Бібліотечному фахівцю

У межах благодійного проєкту «Bibliodoma» Латвійська бібліотечна асоціація Latvijas Bibliotekāru biedrība (LBB) / Library Association of Latvia (LAL) у партнерстві з Національною бібліотекою Латвії Latvijas Nacionālā bibliotēka / National Library of Latvia провела кампанію зі збору коштів на підтримку двох публічних бібліотек у прикордонних громадах України — бібліотеки села Шевченкове Куп’янського району Харківської області та бібліотеки села Чернеччина Охтирського району Сумської області.

У результаті кампанії було зібрано майже понад 4 000 євро, які спрямовано на поповнення бібліотечних фондів найсучаснішою україномовною літературою.

Реалізація проєкту стала можливою завдяки плідній співпраці Української бібліотечної асоціації та Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого з Латвійською бібліотечною асоціацією та Національною бібліотекою Латвії.

Для мешканців прифронтових громад ці невеликі бібліотеки залишаються осередками культури, освіти та підтримки — просторами, де через читання українською мовою зміцнюється національна ідентичність, надається емоційна опора та зберігається відчуття спільноти.

У 2026 році українською вийдуть фінальні мемуари Оззі Осборна: «Останню сповідь» готує до друку видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га».

Йдеться про переклад останніх мемуарів музиканта Last Rites, які восени 2025 року вийшли англійською у Grand Central Publishing (Hachette Book Group).

Оззі Осборн (Джон Майкл Осборн) — англійський рок-музикант, співак, автор пісень. Він став відомим у 1970-х роках як вокаліст гурту Black Sabbath, у цей період він отримав прізвисько «Принц темряви». Культова фігура у розвитку та один із засновників і популяризаторів музичного напрямку геві-метал.

В анотації англомовного видання мемуари описують як «жорстко чесні, гірко-смішні й напрочуд життєствердні» — книжку, що остаточно закріплює за Осборном статус не лише «Принца темряви», а й фігури сучасної попкультури, значно ширшої за межі метал-сцени. Сам музикант у коментарі до виходу книжки говорив, що не шкодує про прожите життя і не став би нічого змінювати, навіть знаючи його фінал.

У Кропивницькому Обласна універсальна наукова бібліотека імені Дмитра Чижевського продовжує системно інтегруватися у безбар’єрний простір громади.

Бібліотека працює як відкритий культурно-соціальний простір. Тут відбуваються презентації українських книжок, зустрічі з авторами, освітні події, майстер-класи, родинні заходи та навчання сучасним навичкам. Заклад щодня відвідують люди різного віку — молодь, родини з дітьми, люди старшого віку, ветерани та ветеранки, а також люди з інвалідністю.

Безбар’єрність є одним із базових принципів роботи бібліотеки. Для відвідувачів з порушеннями опорно-рухового апарату тут облаштовано пандус, поручні та кнопки виклику персоналу. Бібліотека має один із найбільших у регіоні фондів книжок шрифтом Брайля та аудіокниг, а також адаптований сайт, зручний для людей із порушеннями зору.

Нещодавно бібліотека зробила ще один важливий крок — вхідну зону закладу інтегровано у загальноміський безбар’єрний простір, який формується в центральній частині Кропивницького. Вуличний простір облаштовано сучасним покриттям, що забезпечує рівну поверхню, зручну навігацію та безперешкодний доступ до будівлі.

Реалізація цього рішення стала прикладом ефективної співпраці бібліотеки з місцевою владою та громадськими ініціативами. Саме на місцевому рівні безбар’єрність стає частиною повсякденного життя — через культуру, освіту та відкриті публічні простори.

Детальніше тут: https://mcsc.gov.ua/news/kultura-bez-baryeriv-biblioteka-chyzhevskogo-u-kropyvnyczkomu-doluchayetsya-do-formuvannya-bezbaryernogo-miskogo-prostoru/

📣 Гарні новини! УІК оголошує мистецький конкурс культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на організацію та проведення заходів з промоції читання у 2026 році.

🗓️ Заявки та документи (у паперовій та електронній формах) приймаємо з 8 січня по 29 січня 2026 року (до 18:00).

Пріоритетні тематичні напрями конкурсу:

📚 як говорити з дітьми на складні («незручні») теми;

📚 популяризація української літератури та корінних народів України, різних жанрів для різних вікових категорій української та іноземної аудиторії;

📚 створення тренду читання як дозвілля, читання для навчання, розвитку критичного та аналітичного мислення тощо;

📚 деколонізація у сфері української літератури та бібліотечної справи;

📚 формування сучасних практик, що можуть бути використані для популяризації читання серед дітей та підлітків, батьків, зокрема практики раннього читання дітям серед майбутніх батьків.

📌 Реалізація культурно-мистецьких проєктів може здійснюватись у форматах виставок, ярмарків, семінарів, конференцій (книжкові форуми, літературні конференції, конференції для бібліотекарів), літературних фестивалів, тематичних акцій та інших заходів з промоції читання, які проводяться в Україні.

📮 Контактна особа: Вікторія Мицканюк, провідний фахівець відділу промоції читання (099) 2151027, е-адреса: viktoriia.mytskaniuk@ubi.org.ua

Запрацювала французька версія Chapter Ukraine — цифрової платформи, що акумулює повну та структуровану інформацію про українські книжки, перекладені іноземними мовами. Французька стала четвертою мовною версією платформи після англійської, німецької та іспанської. На момент запуску французький каталог Chapter Ukraine налічує понад 100 книжок від 34 українських видавництв. Платформа допомагає бібліотекам, книгарням, організаторам книжкових подій та читачам легко знаходити й замовляти українські видання французькою мовою.

📖 Chapter Ukraine пропонує ретельно опрацьовані тематичні добірки перекладів.

До каталогу входять видання, які відповідають чітким критеріям:

• переклад виконаний професійним перекладачем;

книжка має наклад і доступна для продажу;

• наявні читацькі відгуки на міжнародних платформах, зокрема Goodreads;

• є критичні рецензії в медіа;

вибудувана зрозуміла система дистрибуції.

Над проєктом працювали експертна група у складі Ольги Головко, Ірини Батуревич, Євгенії Вятчанінової та Наталі Пилипчук. Цифрову реалізацію забезпечили Катерина Казімірова та Юлія Кононенко, асистувала Софія Калініченко.

Chapter Ukraine запустили цієї осені медіа «Читомо» та «Craft» у партнерстві зі Snig.Digital, Kavi.Agency, PEN Ukraine та Український інститут книги. Французьку версію платформи реалізували Український клуб Монреаля за фінансової підтримки Української каси Desjardins

Український центр культурних досліджень презентував аналітичне дослідження «Кадрові потреби закладів культури».

Результати опитування демонструють нагальну потребу у комплексній кадровій політиці, яка враховує як загальноекономічні виклики, так і специфіку культурної сфери. Йдеться не про конкретні вказівки чи директиви, а радше про окреслення напрямів, які потребують уваги: оновлення персоналу, мотивація, підвищення кваліфікації, адаптація закладів культури до сучасних умов і потреб аудиторії, а також врахування особливостей роботи в умовах воєнного часу та реформ децентралізації.

Детальніше читайте:

https://tinyurl.com/ludcapital

24 грудня, Національний рейтинг Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» оголосив переможців.

Книжкові експерти визначили переможців у чотирьох номінаціях: «Найкраща книга для дітей та юнацтва», «Найкраща поетична книга», «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» та «Найкраща прозова книга».

Також у кожній із номінацій Національне українське інформаційне агентство визначило переможців у спеціальній відзнаці «Вибір Укрінформу».

Загалом до довгого списку увійшли: 27 прозових книг, 42 книги у жанрі публіцистики, нонфікшн, 30 книг для дітей та юнацтва і 19 книг поезії, надрукованих видавництвами Харкова, Києва, Одеси, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Тернополя, Житомира, Ужгорода та Бучі.

Переможцем у номінації «Найкраща прозова книга» стала книга «Гемінґвей нічого не знає» (Артур Дронь, Видавництво Старого Лева);

У номінації «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» перемогла книга «Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії» (Радомир Мокрик, «Локальна історія»);

У номінації «Найкраща книга для дітей та юнацтва» - «Музиканти. Четвертий дарунок» (Володимир Аренєв, Видавництво Старого Лева);

У номінації «Найкраща поетична книга» - «Нічийний шафран» (Ярина Чорногуз, Meridian Czernowitz).

У спеціальній номінації «Найкраща прозова книга. Вибір Укрінформу» переможцем стала книга «Вівці цілі» (Євгенія Кузнєцова, Видавництво Старого Лева);

У номінації «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн. Вибір Укрінформу» - «Не народжені для війни» (Артем Чапай, Видавництво ХХІ);

У номінації «Найкраща книга для дітей та юнацтва. Вибір Укрінформу» - «Вершники дощу» (Катерина Штанко, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА);

У номінація «Найкраща поетична книга. Вибір Укрінформу» - «Путівник по урвищу і околицях» (Марина Пономаренко, Видавництво Старого Лева).

Як повідомляв Укрінформ, рейтинг «Книжковий інфобум» започатковано у 2025 році з метою популяризації української літератури.

В Ірландії заснували нову культурну організацію Український культурний центр (Ukrainian Cultural Centre in Ireland) для промоції української культури.

Організація покликана промотувати українську культуру, сучасне мистецтво та мову, а також будувати сталі культурні містки між українцями та ірландцями.

Співзасновницею та директоркою центру стала українська журналістка, авторка Читомо, координаторка проєкту «Слова і кулі» та культурна менеджерка Наталя Корнієнко, яка вже чотири роки проживає в Ірландії та працює над популяризацією української культури.

За словами директорки, центр стане точкою тяжіння для пізнання України через мову, літературу, музику, кіно та театр.

Завдяки культурним подіям, мистецьким та освітнім ініціативам організація прагне дати можливість ірландській авдиторії «побачити й відчути Україну такою, якою вона є сьогодні, й водночас глибше зрозуміти її історичний та культурний контекст, що формувався протягом століть».

Український ПЕН оголосив свою версію найкращих книжок 2025-го року.

Список книжок Український ПЕН укладає вже восьмий рік поспіль — до переліку входять книжки, видані в Україні протягом 2025 року. Цьогоріч до списку увійшло 252 видання, що на 51 більше ніж минулоріч.

«Цим списком ми хочемо подякувати українським видавництвам, письменникам, упорядникам, перекладачам, редакторам, журналістам, ілюстраторам, драматургам, науковцям і всім тим, хто допомагає літературі та книжковій справі в нашій країні тривати та розвиватись у важкі воєнні часи», — зазначили в Українському ПЕН.

Переглянути список можна тут: https://pen.org.ua/best-books-of-2025?fbclid=IwY2xjawO4ijBleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFLWk8wWGRLaUZ1elNFZVhqc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHlFKSYBfnrO3nkmQWsSy_AS4NL_hzUOXI2bzdFsJePQW7qAuxGKlJghfjuah_aem_QLErBrbV8MmonbCeRXcNKQ

За результатами результати дослідження Центру контент-аналізу у 2025 році темпи українізації українського сегмента соціальних мереж знову зросли після уповільнення у 2024-му.

Найшвидше українська мова додавала позицій у тих соцмережах, де найбільше часу проводить молодь і підлітки. У 2025 році частка українськомовного контенту в TikTok зросла на 29%, а в YouTube — на 19%.

Помітні зміни видно й за регіонами. Зокрема, Дніпропетровська область за темпами переходу на українську в дописах випередила Київ: зростання тут сягнуло 15,3%.

Повне дослідження можна проситати за посиланням: https://ukrcontent.com/en/reports/ukrainska-mova-zmicnyue-pozicii-v-tiktok-ta-youtube-2025.html

У грудні в межах всеукраїнської кампанії «Безбар’єрність — це коли можеш» команда проєкту провела 3 онлайн-тренінги для 80 амбасадорів і амбасадорок безбар’єрності з усіх регіонів України. Навчання зосередили на посиленні комунікаційних компетенцій та узгодженні підходів до висвітлення державної політики безбар’єрності.

Мережу амбасадорів, ініційовану Міністерством культури України, сьогодні формують представники громад, бізнесу, освіти, культури та громадського сектору. Вони працюють із просуванням цінностей безбар’єрності на національному та місцевому рівнях.

Нагадаємо, з ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» прийнята Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затверджений План заходів з її реалізації.

Мінкульт забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власні пріоритетні проєкти «Інформація без бар’єрів» та «Культура без бар’єрів».

11 грудня у Берлінській державній бібліотеці (Staatsbibliothek zu Berlin) відбулася урочиста церемонія нагородження медаллю Карла Пройскера (Karl-Preusker-Medaille) – однією з найвищих відзнак у бібліотечній сфері Німеччини.

Цьогоріч Федеральне об'єднання «Бібліотека та інформація Німеччини» (Bibliothek & Information Deutschland — BID) присудило цю почесну нагороду ВГО Українська бібліотечна асоціація за виняткову стійкість та відданість справі збереження культури й освіти в умовах війни. У обґрунтуванні «Бібліотека та інформація Німеччини» зазначено:

«Українська бібліотечна асоціація представляє бібліотечну сферу, яка, незважаючи на російську агресію, не тільки продовжує виконувати свої завдання, а й значно розширила їх. […] Асоціація підтримує своїх членів шляхом підвищення кваліфікації, психологічної допомоги, міжнародної співпраці та обміну з професійними асоціаціями по всьому світу. Таким чином, вона є прикладом мужності та професіоналізму цілої професійної спільноти, яка відчуває себе зобов'язаною виконувати освітню та культурну місію навіть у екстремальних умовах».

«Українська бібліотечна асоціація вражаюче демонструє роль, яку бібліотеки можуть відігравати в часи кризи: як місця захисту, інформації та соціальної згуртованості», – сказала Карен Шмоль, президент BID. «Згадуючи окремо SUCHO, ми також визнаємо глобальну солідарність, яка підтримує збереження культурної спадщини України». На церемонії у Берліні Українську бібліотечну асоціацію представляв наш давній друг і партнер Олаф Хаман (Olaf Hamann), керівник відділу Східної Європи Берлінської державної бібліотеки.

Від імені Асоціації та всієї бібліотечної спільноти України почесну нагороду прийняла заступник посла України у Федеративній Республіці Німеччина Ірина Самченко.

З промовою до присутніх в онлайн-форматі звернулася Президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація Oksana Brui. Вона подякувала німецьким колегам за солідарність та наголосила, що ця медаль належить тисячам українських фахівців:

«Це велика честь для Української бібліотечної асоціації отримати одну з найвищих бібліотечних нагород в Німеччині — Karl-Preusker-Medaille. Я переконана, що це відзнака для кожного українського бібліотекаря, які знаходяться під постійною небезпекою, але щодня в своїх бібліотеках допомагають людям долати виклики війни».

Вперше в історії медалі Карла Пройскера цього року додаткову нагороду було вручено міжнародній мережі SUCHO (Saving Ukrainian Cultural Heritage Online – Збереження української культурної спадщини онлайн).

Цим BID визнає виняткову ситуацію, в якій перебувають українські бібліотеки, та одночасно підкреслює важливість міжнародної солідарності у збереженні знань та культури. З початку війни ця міжнародна мережа експертів у галузі бібліотек, архівів, музеїв, цифрових гуманітарних наук та ІТ невпинно працює над збереженням української цифрової культурної спадщини, перш ніж вона буде втрачена через знищення чи технічні збої. Завдяки цій роботі SUCHO робить неоціненний внесок у збереження цифрової культурної пам'яті України та є прикладом сили міжнародної співпраці та спільної відповідальності в цифровій сфері.

Про нагороду: Медаль Карла Пройскера (Karl-Preusker-Medaille) була заснована у 1996 році. Вона носить ім’я Карла Бенджаміна Пройскера, засновника першої публічної бібліотеки в Німеччині (1828 р.). Нагорода вручається особам та інституціям, які зробили визначний внесок у розвиток бібліотечної справи та культури.

Вручення цієї медалі Українській бібліотечній асоціації є визнанням мужності та професіоналізму всіх українських бібліотекарів, які попри виклики війни продовжують служити своїм громадам, захищати культурну спадщину та надавати доступ до інформації.

Український інститут книги запрошує долучитися до благодійного Великого Різдвяного збору україномовної літератури для сільських бібліотек! Збір книжок відбувається у межах соціального проєкту Будинок Української Книги, ініціатором якого є український медіахолдинг Live Media HUB (медіа Новини.LIVE, ТиКиїв, Ukraine Breaking News).

Стати Таємним Сантою й подарувати на Різдво літературу бібліотекам можна надіславши видання через відділення Укрпошти. Компанія надала промокоди на знижку у 50% для охочих надіслати книги.

👉 Як відправити книги зі знижкою:

🔹Написати в директ Instagram або месенджер Facebook організаторам проєкту Live Media HUB

🔹Отримати індивідуальний промокод і адресу одержувача

🔹Прийти до найближчого відділення Укрпошти, яке є у кожному куточку України (важливо — промокод діє лише у стаціонарних відділеннях)

🔹При оформленні відправки назвати промокод оператору

🔹Отримати 50% знижки на відправку книжок

Кияни та гості столиці можуть залишити видання в дарунок особисто у книгарнях book.ua. Для цього потрібно принести україномовне видання і передати його працівникам з приміткою, що це видання для БУК, за адресами:

- м. Золоті ворота, вул. Миколи Лисенка, 2/1

- м. Нивки, вул. Салютна, 2 (ЖК Файна Таун)

- м. Мінська, Оболонський проспект, 26а (ЖК Obolon Residences) - ВДНГ, 6 павільйон

Бібліотекарі у світі дедалі частіше отримують запити на книжки, журнали й архівні матеріали, яких насправді не існує, бо читачі просять книжки, вигадані штучним інтелектом.

За словами бібліотекарів, студенти й дослідники регулярно звертаються з запитами на джерела, які на перший погляд виглядають переконливо, але насправді їх немає ані в каталогах, ані в архівах. Часто йдеться про вигадані наукові статті, неіснуючі журнали або фальшиві архівні номери, створені чатботами на кшталт ChatGPT, Gemini чи Copilot.

На цю проблему звернув увагу й Міжнародний комітет Червоного Хреста (ICRC), який опікується великими бібліотечними та архівними зібраннями. В організації наголосили, що інструменти ШІ не проводять досліджень і не перевіряють джерела, а лише генерують текст на основі статистичних мовних моделей. Через це вони можуть «вигадувати номери каталогів, описи документів або навіть платформи, яких ніколи не існувало».

Голова відділу взаємодії з дослідниками бібліотеки Вірджинії Сара Фоллс розповіла Scientific American, що близько 15% запитів, які бібліотека отримує електронною поштою, — це тексти, згенерованими ChatGPT. За її словами, для бібліотекарів це створює додаткове навантаження, адже довести, що унікального документа не існує, інколи складніше, ніж його знайти.

Про подібний досвід пишуть і самі бібліотекарі та дослідники у соцмережах. Зокрема, один із фахівців зі scholarly communications у соцмережі Bluesky зазначив, що кілька разів поспіль намагався перевірити посилання зі студентського списку літератури, доки не з’ясував, що всі вони походять з AI-резюме Google.

У ICRC наголошують на ще одній принциповій ваді: ШІ не здатен чесно повідомити, що певної інформації не існує, натомість він заповнює прогалину правдоподібними, але вигаданими деталями.

Український культурний центр «Мрія» спільно з посольством України в Латвії передав Латгальській центральній бібліотеці в Даугавпілсі 115 книжок українською мовою.

До книгозбірні передали дитячі книжки, художню літературу для дорослих, а також галузеві видання з історії, культури, мистецтва, спорту та інших спеціалізованих тем. Загалом бібліотечний фонд поповнили книжки, орієнтовані як на українську громаду міста, так і на місцевих читачів, які цікавляться українською мовою та культурою.

У бібліотеці зазначають, що мета — зробити українську літературу доступнішою в Даугавпілсі. «Мета книжкової колекції – сприяти доступності української літератури в Дауавпілсі, зміцнювати культурний діалог і підтримувати місцеву українську громаду, а також усіх, хто хоче познайомитися з українською літературою та культурною спадщиною», — ідеться у повідомленні.

Після опрацювання та бібліотечного оформлення нові видання стануть доступними для читачів публічних бібліотек Даугавпілса на початку 2026 року.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», з метою забезпечення створення поліфункціонального простору в публічних бібліотеках України та належної реалізації Стратегії розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 березня 2023 р. № 190-р. Міністерством культури України затверджено "МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо створення поліфункціонального простору в публічних бібліотеках України" .

Режим доступу: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/metodychni-rekomendacziyi.pdf

Наказ МКУ тут: https://mcsc.gov.ua/wp-content/uploads/2025/12/1033.pdf

Британський режисер Тоні Палмер передав у фонди Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки 20 дисків з фільмами.

"Це його ініціатива. Коли він приїздив минулого року до Луцька, то саме у нас йому вручали посвідчення Почесного громадянина Волинської області. Тоді передав нам частину своїх фільмів, обіцяв іще передати. І от нам їх доставили", — зазначила Наталія Граніч, директорка Волинської обласної наукової бібліотеки імені Олени Пчілки.

Як зазначила директорка, від перших днів повномасштабного вторгнення митець висловлює підтримку Україні та наголошує на важливості українсько-британських культурних взаємозв’язків.

Наступного року бібліотека розпочне цикл показів "Музика XX століття у фільмах Тоні Палмера" та презентує вибрані стрічки в межах фестивалю "Стравінський та Україна".

Тоні Палмер отримав звання "Почесного громадянина Волині", яке йому присвоїла Волинська обласна рада, у вересні 2024 року. Вручення посвідчення відбулося 19 листопада того ж року.

Звання режисеру присвоїли за "значний особистий внесок у розвиток культурного та мистецького життя краю, популяризацію Волині та України".

Тоні Палмер упродовж багатьох років бере активну участь у фестивальному житті Луцька і Волині. З 2008 року є незмінним учасником міжнародного музичного фестивалю "Стравінський і Україна", під час якого продемонстрував десятки своїх кінострічок.

Держмистецтв оголосило переможця премії імені Шолом-Алейхема — ним став письменник Леонід Лейдерман за збірку оповідань "Кохана вийде".

Леонід Лейдерман — публіцист, автор збірки віршів "Морозний дим" (2008), збірок оповідань "Вітер змін" (2014), "Зайві гроші" (2017), "Після весілля" (2021), повісті "Ерванд. Ліна. Співутворення світу" (2021). Співпрацював з одеськими газетами та публікувався у журналі "Фонтан" та в альманахах "Палісадник", "Дерибасівська — Рішельєвська".

У Держмистецтв розповідають, що збірка "Кохана вийде" містить оповідання Лейдермана різних років, які змальовують життя Одеси кінця XX століття.

Також комітет премії відзначить почесними дипломами ще двох авторів:

Олександра Володарського — за п'єсу "Хай вам таки щастить!";

Тетяну Непипенко (переклад з їдишу та російської) — за науково-популярне видання "Екзекуція. Збірник уманських без межників".

Премія імені Шолом-Алейхема присуджується за найкращі літературно-мистецькі твори, які популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів, сприяють поширенню позитивного іміджу України у світі.

12 грудня під час 20-ї сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини в Нью-Делі (Індія) Україну обрали заступницею голови Бюро Міжурядового комітету на один рік.

Це рішення є важливим кроком для України на міжнародній культурній арені та підтверджує її активну роль у сфері охорони нематеріальної культурної спадщини.

Під час презентації проєкту Стратегії зайнятості населення до 2030 року урядова команда представила підходи до оновлення трудового законодавства та анонсувала завершення роботи над проєктом нового Трудового кодексу України.

«Розвиток людського капіталу неможливий без розвитку культурної спроможності держави. Паралельно з реформою зайнятості ми будуємо нову культурну політику — політику, яка робить культуру драйвером стійкості, освіти, економіки та міжнародної суб’єктності України. Бо культура — це питання національної безпеки. Це середовище, яке формує цінності, навички, спільноти та ідентичність. Це простір, де люди здобувають компетенції, інтегруються в суспільство, повертаються після війни, знаходять роботу та новий сенс», — зазначила Тетяна Бережна, віцепрем’єр-міністерка з гуманітарних питань України — Міністерка культури України.

Вона розповіла про ключові системні зміни у сфері культури та підкреслила, що оновлення трудового законодавства має безпосереднє значення для гуманітарного блоку уряду, зокрема для сфери культури, де працює значна кількість фрілансерів, творчих працівників і людей із нестандартними формами зайнятості.

Проєкт нового Трудового кодексу системно модернізує регулювання трудових відносин. Документ передбачає цифровізацію ключових процедур, запровадження прозорого механізму визначення мінімальної заробітної плати, розширення видів трудових договорів та посилення захисту працівників, зокрема представників вразливих груп.

Окрему увагу у проєкті приділили гнучким формам зайнятості — дистанційній роботі, гнучкому режиму робочого часу та неповній зайнятості, а також кращому захисту працівників із сімейними обов’язками, ветеранів і людей з інвалідністю. Документ також запроваджує уніфіковану електронну фіксацію умов праці, ризик-орієнтовану модель інспекції праці та імплементує ключові директиви Європейського Союзу у сфері праці.

Новий Трудовий кодекс має стати правовою основою для реалізації Стратегії зайнятості до 2030 року та реформи ринку праці «Обрій», поєднавши європейські стандарти захисту прав працівників із гнучкістю, необхідною сучасній економіці.

Детальніше тут: https://mcsc.gov.ua/news/modernizuyemo-trudovi-vidnosyny-ta-buduyemo-novu-kulturnu-polityku-tetyana-berezhna-vzyala-uchast-u-formuvanni-pidhodiv-do-onovlennya-trudovogo-zakonodavstva/