Бібліотечному фахівцю

That article available in the standard RSS format for publication on your website:
http://profy.nlu.org.ua/data/artuk.xml

Одним з стратегічних напрямків діяльності успішної публічної бібліотеки є робота з дітьми. Це є і суто бібліотечною роботою «на перспективу» - виховання майбутнього читача, і це можна розглядати як виконання соціальної функції - вирівнювання культурної нерівності серед дітей, які належать до різних соціальних груп. Саме нерівність на старті, різний рівень підготовки, недоліки сімейного виховання визначають подальші успіхи або невдачі дитини в навчанні. У той же час, завданням бібліотеки є не дублювання шкільної моделі поведінки та взаємовідносин, а створення власної, принципово нової моделі: тут не має примусу, тут всі рівні незалежно від шкільних оцінок, поділу на «гарних» та «поганих», належності до шкільної «еліти» чи зовсім навпаки.

Що зробити, щоб бібліотека стала для дитини і розрадою і помічником, допомогла пізнати радість читання як наодинці з книгою, так і у читанні разом з друзями? Чи зможе вона взагалі зацікавити дітей, які не люблять читати, надаючи перевагу іграм?

Бібліотека зможе вирішувати ці завдання, якщо вона буде привабливою для малюка. А дійсно, вона приваблива? Тут малюки мають можливість відпочити, почитати, роздивитись картинки, погратися в якісь ігри? Тут є приміщення, щоб ціла група дітей послухала казку? А чи бібліотека, правила її користування є зрозумілими для дитини? А взагалі, діти мають в традиційній, звичайній публічній бібліотеці свою територію, як це записано в документі ІФЛА «Керівництво по бібліотечному обслуговуванню дітей в публічних бібліотеках»? Чи передбачено місце для батьків, які разом з дитиною можуть вибрати книжку, допомогти знайти інформацію для навчання і просто для «батьківського всеобучу»? І як цю багатофункціональність поєднати в одному приміщенні, яке може виділити публічна для дитячого відділу бібліотека? То як може публічна бібліотека, яку дитина відвідує у найкращому випадку близько 10 років, створити за словами Борхеса «маленький рай на землі»?

Звертаємо увагу, що підбірки фотоматеріалів стосовно оформлення дитячих зон зроблено саме у звичайних публічних бібліотеках. Аналіз статистичних даних діяльності бібліотек України підтверджує, що із загальної кількості більш ніж чотирьох мільйонів читачів - дітей ( у тому числі більш ніж півмільйона дошкільників) - 60% обслуговуються саме публічними, не спеціалізованими бібліотеками.

Сьогодні серед сучасних тенденцій стає все більш актуальним відхід від традиційного поділу бібліотек по так званим типологічним ознакам. Тому вже стає звичним, коли великі наукові універсальні бібліотеки починають використовувати свої унікальні ресурси в роботі з дітьми (фото 18) .

Створити у дитини привабливий образ бібліотеки можна, лише враховуючи її психологічні особливості, налаштованість на казковий світ. Цьому сприяє привабливе, візуально естетичне оформлення вже входу до дитячого відділу та інформаційної зони (фото 19, 20). Саме тут розміщені дитячі малюнки, а дворівнева стеля з яскравим орнаментом візуально знижує висоту стелі і збільшує простір (фото 24). Оригінальні світильники, квіти створюють святкову атмосферу для всіх маленьких читачів (фото 1, 13).

Використання елементів декоративного оформлення дзеркал, оригінальні полиці, арки з додатковим освітленням із гіпсокартону, оформлення стін персонажами казок чи героями популярних дитячих книжок (фото 3, 15).

Основний предмет бібліотечного обладнання – книжковий стелаж (одно і двохсекційне) металеві, різного кольору (фото 6, 10, 23). В основному книжкові стелажі - трансформери, які легко перебудовуються і перегруповуються, тому розміщені не звичним для нас порядком «у шеренгу», а нетрадиційно. Книги для найменших стоять «обличчям» до читача, заохочуючи до читання (фото 2, 17, 21).

Виділення казкового будиночку на абонементі для найменших враховує бажання дітей самостійно гратися, ховаючись від дорослих (фото 23).

Нестандартна розстановка стелажів на абонементі – по периметру приміщення. Окремі стелажі стоять торцями до центру, на них розкрито тематику фонду. Середина приміщення вільна, що створює ілюзію простору і відчуття відкритості простору (фото 6, 25).

Діти не іграшки. Вони не можуть довго залишатись у статичному стані. Тому цілком доцільно зонування загального шляхом виділення ігрової зони, навіть для активних занять (фото 8, 4).

Старий паркет замінено на комерційний ліноліум, або ковролін, які більш стійкі і зручні для прибирання. Кольоровими вставками виділені місця для проведення голосних читань. Тут цілком доцільно розкидати подушки для сидіння. Це не тільки підкреслює функціональні ознаки простору, а і надають естетичного ефекту (фото 5, 14).

Навіть для найменших можна обладнати місце для індивідуальних занять – подивись казку – вибери книжку – пограй на комп'ютері (фото 6, 26).

Кафедра обслуговування ергономічна, без звичних надбудов, що розділяють бібліотекаря і дитину (фото 7).

У читальному залі розстановка столів не як у класі, чи науковій бібліотеці, а нестандартна. Столи для індивідуальної роботи, кілька столів поєднані для спільного перегляду періодики (фото 12) .

Дата створення: 10/09/2009 × 23:27
Дата оновлення: 28/12/2009 × 23:33
Категорія: Бібліотечний простір
Сторінка переглянута 12935 разів

 Роздрукувати статтю