Бібліотечному фахівцю

16-го січня у Харкові стартує проект «Схід читає», він має на меті привернути читацьку увагу до бібліотек Донецької і Луганської області, як центрів громадського і культурного життя. Для цього Благодійний фонд Сергія Жадана у партнерстві з Українським інститутом книги за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» започатковує серію зустрічей з відомими українськими письменниками, а також презентації для бібліотекарів і читачів східних регіонів найцікавіших книжкових новинок. Команда проекту планує протягом січня-березня 2019 року відвідати близько 30 бібліотек у 15 населених пунктах Донецької і Луганської областей.

Перший тур «Схід читає» відбудеться у Сватове, Старобільськ, Станиця Луганська, Щастя, а його учасниками стануть відомі письменники: Іван Андрусяк, Сергій Жадан, Андрій Курков, Євген Положій та Тетяна Стус.

Деталі програми див. за посиланням: http://litakcent.com/2019/01/15/vidoma-detalna-programa-shid-chitaye/

Письменник Стівен Кінг допоміг газеті The Portland Press Herald, що виходить в його рідному штаті Мен, зберегти рубрику, в якій друкували книжкові огляди. Про це повідомляється на сайті видання.

Кінг у своєму Twitter звернув увагу на те, що газета, що зіштовхнулася з фінансовими труднощами, більш не має наміру публікувати підготовлені позаштатними авторами огляди книг, в яких розповідається про штат Мен, або тих, які були в ньому написані, чи про тих авторів, які народилися там.

Письменник закликав своїх прихильників виступити зі спільним закликом до редакції The Portland Press Herald зберегти цю рубрику. У Кінга більш 5 млн підписників в Twitter. У газеті відповіли на звернення письменника, підкресливши, що відчувають різку нестачу коштів. Представники видання повідомили в Twitter, що готові зберегти рубрику, якщо хоча б 100 людей із числа прихильників Кінга погодяться оформити передплату на електронну версію видання.

Вже через добу The Portland Press Herald повідомила, що поставлена мета виконана. Як пояснили в газеті, передплату оформили понад 100 осіб, проте скільки саме, не уточнили.

Кінг веде громадське активне життя. Постійно критикує діяльність Трампа.

У жовтні минулого року він продав права на екранізацію свого оповідання двом студентам режисури всього за 1 долар. Так, на його сайті студенти-режисери можуть отримати права на адаптацію не куплених кінокомпаніями текстів у межах програми «Доларові діти».

А у червні Кінг закликав звільнити українського режисера Олега Сенцова.

Як відомо, Кінг входить у десятку найбільш високооплачуваних письменників світу.

Підліткова письменницька студія «Майстерня історій» засновує першу щорічну підліткову літературну премію «Навиворіт». Про це Читомо повідомили засновники нагороди.

Журі премії, яке складається з підлітків – резидентів/ок «Майстерні історій», – буде нагороджувати авторів/ок найкращої україномовної та видавців/чинь найкращої перекладної художньої прози для підлітків, виданої в Україні протягом останнього календарного року.

Вручення премії за 2018 рік заплановане на кінець березня 2019 року.

Лауреати премії отримають відзнаку у вигляді статуетки.

Премію присуджуватимуть у 4-х номінаціях:

Найкраща підліткова книга року: обирається серед підліткових книжок художньої прози, написаних українськими авторами та авторками.

Найкраща перекладна підліткова книга року: обирається серед підліткових книжок художньої прози, перекладених українською.

Найкращий дизайн підліткової книги: обирається серед усіх підліткових книжок художньої прози, виданих в Україні впродовж року.

Спеціальна відзнака за різноманітність: видається за найбільш репрезентативну підліткову книжку художньої прози, що без дискримінації відображає різноманітність проявів людської ідентичності.

Довгий список складуть усі вперше видані в Україні протягом календарного року україномовні книжки художньої прози, які видавництва визначили як підліткові. Список буде оголошений наприкінці січня 2019 року. Короткий список складуть 12 книжок: по 3 у кожній із чотирьох номінацій. Список буде оголошений на початку березня 2019 року. Цього року до складу журі увійдуть 6 підлітків віком від 13 до 19 років, які є резидентами та резидентками «Майстерні історій» не менше одного року.

Найбільш високооплачуваний автор у світі - американський письменник Джеймс Паттерсон відновив довгоочікувану видавничу традицію святкових премій - бонусів для співробітників незалежних книжкових магазинів. Минулого тижня автор багатьох світових бестселерів оголосив, що кожний з 333 працівника незалежних книжкових магазинів з усіх куточків Сполучених Штатів отримають по $ 750. Обирали переможців клієнти цих книгарень, а також їх колеги.Їх імена, назви магазинів та їх місце розташування вказані на інтернет-порталі American Booksellers Association - Американської асоціації книгопродавців. За 5 років відомий американський автор і меценат таким чином преміював окремих продавців книжкової продукції, віддавши понад $ 1 млн, і пожертвував не один мільйон на розвиток бібліотек та програм навчання грамоті.

Паттерсоном також було відзначено, що продавці книг використовували отримані гроші на власний розсуд - починаючи від ремонту власної автомашини і закінчуючи оплатою рахунку за стоматологічне обслуговування. І додав, що він з радістю вніс цей «маленький внесок» в життя людей, які надали допомогу багатьом в їх громадах. Детальніше тут: https://www.bookweb.org/james-patterson-holiday-bonus-recipients-2018

Одне із найпопулярніших економічних видань – журнал «Forbes» – днями назвав найбільш оплачуваних письменників та письменниць 2018 року.

Топ-11 письменників, які заробили цього року найбільше, не дуже змінився порівняно із 2017 роком. Проте цього разу першу сходинку посів американець Джеймс Паттерсон, відомий своїми романами про колишнього судового психолога, а тепер урядового консультанта Алекса Кросса. 2018-го письменник заробив 86 мільйонів доларів, змістивши Джоан Ролінґ на друге місце у рейтингу – її цьогорічний здобуток становить 54 мільйони.

Третім у списку став майстер жахів Стівен Кінг, заробивши за рік 27 мільйонів доларів. За ним – Джон Грішем із заробітком 21 мільйон доларів, а також Ден Браун та Джеф Кінні, котрі цьогоріч отримали по 18,5 мільйонів доларів.

Також у топ-11 потрапили Майкл Вулфф (13 мільйонів), Нора Робертс (12 мільйонів), Деніела Стіл (12 мільйонів), Е. Л. Джеймс (10,5 мільйонів) та Рік Ріордан (10,5 мільйонів).

Загалом сума заробітку усіх цих авторів за 2018 рік складає 283 мільйони доларів.

Відбувся другий тур конкурсу серед літературно-мистецьких творів, висунутих на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2019 року. За результатами таємного голосування членами Шевченківського комітету до третього туру конкурсу, що відбудеться у лютому місяці допущені такі автори:

у номінації «Література» ‑ Кононович Леонід Григорович, Лазуткін Дмитро Михайлович, Мотрич (Мигаль) Катерина Вакулівна, Роздобудько Ірен Віталіївна, Татчин Сергій Олександрович;

у номінації «Публіцистика, журналістика» ‑ Горинь Богдан Миколайович, Забужко Оксана Степанівна, Портников Віталій Едуардович, Тимошик Микола Степанович.

Більш детальну інформацію про літературно-мистецькі твори, допущені до третього туру конкурсу на здобуття Національної премії 2019 року та їхніх авторів, можна отримати на сайті Шевченківського комітету у розділі «Список поданих творів».

Український дослідний інститут Гарвардського університету заснував книжкову премію Омеляна Пріцака з українських студій. Про це повідомляє сайт інституту.

Премію заснували з ініціативи Асоціації славістичних, східноєвропейських та євразійських студій, а її фінансування візьме на себе Український дослідний інститут. Панується, що нагородження лауреатів відбуватиметься на щорічних зборах асоціації.

У наступному році премією відзначать книжки, які були видані у 2018-му. Наразі ще не відомий порядок та терміни, за якими організатори здійснюватимуть нагородження та відбір претендентів, але усі подробиці вже незабаром з’являться на сайті інституту.

Омеля́н Пріца́к — американський і український історик, сходознавець, мовознавець. Випускник історичного факультету Львівського університету, учень сходознавця Агатангела Кримського. Навчався у Берлінському (1943—1945) та Геттінгенському університетах (1946—1948). Доктор філософії (1948). Професор Геттінгенського (1951—1960) і Гарвардського університетів (1964—1989). Був іноземним членом НАН України, членом Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук. Заснував був директором Українського інституту Гарвардського університету (1973—1989), Інституту сходознавства імені А. Кримського НАНУ (1991—1996). Один зі співзасновників Міжнародної асоціації україністів, редактор багатьох наукових часописів.

Наприкінці року Міністерство культури України своїм Наказом від 14.12.2018 р. № 1098 затвердило Положення про Бібліотечну раду при Міністерстві культури України.

Із Положенням можна ознайомитись тут: http://mincult.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=245444407 .

Публічна бібліотека міста Ден-Ге́лдер у Нідерландах отримала відзнаку IFLA. Про це повідомляє прес-служба Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ.

Нова бібліотека розташована в 100-річній будівлі, де раніше була школа №7. Приміщення бібліотеки збудували навколо вже наявної споруди, тому простір поєднав у собі автентичність та сучасну атмосферу.

Бібліотека відкрита для всіх охочих великої громади міста. Мешканці Ден-Ге́лдера пишаються своєю новою бібліотекою, і демонструють це щодня. Люди приходять, щоб читати, працювати, слухати лекції або брати участь у семінарах. У ній навіть можна одружитися в театрі чи провести день народження в бібліотечному кафе. Всі ці послуги існують під одним дахом.

IFLA Professional awards – відзнака Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ, яка дається особам та організаціям, що зробили чи зроблять у майбутньому важливий внесок у розвиток бібліотечної справи.

Нагадаємо, що минулого року цю нагороду так нікому і не вручили, а у 2016-му році її отримала данська бібліотека Dokk1.

Комітет премії ім. Платона Воронька відзначив першого лауреата. Про це повідомляється на Facebook-сторінці «Весела абетка».

Ім’я переможця було оголошене вчора в Національному музеї літератури.

Диплом єдиної відзнаки НСПУ за прозову книжку для дітей «Перша доріжка в небо» отримав письменник Анатолій Григорук. Книжка вийшла минулого року у видавництві «Час майстрів».

Лауреату премії вручили диплом та грошову винагороду.

До складу комітету премії увійшли: Наталія Богданець-Білоскаленко, Василь Василашко, Анатолій Качан, Оксана Кротюк, Тетяна Майданович, Марія Морозенко, Леся Мовчун, Наталка Поклад. Голова журі: Тамара Коломієць.

Український письменник Андрій Курков став новим президентом Українського ПЕН-центру. Таке рішення ухвалили члени Українського ПЕН під час Загальних звітно-виборчих зборів.

Згідно зі статутом ПЕН-клубу, Курков очолюватиме організацію протягом 2 років.

Андрій Курков — відомий український письменник, журналіст і кіносценарист. Автор 13 романів та 5 книжок для дітей. За його сценаріями поставлено понад 20 художніх і документальних фільмів, а його книги перекладені 36 мовами.

Закінчив Школу перекладачів японської мови. Працював редактором видавництва «Дніпро», сценаристом на кіностудії О. Довженка, викладав у Белл Колледжі (Кембридж, Англія). З 1988 член англійського ПЕН-клубу. Член Спілки кінематографістів України (з 1993) та Національної спілки письменників (з 1994). З 1998 — член Європейської кіноакадемії. З 1998 — постійний член журі премії Європейської кіноакадемії «Фелікс». У 2012 році нагороджений відзнакою «Золотий письменник України».

До цього Український ПЕН очолював есеїст, журналіст, перекладач, письменник Микола Рябчук, який відтепер є Почесним президентом організації.

Також під час зборів члени Українського ПЕН обрали двох віце-президентів – Олю Гнатюк та Тетяну Терен. Членами нової Виконавчої Ради Українського ПЕН стали: Олена Стяжкіна, Леонід Фінберг, Євген Захаров, Лариса Денисенко та Остап Сливинський.

«Енциклопедичне видавництво» запустило онлайн-версію «Великої української енциклопедії» — е-ВУЕ. Про це повідомляє прес-служба видавництва.

Сайт позиціюється організацією як універсальна науково-популярна мультимедійна енциклопедія з ілюстративним матеріалом (світлини, карти, схеми, графіки, діаграми, креслення, малюнки, рисунки), а також аудіо та відео.

«Велика українська енциклопедія» — багатотомне (орієнтовно в 30 томах) видання, підготовка якого в паперовій та електронній версіях триває з 2013 року. Заплановано близько 80 тисяч статей. Основну мету створення екциклопедії на сайті установи формулюють так: «подати для найширшого читацького загалу в стислій і доступній формі системний набір сучасних достовірних наукових відомостей з усіх галузей людських знань у зручному для користування форматі, адекватному модерному розвиткові інформаційних технологій».

У 2016 році вийшов друком перший том «Великої української енциклопедії» (А-Акц). Проект реалізовуватиметься до 2026 року.

Концепція видання зорієнтована на сучасне наукове осмислення картини світу, історії людської цивілізації та внеску в неї українського народу. У ВУЕ обіцяють представити найвидатніші події та постаті світової історії, науки, культури, мистецтв та інших сфер людської діяльності, інтерпретувати найважливіші відкриття, розповісти про суспільні інституції та господарські структури, що вплинули на долю світу й народів, і відобразити рух політичних, культурних та наукових ідей.

«Україна має виступати не лише як органічна складова частина цієї інтелектуально інтерпретованої картини світу, але й як суб’єкт інтерпретації – в тому значенні, що цю енциклопедію творитимуть українські вчені, даючи самостійний інтелектуальний продукт на підставі освоєння досягнень світової науки і методологій, і таким чином репрезентуючи здатність українства запропонувати свій оригінальний внесок у спільне самопізнання людства», — йдеться на сайті проекту.

В «Енциклопедичному видавництві» зазначили, що статті е-ВУЕ — це авторські рубриковані ілюстровані лонґріди з елементами інклюзії: адже на порталі розміщуються зокрема й аудіо версії статей для людей із порушеннями зору.

Наразі оцифровано невелику частину матеріалу енциклопедії. Портал містить чотири рубрики: «Персоналії», «Природа», «Цивілізація», «Галузі знань». Організатори також запрошують усіх охочих долучитися до створення статей: на сайті є форма для подачі на авторство.

Простір української дитячої книги «БараБука» назвав цьогорічних переможців «Топу БараБуки».

Переможців визначили у 12 номінаціях:

Дебют року у прозі: Наталія Матолінець «Варта у Грі» (АССА)

Дебют року в ілюстрації: Катерина Сад «Ідея на мільйоооооон» (ВСЛ)

Поетична книжка року: Галина Крук «Раз овечка, два овечка» (Віват)

Родинна книжка року: Маша Сердюк, Юрія Нієдра, Марі Кінович «Ням. Готують діти» (Братське)

Пізнавальна книжка року: Валентина Вздульська «Вільям Шекспір» (ІПІО)

Перша книжка малюка: Інна Руда «Новорічні канікули» (Каламар)

Підліткова книжка року: Олена Рижко «Знає тільки Мару» (ВЦ «Академія»)

Підліткове фентезі року: Володимир Арєнєв «Дитя песиголовців» («Києво-Могилянська академія» / АССА)

Ілюстрована книжка року: Галина Вдовиченко, Христина Лукащук «Сова, яка хотіла стати жайворонком» (Чорні вівці)

Ілюстратори року: творча майстерня «Аґрафка»

Дебют видавництва: видавництво «Легенда»

Соціальний проект року: «Це зробила вона» та «Це теж зробила вона» (Видавництво).

Також було присуджено кілька спецвідзнак:

Легенда української дитячої літератури: Сергій Іванюк (Оксеник)

Інтерактивний книжковий проект року: арт-проект «Знайомство з туконі»

Партнерство року: видавництво «Книгаренька» За яскравий гумор: Сергій Лоскот «Таємне завдання капітана Кепа» (Ранок)

Медіапроект року: «Книга-мандрівка. Україна» (GreenPenguin, #книголав)

Політ у дитліт: Таня Малярчук «Mox Nox», іл. Катя Слонова (ВСЛ)

За популяризацію науки серед підлітків: видавництво «ЛакіБукс»

Книжковий PR року: Ольга Купріян «Щоденник Лоли» (видавництво «#книголав»)

Крім цього на сайті проекту тривало читацьке голосування, переможцем якого стало видання «Зуб» Надьожної (видавництво «Книгаренька» + літературна агенція «BaraBooka»).

Нагадаємо, що до короткого списку відзнаки потрапило 33 дитячі, підліткові та родинні видання 2018 року, до довгого – 54 книжки.

ВВС News Україна оголосила переможців премії Книга року ВВС-2018, представленої в партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Книгою року-2018 став роман Юрія Андруховича "Коханці юстиції", переможцем у номінації Дитяча книга року ВВС-2018 журі обрало книгу Сашка Дерманського "Мері", у новій номінації Книга року ВВС - Есеїстика-2018 перемогла збірка Андрія Бондаря "Церебро".

Юрій Андрухович, Сашко Дерманський та Андрій Бондар отримають винагороду £1000 у гривневому еквіваленті кожен.

Видавці книг-переможців - Meridian Czernowitz (Чернівці), А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА (Київ) та Видавництво Старого Лева (Львів) - матимуть право використовувати логотипи Книги року ВВС у своїх наступних виданнях.

Говорячи про книгу-переможця в номінації Книга року ВВС-2018, головний редактор BBC News Україна Ніна Кур'ята зазначила: "Роман Юрія Андруховича - про людей у неймовірно складних, часто трагічних ситуаціях. Ці бунтівники та ідеалісти хочуть по-своєму усправедливити недосконалий світ. Особлива принадність тексту в поєднанні історичного антуражу, навіть документальних свідчень - з містикою й легендою. Історія й сучасність нагадують про відносність істини, але й про необхідність її шукати".

Цього року ВВС News Україна оголосила нову номінацію у щорічному конкурсі Книга року ВВС - Есеїстика. Випусковий редактор BBC News Україна та координатор конкурсу Марта Шокало прокоментувала книгу-переможця "Церебро" Андрія Бондаря: "Цей письменник пише про речі звичайні, щоденні, побутові. Втім, у його словах вони набувають зовсім інших значень. І важко зрозуміти, де та межа - між реальністю і його вигадкою. Оповідач часто потрапляє в ситуації курйозні, трагікомічні. Виручає завжди філософська іронія. І навіть безнадійна пригода в руках Бондаря може стати чудовим літературним сюжетом".

З 2012 року, коли з'явилася номінація Дитяча книга року ВВС, премія проводиться у партнерстві з Культурною програмою ЄБРР.

Керуючий директор ЄБРР із внутрішніх і зовнішніх зв'язків Джонатан Чарльз зазначив: "Ми раді, що цьогорічна дитяча книга-переможець - про командну роботу, любов і надію. Сучасна казка "Мері" Сашка Дерманського розповідає нам, як справжня дружба - навіть з конем чи водяним демоном - і справжня мужність можуть допомогти нам стати тим, ким ми завжди мали бути, і відновити наш вкрадений голос".

Премії "Читач року-2018" отримали Ольга Крамарь за рецензію на книгу Юрія Андруховича "Коханці юстиції" та Марина Марченко за рецензію на книгу Андрія Куркова "Сірі бджоли". Обидві переможниці отримають у подарунок від ВВС News Україна електронні книги. До журі премії Книга року ВВС-2018 увійшли:

•Віра Агеєва, професор, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

•Ольга Герасим'юк, журналістка, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення

•Віталій Жежера, письменник, журналіст

•Тарас Лютий, філософ, письменник

•Світлана Пиркало, радник з питань культури ЄБРР

•Марта Шокало, випусковий редактор ВВС News Україна, координатор конкурсу

З переможцями минулих років можна ознайомитись тут: https://www.bbc.com/ukrainian/news-46569064

Цьогорічну премію міста літератури ЮНЕСКО отримав Петро Яценко.Премію письменнику присудили за роман «Нечуй. Немов. Небач», який вийшов 2017 року у видавництві «Піраміда». На урочистій церемонії йому вручили статуетку, в якій закодовано слова Богдана-Ігоря Антонича, і сертифікат на 150 тис. грн.

«Нечуй. Немов. Небач» – це роман про кохання, зраду та боротьбу одного із найзагадковіших письменників ХІХ століття Івана Нечуя-Левицького в епоху досконалих механізмів та потужних парових машин.

«Реконструйована біографія Нечуй-Левицького занурить у не такі далекі, але надзвичайно захопливі часи завдяки призабутому жанру «кінороману». А читачі, яким полюбилася епічна «Львівська сага», знайдуть тут декого із добре відомих героїв», – йдеться в анотації до книжки.

Крім цього, згідно із повідомлення на сайті Львівської міської ради, журі Премії міста літератури ЮНЕСКО вирішило відзначити найкращих перекладачів року.

Ними стали: Ярослава Стріха (за переклад роману Кейт Аткінсон «Руїни бога») та Ольга Любарська (за переклад роману Сильвії Платт «Під скляним ковпаком»). Їх нагородили грошовими сертифікатами по 25 тис грн.

Нагадаємо, що до короткого списку премії міста літератури ЮНЕСКО потрапили 8 книжок.

Премія міста літератури ЮНЕСКО – щорічна всеукраїнська літературна премія, яку присуджують автору або перекладачеві за оригінальний або перекладний художній твір українською мовою. Премія заснована задля вшанування творів сучасної літератури та надання їм суспільного резонансу.

Основні цінності премії: артикулювання цінностей людяності; прокладання мостів порозуміння; підтримка свободи слова і самовираження; міжкультурна комунікація та виховування толерантності.

Франкомовна письменниця з Гваделупи Маріз Конде, яка цьогоріч була нагороджена Премією Нової Академії (The New Academy Prize), прийняла диплом лауреатки та чек премії у Стокгольмі.

«Ця премія означає міжнародне визнання. Я б ніколи й не мріяла досягати цього. Я була переконана, що мої писання можуть цікавити лише людей на кшталт мене самої – травмованих історією, маргіналізованих мешканців маленької країни, із кольором шкіри, який ще й нині часом зневажають», – підкреслила пані Конде з цієї нагоди. Вона також підкреслила особливу вагу цієї відзнаки для її народу та рідної країни.

Сума премії – 320 тис. шведських крон (понад 1 млн. грн.) була зібрана з допомогою краудфандингу та спонсорським пожертвам. Скульпторка Сюзанна Арвін також представила скульптуру, створену з нагоди урочистостей. Церемонія нагородження відбулася вчора, сьогодні пані Конде спілкується з журналістами та студентами у бібліотеці Рінкебю в столиці Швеції.

Премія Нової Академії була заснована у світлі скандалу у Шведській королівській академії цього року, внаслідок якого було схвалене рішення не присуджувати нагороду цього року. Група шведських громадських та культурних діячів, а також бібліотек ініціювали заснування альтернативної відзнаки: бібліотеки здійснювали номінування кандидатів, близько 32000 осіб могли голосувати, формуючи довгий список. Згодом з нього було сформовано короткий список спеціальним комітетом із якого був обраний лауреат. Очікується, що Нова Академія буде розпущена відразу після церемонії, а наступного року Шведська королівська академія відновить повноцінну роботу.

Маріз Конде авторка близько двадцяти романів. На думку критика “The New York Times” Говарда Мошера, читання її книг дарує «розуміння людського серця в усіх його тонкощах, суперечностях і дивах».

Вийшла друком унікальна книга «Музичні адреси Києва», присвячена музикантам, акторам, співакам, які жили у столиці України та зробили вагомий внесок у розвиток світової культури.

«За підтримки Українського культурного фонду в видавництві Ваад України вийшла в світ унікальна книга, присвячена золотому фонду української культури, а саме - музикантам, акторам, співакам - всім тим, хто безпосередньо жив у Києві і зробив свій неповторний внесок у розвиток не тільки української, а й світової культури», - йдеться у повідомленні.

У Ваад уточнюють, що задум «Музичних адрес Києва» виник ще у 1982 році, коли Київ святкував свій 1500-річний ювілей. Матеріали для видання автори продовжували записувати включно до 2016 року.

«Авторами книги, співробітниками Українського радіо Вірою Горбатюк і Аллою Вишневою за багато років був зібраний унікальний матеріал. Це і спогади про сім´ю Тобілевичів, і про знаменитих оперних співаків Гришка та Гмирю, диригента Натана Рахліна і багатьох інших. Особливе місце в книзі займає розповідь про так звану «Солов´їну Домівку» - це історія створення ансамблю танцю ім. Вірського, історія хору ім. Верьовки і не менш знаменитої у всьому світі Капели бандуристів. І все це з прив´язкою до місць, де вони багато років жили і творили», - пояснюють у Ваад.

У книзі багато унікальних фотографій, а також на її сторінки поміщені QR-коди для прослуховування музичних фрагментів прямо під час читання. «Музичні адреси Києва» видана за рахунок гранту Українського культурного фонду.

«Ми впевнені, що матеріал, який сміливо можна назвати енциклопедією музичного Києва, буде цікавий не тільки музикантам, а й любителям історії, екскурсоводам з різних міст України та світу», - розповіла кореспонденту Укрнінформу керівник проекту і дизайнер книги О. Заславська.

Ініціатором проекту виступив співпрезидент Ваад України Йосиф Зісельс.

Міністр культури України Євген Нищук взяв участь у засіданні Центрального комітету Профспілки працівників культури України, під час якого було розглянуто низку питань, що стосуються соціально-економічного захисту прав та інтересів працівників культури, у тому числі, в умовах реалізації реформи децентралізації та викликів сьогодення.

Під час свого виступу Євген Нищук наголосив, що ініціативи Міністерства культури, які торкаються соціальних питань працівників культури та забезпечення гідних умов їх праці, знаходять розуміння та підтримку Уряду.

«Мені приємно відзначити, що в час тих великих ризиків та викликів, з якими ми щодня стикаємося, у всіх реформах, які здійснюються, ми маємо спільне бачення - належна увага до особистості працівника культури, збереження та розвиток існуючої мережі закладів культури. Культура має у собі великі цінності – це виховання культурної, освіченої спільності країни», - сказав Євген Нищук.

«Ті здобутки, які ми вже маємо - це, зокрема, збереження пенсій та зарплат. Ми намагаємося підтримати кожну область, зокрема, за допомогою певних культурних субвенцій. Соціальна рівність і захищеність – це одна з найголовніших місій держави».

Міністр культури відзначив, що відомство надзвичайно зацікавлене в ефективній співпраці з професійною спілкою працівників культури України, яка є соціальним партнером Міністерства, та конструктивному вирішенні спільних проблем працівників галузі культури. Так, в рамках соціального партнерства між Міністерством культури України та Центральним комітетом профспілки працівників культури України розглядаються питання затвердження мінімальних стандартів забезпечення культурними послугами громадян та внесення відповідних змін до законодавства. Наразі Міністерством культури розроблено проект Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами, де затвердження мінімальних стандартів забезпечення культурними послугами громадян є одним із обов’язкових кроків на шляху реформування такої системи. Також, серед інших обов’язкових кроків визначено реформування фінансового забезпечення системи надання культурних послуг.

Журі премій «Книга року ВВС-2018», «Книга року ВВС – Есеїстика-2018» та «Дитяча Книга року ВВС-2018» оголосило короткі списки. Про це повідомляє «BBC Україна».

До короткого списку у номінації «Книга року BBC-2018», який обирали із 11 видань, увійшли такі книжки:

• Ірина Агапєєва. Троянди за колючкою. Сповідь про жіночу тюрму. – Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2018.

• Юрій Андрухович. Коханці Юстиції. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 2018. (читайте рецензію)

• Макс Кідрук. Де немає бога. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018.

• Олег Коцарев. Люди в гніздах. – Київ: Виданичий дім «Комора», 2017. (читайте уривок)

• Андрій Курков. Сірі бджоли. – Харків: Фоліо, 2018.

До короткого списку у номінації «Дитяча Книга року BBC-2018» із 16 видань відібрали книжки:

• Андрій Бачинський. Ватага веселих волоцюг. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2018.

• Сашко Дерманський. Мері. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2018.

• Сергій Куцан. Зюзя. – Київ: Фонтан казок, 2018.

• Таня Малярчук. Мох Nox. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. (читайте рецензію)

• Анастасія Нікуліна. Зграя. – Харків: Віват, 2018.

Короткий список у номінації «Книга року ВВС – Есеїстика-2018» містить три видання:

• Андрій Бондар. Церебро. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. (читайте огляд)

• Вано Крюґер. Коли я чую слово «культура»… – Київ: Laurus, 2018.

• Артем Чапай. The Ukraine. – Чернівці: Книги – XXI, 2018.

Переможців оголосять на урочистій церемонії , яка відбудеться 14 грудня о 17:00 в готелі Radisson Blue (Київ, вул. Братська 17-19).

Переможець у кожній номінації отримає грошову премію у розмірі гривневого еквіваленту £1 000. Видавці книжок-переможців отримають право використовувати логотип премії «Книга року ВВС» на наступних виданнях.

До журі конкурсу входять:

• Віра Агеєва, професорка, Національний університет «Києво-Могилянська академія»

• Ольга Герасим’юк, журналістка, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення

• Віталій Жежера, письменник, журналіст (тільки у дорослій номінації)

• Тарас Лютий, філософ, письменник

• Світлана Пиркало, радниця з питань культури ЄБРР (тільки у дитячій номінації)

• Марта Шокало, випусковий редактор «ВВС Україна». Нагадаємо, що минулого року переможницею «Книги року BBC» стала Катерина Калитко із книжкою «Земля загублених, або маленькі страшні казки». «Дитячою Книгою року BBC-2017» стала книжка Анни Коршунової «Комп і компанія».

Відповідно до наказу Мінкультури «Про затвердження Положення про премію М.В. Гоголя» від 20.07.2017 № 679, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.08.2017 за № 996/30864 Міністерство оголошує про прийом творів на здобуття премії імені М.В. Гоголя 2019 року.

Прийом проводиться з 01 листопада 2018 року – до 01 лютого 2019 року. Премія імені М.В. Гоголя (далі – Премія) присуджується за найкращі літературно-мистецькі твори, що наслідують традиції творчості М.В. Гоголя, збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири, та утверджують національну самоідентифікацію.

Щороку 01 квітня до дня народження Миколи Васильовича Гоголя присуджується лише одна Премія на конкурсних засадах прозаїкам, драматургам та сценаристам, які є громадянами України у розмірі 20,0 тисяч гривень.

Детальніше тут: http://195.78.68.75/mcu/control/uk/publish/article?art_id=245439111&cat_id=244913751