Науково-дослідна робота обласних бібліотек України в 2005 році.

Вже стало традиційним, що майже всі ОУНБ ведуть науково-дослідницьку роботу, яка має суто прикладний характер і спрямована на удосконалення діяль-ності як окремої бібліотеки, так і бібліотек регіону в цілому.

Умовно всі дослідження можна розподілити за такими напрямами:

1. Роль та місце бібліотеки в сучасних умовах;
2. Вивчення інформаційних потреб, інтересів, запитів різних категорій користувачів;
3. Формування, збереження, використання та відповідність читацьким запитам документних ресурсів бібліотек;
4. Історія бібліотечної справи регіонів та окремих бібліотек;
5. Автоматизація та інформатизація бібліотечних процесів;
6. Бібліотечна професія.

Проблема „Роль та місце бібліотеки в сучасних умовах” представлена дослідженнями, які вивчали значення сільської бібліотеки в житті громади, погляди читачів на те, якою сьогодні повинна бути бібліотека, взаємини бібліотеки з місцевою владою, роль наукової бібліотеки як центру наукової інформації.

З метою визначення ролі бібліотеки, як інформаційного центру, в житті сільського населення, виявлення інтересів користувачів, визначення стратегії подальшого розвитку сільських бібліотек в районі, привернення громадськості та органів місцевої влади до основних питань діяльності книгозбірень Хмельницька ОУНБ провела локальне соціологічне дослідження “Сільська бібліотека – очима читача” на базі 26 сільських бібліотек із 15 ЦБС.

Публічні бібліотеки на сьогодні є найбільш масовими та доступними усім верствам населення інформаційно–культурними закладами у сільській місцевості.

Проте на їх діяльності негативно позначився дефіцит фінансування протягом останніх років, значне послаблення матеріально–технічної бази. У зв’язку з цим постають питання майбутнього бібліотек в сільській місцевості.

Дослідження показало, що користувачі сільських бібліотек мають різнобічні інтереси, але значно переважає інтерес до читання художньої літератури.

Основними мотивами звернення до бібліотеки є самоосвіта та навчання.

Фонди бібліотек не завжди задовольняють запити. Галузева література застаріла, а нова майже не поступає. Зовсім не задовольняються запити по потребах у періодичних виданнях.

Більше половини опитаних користувачів негативно ставляться до введення додаткових платних послуг в бібліотеках. 91% користувачів сільських бібліотек відвідують масові заходи, які проводяться в бібліотеках. 18% опитаних відмовилися від послуг бібліотеки через відсутність опалення в зимовий період, відсутність вільного часу, задоволення власних інтересів літературою із власних зібрань та зібрань друзів.

Матеріали дослідження свідчать, що успішна діяльність сільських бібліотек в певні мірі залежить від бібліотекаря.

Результати дослідження вказують на необхідність активізувати розподіл літератури серед сільських бібліотек з обмінних фондів обласних бібліотек, активніше використовувати обмінний фонд НПБУ. Допоможе сільським бібліотекам формування пересувних тематичних виставок за замовленням сільських бібліотек.

Миколаївська ОУНБ завершила обласне соціологічне дослідження “Організація роботи сільської бібліотеки”.

У соціальній інфраструктурі сучасного села бібліотека посідає особливе місце. Вона найважливіший, а в деяких селах взагалі єдиний культурний центр.

Сільський житель позбавлений можливості відвідувати такі заклади, як театри, музеї. Тому у створенні культурного середовища на селі завжди активну учать брали і беруть вчителі і бібліотекарі.
Проте стан бібліотек у сільській місцевості сьогодні дуже складний. Ні для кого не є секретом той факт, що бібліотеки на селі злидарюють: матеріально-технічна база потребує оновлення, у критичному стані знаходяться книжкові фон-ди, багато років не надходять нові видання.
Постала необхідність створення не тільки регіональної, але й державної програми розвитку соціально-культурної сфери села, в якій бібліотеки стануть базовими закладами для розвитку освіти і культури у місцевому співтоваристві.
Дослідження ставило за мету виявлення шляхів і напрямків розвитку мережі сільських бібліотек Миколаївської області. Воно охоплювало всю мережу сільських бібліотек Миколаївської області.
Опитування користувачів надало можливість зробити комплексну оцінку стану сільських бібліотек, визначити місце бібліотеки в житті сільського жителя, його пріоритети в інформаційних потребах та ступінь їх задоволення, а також дізнатися думку щодо покращання діяльності сільських бібліотек.
Висновки дослідження свідчать, що бібліотеці необхідно налагоджувати тісні зв`язки з підприємствами, установами, комерційними структурами, рекламувати, пропонувати свої послуги, популяризувати сільську бібліотеку за допомогою засобів масової інформації.
Сільська бібліотека, в умовах кризового стану матеріально-технічної бази, відсутності фінансування, неуважного ставлення органів місцевого самоврядування до її проблем, все таки продовжує виконувати своє соціальне призначення, і можна з повною відповідальністю стверджувати, що вона є необхідною для села.
Чверть населення Запорізької області проживає в сільській місцевості. І саме сільські бібліотеки (399), а це близько 76% від загальної кількості всіх бібліотечних установ області, покликані бути справжніми центрами культури, освіти, інформації і спілкування в сільських співтовариствах. Відповідно до статистики, жителі села сьогодні фактично позбавлені можливості купувати книгу або журнал, хоча за даними опитувань громадської думки, читання у структурі вільного часу населення, як і раніше, займає 2-е місце після телевізора. Тому бібліотека залишається єдиним місцем безкоштовного використання суспільного книжкового фонду. Виходячи з цього дуже важливим було звершене Запорізькою ОУНБ дослідження "Сільські бібліотеки: стан, проблеми, перспективи". Актуальність його обумовлена змінами, що відбулися в економічній та соціально-культурній сфері українського суспільства, які суттєво впливають на розвиток бібліотечного сектору, обумовлюють трансформацію статусу та ролі сільських бібліотек у житті місцевих громад і потребують адекватної організаційно-методичної підтримки, формування відповідної регіональної політики.
Дослідження переслідувало мету вивчення процесів трансформації ролі і статусу сільських бібліотечних установ як соціальних інститутів у загальній соціокультурній інфраструктурі регіону.
В ході дослідження виявлено, що бібліотеками обслуговується більше половини сільського населення, серед якого близько 28% - діти до 14 років. Сьогодні в зону обслуговування значної частини сільських бібліотек входять від 2 до 5 населених пунктів, віддалених від бібліотеки від 0,5 км. до 10 км. За останні десять років кількість сільських бібліотек області скоротилася на 13%, при загальному зменшенні громадських фондів на 338 тис. примірників. Через фінансові негаразди не функціонує система обслуговування жителів периферійних сільських населених пунктів пересувними бібліотечними засобами та формами. Понад 130 бібліотечних установ потребує капітального ремонту або знаходяться у старих аварійних приміщеннях. Переважна більшість приміщень не опалюється, устаткування сільських бібліотечних установ морально і фізично застаріле. Практично припинено фінансування комплектування фондів сільських бібліотек, украй обмежено кошти на передплату періодичних видань.
За цих умов за підсумками опитування рейтинг публічних бібліотек області серед інших закладів соціокультурної сфери становив найвищий показник – 33,8%, на другому місці – школи (31,9%), на третьому – лікарні (26,1%). На думку майже всіх респондентів, бібліотеки стали установами, без яких суспільство не може існувати. Варто підкреслити, що переважна більшість читачів використовує її для самоосвіти та навчання, 60% опитаних розглядають бібліотеку як місце відпочинку; 94,7% опитаних жителів області вважають, що місцева влада не повинна приймати рішення стосовно закриття бібліотечних установ без попереднього обговорення і згоди громади. Таким чином, підсумки дослідження дають підстави стверджувати, що в складних умовах сьогодення бібліотеки набули особливої ваги у соціально-культурній сфері.
Підсумки опитування голів сільських рад щодо організації бібліотечного обслуговування на 1 етапі дослідження відрізняються від аналогічних підсумків 2 етапу. Переважна більшість опитуваних на першому етапі (97,3%) вважають сільську бібліотеку необхідною складовою соціальної інфраструктури села, але взяти її на утримання за кошти місцевого бюджету можуть лише 37%, понад 4% респондентів припускають можливість часткового фінансування окремих проектів. Оцінюючи перспективи перебування бібліотек на місцевому бюджеті, 11% голів рад заявили про намір закрити свої книгозбірні через відсутність коштів, 32,9% опитаних схильні залишити все без змін, більшість (37%), упевнені в необхідності вжити заходів щодо поліпшення становища бібліотек. Слід зазначити, що більшість респондентів негативно оцінюють перспективи об’єднання публічних і шкільних бібліотек. За підсумками другого етапу дослідження вже 100 відсотків респондентів вважають сільські бібліотеки за необхідну складову соціальної інфраструктури села, понад половини опитаних висловили думку, що сільські ради здатні утримувати публічні бібліотеки і зможуть вплинути на покращення їхнього матеріально-технічного стану, лише 7 відсотків мають наміри закрити бібліотеки, переважна частина респондентів (75,8%) проти об’єднання сільських і шкільних бібліотечних установ. Порівнюючи результати другого етапу дослідження із попереднім (2003 рік) можна дійти висновку про підвищення рейтингу бібліотек і формування конструктивних основ у регіональній бібліотечній політиці ( на рівні сільської влади), направленої на системне вирішення проблем сільських бібліотек.
Над проблемами сільських бібліотек працювали також дослідники Донецької ОУНБ, розпочавши дослідження „Реальна модель сільської бібліотеки”.
Дуже цікавим та потрібним було дослідження„Влада – населення: критерії довіри” Миколаївської ОУНБ та ЦГБ ім. М. Л. Кропивницького м. Миколаєва, проведеного з метою вивчення поінформованості міської громади про діяльність органів місцевого самоврядування, а також виявлення місця бібліотеки в інформаційному просторі. 55,6 % респондентів вважають для себе необхідним отримувати інформацію про діяльність органів місцевого самоврядування через ЦБ ім.. М.Л. Кропивницького.
Одеська ОУНБ завершила обласне дослідження „Бібліотека: що потрібно сучасному громадянину”.
ХДНБ провела локальне дослідження „Наукова бібліотека як центр надання інформаційних послуг з питань інноваційної діяльності”, метою якого було визначено надання користувачам інформаційних послуг на допомогу використанню інновацій. Виявлено на регіональному рівні конкурентів та потенційних партнерів бібліотеки, визначено її місце в системі інформаційного обслуговування виробництва. Вивчені реальні потреби користувачів – науковців та винахідників, що дозволило оптимізувати комплектування фонду та інформаційну діяльність.

Вивчення інформаційних потреб, інтересів, запитів різних категорій користувачів - один із основних напрямів дослідницької діяльності публічних бібліотек.
Львівська ОУНБ У 2005 р. завершила дослідження „Читацький запит як один із видів аналізу споживацького ринку”. На основі отриманих даних розпочато підготовку матеріалів аналізу рівня інформаційного забезпечення провідних категорій користувачів, як потенційних, так і реальних.
На базі Рівненська ОУНБ протягом року проводилося соціологічне дослідження „Ефективність бібліотечного обслуговування: оцінка користувача” з метою розробки стратегії удосконалення системи інформаційно-бібліотечного обслуговування, прогнозування розвитку послуг бібліотек відповідно до потреб користувачів. Соціологічне дослідження засвідчило стан задоволення запитів користувачів існуючими інформаційними ресурсами, якість і оперативність обслуговування та надання послуг, виявлено причини, які негативно впливають на якість обслуговування читачів.
Дослідження „Сучасні бібліотечні послуги в оцінці користувачів” проводилося на базі Кіровоградської ОУНБ ім. Д.І.Чижевського та 14 регіонів, де створені Інформаційно-ресурсні центри і центральні бібліотеки мають комп’ютери та доступ до мережі Інтернет. Більшість респондентів відзначили позитивні зміни у наданні нових послуг. Разом з тим результати дослідження показали, що бібліотеки ще недостатньо займаються рекламою нових послуг для своїх користувачів, оперативним реагуванням на зміни в їх запитах та інтересах.
Хмельницька ОУНБ у 2005 р. працювала над дослідженням „Сільська бібліотека очима читача”.
З метою удосконалення процесів вивчення читачів, їх потреб і запитів у відділах обслуговування Чернівецької ОУНБ проведені дослідження з проблеми „читач-боржник”, а серед читачів відділу абонемента – „сімейний читацький формуляр”. Продовжується робота по реалізації програми обслуговування читачів – людей похилого віку „Ветеран” та „Інвалід”. Для даної групи читачів визначені пільги при обліку та реєстрації документів, позачерговість обслуговування, пільги при надані додаткових платних послуг.
Міська бібліотека м. Севастополь опікувалась проблемами обслуговування вчителів. Проведені широкомасштабні дослідження „Інформаційні потреби вчителів загальноосвітніх середніх шкіл” і „Соціологія читання вчителів”. Респонденти вислови свою точку зору на сучасну бібліотеку, як загальнодоступний інформаційний центр і виявили зацікавленість у розвитку бібліотек, поліпшення умов їх роботи та в розвитку партнерських відносин у навчанні юнацтва. За результатами дослідження розроблена цільова програма „Інформаційне забезпечення освіти: вчителів і учнів середніх шкіл на 2005-2006 рр.”, яка успішно реалізується.
Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І.Франка провела моніторингове дослідження: „Вдосконалення обслуговування педагогічних працівників” з метою вивчення ефективності використання документально – інформаційних ресурсів, відповідності репертуару фондів запитам користувачів.
Дослідження зафіксувало високий фаховий рівень користувачів та активне відвідування бібліотеки. Основним мотивом звернення є підвищення фаху. Найбільш оперативним джерелом інформації освітяни вважають періодичні видання. Моніторинг виявив значну потребу у науковій літературі, довідкових виданнях та електронних документах.
Встановлено необхідність розширити спектр наукової та бібліографічної літератури з педагогічних наук відповідно до читацьких потреб, для більш оперативного задоволення запитів користувачів створити електронні каталоги та автоматизовані робочі місця для обслуговування читачів.
Необхідне постійне оновлення книжних фондів з педагогічної тематики для вдосконалення інформаційно – бібліографічного обслуговування споживачів інформації, ведення реєстраційно – аналітичної бази даних та електронного каталогу. У обласній газеті „Освітянське слово” щомісячно публікується інформаційний бюлетень „Нові надходження з питань народної освіти та загальної педагогіки”. Для викладачів іноземних мов ОУНБ готує щоквартальник „Новинки з питань методики викладання іноземних мов”.
В 2005р. було проведене телефонне опитування читачів-спеціалістів „Чому я перестав відвідувати Сумську ОУНБ?”. Воно мало на меті виявити основні причини, через які фахівці перестали відвідувати ОУНБ.
Аналіз цього опитування показав, що найбільша частина читачів – біля третини (29, 1%) скаржились на відсутність вільного часу, на велику завантаженість на роботі. 11,4% опитаних – закінчили навчання. Не мають потреби користуватися фондами ОУНБ 7% опитаних. Доглядають за маленькими дітьми 7 % читачок.
Щодо відсутності достатньої кількості нової літератури, то конкретно на цю причину вказали 6,3% опитаних. Але якщо взяти до уваги інші позиції, а саме: знаходять інформацію в інших бібліотеках; купують книги для особистої бібліотеки; звертаються до бібліотек інших міст, бо немає в бібліотеці послуг МБА; знаходять інформацію в інших джерелах через відсутність необхідних видань, то ця цифра сягає 17%.
Після телефонного опитування біля 3 % респондентів перереєструвалися.
Закарпатською ОУНБ проведено дослідження бібліотечного обслуговування національних меншин Закарпаття. Аналіз читацьких формулярів в фондах обласної бібліотеки засвідчив реальне читання на національних мовах. Йдеться про ті національні групи, які на момент дослідження забезпечені національною літературою в фондах обласної бібліотеки. Це стосується угорців, румунів, росіян і німців. Дослідженням виявлено, що використання фондів національної літератури перебуває в прямій залежності від рівня національної самосвідомості населення, від ступеня збереження кожною національною групою письмової традиції, масштабів викладання предметів у школі рідною мовою, наявності книжок на відповідній мові в бібліотеці та книжковій торгівлі, від того, наскільки ними володіє бібліотекар і, відповідно, широти розкриття фондів всіма бібліотечно - бібліографічними засобами. Важливе значення в цьому сенсі має активність взаємодії бібліотеки з певним національно-культурним товариством.
Оскільки на бібліотеки покладена роль посередника передачі інформації між владою і населенням, Вінницька ОУНБ провела дослідження „Інформаційні потреби органів влади та місцевого самоврядування. Інформаційне забезпечення їх бібліотекою” на базі десяти ЦРБ. Працівниками районних книгозбірень було опитані державні службовці. За результатами проведеного дослідження кожна з цих бібліотек виявила форму подання інформації місцевим органам влади.
Кіровоградська ОУНБ ім. Д.І.Чижевського здійснила локальне дослідження „Вивчення інформаційних потреб наукових працівників як пріоритетної групи користувачі ОУНБ ім. Д.І.Чижевського”, яке показало, що бібліотека має позитивний імідж в регіоні. Його підвищенню сприяють висококваліфіковані працівники, впровадження нових для користувачів послуг, зокрема: відео абонемент, Інтернет-центр, електронний каталог, веб-сайт, електронний читальний зал, та багато інших. Разом з тим респонденти відзначили прогалини в надходженні нових книг, недостатній кількості комп’ютерних місць тощо.
У 2005 році фахівцями ХДНБ було проведено локальне дослідження „Портрет користувача Інтернет-центру ХДНБ ім. В.Г.Короленка”. Його актуальність обумовлена тим, що відкриття в ХДНБ ім. В.Г.Короленка Посольством США в Україні у вересні 2003 року Інтернет-центру (ІЦ) з наданням користувачам можливості безкоштовного доступу до світових інформаційних ресурсів ознаменувало собою новий рівень бібліотечного сервісу. Користувачі відразу відчули перевагу нової послуги в порівнянні з традиційними: замість пошуку інформації в каталогах, тривалого очікування потрібних видань, конспектування або вистоювання в довжелезній черзі на ксерокопіювання – миттєвий результат у вигляді електронної копії документа.
Спостерігається підвищений інтерес користувачів до роботи ІЦ. Якщо у 2004 році ІЦ відвідали 2149 читачів, то тільки за І півріччя 2005 року було зафіксовано 6186 відвідувань. Найбільш популярним центр є серед студентської аудиторії – 43,8%, доля фахівців становить 33,9% від загальної кількості відвідувань, а науковців – 17,6%. Проте дослідників цікавили не тільки статистичні дані (кількість відвідувань та користувачів ІЦ), а й склад цих користувачів, характер їх запитів, причини звернення до ІЦ, мета та тематика пошуку тощо. При анкетуванні користувачів дослідники дізналися, чи надають користувачі перевагу саме цьому центру серед інших, чи вдається їм знайти потрібну інформацію, що заважає респондентам працювати, чи здійснюють вони пошук в електронних каталогах бібліотек, до яких сайтів та пошукових систем звертаються, як використовують можливість віртуального спілкування тощо. Більше половини відвідувачів назвали ІЦ основним місцем свого доступу до Інтернет. Майже всі вони звертаються до Інтернет від 1 до 5 років, а 37,2% – до року. Проте, незважаючи на те, що вони мають певні навички роботи, користувачі ІЦ час від часу потребують допомоги в процесі пошуку інформації, а 16,9% опитаних звертаються до працівників центру постійно. Це вимагає від останніх високого професіоналізму.

Формування, збереження, використання та відповідність читацьким запитам документних ресурсів бібліотек.
Періодичні видання є одним з основних джерел задоволення інформаційних потреб науковців та фахівців. Вони надають найбільш оперативну інформацію, оскільки є місцем публікації результатів досліджень і закріплення наукового пріоритету. Тому у 2005 році було проведено дослідження „Комплектування фондів бібліотек вітчизняними науковими та виробнично - практичними журналами у галузі економіки, права”, метою якого стало вивчення стану комплектування бібліотек вітчизняними часописами цієї тематики. В дослідженні приймали участь НПБ України, ОДНБ, ХДНБ, ОУНБ, центральні міські бібліотеки та центральні районні бібліотеки 21 області України та Автономної Республіки Крим.
В ході дослідження виявлялося: місце періодичних видань у фондах бібліотек; джерела поповнення фондів періодичних видань; коло вітчизняних журналів економічної та правової тематики; одержання цих журналів бібліотеками як ОП (місцевий); кількісний та якісний склад даного сегменту фонду періодичних видань у бібліотеках; коло вітчизняних видань цієї тематики, які найчастіше передплачуються бібліотеками різних рівнів; динаміку цін на видання даної тематики.
В ході дослідження були отримані статистичні дані за 6 років, які дали можливість здійснити аналіз складу фонду періодичних видань, джерел їх надходження, статистичної інформації щодо стану комплектування вітчизняними журналами у галузі економіки; динаміки цін на журнали цієї тематики, тощо. Результати дослідження висвітлені в бюлетені „Соціологічні дослідження в бібліотеках” Вип. 32.
Державна бібліотека України для дітей вивчала «Комплектування фондів дитячих бібліотек України періодичними виданнями та їх використання» з метою виявлення лакун у комплектуванні фондів бібліотек періодичними виданнями, визначення мотивів звернення користувачів до них та приведення у відповідність комплектування періодичними виданнями до запитів користувачів.
Проанкетовано бібліотечних фахівців та школярів. За даними опитування до періодичних видань звертаються кожного дня 19,2% читачів-дітей, 1–2 рази на тиждень – 49,5 %, 1–2 рази на місяць 27,8 %, не читають взагалі 2,6 % респондентів. Їх цікавить все, але найбільше – необтяжлива розважальна інформація. Великий попит на періодичні видання, як показало соціологічне дослідження, не завжди задовольняється, причому причиною відмови у 54,1 % відповідей значилося: «не передплачено бібліотекою». У катастрофічному становищі знаходиться передплата періодичних видань для дітей у сільських бібліотеках. Ці бібліотеки або взагалі не передплачують дитячу періодику, або передплачують по 1–2 примірника дитячих газет та журналів. Виявлена і неспроможність більшості українських сімей передплачувати або купувати дітям періодичні видання. Усе це обмежує юне покоління у конституційному праві на вільний доступ до інформації.
Опікувались бібліотечні науковці і проблемою обов’язкового примірника видань. Так Закарпатська ОУНБ провела вивчення “Надходження місцевого обов’язкового примірника видань: шляхи оптимізації” проводилось за наслідками аналізу надходжень книг та іншої друкованої продукції до ЗОУНБ протягом 2004 року.
За рік в області вийшло з друку майже 240 видань. З них понад 20 видань – це телефонні довідники, рекламні, туристичні проспекти, буклети та малотиражні видання. Значний відсоток склали літературно-художні та наукові видання, книги з історії Закарпаття. Збільшено випуск кольорової поліграфічної продукції для потреб туристичної галузі, а саме путівників, рекламних проспектів турбаз, санаторіїв і т.п.
Однак, ще недостатній і малий тираж дитячої літератури. Незначна кількість друкованої продукції видається для національних груп, що компактно проживають в області. Спостерігається і недостатня підтримка видавців з боку місцевої влади.
Є проблеми і щодо повноти надходження обов’язкового примірника до ЗОУНБ. Дещо активізувало видавництва до виконання Закону України “Про обов’язковий примірник” видання ЗОУНБ анотованого каталогу видань “Книга Закарпаття”, який виходить з 2002 року, а також проведення щорічної виставки-ярмарку “Ужгородський книжковий Миколай”. Однак, значна частина приватних видавництв цей закон не виконують.
Донецька ОУНБ проводила „Моніторинг повноти надходження місцевого обов’язкового примірника документів до бібліотеки в 2000-2005 роках”. Здійснено аналіз виходу книг в регіоні (за літописами книг з 2000 до 2004 року) та їх надходження до обласної бібліотеки.
Фондові питання завжди залишаються у центрі уваги бібліотечних працівників. І в 2005році їх різнопланове вивчення було на чільному місці. Проведено регіональне моніторингове дослідження “Стан поповнення та збереження фондів у бібліотеках Черкаської області”. Вивчався стан наявних фондів, придбання та вибуття видань, передплати періодики; використання бюджетних коштів на комплектування, надходжень з інших джерел.
З’ясовано, що сукупний фонд за останні роки зменшився на 10,9%. Обсяг надходжень нової літератури в порівнянні до 1994 року зменшився в 2,5 рази. Нові надходження на читача по ЦБС склали 0,15% (1994 – 0,3%).
Періодика стала основним джерелом поповнення фондів – 50%, хоча в сільських філіалах передплачено лише по 2 – 8 назв.
Обмежене книгопостачання негативно вплинуло на оновлення фондів (середньорічний показник – 1%) та на вторинний відбір (в деяких бібліотеках зведено до мінімуму виключення зношених видань та тих, що втратили цінність).
Анкетування показало зростання незадоволеного попиту читачів на довідкові видання, навчальні посібники, літературу з питань економіки, фінансово-банківської справи, юриспруденції, нові твори художньої української літератури, які включено в навчальні програми та відзначено преміями. Такий стан негативно позначився на темпах росту чисельності користувачів в ЦБС.
Відмічається послаблення матеріально-технічної бази більшості бібліотек, що унеможливлює дотримання технологічних факторів збереження фондів, підтримки нормативних вимог щодо санітарно-гігієнічного, температурно-вологісного режиму.
В рамках дослідження „Інтенсивність використання інформаційно -документних ресурсів після реорганізації структури фондів” Донецькою ОУНБ проведено визначення ефективності результатів переміщення фонду економічної тематики, оцінки користувачами структурної перебудови фондів та динаміки обсягів навантаження з обслуговування у відділах бібліотеки.
Останнім часом, зважаючи на фінансовий дефіцит та постійне зростання цін на друковану продукцію, стало зрозуміло, що бібліотеки можуть забезпечити повноту запитів користувачів лише консолідацією своїх зусиль, зокрема шляхом організації зведених електронних каталогів та створення розподіленого регіонального фонду. Завдання це дуже важке і відповідальне. Відомо, що розподіляти необхідно перш за все публікації, які мають чітко виражену специфіку використання, наприклад, патенти, дисертації, газети тощо. Саме тому об’єктом проведеного регіонального дослідження „Формування розподіленого бібліотечного фонду Харкова з урахуванням регіональних потреб” були вибрані періодичні видання, відображені в електронному зведеному каталозі періодичних видань провідних бібліотек Харкова та друкованому каталозі іноземних наукових журналів, що надійшли до провідних бібліотек м. Харкова, який видає ХДНБ.
Мета дослідження – сприяння забезпеченню повноти та оперативності доступу користувачів до журнальної інформації, в т.ч. на основі МБА та ЕДД; створення моделі розподіленого журнального фонду бібліотек Харкова шляхом визначення сегментів, за які відповідає кожна з бібліотек-учасниць зведених каталогів вітчизняної та зарубіжної періодики.
Для досягнення цієї мети передбачалось здійснити аналіз зведених каталогів на предмет відображення в них журналів з різних галузей знань, виданих в Україні та зарубіжжі; визначити цільові групи користувачів, які обслуговуються кожною з бібліотек (наукова, творча та технічна інтелігенція, керівники всіх рівнів, фінансово-комерційних структур, молодь, яка навчається тощо); вивчити повноту відображення у фондах бібліотек Харкова часописів, що вийшли друком на Україні та в Росії, а також бібліотекознавчих часописів і журналів, що видаються у Харкові; розробити принципи координації комплектування журналами та обслуговування ними в бібліотеках.
Дослідження вважають, що організація розподілу регіонального бібліотечного фонду часописів сприятиме забезпеченню більшої повноти комплектування журналами в регіоні та ліквідує зайве дублювання.
Одеська ОУНБ проводила локальні дослідження „Книги болгарською мовою у фондах ЦБС області” та „Аналіз стану та використання підсобних фондів галузевих відділів ОБ”.
Дослідників Кіровоградської ОУНБ цікавили питання використання фонду. Зокрема, соціологічне дослідження „Склад та використання фонду документів місцевої влади та органів місцевого самоврядування” показало, найбільш запитуваними були документи із соціальних питань, фінансового стану регіонів, упорядкування підприємницької діяльності, рішень з земельного законодавства та інш.
Фондові питання тісно пов’язані з вивченням потреб користувачів.
Соціологічне дослідження “Відповідність краєзнавчих інформаційних ресурсів Черкаської ОУНБ запитам і потребам користувачів” проводилося з мета дослідження вивчення краєзнавчих потреб та інтересів читачів, складу та використання краєзнавчого фонду бібліотеки для приведення його у відповідність до читацьких запитів.
Було досліджено та проаналізовано обсяг та ступінь росту краєзнавчих документів, надходжень обов’язкового примірника (ОП), здійснено анкетування користувачів відділу краєзнавчої літератури та бібліографії.
За даними дослідження книжковий фонд за 10 років зріс на 26,4%. Періодика складає 54,8%. Одною із складових забезпечення бібліотечного краєзнавства є ОП, надходження якого за останні 5 років зросли. Проте, більшість складають дарунки авторів видань та читачів. Виникнення лакун припадає в основному на 1990 – 2000 рр. Аналіз даних свідчить, що зростання кількості читачів та книговидачі випереджає ріст обсягу краєзнавчого фонду.
Анкетування користувачів показало, що з віком потреба в краєзнавчій літературі зростає, склалася постійна категорія користувачів – 84%. Важливим мотивом звернення до краєзнавчих джерел є наукова робота – 26%. Суттєву частину краєзнавчих ресурсів використовують для наукових доробок та навчання студенти.
Найбільшим попитом користуються видання історичної тематики, культурно-мистецького життя, з літературознавства та художня література. Дореволюційні видання викликали інтерес у 48% опитуваних
Важливо було простежити рівень задоволення потреб читачів краєзнавчими виданнями. Виявлено, що 34% респондентів завжди отримували замовлені видання, 54% - майже всі, 8% - половину, лише 2% не задовольняють свої потреби. Основна причина відмов – мала кількість примірників та прогалини у постачанні обов’язкового примірника. Наявними краєзнавчими ресурсами задоволені 70%, частково – 27%, не задоволені 2% користувачів.
З’ясовано, що недостатньо видань, які містять різноманітний фактографічний, довідковий, статистичний матеріали. Проте, в цілому, незважаючи на обмеження обсягів надходжень, підтвердилася гіпотеза, що бібліотека здатна реалізувати свою краєзнавчу функцію.
Миколаївською ОУНБ для забезпечення повного репертуару видань краєзнавчої літератури в ЦБС проводилося вивчення краєзнавчого фонду системи. За отриманими даними переважну більшість користувачів, що звертаються до краєзнавчого фонду ЦБС, складають учні вищих та середніх навчальних закладів віком від 14 до 21 року (54%), які активно відвідують бібліотеку.
Тернопільська ОУНБ провела соціологічне дослідження „Читацькі потреби в документах з мистецтва”, яке виявило недоліки і прорахунки у комплектуванні цих видань. Матеріали дослідження вміщені в інформаційно-аналітичному бюлетені „Соціологічна думка”.
В умовах національного і культурного відродження України провідним напрямком науково-дослідної роботи бібліотек стала участь у створенні „Друкованого зведеного каталогу української книги у фондах бібліотек та музеїв системи Міністерства культури і мистецтв України”.
З цією метою ХДНБ протягом 10 років проводить розробку загальнодержавного дослідження „Українська книга та періодичні видання у фондах державних бібліотек та музеїв України”.
Запорізька ОУНБ у 2005 році також продовжувала наукове опрацювання рідкісних і цінних видань України.
Миколаївська ОУНБ проводила постійно діюче дослідження бібліотечних фондів 18 - поч. 19 ст. Воно складалося із наукових розвідок щодо вивчення рідкісних і цінних книжкових видань, української періодики 19 – поч. 20 ст. та книгодрукування на Миколаївщині. В результаті здійсненої роботи введено до наукового обігу та відображено у вторинних джерелах інформації 2565 видань 19 - поч. 20 ст.
Херсонська ОУНБ продовжувала роботу по науковому опрацюванню періодичних видань дореволюційного періоду, згідно дослідження „Наукове дослідження рідкісних видань у фондах бібліотеки”. В результаті було створено регіональний банк даних рідкісних і цінних видань.
Одеська ОУНБ проводила обробку видань в рамках дослідження „Відбір рідкісних і цінних книг в фонд РЦК”.
Кіровоградською ОУНБ були підготовлені, видані та розповсюдженні серед бібліотек області результати дослідження „Видання Києво-Печерської Лаври у фондах відділу рідкісних і цінних документів ОУНБ ім. Д.І.Чижевського”.
З фондовими проблемами тісно пов’язані питання каталогів і картотек.
У 2005 році ХДНБ розпочала локальне дослідження „Система каталогів і картотек ХДНБ ім. В.Г.Короленка: стан та шляхи модернізації”.
Актуальність дослідження обумовлена тим, що у великій науковій бібліотеці, в якій фонди розташовані за форматно-порядковою системою, ефективність їх використання безпосередньо залежить від постійного вдосконалення пошукового апарату. В той же час ведення каталогів і картотек потребує значних трудових та матеріальних витрат, тому дуже важливо обмежити дублювання в них інформації. Мета дослідження – модернізація пошукового апарату бібліотеки, оптимізація його складу, економія матеріальних та трудових ресурсів ХДНБ ім. В.Г.Короленка.
При анкетуванні респондентам був наданий список каталогів і картотек бібліотеки з проханням визначити, які з них вони використовують у роботі, оцінити ступінь задоволення їх якістю, перелічити, які труднощі виникають при роботі з ними тощо.
Розроблено рекомендації з вдосконалення роботи з каталогами та картотеками бібліотеки.
Тим же проблемам було присвячене і локальне соціологічне дослідження “Використання каталогів і картотек в Сумській ОУНБ”, яке переслідувало завдання: визначити стан каталогів і картотек ОУНБ, доцільність їх знаходження в одній залі; виявити труднощі, з якими стикаються користувачі в роботі з каталогами і картотеками та розробити можливі шляхи їх усунення; виявити обізнаність читачів про наявність електронного каталогу та систематичної картотеки статей в електронному вигляді, а також незадоволений читацький попит на літературу.
Матеріали дослідження дають змогу стверджувати, що найчисельнішою групою виявилась молодь, яка навчається.
До числа опитаних увійшли представники найрізноманітніших соціально-професійних груп: студенти; економісти, фінансисти, бухгалтери; вчителі, вихователі, психологи; викладачі, науковці; інженерно-технічний персонал та інші.

Сьогодні в бібліотеці читачеві необхідно виявити літературу по вузькій темі (55,7%); знайти конкретну книгу чи статтю (42,1%); ознайомитися з основною літературою за конкретною темою (28,5%); ознайомитися з новою літературою (9,5%). За фактографічною інформацією зверталися лише 3% опитаних.

Про наявність в бібліотеці електронного каталогу знають 60,4% респондентів, але користувалися ним лише 23,9% опитаних.

На запитання чи задовольняє вас якість каталогів і картотек, половина опитаних користувачів відповіли, що частково задовольняє; третина (30,7%) – повністю задовольняє; тільки 7,3% користувачів виявилися незадоволеними.

Результати дослідження виявили труднощі, з якими стикаються читачі при зверненні до довідкового апарату. Біля половини опитаних (45,1%) нарікають на великі витрати часу при пошуку літератури; 41,6% респондентів скаржаться на відсутність необхідної літератури; третина опитаних (31,8%) нарікають на відсутність в бібліотеці видання, знайденого в каталозі і такий же відсоток (31,3%) – на складність тематичного пошуку. Про неможливість виявити по каталожній картці належність видання певному відділу заявили 13,6% опитаних користувачів і стільки ж (13%) – про неможливість знайти книгу за назвою, не знаючи автора.

Аналіз відповідей про дії респондентів у випадках відсутності необхідного видання показав, що більша половина читачів звернеться в іншу бібліотеку (55,4%); майже половина користувачів (47,6%) здійснюватиме пошук через Інтернет. Лише 17,9% опитаних намагатимуться шукати інші видання по своїй темі у фондах ОУНБ.

Позитивним є те, що переважна більшість опитаних читачів (59,2%) на отримання літератури витрачає 15 хв.; майже третина (28,3%) опитаних – 30 хв.; 5,2% користувачів – 45 хв.; 3,5% - 1 год.; лише 3,3% респондентів – понад 1 год.

Користувачі висловили свої пропозиції щодо покращення роботи зали каталогів: збільшити кількість комп’ютерів у залі каталогів (12,2%); виставити ЕК на сайті бібліотеки (3,8%); надати можливість користувачеві самостійно працювати з ЕК (9,2%); роздруковувати на принтері необхідний матеріал з ЕК; пошук інформації через Інтернет.

Інший блок пропозицій стосувався людського фактору: читачі потребують більшої допомоги від бібліографів, пропонують збільшити кількість консультантів в залі каталогів, щоб пошуком інформації займалися бібліографи.

Частина пропозицій стосувалась необхідності більш дієвої реклами; частина – наповнення систематичної картотеки статей.

Не зважаючи на певні критичні зауваження користувачі все ж досить високо оцінюють культуру обслуговування в ОУНБ. На „відмінно” (за п’ятибальною шкалою) оцінили роботу бібліотеки 28,3% опитаних; „добре” – 50,3% респондентів.

Історія бібліотечної справи регіонів та окремих бібліотек.

Дана тематика і надалі є актуальною для науково-дослідної роботи ОУНБ. В її рамках проведено ряд досліджень. Зокрема у 2005 році вийшли друком дві роботи: «Історія розвитку бібліотек України для дітей (1941–1959 рр.)» та «Організаційно-методична діяльність бібліотек України для дітей (1946–1976 рр.)».

Дослідження доводить соціальну обумовленість діяльності бібліотек для дітей, їхню залежність від соціально-економічних, політичних умов і розвитку потреб суспільства в бібліотечному обслуговуванні, від наявності його відповідальності за використання бібліотечних ресурсів в інтересах соціального і культурного розвитку, а також від того, наскільки держава може створювати для дитячих бібліотек належне матеріально-технічне забезпечення і встановлювати певний рівень їхнього функціонування.

У роботі простежується процес відродження дитячих бібліотек у повоєнний час, їхній розвиток у 50–70 рр. і роль організаційно-методичної діяльності в цьому процесі.

Організація системи методичного керівництва бібліотеками України для дітей відбувалася в три етапи. Перший характеризується відновленням діяльності Науково-методичного кабінету бібліотекознавства. Другий етап розпочався зі створення Республіканської бібліотеки УРСР ім. КПРС, у структуру науково-методичного відділу якої було введено сектор організації бібліотечної роботи з дітьми. Він надавав методичну допомогу дитячим бібліотекам України. Чітка система методичного керівництва бібліотеками для дітей прослідковується на третьому етапі, після створення Державної республіканської бібліотеки для дітей. За 1970–1975 рр. значно зросла мережа самостійних бібліотек для дітей (до 1220 на кінець 1975 р.), у сільських бібліотеках було відкрито 1825 кімнат юного читача. Зросли також показники книгозабезпеченності, відвідування та кількості обслужених читачів. Характерним стає залучення працівників усіх відділів бібліотек-методичних центрів до організаційно-методичної діяльності. Це відіграло позитивну роль в удосконаленні роботи дитячих бібліотек України в досліджуваний період.

Чернівецькою ОУНБ підготовлено до друку довідник „Бібліотечна Буковина”, де зібрано матеріали про історію бібліотек та бібліотекарів області.

Запорізька ОУНБ продовжувала реалізацію заходів чергового етапу дослідження проблеми „Історія бібліотечної справи в області”. Зокрема, здійснювалося системне вивчення документів з історії розвитку бібліотек, регіональних особливостей процесу становлення та розвитку бібліотечних закладів Гуляйпільського, Кам”янсько -Дніпровського, Михайлівського районів, продовжувалося формування досьє спогадів ветеранів бібліотечної справи.

Фахівці Миколаївської ОУНБ в 2005 р. також працювали над вивченням історії розвитку бібліотеки. Зокрема, ретельно досліджувався історичний розвиток окремих відділів та напрямків діяльності бібліотеки. В результаті було підготовлено такі наукові статті, як „Бібліографічна діяльність Миколаївської громадської бібліотеки (кінець 19 – поч. 20 ст.)”, „Друковані каталоги Миколаївської громадської бібліотеки: історія створення, видання та використання” (за матеріалами Державного архіву Миколаївської області)”, „Джерела духовної культури (церковно-релігійна література у фондах Миколаївської державної обласної універсальної наукової б-ки ім. О. Гмирьова)”, „Місце і роль документів іноземних мовами в системі бібліотечно-інформаційного обслуговування ОУНБ ім. О. Гмирьова”, „Ми бережемо пам’ять поколінь (про роботу бібліотеки з рідкісними і цінними виданнями)”, „Традиції та новації в інформаційно-бібліографічній діяльності бібліотеки”.

Одеська ОУНБ продовжувала працювати над „Історією ОУНБ ім. М. Грушевського ” .

Херсонською ОУНБ завершила дослідження „Історія бібліотечної справи на Херсонщині”: здійснені висновки результатів дослідження, проведений аналіз матеріалів представлених з бібліотек області різних систем і відомств.

Створена в 1886 році ХДНБ ім. В.Г.Короленка протягом усієї своєї історії розвивалася як провідний заклад культури, вплив якого поширювався далеко за межі Харкова. Її багатоаспектна діяльність вивчається та розкривається в ході локального дослідження „Історія ХДНБ ім. В.Г.Короленка”. Зібрано матеріали до видання „ХДНБ ім. В.Г.Короленка: події і факти”. Підготовлено до друку першу частину, присвячену подіям 1886–1943 років та другу частину (1944–1979 роки), завершується робота над третьою частиною (1980–2001 роки). Майже всі структурні підрозділи бібліотеки підготували матеріали зі своєї історії або напрямків роботи, які вони очолюють.

Заступником директора Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка Горбань Г.В. проводилось дослідження життя і творчості громадського діяча, письменника, редактора лондонського тижневика„Українська думка” Святомира Фостуна.

Проведено краєзнавче дослідження життєвого шляху, письменницької і редакторської долі громадсько-політичного діяча, голови Об’єднання бувших вояків-українців у Великій Британії, визначного діяча української діаспори у Великобританії С.Фостуна – уродженця Івано-Франківської області.

Опрацьовані і систематизовані документальні джерела про життєвий шлях, літературну і редакторську діяльність С.Фостуна.

Дане дослідження переслідувало мету поповнити фонд біографічних відомостей про визначних краян, глибше дослідити матеріали, що друкуються в лондонському тижневику для українців.

Досліджувались документальні фонди ОУНБ, книги, подаровані С.Фостуном обласній бібліотеці, підшивок газети „Українська думка”.

Автоматизація та інформатизація бібліотечних процесів.

В даному напрямку в 2005 році плодотворно працювала ХДНБ. ЇЇ силами проведено два загальнодержавних дослідження та одне регіональне.

Мета загальнодержавного дослідження „Віртуальна довідка в бібліотеках України” – визначення умов для створення корпоративної мережі довідково-бібліографічної віртуальної служби України, активізація використання довідково-бібліографічних віртуальних служб (ДВС), створених у бібліотеках України шляхом оптимізації їх діяльності, визначення умов для створення корпоративної ДВС України.

Перш за все було виявлено, які бібліотеки України надають користувачам можливість віддаленого довідкового обслуговування за допомогою віртуальної довідки, проаналізувати стан роботи віртуальних довідкових служб.

У ході дослідження вивчалася аудиторія віртуальних користувачів за своїми соціально-демографічними характеристиками. Виявлено їх поінформованість про існування віртуальних довідкових служб, здійснено аналіз використання ними можливостей Інтернет. Виявлено, що 37% респондентів мають доступ до Інтернет вдома, 24% – в Інтернет-кафе, 23% –у навчальному закладі, 12% – на роботі й лише 4% – у бібліотеці.

На момент анкетування служба „Віртуальна довідка ХДНБ

ім. В.Г.Короленка” працювала вже кілька місяців (створена 18 квітня 2005 року), проте 75% респондентів не знали про це. А серед тих, хто знав, лише 17 чоловік відвідали її.

Вивчено стан роботи віртуальних довідкових служб системи Міністерства культури і туризму, складено характеристику кожної віртуальної служби.

Близьким до попереднього було і загальнодержавне дослідження „Бібліотечні ресурси України в Інтернеті”(ХДНБ), актуальність дослідження викликана тим, що інтенсивне використання мережевих інформаційних технологій суттєво змінило функції і характер діяльності бібліотек України. Вони стали більш відкритими для користувачів, підвищився рівень їх діяльності, більш різноманітними стали послуги. Вони почали перетворюватися на сучасні інформаційні центри. Саме тому важливим елементом іміджу бібліотек в інформаційному просторі стали їх веб-сайти, які представляють книгозбірні в мережі Інтернет і дозволяють надавати віртуальні послуги значному колу віддалених користувачів.

Мета дослідження – виявлення принципових засад сайтобудування, основних змістовних та технологічних умов щодо здійснення цієї роботи, формування критеріїв оцінки інформаційного образу бібліотечного сайту.

Дослідження показало, що зараз переважна більшість вітчизняних бібліотек вже не є пасивними користувачами інформації Інтернету, вони створюють власні інформаційні ресурси і надають їх широкому колу користувачів всесвітньої глобальної мережі. Значною мірою це реалізується через створення веб-сайтів, покликаних всебічно представляти бібліотеки в світовому інформаційному просторі. Їх використання дозволяє зробити бібліотеку відкритою для кожного потенційного користувача, значно розширити коло споживачів послуг і таким чином зайняти визначальне місце в світовій інформаційній структурі.

Для з’ясування рівня інформативності веб-сайтів публічних бібліотек України були проаналізовані сайти 19 ОУНБ, 18 ЦБС та 3 сільських бібліотеки. Крім того, були проаналізовані веб-сайти зарубіжних бібліотек. У ході дослідження аналізувалися структура сайтів, їх інформаційне наповнення, пошукові можливості та функціональні характеристики.

У наш час, коли автоматизація бібліотек вступила до нової фази – створення єдиної інформаційної мережі регіону, перед ХДНБ ім. В.Г.Короленка постала необхідність вивчення передумов її створення, а саме: готовності бібліотечного персоналу до професійної роботи за умов впровадження в бібліотеках нових інформаційних технологій, виявлення груп бібліотек, які прагнуть до об’єднання в корпоративну бібліотечну систему, аналіз наявності на ринку нових програмних продуктів АБІС, що підтримують міжнародні стандарти тощо. У зв’язку з цим у 2005 році в ХДНБ було розпочату регіональне дослідження „Електронні інформаційні ресурси бібліотек Харкова: стан та перспективи” з метою накреслення перспектив зі створення єдиного інформаційного простору регіону шляхом аналізу електронних інформаційних ресурсів бібліотек Харкова.

Завдання дослідження: збір відомостей про склад і зміст фондів електронних видань і БД бібліотек Харкова, вивчення комп’ютерного парку бібліотек і програмного забезпечення, аналіз використання можливостей Інтернет у бібліотеках і бібліотечних ресурсів в Інтернет, аналіз регіональних інформаційних потреб користувачів та стану надання їм інформаційних послуг, оцінки ефективності використання залів електронних інформаційних ресурсів та рівня готовності бібліотек Харкова до створення єдиного інформаційного простору.

Робота над темою здійснювалася у координаційній взаємодії з Харківською асоціацією інформаційно-бібліотечних технологій (АСІБТ).

Було досліджено широке коло питань: електронні бази даних, фонд електронних видань, комп’ютерний парк комунікацій, програмне забезпечення. Крім того, було зібрано і проаналізовано пропозиції бібліотек.

Обласні бібліотеки України працювали над створенням і поповненням своїх веб – сторінок, регіональними порталами, електронними каталогами. Так Черкаська ОУНБ значні зусилля спрямувала на реалізацію проекту МФ „Відродження” „Створення регіональних інформаційних порталів та інформаційних центрів на базі публічних бібліотек”.

В першу чергу здійснювався збір та систематизувалися документи, що надходили до Інформаційного центру в друкованому і електронному вигляді. Систематичним був моніторинг веб-ресурсів регіону, наповнювався конвент порталу.

Бібліотечна професія.

Необхідність пристосування бібліотек до сучасних умов праці, визначення нових пріоритетів у їх повсякденній діяльності, розробка нової концепції бібліотечно-інформаційної роботи в умовах динамічних змін зумовлюють потребу у вивченні кадрового складу бібліотечних працівників. Йому присвячені соціологічні дослідження за темою „Сільський бібліотекар Кіровоградщини” та “Фаховий портрет бібліотечного спеціаліста області” (Закарпатська ОУНБ). Останнє проводилось спільно з Ужгородським училищем культури та заочним факультетом КНУКіМу.

Дослідження здійснювалось на основі вивчення облікових документів, які містять відомості про випускників і студентів стаціонарної та заочної форм навчання протягом останніх п’яти років (2001-2005 рр.).

Проаналізовано динаміку зміни кількісних та якісних показників у таких аспектах: представники районів та міст області, їх працевлаштування, закріплення в практичній роботі у публічних бібліотеках області, а також прийняття ними рішень щодо перепідготовки в межах галузі та зміни фаху.

Дослідження показало, що рівень підготовки бібліотечних фахівців постійно вдосконалюється, впроваджуються нові, інтерактивні форми навчання, використовуються новітні інформаційні технології. Студенти мають можливість закріплювати теоретичні знання на практиці, яка проходить на базі кращих бібліотек області.

Разом з тим, в області ще не вистачає фахівців. Із 857 працівників вищу бібліотечну освіту мають 155, базову вищу – 590, без спеціальної освіти – 112 (з них навчається – 51 чол.)

Виявлено райони, які не направляють на навчання бібліотечних працівників без освіти, не ведуть належну профорієнтаційну роботу серед абітурієнтів. Не допрацьовує в цьому напрямку і училище культури. Через низьку заробітну плату та недостатній соціальний захист бібліотечних працівників частина фахівців змушена була змінити фах і місце роботи.

Луганська ОУНБ провела дослідження “Я і моя професія” серед бібліотечних працівників публічних бібліотек ЦБС Луганської області. Мета дослідження – зробити аналіз кадрового складу бібліотек, вивчення соціально-психологічних характеристик фахівців, показників їхньої професійної свідомості та скласти портрет сучасного бібліотекаря регіону, визначити перспективи розвитку бібліотечної професії і фактори підвищення її статусу..

Для досягнення мети були поставлені такі завдання: виявити думку фахівців бібліотек про бібліотечну професію і важливість її для кожного з них; отримати дані про кадровий потенціал ЦБС області задля подальшого визначення перспектив кадрової політики; вивчити готовність сучасного бібліотекаря до роботи в нових умовах; проаналізувати ступінь задоволеності бібліотекарів своєю роботою та виявити наявність кар’єрних амбіцій.

Аналіз анкет засвідчив, фахівці до 30-ти років разом з молодими спеціалістами складають лише 12%, пенсіонери – 10,7%. Маленька пенсія змушує бібліотекарів працювати і після досягнення пенсійного віку, тому потенційні робочі місця – зайняті. Якщо найближчим часом ситуація з молодими фахівцями не зміниться, то в перспективі можна буде констатувати тенденцію старіння кадрового складу бібліотек. Дані, що характеризують фахівців за стажем роботи, засвідчили, що колективи бібліотек регіону мають стабільний кадровий склад. Фахівці, що працюють 11-20 і понад 20 років, складають переважну більшість – 74,7%. Плинність кадрів відбувається в основному за рахунок виходу на пенсію та скорочень їх. Незначна кількість спеціалістів переходять на іншу роботу, де вища заробітна плата.

Переважна більшість респондентів мають фахову освіту (55,8% - середню спеціальну, 18,1% - вищу спеціальну). Працівники з середньою спеціальною освітою посідають, в основному, на посадах бібліотекарів (51,9% серед опитаних), кадри вищої кваліфікації знаходяться на керуючих посадах різного рівня (завідуючі філіями, завідуючі відділами, методисти тощо). Треба відзначити той факт, що забезпеченість спеціалістами з вищою бібліотечною освітою досить різна по області; 12% із 18,1% опитаних фахівців вищої кваліфікації – це працівники міських бібліотек, разом з тим у деяких районних ЦБС немає жодного спеціаліста з вищою бібліотечною освітою. Безперечно, забезпеченість бібліотек кваліфікованими кадрами залежить від багатьох об’єктивних причин (рівень зарплати, матеріальна база бібліотек, наявність житла і т. ін.), але не абияку роль відіграє ставлення органів влади в районах до проблем культури взагалі.

Досить цікавим є той факт, що при відповіді на запитання “Чи змінилася Ваша думка про цю професію за час безпосередньої роботи в бібліотеці?”. 35,2% респондентів відповіли “Ні”, що співпадає з частиною відповідей (35,3%) бібліотекарів, що обрали цю професію за покликанням. Однозначно змінилася думка про свою професію у 60% опитуваних, притому у 56,7% з них – у позитивний бік, які вчинили так само, якби довелося вибирати професію знову.

Об’єктивними показниками професійної майстерності є успіх та задоволеність роботою, ефективність праці. Дослідження засвідчило, що незважаючи на всі негаразди, переважна більшість (65,8%) опитаних, не зовсім задоволених 35,1%, іноді думають про зміну місця роботи 33,8% респондентів. Простежується цікава залежність - за невеликим винятком, всі, хто обрав нинішню спеціальність випадково (38%), вибрали б іншу професію або змінили б місце роботи.

Досить песимістично настроєні бібліотекарі щодо оцінки своїх здібностей в інших сферах бібліотечної діяльності. Негативну відповідь на таке запитання дали 89,6% респондентів. 62% опитаних не бачать для себе перспектив кар’єрного росту в бібліотеках, проте майже 32% відчувають у себе здібності для виконання функцій керівника підрозділу.

Які ж якості, навички та додаткові знання бібліотекарі вважають сьогодні головними, необхідними, здатними допомогти краще адаптуватися у сучасному світі? Учасникам дослідження було запропоновано визначити за ступенем значущості найбільш важливі для професіонала знання та навички. На перше місце бібліотекарі поставили необхідність володіти комунікативними навичками, на друге - літературознавчі знання та навички роботи на комп’ютері. Щодо вивчення власного іміджу бібліотекарів, більшість серед тих, хто відповів на це запитання, вважають себе ерудованими, сумлінними, інтелігентними людьми, творчо активними та вихованими. Також згадувалися такі риси, як людяність, здатність бачити в кожному читачеві особистість, чесність, компетентність.

Останній блок запитань анкети стосувався соціального статусу бібліотек та бібліотечної професії сьогодні. Відповіді респондентів розподілилися таким чином: думку про те, що соціальний статус бібліотеки і бібліотекаря понижується мають32,6% опитаних, не міняється – 31,2%, підвищується – 29,2%. Таким чином, ми маємо досить суттєві розбіжності у поглядах самих фахівців на професію.

Серед чинників, що впливають на підвищення соціального статусу бібліотечної професії, сьогодні респонденти вважають такі: підвищення заробітної плати; поповнення книжкових фондів новою літературою; поліпшення матеріальної бази бібліотек; комп’ютеризація бібліотек;увага до бібліотечних закладів з боку органів місцевої влади;формування у суспільства думки про необхідність бібліотек як інформаційних центрів. Разом з тим, серед причин не престижності бібліотечної професії, респонденти називають майже ті ж самі, що й у попередньому питанні анкети, а саме: дуже низька зарплата працівників бібліотечної сфери; слабка матеріально-технічна база бібліотек; неуважність з боку держави щодо проблем бібліотечної галузі; недостатній рівень розвитку новітніх інформаційних технологій в бібліотеках; мала кількість іміджевих заходів щодо бібліотечної професії; низький духовний рівень суспільства.

У наш час життя набагато ускладнило роботу бібліотек, суспільство підвищило вимоги до них. Сучасна діяльність бібліотекаря потребує розширення кругозору, поглиблення професіоналізму. Настав час, коли потрібно активізувати розкриття сутності бібліотечної професії та ролі бібліотекаря серед широких кіл суспільства. Сьогодні вже недостатньо обмежуватися тільки професійними виданнями та заходами для суто бібліотечної громадськості. Потрібен вихід на більш широкий загал через громадську, наукову та галузеву пресу з розкриттям значимості діяльності бібліотечних працівників для підвищення загального культурного рівня держави, практичного внеску бібліотекарів в розвиток науки та виробництва, підняття престижу бібліотечної професії взагалі.