Бібліотечному фахівцю

У видавництві «Білка» готують до виходу історичний роман «Нащадок теслі» Сергія Степовика — письменника, історика й офіцера ЗСУ, який загинув на фронті у 2022 році.

Роман був написаний ще у 2017 році й присвячено 100-річчю національно-визвольних змагань. У центрі сюжету — події січня 1919 року на Нікопольщині, коли після вступу більшовицьких військ до Нікополя селяни передмістя Лапинки організували антикомуністичне повстання та фактично без бою звільнили місто й околиці.

Головний герой роману — селянин Іван Тесленко, нащадок теслі, який бере до рук зброю, коли на виснажену війнами землю накочується нова більшовицька навала. Усі персонажі твору — історичні постаті; події роману безпосередньо пов’язані з родинною пам’яттю автора: прадід і прабаба Сергія Степовика були учасниками описаних подій.

«Нащадок теслі» виходить уже без автора. Видання роману ініціювала його дружина.

Книжка вийде у 2026 році, передзамовлення триває до 1 березня.

Державний комітет телебачення і радіомовлення України доповнив перелік заборонених в Україні книжок ще шістьма російськими виданнями, які пропагують війну проти України.

Як зазначають в установі, основне призначення переліку — інформувати книготорговців, правоохоронні органи, юридичні та фізичні особи про те, що розповсюдження включених до переліку книжок «може містити ознаки злочинів, відповідальність за вчинення яких передбачена Кримінальним кодексом України».

До списку додалися книжки видавництв «Вече» та «АСТ», двоє з яких — за пропозицією Служби безпеки України:

- «Фронт на приграничье. Записки военных журналистов» (автори Геннадій Альохін та В’ячеслав Алімічев), видавництво «Вече»;

- «Бог хочет видеть нас другими» (Тетяна Беспалова), видавництво «Вече»;

- «”Ботаник” — мой позывной» (Олександр Комов), видавництво «Вече»;

- «Солдаты СВО. Воронежцы» (Михайло Федоров), видавництво «Вече»;

- «Воин Русского мира» (Тетяна Беспалова), видавництво «Вече»;

- «Русь милая, люблю тебя: Донбасс накануне спецоперации» (Наталія Курчатова), видавництво «АСТ».

Станом на 30 січня 2026 року перелік містить інформацію про 634 пропагандистські книжки.

Водночас Держкомтелерадіо продовжує роботу з очищення українських маркетплейсів від заборонених книжок. Як повідомляють на сайті, у січні виявили факти незаконного розміщення 129 книжок держави-агресора та білорусі на маркетплейсах Prom.ua та Rozetka. У взаємодії з адміністраціями онлайн-платформ книжки видалили, а продавцям надіслали попередження про неприпустимість порушення українського законодавства.

«Загалом з травня 2024 року припинено розповсюдження понад 10 тисяч найменувань книжок держави-агресора та Республіки Білорусь, незаконно розміщених на маркетплейсах та інших інформаційних ресурсах», — пишуть в Держкомтелерадіо.

Як повідомлялося, у січні Держкомтелерадіо виявив у продажу на українських сайтах 235 заборонених книжок. Пропозиції були на інтернет-ресурсах «Розумна Книга», «LiderBooks», маркетплейсі Prom.ua та в інтернет-магазині «RBP – Books» на маркетплейсі Rozetka. Також у 2024 році комітет знайшов книгарні-порушники, що продавали російські книжки у Києві та Горішніх Плавнях на Полтавщині.

Від міського будинку культури у Новгороді-Сіверському, що на Чернігівщині, залишилися лише зовнішні стіни. Це наслідки атаки російських безпілотників на місто у ніч на 30 січня. За словами начальника РВА Олександра Селіверстова, відбулося влучання чотирьох БпЛА. Будівля загорілася, рятувальники гасили пожежу понад сім годин. У будинку культури вночі був сторож Сергій Шурига. Він встиг спустися до укриття.

У будинку культури також були розташовані доросла та дитяча бібліотеки, спортивна секція з боксу, а також "Пункт незламності".

Базу даних "Полеглі воїни Закарпаття в російсько-українській війні" з 2022 року наповнюють працівники Закарпатської наукової бібліотеки. Зібрану інформацію охочі можуть знайти на сайті книгозбірні.

"Бібліотека наповнює мереживний мартиролог, або простіше — базу даних, яка має назву "Полеглі воїни Закарпаття в російсько-українській війні". Це онлайн-книга, у якій ми збираємо імена тих людей, які загинули за Україну. Ми розуміли об'єм цієї роботи і щоб нічого не пропустити, ми звернулися в департамент соціального захисту Закарпатської ОВА з тим, щоб нам надали хоча б якусь базу. Тоді нам надали базу полеглих героїв з початку війни 2014 року до початку повномасштабного вторгнення. Ми цю базу опрацювали", - зазначила редакторка Закарпатської ОУНБ Іванка Когутич.

У цій електронній базі є біографія захисників та фото. Редакторка Закарпатської наукової бібліотеки доповнила, у базі даних кількість загиблих не можна дізнатися: "Кількість я не буду називати, оскільки поки йде війна, то не можна називати. Вона згрупована таким чином, що ви можете пошукати за алфавітом відповідну людину й дізнатися інформацію про неї. Уся база даних робиться з відкритих джерел. Вона (база даних — ред) опублікована із жовтня 2022 року і щодня наповнюється. Це волонтерський проєкт фактично, це ініціатива бібліотеки".

Зібрану інформацію охочі можуть знайти на сайті книгозбірні.

Детальніше тут: https://suspilne.media/uzhhorod/1229845-pamat-pro-nih-nikoli-ne-pomre-u-zakarpatskij-naukovij-biblioteci-stvorili-bazu-danih-pro-poleglih-zahisnikiv/

У Києві відзначили три книжки-переможниці всеукраїнської премії дитячої літератури «Гуманна книжка», які найкраще розповідають про турботу, емпатію та повагу до всього живого.

Цьогоріч премію отримали три книжки, які вчать дітей емпатії, турботи та відповідальності:

- «Снігове морозиво». Авторка - Катерина Лазірко, ілюстраторка - Ірина Потапенко. Видавництво - «Час майстрів». На її сторінках авторка розкриває проблему глобального потепління через історію маленького зебреняти та пропонує маленькі кроки для запобігання цьому;

- «Мій друг снігур». Авторка - Надійка Гербіш, ілюстраторка - Анна Сурган. "Видавництво Старого Лева". Це історія про дівчинку, яка піклується про птахів узимку. Особливо актуальна цієї зими, коли після обстрілів енергетичної інфраструктури люди в Україні знаходили в собі сили опікуватися не лише один одним, а й вуличними тваринами;

- «Лев у цирку не сміється». торка - Ганна Булгакова, ілюстраторка - Каріна Шуба. Видавництво - «Ранок». Ця книжка розповідає про те, чому тваринам не місце в цирку.

Спеціальну нагороду отримала «Татусева книга» Володимира Вакуленка. «Збірка дитячих віршів письменника, якого викрали і вбили окупанти на Харківщині. Світлі, подекуди кумедні, пронизані любов’ю до дітей вірші Володимира продовжують жити й плекати доброту та світло у дитячих серцях», - зауважили організатори.

Детальніше тут: https://uanimals.org/novyny/uanimals-oholoshuiut-nayhumannishi-dytiachi-knyzhky-2025-roku-nazhyvo/

Письменник Андрій Кокотюха став лавреатом Всеукраїнської літературної премії Всеволода Нестайка 2025 року.

Традиційно подія приурочена до дня народження видатного українського дитячого письменника, класика національної літератури Нестайка, творчість якого стала невід’ємною частиною культурної спадщини України та дитинства багатьох поколінь читачів.

Всеукраїнська літературна премія імені Всеволода Нестайка заснована у 2021 році Національною секцією IBBY (UA IBBY), Національною бібліотекою України для дітей, громадською організацією "Українська асоціація працівників бібліотек для дітей" та родиною Всеволода Нестайка за підтримки Міністерства культури України.

Детальніше тут: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/4086904-kokotuha-stav-lavreatom-literaturnoi-premii-vsevoloda-nestajka.html

У Києві в Національному комплексі «Експоцентр України» (колишня ВДНГ) з 23 по 26 квітня відбудеться п’ятий літературний фестиваль «Книжкова країна».

За словами організаторів, фестиваль буде "кольоровим" - головною ідеєю стало продемонструвати як читання виходить за межі книжок і взаємодіє з іншими креативними індустріями - ілюстраціями, сценографією, дизайном та модою, театром й архітектурою.

Традиційно відбудеться книжковий ярмарок, на якому представлять свої видання понад 100 видавництв та книгарень, відбудуться зустрічі з популярними письменниками, артистами, блогерами та медійниками.

Наказом Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти від 09 грудня 2025 року № 60 затверджено професійний стандарт «Бібліограф».

Національним агентством кваліфікацій професійний стандарт внесено до Реєстру кваліфікацій 19 грудня 2025 року.

Метою розроблення нового професійного стандарту було приведення його структури та змістового наповнення у відповідність до вимог Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 року № 373, а також урахування досвіду використання професійного стандарту для працівників бібліотек.

У професійному стандарті “Бібліограф”:

визначено професійні кваліфікації;

окреслено можливі траєкторії здобуття професійних кваліфікацій залежно від здобутого ступеня освіти й спеціальності;

узгоджено структуру опису компетентностей із структурою дескрипторів Національної рамки кваліфікацій;

оптимізовано кількість компетентностей, необхідних для забезпечення виконання відповідних трудових функцій, тощо.

У межах благодійного проєкту «Bibliodoma» Латвійська бібліотечна асоціація Latvijas Bibliotekāru biedrība (LBB) / Library Association of Latvia (LAL) у партнерстві з Національною бібліотекою Латвії Latvijas Nacionālā bibliotēka / National Library of Latvia провела кампанію зі збору коштів на підтримку двох публічних бібліотек у прикордонних громадах України — бібліотеки села Шевченкове Куп’янського району Харківської області та бібліотеки села Чернеччина Охтирського району Сумської області.

У результаті кампанії було зібрано майже понад 4 000 євро, які спрямовано на поповнення бібліотечних фондів найсучаснішою україномовною літературою.

Реалізація проєкту стала можливою завдяки плідній співпраці Української бібліотечної асоціації та Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого з Латвійською бібліотечною асоціацією та Національною бібліотекою Латвії.

Для мешканців прифронтових громад ці невеликі бібліотеки залишаються осередками культури, освіти та підтримки — просторами, де через читання українською мовою зміцнюється національна ідентичність, надається емоційна опора та зберігається відчуття спільноти.

У 2026 році українською вийдуть фінальні мемуари Оззі Осборна: «Останню сповідь» готує до друку видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га».

Йдеться про переклад останніх мемуарів музиканта Last Rites, які восени 2025 року вийшли англійською у Grand Central Publishing (Hachette Book Group).

Оззі Осборн (Джон Майкл Осборн) — англійський рок-музикант, співак, автор пісень. Він став відомим у 1970-х роках як вокаліст гурту Black Sabbath, у цей період він отримав прізвисько «Принц темряви». Культова фігура у розвитку та один із засновників і популяризаторів музичного напрямку геві-метал.

В анотації англомовного видання мемуари описують як «жорстко чесні, гірко-смішні й напрочуд життєствердні» — книжку, що остаточно закріплює за Осборном статус не лише «Принца темряви», а й фігури сучасної попкультури, значно ширшої за межі метал-сцени. Сам музикант у коментарі до виходу книжки говорив, що не шкодує про прожите життя і не став би нічого змінювати, навіть знаючи його фінал.

У Кропивницькому Обласна універсальна наукова бібліотека імені Дмитра Чижевського продовжує системно інтегруватися у безбар’єрний простір громади.

Бібліотека працює як відкритий культурно-соціальний простір. Тут відбуваються презентації українських книжок, зустрічі з авторами, освітні події, майстер-класи, родинні заходи та навчання сучасним навичкам. Заклад щодня відвідують люди різного віку — молодь, родини з дітьми, люди старшого віку, ветерани та ветеранки, а також люди з інвалідністю.

Безбар’єрність є одним із базових принципів роботи бібліотеки. Для відвідувачів з порушеннями опорно-рухового апарату тут облаштовано пандус, поручні та кнопки виклику персоналу. Бібліотека має один із найбільших у регіоні фондів книжок шрифтом Брайля та аудіокниг, а також адаптований сайт, зручний для людей із порушеннями зору.

Нещодавно бібліотека зробила ще один важливий крок — вхідну зону закладу інтегровано у загальноміський безбар’єрний простір, який формується в центральній частині Кропивницького. Вуличний простір облаштовано сучасним покриттям, що забезпечує рівну поверхню, зручну навігацію та безперешкодний доступ до будівлі.

Реалізація цього рішення стала прикладом ефективної співпраці бібліотеки з місцевою владою та громадськими ініціативами. Саме на місцевому рівні безбар’єрність стає частиною повсякденного життя — через культуру, освіту та відкриті публічні простори.

Детальніше тут: https://mcsc.gov.ua/news/kultura-bez-baryeriv-biblioteka-chyzhevskogo-u-kropyvnyczkomu-doluchayetsya-do-formuvannya-bezbaryernogo-miskogo-prostoru/

📣 Гарні новини! УІК оголошує мистецький конкурс культурно-мистецьких проєктів, спрямованих на організацію та проведення заходів з промоції читання у 2026 році.

🗓️ Заявки та документи (у паперовій та електронній формах) приймаємо з 8 січня по 29 січня 2026 року (до 18:00).

Пріоритетні тематичні напрями конкурсу:

📚 як говорити з дітьми на складні («незручні») теми;

📚 популяризація української літератури та корінних народів України, різних жанрів для різних вікових категорій української та іноземної аудиторії;

📚 створення тренду читання як дозвілля, читання для навчання, розвитку критичного та аналітичного мислення тощо;

📚 деколонізація у сфері української літератури та бібліотечної справи;

📚 формування сучасних практик, що можуть бути використані для популяризації читання серед дітей та підлітків, батьків, зокрема практики раннього читання дітям серед майбутніх батьків.

📌 Реалізація культурно-мистецьких проєктів може здійснюватись у форматах виставок, ярмарків, семінарів, конференцій (книжкові форуми, літературні конференції, конференції для бібліотекарів), літературних фестивалів, тематичних акцій та інших заходів з промоції читання, які проводяться в Україні.

📮 Контактна особа: Вікторія Мицканюк, провідний фахівець відділу промоції читання (099) 2151027, е-адреса: viktoriia.mytskaniuk@ubi.org.ua

Запрацювала французька версія Chapter Ukraine — цифрової платформи, що акумулює повну та структуровану інформацію про українські книжки, перекладені іноземними мовами. Французька стала четвертою мовною версією платформи після англійської, німецької та іспанської. На момент запуску французький каталог Chapter Ukraine налічує понад 100 книжок від 34 українських видавництв. Платформа допомагає бібліотекам, книгарням, організаторам книжкових подій та читачам легко знаходити й замовляти українські видання французькою мовою.

📖 Chapter Ukraine пропонує ретельно опрацьовані тематичні добірки перекладів.

До каталогу входять видання, які відповідають чітким критеріям:

• переклад виконаний професійним перекладачем;

книжка має наклад і доступна для продажу;

• наявні читацькі відгуки на міжнародних платформах, зокрема Goodreads;

• є критичні рецензії в медіа;

вибудувана зрозуміла система дистрибуції.

Над проєктом працювали експертна група у складі Ольги Головко, Ірини Батуревич, Євгенії Вятчанінової та Наталі Пилипчук. Цифрову реалізацію забезпечили Катерина Казімірова та Юлія Кононенко, асистувала Софія Калініченко.

Chapter Ukraine запустили цієї осені медіа «Читомо» та «Craft» у партнерстві зі Snig.Digital, Kavi.Agency, PEN Ukraine та Український інститут книги. Французьку версію платформи реалізували Український клуб Монреаля за фінансової підтримки Української каси Desjardins

Український центр культурних досліджень презентував аналітичне дослідження «Кадрові потреби закладів культури».

Результати опитування демонструють нагальну потребу у комплексній кадровій політиці, яка враховує як загальноекономічні виклики, так і специфіку культурної сфери. Йдеться не про конкретні вказівки чи директиви, а радше про окреслення напрямів, які потребують уваги: оновлення персоналу, мотивація, підвищення кваліфікації, адаптація закладів культури до сучасних умов і потреб аудиторії, а також врахування особливостей роботи в умовах воєнного часу та реформ децентралізації.

Детальніше читайте:

https://tinyurl.com/ludcapital

24 грудня, Національний рейтинг Укрінформу «Книжковий інфобум-2025» оголосив переможців.

Книжкові експерти визначили переможців у чотирьох номінаціях: «Найкраща книга для дітей та юнацтва», «Найкраща поетична книга», «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» та «Найкраща прозова книга».

Також у кожній із номінацій Національне українське інформаційне агентство визначило переможців у спеціальній відзнаці «Вибір Укрінформу».

Загалом до довгого списку увійшли: 27 прозових книг, 42 книги у жанрі публіцистики, нонфікшн, 30 книг для дітей та юнацтва і 19 книг поезії, надрукованих видавництвами Харкова, Києва, Одеси, Львова, Чернівців, Івано-Франківська, Тернополя, Житомира, Ужгорода та Бучі.

Переможцем у номінації «Найкраща прозова книга» стала книга «Гемінґвей нічого не знає» (Артур Дронь, Видавництво Старого Лева);

У номінації «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн» перемогла книга «Культурна колонізація. Cтрах, приниження та опір України в радянській імперії» (Радомир Мокрик, «Локальна історія»);

У номінації «Найкраща книга для дітей та юнацтва» - «Музиканти. Четвертий дарунок» (Володимир Аренєв, Видавництво Старого Лева);

У номінації «Найкраща поетична книга» - «Нічийний шафран» (Ярина Чорногуз, Meridian Czernowitz).

У спеціальній номінації «Найкраща прозова книга. Вибір Укрінформу» переможцем стала книга «Вівці цілі» (Євгенія Кузнєцова, Видавництво Старого Лева);

У номінації «Найкраща книга публіцистики, нонфікшн. Вибір Укрінформу» - «Не народжені для війни» (Артем Чапай, Видавництво ХХІ);

У номінації «Найкраща книга для дітей та юнацтва. Вибір Укрінформу» - «Вершники дощу» (Катерина Штанко, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА);

У номінація «Найкраща поетична книга. Вибір Укрінформу» - «Путівник по урвищу і околицях» (Марина Пономаренко, Видавництво Старого Лева).

Як повідомляв Укрінформ, рейтинг «Книжковий інфобум» започатковано у 2025 році з метою популяризації української літератури.

В Ірландії заснували нову культурну організацію Український культурний центр (Ukrainian Cultural Centre in Ireland) для промоції української культури.

Організація покликана промотувати українську культуру, сучасне мистецтво та мову, а також будувати сталі культурні містки між українцями та ірландцями.

Співзасновницею та директоркою центру стала українська журналістка, авторка Читомо, координаторка проєкту «Слова і кулі» та культурна менеджерка Наталя Корнієнко, яка вже чотири роки проживає в Ірландії та працює над популяризацією української культури.

За словами директорки, центр стане точкою тяжіння для пізнання України через мову, літературу, музику, кіно та театр.

Завдяки культурним подіям, мистецьким та освітнім ініціативам організація прагне дати можливість ірландській авдиторії «побачити й відчути Україну такою, якою вона є сьогодні, й водночас глибше зрозуміти її історичний та культурний контекст, що формувався протягом століть».

Український ПЕН оголосив свою версію найкращих книжок 2025-го року.

Список книжок Український ПЕН укладає вже восьмий рік поспіль — до переліку входять книжки, видані в Україні протягом 2025 року. Цьогоріч до списку увійшло 252 видання, що на 51 більше ніж минулоріч.

«Цим списком ми хочемо подякувати українським видавництвам, письменникам, упорядникам, перекладачам, редакторам, журналістам, ілюстраторам, драматургам, науковцям і всім тим, хто допомагає літературі та книжковій справі в нашій країні тривати та розвиватись у важкі воєнні часи», — зазначили в Українському ПЕН.

Переглянути список можна тут: https://pen.org.ua/best-books-of-2025?fbclid=IwY2xjawO4ijBleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFLWk8wWGRLaUZ1elNFZVhqc3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHlFKSYBfnrO3nkmQWsSy_AS4NL_hzUOXI2bzdFsJePQW7qAuxGKlJghfjuah_aem_QLErBrbV8MmonbCeRXcNKQ

За результатами результати дослідження Центру контент-аналізу у 2025 році темпи українізації українського сегмента соціальних мереж знову зросли після уповільнення у 2024-му.

Найшвидше українська мова додавала позицій у тих соцмережах, де найбільше часу проводить молодь і підлітки. У 2025 році частка українськомовного контенту в TikTok зросла на 29%, а в YouTube — на 19%.

Помітні зміни видно й за регіонами. Зокрема, Дніпропетровська область за темпами переходу на українську в дописах випередила Київ: зростання тут сягнуло 15,3%.

Повне дослідження можна проситати за посиланням: https://ukrcontent.com/en/reports/ukrainska-mova-zmicnyue-pozicii-v-tiktok-ta-youtube-2025.html

У грудні в межах всеукраїнської кампанії «Безбар’єрність — це коли можеш» команда проєкту провела 3 онлайн-тренінги для 80 амбасадорів і амбасадорок безбар’єрності з усіх регіонів України. Навчання зосередили на посиленні комунікаційних компетенцій та узгодженні підходів до висвітлення державної політики безбар’єрності.

Мережу амбасадорів, ініційовану Міністерством культури України, сьогодні формують представники громад, бізнесу, освіти, культури та громадського сектору. Вони працюють із просуванням цінностей безбар’єрності на національному та місцевому рівнях.

Нагадаємо, з ініціативи першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів» прийнята Національна стратегія із створення безбар’єрного простору в Україні до 2030 року та затверджений План заходів з її реалізації.

Мінкульт забезпечує реалізацію Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року та має власні пріоритетні проєкти «Інформація без бар’єрів» та «Культура без бар’єрів».

11 грудня у Берлінській державній бібліотеці (Staatsbibliothek zu Berlin) відбулася урочиста церемонія нагородження медаллю Карла Пройскера (Karl-Preusker-Medaille) – однією з найвищих відзнак у бібліотечній сфері Німеччини.

Цьогоріч Федеральне об'єднання «Бібліотека та інформація Німеччини» (Bibliothek & Information Deutschland — BID) присудило цю почесну нагороду ВГО Українська бібліотечна асоціація за виняткову стійкість та відданість справі збереження культури й освіти в умовах війни. У обґрунтуванні «Бібліотека та інформація Німеччини» зазначено:

«Українська бібліотечна асоціація представляє бібліотечну сферу, яка, незважаючи на російську агресію, не тільки продовжує виконувати свої завдання, а й значно розширила їх. […] Асоціація підтримує своїх членів шляхом підвищення кваліфікації, психологічної допомоги, міжнародної співпраці та обміну з професійними асоціаціями по всьому світу. Таким чином, вона є прикладом мужності та професіоналізму цілої професійної спільноти, яка відчуває себе зобов'язаною виконувати освітню та культурну місію навіть у екстремальних умовах».

«Українська бібліотечна асоціація вражаюче демонструє роль, яку бібліотеки можуть відігравати в часи кризи: як місця захисту, інформації та соціальної згуртованості», – сказала Карен Шмоль, президент BID. «Згадуючи окремо SUCHO, ми також визнаємо глобальну солідарність, яка підтримує збереження культурної спадщини України». На церемонії у Берліні Українську бібліотечну асоціацію представляв наш давній друг і партнер Олаф Хаман (Olaf Hamann), керівник відділу Східної Європи Берлінської державної бібліотеки.

Від імені Асоціації та всієї бібліотечної спільноти України почесну нагороду прийняла заступник посла України у Федеративній Республіці Німеччина Ірина Самченко.

З промовою до присутніх в онлайн-форматі звернулася Президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація Oksana Brui. Вона подякувала німецьким колегам за солідарність та наголосила, що ця медаль належить тисячам українських фахівців:

«Це велика честь для Української бібліотечної асоціації отримати одну з найвищих бібліотечних нагород в Німеччині — Karl-Preusker-Medaille. Я переконана, що це відзнака для кожного українського бібліотекаря, які знаходяться під постійною небезпекою, але щодня в своїх бібліотеках допомагають людям долати виклики війни».

Вперше в історії медалі Карла Пройскера цього року додаткову нагороду було вручено міжнародній мережі SUCHO (Saving Ukrainian Cultural Heritage Online – Збереження української культурної спадщини онлайн).

Цим BID визнає виняткову ситуацію, в якій перебувають українські бібліотеки, та одночасно підкреслює важливість міжнародної солідарності у збереженні знань та культури. З початку війни ця міжнародна мережа експертів у галузі бібліотек, архівів, музеїв, цифрових гуманітарних наук та ІТ невпинно працює над збереженням української цифрової культурної спадщини, перш ніж вона буде втрачена через знищення чи технічні збої. Завдяки цій роботі SUCHO робить неоціненний внесок у збереження цифрової культурної пам'яті України та є прикладом сили міжнародної співпраці та спільної відповідальності в цифровій сфері.

Про нагороду: Медаль Карла Пройскера (Karl-Preusker-Medaille) була заснована у 1996 році. Вона носить ім’я Карла Бенджаміна Пройскера, засновника першої публічної бібліотеки в Німеччині (1828 р.). Нагорода вручається особам та інституціям, які зробили визначний внесок у розвиток бібліотечної справи та культури.

Вручення цієї медалі Українській бібліотечній асоціації є визнанням мужності та професіоналізму всіх українських бібліотекарів, які попри виклики війни продовжують служити своїм громадам, захищати культурну спадщину та надавати доступ до інформації.