Бібліотечному фахівцю

Відповідно до наказу Мінкультури «Про затвердження Положення про премію М.В. Гоголя» від 20.07.2017 № 679, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.08.2017 за № 996/30864 Міністерство оголошує про прийом творів на здобуття премії імені М.В. Гоголя 2019 року.

Прийом проводиться з 01 листопада 2018 року – до 01 лютого 2019 року. Премія імені М.В. Гоголя (далі – Премія) присуджується за найкращі літературно-мистецькі твори, що наслідують традиції творчості М.В. Гоголя, збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири, та утверджують національну самоідентифікацію.

Щороку 01 квітня до дня народження Миколи Васильовича Гоголя присуджується лише одна Премія на конкурсних засадах прозаїкам, драматургам та сценаристам, які є громадянами України у розмірі 20,0 тисяч гривень.

Детальніше тут: http://195.78.68.75/mcu/control/uk/publish/article?art_id=245439111&cat_id=244913751

Всесвітньо відомий аукціонний дім “Christie’s” виставив на торги раритетне видання двох книг Миколи Гоголя його класичного твору з української тематики «Вечори на хуторі поблизу Диканьки», що вийшли друком у Петербурзі у 1831-1832 роках. «Дуже рідкісне перше видання першого гоголівського шедевру, – зазначалося в анотації, – збірка комічних історій з провінційного життя, що миттєво стала успішною».

Стартова ціна лоту була заявлена у 50 тис. фунтів стрелінгів, однак продати його вдалося за 175 тис. фунтів, що складає майже шість з половиною мільйонів гривень.

Бруй Оксана стала новим президентом Української бібліотечної асоціації.

Оксана Бруй також очолює науково-технічну бібліотеку ім. Г. Денисенка Національного технічного університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського». Раніше була заступницею генерального директора Національної наукової медичної бібліотеки України з питань інформаційних технологій, також заступницею директора НБ НаУКМА з автоматизації.

Протягом 2009 – 2011 років була координаторкою проекту «ELibUkr– Електронна бібліотека України: створення центрів знань в університетах України».

Закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія» (Школа охорони здоров’я. Магістерська програма з управління в охороні здоров’я для керівників), Переяслав-Хмельницький філіал Державного педагогічного інституту ім. М. Драгоманова.

Авторка 3 наукових видань, 4 методичних посібників та 15 наукових публікацій. Була членкинею робочої групи при Міністерстві культури України із розробки Стратегії розвитку бібліотечної справи України до 2025 року (2014-2015 рр.).

Як відомо, президентом УБА з 2009 року до цього часу була Ірина Шевченко, директор Центру неперервної культурно-мистецької освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, заслужений працівник культури України.

Телеканал «Еспресо.TV» назвав переможців читацького голосування премії «Еспресо. Вибір читачів» за 2018 рік під час офіційного нагородження.

У дитячій категорії перемогу здобула повість «Дрімучий ліс» Анастасії Лавренішиної із ілюстраціями Надії Дойчевої-Бут (видавництво «Фонтан казок»).

Вибір дорослих читачів – «Інтернат» Сергія Жадана (видавництво «Meridian Czernowitz»). Найкращі книжки року в дитячій і дорослій номінаціях, як і торік, визначали читачі бібліотек по всій Україні.

Як повідомлялось, у вересні журі конкурсу «Еспресо. Вибір читачів» оголосило «короткий список» конкурсу.

Минулого року в дитячій номінації конкурсу перемогу здобула книжка-картинка Тані Стус «Де Ойра?» («Vivat»), у дорослій – прозова збірка «ДНК» (С. Жадан, М. Кідрук, Фоззі, І. Карпа, Ю. Винничук, А. Кокотюха, В. Рафєєнко) («Клуб Сімейного Дозвілля»).

За повідомленням видання «The Tribune», всесвітньо відомий японський письменник Харукі Муракамі планує створити архів у своїй японської альма-матер, куди увійдуть проекти його бестселерів, його перекладацькі роботи та величезна колекція музики, що стала особистою пристрастю літератора і є ключовою частиною його багатьох літературних історій.

На прес-конференції з офіційними особами в Університеті Васеда, де будуть розміщені його бібліотека і архів, письменник зазначив: «Я більш ніж щасливий, якщо ці матеріали можуть якимось чином допомогти тим, хто хоче вивчати мої роботи». І додав: «Сподіваюся, це буде місце для культурних обмінів з позитивною і відкритою атмосферою».

Згідно з американською традицією, чорна п’ятниця – це наступна після Дня подяки п’ятниця, що традиційно відкриває період передріздвяних розпродажів. З поширенням культури споживання, ця традиція дійшла і до нас, зокрема, до книжкового ринку. Цьогоріч чорна п’ятниця припадає на 23 листопада, тож низка українських видавництв та книжкових мереж підготували акційні пропозиції для своїх клієнтів. Яким чином можна вигідно поповнити свою книгозбірню, читайте тут:http://litakcent.com/2018/11/20/chorna-p-yatnitsya-de-vigidno-pridbati-knigi-tsogo-tizhnya/

З нагоди Всесвітнього дня філософії, який відзначається 15 листопада, відділ рідкісних і цінних видань Вінницької обласної наукової бібліотеки імені Тімірязєва представив книжкову експозицію «Філософські трактати».

Виставка складається з трьох частин. Перша презентує філософську думку античності. Вона представлена працями Сократа, Арістотеля, Цицерона, Сенеки, Горація та Демокріта. Друга частина експозиції відображає західноєвропейську філософію і презентує твори Вольтера, Бекона, Канта, Баумейстера та інших філософів ХVIII–ХІХ століття. Третя частина екпозиції – це сучасні видання та малоформатні книги про найвидатніших філософів. Хронологічні межі представлених видань охоплюють ХVI–ХХ століття. Найдавніша книга – твори Арістотеля. Видання датується 1597 роком, надруковане латиною у Ліоні.

«У фондах відділу рідкісних та цінних видань зберігається значна колекція філософських творів. Представити усі немає такої можливості, тому для експозиції обиралися найцікавіші праці, які відображають діяльність видатних філософів від античності і до наших днів, – розповідає провідний бібліограф Тетяна Марчук. – Книжкова експозиція розпочинається з праць Сократа, його учнів та інших античних філософів. Потім представлена персоналіями, іменами філософів ХVIII–ХІХ століття. Також в експозиції розміщені сучасні книги, зокрема розкішні видання Конфуція у шкіряній обкладинці і міні-видання із серії видатних філософів, серед яких і наш Григорій Сковорода. Таку виставку ми презентуємо для Всесвітнього дня філософії вперше. Тобто вінничани і гості міста мають унікальну можливість оглянути книги, яким по сто, двісті і більше років».

Більшість видань, які представлені на виставці, потрапили у фонди «Тімірязєвки» з приватних бібліотек подільської знаті, окремі з них навіть мають власницькі підписи. Частина презентованих видань надійшла з Немирівської гімназії та Вінницького реального училища. Тому виставка буде цікавою як для тих, хто любить і вивчає філософію, так і для цінителів та дослідників історії рідною краю.

У мережі з’явилися записи 10 лекцій з курсу «Національні поети», який організували для вчителів середньої школи Літературна алабораторія та Відділ освітніх програм Мистецького арсеналу. Відео виклали на офіційному Youtube-каналі Мистецького Арсеналу.

Лекційні курси про літературу Мистецький арсенал проводить уже понад рік.

Концепція кожного курсу створюються з думкою про аудиторію: що цікавіше вчителям, а що зацікавить також і ширшу спільноту.

Серед лекторів: Олександр Боронь (завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури НАНУ), Кирило Галушко (Інституту історії НАНУ), Людмила Кісельова (доцент кафедри літературознавства НаУКМА), Віра Агеєва (професор кафедри літературознавства НаУКМА), Ростислав Семків (доцент кафедри літературознавства НаУКМА), Максим Стріха (доктор фізико-математичних наук, професор), Ганна Улюра (доцент Школи журналістики УКУ), Борис Шалагінов (професор кафедри літературознавства НаУКМА).

22-26 травня 2019 року у Мистецькому арсеналі відбудеться IX Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» — інтелектуальна подія України, де розвиваються і взаємодіють книжкова, літературна, мистецька сцени, втілюються спільні якісні, актуальні й інноваційні проекти.

У фокусі IX фестивалю – тема співжиття, спільного буття на основі цінностей і домовленостей. Як у ширшому контексті – наші далекі і близькі сусіди, політичні і культурні, проблеми (добро)сусідства, партнерство і співробітництво в міжнародному вимірі. Так і у вужчому контексті – співжиття людей у межах однієї країни чи території, одного населеного пункту чи навіть будинку, про взаємопідтримку й емпатію, але також про конфлікт, протистояння або байдужість. Тема під робочою назвою «Сусідство» звертає увагу на своїх і чужих однієї країни, на різні досвіди сусідства протягом історії, а також на те, чи знаємо літературу сусідів і як сусіди уявляли і уявляють нас.

«Відповідальність, співпричетність, діалог – ці поняття активно обговорюються в українському суспільстві як ключові для подальшого розвитку країни. Всі вони передбачають іншу сторону, інший голос. Хто ці відомі й невідомі «інші», з якими взаємодіємо в географічних обширах країни, в найближчому прикордонні та в межах новочасних політичних союзів? Де закінчується приватна територія й де починається спільна? Які образи сусідів, воріженьків, кумів, союзників і зрадників створювала українська культура й кого зображує нині? І як із сучасного погляду ми перепрочитуємо ці образи в текстах Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша чи Івана Нечуя-Левицького?», – про це говорить Віра Балдинюк, кураторка фокус-теми, а також головна редакторка онлайн-видання “Korydor”, журналістка, критикиня, що доєдналась до команди Книжкового арсеналу 2018 року.

Під час фокус-програми розмірковуватимемо, якими ми є в очах одне одного і якими хотіли би бути в сприйнятті зовнішнього світу. Що варто знати про себе в дзеркалі європейських та світових культур? Як дають собі раду країни після 1989 року – року падіння Берлінського муру?

Окрім фокус-програми, у межах фестивалю відбудуться виставкові проекти, а також кураторські й спеціальні програми від запрошених кураторів і партнерів, пройде Українська програма у співпраці із видавцями.

Ніколя Матьє отримав головну літературну премію Франції за книжку «Діти після них» (Leurs enfants apres eux). Про це повідомляє офіційний сайт премії.

За книжку проголосували 6 із 10-ти експертів гонкурівського комітету.

Дія роману відбувається 1992 року. Рецензенти описали його, як історію «про про силу першого літа та першого кохання, яка визначає усе подальше життя». Також вони назвали книжку «політичною та соціальною фрескою, що заснована на житті французької молоді».

Гонкурівська премія (Prix Goncourt) — французька літературна премія, яку присуджують авторам на знак відзначення прозових творів, написаних французькою мовою. Премія присуджується щорічно з 1903 року за рішенням Гонкурівської академії, до складу якої входять відомі французькі літератори. Назва премії походить від прізвища класиків французької літератури 19 століття — братів Жуля та Едмона де Гонкурів.

При тому, що сума нагороди становить символічні 10 євро, премія вважається однією з найпрестижніших і висуває автора в авангард французької літератури та збільшує продаж його книжок.

Раніше повідомлялося, що минулорічну Гонкурівську премію отримав Ерік Вюйяр книжку «Порядок денний».

Нагадаємо, що у 2016-му році відзнаку отримала письменниця Лейла Слімані за роман «Солодка пісня»(Chanson douce»).

У 2015-му році лауреатом премії був Матіас Енар, «Компас».

Журі премії Міста літератури сформувало довгий список номінантів.

Усього на премію було подано 70 книжок. З них журі відібрало 22 видання.

• Оксана Забужко. Після Третього дзвінка вхід до зали забороняється. Видавництво «Комора».

• Михайло Слабошпицький. Протирання дзеркала. Те, чого ви не прочитаєте в історії літератури. Видавництво «Ярославів Вал».

• Астрід Ліндгрен. Щоденники воєнного часу. Переклад: Денис Суворов. Видавництво «Laurus».

• Ярослав Яріш. Самійло. Видавництво «Час Майстрів».

• Сільвія Плат. Під скляним ковпаком. Переклад: Ольга Любарська. Видавництво «ВСЛ» (читайте рецензію).

• Андрій Содомора. Усміх речей. Видавництво «Піраміда».

• Маріанна Кіяновська. Бабин Яр. Голосами. Видавництво «Дух і Літера».

• Ярина Винницька. У країні сирних коників. Видавництво «Terra Incognita».

• Кейт Аткінсон. Руїни Бога Переклад: Ярослав Стріха. Видавництво «Наш Формат».

• Хендрік Грун. Таємний щоденник Хенріка Груна віком 83 ¼ роки. Переклад: Ганна Литвиненко. Видавництво «Книжковий Клуб “Клуб Сімейного Дозвілля”».

• Петро Яценко. Нечуй. Немов. Небач. Видавництво «Піраміда».

• Ерік-Еммануель Шмітт. Концерт пам’яті янгола. Переклад: Іван Рябчій. Видавництво «Видавництво Анетти Антоненко».

• Наталія Сняданко. Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма. Видавництво «ВСЛ».

• Вікторія Амеліна. Дім для дома. Видавництво «ВСЛ».

• Філіп Сендс. Східно-Західна вулиця. Переклад: Павло Мигаль. Видавництво «ВСЛ».

• Андрій Курков. Рух «Емаус». Історія солідарності. Видавництво «Астролябія».

• Максим Дупешко. Історія, варта цілого яблуневого саду. Видавництво «Книги – ХХІ».

• Юзеф Чапський. На нелюдській землі Переклад: Олесь Герасим. « Книги – ХХІ».

• Мартін Поллак. До Галичини. Про хасидів, гуцулів, поляків і русинів. Уявна мандрівка зниклим світом Східної Галичини та Буковини Переклад: Неля Ваховська. Видавництво «Книги – ХХІ» .

• Олександра Іванюк. Амор[т]е. Видавництво «Книги – ХХІ».

• Владислав Івченко. Два пасинки митрополита. Видавництво «Дискурсус».

• Кенко-Хоші. Нотатки знічев’я. Переклад: Ніна Баликова. Видавництво «Либідь».

Переможця оголосять всередині грудня.

До складу журі увійшли:

літературознавиця, поетка, перекладачка Ірина Старовойт

літературознавиця і поетка Олена Галета

директор Наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка Василь Кметь

літературознавиця, журналістка, письменниця Анастасія Левкова

перекладачка Христина Назаркевич.

Премія міста літератури ЮНЕСКО – це щорічна всеукраїнська літературна премія, що присуджується автору або перекладачеві за оригінальний або перекладний художній твір, який вперше опублікований українською мовою у попередньому календарному році. Премія заснована задля вшанування творів сучасної літератури та надання їм суспільного резонансу.

Основні принци літературної Премії: артикулювання цінностей людяності, прокладання мостів порозуміння, підтримка свободи слова і самовираження, міжкультурна комунікація та виховування толерантності.

Твір автора повинен відповідати загальноприйнятим гуманістичним цінностям, його зміст не повинен ображати чи принижувати честь та гідність українського народу, а також не може пропагувати сепаратизм. Не прийматимуть до розгляду твори з ознаками плагіату та/або з порушенням авторського права. Крім того, номінований твір повинен бути доступним у друкованому та/або електронному вигляді.

Харківська друкарня «Юнісофт», на замовлення одного з найбільших дитячих видавництв Італії, вперше випустила книжку за стандартом FSC.

Виконання замовлення за стандартом FSC є значною подією і свідченням європейської етики ведення бізнесу. Для отримання відповідних сертифікатів виробнику необхідно засвідчити, що папір для друку та інші матеріали виготовлені без порушень стандарту: під час виробництва, окрім дотримання стандартів якості, не були порушені екологічні норми, а також не порушені права людини, зокрема трудове законодавство.

Назву книжки та замовника виробники не називають. Наклад видання склав 10 тис. примірників.

«У багатьох країнах світу книжки з логотипом FSC вже давно стали нормою. Особливо в сфері дитячої книги. Прекрасним кейсом є видання книг про Гаррі Поттера. Ще в 2007 році британське видавництво Bloomsbury для друку книги «Гаррі Поттер та Смертельні реліквії» використали FSC-сертифікований папір. Ці книги були одними з перших дитячих книг з логотипом FSC, і екологічний папір був однією з вимог саме Джоан Роулінг», – розповіли в ексклюзивному коментарі Читомо у Національному представництві FSC в Україні.

Вони зазначили, що американське видавництва Scholastic для друку цієї книжки у 2008 році закупило найбільшу партію FSC-сертифікованого паперу. Після цього видавництво взяло на себе зобов’язання збільшувати відсоток книжок, які виходять з логотипом FSC. 98% FSC-сертифікованого паперу для друку своїх книжок використовує й популярне видавництво Penguin.

Що стосується України, то у представництві зауважують, що увага до матеріалів, які використовуються для друку книжок, зростає.

«Наразі спостерігається певний інтерес до екологічного друку книг як з боку суспільства, так і з боку видавництв. Вже є книги, надруковані на переробленому папері і навіть на папері з переробленої харчової упаковки. Тому маємо надію, що незабаром українські FSC-сертифіковані книжкові фабрики будуть друкувати книжки з логотипом FSC не лише для європейських видавництв, але й для українських», – зізналися вони.

Лісова опікунська рада (Forest Stewardship Council – FSC) – міжнародна, неурядова, некомерційна організація, створена у 1993 році з метою просування екологічно відповідального, соціально вигідного та економічно життєздатного управління лісами в світі. За 25 років свого існування організація розробила та запровадила систему добровільної лісової сертифікації, яка підтверджує раціональне та невиснажливе ведення лісового господарства в будь-якому куточку світу.

3-го грудня в Києві вручать нагороду «Відкриті двері», яку заснувала громадська організація «Доступно.UA».

Нагорода відзначить найкомфортніші локації для маломобільних груп населення в Україні. Серед номінацій — нагороди для представників бізнес сфери, культурних інституцій та громадських ініціатив, направлених на поширення ідей доступності. За основу братимуть принципи універсального дизайну. Проте журі оцінюватиме не лише рівень доступності як такий, а й креативні рішення. Головний критерій — комфорт для всіх, хто тимчасово відчуває труднощі у пересуванні, людей з інвалідністю, батьків з дитячими візками, літніх людей.

Період прийому заявок триватиме до 19 листопада включно. Для участі необхідно заповнити анкету за посиланням: https://goo.gl/forms/ae9jvSLL6qdRVKf02

У кожній номінації журі визначить трьох призерів. Нагородження відбудеться в рамках Форуму інклюзивності 3-го грудня в Києві.

До складу журі увійшли: Соломія Вітвіцька, журналістка та авторка проектів про інклюзію, Уляна та Віталій Пчолкіни, лідери ГО «Група активної реабілітації», Юлія Ресенчук, президентка благодійного фонду «АІК», Ольга Мирцало, засновниця ініціативи «Київ дружній для батьків та малюків» та Володимир Висоцький, експерт з архітектурної доступності, соціальний підприємець.

Детальніше http://dostupnoua.org/doors

Експертна рада рекомендувала 741 книжку до закупівлі для поповнення фондів публічних бібліотек цього року. Про це повідомляє Український інститут книги.

Перелік книжкових пропозицій був затверджений 27 жовтня на засіданні експертної ради.

Усього схвалили закупівлю 741 назви книжок, загальним накладом 1 млн 28 тис. 800 примірників від 92 видавництв, на загальну суму 119 млн 996 тис. 390 грн.

Перелік книжкових пропозицій, рекомендованих експертною радою до закупівлі для поповнення фондів публічних бібліотек, можна переглянути тут: https://drive.google.com/file/d/1sKs71Jk-ujd4C3NYMrL6fzqiJFJzumLC/view

Юридичний університет на сході Індії розробив курс на основі всесвіту з книг про Гаррі Поттера.

Ініціатор курсу професор Шувік Кумар Гуха вважає, що цей експеримент допоможе заохочувати у студентів креативно мислити.

Новий курс за мотивами «Гаррі Поттера» використовує роль закону у вигаданому всесвіті для порівняння ситуацій у книгах з реальними проблемами у житті.

Новий предмет назвали «Взаємодія між фантастичною літературою та правом: спеціальний фокус на поттеріані Джоан Роулінг» Він складатиметься з 45-ти годин дискусійного викладання.

Також зазначається, що курс почнеться у грудні 2018 року, на нього набрали повний клас – 40 студентів.

Студенти просять професора розширити цей курс і дозволити на нього ходити більшій кількості охочих.

Раніше повідомлялося, що на постановку п’єси про Гаррі Поттера на Бродвеї витратять близько 68,5 млн доларів.

Як відомо, продажі книжок про Гаррі Поттера по всьому світу перевищили позначку в 500 млн примірників

Знаменитий фронтмен легендарного гурту The Beatles

Пол Маккартні

написав дитячу книгу, яка називається "Hey Grandude" ( "Гей, дідусь-чувак").

Про це повідомляє видання The Sun. Маккартні розповів, що таку незвичну назву придумав один з його восьми онуків, коли звернувся до нього з фразою "дідусь-чувак". Зірка сподівається, що цю книгу будуть читати бабусі та дідусі своїм онукам перед сном.

Зазначимо, що це друга книга легендарного співака у жанрі дитячої літератури. У 2005 році у співавторстві з англійським дитячим письменником Філіпом Ардой Пол презентував твір "Високо у хмарах: міський пухнастий хвіст".

Нова книга з'явиться у продажу восени 2019 року. Автором малюнків у книзі стала художниця Кетрін Дерст.

Лауреатом премії Сахарова «За свободу думки» 2018 року став український режисер Олег Сенцов, ув’язнений у Росії. Рішення оголосили 25 жовтня в Європейському парламенті у Страсбурзі.

Представники Європейської народної партії, зокрема, євродепутат від Словаччини Едуард Кукан привітав рішення, заявивши: «Олег Сенцов – в’язень совісті, чесна й невинна людина, яка після протистояння російській окупації Криму була засуджена до 20 років в’язниці російськими судами за фактом обвинувачення в плануванні терористичних актів. Це – порушення міжнародного права та елементарних стандартів правосуддя. Підтримуючи Олега Сенцова, Європарламент використав можливість залишатися вірним своїм переконанням, принципам демократії, правам людини та гідності, верховенству права та свободі думки».

Голова фракції лібералів Ґі Верхофстат, зі свого боку, заявив, що «історія Олега Сенцова – це історія понад 65 інших українських громадян, ув’язнених режимом Путіна з чисто політичних міркувань, з метою примусити замовчати кожного громадянина Криму, який сміє заперечувати або критикувати анексію півострова Росією».

«Олег Сенцов був викрадений зі своєї країни, під загрозою катувань і ув’язнений в Росії за сфабрикованими звинуваченнями, без доступу до справедливого судового розгляду. Я сподіваюся, що ця премія допоможе Сенцову та всім українцям, заарештованим або засудженим в Росії на політично мотивованих підставах, і вони знову будуть вільні і з

можуть повернутися до своєї рідної країни», – наголосив пан Верхофстат. Від 1988 року Європарламент присуджує премію Сахарова особам та організаціям, які захищають права людини і засадничі свободи. Цьогорічних номінантів оголосили 27 вересня комітети Європарламенту із зовнішніх справ та із розвитку, а також підкомітет з прав людини.

Книжка-картинка Романи Романишин і Андрія Лесіва «Зірки і макові зернята» вперше буде видана у Великій Британії, а саме у видавництві «TATE».

«Вихід на британський книжковий ринок – дуже і дуже важливий крок у популяризації української літератури в світі, і величезна перемога для нас. Англійською книжка побачить світ у 2019 році, але вже зараз британське видавництво «TATE» анонсувало вихід цього видання на Франкфуртському міжнародному книжковому ярмарку», – коментують у Видавництві Старого Лева.

Вихід книжки у Британії заплановано на лютий наступного року. І її уже представлено у весняному каталозі британського видавництва «TATE», що публікує видання з візуального мистецтва, зокрема пов’язані з галереєю Тейт у Лондоні, а також інноваційні книжки для дітей, які здивують та захоплюють наступне покоління любителів мистецтва.

Відповідальним редактором британського видання є Голлі Тонкс (Holly Tonks).

У цій книжці будуть не лише ілюстрації та текст, створені українцями (творча майстерня «Аґрафка»), а й переклад англійською, який також зробила українка – письменниця, літературознавиця Оксана Лущевська.

До речі, Велика Британія – це вже десята країна, разом з Україною, де виходять «Зірки і макові зернята».

Як відомо, книжка-картинка «Зірки і макові зернята» вперше побачила світ українською 2014 року. Тоді ж видання увійшло до числа переможців у номінації «Opera Prima» конкурсу Bologna Ragazzi Award 2014. Згодом воно потрапило до осіннього випуску Bridges – бюлетня USBBY, присвяченого новинам, національним і міжнародним подіям у сфері дитячої літератури.

Сьогодні «Зірки і макові зернята» уже видані у Франції, Аргентині, Південній Кореї, Китаї, Словенії та Латвії, на черзі – вихід книжки у Італії, Тайвані та Великій Британії. Нагадаємо, інші книжки «Аґрафки» також активно перекладаються. У жовтні стало відомо, що книжка «Я так бачу» творчої майстерні «Аґрафка» вийде у Словаччині. Нещодавно ми повідомляли, що «Голосно, тихо, пошепки» та «Я так бачу» «Аґрафки» вийшли італійською.

Букерівську премію з літератури 2018 року здобула письменниця з Північної Ірландії (Велика Британія) Анна Бернс. Журі присудило їй нагороду і 50 тисяч фунтів стерлінгів призових за книгу Milkman («Молочник») про роман молодої дівчини з одруженим чоловіком у період конфлікту в Північній Ірландії, що відомий в історії під назвою Смута.

«Це історія жорстокості, сексуального посягання та опору, наповненої гармонійним гумором», – прокоментував роман «Молочник» голова журі Кваме Ентоні Аппіа.

На сайті Букерівської премії йдеться, що з отриманням нагороди автор може «розраховувати на міжнародне визнання, а також значне збільшення продажів книжок».

Нинішнього переможця обирали з-поміж шістьох, які увійшли до короткого списку. Загалом на премію претендували понад 170 авторів книжок.

Букерівська премія – престижна літературна нагорода, яка щорічно вручається у Великій Британії. Премія заснована 1968 року. Її розмір – 50 тисяч фунтів стерлінгів.

Присудження Букерівської премії відбувається з 1969 року. Спочатку премія присуджувалася авторам за романи, написані англійською мовою, і була доступна лише для авторів з Великобританії, Ірландії і країн Британської співдружності. Пізніше в 2004 році була заснована міжнародна Букерівська премія, яка вручається за романи, перекладені на англійську.