Бібліотечному фахівцю

Закон S-210, який проголошує вересень щорічним Місяцем української спадщини в Канаді, отримав королівську санкцію — останній етап законодавчого процесу в країні. Про це повідомляється на сайті Парламенту Канади.

Вересень обрали невипадково: 7 вересня 1891 року до Канади прибули перші задокументовані українські переселенці — Іван Пилипів і Василь Єлиняк.

Закарпатська бібліотека для дітей та юнацтва отримала 545 чеських і німецьких книжок

Фонд Закарпатської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва поповнився 545 виданнями чеською та німецькою мовами для дітей і підлітків.

Книжковий подарунок книгозбірні передали чеські партнери.

Допомогу організували чеська волонтерська платформа «Книги для України» та представники краю Височина Чеської Республіки.

Це вже третя передача літератури в межах ініціативи, що засвідчує сталість партнерства та підтримку українських бібліотек. Нові надходження розширять можливості юних читачів для знайомства з чеською та німецькою літературою, вивчення мов і пізнання інших культур.

Понад 1000 примірників німецькомовних видань із психології, соціології, культури, мистецтва, літературознавства, а також художньої літератури поповнили фонд Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

Колекцію впродовж життя збирали батьки німецького культурного антрополога й еколога Штефана Дьомпке, виконавчого директора міжнародної організації World Heritage Watch, що опікується захистом об’єктів всесвітньої культурної та природної спадщини ЮНЕСКО.

Доставити книжки з Німеччини до України допомогла громадська організація «Центр допомоги мистецтву України – Київ». Бібліотека висловлює вдячність за сприяння очільниці організації Ірині Нікіфоровій.

На основі переданої добірки у фонді книгозбірні буде сформовано окрему особову колекцію родини Дьомпке. Після опрацювання бібліографічні записи видань стануть доступними в електронному каталозі бібліотеки.

Бібліотеки Бахмача, Бобровиці (Чернігівська область), Арциза (Одеська область), Самара та Павлограда (Дніпропетровська область) отримали нові книжки завдяки спільній ініціативі благодійного фонду «Бібліотечна країна» та UKRSIBBANK.

Банк підтримав збір коштів на придбання п’яти книжкових пакетів по 37 видань у кожному. До ініціативи також долучилися його працівники, зробивши особисті внески. До бібліотек надійшли книжки українських видавництв, зокрема «Видавництва Старого Лева», «Нашого Формату», «Білки», «Фабули», «Порталу» та інших.

Партнерство охопило й низку професійних та літературних зустрічей. Зокрема, для працівників банку організували розмову з письменницею Тамарою Горіха Зерня про її твори «Доця», «Принцип втручання» та «Шептуха», літературних героїв і осмислення подій російсько-української війни. Учасники, серед яких були й працівники з Донеччини, поділилися власними спогадами та досвідом життя на сході України.

Батьки, які спілкуються вдома російською, свідомо купують дітям українськомовні книжки та обирають українські мультфільми, прагнучи формувати для них україномовне середовище. Про це свідчать результати дослідження «Мовний барометр України», проведеного агенцією Info Sapiens на замовлення Міністерства культури.

За даними дослідження, частка українців, які обирали українську мову під час опитування, зросла з 52% у лютому–березні 2022 року до 93% у жовтні 2026 року.

Водночас результати відображають досвід учасників дослідження, але не дають змоги оцінити поширеність таких мовних практик серед усього населення. Наступним етапом Міністерство культури планує провести масштабне кількісне опитування. Із повним звітом можна ознайомитися на сайті міністерства.

У столиці Молдови Кишиневі відбулося урочисте відкриття оновленого простору бібліотеки імені Лесі Українки.

У столиці Молдови відбулося урочисте відкриття оновленого простору бібліотеки імені Лесі Українки. Про це повідомило Посольство України в Молдові на своїй сторінці у Facebook.

Проєкт реалізовано у співпраці посольства з організацією People in Need Moldova за фінансової підтримки громадян Чеської Республіки через фонд SOS Ukraine.

Оновлена книгозбірня стане простором для читання українських книжок, спілкування рідною мовою, знайомства з українською літературою та культурою, а також проведення зустрічей і культурно-просвітницьких заходів. Вона покликана підтримувати зв’язок українців Молдови з рідною мовою та національною культурою.

Понад 93,5% учасників продемонстрували високий або дуже високий рівень медіаграмотності, підтвердивши свої знання та навички розпізнавання фейків і маніпуляцій. Майже 65 тисяч українців склали Національний тест з медіаграмотності 2026 року та отримали іменні сертифікати. Тестування тривало з 26 до 30 жовтня на платформі Дія.Освіта.

«Уміння відрізняти факти від фейків, розпізнавати маніпуляції та перевіряти джерела допомагає зберігати самостійність у власних судженнях. В умовах російської війни проти України це особливо важливо: ворог використовує дезінформацію, щоб посіяти паніку, розділити суспільство та підірвати довіру між людьми. Майже 65 тисяч українців перевірили свої навички під час Національного тесту.

Працюємо, щоб дедалі більше людей застосовували їх щодня й відповідально ставилися до інформації, яку поширюють», — зазначила Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України – Міністерка культури України Тетяна Бережна.

Успішно пройшли тест та отримали іменні сертифікати 64 916 учасників.

«Медіаграмотність сьогодні — одна з базових цифрових навичок. Вона потрібна не лише для того, щоб розпізнавати фейки, а й щоб орієнтуватися в інформаційному просторі, оцінювати якість контенту та ухвалювати обґрунтовані рішення. Ми розвиваємо Дія.Освіта, щоб кожен мав доступ до практичних знань, які можна застосовувати щодня. Результати Національного тесту — важливий показник того, наскільки суспільство готове працювати з інформацією свідомо», — зазначила Міністерка цифрової трансформації України Оксана Ферчук.

За результатами тестування понад 93,5% учасників досягли високого або дуже високого рівня медіаграмотності.

Зокрема:

- 52 175 учасників (80,4%) отримали рівень «Гуру» — найвищий результат тестування;

- 8 527 учасників (13,1%) досягли рівня «Майже гуру»;3 012 учасників (4,6%) отримали рівень «Початківець»;

- 1 202 учасники (1,9%) — рівень «Новачок».

Найактивніші регіониНайбільшу кількість сертифікатів отримали учасники зі Львівської області — 6 413. Серед лідерів також Полтавська (5 550), Вінницька (5 538), Дніпропетровська (4 693) та Запорізька (3 647) області, а також місто Київ (4 382).

Високі показники Дніпропетровської та Запорізької областей свідчать про зацікавленість жителів прифронтових регіонів у розвитку критичного мислення та навичок протидії інформаційним загрозам.

Крім того, учасники з-за кордону пройшли тест 199 разів, із них 154 отримали найвищий рівень «Гуру».

Хто найактивніше перевіряв свою медіаграмотність Найбільшу частку учасників становили люди віком від 31 до 60 років — 44 010 осіб (67,8%). Також тест пройшли 9 796 людей віком від 18 до 30 років, 5 686 учасників віком понад 60 років та 5 424 дитини й підлітки до 17 років.Майже 70% учасників становили жінки.

Найактивніше до тестування долучилися державні службовці — 22 738 осіб (35%). Також свої знання перевірили 15 392 працівники інших сфер, 11 542 освітяни та 10 060 школярів і студентів.

Значна участь державних службовців та освітян підтверджує важливість розвитку медіаграмотності в державному управлінні та освіті. Зокрема, вчителі й викладачі можуть передавати здобуті знання учням і студентам.

Колеги!

Українська бібліотечна асоціація та публічні бібліотеки Львівщини запрошують бібліотечну спільноту долучитися до онлайнового марафону інноваційного досвіду публічних бібліотек України — тревел-шоу Хабів цифрової освіти публічних бібліотек Львівщини.

Участь у заході є безоплатною за умови попередньої реєстрації.

Зареєструватися можна за покликанням на онлайнову форму: https://docs.google.com/.../1FAIpQLScX_AFV.../viewform...

Захід відбудеться 05 листопада 2026 року з 11:00 до 13:00 на платформі Zoom та з прямою трансляцією на офіційній сторінці Асоціації у Facebook: https://www.facebook.com/ula.org.ua

Зверніть увагу: максимальна кількість зареєстрованих учасників у Zoom становить 90 осіб, тому першочергово запрошуємо членів ВГО Українська бібліотечна асоціація. Усіх охочих просимо долучатися до перегляду марафону у прямому ефірі на Facebook-сторінці Асоціації.

«Мандрівний МетодБус» – це проєкт, що триває вже три останні роки, про інноваційну діяльність публічних бібліотек територіальних громад Львівщини, де кожна зупинка окрема цифрова локація. Допомагає запроваджувати та розвивати цифрові послуги бібліотек, поширювати сучасні методичні кейси організації роботи бібліотечних хабів цифрової освіти, формувати позитивний імідж в суспільстві та конкретній громаді. Для тих, хто шукає нові ідеї та хоче обмінюватися кращими бібліотечними практиками, Секція працівників публічних бібліотек ВГО Українська бібліотечна асоціація ініціювала цей онлайновий марафон. Вас очікує онлайн мандрівка бібліотечними хабами цифрової освіти Львівщини. Долучайтеся!

ПРОГРАМА ЗАХОДУ

«Мандрівний МетодБус: досвід на колесах, ідеї — без обмежень!»

Модераторка: Олена Шматько, завідувачка науково-методичного відділу КЗ ЛОР «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека».

Вітальне слово.

Оксана БРУЙ, президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація, Вікторія ЗАДОРОЖНА, голова Секції працівників публічних бібліотек Зупинка 1. «БІБЛІОТЕКА – ЦИФРОВИЙ НАВІГАТОР ГРОМАДИ»

«Від книжки до податкової знижки – у бібліотеці все під силу» (м. Пустомити);

«Запеклі турніри на бібліотечній кібер-арені» (с. Містки);

«БібліоХаб: від першого кліка до великог

о успіху!» (м. Турка). Зупинка 2. «БЕЗБАР’ЄРНИЙ МАРШРУТ»

«Безбар’єрність all inclusive: заїжджай, навчайся, підкорюй цифровий світ» (м. Жидачів);

«Цифрові можливості без бар’єрів. Як хаб цифрової освіти перетворює непевність на незалежність» (м. Сокаль);

«Перевірено лапкою, схвалено серцем!» (м. Новий Розділ).

Зупинка 3. «КЛІК ЗА КЛІКОМ ДО ВЛАСНОГО КОНТЕНТУ: ХАБ ЄДНАЄ ТАЛАНТИ» «Коли цифрові навички римуються з мріями» (м. Яворів);

«Коли мрія стає твоїм першим ІТ-стартапом» (м. Броди).

Зупинка 4. «ЦИФРОВА СВОБОДА БЕЗ ЛАПШІ НА ВУХАХ: РОЗРІЗНЯЄМО ФЕЙКИ, СТВОРЮЄМО ТРЕНДИ»

«Маршрутка безпечного Інтернету» (селище Красне);

«Дельфіни на курорті!: бібліотечне розслідування» (м. Моршин).

Зупинка 5. «ЦИФРОВА СВОБОДА БЕЗ ВІКУ: ВІД ОНЛАЙН ШОПІНГУ ДО СЕЛФІ З ОНУКАМИ»

«Розвиток цифрових компетенцій: магія хабу» (м. Ходорів);

«Коли вік не перепона: цифрова освіта поруч» (м. Шептицький);

«Ваші відгуки – наша мотивація» (м. Стрий).

Організатори:

ВГО Українська бібліотечна асоціація;

Секція працівників публічних бібліотек Асоціації;

КЗ ЛОР «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека».

Докладніше:https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/seminary/icalrepeat.detail/2026/11/05/3801/-/trevel-shou-khabiv-tsyfrovoi-osvity-publichnykh-bibliotek-lvivshchyny-v-ramkakh-marafonu-innovatsiinoho-dosvidu-publichnykh-bibliotek-ukrainy-5-lystop?fbclid=IwY2xjawVVca9leHRuA2FlbQIxMABwZG9mAWJyaWQRMTFWRXREMFV2UWRXaVdmS1lzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEfXGBU2iPjwSpSuFCKOmmSyCI3HY62bjkqjSGmea7hFku8IQtYiRrAXaHtTlI_aem_bllJJCH6v45d4I7MGYN76Q

У часи війни культура об'єднує суспільство і допомагає зберігати ідентичність. Приклад стійкості показує Херсон, де бібліотеки пройшли через російську окупацію, пограбування фондів, примус до співпраці та знищення будівель. Про те, як після звільнення відновили роботу книгозбірні та як залучають гранти на розвиток, говорили під час зустрічі «Бібліотека 4.5.0.» у Кропивницькому. Про дії російської окупаційної влади з українськими книгозбірнями, порятунок краєзнавчих фондів, зокрема на Кіровоградщині, Миколаївщині, Одещині та Дніпропетровщині, й роботу закладу під обстрілами в інтерв'ю Суспільному розповіла директорка Херсонської обласної бібліотеки імені Олеся Гончара Надія Коротун.

Детальніше тут: https://suspilne.media/kropyvnytskiy/1441181-biblioteka-450-ak-kirovogradsina-dolucilas-do-poratunku-kraeznavcih-fondiv-z-okupovanih-teritorij/

У жовтні 2026 року Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо) додав до переліку антиукраїнських книжок дев’ять видань, які виправдовують російську агресію, прославляють окупаційні війська та заперечують незалежність України; тепер перелік налічує 719 книжок.

Усі дев’ять книжок вийшли в російських видавництвах після початку повномасштабного вторгнення. За даними Держкомтелерадіо, вони поширюють кремлівські воєнні наративи, виправдовують окупацію українських територій та зображують російських військових як героїв.

Детальніше тут: https://comin.gov.ua/news/do-pereliku-antyukrainskykh-vydan-dodano-9-rosiiskykh-propahandystskykh-knyh

Два російські дрони знищили будинок культури в Мені на Чернігівщині. Бібліотека, що працювала в ньому, вціліла, але її книжки та меблі попалені.

Під час благодійного концерту гурту «Курган & Agregat» у Житомирі 1 листопада на аукціоні продали перші два примірники нової, ще не представленої публічно книжки письменника Ілларіона Павлюка за 58 і 57 тисяч гривень. Про це з місця події повідомила артдиректорка Читомо Оксана Гаджій.

Загалом для благодійних аукціонів на концертах виготовили 30 примірників книжки «Щось не так з Елайзою», кожен із яких має індивідуальний номер. Перший примірник продали за 58 тисяч гривень, другий — за 57 тисяч (115 тисяч гривень в сумі).

Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна зустрілась із представниками Українсько-данського молодіжного дому та Данського інституту культури.

Обговорили перспективи розвитку двосторонньої співпраці у сфері культури, підтримку культурних інституцій у регіонах, трансформацію бібліотек у сучасні громадські простори та розширення можливостей для міжнародних культурних обмінів.

Данську сторону представляли керівниця проєкту Данського інституту культури Янні Естергор Нільсен, менеджер програм і партнерств Українсько-данського молодіжного дому Андрій Марущак, менеджерка з комунікацій Олександра Буленок і координатор партнерств Юрій Весельський.

Тетяна Бережна подякувала Данії за послідовну підтримку України, зокрема у збереженні культурної спадщини, та підтвердила зацікавленість у поглибленні взаємодії з данськими партнерами задля розвитку українського культурного середовища.

Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/tetyana-berezhna-obgovoryla-z-predstavnykamy-ukrayinsko-danskogo-molodizhnogo-domu-ta-danskogo-instytutu-kultury-rozvytok-kulturnogo-partnerstva/

Українська мова об’єднала дітей, які живуть по всьому світу. Одні виїхали з України після повномасштабного вторгнення, інші народилися вже за кордоном. Для кожного з них мова лишається зв’язком з Україною.

До Дня української писемності та мови встановили Національний рекорд у номінації «Найбільша кількість дітей-читців із п’яти континентів у дитячому онлайн-марафоні поезії про українську мову». Марафон відбувся 24 жовтня 2026 року. Його організувала міжнародна онлайн-школа української мови та культури «ЦВІТ». У марафоні взяли участь 115 дітей з 30 країн. Вони читали вірші про красу, силу й неповторність української мови.

Репертуар поєднав поетичну класику, зокрема «Мово рідна, слово рідне» Сидора Воробкевича та «Напучування» Івана Малковича, з авторськими віршами вчителів української мови для дітей за кордоном.

Учасників привітала Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська. Рекорд зафіксувала керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

Географія учасників:

- Європа: Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Іспанія, Італія, Латвія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Україна, Франція, Чехія, Швеція

- Азія: Ізраїль, Камбоджа, Гонконг, Тайвань, ОАЕ, Туреччина, Японія

- Америка: Бразилія, Канада, Перу, США

- Африка: Кенія

-Океанія: Австралія

Організатори висловили вдячність батькам, які зберігають українську мову в родинах, і вчителям, які виховують українськість у дітей закордоння.

Наприкінці жовтня традиційно відзначили International Open Access Week. У межах цієї події наукові бібліотеки США та Азії презентували масштабне оновлення великих відкритих цифрових архівів — South Asia Open Archives (SAOA) та Southeast Asian Digital Library (SEADL), розширивши доступ до унікальних першоджерел та історичних колекцій.

Зміцнення мовної стійкості в умовах війни, подолання наслідків лінгвоциду, деколонізацію публічного простору та захист мовних прав громадян обговорили під час панельної дискусії «Мовна суб’єктність та національна безпека: від деколонізації свідомості до стратегії держави».

Дискусія відбулася в Києві в межах Форуму до Дня української писемності та мови «Українська — мова вільних», організованого Міністерством культури України. Захід об’єднав представників державних інституцій, науковців, освітян, громадських діячів, медіа та бізнесу.

Заступниця Міністра культури України Богдана Лаюк наголосила, що державна мовна політика має поєднувати захист української мови та створення можливостей для її розвитку. За її словами, українська є мовою суспільного порозуміння, яка об’єднує громадян незалежно від їхньої рідної мови.

Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/movna-stijkist-dekolonizacziya-ta-naczionalna-bezpeka-u-kyyevi-obgovoryly-priorytety-derzhavnoyi-movnoyi-polityky/

Онлайн-реєстр українських рукописних книг XI–XVI століть поповнили відомостями про 400 манускриптів, нині база даних містить інформацію про 1400 давніх рукописів, зокрема тих, що зберігаються за кордоном. Про це повідомила PR-директорка проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» Олена Башкатова під час пресконференції в Укрінформі.

Онлайн-реєстр «Українська рукописна книга» започаткували у 2021 році. Упродовж кількох грантових проєктів дослідники зібрали відомості про тисячу рукописів, а у 2026 році додали ще 400. У базі можна знайти назви манускриптів, приблизні дати їх створення, місця зберігання, обсяг, бібліотечні шифри та посилання на наукові дослідження. Для окремих пам’яток також є посилання на цифрові копії. Реєстр працює в тестовому режимі.

Мета проєкту — зібрати в одному реєстрі інформацію про українські рукописні книги, що збереглися до нашого часу. Особливу увагу приділяють манускриптам, які перебувають у закордонних бібліотеках, архівах та приватних колекціях. Дослідники вивчають походження рукописів, їхні мовні особливості, оформлення та історію побутування. Результати додають до бази разом із бібліографічними відомостями й посиланнями на дослідження.

Нові пам’ятки розшукали й внесли до реєстру дослідниці Людмила Гнатенко та Марія Кольбух. Вони зібрали інформацію про місця зберігання українських рукописних книг, створених у XI–XVI століттях. Окрім поповнення реєстру, у 2026 році в межах проєкту видали англійською мовою науково-аналітичні дослідження Реймського й Турівського Євангелій XI століття. Електронні видання доступні безоплатно на сайті «Українська рукописна книга».

На складі видавництва “Клуб сімейного дозвілля” (КСД), який 27 жовтня був пошкоджений внаслідок російської атаки, було близько 300 тисяч книжок.

“Наразі можемо сказати, що на складі, який постраждав від ворожої атаки, було близько 300 тисяч книжок. Скільки з них вдасться врятувати - поки невідомо, ми працюємо над цим. На складі були пожежі, їх гасили рятувальники, а сильне задимлення вплинуло й на якість примірників, які не постраждали від вогню та води”, - ідеться в повідомленні.

У КСД зазначили, що сьогодні видавництво хоче показати читачам новинки листопада, які готували. Їх старт у мережі був запланований на 5 листопада.

“На жаль, не всі новинки встигли доїхати до книгарень. Частина книжок уже є в деяких магазинах, частина туди не потрапить, на жаль, а деякі новинки будуть доступні лише онлайн”, - додали у видавництві.

Також КСД інформуватиме про наявність конкретних видань, але просить поставитися з розумінням до ситуації. Наразі видавництво не зможе забезпечити всі фізичні книгарні потрібною кількістю новинок.

У Києві вперше публічно представили новий національний шрифт Zakon. Його розробили українські дизайнери на основі історичної спадщини вітчизняного літерництва. Новий шрифт покликаний утвердити українську ідентичність у візуальному просторі держави та поступово замінити шрифти російського походження в офіційних документах.

Презентація відбулася під час Форуму до Дня української писемності та мови «Українська — мова вільних». Створення національного шрифту ініціював Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Проєкт реалізувало Міністерство культури України за підтримки компанії Work.ua.

Розробка національного шрифту передбачена постановою Верховної Ради України від січня 2026 року № 4764-IX «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави».

Ініціатива спрямована на формування власної візуальної мови державних інституцій. Адже для оформлення грамот, подяк, дипломів, відзнак і табличок досі використовують шрифти російського походження, зокрема Izhitsa та Petersburg, а також шрифти, кирилізовані російською студією ParaType.

Ознайомитися з національним шрифтом, завантажити його та залишити відгук можна на сторінці Міністерства культури України: https://mincult.gov.ua/zakon/

Що спонукає українців переходити на державну мову? Як на мовний вибір впливають родина, книжки та цифровий простір? Чому мовні звички змінюються поступово?

Відповіді на ці питання пропонує нове соціолінгвістичне дослідження «Мовний барометр України», результати якого презентує Міністерство культури України. Дослідники зосередилися на причинах змін мовної поведінки та повсякденному спілкуванні українців.

Дослідження, ініційоване Міністерством культури України, провела агенція Info Sapiens за підтримки Work.ua та за сприяння ГО «Український світ». Аналітичну модель дослідження розробила кураторка дослідження, кандидатка філологічних наук Ольга Шевчук-Клюжева.

Ключові висновки та чинники:

• Мова вдома проти публічного простору: Зміни в побутовому спілкуванні (з батьками, дітьми, давніми друзями) відбуваються повільніше, ніж у публічному житті, оскільки мова міцніше закріплюється там, де нею щодня користуються.

• Бар'єри та підтримка: Зауваження, глузування та мовні конфлікти викликають страх і опір; натомість доброзичливе середовище, якісний україномовний контент (книжки, музика, дубляж, дитячі мультфільми) та доступні освітні ресурси значно полегшують перехід на українську.

• Ідентичність та солідарність: Навіть частина громадян, які продовжують розмовляти російською, називають рідною саме українську — як вияв солідарності та національної ідентичності. У жовтні 2026 року українську мову під час опитувань обирають 93% населення.

• Вплив цифровізації: На вибір мови онлайн часто впливають алгоритми платформ та стандартні налаштування інтерфейсів, які продовжують пропонувати російськомовний контент.

Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/yak-ukrayinczi-zminyuyut-movni-zvychky-minkult-prezentuye-doslidzhennya-movnyj-barometr-ukrayiny/