Бібліотечному фахівцю

У Квартирі-музеї родини Івана Франка у Києві відкрилася унікальна експозиція «Завзятий Франковий сокіл», приурочена до 130-річчя від дня народження сина письменника – Тараса. Про це повідомляє Міжнародний фонд Івана Франка.

Другий син Івана Франка народився 9 березня, у день 75-ї річниці від дня народження Шевченка, тому батьки й назвали його Тарасом.

В експозиції можна побачити унікальні експонати, збережені у квартирі, куди в 50-ті роки родину Тараса Франка насильно переселили зі Львова і де зараз розташована Квартира-музей родини Івана Франка.

Серед них – оригінали документів, зокрема свідоцтво про хрещення Тараса Франка (1889 року), оригінали свідоцтв про навчання (1900-1909 рр.), залікові книжки Львівського (1909) та Віденського (1910) університетів, оригінали машинописів.

Також представлені особисті речі Тараса Франка, книжки, листи, фотографії, періодичні видання того часу і художні роботи. Багато експонатів на широкий загал виставляються вперше.

Крім цього, за словами представників Фонду, виставка містить документальні підтвердження, які демонструють боротьбу Франкового сина за збереження української мови у радянському Києві.

Виставку, яку створено з фондових експонатів Міжнародного фонду Івана Франка, відкрив син Тараса Франка – Роланд Франко.

Також на відкритті експозиції були присутні керівники Франкових музеїв із Києва, Львова, Дрогобича та Нагуєвичів, франкознавці, науковці і шанувальники письменника.

У Києві до 220-річчя з дня народження Оноре де Бальзака презентували масштабний фестиваль Balzac Fest, який охопить українські міста, які відвідав Бальзак під час своїх подорожей Україною: м. Київ, м. Житомир, м. Бердичів та с. Верхівня. Заступник Міністра культури України Юрій Рибачук зазначив, що ім’я Оноре де Бальзака займає особливе місце у світовій літературі,і Україна в житті видатного письменника це цілий етап, що викликав його щирий інтерес до української культури.

«Ми переконані, що цей фестиваль не лише продемонструє тісніть культури між Україною і Францією, це ще дуже важливо в плані культурної дипломатії, адже фестиваль підкреслює, що Україна є невіддільною часткою європейського культурного простору. Цей фестиваль також і промоція української культури, тому що йдеться про презентацію перекладу виконавського, візуального мистецтва, в тому числі і для української аудиторії», - говорить Юрій Рибачук.

Співорганізатор проекту, президент Асоціації «Бальзак-Ганська», кавалер ордену Почесного Легіону Жан Рош повідомив, що робота по підготовці до проведення фестивалю тривала понад рік, під час якої і виникла нова концепція формату події, що передбачає його щорічне проведення.

«Відтак ми очікуємо, що цей фестиваль стане невід’ємною частиною українського культурного життя. Я сподіваюсь, що всі разом ми зможемо популяризувати творчість Бальзака в Україні, а також ще більше зміцнити франко-українські культурні зв’язки», - наголошує Жан Рош. Фестиваль Balzac Fest відбудеться 14 березня по 8 червня у містах Києві, Житомирі, Бердичеві та с. Верхівня. Проект являє собою низку мистецьких заходів, об’єднаних бальзаківською тематикою, це більш ніж тридцять різноманітних заходів та понад 20 локацій. Серед іншого, це показ вистави Неди Нежданої та Олега Миколайчука “Ігри вовків бальзаківського віку”, присвяченої українським сторінкам життя Бальзака, концерти класичної музики часів Бальзака, проведення міжнародної науково-практичної конференції “Оноре де Бальзак: грані, інтерпретація, Україна”. Також буде проведено конкурс перекладів «Кава по-Бальзаківськи», автори найкращих перекладів будуть запрошені на перекладацьку майстерню за чашкою кави, яку проведуть члени журі. Найкращий переклад буде передано до фонду музею Бальзака у с. Верхівня, Житомирська обл., а переможець буде запрошений у подорож бальзаківськими місцями в Україні та на гала-святкування, яке відбудеться у садибі Ганських 25 травня 2019 р.

Буде проведено Конкурс малюнків/ілюстрацій/коміксів творами Бальзака для франкомовних учнів шкіл, до якого уже долучилося більше ніж 20 шкіл Житомира, 15 шкіл Бердичева та понад 40 шкіл Києва.

Завершиться фестиваль 7-8 червня в Києві, під час якого планується встановлення бюста Оноре де Бальзаку роботи відомого скульптора Василя Бородая, проведення концерту «Україна Франція на перехресті культур» за участі студентів Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого та творчих колективів міста Києва, і концерт класичної музики часів Бальзака. Детальна інформація про програму фестивалю за посиланням: http://balzacfest.com.ua/.

Названі лауреати Міжнародної премії авторської пісні імені Василя Симоненка за 2019 рік. Це – дует авторської пісні Інна та Тетяна Чабан із Чернігова; а також поет Дмитро Шупта (Одеса) і композитор Петро Лойтра (Кіровоградська область).

Дует авторської пісні Іннуй Тетяну Чабан відзначено за чудову пісню «Пречистії зорі» (музику на вірші Лесі Українки створила Тетяна Чабан). Сестри Інна і Тетяна – вже відомі українські співачки, лауреати Міжнародної літературної премії імені Миколи Гоголя «Тріумф», багатьох міжнародних та всеукраїнських фестивалів і конкурсів. У їх репертуарі – пісні на вірші Олени Теліги, Ліни Костенко, сучасних українських та зарубіжних поетів. Причому Тетяна Чабан пише не лише музику, а й вірші. Поета Дмитра Шупту та композитора Петра Лойтру нагороджено за пісню «Козачата», яку виконує юний Юрій Ліпін. Разом вони створили цикл патріотичних пісень, котрі нині звучать у виконанні українських співаків.

Дмитро Шупта – знаний український поет, правозахисник, громадський діяч; він – член Національної спілки письменників України та Міжнародної літературно-мистецької Академії України; і генерал-отаман Українського Козацтва, героїчний борець за незалежну Україну в радянські тоталітарні часи, соратник Василя Стуса; лауреат міжнародних і всеукраїнських премій.

Петро Лойтра – відомий український композитор, автор та виконавець багатьох популярних пісень, лауреат всеукраїнських фестивалів і конкурсів, міжнародних та всеукраїнських премій; член Міжнародної літературно-мистецької Академії України.

Міжнародну премію авторської пісні ім. Василя Симоненка заснували громадські організації з Волині («Чумацький віз») і Придесення («Криниця») з метою популяризації в Україні і за кордоном справді талановитих сучасних українських пісень, які поєднують прекрасну, глибоку, милозвучну поезію та гарну, оригінальну мелодію, яка легко запам’ятовується.

З 1 січня 2019 р. засновником цієї почесної нагороди стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України, яка об’єднує письменників, вчених і науковців із 55 країн світу.

Редколегія журналу «Березіль» оголосила цьогорічних лауреатів літературної премії часопису.

За підсумками 2018 року рішенням редколегії присуджено:

Першу премію у розмірі 4 тис. грн — Марині Павленко за оповідання «Такі щасливі літа…» (№4-6)

Другу премію у розмірі 3 тис. грн — Василеві Голобородьку за поетичну добірку (№4-6)

Три треті премії у розмірі 1 тис. грн кожна: Василеві Бондарю за повість-сповідь «Старші курси» ( №7-9), Олені О’лір (Бросаліній) за публікацію епістолярної спадщини відомих поетів-еміґрантів Ігоря Качуровського та Михайла Ореста (№№7-9, 10-12), а також досі не друкованого інтерв’ю Ігоря Качуровського (№10-12) та Любові Пономаренко за оповідання «Не твій дім» (№1-3).

Літературна премія «Березоля» спонсорується дочкою українського літературознавця, письменника, редактора Дмитра Ниценка (Нитченка), членкинею редколегії «Березоля», письменницею Лесею Ткач (Богуславець), яка проживає в Австралії. Нею відзначають авторів найкращих творів, надрукованих у «Березолі».

«Березіль» — щомісячний літературно-художній та громадсько-політичний журнал, видання Національної спілки письменників України. Заснований на базі альманаху «Харків». Під назвою «Прапор» виходив у Харкові із січня 1956 року, з 1991 року — під назвою «Березіль».

Раніше невідомі рукописи, датовані XIII століттям, про легендарного короля Артура та чарівника Мерліна віднайдені наприкінці минулого місяця в центральному архіві Бристоля у Сполученому Королівстві.

Сім рукописних фрагментів загубилися серед сторінок книги французького автора XV століття. Вони написані старофранцузькою та оповідають історію битви під Требом. Фрагменти вважаються варіацією «Історії Мерліна», що є частиною старофранцузького циклу, який вчені називають Ланселот-Ґрааль цикл.

Дослідники припускають, що цей матеріал міг бути одним із джерел, яке сер Томас Мелорі використав у своєму відомому творі «Смерть Артура» (“Le Morte D’Arthur”) 1485 року. Саме він, значною мірою, й популяризував легенди Артуріани у пізніші часи.

У Музеї барокової скульптури Івана-Георга Пінзеля у Львові розпочався виставковий проект «Апостол 1574-2019: книга та читачі».

Виставка присвячена 445-ій річниці видання першої на українських землях друкованої книжки — «Апостола» Івана Федорова.

Завідувачка відділу Музею книгодрукування Віра Фриз повідомила, що цей екземпляр «Апостола» зберігався у церкві села Лісневичі, поблизу Пустомит на Львівщині. «Цей екземпляр потрапив у церкву села, мабуть, одразу ж після друкування. Коли працівники львівської галереї у 1968 році прийшли туди як експедиція, церква була недіюча, закрита: у ній руйнувався дах, згори капало, селилися птахи… Працівники просто забрали ті книжки, які там були, аби то все не пропало. І коли принесли їх у галерею, книжки трохи підсохли, їх почали перебирати і виявили серед них «Апостол» Івана Федоровича. Ми, звичайно, втішилися, почали досліджувати. І навколо нього, фактично, побудували Музей книгодрукування у Львові», — розповіла вона. На виставці, крім «Апостола», представлені ще 8 стародруків, які зберігалися в церкві.

Міжнародний книжковий фестиваль «Книжковий Арсенал» номінували на премію Лондонського книжкового ярмарку International Excellence Awards 2019 у номінації «Літературний фестиваль». Про це йдеться в офіційному прес-релізі Лондонського книжкового ярмарку.

У номінації «Літературний фестиваль», окрім «Книжкового Арсеналу», за нагороду змагатимуться ще два фестивалі – Міжнародний літературний фестиваль в Утрехті (Нідерланди) та Міжнародний літературний фестиваль у Макасарі (Індонезія).

Генеральна директорка Мистецького арсеналу Олеся Островська-Люта:

«Вперше цього року Лондонський книжковий ярмарок буде представлений на Книжковому Арсеналі кількома важливими подіями. Але починати співпрацю із номінування на таку почесну нагороду – це дуже приємно, хоча й несподівано для нас. Це свідчить насамперед про незалежну експертну оцінку, адже щороку у Лондоні відзначають найцікавіші явища у літературі, видавничій і бібліотечній справі. Ця номінація – це результат роботи дуже багатьох людей – від тих, хто починав фестиваль, і тих, хто продовжує працювати над його унікальністю. Це велика подяка команді Мистецького Арсеналу, але й усім нашим партнерам і учасникам, особливо Британській Раді в Україні, з якою протягом останніх трьох років втілюємо надзвичайні проекти.»

Координаторка Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» Оксана Хмельовська:

«Стежу за премією з часу її заснування – з 2014 року. Саме того року білоруське видавництво «Логвінаў» у Лондоні назвали видавництвом свободи-2014, відзначивши його «мужність у відстоюванні свободи вираження і друку». Уже наступного року це видавництво ми запросили на Книжковий Арсенал розповісти про свою діяльність. А ось літературні фестивалі у Лондоні відзначають лише із 2016 року. За цей час двічі номінувався Фестиваль Конрада у Кракові, але переможцями ставали фестивалі з Бразилії, Індії і Малайзії. Сподіваємось, що настав час повернути нагороду у Європу».

У короткому списку номінантів премії – 26 країн. Головним лідером є Сполучені Штати Америки, що представлені, зокрема, такими видавництвамия як Dialogue Books і Jacaranda Books. Також серед лідерів — британські видавництва Emerald Publishing і Kogan Page. Бразилія та Індія ідуть слідом за США в різних номінаціях, разом із іншими сильними країнами-учасницями, включно з Ботсваною, Кенією, Південною Африкою та Замбією.

Церемонія нагородження, що є закритою подією, відбудеться 12 березня 2019 року у виставковому центрі «Олімпія» в Лондоні. На церемонії буде також вручено Премію Лондонського книжкового ярмарку «За прижиттєві досягнення».

International Publishing Industry Excellence Awards – це міжнародна премія, заснована Лондонським книжковим ярмарком та Британською асоціацієї видавців, що має на меті продемонструвати світові досягнення й інновації видавничої справи.

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 510 “Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 22, с. 67);

постанову Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. № 1061 “Про доповнення пункту 1 мінімальних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 78, ст. 2643).

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, що додаються.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 р. № 510 “Про мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 22, с. 67);

постанову Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 р. № 1061 “Про доповнення пункту 1 мінімальних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 78, ст. 2643).

Державні соціальні нормативи, що додаються: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnih-socialnih-normativiv-zabezpechennya-naselennya-publichnimi-bibliotekami-v-ukrayini

Стали відомі переможці «Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2018»». Їхні імена оголосили під час урочистої церемонії, яка пройшла в Українському домі.

Переможцями рейтингу стали:

МИНУВШИНА Номінація «Популярні видання / історична белетристика»: Terra Ucrainica. Історичний атлас України і сусідніх земель. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 224 с.(п)

Номінація «Дослідження, документи»: Степан Рудницький «Історія, геополітика і географія». Книга 1–5. – К.: Темпора

Номінація «Біографії і мемуари»: Вінстон Черчілль. Спогади про Другу світову війну. Книга І, ІІ. – К.: Видавництво Жупанського, 496+552 с.(п) і Олексій ЯСЬ. Багатоликий Микола Костомаров. – К.: Либідь, 304 с.(п)

Номінація «Софія”: Мирослав Попович «Філософія свободи» та Фрідріх Ніцше «Ранкова зоря. Думки про моральні пересуди».

Номінація «Політологія та соціологія»: Володимир Єрмоленко «Плинні ідеології. Ідеї та політика в Європі ХІХ-ХХ століть».

ОБРІЇ

Номінація «Публіцистика / сучасні мемуари»: Євгенія Подобна. Дівчата зрізають коси. – К.: Люта справа, 346 с.(о)

Номінація «Бізнес / економіка / успіх»: Адам Альтер. Нездоланні. – К.: BookChef, 532 с.(п)

Номінація «Науково-популярна література»: Таємниці цивілізації. – Х.: Віват, 320 с.(п)

Номінація «Спеціальна література / довідкові видання»: Микола Чмир. Державні нагороди України. – К.: Балтія-Друк, 80+56 с.(с)

СОФІЯ Номінація «Філософія / антропологія / психологія»: Мирослав ПОПОВИЧ. Філософія свободи. – Х.: Фоліо, 528 с.(п)

Номінація «Життєписи»: Володимир Панченко. Повість про Миколу Зерова. Сер. «Постаті культури». – К.: Дух і Літера, 624 с.(п)

Номінація «Художня класика»: Пліній Молодший. Вибрані листи; Сенека. Моральні листи до Луцілія. Сер. «Бібліотека античної літератури». – Л.: Апріорі, 184+552 с.(п)

ХРЕСТОМАТІЯ Номінація «Літературознавство / критика»: Ганна УЛЮРА. 365. Книжка на кожен день, щоби справляти враження культурної людини. – К.: ArtHuss, 480 с.(о)

ДИТЯЧЕ СВЯТО

Номінація «Книжки для малечі та молодших школярів»: Улюблені вірші-3. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 80 с.(п)

Номінація «Твори для школярів середніх класів»: Френсіс БЕРНЕТ. Таємний сад. – К.: Nebo Booklab Publishing, 288 с.(п)

Номінація «Підліткова та юнацька література»: Микола ГОГОЛЬ. Тарас Бульба. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 208 с.(с)

Номінація «Пізнавальна та розвиваюча книга»: Кузько КУЗЯКІН. #щотакематематика? – Х.: Талант, 120 с.(п) і Бьорд Майкл. Зоряна ніч Ваг Гога та інші оповіді. Історія мистецтва для дітей / Майкл Бьорд ; іл. Кейт Еванс. – Київ : Небо, 2018. – 366 с. ISBN 978-617-7537-31-0

ВІЗИТІВКА

Номінація «Краєзнавча і туристична література / етнографія / історія повсякдення / дорожні нотатки»: Криптадії Федора Вовка: винайдення сороміцького. Етнографія сексуальности на межі ХІХ–ХХ століть. – К.: Критика, 464 с.(о)

Номінація «Архітектура / театр, кіно / мистецтвознавча есеїстика / спеціальні дослідження»: Віталій МІТЧЕНКО. Каліграфія. Взаємовпливи шрифтів. – К.: Laurus, 288 с.(п)

Номінація «Малярство / фотографія / пластика»: Український книжковий знак ХІХ–ХХ століть: каталог колекції Степана Давимуки. Том 1–3. – Л.: Апріорі, 672 с.(п)

Уряд на своєму засіданні 6 лютого затвердив Державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні. Нормативний акт розроблений Міністерством культури з метою визначення мінімальних потреб громадян на отримання бібліотечних послуг, що дозволить зберегти мережу публічних бібліотек у сільській місцевості, забезпечити якісними бібліотечними послугами населення об’єднаних територіальних громад, у яких відсутні публічні бібліотеки. Державні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні передбачають обов’язковість відкриття та функціонування публічної бібліотеки на 500-800 населення зони обслуговування за умови, що відстань між бібліотеками не перевищуватиме 3 км. Ця норма дозволить не тільки зберегти публічні бібліотеки у селах, але й надасть змогу забезпечити надання в повному обсязі бібліотечних послуг як міському, так і сільському населенню в умовах децентралізації влади.

Стали відомі переможці книжкового рейтингу «ЛітАкцент року-2018».

Переможців визначили у 5-ти номінаціях.

Найкращих поетичних книжок визначили дві: «Зимовий король» Остапа Сливинського (ВСЛ) та «Бунар» Катерини Калитко (ВСЛ).

У номінації «Проза» переміг роман Світлани Тараторіної «Лазарус» (КМ-Букс).

Серед «Поезії і прози для дітей» найкращим визнали «Щоденник Лоли» Ольги Купріян (#книголав).

В номінації «Есеїстика й художній репортаж» переможців теж двоє: «Наші інші» Олесі Яремчук (Човен) та «Над прірвою в іржі» Павла Стеха (Темпора).

З-поміж літературознавчих книжок журі обрало теж два видання:

«365. Книжка на кожен день, щоби справляти враження культурної людини» Ганни Улюри (ArtHuss) та «Повість про Миколу Зерова» Володимира Панченка (Дух і літера).

Крім цього, було вручено антипремію «Золота булька». Її присудили «Силі дівчат» Катерини Бабкіної та Марка Лівіна (#книголав).

Нагадаємо, що короткі списки «ЛітАкцент року» сформували критики — автори сайту. Потім їх опрацювало професійне журі, окреме для кожної номінації.

До складу журі цього року увійшли:

номінація «Поезія»: Олена Галета,Олена Гусейнова, Андрій Дрозда;

номінація «Проза»: Ростислав Семків, Ярослава Стріха, Тетяна Трофименко;

номінація «Поезія і проза для дітей»: Марія Семенченко, Анна Третяк, Володимир Чернишенко;

номінація «Есеїстика»: Дмитро Крапивенко, Богдана Романцова, Ярина Цимбал.

За умовами Премії, кожен член журі зголошує одну кандидатуру з коротким (до 100 слів) письмовим обґрунтуванням.

Усі зголошені кандидатури розглядаються на засіданні журі у два етапи. На першому етапі рейтинговим шляхом формується короткий список кандидатів. Цей список оприлюднюється на сайті Українського ПЕН. На другому етапі шляхом анонімного голосування за результатом простої більшості голосів визначається лауреат.

Церемонія нагородження лауреата відбудеться наприкінці серпня 2019 року. Лауреат Премії імені Василя Стуса отримає диплом лауреата та відзнаку від Українського ПЕН.

До складу журі Премії у 2019 році входять голова журі, публіцист, член-засновник Української Гельсінської групи, почесний президент Українського ПЕН Мирослав Маринович; єпископ Української греко-католицької церкви, лауреат Премії 2018 року о. Борис Ґудзяк; український письменник, президент Українського ПЕН Андрій Курков; публіцистка, керівниця департаменту стипендій Національного центру культури у Варшаві Боґуміла Бердиховська; дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету, віце-президентка Українського ПЕН Оля Гнатюк; есеїст, перекладач Юрко Прохасько; декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи Олександр Саврук; літератературознавиця Елеонора Соловей; директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус та головний редактор видавництва «Дух і Літера», член Виконавчої ради Українського ПЕН Леонід Фінберг.

Український ПЕН узяв на себе справу продовження Премії імені Василя Стуса, заснованої 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ) на чолі з Євгеном Сверстюком (1928–2014), яка вручалася щороку, 14 січня, в день святого Василя.

Премія імені Василя Стуса присуджується щороку Українським ПЕН авторам (літераторам, митцям, режисерам, культурним менеджерам, музикантам, громадським діячам), незалежно від місця проживання, прижиттєво, за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.

У Новій Зеландії компанія McDonald’s протягом 6 тижнів додаватиме до Happy Meal книжки Роальда Даля замість іграшок.

Компанія планує роздати з комплектами Happy Meal 800 тисяч книжок, щоб заохотити дітей читати більше.

«Програма The Happy Meal Readers має допомогти батькам, щоб їхні діти могли насолоджуватися читанням», – заявив директор з маркетингу McDonald’s у Новій Зеландії Джо Мітчелл.

Протягом 6 тижнів новозеландці зможуть зібрати 6 книжок Роальда Даля: «Великий дружній велетень», «Щасливий Чарлі Бакет», «Смілива маленька Софі», «Прекрасний Віллі Вонка», «Дивовижна міс Хані» та «Матильда».

У книжках будуть представлені ілюстрації Квентіна Блейка та уривки текстів.

31 січня під час онлайн-трансляції виконавча директорка Українського культурного фонду Юлія Федів презентувала нові конкурсні програми Фонду, що будуть реалізовуватися протягом 2019 року. Спільний бюджет грантів становить 641 млн грн.

Очікується, що програми запускатимуться поступово, протягом першої половини 2019 року.

Детальніше про нові програми можна дізнатися за посиланням: https://ucf.in.ua/

Кабінет Міністрів України розпорядженням від 23 січня 2019 р. № 27-р схвалив Концепцію реформування системи забезпечення населення культурними послугами.

Про схвалення Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами:

1. Схвалити Концепцію реформування системи забезпечення населення культурними послугами, що додається. 2. Міністерству культури разом із заінтересованими центральними та місцевими органами виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування та їх всеукраїнських асоціацій у місячний строк розробити та подати в установленому порядку Кабінетові Міністрів України план заходів щодо реалізації Концепції, схваленої цим розпорядженням.

Прем’єр-міністр України В. ГРОЙСМАН Текс Концепції тут: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-eformuvannya-sistemi-zabezpechennya-naselennya-kulturnimi-poslugami?fbclid=IwAR20tSkjm9bSlkjSEsMIO2AOdF1ZKBn3uTHpBkfK3Ll7rLKHJC1Fc07F2lI

Кам’янець-Подільський переміг у фінальному етапі національного конкурсу «Молодіжна столиця України». Усього за це звання боролось 41 місто України,а у фінал вийшли 10 – Івано-Франківськ,Кам’янець-Подільський, Кременчук, Луцьк, Маріуполь, Одеса, Тернопіль, Харків, Хмельницький та Чернігів.

Під час фінального етапу делегації міст-фіналістів аргументували, чому саме їхнє місто має стати Молодіжною столицею України 2019 року. Представники Кам’янець-Подільського основною тезою своєї презентації вибрали поєднання історичних традицій і сучасності.

Перемога у конкурсі «Молодіжна столиця України» включає проведення у 2019 році у Кам’янці-Подільському Всеукраїнського молодіжного форуму, промоцію міста на європейському рівні та налагодження співпраці з містами-молодіжними столицями Європи. Також отримання цього статусу сприятиме підвищенню іміджу та рівня довіри до міської влади і стимулюванню участі молоді в житті міста.

Організатори премії імені Якова Гальчевського «за подвижництво у державотворенні» оголосили цьогорічних лауреатів. Про це повідомив засновник премії Богдан Теленько.

За літературну діяльність відзначили письменників Володимира Шовкошитного, Івана Андрусяка та Юрія Сороку.

За міжнародну та культурологічну діяльність — письменника, перекладача, критика Олега Гончаренка.

За видавничу діяльність — засновницю та головну редакторку «Видавництва Старого Лева», поетку Мар’яну Савку.

За науково-дослідницьку діяльність — літературознавця, письменника Євгена Барана.

Премія імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» — щорічна загальнодержавна премія, яку присуджують у декількох номінаціях. Нагорода носить ім’я отаман Якова Гальчевського (повстанське псевдо — «Орел», «Орлик», «Войнаровський») — полковника армії УНР, останнього командувача повстанських сил Правобережної України у 1922 році.

Імена лауреатів оголошують щороку, починаючи з 1995-го. Серед лауреатів за минулі роки: Василь Шкляр, Марія Матіос, Михайло Слабошпицький, Василь Слапчук, Іван Малкович, Сергій Жадан, Сергій Пантюк, Віталій і Дмитро Капранови, Олег Жупанський, Любов Якимчук, Євген Положій та ін.

Комітет з присудження премії Кабінету міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва визначив лауреатів за 2018 рік у чотирьох номінаціях.

У номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» з 43 висунутих на здобуття премії робіт перемогу здобув дитячий письменник Іван Андрусяк за книги для малят «Зайчикова книжечка» та «Третій сніг» (видавець – ТОВ «Фонтан Казок»).

У номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» лауреатом премії став Михайло Александров за художнє оформлення книги Сергія Товстенка «Ремонт Летючих Чудес» (видавець - ТОВ «Видавництво «Глоуберрі Букс»). Всього за премію в цій номінації змагалося 13 робіт.

У номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» перемогла вистава «Король Лев» Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені Панаса Саксаганського. (Режисер-постановник - Артур Прокоп’єв). У цій номінації за премію змагалося шість театральних колективів.

У номінації «Кінотвори для дітей та юнацтва» більшістю голосів Комітет проголосував за присудження премії анімаційному фільму Андрія Щербака «Причинна» (кінокомпанія «МаГіКа-фільм»).

З повним переліком висунутих на здобуття премії імені Лесі Українки робіт можна ознайомитись на офіційному сайтіДержкомтелерадіо.

Премія Кабінету міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва заснована за пропозицією Держкомтелерадіо в 2004 році.

Вона присуджується щороку у чотирьох номінаціях до дня народження Лесі Українки. Леся Українка народилася 13 лютого 1871 року. Організаційне забезпечення роботи Комітету з присудження премії імені Лесі Українки здійснює Держкомтелерадіо.

Уряд на своєму засіданні 23 січня схвалив Концепцію реформування системи забезпечення населення культурними послугами. Відповідний проект розпорядження ініційовано Міністерством культури на виконання Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року з метою створення належних рівних умов доступу до культурного продукту та можливості творчого самовираження.

Концепція окреслює керівні принципи, шляхи і строки формування і реалізації державної політики, спрямованої на створення для населення умов щодо отримання якісних і доступних культурних послуг, розвитку людського потенціалу через стимулювання створення та споживання культурних послуг.

Досягнення поставлених цілей передбачається через виконання п’яти ключових завдань:

затвердження мінімальних стандартів забезпечення громадян культурними послугами;

реформування фінансового забезпечення системи надання культурних послуг;

впровадження політики модернізації наявної інфраструктури для надання культурних послуг;

створення умов для формування якісного (висококваліфікованого) кадрового забезпечення системи надання культурних послуг;

розробку системи моніторингу та оцінки якості культурних послуг.

Реалізація Концепції дозволить сформувати сучасну, ефективну систему забезпечення населення якісними і доступними культурними послугами, що сприятиме укріпленню національної ідентичності українських громадян, підвищення культурного і духовного рівня населення, і, відповідно, підвищенню індексу людського розвитку в Україні.

Відповідне рішення ухвалив 23 січня 2019 року Комітет з присудження Премії ім. Максима Рильського під головуванням першого заступника Голови Держкомтелерадіо Богдана Червака.

Юлія Джугастрянська – випускниця кафедри теорії літератури, компаративістики і літературної творчості КНУ імені Тараса Шевченка. У 2009 року захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «теорія літератури». Учасниця близько 20 наукових конференцій – міжнародних і загальноукраїнських. Перекладає з англійської художню літературу та публіцистику. Із 2012 року – член НСПУ ( секція перекладів).

Номінована на премію книга вийшла у видавництві «Навчальна книга - Богдан» у Тернополі. «Кім» - це знаковий роман Ред΄ярда Кіплінґа. Написаний наприкінці ХІХ ст., він відкриває ворота у ХХ ст., проводячи своєрідну межу не лише в творчості Кіплінґа, а й у всій англійській літературі. Це останній твір Кіплінґа, присвячений Індії, у ньому він сказав усе, що не встиг сказати у своїх попередніх творах.

Цим твором Кіплінґ започаткував жанр авантюрного шпигунського роману. Саме у цьому романі з’явилися вперше секретні агенти під прикриттям, висококласні шпигуни, чужоземні спецслужби та боротьба з ними. З геополітичної точки зору, тлом роману є змагання Російської імперії та Великобританії за панування над Азією.

Переклад Юлії Джугастрянської є найпершою українською інтерпретацією великого твору англійського нобелівського лауреата. До речі, голова Кіплінґівського товариства Великобританії навіть надіслав листа на адресу НСПУ з проханням відзначити український переклад роману «Кім».

Як зазначив член Комітету з присудження премії Максим Стріха, цей твір дуже складний для перекладу, бо він насичений сленгом, місцевими говірками, жаргонами, у ньому перемішані західна і східна філософії. Відтворити всі особливості роману – занадто важко. Але, на думку членів комітету, спроба молодої перекладачки була успішною.

Також учасники обговорення відзначили творчий доробок знаного в Україні перекладача та перекладознавця Тетяни Некряч, книга перекладу якої «На схід від Едему» Джона Стейнбека була представлена видавцем на здобуття премії з технічною помилкою, а тому була знята з розгляду.

Також члени Комітету вирішили відзначити грамотою Держкомтелерадіо іншого претендента на премію – Валерія Кіора, який переклав «Кобзар» Тараса Шевченка на грецьку (урумську) мову. Книгу видано у Маріуполі.

Загалом цього року на здобуття премії в Держкомтелерадіо надійшло 13 перекладів творів десяти авторів (для прикладу, минулого року – п’ять), що є свідченням безумовного зростання авторитету премії. Нагадаємо, Премія імені М. Рильського була заснована 1972 року і відновлена 2013 року за ініціативи Держкомтелерадіо, благодійної організації «Фонд Максима Рильського «Троянди й виноград», Українського фонду культури України та НСПУ. Присуджується щороку на конкурсних засадах письменникам і поетам за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів або за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу. Звання лауреата Премії присвоюється винятково одному номінантові. В 2018 році розмір грошової частини Премії збільшено до 20 тисяч гривень.

Перше нагородження відновленою Премією імені М. Рильського відбулося 2014 року. Відтоді лауреатами Премії стали письменники-перекладачі: Роман Гамада за книги перекладів з перської мови «Захоплюючі розповіді» Алі Сафі та «Бахтіяр-наме» (2013); Максим Стріха за переклад з італійської поеми Данте Аліг’єрі «Божественна комедія. Пекло» (2014); Іван Рябчій за переклад з французької мови книги «Двоє добродіїв із Брюсселя» французько-бельгійського письменника Еріка Емманюеля Шмітта (2015); Василь Степаненко за переклад з грецької мови поеми Віцендзоса Корнароса «Еротокрит» (2016); Ніна Баликова за переклад з давньояпонської мови збірки оповідань та легенд Кенко-хоші «Нотатки знічев’я» (2017).