Бібліотечному фахівцю

Колеги!

Українська бібліотечна асоціація та публічні бібліотеки Львівщини запрошують бібліотечну спільноту долучитися до онлайнового марафону інноваційного досвіду публічних бібліотек України — тревел-шоу Хабів цифрової освіти публічних бібліотек Львівщини.

Участь у заході є безоплатною за умови попередньої реєстрації.

Зареєструватися можна за покликанням на онлайнову форму: https://docs.google.com/.../1FAIpQLScX_AFV.../viewform...

Захід відбудеться 05 листопада 2026 року з 11:00 до 13:00 на платформі Zoom та з прямою трансляцією на офіційній сторінці Асоціації у Facebook: https://www.facebook.com/ula.org.ua

Зверніть увагу: максимальна кількість зареєстрованих учасників у Zoom становить 90 осіб, тому першочергово запрошуємо членів ВГО Українська бібліотечна асоціація. Усіх охочих просимо долучатися до перегляду марафону у прямому ефірі на Facebook-сторінці Асоціації.

«Мандрівний МетодБус» – це проєкт, що триває вже три останні роки, про інноваційну діяльність публічних бібліотек територіальних громад Львівщини, де кожна зупинка окрема цифрова локація. Допомагає запроваджувати та розвивати цифрові послуги бібліотек, поширювати сучасні методичні кейси організації роботи бібліотечних хабів цифрової освіти, формувати позитивний імідж в суспільстві та конкретній громаді. Для тих, хто шукає нові ідеї та хоче обмінюватися кращими бібліотечними практиками, Секція працівників публічних бібліотек ВГО Українська бібліотечна асоціація ініціювала цей онлайновий марафон. Вас очікує онлайн мандрівка бібліотечними хабами цифрової освіти Львівщини. Долучайтеся!

ПРОГРАМА ЗАХОДУ

«Мандрівний МетодБус: досвід на колесах, ідеї — без обмежень!»

Модераторка: Олена Шматько, завідувачка науково-методичного відділу КЗ ЛОР «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека».

Вітальне слово.

Оксана БРУЙ, президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація, Вікторія ЗАДОРОЖНА, голова Секції працівників публічних бібліотек Зупинка 1. «БІБЛІОТЕКА – ЦИФРОВИЙ НАВІГАТОР ГРОМАДИ»

«Від книжки до податкової знижки – у бібліотеці все під силу» (м. Пустомити);

«Запеклі турніри на бібліотечній кібер-арені» (с. Містки);

«БібліоХаб: від першого кліка до великог

о успіху!» (м. Турка). Зупинка 2. «БЕЗБАР’ЄРНИЙ МАРШРУТ»

«Безбар’єрність all inclusive: заїжджай, навчайся, підкорюй цифровий світ» (м. Жидачів);

«Цифрові можливості без бар’єрів. Як хаб цифрової освіти перетворює непевність на незалежність» (м. Сокаль);

«Перевірено лапкою, схвалено серцем!» (м. Новий Розділ).

Зупинка 3. «КЛІК ЗА КЛІКОМ ДО ВЛАСНОГО КОНТЕНТУ: ХАБ ЄДНАЄ ТАЛАНТИ» «Коли цифрові навички римуються з мріями» (м. Яворів);

«Коли мрія стає твоїм першим ІТ-стартапом» (м. Броди).

Зупинка 4. «ЦИФРОВА СВОБОДА БЕЗ ЛАПШІ НА ВУХАХ: РОЗРІЗНЯЄМО ФЕЙКИ, СТВОРЮЄМО ТРЕНДИ»

«Маршрутка безпечного Інтернету» (селище Красне);

«Дельфіни на курорті!: бібліотечне розслідування» (м. Моршин).

Зупинка 5. «ЦИФРОВА СВОБОДА БЕЗ ВІКУ: ВІД ОНЛАЙН ШОПІНГУ ДО СЕЛФІ З ОНУКАМИ»

«Розвиток цифрових компетенцій: магія хабу» (м. Ходорів);

«Коли вік не перепона: цифрова освіта поруч» (м. Шептицький);

«Ваші відгуки – наша мотивація» (м. Стрий).

Організатори:

ВГО Українська бібліотечна асоціація;

Секція працівників публічних бібліотек Асоціації;

КЗ ЛОР «Львівська обласна універсальна наукова бібліотека».

Докладніше:https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/seminary/icalrepeat.detail/2026/11/05/3801/-/trevel-shou-khabiv-tsyfrovoi-osvity-publichnykh-bibliotek-lvivshchyny-v-ramkakh-marafonu-innovatsiinoho-dosvidu-publichnykh-bibliotek-ukrainy-5-lystop?fbclid=IwY2xjawVVca9leHRuA2FlbQIxMABwZG9mAWJyaWQRMTFWRXREMFV2UWRXaVdmS1lzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEfXGBU2iPjwSpSuFCKOmmSyCI3HY62bjkqjSGmea7hFku8IQtYiRrAXaHtTlI_aem_bllJJCH6v45d4I7MGYN76Q

У часи війни культура об'єднує суспільство і допомагає зберігати ідентичність. Приклад стійкості показує Херсон, де бібліотеки пройшли через російську окупацію, пограбування фондів, примус до співпраці та знищення будівель. Про те, як після звільнення відновили роботу книгозбірні та як залучають гранти на розвиток, говорили під час зустрічі «Бібліотека 4.5.0.» у Кропивницькому. Про дії російської окупаційної влади з українськими книгозбірнями, порятунок краєзнавчих фондів, зокрема на Кіровоградщині, Миколаївщині, Одещині та Дніпропетровщині, й роботу закладу під обстрілами в інтерв'ю Суспільному розповіла директорка Херсонської обласної бібліотеки імені Олеся Гончара Надія Коротун.

Детальніше тут: https://suspilne.media/kropyvnytskiy/1441181-biblioteka-450-ak-kirovogradsina-dolucilas-do-poratunku-kraeznavcih-fondiv-z-okupovanih-teritorij/

У жовтні 2026 року Державний комітет телебачення і радіомовлення України (Держкомтелерадіо) додав до переліку антиукраїнських книжок дев’ять видань, які виправдовують російську агресію, прославляють окупаційні війська та заперечують незалежність України; тепер перелік налічує 719 книжок.

Усі дев’ять книжок вийшли в російських видавництвах після початку повномасштабного вторгнення. За даними Держкомтелерадіо, вони поширюють кремлівські воєнні наративи, виправдовують окупацію українських територій та зображують російських військових як героїв.

Детальніше тут: https://comin.gov.ua/news/do-pereliku-antyukrainskykh-vydan-dodano-9-rosiiskykh-propahandystskykh-knyh

Два російські дрони знищили будинок культури в Мені на Чернігівщині. Бібліотека, що працювала в ньому, вціліла, але її книжки та меблі попалені.

Під час благодійного концерту гурту «Курган & Agregat» у Житомирі 1 листопада на аукціоні продали перші два примірники нової, ще не представленої публічно книжки письменника Ілларіона Павлюка за 58 і 57 тисяч гривень. Про це з місця події повідомила артдиректорка Читомо Оксана Гаджій.

Загалом для благодійних аукціонів на концертах виготовили 30 примірників книжки «Щось не так з Елайзою», кожен із яких має індивідуальний номер. Перший примірник продали за 58 тисяч гривень, другий — за 57 тисяч (115 тисяч гривень в сумі).

Віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна зустрілась із представниками Українсько-данського молодіжного дому та Данського інституту культури.

Обговорили перспективи розвитку двосторонньої співпраці у сфері культури, підтримку культурних інституцій у регіонах, трансформацію бібліотек у сучасні громадські простори та розширення можливостей для міжнародних культурних обмінів.

Данську сторону представляли керівниця проєкту Данського інституту культури Янні Естергор Нільсен, менеджер програм і партнерств Українсько-данського молодіжного дому Андрій Марущак, менеджерка з комунікацій Олександра Буленок і координатор партнерств Юрій Весельський.

Тетяна Бережна подякувала Данії за послідовну підтримку України, зокрема у збереженні культурної спадщини, та підтвердила зацікавленість у поглибленні взаємодії з данськими партнерами задля розвитку українського культурного середовища.

Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/tetyana-berezhna-obgovoryla-z-predstavnykamy-ukrayinsko-danskogo-molodizhnogo-domu-ta-danskogo-instytutu-kultury-rozvytok-kulturnogo-partnerstva/

Українська мова об’єднала дітей, які живуть по всьому світу. Одні виїхали з України після повномасштабного вторгнення, інші народилися вже за кордоном. Для кожного з них мова лишається зв’язком з Україною.

До Дня української писемності та мови встановили Національний рекорд у номінації «Найбільша кількість дітей-читців із п’яти континентів у дитячому онлайн-марафоні поезії про українську мову». Марафон відбувся 24 жовтня 2026 року. Його організувала міжнародна онлайн-школа української мови та культури «ЦВІТ». У марафоні взяли участь 115 дітей з 30 країн. Вони читали вірші про красу, силу й неповторність української мови.

Репертуар поєднав поетичну класику, зокрема «Мово рідна, слово рідне» Сидора Воробкевича та «Напучування» Івана Малковича, з авторськими віршами вчителів української мови для дітей за кордоном.

Учасників привітала Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська. Рекорд зафіксувала керівниця Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

Географія учасників:

- Європа: Австрія, Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Іспанія, Італія, Латвія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Україна, Франція, Чехія, Швеція

- Азія: Ізраїль, Камбоджа, Гонконг, Тайвань, ОАЕ, Туреччина, Японія

- Америка: Бразилія, Канада, Перу, США

- Африка: Кенія

-Океанія: Австралія

Організатори висловили вдячність батькам, які зберігають українську мову в родинах, і вчителям, які виховують українськість у дітей закордоння.

Наприкінці жовтня традиційно відзначили International Open Access Week. У межах цієї події наукові бібліотеки США та Азії презентували масштабне оновлення великих відкритих цифрових архівів — South Asia Open Archives (SAOA) та Southeast Asian Digital Library (SEADL), розширивши доступ до унікальних першоджерел та історичних колекцій.

Зміцнення мовної стійкості в умовах війни, подолання наслідків лінгвоциду, деколонізацію публічного простору та захист мовних прав громадян обговорили під час панельної дискусії «Мовна суб’єктність та національна безпека: від деколонізації свідомості до стратегії держави».

Дискусія відбулася в Києві в межах Форуму до Дня української писемності та мови «Українська — мова вільних», організованого Міністерством культури України. Захід об’єднав представників державних інституцій, науковців, освітян, громадських діячів, медіа та бізнесу.

Заступниця Міністра культури України Богдана Лаюк наголосила, що державна мовна політика має поєднувати захист української мови та створення можливостей для її розвитку. За її словами, українська є мовою суспільного порозуміння, яка об’єднує громадян незалежно від їхньої рідної мови.

Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/movna-stijkist-dekolonizacziya-ta-naczionalna-bezpeka-u-kyyevi-obgovoryly-priorytety-derzhavnoyi-movnoyi-polityky/

Онлайн-реєстр українських рукописних книг XI–XVI століть поповнили відомостями про 400 манускриптів, нині база даних містить інформацію про 1400 давніх рукописів, зокрема тих, що зберігаються за кордоном. Про це повідомила PR-директорка проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину» Олена Башкатова під час пресконференції в Укрінформі.

Онлайн-реєстр «Українська рукописна книга» започаткували у 2021 році. Упродовж кількох грантових проєктів дослідники зібрали відомості про тисячу рукописів, а у 2026 році додали ще 400. У базі можна знайти назви манускриптів, приблизні дати їх створення, місця зберігання, обсяг, бібліотечні шифри та посилання на наукові дослідження. Для окремих пам’яток також є посилання на цифрові копії. Реєстр працює в тестовому режимі.

Мета проєкту — зібрати в одному реєстрі інформацію про українські рукописні книги, що збереглися до нашого часу. Особливу увагу приділяють манускриптам, які перебувають у закордонних бібліотеках, архівах та приватних колекціях. Дослідники вивчають походження рукописів, їхні мовні особливості, оформлення та історію побутування. Результати додають до бази разом із бібліографічними відомостями й посиланнями на дослідження.

Нові пам’ятки розшукали й внесли до реєстру дослідниці Людмила Гнатенко та Марія Кольбух. Вони зібрали інформацію про місця зберігання українських рукописних книг, створених у XI–XVI століттях. Окрім поповнення реєстру, у 2026 році в межах проєкту видали англійською мовою науково-аналітичні дослідження Реймського й Турівського Євангелій XI століття. Електронні видання доступні безоплатно на сайті «Українська рукописна книга».

На складі видавництва “Клуб сімейного дозвілля” (КСД), який 27 жовтня був пошкоджений внаслідок російської атаки, було близько 300 тисяч книжок.

“Наразі можемо сказати, що на складі, який постраждав від ворожої атаки, було близько 300 тисяч книжок. Скільки з них вдасться врятувати - поки невідомо, ми працюємо над цим. На складі були пожежі, їх гасили рятувальники, а сильне задимлення вплинуло й на якість примірників, які не постраждали від вогню та води”, - ідеться в повідомленні.

У КСД зазначили, що сьогодні видавництво хоче показати читачам новинки листопада, які готували. Їх старт у мережі був запланований на 5 листопада.

“На жаль, не всі новинки встигли доїхати до книгарень. Частина книжок уже є в деяких магазинах, частина туди не потрапить, на жаль, а деякі новинки будуть доступні лише онлайн”, - додали у видавництві.

Також КСД інформуватиме про наявність конкретних видань, але просить поставитися з розумінням до ситуації. Наразі видавництво не зможе забезпечити всі фізичні книгарні потрібною кількістю новинок.

У Києві вперше публічно представили новий національний шрифт Zakon. Його розробили українські дизайнери на основі історичної спадщини вітчизняного літерництва. Новий шрифт покликаний утвердити українську ідентичність у візуальному просторі держави та поступово замінити шрифти російського походження в офіційних документах.

Презентація відбулася під час Форуму до Дня української писемності та мови «Українська — мова вільних». Створення національного шрифту ініціював Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук. Проєкт реалізувало Міністерство культури України за підтримки компанії Work.ua.

Розробка національного шрифту передбачена постановою Верховної Ради України від січня 2026 року № 4764-IX «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави».

Ініціатива спрямована на формування власної візуальної мови державних інституцій. Адже для оформлення грамот, подяк, дипломів, відзнак і табличок досі використовують шрифти російського походження, зокрема Izhitsa та Petersburg, а також шрифти, кирилізовані російською студією ParaType.

Ознайомитися з національним шрифтом, завантажити його та залишити відгук можна на сторінці Міністерства культури України: https://mincult.gov.ua/zakon/

Що спонукає українців переходити на державну мову? Як на мовний вибір впливають родина, книжки та цифровий простір? Чому мовні звички змінюються поступово?

Відповіді на ці питання пропонує нове соціолінгвістичне дослідження «Мовний барометр України», результати якого презентує Міністерство культури України. Дослідники зосередилися на причинах змін мовної поведінки та повсякденному спілкуванні українців.

Дослідження, ініційоване Міністерством культури України, провела агенція Info Sapiens за підтримки Work.ua та за сприяння ГО «Український світ». Аналітичну модель дослідження розробила кураторка дослідження, кандидатка філологічних наук Ольга Шевчук-Клюжева.

Ключові висновки та чинники:

• Мова вдома проти публічного простору: Зміни в побутовому спілкуванні (з батьками, дітьми, давніми друзями) відбуваються повільніше, ніж у публічному житті, оскільки мова міцніше закріплюється там, де нею щодня користуються.

• Бар'єри та підтримка: Зауваження, глузування та мовні конфлікти викликають страх і опір; натомість доброзичливе середовище, якісний україномовний контент (книжки, музика, дубляж, дитячі мультфільми) та доступні освітні ресурси значно полегшують перехід на українську.

• Ідентичність та солідарність: Навіть частина громадян, які продовжують розмовляти російською, називають рідною саме українську — як вияв солідарності та національної ідентичності. У жовтні 2026 року українську мову під час опитувань обирають 93% населення.

• Вплив цифровізації: На вибір мови онлайн часто впливають алгоритми платформ та стандартні налаштування інтерфейсів, які продовжують пропонувати російськомовний контент.

Детальніше тут: https://mincult.gov.ua/news/yak-ukrayinczi-zminyuyut-movni-zvychky-minkult-prezentuye-doslidzhennya-movnyj-barometr-ukrayiny/

У місті Маммот-Лейкс, штат Каліфорнія (США), чорний ведмідь проник до бібліотеки округу Моно ще до її відкриття. Непроханий гість поласував запасами їжі для працівників, зокрема медом, печивом і арахісовою пастою, а потім походив між полицями, обнюхуючи книжки та самостійно залишив приміщення.

Зафіксували незвичайного відвідувача камери відеоспостереження. Представники місцевої влади нагадали, що до диких ведмедів не можна наближатися чи підгодовувати їх.

Благодійний фонд «Бібліотечна країна» організовує першу в Україні міжнародну науково-практичну конференцію «Бібліотерапія. Читання, що зцілює. Практики підтримки та відновлення в умовах війни».

Програма передбачає два етапи: 11 листопада — онлайн-преконференцію, присвячену українському досвіду та міжнародним моделям бібліотерапії, і 14 листопада — очну конференцію в Києві з практичними кейсами, обміном досвідом і майстер-класами.

Учасники обговорять роль читання в психосоціальній підтримці, ознайомляться з практиками українських бібліотек і досвідом інших країн, а також розглянуть можливості використання штучного інтелекту в бібліотерапії. Захід об’єднає бібліотекарів, психологів, освітян, представників культурних установ і громадського сектору.

Конференція відбудеться за підтримки українсько-швейцарського проєкту «Діємо для здоров’я» та UNESCO.

Зареєструватися на конференцію:

https://livelibrary.com.ua/projects/bibliotherapy-conference-ukraine

У Репозитарії Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (ІФЛА) оприлюднено український переклад документа «Відправна точка ІФЛА для бібліотек і ШІ» (IFLA AI Entry Point for Libraries). Переклад підготувала робоча група Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Документ, опублікований ІФЛА у 2025 році, висвітлює можливості та ризики використання штучного інтелекту в бібліотечній діяльності й окреслює орієнтири для відповідального застосування новітніх технологій відповідно до цінностей і принципів бібліотек.

Публікація українською мовою розширює доступ бібліотечних фахівців до міжнародних професійних напрацювань у сфері ШІ.

Ознайомитися з українським перекладом:

https://www.nbuv.gov.ua/node/7368

План будівництва чотириповерхової споруди біля пам’яток архітектури найвищої категорії охорони викликав спротив активістів і став предметом судового розгляду.

Високий суд Англії скасував дозвіл на будівництво нової бібліотеки коледжу Крістс у Кембриджі через порушення, допущені під час погодження проєкту. Чотириповерхова будівля, розроблена архітектурним бюро Grafton Architects, викликала суперечки через масштаб і можливий вплив на історичну архітектурну спадщину міста.

20 жовтня 2026 року суд скасував первинний дозвіл за всіма чотирма підставами позову. Рішення порушує питання про баланс між розвитком університетської інфраструктури та збереженням історичного середовища.

У нідерландському видавництві Blauw Gras вийшла книжка «Mooi boek over Oekraïne» («Гарна книжка про Україну») нідерландської письменниці українського походення Лізи Віда та української ілюстраторки Олесі Секереш. Видання обсягом 320 сторінок адресоване дітям віком від 10 років і знайомить із українською історією, культурою, кухнею, музикою та традиціями.

Серед героїв книжки — Тарас Шевченко, Леся Українка та княгиня Ольга. Авторки прагнуть показати Україну не лише крізь призму війни, а й через її багату історію та культурну спадщину.

У Ніжині знайшли грецьку бібліотеку, яку вважали втраченою. Про це повідомляє Ніжинське товариство греків імені Братів Зосимів.

У фондах бібліотеки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя виявили майже 90% книг із бібліотеки Ніжинського грецького Олександрівського училища, заснованого 1817 року. Колекція налічувала 639 назв у 1508 томах XVI–XIX століть, однак після передання до іншої установи та реорганізацій книги змішалися із загальним фондом.

Співробітникам університетської бібліотеки та Музею рідкісної книги вдалося також віднайти видання, пов’язані з Ніжинським грецьким магістратом і приватними зібраннями грецьких родин. Раритети об’єднали в колекцію «Гелленіка: книжкова спадщина ніжинських греків». Найдавніша з уже виявлених книг — твори Платона, надруковані у Венеції 1513 року в друкарні Альда Мануція.

Нині триває наукове дослідження стародруків, а також підготовлено до друку науковий каталог і бібліографічний опис колекції.

Сім українських видавництв отримають фінансову підтримку для повторного друку книжок військовослужбовців і ветеранів, наклади яких були знищені або пошкоджені внаслідок російських обстрілів. Допомогу нададуть у межах благодійної ініціативи «4.5.0° за Фаренгейтом», бюджет першого етапу якої становить 1 мільйон гривень. Це:

- «Над прірвою в іржі» Павла Стеха – видавництво «Віват»;

- «С.К.А.М» Аліни Сарнацької – «Видавництво»;

- Ти під контролем” Марка Мельника – markobook;

- «Заборонений: Історія життя і боротьби Василя Стуса» Сергія Дзюби й Артемія Кірсанова – видавничий дім «ФАБУЛА»;

- «Нечуй. Немов. Небач» Петра Яценка – «Жорж»;

- «Легендарій міських див», збірка військовослужбовців Павла Дерев’янка, Андрія Горбунова (Шовкошитного), Владислава Лєнцева та Романа Колгана, – «Ранок»;

- «Вечір у Стамбулі» Андрія Любки – «Meridian Czernowitz».

Наразі організатори укладають договори з видавництвами.