Бібліотечному фахівцю

Міжнародний Центр «Незалежне посольство миротворців» (Німеччина, голова міжнародного журі – д-р Ханс Вільгельм / Dr. H-J. Wilhelm); Міжнародний Арт-центр «Klas’s Arts Center San Francisco» (США, Сан-Франциско); Асоціації «Міст Пегасу» / Pegasus Brücke FBG та «Форум миру» (Німеччина, Франкфурт-Берлін, члени журі – Jochen Schmija, Gudrun Karpen) назвали Послів миру – лауреатів Міжнародної літературної премії миру за 2020 рік.

Цією почесною відзнакою нагороджуються за визначну літературну, міжнародну, громадську діяльність відомі письменники, перекладачі та вчені з різних держав, чиї високохудожні твори і духовний поклик, подвижницька популяризація кращих надбань світової літератури та культури об’єднують народи.

Отже, цьогорічними лауреатами стали:

Тетяна Дзюба, Сергій Дзюба, Богдан Сушинський, Юрій Работін (Україна), Олена Ананьєва (Україна-Німеччина), Михайло Блехман (Україна-Канада) та Олена Лань (Україна-Чехія).

Д-р Ханс Вільгельм / Dr. H–J. Wilhelm, голова журі (Німеччина).

За багаторічною традицією, яка була започаткована у 1995 році, громадський комітет Всеукраїнської премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» напередодні Дня Соборності України називає її лауреатів за 2019 рік.

цьогоріч переможцями названо:

– у номінації «Політик»– голову Організації українських націоналістів Богдана Червака;

– у номінації «За вірність українській ідеї» – президента Світового конгресу українців Павла Грода;

– у номінації «За літературну діяльність» – письменників Вадима Вітковського, Миколу Рябого;

– у номінації «За літературознавчу діяльність» – доктора філологічних наук, професора КНУ імені Т. Г. Шевченка, письменника Олександра Астаф’єва; – у номінації «За міжнародну культурологічну діяльність» – письменника, перекладача, художника, журналіста Ярослава Савчина; – у номінації «За внесок в український кінематограф» – режисера Тараса Ткаченка;

у номінації «За публіцистичну діяльність»– публіциста, політика Василя Овсієнка, журналіста Андрія Мацейка;

– у номінації «За дослідницьку культурологічну діяльність» – історика Віктора Адамського;

– у номінації «Громадський діяч» – голову ГО «Голосіївська криївка» Руслана Андрійка, голову ГО «Кипоровий яр» Віталія Кривого;

– у номінації «За відродження традицій вітчизняного меценатства» – підприємця Сергія Гребіня; – у номінації «За видавничу діяльність» – директора «Видавничого центру «Академія» Василя Теремка;

– у номінації «За допомогу українській справі» – голову Білоруської партії свободи, координатора «Міжнародного комітету допомоги Україні» Сергія Висоцького.

У столичній книгарні «Є» (м. Київ, вул. Лисенка, 3) відбулася церемонія нагородження переможців відзнаки «ЛітАкцент року – 2019».

У номінації «Проза» відзнаку отримала Гаська Шиян за роман «За спиною» (Фабула).

У номінації «Поезія» перемогла Катерина Калитко зі збіркою «Ніхто нас тут не знає, і ми нікого» (Meridian Czernowitz).

У номінації «Літературознавство, есеїстика та художній репортаж» переможницею стала Діана Клочко за книгу «65 українських шедеврів. Визнані й неявні» (ArtHuss).

Спецвідзнаки отримали Ія Ківа за збірку «Перша сторінка зими» (Дух і Літера) та Тамара Горіха Зерня за роман «Доця» (Білка).

«Золоту бульку» як найбільше розчарування року цього разу не присуджували. «Всі книжки, які вийшли цього року в Україні українською мовою – чудові», – прокоментувала таке рішення головна редакторка «ЛітАкценту» Ірина Троскот.

У складі журі цьогорічної премії були Богдана Романцова, Роксоляна Свято, Ростислав Семків, Ярослава Стріха, Тетяна Трофименко.

Книжкові виставки уже давно перестали бути просто місцем для продажу книжок, пошуку нових партнерів чи зустрічей з авторами. На них, без перебільшень, створюють майбутнє книжкової індустрії: задають тренди, шукають нові формати та бізнес-моделі й презентують проєкти, які ще кілька років тому здавалися фантастикою.

Розповідаємо, куди варто їхати видавцям і книголюбам, а також чим ці події дивуватимуть у 2020 році.

Виставка дитячої книги в Болоньї *

Bologna Children’s Book Fair

• Де: Італія

• Коли: 30 березня–2 квітня

• Проводиться 57 раз

• Учасники: понад 1400

• Відвідувачі: 28 000

Виставка щорічно збирає видавців, ілюстраторів, авторів, перекладачів, дистрибуторів, розробників мобільних пристроїв, пакувальників, бібліотекарів та інших фахівців з понад 80 країн світу. Програма заходу включає сотні зустрічей з найширшим колом тем: від ринкових стратегій до популяризації читання, від технік ілюстрації до новітніх цифрових технологій.

Найважливіші конференції виставки цьогоріч будуть присвячені італійському письменнику Джанні Родарі, кіно, продажу книжок, ілюстрованим книжкам, коміксам, китайському та російському ринкам.

Уже в 53-тє у межах заходу пройде виставка робіт 76 ілюстраторів з різних країн світу. Після закінчення виставки роботи ілюстраторів експонуватимуть в музеях й галереях ще понад два роки.

Також на Болонській виставці вручають найбільш почесні нагороди у сфері книговидання для дітей: «Bologna Prize» для найкращих видавців з кожної частини світу, «BolognaRagazzi Award» за найкращу ілюстровану книжку, «BolognaRagazzi Digital Award»за здобутки в цифровому книговиданні, «Strega Prize» за літературні досягнення для італійських письменників, «Fundación SM International Illustration Award» і «ARS IN FABULA — Grant Award» для молодих ілюстраторів, «In Altre Parole» для перекладачів, а також «Carla Poesio Award» за найкращу дисертацію про дитячу літературу.

Почесним гостем 2020 року буде Шарджа (Об’єднані Арабські Емірати). Брюссельська книжкова виставка

Foire du Livre de Bruxelles

• Де: Бельгія

• Коли: 5–8 березня

• Проводиться 51 раз

• Учасники: понад 500

• Відвідувачі: 72000

Брюссельська книжкова виставка — це подія, яка своєю місією бачить популяризацію читання та літератури. З 2016 року особливу увагу організатори приділяють групам населення, які в силу обставин читають мало або взагалі не мають змоги читати: емігрантам, неписьменним, людям похилого віку, незрячим, людям, які потрапили в складні життєві ситуації тощо. Виставка прагне зруйнувати віртуальні, психологічні, економічні й соціальні бар’єри між книжкою й аудиторією, менш підготовленою до читання. Також подія підтримує сталий розвиток і з 2007 року впроваджує ініціативи, націлені на зменшення свого екологічного сліду.

Усі видавці, виробники та партнери, які беруть участь у виставці, мають дотримуватися принципу екологічної відповідальності. Щодо програми виставки, то щороку на ній відбувається понад 300 подій за участі понад 1200 авторів. А країною-почесним гостем 2020 року буде Марокко. Також діятиме спеціальний простір європейської літератури.

Лондонська книжкова виставка *

London Book Fair

Де: Велика Британія

• Коли: 10–12 березня

• Проводиться 49 раз

• Учасники: понад 1700

• Відвідувачі: 25 000

Лондонська книжкова виставка щороку залучає понад 600 правовласників з різних країн світу до переговорів щодо авторських прав, а також продажу та поширення контенту через друковані, аудіо-, теле- та цифрові канали.

Цьогоріч протягом трьох днів виставки відбудеться понад 220 семінарів для широкої аудиторії, на яких говоритимуть про авторів, права, аудіокнижки, дитячі та розважальні видання, переклад, поезію, наукові видання, ілюстрації, значення медіа для видавництв, фахове зростання й глобальний ринок.

Окрім того, для фахівців книговидання пройде кілька конференцій, що охоплять такі теми, як авторське право (Introduction to Rights), цифрові навчальні технології (Education Conference), наукові видання (Research & Scholarly Publishing Forum), старт авторської кар’єри (The Writers’ Summit @ LBF), а також дослідження у сфері дитячого читання та дитячих видань (Nielsen Book UK Children’s Summit).

Почесним гостем 2020 року стане Шарджа (Об’єднані Арабські Емірати.

Лейпцизька книжкова виставка

Leipzig Book Fair

• Де: Німеччина

• Коли: 12–15 березня

• Учасники: понад 2500

• Відвідувачі: 286 000

На другій за розміром німецькій виставці після Франкфуртської відбудеться 3400 подій для видавців, авторів та читачів у межах програм: «Лейпцизькі читання 2020», «Діти та молодь», «Фокус на освіті», — та програми для фахівців книговидання. Особливу увагу приділять просуванню читанню серед молоді — заходи проводитимуть не лише протягом чотирьох днів виставки, а цілий рік. Також у межах події пройде Manga-Comic-Con для шанувальників манги, аніме, коміксів, відеоігор і косплею.

Вперше за історію виставки своїх авторів та книжки будуть презентувати десять країн південно-східної Європи: Албанія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Косово, Хорватія, Північна Македонія, Чорногорія, Румунія, Сербія та Словенія, — під гаслом «Common Ground».

Паризький книжковий салон *

Salon du Livre de Paris

• Де: Франція

• Коли: 20–23 березня

• Проводиться 40 раз

• Учасники: 1200

• Відвідувачі: понад 160 000

Найбільш відвідувана книжкова подія Франції цьогоріч пройде під гаслом «Читай, думай, дій» (Lire, penser, agir). На ній відбудеться понад 800 заходів, а у фокусі будуть дискусії з філософами, журналістами та науковцями про екологічні проблеми, політику, міграцію, гендерну рівність, секуляризм, трансгуманізм, кінець капіталізму, біоетику, теорії змови, містобудування та інші важливі для майбутнього людства питання. Окрім того, на виставці діятиме кілька тематичних сцен: європейська, наукова, дитяча, young adult літератури та кримінальної прози.

Традиційно на виставці буде приділено увагу книжковим ринкам франкомовних територій та країн: квебецькому, бельгійському, швейцарському, люксембурзькому та ліванському.

Технологічний книжковий форум в Торонто

Tech Forum and E-bookcraft

• Де: Канада

• Коли: 23–25 березня

• Спікери: 50

• Відвідувачі: 300

Це найбільша канадська конференція, присвячена книжковій індустрії, і, як запевняють організатори, можливість заглянути в її майбутнє. Технологічний форум, сфокусований на великих даних, технологіях та співпраці, є майданчиком, на якому понад 300 фахівців обмінюється ідеями щодо виготовлення й продажу книжок.

У перший день форуму пройде ряд семінарів про цифрове книговидання, зокрема про доступність електронних книжок для малих видавців. У другий — відбудуться воркшопи, присвячені аудіокнижкам та маркетингу й продажам, а також презентують найкращі аудіокнижки світу. В останній день заходу учасники дізнаються про нові маркетингові стратегії, розвиток бібліотек, використання великих даних в книжковому виробництві, роботу з авторами та багато іншого.

Цікаво, що однією зі своїх переваг, форум вважає свою екологічну відповідальність. Зокрема, захід використовує 100 % зеленої енергетики й закликає відвідувачів не приносити й не використовувати пластиковий посуд.

Міжнародна книжкова виставка і літературний фестиваль «Світ книги» у Празі

Book World Prague

• Де: Чехія

• Коли: 14–17 квітня

• Проводиться 26 раз

• Учасники: понад 400

• Відвідувачі: 50 000

Тогорічний «Світ Праги» став найбільш успішним за всю історію заходу — його відвідало 50 тисяч людей, свої книжки представили понад 450 видавців з 39 країн, а на літературному фестивалі відбулося 685 подій за участі 769 учасників.

Цього року фокусною темою виставки буде «Серце глобальної незгоди» («The Heart of Global Discord»), а країною-почесним гостем — Польща, яка востаннє мала таку честь у 2010 році.

Організатори виставки пропонують дослідити відвідувачам, як за 10 останніх років польська література вплинула на чеський книжковий ринок, а сама Польща готує, окрім презентації видань та авторів, ще й кіно– та музичну програми.

Книжкова виставка в Абу-Дабі

Abu Dhabi International Book Fair

• Де: Об’єднані Арабські Емірати

• Коли: 15–21 квітня

• Проводиться 30 раз

• Учасники: понад 1300

• Відвідувачі: 300 000

У книжковій виставці в Абу-Дабі щороку беруть участь видавці з понад 60 країн світу, які представляють більше ніж 500 тисяч книжок на 35 мовах. Зустрічі, дискусії, воркшопи, семінари та інші заходи на виставці проходять в межах професійної, навчальної, культурної та спеціальної програм. Минулого року у фокусі були спеціальні заходи, присвячені темі толерантності, у 2020 ж організатори зосередяться на подіях для фахової аудиторії.

На виставці діє eZone — простір для розробників та постачальник електронного контенту для презентації своїх продуктів та обговорення останніх тенденцій в галузі цифрового книговидання. Також у межах заходу відбувається виставка робіт досвідчених та молодих ілюстраторів й проводять майстер-класи для ілюстраторів-початківців.

Почесним гостем виставки цього року буде Росія.

Міжнародна книжкова виставка у Квебеку

Quebec International Book Fair

• Де: Франція

• Коли: 15–19 квітня

• Проводиться 50 раз

• Учасники: понад 500

• Відвідувачі: 50 000

Це одна з найстаріших і найбільш відвідуваних канадських книжкових виставок. Минулого року її відвідало 70 тисяч людей, серед них — 15 тисяч студентів та школярів. Для залучення молоді у перші три дні заходу відбуваються спеціальні події за віковими групами: зустрічі з письменниками, майстер-класи, лекції тощо, — також для шкільних груп надають автобуси.

Виставку щороку відвідує понад 1200 авторів. Відомо, що почесним гостем 2020 року стане Маргарет Етвуд — канадська письменниця, поетеса, літературна критикиня, авторка роману-антиутопії «Оповідь служниці» (1985), лауреатка Букерівської премії-2019.

Також у межах заходу проходить найбільший і найдавніший у Канаді фестиваль коміксів (le Festival de la BD). У 2019 році в ньому взяли участь 140 авторів з 7 країн.

Деталі про програму та учасників опублікують у березні.

Міжнародний книжковий фестиваль у Будапешті

International Book Festival Budapest

• Де: Угорщина

• Коли: 23–26 квітня

• Проводиться: 27 раз

• Відвідувачі: 60 000

Міжнародний книжковий фестиваль у Будапешті є найважливішою книжковою подією Угорщини. Минулого року її учасниками стали понад 850 письменників, ілюстраторів та вчених з 24 країн світу. Також на виставці відбулося понад 400 культурних та професійних подій.

Щороку виставка обирає країну-почесного гостя — у 2020 році це буде Іспанія — та письменника-почесного гостя. Останнє звання цьогоріч дістанеться Світлані Алексієвич, білоруській письменниці, українського походження (народилася в Івано-Франківській області), лауреатці Нобелівської премії з літератури 2015 року.

Туринська міжнародна книжкова виставка

Turin International Book Fair

• Де: Італія

• Коли: 14–18 травня

• Вкотре проводиться: 33 раз

• Учасники: понад 1200

• Відвідувачі: 148 000

Організатори Туринської книжкової виставки — найбільшої в Італії — називають її міжнародним фестивалем культур. Щороку її відвідують понад 2000 письменників, які «творять історію літератури». Зокрема, гостями 2019 року були Герта Мюллер (лауреатка Нобелівської премії з літератури 2009 року), Орхан Памук (лауреат Нобелівської премії з літератури 2006 року), Салман Рушді (лауреат Букерівської премії 1981 року), Річард Форд (лауреат Пулітцерівської премії 1995 року) та інші знані автори. Міжнародним серцем виставки організатори називають Центр прав (SalTo rights centre) — бізнесовий майданчик, де відбувається 3500 зустрічей за участі 7800 фахівців: італійських та закордонних видавців, літературних агентів, кіно- та телевиробників, — з 40 країн світу.

Також виставка — це важливий освітній проєкт, спрямований на популяризацію читання. 4 000 м² виставкової площі відведено під «Простір для майбутніх поколінь» (Lo spazio per le nuove generazioni) — це 3 кімнати, 2 бібліотеки та 10 майстерень. Окрім того, майже третина усіх подій (з 1200) на виставці націлена на дітей та молодь.

У фокусі цьогорічної виставки будуть Цілі сталого розвитку ООН. Конференції, дебати, обговорення, зустрічі й інші заходи підійматимуть соціальні (освіта, інклюзивність, рівність, зайнятість), культурні (залученість громад в культурі) та інноваційні (обмін технологіями, європейський діалог, сталий розвиток, захист довкілля) теми.

Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал»

International Arsenal Book Festival

• Де: Україна

• Коли: 20–24 травня

• Проводиться 10 раз

• Учасники: понад 170

• Відвідувачі: понад 50 000

За 9 років існування Книжковий Арсенал відвідали понад пів тисячі письменників, поетів, філософів, дизайнерів, ілюстраторів та експертів видавничої справи з понад пів сотні країн світу. У 2019 фестиваль був визнаний найкращим літературним фестивалем року на International Publishing Industry Excellence Awards. Того ж року його відвідали 57 тисяч людей, серед них понад 90 іноземних гостей із 30 країн, 150 українських видавництв представили понад 1000 своїх книжкових новинок, а ще відбулося майже 500 подій. Цього року наскрізною темою усіх подій та проєктів ювілейного фестивалю будуть «Оптимісти скептики». Фокусну тему куруватиме літературознавець, кандидат філологічних наук Ростислав Семків. Лекції, майстер-класи, дискусії, читання, концерти та інші заходи пройдуть в межах письменницької (куратор — Сергій Жадан), музичної (кураторка — Любов Морозова), дитячої (кураторка — Юлія Козловець), української (координаторка — Таня Родіонова), міжнародної (кураторка — Оксана Щур), спеціальної (кураторка — Ірина Славінська) програм, а також програми з книжкового дизайну (кураторка — Ольга Жук) та програм із професійного розвитку (кураторка — Оксана Хмельовська).

Окрім того, у межах Книжкового Арсеналу відбудеться конкурс «Найкращий книжковий дизайн» за сприяння Goethe-Institut в Україні, який покликаний говорити про книжку як мистецький об’єкт і розвивати галузь в естетичному напрямку. Приймання заявок на конкурс «Найкращий книжковий дизайн» оголосять у лютому 2020 року.

Варшавська книжкова виставка *

Warsaw International Book Fair

• Де: Польща

• Коли: 21–24 травня

• Вкотре проводиться: 11 раз

• Відвідувачі: понад 80 тисяч

Це найбільша книжкова виставка в Польщі. Минулого року її учасниками стали 807 видавців з 27 країн світу, зокрема й з України, а також понад 1000 авторів, перекладачів, ілюстраторів та журналістів. Окрім того, у 2019 виставку відвідала рекордна кількість бібліотекарів і книготорговців (1900), які два дні мають право безкоштовного входу. Для залучення дітей виставка співпрацювала з дитячими садочками й школами. Завдяки цьому її відвідало 6 тисяч дітей в складі організованих груп.

Цього року країною-почесним гостем виставки стане Чехія, для якої Польща є одним з найбільших книжкових ринків. Країна планує запросити на виставку своїх 15 найкращих письменників.

BookExpo Америка

BookExpo America

• Де: США

• Коли: 27–29 травня

• Проводиться 73 раз

• Учасники: понад 800

BookExpo Америка, також BEA, — це найбільша книжкова виставка в Північній Америці. Вона щороку об’єднує понад 8 тисяч авторів, видавців, продавців книжок, представників національних книжкових мереж, бібліотекарів, літературних агентів та інших фахівців дотичних до видавничої справи.

Протягом трьох днів виставки (раніше — чотирьох) пройдуть конференції, на яких учасники обмінюватимуться досвідом, вивчатимуть способи зростання бізнесу та досліджуватимуть тренди. Також відбудуться спеціальні заходи для бібліотекарів — зустрічі з авторами, лекції про популяризацію читання, дискусійні панелі тощо. Окрім того, на виставці діятиме бібліотечний зал.

28–29 травня у межах BookExpo пройде нью-йоркський ярмарок прав, який відвідають 10 тисяч фахівців з понад 65 країн.

Виставка позиціює цей ярмарок як подію, що впливає на кожну сферу видавничого бізнесу в кожній частині світу. Він проходить під гаслом «визначаємо, що світ буде читати, дивитися і чути» («Driving what the World will Read, Watch and Hear»).

Окрім того, BookExpo організовує виставку «UnBound», на якій будуть представлені не книжкові товари — журнали, листівки, ігри, іграшки, кухонні рушники, художні матеріали, календарі, свічки та інше (27–31 травня).

Лісабонський книжковий фестиваль

Feira do Livro de Lisboa

• Де: Португалія

• Коли: 28 травня-14 червня

• Проводиться 90 раз

• Учасники: понад 125

• Відвідувачі: 500 000

Цей книжковий фестиваль є однією з найдавніших культурних подій Лісабона (відбувається з 1930 року). Він цікавий тим, що проходить у парку Едварда VII, триває 18 днів і вхід на його територію є безкоштовним. В середньому щодня протягом виставки її відвідують до 30 тисяч людей, і щороку ця кількість зростає, як і кількість учасників та площа заходу.

Організатори виставки вважають, що головним завданням і викликом є залучення до події нових відвідувачів, особливо дітей та молоді. З 2009 року вони не використовують для просування заходу сайт, а натомість активно ведуть сторінки в соціальних мережах — Facebook, Instagram і Snapchat (останній — з 2016 року). Окрім того, заходи на виставці — концерти, зустрічі, майстер-класи — орієнтовані переважно на батьківську аудиторію та дітей. Про ефективність такої стратегії свідчить те, що більшість відвідувачів виставки — це молодь, віком 25–34 років.

Міжнародна книжкова виставка в Сеулі

Seoul International Book Fair

• Де: Корея

• Коли: 24–28 червня

• Проводиться 26 раз

• Учасники: 420

Міжнародна книжкова виставка в Сеулі — це найважливіша книжкова подія Південної Кореї й одночасно одна з найбільших — усього азійського світу. У 2019 році в ній взяли участь видавці із 40 країн, а також понад 350 письменників. На виставці відбулося 300 семінарів й 1110 зустрічей між правовласниками.

Захід має на меті підвищити потенціал корейської видавничої галузі та сприяти активній міжнародній торгівлі книжками. Саме тому виставка надає стипендії іноземців. Торік її отримали 22 фахівці з 19 країн, які мали змогу познайомитися з корейською літературою, просувати свої книжки та встановлювати нові партнерські зв’язки. Приймання заявок триває до лютого.

Міжнародний фестиваль «Comic-Con» в Сан-Дієго

San Diego Comic-Con International

• Де: США

• Коли: 23–26 липня

• Проводиться 50 раз

• Відвідувачі: понад 130 000

Comic-Con в Сан-Дієго входить до книги рекордів Гіннеса як найбільший у світі щорічний фестиваль коміксів та поп-культури. Заснований 1970 року як виставка коміксів з 300 відвідувачами, захід поступово увібрав в себе й інші елементи популярної культури: аніме, мангу, літературу жахів, колекційні карткові ігри, відеоігри, фентезі та науково-фантастичні фільми й літературу тощо, — і став своєрідним стандартом для подібних фестивалів в США.

Фестиваль з 1991 року відбувається в Конгрес-центрі Сан-Дієго, де проходять понад 1000 семінарів та обговорень (переважно вони присвячені аніме та коміксам), покази майбутніх фільмів, зокрема в межах Міжнародного фестивалю незалежного кіно (17 кінозалів вміщають від 280 до 6100 глядачів), покази найгірших мультфільмів усіх часів (програма американського історика анімації Джеррі Бека) та інші заходи, які сукупно займають 350 годин. Окрім того, такі канали, як «Showtime» та «HBO», використовують фестиваль для просування своїх телешоу. Наприклад, відвідувачі Comic-Con у минулі роки могли подивитися «Гру престолів», «Безсоромних», «Декстера», «Реальну кров» та інші відомі серіали, а також познайомитися з їхніми акторами, сценаристами та продюсерами.

У Конгрес-центрі діє Алея художників — місце зустрічі з ілюстраторами, авторами та моделями –, а також кілька виставкових залів, де продають та рекламують нові фільми, телешоу, відеоігри, іграшки тощо. Один із залів призначений для новачків у царині поп-культури, а решта — для великих компаній, наприклад Lego, Walt Disney, Blizzard Entertainment та інші. Окрім того, з 2010 року, враховуючи зростання популярності фестивалю, виставкові площі облаштовують також поза межами Конгрес-центру: у готелях, парках, бібліотеках, навіть на мостах та вулицях. Це дозволяє залучити додатково до 200 тисяч людей.

Гетеборзька книжкова виставка

Göteborg Book Fair

• Де: Швеція

• Коли: 24–27 серпня

• Проводиться 36 раз

• Учасники: понад 2500

• Відвідувачі: 85 000

Це найбільша культурна подія в скандинавському регіоні та, як стверджують організатори, книжкова виставка з найбільш комплексною програмою у світі. У 2019 році на ній відбулося понад 4100 заходів, у яких взяли участь 3100 письменників, дослідників, ілюстраторів, видавців, політиків, журналістів та інших діячів культури з 38 країн. Більшість семінарів записані й доступні для прослуховування в Soundcloud.

Щороку організатори обирають кілька фокусних тем. У 2020 році це буде «Південна Африка», «Читай, читай, читай» та «Цифрова безпека».

Пекінська міжнародна книжкова виставка

Beijing International Book Fair

• Де: Китай

• Коли: 26–30 серпня

• Проводиться 27 раз

• Учасники: 2600

• Відвідувачі: понад 320 000

Пекінська міжнародна книжкова виставка дає відповідь на запитання, чому книжковий ринок Китаю продовжує розвиватися найшвидшими темпами у світі. Відвідувачі заходу можуть побачити, як китайські видавці використовують передові технології й нові підходи для популяризації читання. Наприклад, у 2019 році на заході відбулася серія презентацій про нові можливості, які надає авторам швидкісний інтернет 5G у поєднанні з доповненою, змішаною та віртуальною реальністю. Зокрема, на виставці представили технологію спілкування читача з проєктований образом автора. Також ряд подій на виставці були присвячені використанню штучного інтелекту у видавничій справі. На одній з них презентували робота, що може читати ілюстровані книжки дітям голосом їхніх батьків.

У виставці 2019 року взяли участь видавці з 95 країн світу, і протягом п’яти днів вони уклали майже шість тисяч угод. Окрім того, понад 170 тисяч фахівців долучилися до виставки як відвідувачі та мали змогу побувати на 1100 дискусіях, презентаціях, зустрічах та інших подіях.

Book Forum Lviv

• Де: Львів

• Коли: 16–20 вересня

• Проводиться: 27 раз

• Відвідувачі: понад 31 тисяча

Організатори BookForum позиціюють подію як головний культурний фестиваль країни. Минулого року на ньому відбулось 750 заходів, серед них 250 дискусій, 67 автограф-сесій українських та іноземних авторів, а ще події у рекордній кількості тематичних кластерів і спецпроєктів (всього 28). Головними подіями стали урочисте відкриття 26 BookForum, церемонія вручення премії BookForum Best Book Award, ніч поезії та музики non-stop та X Львівський міжнародний бібліотечний форум.

Почесними гостями фестивалю у 2019 році були індійська екофеміністська письменниця, лауреатка Букерівської премії Арундаті Рой, азербайджанський письменник, автор світового бестселера «Солодка сіль Босфору» Ельчін Сафарлі, вірменська письменниця, яка входить в топ-10 опозиційних російськомовних письменників Мар’ям Петросян.

Міжнародна книжкова виставка в Барселоні

LIBER International Book Fair

• Де: Іспанія

• Коли: 7–9 жовтня

• Проводиться 38 раз

• Учасники: понад 450

• Відвідувачі: 11 000

Це найбільша професійна книжкова виставка в Європі, яка повністю присвячена книговиданню іспанською мовою, а також важлива бізнесова платформа. У 2019 році вона пройшла в Мадриді та мала на меті довести життєздатність ринку іспанської книжки, який поступово відновлюється після економічної кризи (2008–2014 рр.) та проблем, пов’язаних з новими технологіями та змінами у споживанні культурного контенту. Фактично, виставка є орієнтиром для іноземних видавців й літературних агентів, що зацікавлені в купівлі прав на іспанські видання. У 2019 році виставка зібрала фахівців з 51 країни.

Найбільшу увагу на виставці приділяють популяризації читання, виходу на нові ринки, пошуку бізнес-моделей для продажу електронних та аудіокнижок та захисту інтелектуальної власності. На заході вручають низку нагород: приз за пропаганду читання в ЗМІ, премію за просування читання в бібліотеках та відзнаку «Книжковий магазин року».

Франкфуртська книжкова виставка *

Frankfurter Buchmesse

• Де: Німеччина

• Коли: 14–18 жовтня

• Проводиться 72 раз

• Учасники: 7500

• Відвідувачі: понад 300 000

Щороку у жовтні Франкфурт-на-Майні стає світовою столицею видавничої справи. Тут протягом п’яти днів проходить Франкфуртська книжкова виставка — найважливіший у світі міжнародний торговий майданчик для всіх видів контенту, а також значний соціальний та культурний захід. Виставка залучає фахівців із понад 100 країн, сотні тисяч відвідувачів та десятки тисяч журналістів та блогерів.

Захід має на меті бути найголовнішою бізнесовою подією для видавців, інформуючи їх про світові тенденції у книговиданні, даючи можливість контактувати з гравцями ринку і, перш за все, допомагаючи їм застосовувати інноваційні бізнес-моделі у книжковій та медійній індустрії. Окрім того, організатори запевняють, що Франкфуртська книжкова виставка — це ще й одна з найважливіших у світі платформ для обговорення суспільно-політичних проблем та діалогу між людьми з різними поглядами. У межах виставки діє стипендійна програма для молодих закордонних видавців з багаторічним досвідом. За 21 рік існування програми її учасниками стали понад 650 видавців з 60 країн. Вони відвідують найбільші німецькі видавництва й книжкові магазини у трьох містах, презентації, зустрічі та інші заходи.

У 2019 році учасники також змогли відвідати Швейцарію. Щоб податися на участь у програмі, потрібно зібрати рекомендаційні листи й інші документи та надіслати їх на пошту виставки.

Країною-почесним гостем 2020 року буде Канада, яка представить свої франко- й англомовні видання, а також всесвітньо відомих авторів, зокрема гостем виставки стане Маргарет Етвуд.

Книжкова виставка в Гельсінкі

Helsinki Book Fair

• Де: Фінляндія

• Коли: 22–25 жовтня

• Проводиться 20 раз

• Учасники: 300

• Відвідувачі: 90 000

Книжкова виставка в Гельсінкі — це найважливіша подія для видавців і шанувальників книжок у Фінляндії. Організатори позиціюють її як загальнонаціональну платформу для просування терпимості, відповідальності, поваги людської гідності та захисту свободи слова.

На виставці відбувається понад 900 подій за участі найвідоміших фінських авторів, рекордної кількості письменників-початківців та десятків іноземних гостей. Для дітей облаштована спеціальна зона, де проводять майстер-класи, грають ігри, виступають музиканти. Також на заході діє магазин антикварних видань, ярмарок вінілових платівок і виставка поштових марок. А вхідний квиток дає можливість відвідати не лише саму книжкову виставку, а й фестиваль вина та їжі, що проводиться поруч.

Женевська міжнародна виставка книги й преси

Geneva Book and Press Fair

• Де: Швейцарія

• Коли: 28 жовтня-1 листопада

• Проводиться 35 раз

• Учасники: понад 2500

• Відвідувачі: 87 000

Це друга у світі за кількістю відвідувачів франкомовна книжкова виставка та найбільша — у Швейцарії. З 2015 року до програми заходу входить безкоштовна триденна конференція для фахівців видавничої справи та журналістів. У 2019 вона пройшла у форматі круглих столів і семінарів на тему «Книга через кордон» та залучила 400 учасників.

Для приваблення більшої кількості відвідувачів на заході відбуваються виставки, не пов’язані з книговиданням: виставки робіт художників (наприклад, у 2014 році це були фламандські художники XV–XVI ст.), журналів, листівок, ігор тощо.

Ще одним напрямом роботи виставки є підтримка молодих авторів в межах програми «Від написання до просування». Протягом 10 місяців виставка надає консультації письменникам-початківцям, а під час самого заходу вони мають можливість презентувати свої книжки.

Міжнародна книжкова виставка в Шарджі

Sharjah International Book Fair

• Де: ОАЕ

• Коли: 4–14 листопада

• Проводиться 39 раз

• Учасники: понад 1900

• Відвідувачі: понад 2 500 000

Міжнародна книжкова виставка в Шарджі — це найбільша книжкова подія арабського світу. У 2019 році одинадцятиденна подія зібрала під одним дахом 2 тисячі видавців з 81 країни, понад 1,7 мільйона книжок та рекордні 2.5 мільйони відвідувачів. Також виставка увійшла до Книги рекордів Гіннеса за організацію найбільшої у світі церемонії, на якій 1502 автори давали свої автографи. Серед відвідувачів заходу 2019 року було понад 170 іноземних письменників з 68 країн, серед них — Орхан Памук, лауреат Нобелівської премії з літератури 2006 року, та Джоха Аль-Харті, лауреатка Букерівської премії 2019 року, Робін Шарма, один з найвідоміших у світі авторів мотиваційної літератури. Також виставку відвідали Стів Харві, американський комік, телеведучий та письменник, і Гульзар Сааб, індійський кінорежисер, володар премії «Оскар».

На виставці 2019 року відбулося понад 980 подій від обговорень, зустрічей, дискусій до перформансів, ігор та кулінарних майстер-класів від шефів-кухарів з 9 країн. А фахівці видавничої справи, зацікавлені в арабському ринкові, взяли участь у дводенній конференції. Видавці, які хочуть долучитися до такого заходу у 2020 році, можуть подавати онлайн-заявки до 20 червня 2020 року. Також у межах виставки створений фонд у розмірі 300 000 доларів США, який надає фінансову допомогу арабським і закордонним видавцям для перекладу видань.

Книжкова виставка у Відні

Buch Wien

• Де: Австрія

• Коли: 11–15 листопада

• Проводиться 13 раз

• Учасники: понад 350

• Відвідувачі: 55 000

Книжкова виставка у Відні — це найбільша платформа для видавців, авторів і читачів в Австрії. Виставка 2019 року стала найбільшою за час існування події. Свої книжки на ній презентували 385 видавців з 25 країн, майже 600 авторів взяли участь в понад 500 подіях на 35 локаціях, зокрема Андрій Курков та Олексій Чупа провели вечір української літератури.

Виставка розпочинається ввечері — програма відкриття триває до півночі й називається «Довгою ніччю книг». У наступні дні відбуваються семінари, дискусії, майстер-класи тощо для усіх вікових груп. Організатори оригінально підходять до дитячої програми, наприклад у 2019 році діти могли створити власну паперову книжку, записати аудіокнижку, редагувати газету та писати вірші. Окрім того, для них провели кілька заходів про зміни клімату та сталий розвиток.

Дублінський книжковий фестиваль

Dublin Book Festival

• Де: Ірландія

• Коли: 12–15 листопада

• Проводиться 14 раз

• Учасники: 500

• Відвідувачі: 20 000

Дублінський книжковий фестиваль — один із найуспішніших книжкових фестивалів Ірландії. Головну мету заходу організатори бачать в просуванні ірландських авторів, саме тому важлива складова фестивалю — це зустрічі й інтерв’ю зі знаними й молодими письменниками (усі інтерв’ю публікують на сайті).

Значна частина заходів на фестивалі присвячена історії, зокрема письменники та історики проводять літературні прогулянки Дубліном, на яких розповідають про місця, пов’язані з літературою, відомими авторами та книговиданням. Також на фестивалі діють спеціальні зони для дошкільнят та школярів.

Шанхайська міжнародна виставка дитячої книги

China Shanghai International Children’s Book Fair

• Де: Китай

• Коли: 13–15 листопада

• Проводиться 8 раз

• Учасники: 500

• Відвідувачі: понад 40 000

Китайська шанхайська міжнародна виставка дитячої книги — єдина подія в Азійсько-тихоокеанському регіоні, яка повністю присвячена книжкам та іншому контенту для дітей до 16 років. У 2019 році вона відбулася на рекордній території 25 тисяч м² Шанхайського світового виставкового центру і зібрала понад 500 учасників з 32 країн та понад 16 тисяч фахівців видавничої справи з 50 країн. Протягом трьох днів для професійних відвідувачів відбулося 345 подій, а видавці уклали майже 1500 угод.

Гості виставки мають змогу познайомитися з китайським ринком дитячої книги, на якому щороку виходить понад 40 000 нових назв, а також з іншою продукцією для дітей: навчальними програмами, фільмами, іграми тощо.

Також закордонні видавці можуть взяти участь в стипендійній програмі виставки. Ця програма має на меті показати найбільш успішні шанхайські видавництва та книжкові магазини, й, окрім того, сформувати міжнародну мережу партнерів. За 7 років існування виставки таку можливість вже отримали 60 видавців, зокрема й українські.

Книжковий салон в Монреалі

Salon du Livre de Montréal

• Де: Канада

• Коли: 15–30 листопада

• Проводиться 43 раз

• Учасники: 1000

• Відвідувачі: 120 000

Разом з Паризькою книжковою виставкою і Бейрутською книжковою виставкою (Ліван) Книжковий салон в Монреалі — це одна з трьох найважливіших у світі франкомовних книжкових подій. Її місія — це популяризувати культурний продукт, мобілізувати креативну спільноту та сприяти міжнародній співпраці на засадах відкритості, різноманітності та взаємообміну.

У 2019 році в салоні взяло участь 750 видавництв (серед них 6 — українських) та 2300 авторів, а у межах ярмарку прав відбулося 700 зустрічей. На заході пройшло понад 400 семінарів, зустрічей, дискусій, воркшопів та інших подій, зокрема навіть уроки йоги. Низка подій була присвячена захисту довкілля та раціональному споживанню.

Один з днів заходу традиційно призначений для фахової аудиторії — усі зареєстровані видавці мають право безкоштовного входу. Книжковий салон в Монреалі позиціює себе як ековідповідальний захід і надає рекомендації учасникам щодо зменшення їхнього вуглецевого сліду на своєму сайті.

Римська книжкова виставка

Più Libri Più Liberi

• Де: Італія

• Коли: грудень

• Проводиться 19 раз

• Учасники: 500

• Відвідувачі: 100 000

Римська книжкова виставка — одна з найбільших книжкових подій Італії, яка присвячена виключно малим та середнім видавцям. Мета заходу — надати можливість незалежному книговиданню вийти з тіні великих компаній та створити для видавництв платформу для продажу книжок в період різдвяних свят.

Успіх виставки (щороку кількість відвідувачів та проданих книжок зростає) організатори пояснюють насиченою культурною програмою, до якої входять зустрічі з письменниками, концерти, літературні читання, дебати тощо. У 2019 році на виставці відбулося 150 подій.

Також на виставці діє бізнес-центр для зустрічей правовласників (у 2019 році — понад 600 зустрічей за участі видавців та літературних агентів з 19 країн).

* — Виставки, на яких буде присутній український національний стенд

З 16 січня «Наш формат» припинив співпрацю з інтернет-магазинами, які продають книжки російською мовою, видані видавництвом українською мовою.

«Ситуація з загрозою українській книжці російськомовними виданнями загострюється, тому ми зайняли категоричну позицію у цьому питанні. В час, коли Російська Федерація веде війну проти нашої країни, таке рішення є стратегічно необхідним для розвитку України.

Три тижні тому ми запропонували партнерам прибрати з продажу книжки російською мовою, переклади яких зроблені в Україні нашим видавництвом. Вчора ми звернулися до усіх інтернет-магазинів, які не відгукнулись на нашу пропозицію, з проханням прибрати з наявності книжки «Нашого формату» до зміни позиції. З одним із інтернет-магазинів ми досі ведемо переговори», - йдеться у заяві видавництва.

Почесною нагородою Міжнародної літературно-мистецької Академії України – міжнародною патріотичною медаллю Івана Мазепи за 2020 рік (рішення № 16) відзначені:

1. Ректор Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, доктор філологічних наук, професор Микола Степаненко (м. Полтава) – за визначну освітньо-наукову діяльність на благо України;

2. Письменниця Світлана Талан (Луганська обл.) – за багаторічну просвітницьку та волонтерську діяльність, популяризацію української літератури, формування спільних національних інтересів, незалежності та соборності України;

3. Літературознавець, доцент, кандидат філологічних наук, завідувач кафедри українознавства Запорізького національного університету Ольга Стадніченко (м. Запоріжжя) – за особистий патріотизм та багаторічну сумлінну працю, спрямовану на розбудову української державності шляхом популяризації української мови, української літератури, історії українського націєтворення та за плідну науково-педагогічну діяльність, як українського філолога: літературознавця і критика, організатора літературного процесу на Запоріжжі;

4. Письменник Анатолій Пономаренко (м. Одеса) – за книгу «Прапор Перемоги. Ігри для дорослих»;

5. Чеський перекладач, публіцист Томаш Вашут (Чехія, Угорщина) – за власний доробок і популяризацію української літератури в Чехії, Румунії та Угорщині;

6. Український літературознавець, перекладач та видавець Анна-Галя Горбач (Німеччина)<(посмертно) – за визначний внесок в українську літературу;

7. Український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач Святослав Гординський (США) (посмертно) – за визначний внесок в українську літературу.

Міжнародна патріотична медаль Івана Мазепи заснована в 2016 році Міжнародною літературно-мистецькою Академією України для відзначення письменників, митців, науковців, перекладачів, журналістів, громадських діячів, меценатів з України та зарубіжжя за визначну патріотичну діяльність, спрямовану на підтримку незалежності нашої держави, активну пропаганду української культури, літератури, мистецтва, книговидання, видатних діячів України у світі.

Серед нагороджених патріотичною медаллю Івана Мазепи – зокрема, відомі українські письменники – Юрій Мушкетик, Валерій Шевчук, Леонід Горлач, Рауль Чілачава, Ігор Качуровський, Богдан Бойчук, Володимир Шовкошитний, Станіслав Бондаренко, Анна Багряна; літературознавці Євген Баран і Михайлина Коцюбинська; письменники і перекладачі Войцех Пестка (Польща) та Димитр Христов (Болгарія); перекладачка Віра Річ (Англія); генеральний секретар Асоціації індійських письменників, поет Ашис Санйал (Індія, Бангладеш); Надзвичайний і Повноважний Посол України в Канаді Андрій Шевченко.

Члени Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка відібрали твори, які братимуть участь у третьому турі конкурсу. Номінація «Література»

Марина Гримич. Клавка

Маріанна Кіяновська. Бабин Яр. Голосами

Тарас Прохасько. Так, але…

Номінація «Публіцистика, журналістика»

Євгенія Кононенко. Слово свого роду

Василь Овсієнко. Світло людей

Євгенія Подобна. Дівчата зрізають коси

Лауреатів премії назвуть у другій половині лютого.

Бібліотекарі та аналітики плідно співпрацювали для того, щоб згрупувати відомості про книжки, які читали найчастіше за 125 років існування Нью-Йоркської публічної бібліотеки. Вони опрацювали всі формати книг, включно з електронними та виданнями іноземною мовою.

Основну ідею організатори формулюють, як прагнення зрозуміти, що читає світ, та вкотре увінчати любов до літератури.

Книги, які досить довгий час перебували в обігу бібліотеки, мали очевидну перевагу перед сучасними бестселерами. Проте культовій серії романів про Гаррі Поттера, історію якого британка Джоан Роулінг оприлюднила близько 20 років тому, вдалося зрівнятися у популярності з твором «Як здобувати друзів і впливати на людей», який побачив світ 1936 року.

Рейтинг найбільш популярних книжок:

1. «Сніжний день» Езри Джека Кітса ( прочитано 485 583 рази)

2. «Кіт у капелюсі» Теодора Сьюза Гейзела (469 650)

3. «1984» Джорджа Оруелла (441 770)

4. «Там, де живуть чудовиська» Моріса Сендака (436 016)

5. «Убити пересмішника» Гарпера Лі (422 912)

6. «Павутиння Шарлотти» Елвіна Брукса Вайта (337 948)

7. «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері (316 404)

8.«Як здобувати друзів і впливати на людей» Дейла Карнегі (284 524)

9.«Гаррі Поттер і філософський камінь» Джоан Роулінг (231 022)

10.«Дуже голодна гусениця» Еріка Карла (189 550)

11 січня 2020 року Міністерство цифрової трансформації України та Українська бібліотечна асоціація оголосили про початок співпраці. Меморандум про співпрацю підписали заступник Міністра цифрової трансформації з питань європейської інтеграції Валерія Іонан і президентка Всеукраїнської громадської організації Українська бібліотечна асоціація Оксана Бруй.

Міністерство цифрової трансформації та Українська бібліотечна асоціація спільно сприятимуть розвитку цифрової грамотності. Зокрема, близько 6.000 бібліотек по всій країні долучаться до національної кампанії з цифрової грамотності «Будь на часі!» та популяризуватимуть інформацію про проєкт «Дія. Цифрова освіта», мета якого навчити цифровій грамотності 6 мільйонів українців за три роки.

Також ці бібліотеки стануть першими хабами проєкту «Дія. Цифрова освіта» і нададуть всім охочим доступ до безкоштовного навчання на національній онлайн-платформі з цифрової грамотності. Платформа запуститься 21 січня 2020 року і буде доступною за посиланням osvita.diia.gov.ua (https://osvita.diia.gov.ua/). Наразі за цим посиланням ви можете переглянути перше в історії України дослідження цифрових навичок громадян.

Проєкт втілюється за підтримки швейцарсько-української Програми EGAP, що фінансується Швейцарською агенцією з розвитку та співробітництва та реалізується Фондом Східна Європа та Фондом Innovabridge.

Український культурний фонд оголосив склад експертних рад, які здійснюватимуть відбір проектів, що подаватимуться на грантові програми УКФ у 2020 році.

За новою редакцією Положення про експертні ради Українського культурного фонду, експертні ради УКФ формуються для кожної із конкурсних програм, вони охоплюють ті сектори культури, для яких відкрито ту чи іншу програму.

Згідно з пунктом 6.4. Положення про експертні ради Українського культурного фонду, оцінку проектної заявки мають виконувати 5 експертів експертної ради тієї програми, на яку подано заявку.

В тих програмах, де не вистачає потрібної кількості експертів, згідно з пунктом 5.5 цього ж Положення, будуть залучатися експерти з інших програм, відповідної секторальної ради. Ці експерти обиратимуться автоматично системою управління проектами на основі переліку резервних програм оцінювання, які експерти зазначають під час реєстрації в системі

.

Недостатня кількість експертів в кількох програмних секторах пояснюється малою кількістю очікуваних проектних заявок у відповідні ЛОТ-и програм, а також більш нагальною потребою заповнити експертні ради програм, на які очікується більша кількість заявок.

Із реєстром експертів Експертних рад УКФ можна ознайомитись тут: https://ucf.in.ua/news/2020_01_10

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю» від 4 грудня 2019 р. № 1132.

Порядок викладено в новій редакції, згідно з якою заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюватимуться лише у формі інспекційних відвідувань (невиїзних інспектувань не передбачено), що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до постанови інспектор праці більше не зобов’язаний повідомляти роботодавця про проведення інспекційного відвідування. Тепер інспектор, за наявності підстав для проведення перевірки, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці може проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Звання культурної столиці Євросоюзу на 2020 рік прийняли місто Рієка в Хорватії і Голуей в Ірландії.

"Завдяки призначенням культурних столиць Європи просування культури як ключового елементу нашого способу життя справляє позитивний вплив на суспільство у вимірі соціальної інклюзивності, інтеграції й економічного зростання. Це дозволяє людям набувати нового досвіду", – заявив віцепрезидент Єврокомісії з просування європейського шляху життя Маргарітіс Шинасі.

Рієка стала першим містом Хорватії, яке отримало звання культурної столиці Європи. Рієка вибрала слоган "Порт різноманітності". У культурних проєктах, запланованих у Рієці протягом року, візьмуть участь 250 організацій з 40 країн.

Голуей став третім містом Ірландії, яке удостоїлося звання культурної столиці. Джерело: https://maximum.fm/novini_t2

74% українських читачів вважають, що краще читати книжки у традиційному, паперовому форматі. Про це свідчать результати листопадового соціологічного опитування від Research & Branding Group. Також дослідження показує, що електронним книжкам надають перевагу 21% читачів, а аудіокнижкам лише 4%.

Найбільше тих, хто надає перевагу паперовим книжкам (80%), перебувають у віковій категорії від 40-ка років. Серед молодших ця частка значно нижча і становить від 60% і менше. Водночас у молодших категоріях популярність електронних книжок фіксувалася удвічі частіше, ніж у старших вікових груп (приблизно 35% проти 15%).

Читачі з вищою освітою частіше надають перевагу електронним книжкам, ніж ті, які належать до нижчих освітніх категорій (28% проти 15%), а друковані книжки популярніші у людей з середньою та середньою спеціальною освітою (79% і 81% проти 66%).

Якщо розглядати регіональний зріз, то друковані книжки популярніші в західних регіонах країни (83%), а найрідше цей формат обирають у південному і східному регіонах (71% і 66%). Разом з тим електронним книжкам найрідше віддають перевагу читачі Західної України (10%), що приблизно вдвічі менше, ніж в інших регіонах.

Опитування проводили з 7 по 18 листопада 2019 року. Участь у дослідженні взяло 1 805 респондентів у віці від 18 років з усіх регіонів України, окрім окупованих територій.

З дитячої бібліотеки однієї із барселонських шкіл вилучили 200 дитячих книжок, які пропагують стереотипи та сексизм.

З дитячої бібліотеки однієї із барселонських шкіл вилучили 200 дитячих книжок, які пропагують стереотипи та сексизм. Про це повідомляє The Guardian.

Бібліотека для малят школи Tàber, яка налічувала близько 600 найменувань дитячих книжок, була переглянута центром культури Associació Espai i Lleure в рамках проекту, спрямованого на виявлення прихованого сексизму.

Група розглянула персонажів у кожній книжці, незалежно від того, розмовляють вони чи ні, і які ролі виконують, і виявила, що 30% книжок є дуже сексистськими, містять сильні стереотипи і, на їхню думку, не мають педагогічної цінності.

До списку увійшли кілька версій історій про Червону Шапочку та Святого Георгія, які дуже популярні для читання під час святкування у Каталонії Георгієвого дня 23 квітня. Їх було вилучено з дитячої бібліотеки. Водночас книжки із меншими стереотипними версіями історій, залишилися на полицях.

У Associació Espai i Lleure наголошують, що якщо діти бачать «надто стереотипне» зображення відносин та поведінки у книжках, вони вважатимуть це нормою. Членкиня комісії і за сумісництвом мама Анна Тутцо зазначила, що «суспільство змінюється і тепер більше усвідомлює проблему гендеру, проте це не відображається у книжках».

За інформацією іспанської щоденної газети El País, інші школи в Барселоні теж переглядають асортимент своїх бібліотек. Так школа Montseny планує вилучити зі своєї бібліотеки книжки, які вважає сексистськими, а об’єднання батьків школи Fort Pienc створює комісію з питань гендерної рівності для аналізу книжок.

Tàber також планує переглянути книжки у бібліотеці для школярів. Проте тут застосує інший підхід. Керівництво школи підкреслює, що старші діти здатні більш критично аналізувати тексти та розмірковувати на тему стереотипів та сексизму. Відтак за допомогою книжок учні початкової школи (6-12 років) вчитимуться самотужки віднаходити елементи сексизму.

Колишній президент США Барак Обама за традицією назвав найкращі, на його думку, книги 2019 року. Список опублікований в Instagram експрезидента США.

Це список книг, які зробили його 2019 рік «трішки яскравішим».

«Це стало для мене маленькою цікавою традицією, і я сподіваюся, що для вас також», – написав Обама в Instagram до публікації списку.

«Тому що, хоча кожен з нас має багато справ і обов’язків – робота та сімейне життя, соціальні та волонтерські зобов’язання, такі віддушини, як література та мистецтво, можуть покращити наш повсякденний досвід. Вони як структури, що допомагають заповнити життя, – альбом, який піднімає нас після довгого дня, корінці книг, які ми хапаємо з полиці, щоб подарувати другові, фільм, який змушує нас по-новому думати і відчувати себе, просто допомагає нам трохи сховатися», – поділився Обама.

Нещодавно в Сінгапурі Обама сказав, що він «абсолютно впевнений, що протягом двох років, якщо кожною нацією на землі керуватимуть жінки, ви побачите суттєве поліпшення в усьому світі майже всього». Можливо, саме тому у списку за 2019 рік – стільки авторок.

Отже:

«Епоха капіталізму: спостереження» Шошани Зубофф

«Анархія: невпинне зростання країн Вест-Індії» Вільяма Делраймпла

«Розлючені години: вбивство, шахрайство та остання спроба» Кейсі Цеп

«Дівчина, жінка, інше» Бернардіни Еварісто

«Серцебиття Вундед-Ні: рідна Америка від 1890 року до сьогодення» Девіда Треера

«Як нічого не робити: спротив економіці» Дженні Оделл

«Архів втрачених дітей» Валерії Луїселлі

«Лот: історії» Браяна Вашингтона

«Нормальні люди» Саллі Руні

«Син начальника сиріт» Адама Джонсона

«Жовтий дім» Сари Брум

«Не кажіть нічого: справжня історія вбивства та пам’яті в Північній Ірландії» Патріка Кіфа

«Одинак» Альберт Вудфокс

«Школа Топека» Бена Лернера

«Трюкове дзеркало: роздуми про самозакоханість» Джіа Толентіно

«Вправа довіри» Сьюзан Чхве

«Ми живемо у воді: оповідання» Джесса Уолтера.

Крім художніх і нонфікшн-творів, а також праць з економіки та історії, Обама окремо виділив книги «для спортивних фанатів».

«Інший спосіб перемогти: історія Ден Руні від супербоула до правила Руні» від Джима Руні ($ 14,36; amazon.com)

«Шостий чоловік» Андре Ігуодала.

Але це не всі книжки, які рекомендував Обама цього року, адже в серпні він теж назвав 19 книжок, що прочитав улітку.

Нагадаємо, що минулого року Барак Обама перед поїздкою до Південної Африки рекомендував 6 книжок для читання влітку, щоб краще зрозуміти цей континент.

Як відомо, одними з найяскравіших популяризаторів дитячих книжок серед перших осіб у США, про що неодноразово сповістили світ усі ЗМІ, є Барак та Мішель Обами.

Словник сучасної української мови та сленгу «Мислово» обрав слово «діджиталізація» словом 2019 року.

Неологізм, який увійшов в українську мову лише кілька років тому, є транслітерацією англійського digitalization та означає зміни в усіх сферах суспільного життя, пов’язані з використанням цифрових технологій. Слово є спрощеною формою більш точного терміну «цифрова трансформація» та є проявом глобальної цифрової революції. Інші світові тренди, такі, як зміна клімату чи проблеми ґендерної ідентичності, не набули суттєвого поширення в українській публічній дискусії.

Термін з великим відривом очолив список найвідвідуваніших слів словника, а кількість його переглядів зросла на 1,535% у порівнянні з минулим роком.

Явище, яке розпочало свій шлях у бізнес-середовищі, знайшло своє місце й у сфері державного управління. Цьогоріч було створено Міністерство цифрової трансформації України, яке має амбітні плани щодо цифровізації держави.

«Держава в смартфоні» — ще один прояв діджиталізації, також став важливим виразом року, що минає.

Детальніше тут: http://litakcent.com/2019/12/26/slovnik-mislovo-obrav-slovo-2019-roku/

Цього року надійшло понад 550 пропозицій з усіх регіонів України та закордону щодо міжнародної премії ім. Пантелеймона Куліша. Зокрема,кандидатуру Рути Вітер на здобуття премії висунула Міжнародна літературно-мистецька Академія України.

Цьогорічними лауреатами стали:

1. Поет, прозаїк, літературознавець, публіцист, мужній правозахисник, громадський діяч-подвижник, Шевченківський лауреат Степан Сапеляк(м. Харків) (посмертно) –за видатний внесок в українську літературу;

2. Письменник Василь Трубай (с. Халеп’я Обухівськогор-ну Київської обл.) – за книгу «Сім оповідань»;

3. Науковець, видавець та журналіст Юрій Бондар (м. Київ) – за дослідження генезису й розвитку видавничої справи в цивілізаційному поступі у чотирьох томах «Видавництво трансформацій» (т. I«Перша інформаційна», т. II«Друга видавнича», т. III«Третя комунікаційна», т. IV«Четверта українська»);

4. Письменниця Рута Вітер (посмертно) (м. Львів) – за симфонічну творчість, яка «українізує космос»;

5. Заслужений журналіст України, директор «Видавничого дому «Букрек» Дарина Максимець (Туз) (м. Чернівці) – за значну видавничу і благодійну діяльність;

6. Зарубіжні письменники, вчені, перекладачі, журналісти, громадські діячі, відзначені за творчий доробок та популяризацію української літератури в світі, послідовну підтримку України. Детальний список тут: http://bukvoid.com.ua/events/premii/2019/12/27/220101.html

Цю почесну міжнародну відзнаку 1 березня 2011 року, за сприяння Національної спілки письменників України і міжнародних громадських організацій, заснували Клуб творчої інтелігенції «Оберіг-Чернігів» та Волинське товариство «Світязь», – для розвитку вітчизняного книговидання і підтримки українських письменників, митців, науковців, журналістів, працівників культури та освіти, громадських діячів і меценатів, які мешкають в Україні та за кордоном.

З 1 листопада 2014 р. засновником Літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша стала Міжнародна літературно-мистецька АкадеміяУкраїни, котра об’єднує 155 відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів та громадських діячів із 55-ти країн світу.

Нині Комітет із нагородження Літературно-мистецькою премією імені Пантелеймона Куліша сформовано в такому складі: Ігор Павлюк– голова Комітету, поет, прозаїк, доктор наук із соціальних комунікацій, провідний науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, професор кафедри української преси Львівського національного університету імені Івана Франка; Василь Слапчук – письменник, критик, кандидат філологічних наук, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний громадянин Луцька і Волині; Рауль Чілачава – грузинський та український письменник, перекладач, доктор філологічних наук, професор, академік НАН Грузії, почесний доктор НАН Латвії, Надзвичайний та Повноважний Посол України; Анна Багряна – відома українська письменниця, лауреат багатьох міжнародних премій, нині мешкає в Болгарії; Сергій Дзюба – письменник, журналіст та перекладач, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, почесний професор і доктор філології, лауреат багатьох міжнародних, державних і національних премій в Україні та за кордоном.

«Фонд родини Нечитайло» та організація «Здоров’я майбутнього» створили бібліотеку, в якій можна замовити книжки для дітей зі шрифтами Брайля. Це можна зробити на спеціальному сайті: http://brailem.com/

На сайті бібліотеки зазначається, що книжки можна замовити для тимчасового користування. Це можуть робити як окремі особи, так й організації. Послуга і пересилання книжки безкоштовні.

Зараз на сайті можна знайти три розділи: література для дітей дошкільного, молодшого шкільного, а також середнього шкільного віку. Бібліотека має видання не лише українських, але й закордонних авторів.

Це вже не перший випадок, коли в Україні намагаються створити бібліотечні онлайн-сервіси для людей з порушеннями зору. Раніше ми повідомляли про те, що в Україні запустили онлайн-бібліотеку аудіокнижок «Ліхтар», яка має інклюзивний інтерфейс.

Як відомо, український художник та ілюстратор Олег Петренко-Заневський розробив унікальний кириличний шрифт, пристосований до потреб українських читачів, які мають труднощі із розпізнаванням друкованих знаків, у тому числі для осіб з дислексією.

Члени Українського ПЕН-клубу сформували перелік найкращих книжок 2019-го, які з’явилися друком у вітчизняних видавництвах. Список опублікований на сайті організації. Див. тут: http://pen.org.ua/najkrashhi-ukrayinski-knyzhky-2019-roku-za-verciyeyu-pen/ .

«У нашому списку – книжки, які нас надихали, змінювали і наповнювали. Книжки, які стали подіями і оприявили важливі тенденції. Книжки, які з’явилися завдяки українським письменникам, перекладачам, ілюстраторам, дизайнерам, редакторам і видавцям. І це чудова нагода подякувати їм за цей насичений книжковий рік», – говориться у повідомленні.

Американська компанія NPD Group, яка займається вивченням ринкової кон’юнктури, визначила список з десяти книжок, які найкраще продалися у США за останні 10 років. Про це повідомляє офіційний сайт організації.

Дослідники NPD Group зазначають, що попри те, що частка нон-фішну за останні роки на ринку зростає, у 2010-х роках близько 80-ти відсотків найпродаваніших книжок були художніми. Також вони повідомляють, що революція електронних книжок досі залишається далекою перспективою, адже переважна більшість видань продається саме у паперовому вигляді.

Список найпродаваніших книжок десятиліття у США виглядає так:

1. Еріка Леонард Джеймс, 50 відтінків сірого (2011) – 15.2 мільйонів примірників;

2. Еріка Леонард Джеймс, 50 відтінків темряви (2011) – 10.4 мільйона примірників;

3. Еріка Леонард Джеймс, 50 відтінків свободи (2012) – 9.3 мільйонів примірників;

4. Сюзанни Коллінз, Голодні ігри (2008) – 8.7 мільйонів примірників;

5. Кетрін Стокетт, Прислуга (2009) – 8.7 мільйонів примірників;

6. Пола Гоукінз, Дівчина у потягу (2015) – 8.2 мільйона примірників;

7. Джилліан Флінн, Загублена (2012) – 8.1 мільйона примірників;

8. Джон Ґрін, Провина зірокs (2012) – 8 мільйонів примірників;

9. Стіґ Ларссон, Чоловіки, що ненавидять жінок (2008) – 7.9 мільйонів примірників;

10. Вероніка Рот, Нескорена (2011) – 6.6 мільйонів примірників.

Раніше повідомлялося, що біографічна книжка «Becoming» Мішель Обами, яка була однією з найпродаваніших книжок минулого року, може стати найуспішнішим мемуаристичним виданням за всю історію літератури.