Yvonne Voigt ; Stephan Schwering, Christine von Fragstein // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2025. - Bd. 50, № 1. — S. 34-44. Завдяки грі-квесту «BiblioBreak», розробленій як вступ до загального користування бібліотекою, вивчення дослідницьких інструментів, систем позичання та бібліотечних послуг перетворюється на інтерактивну пригоду. З серпня 2024 року цей освітньо-розважальний формат (освіта + розваги) використовується в Державній та університетській бібліотеці Бремена (SuUB), щоб забезпечити користувачам, які вперше користуються центральною бібліотекою, ігрове та захопливе знайомство.
Szymkowiak, André. Bildungspartnerschaft zwischen Bibliotheken und Schulen: Eine Erfolgsgeschichte mit Zukunft / André Szymkowiak // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2026. - Bd. 50, № 1. — S. 45-48. На прикладі землі Північної Рейні-Вестфалії (Німеччина) розглядаються освітні партнерства між публічними бібліотеками та школами, розповідається, як співпраця сприяє популяризації читання, медіа- та інформаційної грамотності, а також цифровій освіті, підкреслюється, що партнерства між бібліотеками та школами сприяють освітній рівності та є перспективною моделлю інтеграції формальної та неформальної освіти.
Lorenz, Oskar. Educational robots in public libraries: an innovative approach to early reading literacy development / Oskar Lorenz, Janett Mohnke // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2026. - Bd. 50, № 2. — S. 135–142. У статті представлено проєкт LeseNAO (англ. ReadingNAO) від RoboticLab Telematics німецького Технологічного університету Вільдау використання освітніх роботів у публічних та шкільних бібліотеках. Проєкт демонструє, як людиноподібні роботи можуть сприяти розвитку навичок читання. На основі тематичного дослідження 2023 року, що описує реалізацію проєкту у кількох публічних бібліотеках Німеччини, у статті викладено загальну концепцію, практичне налаштування та деталі реалізації, а також вимоги до бібліотек, які зацікавлені в участі у проєкті. Мета полягає в тому, щоб надихнути бібліотеки випробувати його самостійно та розробляти подальші ідеї щодо використання освітніх роботів.
Eppinger, Leon. Pepper-Roboter in Bibliotheken: Teamplayer oder Spielerei? / Leon Eppinger, Lisann Kanzler, Sophie Tertel // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2026. - Bd. 50, № 2. — S. 143-155. З 2016 року німецький Технологічного університет Вільдау володіє двома гуманоїдними роботами Pepper, один з яких постійно використовується в університетській бібліотеці з 2018 року. У статті описано сценарії, в яких процесах роботи використовувалися досі, та те, як їх сприйняли цільові групи користувачів. Стаття також надає уявлення про те, як гуманоїдних роботів можна ефективно використовувати в бібліотеках.
Brandstätter, Andrea. DIY RAG-Anwendung: Überlegungen für einen erfolgreichen Start / Andrea Brandstätter // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2026. - Bd. 50, № 2. — S. 156-162. Сучасні бібліотеки стоять перед значними викликами у зв’язку з впровадженням інструментів генеративного штучного інтелекту (GenAI). Користувачі очікують від бібліотек надання інструментів, що мають значний потенціал забезпечення доступу до колекцій та даних для широкої аудиторії. Мета статті – продемонструвати, як інтеграція систем генеративного пошуку з розширеними можливостями (RAG) відкриває для бібліотеки інноваційні можливості для оптимізації пошуку та використання наукових ресурсів. Особлива увага приділяється поданням критеріїв прийняття рішень у вигляді практичного керівництва для підтримки бібліотек у розробці та експлуатації власних систем RAG.
Engel, Karsten. Künstliche Intelligenz in wissenschaftlichen Bibliotheken. Einige Organisationsformen im Spannungsfeld universitärer Governance / Karsten Engel // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2026. - Bd. 50, № 2. — S. 175-186. У статті аналізуються організаційні форми, які університетські бібліотеки можуть використовувати для структурування своєї діяльності у сфері штучного інтелекту та ефективної інтеграції ШІ в структури управління університетом. Основна увага приділяється висновкам Базельського університету (Німеччина). Використовуючи три моделі – координаційний офіс зі штучного інтелекту, робочу групу зі штучного інтелекту та децентралізований підхід – розглядаються їхні функції, можливості та обмеження. Нарешті, у статті демонструється, чому гібридні схеми особливо добре підходять для ефективного представлення інтересів бібліотек.
Senst, Erik. KI bei Studierenden: Empirische Erhebung zu Nutzungspraxis, Erwartungen und Haltungen / Erik Senst, Dana-Kristin Mah // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2026. - Bd. 50, № 2. — S. 223-233. У статті представлені результати пілотного дослідження з медіа та інформаційної грамотності серед студентів Університету Леуфана в Люнебурзі (Німеччина) На основі онлайн-опитування 446 студентів було вивчено, як використовуються програми на основі ШІ у навчальному процесі, як студенти оцінюють свої навички роботи з ШІ та які очікування вони пред’являють до університету. Результати дослідження виявили важливість систематичної інтеграції розвитку навичок роботи з ШІ у навчальні програми та супутні бібліотечні послуги. Попри деяку неповноту результатів, пілотне дослідження надає важливі висновки для розвитку університетів та їх бібліотек.
Grossmann, Andreas. Digitale Servicelösungen in Bibliotheken: Wunsch versus Wirklichkeit / Andreas Grossmann // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2026. - Bd. 50, № 2. — S. 187–196. Цифрова трансформація як у суспільстві, так і у бібліотечних процесах та послугах триває. На думку автора статті, бібліотеки як демократичні установи освіти в інформаційному просторі беруть на себе суспільну відповідальність за надання критичного погляду на часто перебільшену роль ШІ в дискусіях щодо цифрового суспільства. У статті розглядається, якою мірою цифрові рішення створили синергію в портфелі послуг бібліотеки Цюрихського педагогічного університету за останній час, який вплив це мало на ресурс «часу» як для співробітників, так і для відвідувачів. Цифрові інструменти, що використовуються, оцінюються з погляду їх актуальності та функціональності, а також наводиться коротка оцінка співвідношення витрат і переваг щодо потенційного підвищення ефективності бібліотечних процесів.
Hübler, Conrad. ALIMA – Ein RAG-basiertes System zur LLM-gestützten Sacherschließung: Prototypentwicklung und erste Erfahrungen aus der Praxis / Conrad Hübler // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2026. - Bd. 50, № 2. — S. 197-216. Предметне індексування нових надходжень є одним з найбільш трудомістких основних завдань бібліотекарів-предметизаторів в академічних бібліотеках. Присвоєння контрольованих ключових слів з Інтегрованого авторитетного файлу (GND) та класифікація документів відповідно до Німецької класифікаційної системи (DK, RVK) потребують як предметних знань, так і бібліотечного досвіду. У статті описується система предметного індексування ALIMA (AI-powered Library Indexing and Metadata Assignment), що підтримується великими мовними моделями (LLM). Система розробляється в університетській бібліотеці Технічного університету Берга-Академії Фрайберга (Німеччина) та з 2025 року перебуває на етапі тестування.
Golebiowski, Anja. Nachhaltigkeit und Urbanität: Ein neuer Standort für die Zweigbibliothek Natur- und Lebenswissenschaften der Justus-Liebig-Universität in der Gießener Innenstadt / Anja Golebiowski // ABI Technik. - 2026. - № 46 (1). — S. 2-13. Перенесення філії бібліотеки природничих та біологічних наук Університету Юстуса Лібіга в Гіссені до центру міста демонструє, як вдало вибране місце розташування та інноваційний дизайн можуть служити інтересам студентів, одночасно сприяючи розвитку міста. Нове, помітне місце розташування покращує навчальне середовище для студентів, зміцнює діалог між університетом та громадою, а також позитивно впливає на міський пейзаж.
Dripe, Jānis. Gunnar Birkerts and his 19 library projects / Jānis Dripe // ABI Technik. - 2026. - № 46 (1). — S. 14-28. Латвію по праву можна вважати країною бібліотек: з населенням менше двох мільйонів вона має 1351 бібліотеку, 712 з яких є публічними. У статті висвітлюється кар’єра латвійського архітектора Гуннара Біркертса (1925–2017), автора низки проєктів бібліотечних будівель. Кульмінацією його творчої практики є Національна бібліотека Латвії — проєкт, який синтезує його концептуальні та формальні амбіції.
Weibel, Roman. Von der Büchertankstelle zum Gemeinschaftszentrum Bibliothek / Roman Weibel // ABI Technik. - 2026. - № 46 (1). — S. 29-38. У муніципальних та міських бібліотеках Швейцарії, Німеччини та Австрії відбувається масштабна трансформація. Вони перестають бути просто пунктами обміну книгами та стають «третіми місцями» – чудовий розвиток! Однак успішне майбутнє вимагає більшого. Воно вимагає переходу до громадського центру, який об’єднує кілька установ під одним дахом. Це вигідно як бібліотеці, так і громадськості, оскільки багатьом бібліотекам, особливо муніципальним, бракує ресурсів для самостійного процвітання. Бібліотеки Нідерландів та Скандинавії вже успішно завершили цю трансформацію. Це вимагає поєднання семи ключових факторів успіху. Порівняльний аналіз на прикладі Швейцарії та Нідерландів ілюструє це.
Boden, Ragna. Connecting aspects of sustainability: the new version of ISO 11799: 2024 on storage requirements for archival and library materials / Ragna Boden // ABI Technik. - 2026. - № 46 (1). — S. 56-67. Нещодавній перегляд стандарту ISO 11799 спричинило жваве обговорення одного з основних стандартів збереження паперових архівних та бібліотечних колекцій. Стаття зосереджена на специфікаціях переглянутого стандарту щодо зберігання в бібліотеках та архівах. У статті розглядається структура та передумови нового стандарту ISO 11799, приділяється особлива увага національному та міжнародному контекстам, а також ключовим питанням стандарту щодо сталого розвитку та впливу кліматичних умов на культурні цінності на паперовій основі.
Kirchhoff, Sascha. Falsche Geschichte. Wie Künstliche Intelligenz unser Geschichtsbild verzerrt / Sascha Kirchhoff // ABI Technik. - 2026. - № 46 (2). — S. 144-149. Критичний аналіз та оцінка історичної документації з контентом, створеним ШІ на платформах соціальних мереж, виявляють високий потенціал для поширення неправдивої інформації. Її відтворення або фабрикування спотворює суспільне сприйняття історії, як це демонструє ця стаття на прикладі нібито історичного відео на YouTube про хрестоносців Середньовіччя. ШІ використовує вільнодоступну інформацію без посилань на джерела та перетворює її на хибний історичний наратив. Штучний інтелект використовує загальнодоступну інформацію без наведення доказів і перетворює її на спотворене уявлення про історію. Зараз споживачі інформації до оригінальних джерел звертаються рідше, що створює ризик того, що окремі особи будуть навмисно спотворювати історію. Архіви та історичні науки покликані посилити цілеспрямоване поширення перевірених історичних знань та просування методологічних практик.
Stille, Wolfgang. Künstliche Intelligenz in Bibliotheken – anwenden und gestalten / Wolfgang Stille, Alexander Berg-Weiß, Martin Gasteiner // ABI Technik. - 2025. - № 45 (4). — S. 362-371. Автори статті розглядають потенціал штучного інтелекту в контексті інформаційних установ, зокрема бібліотек. ШІ відкриває можливості для автоматизації процесів, а також покращення та персоналізації послуг для користувачів. Одночасно наголошується на необхідності критичного аналізу супутніх проблем, таких як якість даних, етичні аспекти та забезпечення прозорості. За твердженням авторів, бібліотеки повинні не тільки використовувати ШІ, а й брати активну участь у його формуванні та розвивати експертизу в цій галузі, щоб виступати надійними постачальниками інформації в цифрову епоху.
Stille, Ibitz. KI trifft Katalogisierung. Tests zur automatisierten Erstellung von formalen Metadaten an der Österreichischen Nationalbibliothek / Ibitz Stille, Kerstin Katzlberger, Tobias Weberndorfer // ABI Technik. - 2025. - № 45 (4). — S. 382-390. У статті представлено пілотний проєкт Австрійської національної бібліотеки, що досліджує вилучення метаданих з електронних публікацій за допомогою штучного інтелекту. Два робочі процеси – один з використанням GPT через Power Automate, інший – з локальною моделлю Llama – порівнюються з погляду точності та доцільності, виявляються сильні та обмежені сторони обох підходів. Другий етап проєкту зосереджений на точному налаштуванні локальної моделі за допомогою QLoRA. Проєкт висвітлює потенціал та проблеми штучного інтелекту в каталогізації бібліотек.
Schade, Frauke. Menschen, Maschinen und Macht / Frauke Schade // ABI Technik. - 2025. - № 45 (4). — S. 403-414. У статті представлено концепцію викладання курсу «Етика даних, алгоритмів та штучного інтелекту» в Гамбурзькому університеті прикладних наук. Виходячи з цілей навчання, обговорюються етичні виклики цифрової трансформації та потреби в прикладній етиці. Нормативна етика, зокрема етика відповідальності, забезпечує основу для аналізу практичних випадків з використанням методів етичної казуїстики. Студенти не лише теоретично займаються питаннями відповідальності, але й постійно перевіряють власні методи обробки даних, алгоритмів та штучного інтелекту.
DH Spaces: Freie Schaffensräume als multifunktionale Orte an Bibliotheken / Jonas Müller-Laackman, Sonja Rosenberger, Diego Siqueira, John Woitkowitz // ABI Technik. - 2025. - № 45 (3). — S. 228-238. Цифрові гуманітарні простори (ЦГ) – це креативні робочі простори в академічних бібліотеках, які пропонують дослідникам, студентам та іншим зацікавленим особам нові можливості для співпраці. Вони слугують відкритими майданчиками для цифрових гуманітарних наук і сприяють міждисциплінарним дослідженням, спільній роботі та розробці інноваційних методологій. Обговорюються інфраструктура, сценарії використання та проблеми цих просторів з метою визначення найкращих практик їхнього проєктування. У статті також розглядається роль бібліотек як місць для ЦГ просторів та їхнє значення для розбудови спільноти та поширення знань.
Yilmaz, Merve. Makerspaces in der Hochschullehre etablieren: Erfolgreiche Methoden, Werkzeuge und Messkriterien / Merve Yilmaz, Jan Vanvinkenroye, Ulrich Haase // ABI Technik. - 2025. - № 45 (3). — S. 260-272. У статті розглядається успішний проєкт створення мейкерспейсу «Universum» у Штутгартському університеті, акцент робиться на ключові аспекти його просторової, програмної та організаційної реалізації. Мета мейкерспейсу — надати відкрите та творче середовище для міждисциплінарної роботи, експериментів та навчання студентів та співробітників університету. Автори досліджують, як фізичний дизайн, різноманітні майстер-класи та ефективне управління спільнотою сприяють популярності мейкерспейсу та його інтеграції до університетського життя. Особлива увага приділяється ролі мейкерспейсу у розвитку творчості, інновацій та міждисциплінарного співробітництва, а також його впливу на практику викладання та навчання у вищій освіті.
Nitsche, Stephanie. Von der Idee zum DNBLab: ein zentraler Zugang zu digitalen Ressourcen / Stephanie Nitsche, Anke Taube // ABI Technik. - 2025. - № 45 (3). — S. 312-318. DNBLab пропонує різні варіанти доступу до великих цифрових фондів Німецької національної бібліотеки (DNB) і був спеціально розроблений для тих, хто цікавиться текстовим та дата-майнінгом. Як центральний вузол, він надає можливості для експериментальної та творчої роботи, пропонуючи вичерпну документацію, машинозчитувані дані та різні допоміжні послуги для розвитку цифрових компетенцій. У цій статті розглядаються історія DNBLab, його цільові групи, контент, формати навчання, кадрові ресурси та поточна співпраця.
Quaasdorf, Friedrich. Kompetenzerwerb und Kompetenzerhalt / Friedrich Quaasdorf // ABI Technik. - 2025. - № 45 (3). — S. 329-334. Цифрова трансформація змінює уявлення бібліотек про себе. Від пасивного надання інформації вони стали активно займатися дослідженнями. Нові завдання, що виникають в академічних бібліотеках, вимагають нових компетенцій для належного пропонування відповідних послуг, створюють проблеми у навчанні, найму та розвитку персоналу. У статті йдеться про реалізацію в Німеччині проєкту HERMES щодо розвитку цифрових компетенцій у сфері гуманітарних наук. Проєкт спрямований на зміцнення необхідних навичок роботи з цифровими культурними даними, фінансується Федеральним міністерством освіти та досліджень Німеччини (BMBF) коштом Європейського Союзу.
Rimkeit, B. Sally. Reading for pleasure : public library dementiafriendly book groups, a proposal for a qualitative linguistic and thematic analysis / B. Sally Rimkeit, Gillian Claridge // Library Trends. - 2025. - Vol. 74, # 2. — [12] p. Про бібліотеки як центри з надання допомоги людям, що страждають на деменцію. Модель відновлення пропонує людям з деменцією надати можливість відновити своє місце в громадах через змістовні та дестигматизаційні заняття. Читання художньої літератури – це важливе дозвілля з численними перевагами для здоров’я. Однак людям з деменцією може бути важко отримати доступ та насолоджуватися книгами через прогресуючі когнітивні порушення. Автори, психіатр та прикладний лінгвіст, об’єднали свої знання для дослідження та створення книг, адаптованих з класичної літератури для людей з деменцією. Їхнє дослідження показує, що спільне читання чудової книги в публічній бібліотеці може покращити соціальні зв’язки та впевненість. У статті автори діляться практичним досвідом деяких публічних бібліотек США по налагодженню і провадженню такої діяльності.
Spaulding, Carina. Reading well for dementia : a user-led approach to increasing accessibility of health information resources for people affected by dementia / Carina Spaulding, Gemma Jolly, Debbie Hicks // Library Trends. - 2025. - Vol. 74, # 2. — [25] p. База доказів бібліотерапії показує, що публічні бібліотеки можуть сприяти формуванню громадського розуміння та довіри до управління охороною здоров’я завдяки якісному, автентичному та корисному читанню. Щоб задовольнити цю потребу, Агентство з читання з 2013 року реалізує у Великій Британії свою програму «Читання: книги за рецептом», яка дозволяє людям розуміти та керувати своїм здоров’ям і добробутом, використовуючи книги та ресурси, схвалені сектором охорони здоров’я, які можна безкоштовно отримати в публічних бібліотеках. Програма «Читання: книги за рецептом» надає експертно підготовлений список книг та добірку цифрових ресурсів для підтримки людей, які живуть з деменцією, їхніх сімей, осіб, які здійснюють догляд, та представників громадськості, щоб вони могли більше дізнатися про деменцію. «Читання: книги за рецептом» реалізується через публічні бібліотеки Англії та Уельсу. Розглядаючи програму «Читання: книги за рецептом», ця стаття пропонує розуміння того, як книги можуть позитивно впливати на здоров’я та добробут людей, які живуть з деменцією, їхніх сімей та осіб, які здійснюють догляд.
Riedner, Mary Beth. Reading: a nonpharmacological intervention for dementia? / Mary Beth Riedner // Library Trends. - 2025. - Vol. 74, # 2. — [20] p. Чи слід додавати читання як нефармакологічне втручання при деменції поряд з іншими втручаннями, такими як музична та арт-терапія? У цій статті зроблено спробу зібрати статті як з наукових досліджень, так і з популярної преси, щоб читачі могли глибше дослідити це питання. Хоча люди, які живуть з деменцією, можуть читати по-іншому та з іншими цілями, ніж до встановлення діагнозу, дослідження показують, що надання можливостей для розвитку грамотності цій групі населення все ще має цінні та важливі переваги. У статті визначено успішні програми розвитку книг та читання з усього світу, а також обговорено їх застосування в бібліотеках. З практичного досвіду.
A library-based ”tech club” for older adults living with dementia and their care partners: a codesigned pilot project / Anthea Innes, Mason McLeod, Umniyah Gilani // Library Trends. - 2025. - Vol. 74, # 2. — [27] p. Подолання цифрової нерівності визнано важливим, але мало відомо про те, як найкраще підтримувати літніх людей (віком від п’ятдесяти п’яти років), які живуть з деменцією, та їхніх партнерів з догляду за ними, у сфері цифрового навчання. У цій статті розповідається про партнерський проєкт між університетським дослідницьким центром старіння та місцевою канадською публічною бібліотекою. Метою було підтримати соціальну участь, зв’язок та інклюзію літніх людей (віком від п’ятдесяти п’яти років), які живуть з деменцією, та їхніх партнерів з догляду, через спільно розроблений «технологічний клуб» для задоволення їхніх самостійно визначених потреб у цифровому навчанні. Результати демонструють механізм (технологічні клуби) для подолання цифрової нерівності для людей, які живуть з деменцією, та сприяння соціальним зв’язкам.
Дата створення: 28/09/2026 × 10:56
Дата оновлення: 28/09/2026 × 10:58
Категорія: 8. Бібліолоція Сторінка переглянута 17 разів Роздрукувати статтю
Коментарі до цієї статті
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.
Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.
Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.
1. Офіційна інформація
відвідувачі
Роздрукувати статтю
© 2004-2011 