Бібліотечному фахівцю

[1]	Stäcker, Thomas. Bibliothek als Labor der Wissenschaft – Metamorphose einer Metapher / Thomas Stäcker // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2023. - Vol. 47, Iss. 3. — S. 445-452. У статті розглядається ідея нової ролі бібліотек як дослідницьких лабораторій. Автор наголошує, що бібліотеку слід розглядати не як місце, а як активну частину дослідницького процесу. Бібліотека відіграє центральну роль у зборі, обробці та наданні даних і документів для наукових досліджень і аналізу, гарантує доступність високоякісної та достовірної інформації, є місцем для свободи вираження поглядів, оскільки збирає та надає інформацію неупереджено. Нарешті, бібліотека розглядається як аналітична платформа, що дозволяє здійснювати інтелектуальний аналіз тексту та даних для отримання нової інформації з великих колекцій даних та документів.
[2]	Oetjens, Lena. Trends in der Berufspraxis und den angewandten Studiengängen an der Zentralbibliothek Zürich in Kooperation mit der Universität Zürich / Lena Oetjens // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2022. - Vol. 46, Iss. 3. — S. 364-368. Розвиток суспільства та цифрова трансформація змінюють професійну сферу. У статті обговорюються тенденції професійної практики, а також дві прикладні навчальні програми безперервної освіти в галузі бібліотек та інформатики, а також управління даними та інформаційними технологіями, які були розроблені у Центральній бібліотеці Цюріха у співпраці з Цюріхським університетом. Програми охоплюють галузі комунікації, зв’язки з громадськістю та управління даними.
[3]	Zeiller, Michael. Bibliothekarische Ausbildung im Spannungsfeld von Informationsmanagement und Digitalisierung / Michael Zeiller // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2022. - Vol. 46, Iss. 3. — S. 369-372. Сучасне домінування цифрового контенту та оцифрування змінюють професійний світ бібліотечних працівників. Нові та змінені цифрові компетенції потребують постійної адаптації програм навчання. Однак ці програми стикаються із низкою протиріч. Автор аналізує різні галузі розвитку та протиріч програм навчання бібліотекарів, включаючи їх спеціалізацію, рівень освіченості, базу знань, інформаційні технології, роблячи акцент на управлінні інформацією чи необхідності відкритого, розширеного спектру компетенцій.
[4]	Pfeffer, Magnus. No Future? Konsequenzen der Bewerberkrise der informationswissenschaftlichen Studiengänge / Magnus Pfeffer // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2024. - Vol. 46, Iss. 3. — S. 422-430. Автор статті зазначає, що за останнє десятиліття в університетах німецькомовних країн інтерес до програм з інформатики (бакалаврату) значно знизився, що має турбувати всі бібліотеки, оскільки це посилить нестачу кваліфікованого персоналу в бібліотеках. У статті на прикладі університету в місті Штутгарт (Німеччина) – Hochschule der Medien Stuttgart описуються розробки нових програм цього напрямку, обговорюються середньострокові та довгострокові наслідки розвитку цієї тенденції..
[5]	Engelkenmeier, Ute. „Irgendwas mit Zukunft” – Impulse für eine nachhaltige Aus- und Weiterbildung im Berufsfeld Bibliothek / Ute Engelkenmeier, Marie-Luise Forster, Sibylle Fröhlich // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2022. - Vol. 46, Iss. 3. — S. 450-456. За останні десятиліття бібліотечні пропозиції та завдання продовжують ставати все різноманітнішими. На додаток до раніше класичних завдань, таких як збір, індексація та надання опублікованої інформації, портфоліо розширюється. В останні роки публічні та академічні бібліотеки пережили ренесанс у їх використанні як навчальних просторів, і роль бібліотек як соціального місця стає все поширенішою. Окрім порад щодо публікацій і відкритого доступу, в академічних бібліотеках наразі з’являються нові завдання, такі як управління (дослідницькими) даними та наукометрія, що потребують добре підготовлених фахівців, експертів і спеціалістів. Чи відповідають співробітники бібліотек та інформаційних установ завданням майбутнього? На основі вимог «Структури майбутніх навичок», що була розроблена німецькою неурядовою організацією Stifterverband, а також конкретних вимог та необхідних кваліфікацій у професійній сфері бібліотек та інформації, у статті розглядається актуальність та майбутня життєздатність обраних основних та спеціальних завдань, а також стимули для навчання, подальшого розвитку та безперервної освіти.
[6]	Petz, Georg. Linked Open Data. Zukunftsweisende Strategien / Georg Petz // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2023. - Vol. 47, Iss. 2. — S. 213-222. Бібліотеки відкривають свої бібліографічні метадані як пов’язані відкриті дані. Ідея полягає в тому, щоб узгодити різнорідні джерела даних (бази даних) різного походження для покращення їх доступності та сумісності. У цій статті підсумовуються відповідні розробки в цій галузі та порівнюються чотири варіанти надання зв’язаних відкритих даних. Насамкінець представлені ініціативи Австрійської національної бібліотеки у цій сфері.
[7]	Gabler, Sebastian. Thesauri – a toolbox for information retrieval / Sebastian Gabler // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2023. - Vol. 47, Iss. 2. — p. 189-199. Тезауруси є усталеними інструментами для предметного індексування. Завдяки нещодавній технологічній еволюції та розвитку штучного інтелекту вони стали більш актуальними завдяки своїй здатності надавати зрозумілі результати для комп’ютерної роботи з індексування та узгодження з іншими наборами даних і моделями, а також для перевірки даних. На основі наявних власних досліджень для магістерської роботи автори розширюють аспект забезпечення якості в бібліотечних каталогах, дотримуючись окремих прикладів.
[8]	Rettenwander, Susanne. Online-Ausstellungen. Bedeutung, Herausforderungen und Potenziale für Literaturarchive und Nachlassinstitutionen / Susanne Rettenwander // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2023. - Vol. 47, Iss. 2. — S. 231-239. Стаття присвячена новому формату он-лайн-виставки з особливим акцентом на значенні, проблемах та можливостях літературних архівів. Автор також презентує он-лайн-виставки в Австрійській національній бібліотеці.
[9]	Ball, Rafael. Was bleibt von der „Institution” Bibliothek im Jahre 2040? / Rafael Ball // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2023. - Vol. 47, Iss. 1. — S. 87-91. Самооцінка, роль і організаційний статус бібліотек значно змінилися за останні кілька десятиліть. Академічна бібліотека колись була стаціонарною і самостійною установою в навчальному закладі, виходячи з її функціональних завдань. Різноманітні зовнішні фактори, а також внутрішні коригування, трансформація системи публікацій або свідомий перехід до постачальника послуг принесли значні зміни, які триватимуть у 2040 році та далі. Ця стаття показує, що вже сьогодні визначається напрямок, у якому бібліотека буде змінюватися в майбутньому. Однак неможливо відповісти, чи буде це (знову) більше, ніж просто сума окремих пропозицій і послуг у майбутньому.
[10]	Christensen, Anne. Misstrauen, Perfektionismus und die dunkle Seite der Sinnhaftigkeit. Drei Hemmschuhe für „New Work” in Bibliotheken / Anne Christensen // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2023. - Vol. 47, Iss. 1. — S. 95-99. У статті обговорюються проблеми впровадження підходів «нової роботи» в академічних бібліотеках на основі особистого досвіду управління. Автор стверджує, що існує кілька елементів у культурі бібліотек як робочого місця, а також у самосприйнятті бібліотекарів, які необхідно подолати, якщо нові функції потрібно впроваджувати стабільним способом. Стаття завершується десятьма тезами, які описують утопічний варіант бібліотеки 2040 року.
[11]	Werner, Klaus Ulrich. Baut keine Bibliotheken mehr! / Klaus Ulrich Werner // Bibliothek Forschung und Praxis. - 2023. - Vol. 47, Iss. 1. — S. 83-86. Ця стаття – утопічний погляд на майбутнє бібліотек. Передбачається, що до 2040 року бібліотеки розміщуватимуться виключно у вже існуючих будівлях, які будуть використані та перебудовані для потреб бібліотек; будівництво нових бібліотечних будівель буде припинено з міркувань економії та екології. На додаток до переваг трансформації старих будівель їх повторне використання також має значний потенціал міського розвитку для пожвавлення спорожнілих міських центрів та селищ. З іншого боку, функції бібліотеки інтегруються у щільне міське життя. I це, на думку автора статті, буде більше, ніж просто екологічне відродження бібліотек!.
[12]	Pacha, Martyna. BIBLIO ebookpoint – nowoczesne rozwiązanie dla współczesnych bibliotek i usługa szyta na miarę / Martyna Pacha // Biuletyn EBIB. - 2024. - # 1 (212). — [4] s. BIBLIO ebookpoint – це інноваційна он-лайн-платформа для читання, що надає доступ до книг в електронному вигляді. Ця сучасна бібліотека, що містить електронні книги, аудіокниги, відеокурси та подкасти, є ідеальним доповненням до традиційних бібліотечних колекцій, а також веб-сайтом, який служить читачам місцем для особистого розвитку.
[13]	Karwowski, Marcin. Jaki wpływ mogą mieć biblioteki publiczne w obszarze aktywności zawodowej / Marcin Karwowski // Biuletyn EBIB. - 2024. - # 1 (212). — [6] s. У статті розглядається питання соціального впливу бібліотек, з особливим акцентом на сфері професійної діяльності. Автор характеризує можливості діяльності закладів культури щодо вивчення схильностей, побудови кар’єри та розвитку соціальних і професійних компетенцій читачів. На прикладі невеликої Публічної бібліотеки автор розповідає про проведення спеціально організованих для користувачів ”Днів кар’єри”.
[14]	Belanger, Jackie. Trzy tysiące użytkowników bibliotek nie może się mylić: zobrazowanie wpływu biblioteki za pomocą jednego otwartego pytania ankietowego / Jackie Belanger, Maggie Faber, Megan Oakleaf // Biuletyn EBIB. - 2024. - № # 1 (212). — [6] s. До питання методів дослідження якості роботи бібліотеки та її впливу на соціум. Працівники бібліотеки Вашингтонського університету (США) на власному прикладі розповідають про застосування методу вивчення критичних ситуацій (англ. critical incident technique, CIT). За допомогою анкет бібліотека дізнається про можливі недоліки в організації своєї роботи, щоб на їх основі знайти шляхи і способи подолання.
[15]	Bednarczyk, Dorota. Feminizm i feminatywy w bibliotece i archiwum / Dorota Bednarczyk, Artur Kowalski // Biuletyn EBIB. - 2024. - # 1 (212). — [13] s. У статті йдеться про фемінізацію бібліотечно-архівної професії. Представлено наслідки фемінізації професій з позиції рівня заробітної плати та престижу. Порушені питання аналізуються в контексті цінностей і цілей фемінізму та у зв’язку з сучасними мовними змінами, які проявляються у формі фемінітивів. Автори аналізують сприйняття фемінізації серед персоналу обох видів установ і вказують на соціально-творчу роль, яку може відіграти поширення жіночих назв професій і функцій.
[16]	Reading between the bots : where librarianship is headed in the age of AI // American Libraries. - 2024. - Vol. 55, #3/4, March-April. — p. 20-21. Стисле повідомлення про практику використання штучного інтелекту в американських бібліотеках. При загалом позитивному сприйнятті, бібліотекарі відзначають і певні проблемні моменти, зокрема, необхідність вирішення потенційних проблем етики та конфіденційності, пов’язаних з цією новою технологією.
[17]	Udell, Emily. The world of AI : how libraries are integrating and navigating this powerful technology / Emily Udell // American Libraries. - 2024. - Vol. 55, #3/4, March-April. — p. 22-27. Стаття присвячена практиці використання і застосування технології штучного інтелекту у бібліотеках. Розмова з кількома представниками з бібліотечного середовища про їх ставлення до використання ШІ та власний досвід його застосування.
[18]	Realizing potential : libraries employ (and investigate) artificial intelligence // American Libraries. - 2024. - Vol. 55, #3/4, March-April. — p. 30-33. До питання застосування у бібліотеках штучного інтелекту. Розповідь про досвід кількох публічних бібліотек США із застосування ШІ (робототехніка і т. ін.).
[19]	Kunkel, Leigh. Considering cannabis : exploring services to support marijuana entrepreneurs / Leigh Kunkel // American Libraries. - 2024. - Vol. 55, #3/4, March-April. — p. 12-13, 15. Намагаючись максимально задовольняти запити користувачів, публічні бібліотеки йдуть назустріч своїм користувачам і готують для них часом нестандартні добірки інформації. Так, одна з публічних бібліотек у США підготувала колекцію ресурсів, пропонуючи експертну інформацію про кожен аспект канабісу, від вирощування до ланцюжка постачання і розвитку бізнесу.
[20]	Holland, Amy. Beyond ADA compliance : expanding the library’s service to patrons with disabilities / Amy Holland // American Libraries. - 2024. - Vol. 55, #3/4, March-April. — p. 35. Бібліотечне обслуговування людей з особливими потребами. Бібліотекар однієї з американських бібліотек розповідає про досвід дитячої бібліотеки в США з підготовки фахівців, здатних надавати послуги людям з вадами слуху, зору, людям з аутизмом і т. ін. та пристосування фізичного простору для особливих користувачів.
[21]	Newmark, Rosie. Swordcraft programming brings history, hands-on excitement to patrons / Rosie Newmark // American Libraries. - 2024. - Vol. 55, #3/4, March-April. — p. 14-15. Намагаючись бути затребуваними і потрібними для громади, публічні бібліотеки шукають нові форми зацікавлення користувачів. Так, одна з таких бібліотек, помітивши зацікавлення молодих людей середньовічною історією, звернулася до фахівців і організувала у себе серію заходів, де молоді люди мали можливість послухати розповіді про вказаний період історії та на практиці поуправлятися у володінні середньовічною зброєю, зокрема, мечами. З досвіду США.
[22]	Hollender, Henryk. Sztuczna inteligencja i prawdziwe biblioteki: szok przyszłości i co dalej? / Henryk Hollender // Biuletyn EBIB. - 2024. - # 2 (213). — [16] s. У статті автор розглядає ситуацію в кількох сферах бібліотечної практики, де може бути задіяний штучний інтелект. На переконання автора, він не бачить глибоких змін, пов’язаних із цим, не вірить в його масштаб і довговічність, оскільки нові технології загалом не усувають старих і не створюють відчуття, що нам потрібно повністю «переключитися» на них. Автор також не вірить прогнозам, що така зміна може бути свідомою в соціальному сенсі та впроваджена таким чином, щоб досягти глибоких наслідків. Він вважає, що прогрес у бібліотеках, соціальних комунікаціях і обігу наукової інформації в останні десятиліття не був результатом узгодженої політики, а залежав від багатьох випадкових факторів. Зміни загалом ні до чого не призвели, а випускники шкіл усіх рівнів не готові скористатися новими можливостями орієнтації у світі та отримання знань. Проте існує кілька сфер, у яких присутність штучного інтелекту в бібліотеках вже дає результати, а також дозволяє міркувати про подальші напрямки його розвитку. Успішне впровадження ШІ може істотно змінити спосіб використання бібліотек і змінити їх характер більшою мірою, ніж комп’ютеризація, що почалася в кінці минулого століття.
[23]	Adamczak, Małgorzata. Naukowcy, wydawcy i bibliotekarze w nowej grze z ChatGPT i generatywną sztuczną inteligencją / Małgorzata Adamczak // Biuletyn EBIB. - 2024. - # 2 (213). — [15] s. У статті представлено огляд наукових публікацій у контексті масової доступності бота ChatGTP та інших інструментів генеративного штучного інтелекту (ГШІ). Метою роботи є висвітлення проблемних питань, що виникли внаслідок розвитку та широкого використання інструментарію ГШІ, пов’язаного з серйозними наслідками з точки зору наукової доброчесності, наукової достовірності та етики, а також проблеми публікації, з якими спільнота зараз стикається. Поки що не існує загальноприйнятих правил щодо використання ГШІ в дослідженнях і наукових публікаціях. Відповідальне використання інструментів ГШІ матиме вплив на майбутнє науки, тому найважливішим питанням сьогодні є визначення та встановлення допустимих меж використання інструментів генеративного штучного інтелекту та прийняття єдиної політики у цій сфері на найвищому нормативному рівні.
[24]	Karolewski, Adam. Sztuczna inteligencja w poszukiwaniu wiedzy / Adam Karolewski // Biuletyn EBIB. - 2024. - # 2 (213). — [6] s. У тексті представлено розвиток штучного інтелекту (ШІ) та його вплив на різні сфери життя, з особливим акцентом на сфері мови. Він починається з ранніх алгоритмів аналізу даних, переходить через машинне навчання та нейронні мережі до великих мовних моделей. У статті обговорюються різні етапи навчання цих моделей, включаючи використання текстових даних і генеративних методів. Автор також аналізує наслідки розробки ШІ для передачі знань, управління науковими знаннями, а також можливі ризики та переваги, пов’язані з автоматизацією синтезу наукового тексту. У заключній частині автор згадує польські мовні моделі та потенційні переваги їх використання в управлінні науковими знаннями.
[25]	Kardela, Dariusz. Sztuczna inteligencja to nie tylko ChatGPT – 30 narzędzi dla bibliotekarzy i nie tylko / Dariusz Kardela // Biuletyn EBIB. - 2024. - # 2 (213). — [6] s. У статті розглядається програма ChatGPT, розроблена OpenAI, яка використовує мовну модель GPTi для генерації відповідей на запити, введені бібліотечним користувачем. У ній представлено зміни, які відбулися в програмі з моменту, коли вона стала доступною для широкої аудиторії у 2022 році. Також представлено інші інструменти на основі штучного інтелекту та великі мовні моделі, які використовуються для створення текстового контенту, ілюстрацій, звуку чи відео. Суб’єктивний перелік безкоштовних програм призначений для підтримки щоденної роботи бібліотекарів.
[26]	Tylec, Grzegorz. Czy prawo autorskie może hamować rozwój sztucznej inteligencji? / Grzegorz Tylec // Biuletyn EBIB. - 2024. - # 2 (213). — [5] s. У статті описано правові проблеми, пов’язані з тлумаченням ст. 4 Директива (ЄС) 2019/790 Європейського парламенту від 17 квітня 2019 року про авторське право та суміжні права на єдиному цифровому ринку та про внесення змін до Директив 96/9/ЄС та 2001/29/ЄС щодо безоплатного використання творів і суб’єктів суміжних прав для навчання комерційно використовуваних алгоритмів генеративного штучного інтелекту. Було представлено норми авторського права, які містяться в Законі про штучний інтелект.

Дата створення: 24/06/2024 × 14:53
Дата оновлення: 25/09/2024 × 10:48
Категорія:
Сторінка переглянута 226 разів
Роздрукувати статтю

Коментарі до цієї статті

Актуальна інформація

Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.

Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.

Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.

Вітаємо