Бібліотечному фахівцю

Альтернативну Нобелівську премію з літератури отримала письменниця з Гваделупи (заморський департамент Франції) Маріз Конде.

"Гваделупську письменницю Маріз Конде оголошено переможницею премії Нової академії з літератури..." - йдеться у повідомленні. Журі відзначило її книги за опис "жахів колоніалізму і хаосу постколоніалізму".

Як відомо, премія Нової академії з літератури була заснована після цьогорічного скандалу у шведській академії, який вибухнув через обвинувачення у сексуальних домаганнях чоловіка однієї з жінок-академіків. Після цього було прийнято рішення, що Нобелівську премію з літератури цього року не вручатимуть через "зниження довіри суспільства".

Таким чином, фіналістів альтернативного Нобеля обирали шляхом відкритого голосування, в якому взяли участь більше 100 журналістів, письменників, акторів та інших діячів культури, що увійшли до Нової академії.

Загалом на альтернативну премію було висунуто 47 авторів, серед яких Ієн Мак'юен, Софі Оксанен, Ольга Токарчук, Донна Тартт, Джоан Роулінг, Амос Оз, Арундаті Рой, Патті Сміт, Маргарет Етвуд та інші, з-поміж яких були обрані четверо фіналістів.

Як повідомлялося, у листопаді минулого року 18 жінок висунули обвинувачення в сексуальному насильстві і переслідуванні проти Жана-Клода Арно - чоловіка поетеси Катарини Фростенсон, яка є членом Шведської академії, що присуджує Нобелівську премію. Арно всі звинувачення спростовує.

Проте на знак протесту подали у відставку відразу три дійсні члени академії: письменник Клас Остергрен, літературознавець Кйолл Еспмарк та історик Петер Енглунд. У відставку пішла і постійний секретар академії Сара Даніус.

Тоді й було вирішено, що Нобелівська премія з літератури в 2018 році не вручатиметься.

Як відомо, Нобелівську премію з літератури присуджують з 1901 року. Її лауреатами стали загалом 114 осіб (в якісь роки премія не вручалася, в якихось її ділили між двома письменниками).

10-14 жовтня відбудеться 70 Франкфуртський книжковий ярмарок - найважливіша книжкова подія у світі.

Гасло українського національного стенду – Senses of Ukraine / ВідЧУТИ Україну.

Україна підготувала дві окремі експозиції: книжки про Україну англійською і німецькою мовами, а також роботи українських ілюстраторів, що увійшли до каталогу, укладеного Інститутом книги.

На виставку поїдуть 16 видавництв: «Видавництво Старого Лева», «Фоліо», «Книжковий клуб «Клуб сімейного дозвілля», «Наш формат», «Видавництво Івана Малковича «А-ба-ба-га-ла-ма-га», «Навчальна книга – Богдан», Book Chef, «Фонтан казок», «САМІТ-Книга», «КМ-Букс», «Перун», «Брайт Букс», «Либідь», «АРТ НЕЙШН», «Маміно», Агенція культурного розвитку.

Також на українському стенді відбуватимуться професійні заходи, у яких візьмуть участь Сергій Плохій, Катерина Калитко, Євген Стасіневич, Вікторія Амеліна, Мустафа Джемілєв та Алім Алієв.

Український національний стенд та програму заходів на Франкфуртському книжковому ярмарку організовує Український інститут книги у співпраці з Міністерством культури України, Міністерством закордонних справ та Українською асоціацією видавців та книгорозповсюджувачів.

Дебютна дитяча книжка Тані Малярчук «MOX NOX», яка цьогоріч побачила світ у «Видавництві Старого Лева» з ілюстраціями Каті Слонової, потрапила до престижного щорічного каталогу книжкових рекомендацій в галузі міжнародної дитячої та юнацької літератури «Білі круки 2018» («White Ravens 2018»).

Цього року до каталогу обрано 200 назв книг 38 мовами з 59 країн світу, які Міжнародна молодіжна бібліотека в Мюнхені (International Youth Library) відзначила за критеріями літературного стилю, дизайну, універсальності теми, новаторства тощо. Однією з них стала і «MOX NOX».

Таня Малярчук — авторка романів «Забуття» та «Біографія випадкового чуда», збірок оповідань «Звірослов», «Говорити», «Як я стала святою», лауреатка премії «Книга року ВВС-2016» та премії ім. Джозефа Конрада-Коженьовського, есеїстка. «MOX NOX» — її перша книжка для дітей (та й для дорослих також) – це історія химерної цивілізації рукокрилих істот, які заселили зруйновані міста після того, як звідти із невідомих причин щезли люди. Головна героїня птеропус Тереза намагається розгадати цю таємницю, а також вчиться розпізнавати справжніх друзів і боротися за правду, в яку вірить.

Друковану версію каталогу «Білі круки» представлять 11 жовтня на Франкфуртському книжковому ярмарку (надитячій сцені в залі 5/6 Foyer A1). А всі 200 видань можна буде порозглядати під час Болонського міжнародного ярмарку дитячої книги 2019 року на стенді Міжнародної молодіжної бібліотеки.

Як повідомлялось, 2017 року до каталогу потрапили дві українські книжки.

Нагадаємо, що 2016 року в каталозі «Білі круки-2016» Міжнародної бібліотеки для дітей та юнацтва Україна була представлена також двома книжками.

Цього року премію ім. Максима Рильського уряд присудив Ніні Баликовій за переклад із давньояпонської збірки оповідань та легенд Кенко-хоші «Нотатки знічев’я». Ніна Баликова вивчала японську мову та літературу в КНУ Шевченка, здобула ступінь магістра з медіа та міжнародних комунікацій у токійському університеті Васеда. Пише статті з японської мови і літератури для наукових збірників та перекладає давньояпонську класичну прозу. Книжка першого українського перекладу твору філософа, письменника, буддійського монаха XIV ст. Кенко-хоші «Нотатки знічев’я» вийшла у видавництві «Либідь» минулого року.

Міжнародна асоціація видавців та відділ зв’язків з громадськістю ООН оголосили про створення Книжкового клубу цілей сталого розвитку для юних читачів — Sustainable Development Goals Book Club. Про це повідомляється на сайті Publishing perspectives.

Про створення клубу стало відомо під час 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, яка триватиме до 1 жовтня.

Офіційне оголошення було зроблене на заході, присвяченому ініціативам цілей сталого розвитку. На ньому були присутні: генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, прем’єр-міністерка Норвегії Ерна Солберг та президентка Міжнародної асоціації видавців Мішель Колеман.

Концепція розвитку нового книжкового клубу призначена для підтримки усіх 17 цілей сталого розвитку.

Запуск програми розрахований на 17 місяців. Щомісяця клуб створюватиме список книжок, які заохочуватимуть дітей та підлітків досягати цілей. Спочатку щомісяця виділятимуть шість книжок — кожною із офіційних мов ООН: арабською, китайською, англійською, французькою, російською та іспанською.

«Уявіть, що діти в Азії читають про різноманітність та інклюзію у Китаї, а діти у Південній Америці насолоджуються іспаномовними книжками про важливість води у їхньому житті. Усі діти повинні мати можливість вчитися і формувати свій світ через призму Цілей сталого розвитку. Ми переконані, що цілі будуть досягнуті до 2030 року, і сподіваємось, що ми зможемо посприяти досягненню цієї мети», — заявила Колеман.

Цілі сталого розвитку — це ключові напрямки розвитку країн, що були ухвалені на Саміті ООН зі сталого розвитку. Вони замінили Цілі розвитку тисячоліття, термін яких закінчився наприкінці 2015 року. ЦСР ухвалені на період від 2015 до 2030 року і нараховують 17 Глобальних цілей, яким відповідають 169 завдань.

Нагадаємо, що минулого року троє українських письменників: Лариса Денисенко, Любко Дереш та Мар’яна Савка стали посланцями доброї волі ООН в Україні.

Книжковою столицею світу 2020 року стане столиця Малайзії Куала-Лумпур. Про це повідомляється на офіційному сайті ЮНЕСКО.

Зазначається, що це місто було обране через великий акцент на інклюзивній освіті, розвитку освіченого суспільства та доступному читанні для всіх верств населення міста.

Основний лозунг кампанії – «KL Baca – турбота через читання». Програма фокусуватиметься на чотирьох темах: читання у всіх його формах, розвиток інфраструктури книжкової індустрії, інклюзія та цифрова доступність і становлення дітей через читання.

З-поміж різноманітних подій та заходів, планується спорудження книжкового міста (The Kota Buku Complex), пасажирів поїздів, покращення цифрових послуг та доступності Національної бібліотеки Малайзії для людей з обмеженими можливостями, а також нові цифрові послуги для 12 бібліотек у бідних районах Куала-Лумпура.

Книжковою столицею місто офіційно стане 23 квітня 2020 року, у Всесвітній день книги та авторського права.

Міста, названі книжковою столицею світу, зобов’язані популяризувати книжки і читання та організовувати відповідні заходи протягом року.

Куала-Лумпур стане 20-тою книжковою столицею світу.

Перед ним цей статус отримували: Шарджа, ОАЕ (2019), Афіни, Греція (2018), Конакрі, Гвінея (2017), Вроцлав, Польща (2016), Інчхон, Південна Корея (2015), Порт-Гаркорт, Нігерія (2014), Бангкок, Таїланд (2013), Єреван, Вірменія (2012), Буенос-Айрес, Аргентина (2011), Любляна, Словенія (2010), Бейрут, Ліван (2009), Амстердам, Нідерланди (2008), Богота, Колумбія (2007), Турин, Італія (2006), Монреаль, Канада (2005), Антверпен, Бельгія (2004), Нью-Делі, Індія (2003), Александрія, Єгипет (2002) та Мадрид, Іспанія (2001).

Нагадаємо, що у квітні статус цьогорічної книжкової столиці світу ЮНЕСКО отримали Афіни.

ГО «Інститут розвитку регіональної преси – ІРРП» оголошує конкурс малих грантів на створення журналістських матеріалів, спрямованих на підвищення медіаграмотності аудиторії у південних та східних регіонах України. Дедлайн - 10 жовтня 2018 р.

Хто може взяти участь

Журналісти/журналістки, блогери/блогерки Запорізької, Луганської, Донецької, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської та Херсонської областей.

Цілі конкурсу

Стимулювати журналістів/блогерів/громадянських журналістів на створення матеріалів, спрямованих на підвищення рівня медіаграмотності аудиторії ( розпізнавати фейки, пропаганду та маніпуляції у ЗМІ, критично ставитися до неперевіреної інформації та ненадійних джерел);

підвищити якість журналістських матеріалів шляхом консультування журналістів, блогерів та громадянських журналістів під час роботи над матеріалами

підвищити обізнаність громадськості про вплив ЗМІ на суспільні процеси та стимулювати громадян до самостійного розвитку критичного сприйняття інформації, яку вони отримують із медіа.

Детальніше: Ресурсний Центр Гурт: https://gurt.org.ua/news/grants/48207/bull/

20 вересня, в другий день ювілейного 25 Book Forum, у Львівській обласній філармонії відбулася урочиста церемонія нагородження переможців конкурсу «Book Forum Best Book Award».

Гран-Прі цьогорічної премії здобула книжка «Наш Герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення», автори Андрій Гречило, Богдан Завітій, видавництво Родовід

Спеціальну відзнаку у номінації «Свобода» отримала книжка “В ізоляції. Дописи про Донбас”, автор Станіслав Асєєв (Васін), видавництво Люта справа.

Також нагороди отримали:

У номінації «Класична українська література» перемогла книжка «Листи. Леся Українка» видавничий дім «Комора»

У номінації «Сучасна українська поезія» перемогу здобуває книжка «Антологія молодої української поезії», упорядник Мирослав Лаюк, видавництво «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га»

У номінації «Класична іноземна література в українському перекладі» перемогла книжка «Сенека. Моральні листи до Луцілія», перекладач Андрій Садомора, видавництво «Апріорі»

У номінації «Сучасна іноземна література в українському перекладі» перемогла книжка «За лаштунками в музеї», Кейт Аткінсон, видавництво «Наш Формат»

У номінації «Література для дітей віком від 0 до 5» перемогла книжка «Улюблені вірші-3», упорядник Іван Малкович, видавництво «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га»

У номінації «Література для дітей віком від 6 до 12» перемогла книжка «Казки на ніч для дівчат бунаток», Елена Фавіллі, видавництво «Книголав»

У номінації «Література для підлітків і YA» перемогла книжка «Повернутися з війни», авторка Наталя Нагорна, видавництво «Діпа».

У номінації «Non-fiction» перемогла книжка «Ми були солдатами… і молодими: Я-Дранґ — битва, що змінила війну у В’єтнамі», автори Гаролд Ґреґорі Мур, Джозеф Лі Ґелловей, видавництво «Астролябія».

У номінації «Біографія» перемогла книжка «Наречена Шульца», Агата Тушинська, «Видавництво 21».

У номінації «Історія» перемогла книжка «Червоний голод. Війна Сталіна проти України», авторка Енн Епплбом, видавництво «HREC-PRESS»

У номінації «Візуальна книга» перемогла книжка «Авангард. Українські художники першої третини XX ст.», автор Дмитро Горбачов, видавництво «Мистецтво»

У номінації «Наукова література» перемогла книжка «Лікарські товариства у Львові до 1939 року», автор Оксана Стадник, видавництво «ТзОВ “Аверс”»

У номінації «Популярна наукова література» перемогла книжка «Іван Боберський – основоположник української тіловиховної і спортової традиції», автори Андрій сова та Ярослав Тимчак, видавництво «Апріорі»

У номінації «Місто-Львів» перемогла книжка “Моцарт із Лемберга”, автор Богдан Коломійчук, Видавництво Старого Лева. Особливу відзнаку Малого журі у Львові отримала книжка “Найдорожча мамусю! Листування о. Любомира Гузара із Матір”ю (1975-1992)”, Марія Рипан, Олег Турій, Видавництво УКУ

У номінації «Місто-Харків» перемогла книжка “Ми просто йшли…Спогади”, автор Ігор, архиєпископ Ісіченко, видавництво Акта.

Особливу відзнаку Малого журі у Харкові отримує книга “Нечуваний Нечуй”, автор Максим Тарнавський, видавництво Laurus

У номінації «Місто-Київ» перемогла книжка “Прості речі. Вісім розмов з Адою Роговцевою”, автор Тетяна Терен, видавництво Pabulum

Особливу відзнаку Малого журі у Києві отримує книга «Нова генерація» і мистецький модернізм в Україні, автор Мирослава Мудрак, Видавництво РОДОВІД

Детальніша інформація на офіційному сайті Мінкультури України: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245415002&cat_id=244913751

Джерело: Читомо

Бібліотека майбутнього — суспільний арт-проект, який полягає у тому, щоб упродовж століття (2014—2114) збирати щороку твори популярних письменників і не оприлюднювати їх для загалу аж до закінчення проекту.

Критерій, за яким обирають письменника, звучить так: «Визначний внесок у прозу або поезію, а також вміння привернути увагу нашого та майбутніх поколінь».

У Бібліотеці майбутнього вже п’ять текстів, які прочитають лише через століття.

2114 року сто паперових томів вийдуть обмеженою кількістю примірників, які надрукують, використовуючи тисячу дерев, що спеціально висадили у лісі Нордмарка. Проект започаткувала Кеті Патерсон влітку 2014 року. Рукописи зберігатимуться у спеціально облаштованій залі нової будівлі публічної бібліотеки Осло, яку планують відчинити 2020 року на території району Бьорвіка.

Докладніше на сайті «Читомо» http://www.chytomo.com/u-bibliotetsi-majbutnoho-vzhe-p-iat-tekstiv-iaki-prochytaiut-lyshe-cherez-stolittia/

Джерело: Держкіно

http://dergkino.gov.ua/ua/news/show/1637/zavershilosya_virobnitstvo_filmu_dike_pole.html

Компанія Limelite представила Держкіно завершену виробництвом стрічку «Дике Поле», зняту за мотивами роману «Ворошиловград» Сергія Жадана, що визнаний найкращою українською книгою десятиліття, за версією літературної премії ВВС Україна.

Одну з епізодичних ролей зіграв автор роману Сергій Жадан. Держкіно надало фільму 15 млн 490 тис. 300 грн., що становить половину загальної вартості виробництва.

Зйомки стрічки проходили у Києві та в місті Старобільськ Луганської області.

У широкий кінопрокат «Дике Поле» вийде вже 8-го листопада.

Поетична книжка Олени Гусейнової «Супергерої» в оформленні творчої майстерні «Аґрафка» здобула New Talent Prize на конкурсі ілюстрації Ananas Illustration Exhibition & Awards, який щороку проводить Міжнародний книжковий ярмарок в Пекіні.

Під час ярмарку відбулася урочиста церемонія вручення нагороди за найкращі роботи в сфері книжкової ілюстрації та дизайну книги.

Цього року за премію змагалося понад 2,5 тисячі робіт з різних куточків світу, з них журі конкурсу відібрало лише 411. Вони були представлені в каталозі й експонувалися на виставці. Всього у фінал потрапили 66 художників, серед яких і роботи ілюстраторки Оксани Були.

Нагадаємо, що у 2017 році книжка Олени Гусейнової «Супергерої», дизайн якої виконала творча майстерня «Аґрафка» (Романа Романишин та Андрій Лесів), стала переможцем у категорії «Проза та поезія» на конкурсі «Найкращий книжковий дизайн».

Цьогорічну премію імені Василя Стуса отримав президент Католицького університету, єпископ Борис Ґудзяк. Про це повідомляється на Facebook-сторінці Kyiv-Mohyla Business School [kmbs].

До складу журі, яке висувало кандидатів на здобуття премії, цього року увійшли:

Мирослав Маринович – голова журі, публіцист, член-засновник Української Гельсінської групи;

Боґуміла Бердиховська – публіцистка, керівниця Департаменту стипендій Національного центру культури у Варшаві;

Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету;

Андрій Курков – письменник;

Юрко Прохасько – есеїст, перекладач;

Олександр Саврук – декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи;

Елеонора Соловей – літератературознавиця;

Дмитро Стус – директор Національного музею Тараса Шевченка; Леонід Фінберг – головний редактор видавництва «Дух і Літера», громадський діяч;

Анастасія Негруцька – секретарка премії імені Василя Стуса.

«Це не Шекспір чи навіть Шевченко, при усій іконічності останнього. Стус близький, його премія – не декорація, а радше імператив. Стус – жива історія і позиція, його премія – виклик і обов’язок. Це наш час і, на жаль, наші дилеми», – заявив під час виступу владика Ґудзяк.

«Особливо зараз, коли за полярним колом карається Олег Сенцов, перейшовши ще одну нелюдську відмітку болю і страждань – сто днів голодування», – додав він.

Борис Ґудзяк – єпископ УГКЦ, голова єпархії святого Володимира Великого в Парижі для українців візантійського обряду у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії, громадський діяч, науковець у галузі церковної історії, президент Українського католицького університету. Член Пласту, належить до куреня «Орден Хрестоносців». Дійсний член НТШ, Секція суспільних наук.

Шановні колеги! Термін подання документів на Всеукраїнський конкурс «Бібліотека року 2018» спливає 31 серпня 2018 року.

Нагадуємо, що конкурсні заявки надсилаються на e-mail члена Президії УБА Мозгової Л. А.: lmozgova11@gmail.com з поміткою «Конкурс «Бібліотека року 2018». Детальніше на офіційному сайті УБА : https://ula.org.ua/257-konkursi/biblioteka-roku

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопростору України» внесено зміни до Закону «Про кінематографію», яким передбачено, що Держкіно відмовляє у видачі або припиняє дію вже виданого державного посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів зокрема, якщо одним з учасників фільму є фізична особа, включена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці.

Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, складає Міністерство культури України на підставі звернень Ради національної безпеки і оборони України, Служби безпеки України, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

На виконання вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту інформаційного телерадіопросторуУкраїни» Служба безпеки України надала Міністерству культури список діячів культури, дії яких створюють загрозу національній безпеці України. Ознайомитись із списком можна на офіційному сайті Міністерства культури України за посиланням:

http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245331003&cat_id=244966805

По мірі надходження до Міністерства культури від Служби безпеки України звернень щодо розширення Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, інформація на сайті буде оновлюватись.

Аудіокниги більш емоційно захопливі, ніж телебачення і кіно, навіть якщо ви цього не усвідомлюєте.

Згідно з дослідженням, яке провів Університетський коледж Лондона (University College London, UCL), читання книжок провокує фізіологічні зміни, зокрема збільшення частоти серцевих скорочень і розповсюдження тепла по тілу.

Під час експерименту вчені спостерігали за 103 учасниками різного віку, які слухали аудіокниги, і порівнювали їхні реакції на ту саму сцену у фільмі чи в телепрограмі. Дослідження включало, зокрема, емоційні сцени із «Гри престолів» та «Дівчини в потягу». Відтак вчені встановили, що емоційно-фізіологічні реакції під час прослуховування аудіокниг були сильнішими, ніж під час перегляду відео.

Дослідники зазначають, що такі реакцї були однаковими в учасників різного віку та демографічних показників.

Водночас самі учасники експерименту навіть не зрозуміли, що їхні реакції були настільки сильними. Вони заявили, що були більше перейняті під час перегляду відео, проте їхні тіла свідчили про протилежне. Зокрема, частота серцевих скорочень під час прослуховування аудіокниг була на два удари у хвилину більшою, а тіла — на два градуси теплішими, ніж під час перегляду відео. Досі незрозуміло, чому аудіокниги так сильно втягують людей. Проте науковці вважають, що це пов’язано з тим, що фільми і телепрограми не заохочують глядачів брати участь в уявленні історії.

Літературний клуб «Пломінь»

Творці цього літературного клубу гучно заявили про себе, адже на їхню думку, вони є сучасною альтернативою «Просвіти», яка вже пережила себе та не здатна зацікавити інтелектуальну молодь. Бібліотека «Пломеню» складається з найцінніших надбань європейської літератури, там ви можете знайти рідкісні видання європейських філософів, почитати у залі літклубу, або ж взяти їх з собою додому. Зібрала книжки сама ж молодь – кожен приніс свої близькі серцю видання та віддав їх для створення унікальної бібліотеки.

Також у «Пломені» щотижня проходять лекції та обговорення праць відомих європейських філософів, кінопокази, дискусійні клуби, виставки молодих художників та багато іншого. Знаходиться він у центрі Києва: провулок Т.Шевченка 5-а.

«Букмоль»

Ця бібліотека також має свій дискусійний клуб. Щотижня там збираються бажаючі обговорити одну із книжок з полички цієї бібліотеки. Проте її спрямування дещо інше – там переважає дитяча література. Мета цієї бібліотеки – привити гарний смак і та любов до літератури ще у ранньому віці. Тому це чудове спільне заняття для дітей та їх батьків.

Оскільки дискусійний клуб зосереджений у першу чергу на дітях, вони можуть не просто розповісти про свої враження від книги, а зліпити їх, намалювати чи змайструвати. Якщо ви хочете, щоб ваша дитина полюбила читати і не вважала це заняття нудним, то «Букмоль» створений саме для вас. Знаходиться він у Києві в дитячому центрі «Парус», на Подолі: вулиця Андріївська 8/12. bokmal.com.ua

Гіппокампус

Книгарня «ГіппоКампус» знаходиться в Одесі та містить у собі простір для спілкування, читальну залу, кав’ярню та навіть кінотеатр. Мета засновників цього закладу – не просто зацікавити молодь літературою, а привити гарний смак та любов до розвитку у всіх сферах творчості.

Саме тому тут можна щодня наткнутись на майстер-класиліпки з глини, акторської майстерності, малювання чи гри на різних музичних інструментах. А в кінотеатрі систематично відбуваються покази класичного та арт-хаусного кіно, аби і в цьому привити у молоді хороший смак. Адже мало дивитись кіно та читати книги – потрібно вміти знаходити серед для себе найцінніші. Адреса: вулиця Пастера, 60, Одеса.

Чорна Ящірка

Книгарня Чорна Ящірка довгий час існувала у Дніпрі, проте нещодавно у неї виникли скрутні часи, тож її засновники перемістили своє творіння у віртуальну площину. Оскільки подбіний заклад у Дніпрі був рідкістю, навіть перебравшись в інтернет, він не втратив своєї популярності. Там і досі можна придбати книгу та знайти однодумців. Власники сподіваються, що скрутні часи минуть і Чорна Ящірка знову знайде собі місце у рідному місті.

www.facebook.com/blacklizard.gallery

Мистецька книгарня Небо

Мистецька книгарня Небо – ще один унікальний заклад столиці. Її по праву можна назвати найгарнішою книгарнею столиці. Адже як інакше – коли вона містить у собі найрізноманітніші видання про мистецтво.

Тут кожен знайде для себе цікаві книги про художнє мистецтво, музику, фотографію, кулінарію, подорожі та багато інших надихаючих речей. Така книгарня – справжній скарб для творчої особистості, яка хоче навчатись та розвиватись.

І як же ж мистецький простір без майстер-класів? Кожної суботи Небо запрошує до своєї читальної зали майстрів, котрі навчають відвідувачів чомусь новому, будь то мистецтво орігамі, живопис чи ліпка з глини. Адреса: вулиця Чигоріна, 59, Київ. nebobookshop.com.ua

Серед цих книгарень кожен знайде для себе щось цікаве: обговорення книг, лекції, майстер-класи чи кіно. Літературні клуби щоразу вигадують нові цікавинки для своїх гостей, аби привернути їх увагу та спонукати читати хороші книжки. Гріх не скористатись всіма можливостями для розвитку, котрі вони з радістю нам пропонують. Особливо, коли дедалі більше людей підхоплює цю модну тенденцію.

автор Вікторія Демидюк

Американський Гарвардський Університет має одне з найбільших у світі зібрань української літератури, зокрема тут є першодруки «Нового завіту» «Острозької Біблії», «Абетки Федорова», «Кобзаря», оригінали документів доби Івана Мазепи тощо.

Про це розповідає бібліотекар Університету, бібліограф Українських колекцій Ольга Алексич.

«У Бібліотеці Гоутон зберігаються такі цінні книжки як першодруки Івана Федорова. Скажімо, Буквар – це дуже цінна книга, примірника якого немає навіть в Україні. «Острозька Біблія», «Псалтир», «Кобзар» Шевченка 1840 року, першодрук «Енеїди» Котляревського, рукопис Сковороди, маємо першодрук, оригінал книги Куліша, видання Києво-Печерської Лаври, грамоти Івана Мазепи», - повідомила науковець.

Українські книжки у Гарварді почали збирати на початку 20-го століття. Здебільшого це були подарунки колекціонерів. І лише зі створенням при Гарварді Українського наукового інституту понад 50 років тому літературу з України почали закуповувати систематично, інформує бібліотекар.

У Гарварді є кілька бюджетів на українську книгу. Англомовні книжки про Україну друкує та закуповує здебільшого Український інститут. Україномовні книжки та журнали - це прерогатива Гарвардської бібліотеки Вайденер.

Книжки, видані в Україні, відбирають за кількома принципами: пропозиції від спеціалізованих компаній-посередників за відповідною угодою, за рецензіями експертів та спеціальні замовлення викладачів Гарварду. Обирають за темами, не авторами, розповідає Ольга Алексич. Спектр жанру дуже широкий - наукова література, академічні публікації, популярна й художня література, спогади, мемуари, і навіть українські фільми.

«На сьогодні купуємо з України, які були видрукувані в Україні, приблизно півтори-дві тисячі книг та журналів щороку. Ми використовуємо до ста і більше тисяч доларів в рік за закупівлю української книги», - каже Ольга Алексич.

Паралельно бібліотека рідкісних книжок Гоутон виділяє кошти на придбання стародавніх видань.

В Україні з’явився сайт Bookdog, який оперативно інформуватиме читачів про найцікавіші книжкові новинки. Про це на своїй Facebook-сторінці повідомив засновник проекту Павло Швед.

«Це як Вітрина до Арсеналу чи Форуму на Читомо, яка функціонує цілий рік. Як і більшість схожих проектів, я створив його тому, що мені не вистачало сайту, де можна було б знайти таку інформацію», – пояснив він.

«Проект насправді виріс з мого захоплення книжками. Як бібліофіл зі стажем, я дуже добре знав, що видається в Україні. Практично кожну більш-менш цікаву книжку я купував, адже ще кілька років тому їх виходило не так вже й багато. Оскільки мені завжди не вистачало сайту, де я міг би відслідковувати новинки, що виходять українською, я подумав, що я, напевне, не один такий, і вирішив створити такий проект», – зізнався він.

За його словами, Букдог діятиме постійно. Публікуватися там будуть у першу чергу книжкові новинки, оскільки його основне завдання – інформувати читачів про появу чи підготовку до друку цікавих книжок.

«Вибір, звісно, буде цілком суб’єктивний, бо обиратиму книжки я. Але й заразом не до кінця, адже я все-таки дипломований лінгвіст та літературознавець. Тому мені простіше оцінити – важлива книжка чи ні. Навіть якщо особисто мене вона не зацікавила б», – пояснив Швед.

Засновник Букдогу зізнався, що на розробку сайту витратив небагато часу.

Зараз на сайті Bookdog розміщені найцікавіші новинки, коротка інформація про них, лінки, за яким їх можна придбати, а також кнопки соціальни мереж – щоб ними ділитися з друзями. Крім цього, з часом на сайті має з’явитися можливість додавати книжки в обране – створювати для себе своєрідний вішліст.

В Українського центру Міжнародного ПЕН-Клубу з’явилася виконавча директорка. Нею стала журналістка Тетяна Терен.

В ексклюзивному коментарі Читомо Тетяна повідомила, що посада виконавчого директора створена за підтримки Американського ПЕН-центру.

За її словами, ПЕН-клуб і надалі працюватиме на захист прав українських письменників, і цей напрямок залишиться ключовим у діяльності центру, проте найближчим часом роботу, швидше за все, зосередять на підтримці літератури.

«Якщо коротко описати мої обов’язки, то передовсім це – розвиток та активізація діяльності організації. Отже, мова і про координацію окремих проектів Українського ПЕН-центру, і про вироблення комунікаційної стратегії, і про співпрацю з іншими національними ПЕН-центрами, і про пошук донорів та партнерів», – розповіла виконавча директорка.

Що стосується найближчих планів, Терен поділилася, що у серпні відбудеться церемонія нагородження цьогорічного лауреата премії ім. В. Стуса. У вересні запланована зустріч керівників центрально-східноєвропейських ПЕН-центрів у рамках фестивалю Meridian Czernowitz, а також – участь українського представника у 84-му Міжнародному ПЕН-конґресі в Індії.

Крім цього, у грудні відбудуться церемонія нагородження лауреата премії ім. Ю. Шевельова та звітно-виборчі збори Українського ПЕН-центру, на яких буде обрано нового президента.

З інших проектів також анонсовано запуск Дискусійного ПЕН-клубу, який включатиме у себе дискусії, присвячені актуальним темам і важливим книжкам. Під егідою клубу відбуватимуться події в Києві та регіонах. Крім цього, заплановані спільні проекти з медіа.

Український центр Міжнародного ПЕН-клубу був формально заснований восени 1989 року у стінах Спілки письменників та під її патронатом, а навесні 1990-го був прийнятий до Міжнародного ПЕН. Реальне ж існування Українського ПЕН-клубу, тобто його активна діяльність, розпочалися з обранням у 2010 році нового керівництва, на чолі з Мирославом Мариновичем.

Сьогодні український ПЕН-центр налічує 76 членів. Його головним керівним органом є загальні збори, оперативне керівництво здійснює Виконавча рада з восьми осіб, на чолі із президентом та двома віце-президентами.

Міністерство культури затвердило склад наглядової ради Українського інституту книги. Про це йдеться в наказі відомства №634.

До складу наглядової ради увійшли: президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, філософ та письменник Тарас Лютий, письменниця, адвокатка, правозахисниця, телеведуча Лариса Денисенко, народний депутат Борислав Береза, письменник, журналіст, кіносценарист Андрій Курков, народний депутат Микола Княжицький, заступниця генерального директора з наукової роботи Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Наталія Розколупа.

Нагадаємо, що 26 липня Інститут книги отримав нового директора. Ним стала президентка львівського Форуму видавців Олександра Коваль. За її кандидатуру проголосували 8 із 9 членів комісії.