Розділи сайту
Мастрід
Нове на сайті
Виставлено: [16.10.2025] [30.06.2025]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (108) 2025 [25.12.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (106) 2024 [29.11.2024]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2025 рік. [24.06.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (104) 2024 [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]Інформація від майстра
Відвідувачі
|
Новини
Тиждень медіаграмотності 2025 24 жовтня розпочинається Тиждень медіаграмотності 2025, що проходить у межах Глобального тижня медійної та інформаційної грамотності ЮНЕСКО.
Цьогорічна тема зосереджена на взаємодії медіаграмотності та штучного інтелекту — адже ми живемо у світі, де новини створюють не лише журналісти, а й алгоритми, і важливо навчитися розпізнавати правду серед інформаційного шуму.
В Україні протягом тижня відбудеться низка подій, дискусій та активностей, присвячених критичному мисленню, медійній і фінансовій грамотності, а також етичному використанню технологій ШІ.
Проєкт «Фільтр» зібрав усі ключові заходи в єдиному календарі, щоб кожен міг зручно обрати, до чого долучитися.
Завантажити календар подій у форматі PDF можна за посиланням:
https://drive.google.com/file/d/1D1Uf47porPgQMszJTrXUWrk-XaTHevJa/view?fbclid=IwY2xjawNoXuRleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFvVGEwYUE1QThvUExTdDBjAR42i4ds25tp2rGAvS1flAZGiIt11NlNoIo9qG-smZl_NpDGTnfneghSkobPLQ_aem_-bVS1-szyQKdw7AjQKSSow
Фахівці Одеської національної наукової бібліотеки отримали надзвичайно важливу допомогу від ALIPH Foundation У жовтні 2025 року фахівці Одеської національної наукової бібліотеки отримали надзвичайно важливу допомогу від ALIPH Foundation (Міжнародного альянсу із захисту спадщини в зонах конфлікту) за підтримки ВГО Українська бібліотечна асоціація/Ukrainian Library Association .
Завдяки цій ініціативі ресурси бібліотеки поповнились якісними матеріалами для консервації, реставрації та оправи рідкісних і цінних видань, що є невід’ємною частиною культурної спадщини народу України.
Серед отриманих матеріалів – унікальний японський папір, бумвініл, газетний реставраційний та офсетний папір, тонований крафт-папір, а також клейова стрічка для ремонту документів. Ці ресурси дадуть можливість бібліотечним фахівцям якісно здійснювати комплексні роботи з консервації та реставрації, забезпечуючи фізичне збереження оригіналів документів.
Детальніше за посиланням ⬇️⬇️⬇️
http://odnb.odessa.ua/view_post.php?id=5209
Де писати радіодиктант: заклади, де можна зібратися з однодумцями Уже в понеділок, 27 жовня, відбудеться Радіодиктант національної єдності — щорічний флешмоб, що відбувається до Дня української писемності та мови.
Щороку українські кав'ярні, книгарні, бібліотеки, заклади культури долучаються до події, щоби разом писати радіодиктант. Слідкуйте за новинами власного міста або ж організуйте такий простір самостійно, запросивши писати диктант друзів чи колег.
Суспільне Культура зібрало декілька місць, де можна написати радіодиктант з однодумцями в різних містах України.
Національна бібліотека імені Ярослава Мудрого
Київ, вул. Грушевського, 1
Писати радіодиктант закликають усіх охочих — можна приходити з родиною, друзями, колегами. Вхід вільний.
У 2025 році авторкою Радіодиктанту національної єдності стане українська письменниця Євгенія Кузнєцова. А читатиме текст — акторка Наталія Сумська.
Радіодиктант транслюватимуть на всіх платформах Суспільного — телебаченні, радіо та диджиталі:
на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
на YouTube-каналі Українського Радіо;
а також у застосунках suspilne.radio та "Дія".
Текст радіодиктанту оприлюднять 29 жовтня на сайті Українського Радіо та на сайті Суспільне Культура.
Роботи прийматимуть онлайн та офлайн.
Можна надіслати текст радіодиктанту паперовим листом за адресою: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб на штемпелі була дата не пізніше 28 жовтня.
Або ж слід сфотографувати / відсканувати написаний текст (у форматі .jpg, .png, .jpeg, .tiff, .pdf) та надіслати його до 11:00 29 жовтня на адресу rd@suspilne.media.
У Києві презентували книгу розвідників «2024 кілометри» У Києві презентували книгу «2024 кілометри», яка присвячена операції Головного управління розвідки Міноборони зі знищення російських бомбардувальників ТУ-22М3 у глибокому тилу ворога.
Авторами книги є військові розвідники на псевдо Ерік Ван Торн, Остап Лазутчик і Нора Шедоу.
Книга стала можливістю закарбувати пам’ять про розвідників Олега Бабія з позивним «Макгрегор», Іллю Долматова з позивним “Бетмен” і Андрія Мачулянського, які загинули під час цієї спецоперації, а також розвідників, що опинилися у російському полоні.
Письменниця Марія Матіос, яка редагувала книгу, сказала під час її презентації, що розповідь про спецоперацію ГУР стала для неї культурним, інтелектуальним і пізнавальним шоком.
У свою чергу начальник ГУР Кирило Буданов зазначив, що книга відрізняється від усього, що уже написали про війну.
«Думаю, людям буде цікаво прочитати з першоджерела про спецоперацію. Це елемент самовираження людей, які здійснили героїчний подвиг», – сказав він.
До кінця року група експертів має представити «найкращий підхід для Європи». Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн доручить групі експертів розробити до кінця 2025 року варіанти, як обмежити неповнолітнім доступ до соціальних мереж. Про це вона розповіла під час щорічного звіту перед Європейським парламентом, пише Hromadske.
За словами очільниці Єврокомісії, батьки хвилюються, що коли їхні діти візьмуть до рук телефон, то вони можуть наразитися на різні небезпеки, зокрема онлайн-цькування, контент для дорослих чи пропаганду самоушкодження.
Крім того, фон дер Ляєн сказала, що соціальні платформи мають алгоритми, що «використовують дитячі вразливості з явною метою створити залежності».
Детальніше тут: https://ms.detector.media/internet/post/38403/2025-09-10-u-ievrosoyuzi-proponuyut-obmezhyty-nepovnolitnim-dostup-do-sotsmerezh/
Повне видання Тори вперше переклали українською Вийшло друком перше повне видання Тори українською мовою — головної книги юдаїзму, що тепер доступна у двомовному форматі: івритом та українською. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Федерації єврейських громад України (ФЄГУ).
До видання також увійшли Гафтарот — уривки з книг Пророків, які традиційно читають у суботи та свята після основного читання Тори.
Як повідомляють у пресслужбі ФЄГУ, проєкт став результатом дворічної праці команди перекладачів, лінгвістів і рабинів під керівництвом видавця Михайла Шифріна та за підтримки Марка (Менахема-Менделя) Вінарського — постійних партнерів ФЄГУ у видавничих ініціативах. Роботу координували рабин Леві Енгельсман і Варвара Коробкова, а до команди долучилися Олена Рабинович, Анна Чвікова, Анат Брусіловські, Ігор Залатарьов, Менахем Мендель Марьяновський та Аківа Немой під керівництвом рабина Міхаеля Гоцеля. Головним редактором видання став Олександр Кагановський.
Перший наклад — три тисячі примірників, надрукованих у Харкові.
Забезпечення доступності культурних послуг 23 жовтня в Укрінформі відбулася презентація результатів дослідження «Культура без бар’єрів: рівний доступ для всіх», нових Методичних рекомендацій щодо забезпечення доступності культурних послуг та інтерактивної «Мапи безбар’єрності» закладів культури України.
📊 Дослідження, проведене спільно МКСК, Українським центром культурних досліджень та Українським культурним фондом, показує реальну картину доступності культурного середовища — щоб політики й управлінські рішення враховували потреби всіх громадян.
📘 Методичні рекомендації — це практичний посібник для закладів культури: як зробити простір, події та комунікацію інклюзивними, доступними й зрозумілими кожному. Режим доступу:https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/10/nakaz-877.pdf
🗺 Мапа безбар’єрності — новий інтерактивний інструмент, що дозволяє побачити рівень фізичної та інформаційної доступності культурних установ по всій Україні. Режим доступу: https://lun.ua/misto/barrier-free/mcsc#5/48.2/30.3
Рада призначила нового міністра культури і забрала з назви «стратегічні комунікації» Верховна Рада України проголосувала за призначення Тетяни Бережної на подвійну посаду віцепрем’єр-міністерки з питань гуманітарної політики України – міністерки культури України. Про це стало відомо під час прямої трансляції на телеканалі «Рада».
Окрім того, Рада підтримала рішення щодо відділення «стратегічних комунікацій» від Міністерства культури.
Нова міністерка культури виокремила чотири пріоритетні напрямки роботи:
• залучення ресурсів у сферу культури. Зокрема. наразі у міністерстві працюють над законом «Про меценатство в Україні» та над Фондом збереження культурної спадщини, який за словами Бережної представлять на «Культурному Рамштайні» у Копенгагені;
• збереження української культурної спадщини;
• збереження автономності і стійкості культурних інституцій;
• розвиток міжнародного напрямку.
Премія Hotlist: спеціальна відзнака для Тамари Горіха-Зерна На Франкфуртській книжковій виставці визначили переможці премії Hotlist 2025 для книжок незалежних видавництв.
Премію Hotlist у розмірі 5000 євро у 2025 році отримає видавництво März Verlag у Берліні за роман «Die Liebe vereinzelter Männer» («Кохання самотніх чоловіків») Віктора Герінґера, перекладений з бразильської португальської Марією Гуммітш.
Спецпремію Dörlemann ZuSatz розміром 1500 євро отримало видавництво Friedrich Mauke у Веймарі за роман «Доця» Тамари Горіха Зерня (переклад Аннегрет Бекер, Лукаса Жура та Олександра Кратохвіла, у перекладі він вийшов друком під назвою «Донецька дівчина»).
УІК підбив підсумки за 9 місяців 2025 року Український інститут книги (УІК) оприлюднив звіт про свою роботу за 9 місяців 2025 року. Протягом весни національні стенди та заходи України відбулися на чотирьох великих ярмарках і фестивалях — у Лондоні (11–13 березня), Лейпцигу (27–30 березня), Болоньї (31 березня – 3 квітня) та Варшаві (15–18 травня). Участь у них узяли 67 українських видавництв і понад 60 авторів, які представили нові книжки, переклади та видавничі проєкти.
У межах програми перекладів українською літератури на мови світу Translate Ukraine роглянули 161 заявку від 95 видавців, з них підтримали 79 проєктів від 59 видавців. Завдяки програмі українські книжки перекладатимуть 25 мовами, серед яких англійська, французька, німецька, польська, китайська, фінська та інші.
Докладніше за посиланням:
https://ubi.org.ua/uk/news/kategoriya-2/uik-pidsumovu-rezultati-roboti-za-9-misyaciv-2025-roku-korotko-pro-klyuchove
У Києві презентували базу даних українських рукописних книг XI-XVI століть У Києві презентували базу даних українських рукописних книг XI-XVІ ст., яку доповнять новими метаданими.
Презентація відбулася в Укрінформі.
«Сьогодні ми презентуємо проєкт видавництва «Горобець», створений у партнерстві з Національним заповідником «Софія Київська» за підтримки Українського культурного фонду — це онлайн-реєстр, база даних українських рукописних книг XI–XVI століть. Цю базу представлено на сайті «Українська рукописна книга». Ми її започаткували у 2019–2020 роках, а цього року розширюємо його новими матеріалами. Наприкінці жовтня в базі буде доступно близько тисячі записів із метаданими про місцезнаходження українських рукописів», - сказала PR-директорка видавництва «Горобець» та проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» Олена Башкатова.
МКСК продовжує фіксувати імена митців та медійників, які загинули через війну З початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2022 року війна забрала життя 236 митців та 116 українських та іноземних медійників. Ці дані не лише про масштаби втрат, а й нагадують про трагічні сторінки нашої історії. Так само як у 20-х — на початку 30-х років ХХ століття сталінський режим знищив покоління українських митців, так і сьогодні росія цілеспрямовано нищить культурну еліту України
Маємо пам’ятати українських митців та журналістів, убитих росією, адже:
• збереження пам’яті про загиблих — це продовження їхньої справи;
ми маємо передати пам’ять про них нащадкам, щоб вони знали ціну та силу свободи, демократії та культури;
• боротьба за свободу та демократичні цінності об’єднує українців різних поколінь;
• їхні мистецькі твори та журналістські матеріали — це скарби, які надихають нові покоління митців та медійників;
• пам’ятаючи про загиблих, ми посилюємо свій опір і наближаємо перемогу.
Джерело: https://mcsc.gov.ua/news/mksk-prodovzhuye-fiksuvaty-imena-mytcziv-ta-medijnykiv-yaki-zagynuly-cherez-vijnu/
У Берліні розпочався Ukraine Cultural Security Forum: культура як інструмент стійкості, солідарності та безпеки 22 жовтня в Берліні стартував Ukraine Cultural Security Forum — масштабна міжнародна подія, що об’єднала представників українських та європейських інституцій, урядовців, експертів і діячів культури задля відкритого діалогу про роль культури в збереженні ідентичності, посиленні суспільної стійкості та протидії агресії.
У межах Форуму відбувся круглий стіл та дискусія на тему «Культура та культурна спадщина України: виклики, можливості та спільні зусилля» .
У рамках відкритої дискусії учасники обговорили ключові напрями міжнародного співробітництва, підвищення зацікавленості до української культури, а також культурну безпеку як елемент європейської політики.
Звучали конкретні пропозиції щодо підтримки культурних інституцій на місцевому рівні, розбудови партнерств, залучення молоді та розвитку фахової спільноти.
Безпечний контент для дітей українською: Суспільне запустило застосунок «Бробакс» Суспільне Мовлення презентувало цифрову платформу для дітей — «Бробакс». Це перша OTT-платформа компанії з дитячим контентом, яка вже офіційно зареєстрована Національною радою з питань телебачення і радіомовлення як нове нелінійне медіа.
У застосунку доступно понад 250 годин україномовного дитячого контенту: мультфільми, мультсеріали, пізнавальні шоу, аудіоказки, а також відео з перекладом жестовою мовою. Він повністю безкоштовний, не містить реклами та доступний будь-якій дитині в Україні.
В Одесі відбудуться дводенні «Поетичні читання Меридіан Одеса» за участі провідних українських авторів 1–2 листопада в Одесі втретє пройдуть «Поетичні читання Меридіан Одеса», організовані Міжнародною літературною корпорацією Meridian Czernowitz.
Цьогорічний формат — дводенний фестиваль, що об’єднає дев’ять літературно-дискусійних подій із провідними постатями сучасної української літератури та культури.
Серед гостей — Артем Чех, Андрій Любка, Ярина Чорногуз, Євгеній Володченко (репер Курган), Діна Чмуж, Мирослав Лаюк, Іван Малкович, Олександр Бойченко та Євгенія Лопата. В рамках фестивалю відбудуться презентації книжкових новинок, серед яких збірка віршів «Нічийний шафран» Ярини Чорногуз, прозова книжка «Гра в перевдягання» Артема Чеха, репортажі «Списки» Мирослава Лаюка та шпигунський роман «Вечір у Стамбулі» Андрія Любки.
На фестивалі також пройдуть музично-поетичні перформанси, творчі вечори та читання одеських поеток. Кураторка та модераторка події — Світлана Бондар.
У Тернопільській обласній бібліотеці для молоді створили інклюзивний простір «Читай. Мрій. Дій: простір можливостей» Тут відбуватимуться зустрічі з письменниками, тренінги з цифрової та медіаграмотності, консультації з користування тифлотехнікою та інші інтеграційні заходи для внутрішньо переміщених осіб і місцевої громади.
У межах проєкту створено три робочих місця, оснащених тифлокомплексами, що дозволяють людям із порушеннями зору повноцінно користуватися бібліотечними ресурсами. Відтепер простір стане доступним для різних соціальних груп, сприятиме культурному обміну, творчому розвитку та соціальній згуртованості.
Проєкт реалізували в межах грантової програми «Згуртованість через культуру», яку впроваджує Український культурний фонд за фінансування швейцарсько-українського проєкту «Згуртованість та регіональний розвиток України» (UCORD), що реалізується за підтримки Швейцарської агенції розвитку та співробітництва компанією NIRAS Sweden AB.
У Чехії та Німеччини вийшли переклади трьох українських книжок про досвід війни У 2025 у у 2025 році за кордоном з’явилися три нові переклади українських книжок, що по-різному осмислюють досвід війни — Андрія Любки, Маріам Наєм та Віолетти Кім.
Німецьке видавництво Transit Buchverlag опублікувало переклад книжки Андрія Любки «З тилового боку війни. Літературні репортажі» під назвою Die Rückseite des Krieges. Literarische Reportagen.
Книжку переклали Олександр Кратовіль і Йоганнес Квек.
Як зазначають на сайті видавництва, книжка пропонує масштабний портрет українського суспільства, зміненого війною: від волонтерів і фронтових медиків до жінок, дітей, залізничників і ремонтних бригад, які тримають країну в русі навіть під обстрілами.
Берлінське видавництво Avant-Verlag опублікувало графічний роман «Eine kurze Geschichte eines langen Krieges. Russland gegen die Ukraine» («Коротка історія довгої війни. Росія проти України»), створену Маріам Найєм у співпраці з художниками Юлією Вус та Іваном Кипібідою Текст переклала з української Дарія Величко.
Книжка поєднує документальні свідчення, коментарі істориків і особисті спогади, розповідаючи історію війни з українського погляду — від перших обстрілів 2014 року до повномасштабного вторгнення.
У чеському видавництві Host побачила світ книжка Віолетти Кім «Plač, sestro, směj se» («Плач, сестро, смійся») у перекладі Доброслави Чепцової.
Чеські критики називають книжку «свідченням сили жіночого досвіду та пам’яті нашого часу». У виданні використані переклади листів, уривки зі щоденників і фотоархіви авторки.ок про досвід
У столиці Словаччини Братиславі відкриють першу двомовну українську державну школу. Школу планують відкрити у 2026 році., це дозволить українським дітям, які вимушено виїхали через війну, навчатися в українському середовищі та підтримувати зв’язок із Батьківщиною.
«Ми сьогодні дійсно торкнулися з вами теми, яка надзвичайно важлива як для нас, так і для Словаччини. Це збереження нашої ідентичності. І мені здається, що це тема, яка дійсно потребує особливої уваги. Той факт, що ми підтвердили сьогодні налаштованість на відкриття української державної школи в Братиславі, стане вагомим внеском у підтримку українських дітей у Словаччині, які знайшли у вашій гостинній країні прихисток від російського агресора, які не будуть втрачати зв’язок зі своєю Батьківщиною», — зазначила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Фахівці ДНУ «Енциклопедичне видавництво» презентували український досвід на конференції у Римі З 13 по 15 жовтня у Римі проходила конференція Європейської енциклопедичної мережі (EEN). На запрошення Інституту Італійської енциклопедії – Треккані у заході взяла участь делегація Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво».
Подія зібрала директорів, науковців та представників провідних енциклопедичних установ з усієї Європи для обговорення майбутнього поширення енциклопедичного знання, співпраці в галузі підготовки енциклопедій та культурного обміну.
Значний інтерес учасників конференції викликала «Велика українська енциклопедія», підготовка якої продовжується і під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.
Україна презентувала досвід з охорони нематеріальної культурної спадщини у штаб-квартирі ЮНЕСКО У межах Міжнародного дня нематеріальної культурної спадщини Україна вперше презентувала власний досвід у цій сфері в штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.
Під час заходу учасники події переглянули відеоролик про українську нематеріальну культурну спадщину. Крім того, майстри та носії традицій провели для охочих майстер-класи з петриківського розпису та обухівського шитого рушника. Також присутні стали свідками виступу представника Кобзарського цеху України — Тараса Компаніченка.
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
 For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|
Бібліотечному фахівцю
Бібліотечний фонд - сукупність документально-інформаційних ресурсів (книг, документів, рукописів, аудіовізуальних матеріалів, інших носіїв інформації)
1. Офіційна інформація
відвідувачі
відвідувач online
© 2004-2011 
Документ згенеровано за 0.14 секунда