Бібліотечному фахівцю

Інтернет-центри #БібліотекаМудрого отримали безкоштовний доступ на 1 рік до архіву української періодики LIBRARIA! (https://libraria.ua/) 📰 На даний момент ресурс містить 679 назв, 105250 випусків, 804868 сторінок періодичних видань із фондів українських архівів та бібліотек, Книжкової палати України.

Це стало можливим завдяки грантовій підтримці Фонду катедр українознавства (Ukrainian Studies Fund) – освітньої благодійної організації, заснованої українською діаспорою в США у 1958 році для сприяння розвитку освітніх програм, поширення знань та інформації про Україну й українців. Найбільшим його проєктом є заснування програми україністики в Гарвардському університеті, ФКУ також надає підтримку численним проєктам вчених Північної Америки та Європи, в тому числі українським (https://www.ukrainianstudiesfund.org/).

Тепер можна вільно читати унікальні історичні видання, зокрема:

📌 Пропагандистська преса окупованих українських територій 1941–44

📌 Єврейська міжвоєнна періодика Галичини та Волині

📌 Міжвоєнна українська преса Галичини

Приходьте досліджувати історію разом із нами! 📚

У Львові відбулася презентація перших результатів проєкту «Бібліотеки як простір психосоціальної підтримки».

Він є складовою пріоритетного проєкту «Мистецтво допомагати» МКСК в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» за ініціативою Олени Зеленської.

Цей проєкт спрямований на посилення ролі публічних бібліотек у наданні психосоціальної підтримки громадам, зокрема через створення безпечного простору для емоційного розвантаження та соціальної взаємодії.

«Протягом 2024 року у межах пілотної навчальної програми взяло участь 60 бібліотекарів із 32 публічних бібліотек шести областей України: Київської, Житомирської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Одеської. Учасники пройшли 5-денні очні тренінги та вебінари загальною тривалістю 60 годин», - ідеться в повідомленні.

Навчальна програма розроблена та реалізовується ЮНЕСКО спільно з Міністерством культури та стратегічних комунікацій за фінансової підтримки Японії у співпраці з Координаційним центром з психічного здоров’я Кабінету Міністрів.

Загальна чисельність пошкоджених пам’яток культурної спадщини в Україні станом на кінець січня 2025 року складає 1333 об’єкти. З них національного значення — 131, місцевого — 1126, щойно виявлених — 76.

Загально найбільших втрат і збитків культурна інфраструктура зазнала у Донецькій, Харківській, Херсонській, Київській, Миколаївській, Запорізькій, Сумській областях.

Найчисельнішою групою об’єктів культурної інфраструктури, які зазнали пошкоджень чи руйнувань, є клубні заклади (48,3% від загальної кількості закладів культури, які зазнали пошкоджень).

Загалом постраждали:

● клубні заклади – 1056;

● бібліотеки – 784;

● заклади мистецької освіти – 166;

● музеї та галереї – 120;

● театри, кінотеатри та філармонії – 39;

● заповідники – 7;

● парки, зоопарки – 9;

● цирки – 4.

Руйнувань зазнали клубні заклади, бібліотеки, музеї, театри на території 302 територіальних громад (20,6% від усіх ТГ в Україні) у Вінницькій (3,2% ТГ ), Дніпропетровській (21%), Донецькій (87%), Житомирській (17%), Закарпатській (2%), Запорізькій (40,3%), Кіровоградській (4%), Київській (28,6%), Луганській (46,2%), Львівській (5,5%), Миколаївській (44,2%), Одеській (10%), Полтавській (4%), Сумській (64,7%), Харківській (59%), Херсонській (43%), Хмельницькій (17%), Черкаській (6,1%), Чернігівській (51%) областях та м. Києві.

Майже вся територія Луганської та значні частини територій Запорізької, Донецької та Херсонської областей досі перебувають у тимчасовій окупації. Це унеможливлює обрахунок точної кількості пошкоджених пам’яток культурної спадщини, що постраждали в ході бойових дій та окупації.

У талліннських бібліотеках реалізували ініціативу заміни назв естонських текстів на смайлики. Про це повідомив бібліотекар Судалінської бібліотеки Лійс Коновалов в ефірі «Terevisioon».

«Цей візуальний підхід може залучити молодь до читання», — зазначив Коновалов. За його словами, підлітки приходять у бібліотеку як за обов’язковою літературою, так і за книжками, які їм справді цікаві. Найчастіше вони обирають твори у жанрі фентезі.

Ініціатива розпочалася 2024 року у бібліотечній спільноті Таллінна, де найвідоміші назви книжок замінили на смайлики. Відвідувачі книгозбірні можуть спробувати розгадати назви нещодавно виданих і популярних книжок.

«Книжки не завжди мають великий попит через назву, тому важливу роль відіграє текст на обкладинці та рекомендації. Оригінальні способи подачі можуть зацікавити молодь», — наголосив Коновалов.

На його думку, такі ігри можуть мотивувати дітей до читання. «Наприклад, якщо в школі дати їм завдання скласти власні назви книжок за допомогою смайликів або символів», — додав бібліотекар.

У Києві в Національній бібліотеці України ім. Я. Мудрого відбулася презентація першої мобільної станції для порятунку та консервації бібліотечних фондів - ARCHA1.

"За нашими даними, понад 770 бібліотек зазнали пошкоджень або були повністю зруйновані. Це означає, що доступ громадян України до читання, книг і рідкісних документів наразі обмежений. Проте ми повинні зберегти ці фонди та документи, які є свідченнями нашого народу, нашої європейської історії та спільної європейської спадщини", - сказала перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко.

За її словами, зібрати кошти та доставити цю унікальну лабораторію в Україну вимагало значних зусиль від багатьох партнерів.

Вона зазначила, що станцію перевозитимуть різними містами України, щоб бібліотекарі навчалися користуватися нею.

Генеральний директор Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого Олег Сербін зауважив, що бібліотека Ярослава Мудрого координує діяльність майже 13 000 бібліотечних осередків, збираючи звіти як з університетської бібліотечної мережі, так і з інших галузевих мереж. За його словами, сотні тисяч бібліотечних фондів були знищені або значно пошкоджені, тож мобільна станція буде працювати постійно.

"На сьогоднішній день ми плануємо проводити тренінги, навчання необхідне для того, щоб наші колеги могли їхати в регіони, масштабувати ці знання та бути готовими до прийому станції. Це дозволить одразу після її прибуття розпочати роботу", - сказав Сербін.

Керівник відділу розвитку та дослідницьких лабораторій Їтка Неоралова зазначила, що мобільна станція допоможе в забезпеченні кращого догляду за культурною пам'яткою в Україні, незважаючи на загрози, пов'язані з війною.

Мобільна станція ARCHA1 обладнана сучасними технологіями для порятунку, очищення, дезінфекції, осушування та реставрації документів, пошкоджених внаслідок пожеж, затоплень чи неналежних умов зберігання. Вона дозволяє працювати без підключення до зовнішніх джерел енергії.

З 28 до 31 січня чеські спеціалісти проведуть тренінг для українських бібліотекарів, де учасники отримають практичні навички роботи з обладнанням станції.

Міжнародні партнери вже працюють над створенням другої мобільної станції ARCHA2, яка буде використовуватися для оцифрування бібліотечних фондів в Україні.

У Львові заснували літературну премію «Військовий непотріб» на честь загиблого письменника, юриста та військовослужбовця Василя Паламарчука.

Премія присуджується за визначні здобутки у галузі літератури за гумористичні та сатиричні твори.

Заснували премію за ініціативи дружини письменника Наталії Паламарчук, Львівської обласної бібліотеки для юнацтва імені Романа Іваничука, керівниці юридичної фірми «Світ права» Тамари Бахтіної та громадської організації «Всеукраїнський форум військових письменників».

Подаватись на здобуття можуть нові оригінальні твори, які опублікували протягом останніх трьох років, а висувати їх можуть органи місцевого самоврядування, громадські організації, трудові колективи, навчальні заклади та фізичні особи.

Конкурс оголошується щорічно не пізніше 23 січня, а список претендентів та склад журі, яке обиратиме переможця, формуватимуть засновники. Вручатимуть премію у першій декаді травня, з нагоди відзначення Дня піхоти та в межах Всеукраїнського форуму військових письменників.

Автору твору-переможця присвоюється звання «Лауреат літературної Премії імені Василя Паламарчука», вручаються Почесна відзнака від родини письменника та грошова частина Премії, яка складає 40 000 гривень та фінансується меценатами.

Волонтерський проєкт «Недописані» ідентифікував 224 діячів і діячок літератури, які були вбиті чи загинули за час російсько-української війни.
«Недописані» присвячений тим дієвцям літературної галузі, чиє життя забрали росіяни. Серед них — письменники, поети, перекладачі, редактори, видавці, бібліотекарі, поширювачі літератури, працівники книжкової фабрики.

Автори проєкту — парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», поетка, громадська діячка Олена Герасим’юк та військовий, волонтер, письменник, перекладач, співзасновник проєкту «Твоя підпільна гуманітарка» й однойменного видавництва Євген Лір — зібрали історії та спогади про загиблих авторів і працівників літгалузі, щоб їхні голоси не зникли. Проєкт покликаний стати платформою для вшанування кожного загиблого і запобігання забуттю їхнього внеску в українську культуру.

Окрім поширення інформації про тих, чиї життя забрала росія, волонтери проєкту віднаходять їхні рукописи, перекладають тексти, збирають спогади близьких і влаштовують вечори пам’яті.

Нині автори і волонтерська команда проєкту шукають фінансування для повноцінного запуску сайту «Недописані», про який повідомили під час презентації на фестивалі «Книжкова країна». Підтримати проєкт або стати його частиною можна, якщо написати в коментарі до цього допису.

Імена 194 загиблих, про яких «Недописані» повідомляли раніше, можна переглянути за посиланням: https://chytomo.com/shchonajmenshe-194-vbytykh-rosiieiu-liudej-literatury-tryvaie-zbir-informatsii-dlia-proiektu-nedopysani/

21 січня в Одеській національній науковій бібліотеці відбулася третя регіональна зустріч, присвячена обговоренню проєкту Стратегії розвитку культури України на 2025-2030 роки. Захід об’єднав представників з Одеської, Миколаївської, Херсонської, Дніпропетровської, Луганської та Хмельницької областей.

«Стратегія розвитку культури – це стратегія стійкості під час повномасштабного вторгнення. Наразі, коли є зовнішня загроза існування нашої політичної нації та спадщини, ми маємо зберегти це. Тому ця стратегія має передбачати саме ті цілі і заходи, які слід виконати в перспективі найближчих п’яти років», — зазначила під час презентації Стратегії перша заступниця Міністра культури та стратегічних комунікацій України Галина Григоренко, підкресливши, що одним з найперших і найважливіших кроків має бути утвердження культури як невід’ємного елемента національної безпеки.

Під час роботи в групах вкрай жвавим було обговорення щодо потреб оновлення законодавства сектору культурної спадщини, підготовки необхідних фахівців, підвищення спроможності системи управління у сфері культури, лібералізації роботи інституцій культури, перегляду умов оплати праці та підходів до створення комфортних середовищ у закладах культури загалом.

Окрему увагу учасники приділили роботі Українського культурного фонду, питанням запуску ринку культурних послуг і ризиків, які він несе для традиційної культури та локальної ідентичності, а також тому як потенціал культури можна використати для зміцнення людського капіталу та комплексного розвитку територій.

Особливе місце в дискусіях зайняли виступи представників прифронтових регіонів, які поділилися своїм досвідом спротиву та відновлення культурного життя у своїх громадах.

Наступна регіональна зустріч відбудеться у Вінниці — 3 лютого 2025 року (реєстрація відкрита до 30 січня 2025 року включно).

27 січня о 10:30 у Національній бібліотеці України ім. Я. Мудрого відбудеться презентація першої мобільної станції для порятунку та консервації бібліотечних фондів ARCHA1. Захід відбудеться за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, ВГО Української бібліотечної асоціації та завдяки співпраці з Міністерством культури Чеської Республіки, Чеським комітетом ІСОМ, Фондом родини Карела Комарека та численними донорами.

Проєкт демонструє важливість міжнародної взаємодії у збереженні культурної спадщини України в умовах війни. Він забезпечує нові можливості для українських бібліотекарів, сприяє зміцненню зв’язків між Україною та Чехією та підкреслює роль сучасних технологій у збереженні документів.

Мобільна станція ARCHA1 — це перший проєкт, що реалізується в межах співпраці Національної бібліотеки Чеської Республіки та українських партнерів. Станція обладнана сучасними технологіями для порятунку, очищення, дезінфекції, осушування та реставрації документів, пошкоджених внаслідок пожеж, затоплень чи неналежних умов зберігання. Вона дозволяє працювати без підключення до зовнішніх джерел енергії.

Також з 28 до 31 січня чеські спеціалісти проведуть тренінг для українських бібліотекарів, де учасники отримають практичні навички роботи з обладнанням станції.

Міжнародні партнери вже працюють над створенням другої мобільної станції ARCHA2, яка буде використовуватися для оцифрування бібліотечних фондів в Україні.

Письменник, журналіст, засновник фонду «Ініціатива справедливості», колишній політвʼязень Станіслав Асєєв отримав міжнародну премію Freedom Award 2024 данського фонду Poul Lauritzen Foundation.

«Мав честь отримати Freedom Award 2024 данського фонду Poul Lauritzen Foundation у Копенгагені. Цього року вирішено було нагородити двох українців: мене та Ольгу Скрипник, очільницю Кримської правозахисної групи», — написав Асєєв на своїйфейсбук-сторінці .

Церемонія нагородження відбулася 16 січня 2025 року в Музеї данського спротиву. Ольга Скрипник присвятила свій виступ цивільним полоненим та українцям в російській окупації, а розпочала зі строф українського поета, фотографа та громадського діяча Максима «Далі» Кривцова, який загинув на фронті:

Коли мене запитають, що таке війна

я без роздуму відповім: імена.

Фонд Poul Lauritzen Foundation заснував данський бізнесмен та учасник опору нацистським окупаційним військам в Данії Поул Лаурітцен. Премія Freedom Award вручається правозахисникам щороку за видатний внесок у захист прав людини в умовах небезпеки та ризиків.

У Києві перейменують бібліотеку ім. О. Герцена, що у Святошинському районі, на бібліотеку імені Сергія Вакулишина.

Ця книгозбірня входить до складу Централізованої бібліотечної системи «Свічадо».

Депутатка Київської міської ради Вікторія Муха розповіла, що рішення про перейменування бібліотеки зініційоване її колективом, воно ґрунтується на рекомендаціях комісії з питань найменувань.

«Завдяки зусиллям Сергія Вакуленка у 1999 році створили музей історії Святошинського району, який став важливим культурно-освітнім осередком. Перейменування на його честь бібліотеки – це важливий крок для вшанування пам’яті людини, яка зробила великий внесок у збереження історії та розвиток культури району», – наголосила депутатка.

Рішення щодо перейменування ухвалили на засіданні постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій.

Сергій Вакулишин — краєзнавець, києвознавець, автор книжок, статей та краєзнавчих досліджень, педагог. Голова Святошинського осередку та член президії правління Київської міської організації НСКУ.

В Київській публічній бібліотеці імені Самеда Вургуна за сприяння Посольства України в Азербайджанській Республіці, Українсько-Тюркського Центру та за підтримки Українського Центру в Баку було відкрито Книгозбірню видатного українського поета, паліндроміста, майстра візуальних віршів, перекладача тюркських літератур, зокрема, азербайджанської, Миколи Мірошниченка (1947-2009).

В бібліотеці імені Самеда Вургуна під «Книгозбірню Миколи Мірошниченка» відведено окремий простір, тут представлені не лише його книги та деякі рукописи, але й особисті речі, зокрема, друкарська машинка. Також є фотовиставка яка відображає цікаві сторінки його життя: участь в міжнародних заходах та літературних форумах в Баку, вручення сертифікату про закінчення курсів з турецької мови в Стамбулі, фото з близькими друзями: азербайджанським поетом, перекладачем української літератури Аббасом Абдуллою, кримськотатарським поетом Юнусом Кандимом, поетом Раулем Чілачавою тощо.

Між найбільшими бібліотеками Канади й України було укладено меморандум про співпрацю.

Як повідомляє Укрінформ, про це на своїй сторінці у мережі Фейсбук написав генеральний консул України в Торонто Олег Ніколенко.

“Чудовий початок року: дві найбільші бібліотеки України й Канади, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського й громадська бібліотека Торонто уклали партнерство”, - заявив Ніколенко.

За його словами, меморандум про співпрацю між цими двома установами був підписаний у Торонто в понеділок. “Меморандум полегшує безпосередню співпрацю між двома бібліотеками, сприяючи обміну найкращими практиками в організації, зберіганні й збереженні бібліотечних колекцій, наданні послуг й впровадженні інноваційних технологій та технічної підтримки”, - розповів генконсул.

Він додав, що документ “заохочує створення програм обміну книгами для покращення колекцій бібліотек, а також спільну організацію культурних й освітніх заходів”. “Після успішного запуску проєкту “Українська книжкова поличка” у громадській бібліотеці Торонто в червні 2024-го, це партнерство - ще одне свідчення міцних й тривалих відносин між нашими державами (особливо на тлі боротьби України за свободу), а також їх глибокої експертизи у бібліотечній науці”, зауважив дипломат.

Наразі Українська книжкова поличка діє у бібліотеках чотирьох канадських міст: Торонто, Оттави, Монреалю й Вінніпега.

13 січня Премія Читомо, яка має на меті підсвічувати діяльність тих, хто змінює книговидання України і робить українську літературу дедалі видимішою у світі, оголосила короткі списки.

У 2024 році на конкурс подали 82 заявки, серед яких обрали по 5 номінантів до кожної з трьох категорій: «Трендсетер видавничого ринку», «Амбасадор української книги» і «Книжкова ініціатива, що сприяє промоції читання».

Оцінювало заявки міжнародне журі, що складалося з 7 експертів у галузі книговидання та літератури.

«Оцінювання дається важко, бо цьогоріч особливо простежуються взаємозв’язки між номінантами і можливостями, які вони створюють: без досягнень одних, не були б такими помітними та ефективними результати інших. І водночас, вражає різноманітність цих результатів: привернення уваги міжнародних журналістів до української літератури в часи війни, створення книжкових платформ для протистояння монополістам ринку, розвиток медійного середовища для щоденної присутності української книги у нашому житті, підтримка читання серед військових та серед жителів прифронтових міст під щоденними обстрілами. Ці здобутки цінні не в межах одного бізнесу чи проєкту, а створюють середовище, що дозволяє втілювати не одну ініціативу, навіть у таких надскладних умовах», — наголосила цьогорічна голова журі, співзасновниця Читомо Ірина Батуревич.

Ознайомитись із списком можна за посиланням: https://chytomo.com/premiia-chytomo-2024-roku-oholosyla-korotkyj-spysok/ Головний партнер премії 2024 року – Міжнародний фонд «Відродження». Також премія Читомо проводиться у співпраці з Goethe-Institut в Україні й Франкфуртським книжковим ярмарком. Грошова винагорода переможцям складатиме 3000$ у кожній з номінацій.

10 січня в приміщенні Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва імені Є.Маланюка відбувся круглий стіл, під час якого обговорили книжки, висунуті на здобуття обласної літературної премії імені Євгена Маланюка.

Під час заходу учасники мали змогу ознайомитися з цьогорічними претендентами та дізнатися більше про зміст їхніх книг, взяти участь у відкритому обговоренні.

Цьогоріч на здобуття цієї престижної відзнаки предствлено такі книжки:

- у номінації «Поезія» – «Степова Мадонна» Анатолія Каретного та «Степова Еллада» Івана Гайворона;

- у номінації «Проза» – «Корида» Елеонори Бєльської та «Шлях у безодню» Олега Бондаря;

- у номінації «Публіцистика, літературознавство» – «Мандруючи світами і часами» Бориса Ревчуна та «Віч-на-віч із генієм. Тарас Шевченко для школярів та студентів» Миколи Славинського.

Ініціаторами заходу виступили Департамент культури та туризму Кіровоградської обласної військової адміністрації, Кіровоградська обласна організація Національної спілки письменників України,Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва імені Є.Маланюка.

У Харкові відбулося перше регіональне обговорення проєкту Стратегії розвитку культури в Україні на 2025-2030 роки.

«Для нас надзвичайно важливо мати щиру комунікацію з громадами, зокрема Харківської області. Ми знаємо про проблеми у культурній сфері, але прагнемо чути їх безпосередньо від людей та спільно вирішувати їх на місцях. Важливість впровадження Стратегії розвитку культури є фундаментальною, бо якщо немає такого документа на рівні держави, то ми не можемо разом рухатися до операційних цілей. Ми маємо сформулювати ці цілі, зафіксувати точки контролю та поступово рухатися до них. Стратегія розвитку культури в Україні – це загальнодержавний документ, який визначає наші пріоритети, тобто на чому ми фокусуємо увагу зараз, а що відкладаємо до нашої Перемоги», — підкреслила перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій Галина Григоренко.

Зустріч, організована МКСК, зібрала представників громадського сектору, культурних менеджерів, митців, науковців, представників закладів сфери культури та мистецької освіти, бізнесу, управлінців у сфері культури та представників територіальних громад, видавництв та інших зацікавлених сторін.

«Для Харківщини як прикордонної області одним із ключових завдань є створення безпечних умов для збереження культурної спадщини. Харківська ОВА подала унікальний проєкт будівництва першої в Україні захисної споруди подвійного призначення, яка стане надійним сховищем для цінних музейних фондів. Збереження та відбудова таких об‘єктів є важливим напрямком роботи ХОВА та реалізацією Плану внутрішньої стійкості країни Президента Володимира Зеленського», – сказав начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

У МКСК інформують, що наступні регіональні зустрічі відбудуться упродовж січня-лютого: у Львові (17 січня), в Одесі (21 січня) та у Вінниці (3 лютого).

Український інститут книги запрошує на онлайн-зустріч всіх охочих взяти участь у мистецькому конкурсі культурно-мистецьких проєктів (заходів) з промоції читання.

16 січня об 11:00 Український інститут книги проведе вебінар для потенційних учасників мистецького конкурсу культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на організацію та проведення заходів з промоції читання (https://bit.ly/423J3ey).

🔗Для реєстрації на вебінар необхідно заповнити форму за посиланням: https://bit.ly/3PnDrV1

🗓️Реєстрація триватиме до 15 січня 2025 року.

Працівники Львівської митниці вилучили раритетні видання, які незаконно намагалися вивезти за кордон, і передали до наукової бібліотеки імені Стефаника у Львові.

Львівська бібліотека отримала "Требник" (Почаїв?, 1812–1816 рр.). Як зазначили в Держмитслужбі, стародрук містить канони, молитви й рукописні маргіналії, які надають йому особливої історико-культурної ваги.

Також до бібліотеки передали Sermons on the following subjects, viz. The second edition — друге прижиттєве видання проповідей відомого англійського богослова Джеймса Фостера (Лондон, 1733 р.)

Крім того, зібрання бібліотеки поповнив Hitchcock's New and Complete Analysis of the Holy Bible — аналіз Святого Письма Старого і Нового Заповіту Розвелла Д. Хічкока з ілюстраціями, які мають мистецьке і духовне значення (Нью-Йорк, 1873 р.).

Розпочинається реалізацію ще одного важливого проєкту для бібліотечної спільноти України.

У листопаді минулого року Шведський інститут оголосив рішення щодо фінансування Програми співробітництва з Україною https://si.se/en/28-new-projects-receive-funding/.

Серед проєктів, які отримали підтримку був новий міжнародний проєкт «Посилення ролі бібліотек у відбудові України» (Empowering Libraries for Rebuilding Ukraine) https://si.se/.../upl.../2024/02/beslutslista-siucp-2024.pdf

Проєкт став можливим завдяки спільним партнерським зусиллям Національної бібліотеки Латвії, Шведської школи бібліотечних та інформаційних наук, Шведської бібліотечної асоціації, Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого, Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association та Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна

Метою проєкту є зміцнення ролі бібліотек в Україні як культурних осередків та центрів активності в громадах, які відіграють ключову роль у демократизації суспільства та свободі інформації.

21-24 січня в Національній бібліотеці Латвії відбудеться установча зустріч партнерів проєкту, присвячена ролі бібліотек у розбудові демократичного суспільства та зміцненні людського капіталу в процесі відбудови України.

В межах заходу передбачається також обмін досвідом та кращими практиками між латвійськими, шведськими та українськими фахівцями щодо роботи національних та публічних бібліотек.

Впевнені, що успішна реалізація проєкту сприятиме посиленню спроможності українських бібліотек.

У каталозі зібрано стислий огляд закладів, організацій, міжнародних програм і проєктів, які пропонують підтримку фахівцям культури. Кожен розділ містить посилання для отримання додаткової інформації, подання грантових заявок або участі у конкурсах.

Також у довіднику представлено посилання на актуальні дослідження, присвячені культурній галузі.

Ознайомитись з Інформаційним каталогом українських і міжнародних інституцій, організацій, програм, проєктів для розширення можливостей для представників сфери культури України тут: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/01/2_5438424436443213288.pdf