Бібліотечному фахівцю

Компанія Xiaomi випустила ексклюзивну 3D-книжку зі сценами із фільмів про Гаррі Поттера. Про це повідомляє сайт mydrivers.

У книжці відображено 70 сцен із фільмів, які відбуваються на п’яти основних локаціях: у головному замку, вежі, селі Гоґвортс, у лісі та на стадіоні для квідичу. Всього книжка складається з більш ніж 1000 частин. Деякі з них можна переміщувати, наприклад відкривати двері й вікна будівель, а для окремих сцен необхідні 3D-окуляри.

Розміри видання у розкладеному вигляді становлять майже один квадратний метр — 1089×867 мм, а в складеному — 242×289×60 мм.

Книжка коштує близько 47 доларів.

В Україні побачила світ перша книжка для дітей з дислексією. Про це на своїй сторінці у фейсбуку написала письменниця Катерина Єгорушкіна. Її книжка на екотемтаику «Арчі» надрукована спеціально розробленим та випробуваним шрифтом Antidyslexia.

Дислексія – це нездатність або труднощі з оволодінням навичками читання текстів, не пов’язані з інтелектуальним потенціалом людини. Існує кілька видів дислексії, зокрема – оптична. При ній порушується сприйняття подібних літер, зокрема плутаються Г-Т, Б-Ь та інші. Спеціальний шрифт може допомогти дитині не плутати літери і читати книжку.

«Кілька років тому я побачила фільм “Зірочки на землі” про хлопчика, який мав труднощі з навчанням: літери стрибали перед його очима, плуталися і ставали тривимірними. Фільм дуже світлий, раджу подивитися, – пише Катерина Єгорушкіна. – Виявляється, від 10 до 20 відсотків людей мають труднощі з розпізнаванням візуальних символів. Тож я дуже тішуся, що літери моєї казки про екосвідомого песика Арчі тепер не стрибатимуть, а сприйматимуться легко».

Ініціатор проекту – канадський видавець Алекс Мінтц.

Уряд має намір змінити порядок розрахунку розмірів посадових окладів для бюджетників.

На сьогодні більшості працівників бюджетної сфери рахують зарплату на основі ЄТС, затвердженої постановою КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 (далі - постанова № 1298). Суть ЄТС полягає у диференціації розмірів посадових окладів працівників бюджетної сфери залежно від освітньо-кваліфікаційного рівня, складності та відповідальності виконуваної роботи. Водночас рівень зарплати працівників бюджетної сфери у порівнянні з іншими галузями економіки залишається низьким.

Тож у Мінсоцполітики вирішили, що тарифні коефіцієнти для висококваліфікованих працівників потребують перегляду.

Аби підвищити рівень оплати праці працівників бюджетної сфери, а також зменшити "зрівнялівку" в оплаті праці працівників на рівні мінімальної зарплати, запропонували із 01.01.2020 р. установити мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) працівника 1-ґо тарифного розряду ЄТС у розмірі не менше 50% від розміру мінімальної зарплати. Наразі ж розмір посадового окладу працівника 1 тарифного розряду складає розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що менше аніж 50% мінімальної зарплати. Для цього уже напрацьований проект постанови КМУ. Ним же пропонують викласти у новій редакції ЄТС. Подробиці: https://buhgalter.com.ua/news/trudovi-vidnosini/uryad-mozhe-zbilshiti-zarplati-v-byudzhetniy-sferi-z-2020-roku/?utm_source=%D0%AD%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%20%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80&utm_campaign=e3d15922f5-RSS_EMAIL_CAMPAIGN&utm_medium=email

Національна бібліотека Ізраїлю отримала останню частину рукописів чеського письменника єврейського походження Франца Кафки. Про це повідомляє The Guardian.

Йдеться про три чорнових варіанти оповідання Кафки «Весільні приготування в селі». Це зошит, у якому він практикував іврит, сотні особистих листів друзям, дорожні журнали і малюнки. Частина з них ніколи не була опублікована.

Рукописи Кафки зберіг його близький друг Макс Брод. Захворівши на туберкульоз, Кафка віддав йому свої чернетки та листи і попросив їх знищити. Після смерті Кафки у 1924 році Брод зрозумів, що не зможе виконати прохання друга та вивіз рукописи з окупованої Чехословаччини до Ізраїлю.

Пізніше Брод опублікував багато творів Кафки, але частина залишалася неоприлюдненою. Чоловік помер у 1968 році, а частину його «кафкіанського архіву» вкрали та намагалися продати в Німеччині. Національна бібліотека Ізраїлю з 2008 року намагалася повернути всю колекцію рукописів Кафки.

«Національна бібліотека вимагала передачі архіву їй, тому що цього хотів Брод. Ми розпочали процес, який зайняв 11 років, поки ми не закінчили його два тижні тому», — сказав голова бібліотеки Девід Блюмберг.

Працівники бібліотеки планують оцифрувати отримані рукописи Кафки до кінця року та зробити їх доступними для громадськості.

На урядовому порталі опубліковано Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Стратегії популяризації української мови до 2030 року “Сильна мова — успішна держава”.

Рішення прийнято 17 липня 2019 року.

Реалізація Стратегії здійснюватиметься у три етапи.

На першому етапі (2019—2020 роки) пріоритетним напрямом є вивчення поточного стану сфери застосування державної мови.

На другому етапі (2021—2025 роки) пріоритетним напрямом стане збільшення комунікативного і демографічного потенціалу української мови, формування цілісного україномовного інформаційно-культурного простору.

На третьому етапі (2026—2030 роки) пріоритетним напрямом реалізації Стратегії буде підвищення загальної мовної культури населення.

Протягом усіх етапів реалізації Стратегії проводитимуться інформаційно-роз’яснювальні кампанії серед населення щодо важливості використання української мови в повсякденному житті, публічній та приватній сферах, актуальності її вивчення та використання, а також виконуватимуться завдання, спрямовані на зміцнення української ідентичності серед українців, які проживають за межами України.

Реалізація Стратегії сприятиме зміцненню та утвердженню української мови у всіх сферах суспільного життя, формуванню україномовного середовища на всій території України та створенню умов для задоволення мовних потреб українців за кордоном. Детальніше тут: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-shvalennya-strategiyi-populyariza-596r?fbclid=IwAR1K6GE88BMUMzQSm8MpwsZQRu6aU7fPAI-tdLuf5vfwjcvQtKuQJkx9j2A

Новий річний звіт Асоціації видавців аудіокниг щодо обсягів продажів свідчить про те, що аудіокниги залишаються лідерами ринку завдяки зростанню кількості форматів, а також зростанню прослуховувань аудіокнижок в автомобілях.

Найголовніше зі звіту головного редактора Publishing Perspectives Портера Андерсона:

доходи від продажів у 2018 році зросли на 24,5% й загалом склали 940 мільйонів доларів США. Ці показники свідчать про зростання кількості проданих одиниць на 27,3%;

аудіокниги, які можна завантажувати, давно належать до сектору видавничої галузі США, що повільно зростає. Прибутки від їхніх продажів зросли до двозначного числа протягом семи років;

91,4% доходів від аудіокниг у 2018 році, згідно зі звітами, були отримані від використання цифрових файлів.

Аудіокниг слухають більше. За даними дослідження «Необмежене завантаження» від Edison Research and Triton Digital 2019 року, 50% американців віком від 12-ти років слухали аудіокниги. У 2018 році таких було 44%.

Загальна кількість книг, опублікованих у 2018 році, становить 44,685 (зростання на 5,8% у порівнянні з 2017 роком) назв.

Вік слухачів: 55% всіх слухачів аудіокниг молодші 45-ти років, а 51% постійних слухачів книг мають вік від 18-ти до 44-ти років.

Час для прослуховування: 56% слухачів аудіокниг стверджують, що вони знаходять «новий» час для прослуховування аудіокниг, і, відповідно, мають змогу прослухати більше книг.

Де слухають аудіокниги: 74% аудіокниг слухають в автомобілях, у порівнянні з 69% у 2018 році; дім – другий найпопулярніший варіант, у порівнянні з 71% у 2018 році, що збігається з поширенням автомобільних програвачів.

«Розумні колонки» надають більше можливостей для поширення аудіокниг, оскільки їхня популярність серед споживачів США зросла удвічі – 42% слухачів аудіокниг віком від 18-ти років придбали «розумні колонки».

Подкасти

: Більш ніж половина (55%) слухачів аудіокниг розповіли організаторам дослідження, що також слухали подкаст минулого місяця, що підтверджує стабільний історичний зв’язок між прослуховуванням подкастів і аудіокниг.

Найпопулярніші жанри аудіокниг, які купували у 2018 році – художня література: детективи й трилери/гостросюжетна література, а також наукова фантастика/фентезі.

Ці підліткові книжки читають у всьому світі як діти, так і дорослі:

"За п’ять кроків до кохання" Р. Ліппінкотт

"Хвиля" Тод Штрассер

"Тринадцять причин "Чому" Джей Ашер

"Вбити пересмішника" Гарпер Лі

"Середина світу" Андреас Штайнгьофель

"Ми були брехунами" Емілі Локгарт

"Аутсайдери" С. Е. Гінтон

"Провина зірок" Джон Грін

"Привіт, це Чарлі! або Переваги сором’язливих" Стівен Чбоскі

"Крадійка книжок" Маркус Зузак

"Де ти поділась, Бернадетт?" Марія Семпл

"Усі яскраві місця" Дженніфер Нівен

"Сонце також зірка" Нікола Юн

"За межею" Шерон М. Дрейпер

"Елеанор і Парк" Рейнбоу Ровелл

"Поки я не впала" Лорен Олівер

"Хлопчик у смугастій піжамі" Джон Бойн

"Ловець у житі" Джером Девід Селінджер

"Ларс.LOL" Ібен Акерлі

"Я віддам тобі сонце" Дженді Нельсон

"Черепахи аж до низу" Джон Грін

Детальніше про книги тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2743183-citaemo-young-adult-20-knizok-dla-pidlitkiv-ta-doroslih.html

"Журі Букерівської премії оголосило лонглист конкурсу у 2019 році", - повідомляє сайт конкурсу.

Цьогоріч п´ять членів журі номінували 13 книжок:

Маргарет Етвуд «Заповіти» (The Testaments)

Кевін Беррі «Нічний човен до Танжера» (Night Boat to Tangier)

Оінкан Брейтвейт «Моя сестра, серійна вбивця» (My Sister, The Serial Killer)

Люсі Еллманн «Качки, Ньюберіпорт» (Ducks, Newburyport)

Бернардин Еварісто «Дівчина, Жінка, Інше» (Girl, Woman, Other)

Джон Ланчестер «Стіна» (The Wall)

Дебора Леві «Людина, що бачила все» (The Man Who Saw Everything)

Валерія Луїселлі «Архів загублених дітей» (Lost Children Archive)

Чигозі Обіома «Оркестр меншин» (An Orchestra of Minorities)

Макс Портер «Ленні» (Lanny)

Салман Рашді «Кіхотт» (Quichotte)

Еліф Шафак «10 хвилин 38 секунд у цьому дивному світі» (10 Minutes 38 Seconds in This Strange World)

Зазначається, що список обрали зі 151 романа, які були опубліковані у Великій Британії або Ірландії з 1 жовтня 2018 по 30 вересня 2019 року.

Державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» оприлюднила статистичні дані про випуск друкованих ЗМІ у першому півріччі 2019 року.

Всього у цей період в Україні виходило 3 143 видання загальним тиражем 607172,9 тисяч примірників, серед них – 1371 газет та 1772 інших періодичних і продовжуваних видань.

Найбільшу кількість видань випущено в м. Києві (1174), Харківській (268), Дніпропетровській (180), Львівській (173) та Одеській (124) областях

. Переважна більшість друкованих ЗМІ виходила українською мовою – 1321, українською та російською – 533, російською – 497, англійською – 67.

Проте, за даними Книжкової палати, загальний тираж видань російською мовою (267167, 4 тис. примірників) перевищує загальний тираж друкованих ЗМІ українською мовою (208927,6 тис. примірників).

Також систематизовано статистичні дані про випуск друкованих ЗМІ за категорією засновників (співзасновників), за цільовим призначенням. Детальніше з матеріалами можна ознайомитись на офіційному веб-сайті Держкомтелерадіо

Аналіз зроблено на основі обов’язкових примірників видань, які надходять до ДНУ «Книжква палата України ім. Івана Федорова» відповідно до Законів України «Про видавничу справу» та «Про обов’язковий примірник документів».

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», та пунктів 1 і 2 § 42 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950, Міністерство культури України пропонує до громадського обговорення проект Плану заходів щодо реалізації Стратегії розвитку бібліотечної справи до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України».

Прийняття розпорядження дозволить забезпечити розвиток бібліотек відповідно до сучасних тенденцій задля виховання читаючої, мислячої та освіченої нації, спроможної практично втілювати набуті знання і досвід у розбудову незалежної України.

Зауваження і пропозиції до проекту акта від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань приймаються протягом 15 календарних днів з дня оприлюднення цього повідомлення у письмовому та/або електронному вигляді на адреси Міністерства культури України:

вул. І. Франка, 19, м. Київ, 01601

Е-mail: mova@mincult.gov.ua

Відповідальна особа: державний експерт Директорату державної мовної політики Чмир Олексій Володимирович, телефон 234-09-07.

Результати публічного громадського обговорення в обов’язковому порядку будуть розміщені на офіційному сайті Міністерства культури України в мережі Інтернет: www.mincult.kmu.gov.ua не пізніше, ніж через два тижні після його закінчення.

З’явився Telegram-сервіс із безкоштовного обміну друкованими книжками між українськими читачами – Bookcrossing.

Сервіс складається із каналу, який містить каталог книжок, і бота, який приймає книжки з фото.

«Маєш круті прочитані книжки і хочеш поділитися ними? Або хочеш безкоштовно взяти почитати щось новеньке? Приєднуйся: t.me/bookcrossing_ua. Публікуємо щотижня мінімум 15 нових книг, які можна безкоштовно забрати», – повідомляють у каналі.

Зараз у сервісі понад 1000 підписників, а також чимало книг російських і українських видавництв, зокрема є і нещодавно опубліковані.

Книги, що зараз шукають нового власника, опубліковані під хештегом #bookcrossing_вільна. Якщо книжка сподобалася, можна перейти у безпосередній діалог із власником і вирішити, як її забрати.

Також можна позичити книжку для тимчасового читання, скориставшись хештегом #bookcrossing_зповерненням.

За спробу продажу тут банять.

Нагадаємо, що Читомо підготувало Вітрину новинок до Книжкового Арсеналу, де можна ознайомитися із новими виданнями й запланувати, що хочеться прочитати. Вітрина до Форуму видавців буде опублікована наприкінці серпня.

Цьогоріч журі премії Джорджа Орвелла Оголошено довгі списки премії Орвелла Оголошено довгі списки премії Орвелла анонсувало двох лауреатів.

Премію отримали британо-ірландська письменниця Енн Барнс за роман "Молочар" та американський письменник і журналіст Патрік Редден Кіф за книгу "Нічого не сказати".

Події роману "Молочар" відбуваються у 1970-ті роки й розповідають історію життя ірландської дівчини, а другий роман "Нічого не сказати" присвячений вбивству 38-річної Джин Макконвіл, яке, на думку автора, вчинили бойовики ІРА.

Премія Орвелла – відзнака названа на честь відомого британського письменника та журналіста Джорджа Орвелла, вшановує авторів за суспільно-актуальне та політичне письмо, яку присуджує The Orwell Foundation. Фундація слідує заповіту письменника, який прагнув перетворити "політичне письмо на мистецтво".

Нагадаємо, у видавництві "Фабула" вийшла друком нова книжка "Космічні мільярдери: Ілон Маск, Джефф Безос та нові космічні перегони". Більше читайте тут: https://tsn.ua/books/ogolosili-laureativ-premiyi-orvella-2019-1368948.html Більше читайте тут: https://tsn.ua/books/ogolosili-laureativ-premiyi-orvella-2019-1368948.html

Цього року на до фіналу літературної нагороди Центральної Європи «Ангелус» потрапили три українських письменники. Про це повідомляється у короткому списку, який з’явився на офіційному сайті відзнаки.

Загалом журі премії обрало 14 книжок зі 105, які потрапили до довгого списку. Серед українських авторів:

Олександр Бойченко – «Ваші, наші та інші» (Ołeksandr Bojczenko. Wasi, nasi oraz inni (Warsztaty Kultury w Lublinie). Андрій Любка – «Кімната для печалі» (Andrij Lubka. Pokój do smutku (Warsztaty Kultury w Lublinie). Юрій Винничук – «Танго смерті» (Jurij Wynnyczuk. Tango śmierci (Kolegium Europy Wschodniej im. Jana Nowaka Jeziorańskiego).

Ознайомитися з повним переліком фіналістів можна на офіційному сайті відзнаки: http://angelus.com.pl/2019/07/nominacje-do-angelusa-2019-dluga-lista/

Ім’я переможця оголосять 19 жовтня.

Літературна нагорода Центральної Європи Angelus — літературна відзнака, яку вручають щороку, починаючи із 2006-го, за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою минулого року. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія).

Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.

Нагородою є чек на 150 тис. злотих (понад 40 тис. доларів). і статуетка авторства вроцлавської різьбярки. Починаючи із 2009 року нагороджують також і перекладача книжки-лауреата. Якщо ж нагороду отримує польський письменник, журі обирає найкращого перекладача однієї з іноземних книжок.

Лауреатами премії ставали українські письменники: Юрій Андрухович (2006, Dwanaście kręgów, перекл. Катажина Котинська), Оксана Забужко (2013, Muzeum porzuconych sekretów, перекл. Катажина Котинська) та Сергій Жадан (2015, Mezopotamia, перекл. Міхаель Петрик і Адам Поморський).

Нагадаємо, що минулого року на премію претендували троє українських письменників: Андрій Любка, Олексій Чупа та Василь Махно. «Карбід» Любки потрапив до фіналу премії.

На офіційному сайті Мінкультури України пропонують ознайомитись з роз'ясненнями щодо набуття чинності Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" .

Детальніше можна ознайомитись за посиланням: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245496101&cat_id=244949514&fbclid=IwAR1_UBVukUfGNMmzTwIvGCo5E-1GCVzSjHY0xpysBwZ-aknuvwfL-O-SFpU . Також, на сторінці Facebook Директорату державної мовної політики розпочато серію публікацій-спростувань основних міфів про Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Директорат здійснює ретрансляцію того, що передбачено Законом, а не на витвори чиєїсь хворобливої уяви. Долучайтесь за посиланням: https://www.facebook.com/SLPDirectorate/

Міжнародна рада експертів визначила лауреатку премії ім. Івана Франка серед шістьох цьогорічних номінантів.

Премію 2019-го року отримала Марія Грацій Бартоліні за монографію «Пізнай самого себе. Неоплатонічні джерела в творчості Григорія Сковороди» (2017).

За словами рецензентів премії, праця завершує двовікову історію українських і міжнародних досліджень про національні особливості європейських джерел філософської спадщини Григорія Сковороди.

«Спираючись на досвід попередників, у тому числі Л. Ушкалова, лауреатка змогла побудувати цілісне та логічно впорядковане розуміння філософії Сковороди. Перший український філософ постає як оригінальний мислитель, який створив завершений образ людини і світу, набагато раціональніший у своїй основі, ніж вбачали до цього. Монографія відкриває новий етап у розумінні інтерпретації спадщини Сковороди для України і світу», – зазначає професор Інституту філософії НАН України Євген Бистрицький.

Також повідомляється, що відзнаку «За вагомі досягнення у галузі соціально-гуманітарних наук» не присудили жодному з номінантів, адже жодна з поданих робіт не набрала достатньої для цього кількості балів, передбачених положенням про премію.

Міжнародна премія імені Івана Франка заснована 2015 року онуком письменника – Роландом Франком. Премію вручають щороку, 27 серпня, у день народження Івана Франка. Лауреатів нагороджують грошовою винагородою і золотим знаком лауреата.

Цьогоріч до Міжнародної ради експертів увійшли 26 науковці із 8 країн світу: України, США, Канади, Італії, Австрії, Польщі, Словаччини та Хорватії.

Раніше повідомлялося, що міжнародна рада експертів визначила шістьох номінантів Міжнародної премії ім. Івана Франка 2019 року.

Нагадаємо, що минулого року лауреатами премії стали професор Українського католицького університету та Українського вільного університету Ярослава Мельник та доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі.

У 2017 році премією відзначили професора Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів – Міхаель Мозер та академіка, почесного професора Львівського національного університету імені Івана Франка – Олега Шаблія.

Українському письменникові Сергієві Жадану вручили нагороду Вільгельма Телля 2019. Вручення відбулося на святкуванні Швейцарського вечора та в честь від’їзду Посла Швейцарії в Україні пана Гійома Шойрера, передає кореспондент Читомо.

«Ми різноманітна країна. Дехто вважає це недоліком, я вважаю це потенціалом. Ми один одного можемо багато чого навчити», – підкреслив Жадан, зазначивши, що дуже цінує відносини між Швейцарією і Україною.

«Я би хотів поговорити про відповідальність. Зараз ми бачимо сумнівні рішення політиків. Маю на увазі те, що сталося у Раді Європи, і це не про відповідальність. Такі рішення політиків зводять нанівець зусилля тисяч людей, які справді намаються будувати нову, мирну демократичну країну у Європі. І щоб не завершувати на песимістичній ноті я все-таки думаю, що людей доброї волі здорового глузду значно більше в нашій країні і в нашій спільній Європі – і нам варто працювати над тим, аби розбудовувати наш спільний дім, відкритий, де кожен може бути собою і зберігати свою ідентичність», – наголосив під час промови Жадан.

Для мене було великою честю вручити Нагороду Вільгельма Телля 2019 Сергію Жадану у визнання його надзвичайної особистості та багатьох талантів і значний внесок у зміцнення наших відносин. У Швейцарії Сергія Жадана часто називають Габрієлем Гарсією Маркесом Європи», – зазначив Посол Швейцарії Гійом Шойрер.

Нагорода Вільгельма Телля вручається за великий внесок у розбудову України, а також у зміцнення відносин між Україною і Швейцарією. Нею були удостоєні економісти, агропідприємці. Вільгельм Телль – легендарний національний герой Швейцарії, який жив наприкінці XIII — на початку XIV століття, борець за незалежність своєї країни від Австрійського герцогства та Священної Римської імперії.

Як повідомлялось, The New York Times Book Review вніс збірку вибраних віршів Жадана до списку рекомендованих книжок цього року.

Нагадаємо, що минулого року Жадан став лідером іноземних перекладів українських авторів за кордоном.

Міжнародний фонд «Відродження» оголошує конкурс ідей для партнерства у краудфандинговій ініціативі «Культура. Спільнота». Завдяки підтримці, громадські організації, які реалізують проекти у сфері культури та залучають кошти спільноти отримають додаткові можливості для реалізації своїх ідей. Підтримка проектів відбуватиметься таким принципом. Якщо ви зібрали заявлену суму на краудфандингу, то Фонд додає таку ж, але не більше 150 тисяч гривень. Дедлайн - 15 жовтня 2019 р.

Наприклад:

Заявили 80 тис. грн. -> Зібрали 80 тис. грн. -> Отримали + 80 тис. від Фонду

У конкурсі можуть брати участь організації з усіх регіонів України.

Конкурс триває постійно до 15 жовтня 2019 року.

Для участі потрібно заповнити коротку заявку з описом вашої ідеї та планів щодо краудфандінгової кампанії. Заповнену анкету слід відправити на електронну адресу: mykhaylova@irf.ua.

УВКБ ООН в Україні запрошує усі зацікавлені організації подати свої пропозиції для участі у Проекті «Правова допомога особам без громадянства та особам під ризиком без громадянства», який буде реалізований у період з січня по грудень 2020 року. Дедлайн - 31 липня 2019 року. Локації Проекту:

Місто Київ, Київська область

Місто Одеса, Одеська область

Місто Харків, Харківська область

Закарпатська область

Луганська область

Донецька область

Детальніше тут: https://gurt.org.ua/news/grants/53723/bull/

Стали відомі цьогорічні лауреати премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності. Їхні імена озвучили під час засідання комітету з премії у Держкомтелерадіо.

Номінація «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації»

Перемогу здобув Олег Романчук, шеф-редактор журналу «Універсум» за статтю «Україна і Росія є несумісними системами», опубліковану в журналі «Країна» (№ 34) 8 вересня 2016 р.

Члени комітету відзначили, що в цій роботі автор аналізує причини нинішнього українсько-російського протистояння, порушує і водночас дає відповідь на важливі для державного будівництва питання. Зокрема, чи готове українське суспільство до відвертої розмови про себе? Що мають робити українські політики-державники, щоб вистояти і перемогти?

Номінація «За кращий твір у телевізійній сфері»

Премію отримала редакторка відділу авторських програм телеканалу Дніпровської міської ради «ДніпроTV» Людмила Загоскіна за телевізійний твір «Прадавнє небо України».

Яскравий фільм у поетичній манері розповідає про те, як розуміли зоряні таємниці, закономірності руху і взаємодію Сонця, Землі, Місяця, планет та зірок наші предки, і що залишилося від того у сучасній українській культурі.

Номінація «За кращий твір у радіомовній сфері»

Перемогли заслужена журналістка України, авторка сценарію і режисерка документально-художнього радіофільму «Валерій Марченко. Дорога до вічності» Нелля Даниленко та звукорежисерка цього фільму Олена Єфимчук.

Ця робота увійшла до започаткованого Даниленко циклу радіофільмів «Світочі епохи» – радіопортретів видатних українців. У висунутому на здобуття премії радіофільмі розповідається про політв’язня радянських концтаборів, який виступав проти русифікації України, за право кожної людини на власну гідність і свободу, за незалежність України. Радіофільм транслювався в 2018 році в ефірі UA: Радіо Культура та UA: Українське радіо.

Номінація «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері»

Комітет обрав книжку науковців Львівського національного університету ім. І. Франка Галини та Андрія Яценків «Публіцистика Івана Франка», видану університетом 2017 року.

Видання знайомить читачів із основними ідейно-концептуальними засадами та тематично-змістовими моделями публіцистики Івана Франка. Воно допомагає осмислити знакові та невідомі статті Франка в сучасному контексті та зрозуміти, чому почалася війна на Сході України, чого бракує українцям для економічного буму, як регулювати світові еміграційні процеси, куди прямує сучасна Україна тощо.

Усього комітет розглянув 23 роботи, подані на здобуття премії у чотирьох номінаціях, та відзначив їхню високу якість і відповідність положенню про премію. З переліком робіт, поданих на здобуття премії імені І. Франка цього року, можна ознайомитися за посиланням.

Премію ім. Івана Франка в галузі інформаційної діяльності засновано 2004 року. Її присуджують щороку до дня народження Івана Франка, 27 серпня. Грошовий розмір премії – по 10 тис. грн у кожній номінації.

Премією відзначають авторів нових оригінальних творів, що сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на державотворення і демократизацію українського суспільства.

Більшість новинних каналів облетіла звістка щодо можливого знаходження місця поховання гетьмана Богдана Хмельницького та його сина.

У Суботові Чигиринського району на Черкащині під Іллінською церквою знайшли підземний склеп, який, на думку фахівців, може виявитися місцем поховання гетьмана Богдана Хмельницького та його сина.

За словами кандидата геологічних наук, старшого наукового співробітника науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного Університету ім. Тараса Шевченка Ксенії Бондар у Державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Заболотного було знайдено копію метрики Іллінської церкви. Метрика була складена в 1885 року вчителем Медведівської церковно-приходської школи О. Татаровим (її оригінали перебувають у Санкт-Петербурзі). У метриці записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельницького та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви. Цей документ, вважають науковці, підтверджує офіційну версію поховання, яку в своїх книгах описав один із найкращих біографів Хмельницького Іван Крип’якевич.

Завдячуючи метриці та використовуючи один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань було обстежено простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 м.

"За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкви. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп", - розповіла Бондар.

Очікуємо на подальшу інформацію.