Бібліотечному фахівцю

Уперше на Монреальському книжковому салоні (Квебек, Канада), що проходив 20-25 листопада, Україна була представлена з національним стендом у статусі країни-гостя.

Участь у найбільшому книжковому ярмарку франкомовної літератури взяли 6 українських видавців: Видавництво Анетти Антоненко, Ранок, Фоліо, Нора-Друк, Навчальна книга — Богдан, також на стенді представлені книжки Юрія Журавля та казки з доповненою реальністю від видавництва TaleAR. Посольство України у Канаді організувало також урочисте прийняття на честь національної участі для канадських партнерів: захід відбувся за участі Посла України Андрія Шевченка, директора Салону Олів’є Ґужона, представників УНО, журналістів та Асоціацій видавців і книгорозповсюдників Канади.

На участь України в Монреальському салоні виділили кошти Українське національне об‘єднання ($ 5000), Монреальська літстудія ($ 1000), Посольство України ($ 11 000) та Український інститут книги ($ 4 400).

Українську літературу у Монреаль приїхали представити Сергій Жадан та Андрій Курков.

Нагадаємо, що цьогоріч Канада також брала участь у статусі Почесного гостя в Книжковому Арсеналі.

9 листопада 2019 року набрала чинності постанова КМУ «Деякі питання здійснення виплат працівникам бюджетних установ» від 03.11.2019 р. № 918.

Відповідно до її положень бюджетні установи мають повністю перейти на безготівкові розрахунки із заробітної плати та авансування витрат на відрядження. Зауважте, щодо відряджень мова йде тільки про авансування, а не про відшкодування. Постановою визначено, що обирати форму виплати зарплати (готівкова/безготівкова) працівники-бюджетники не мають права, а також не мають права самостійно визначати, в установі якого банку будуть відкриті їх зарплатні карткові рахунки, адже такий уповноважений банк буде визначено шляхом конкурсного відбору. Детальніше тут: https://buhgalter.com.ua/news/byudzhetniy-proces/kabmin-postanoviv-zarplatu-viplachuvati-u-bezgotivkoviy-formi/?utm_source=%D0%AD%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%20%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80&utm_campaign=44208732de-RSS_EMAIL_CAMPAIGN&utm_medium=email

На базі реабілітаційного відділення КНП "Міська дитяча клінічна лікарня м. Львова" реалізували благодійний проект "Книжкова палата". Зокрема, у стаціонарі лікарні створили бібліотеку, у якій є понад 1500 сучасних українськомовних книжок

Проект реалізувало київське товариство «Книгооборот» за сприяння Українського Культурного фонду. Зокрема "Книгооборот" для бібліотечного пункту безкоштовного надав 1580 сучасних українськомовних книжок, книжкові шафи, столи для читання, стільці, а також подарункові набори для дітей, в які входять блокноти, ручки, фломастери та футболки. Загальна вартість переданих для бібліотечного пункту книг та майна складає 260 тис грн.

"Тисячі діток знаходяться в медичних закладах, і вони можуть відчувати смуток, депресію, нестачу знань. Тому Український Культурний фонд і товариство "Книгооборот" придумали „Книжкову палату“. Це — бібліотеки, книжковий простір, де можна читати і відпочивати. Сьогодні ми офіційно відкрилися у Львові. Тут ми також будемо проводити різні майстер-класи та арт-терапії, сюди будуть приходити українські письменники. Література тут сучасна іноземна з перекладом на українську мову. Є і для дітей, і для підлітків, і навіть для батьків. Кожен зможе знайти щось для себе", — розповіла Крістіна Шитякова, PR-менеджерка "Книжкової палати".

Артем Чех — український письменник, журналіст, У 2007 році з книжкою «Цього ви не знайдете в Яндексі» став переможцем всеукраїнського конкурсу «Міській молодіжний роман». Лауреат Літературної премії Гоголя. Автор 9 прозових та нон-фікшн книжок.

Головний редактор проєктів “94 дні. Євромайдан очима ТСН” та “Війна очима ТСН”. Служив у лавах збройних сил України.

Лауреат премії отримає диплом та нагороду в розмірі 3000 євро від Польського Інституту у Києві, піврічне стажування у Польщі у 2020 році в рамках стипендіальної програми Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща GAUDE POLONIA від партнера премії — Національного центру культури (Варшава).

Літературна премія імені Джозефа Конрада-Коженьовського заснована 2007 року, вручається раз на два роки. Цього року премію вручили уже всьоме.

Премію присуджують українському письменникові віком до 40 років, незалежно від місця його проживання, прижиттєво, за прозову україномовну творчість, що порушує актуальні теми, змушує до рефлексії, розширює знання про інші культури. Журі оцінюватиме виключно прозову творчість кандидатів і не враховуватиме здобутки в поезії, драматургії та літературній критиці.

Як повідомлялось, цього року у фінал премії потрапили: Катерина Бабкіна, Ірина Цілик та Артем Чех. Лауреатами премії ставали: Катерина Калитко (2017), Софія Андрухович (2015), Таня Малярчук (2013), Наталка Сняданко (2011), Сергій Жадан (2009) і Тарас Прохасько (2007).

Журі Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України», який заснував і щорічно проводить Держкомтелерадіо, визначило переможців 2019 року. Про це повідомляє прес-служба відомства.

Гран-прі конкурсу присуджено ПП «Емма» за повне видання поезій та поетичних драматичних творів Тараса Шевченка «Кобзар», в оформленні якого використано малюнки художника Амвросія Ждахи.

У номінації «Моя країна» перемогу отримало видавництво «Генеза» за книжку С. Андрющенко та С. Железняк «Звичаї нашого роду. Традиції української кухні».

У номінації «Життя славетних» відзнаку отримало дослідження літературознавця Володимира Панченка «Повість про Миколу Зерова» (видавництво «Дух і Літера»).

Бестселером року стала книга спогадів українського державного діяча Володимира Горбуліна «Мой путь в зазеркалье. Не только путевые заметки», яка вийшла у ТОВ «Брайт Букс».

Також «кращими» книжками у різних номінаціях стали роман Леоніда Мосендза «Останній пророк» (ДП ДСВ «Либідь»), книга Алекса Хавра у перекладі Ольги Кожушко «А потім прийшов Цезар» (видавництво «Фабула») та «Мистецтво війни в ілюстраціях» Джесіки Гейґі у перекладі Марії Козиренко (видавництво «Фабула»), збірка Наталії Мазур «Забавлянки. Віршотворені ігри для спілкування з дитиною, пробудження, годування, купання, масажу», книга С. Курилова «Сам в океані» (ТОВ «Час Майстрів»), а також збірка вибраних творів одного з найважливіших українських поетів XX–XXI століть Тараса Федюка «Цеглина» (ТОВ «Видавництво «Навчальна книга – Богдан»).

Цього року для участі у конкурсі у 10 номінаціях надійшло 52 роботи від 17 видавців. За словами організаторів, конкурс проводиться з метою сприяння розвитку вітчизняного книговидання, удосконалення традицій вітчизняної книговидавничої справи, підвищення ролі книги в суспільстві, популяризації сучасних технологій її художнього оформлення та поліграфічного виконання.

З 14 по 17 листопада відбудеться фестиваль української культури в Польщі «Ukraina w centrum Lublina». Цього року у програмі заходу зроблений особливий акцент на українській літературі.

Фестиваль «Ukraina w centrum, Lublina» має на меті показати українську культуру в різних її проявах, спонукати місцеве населення до взаємного діалогу і творення багатокультурної мозаїки міста.

Фестиваль організовує «Фундація Духовної Культури Пограниччя». Члени фундації – це представники української меншини, українські студенти, мігранти та поляки, зацікавлені Україною.

В рамках фестивалю відбувається ряд інтерактивних подій: конкурс знань про Україну для учнів люблінських шкіл, міські ігри, майстер-класи з традиційного українського ремесла, а також jam-session для місцевих музикантів.

З нагоди святкування 450-річчя Люблінської унії, для дванадцятого фестивалю «Ukraina w centrum Lublin» організатори приготували цікаву програму. Заплановано 17 подій на 10 локаціях.

В рамках літературного блоку учасники зможуть відвідати презентації книг, а також подискутувати з авторами на суспільно важливі теми. Український письменник Марк Лівін розповість про життя дітей з хворобами зі спектру аутизму в контексті своєї книги «Рікі та дороги», що увійшла до каталогу «International Board on Books for Young People».Крім цього, проректор Українського католицького університету Мирослав Маринович дискутуватиме з місцевою інтелігенцією про актуальність постаті Митрополита Андрея Шептицького.

Окрім цього, на фестивалі представлять документальний фільм «Ukrainer. The movie. А хедлайнером музичної програми стане київський рок-гурт «Auditoria», солістом якого є пів фіналіст програми «Голос України» Дмитро Сомко.

Державний комітет України з питань телебачення і радіомовлення (Держкомтелерадіо) заборонив ввезення в країну з Росії ще 54 книжок через пропаганду держави-агресора.

"Держкомтелерадіо відмовило ТОВ "Якабу Трейд" у видачі дозволів на ввезення з території Російської Федерації 54 книг, у яких присутні ознаки пропаганди держави-агресора", - йдеться в повідомленні прес-служби відомства.

Зокрема, ознаки пропаганди виявлено у видавничій продукції ВАТ "Издательская группа "Весь" (Санкт-Петербург).

"У передмовах до 42 книг популярного індійського філософа Ошо (Пхагван Шрі Радніш) власник видавничої групи "Весь" у дусі імперської пропаганди возвеличує державу-агресора, розмірковуючи про генетичну вибірковість росіян і російської духовної культури", - йдеться в повідомленні.

Зазначено, що така сама пропагандистська передмова супроводжує і 12 інших книжок з психології, на ввезення яких на митну територію України Держкомтелерадіо не дало дозволу.

Нині в переліку заборонених для ввезення в Україну книжок 266 видань.

Книга «Я так бачу» від творчої майстерні «Аґрафка» отримала бронзову медаль на виставці переможців конкурсу «Найгарніші книги з усього світу» в Швейцарії.

Виставка переможців конкурсу «Найгарніші книги з усього світу» німецького фонду «Мистецтво книги» проходила в Люцерні (Швейцарія).

Народна казка «Рукавичка» тієї ж творчої майстерні вийшла в польському Wydawnictwo Dwie Siostry і була відібрана в список «Рекомендовано з-за кордону».

Нагадаємо, «Аґрафка» – це творчий і сімейний тандем художників Романи Романишин і Андрія Лесіва.

Український культурний фонд увійшов до Міжнародної федерації мистецьких рад та культурних агенцій – International Federation of Arts Councils and Culture Agencies (IFACCA). Про це повідомляється на сайті установи.

Згідно з повідомленням, це дозволить поглибити інтеграцію української культури у світовий контекст, налагодити міжнародні зв’язки, вдосконалити та підсилити конкурсні програми УКФ, звернути увагу світової спільноти на українські культурні події.

«Бачення Міжнародної федерації мистецьких рад та культурних агенцій – це світ, в якому процвітає мистецтво та культура, і їх визнають уряди та народи за внесок у суспільство», – зазначають в УКФ.

Вступ до IFACCA дає Українському культурному фонду можливість:

поглибити інтеграцію української культури у світовий контекст;

налагодити міжнародні зв’язки з іноземними організаціями у сфері культури;

звернути увагу учасників культурних процесів у всьому світі на українські культурні події;

наростити потенціал українського культурного та креативного секторів та отримати доступ до найновіших досліджень у сфері культури;

сприяти інституційному зростанню УКФ: професіоналізації співробітників, експертів та креативної спільноти;

вдосконалення та підсилення конкурсних програм УКФ;

сприяти пошуку партнерів для реалізації проектів міжнародного масштабу.

22-23 жовтня відбувся семінар для бібліографів «Основні напрями бібліографічної роботи: теорія і практика». Це вже третій семінар, організований НБУ імені Ярослава Мудрого, для ознайомлення з бібліографів України з новими напрацюваннями та ідеями, обговорення проблем пов’язаними з фаховою кваліфікацією та обміну досвідом.

У роботі семінару взяли участь близько ста фахівців з національних , наукових, регіональних, публічних міських бібліотек та бібліотек наукових установ і вищих навчальних закладів з 15 областей України.

З початком роботи учасників семінару привітала заступник генерального директора з наукової роботи НБУ імені Ярослава Мудрого Наталія Розколупа, яка відзначила важливість проведення таких зустрічей, які дають поштовх до створення та реалізації нових проектів.

Упродовж двох днів були проведені консультації, обмін досвідом, лекційні заняття, презентації бібліографічних посібників та презентовано три книжкові виставки.

Фахівці науково-бібліографічного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого познайомили учасників семінару з основними напрями та сучасними тенденціями розвитку бібліографічної діяльності.

Зокрема, завідувачка науково-бібліографічного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого Валентина Кононенко представила ґрунтовний огляд видавничо-бібліографічної діяльності бібліотек України впродовж двох останніх років. Наразі зведений каталог української книги, який є складовою українського бібліографічного репертуару, за два роки поповнився майже на 9 тисяч описів і зараз складає 44 тисячі описів, 2 тис. 700 із них із посиланнями на повні тексти.

Окрему увагу було приділено основним напрямкам розвитку рекомендаційної бібліографії, обговоренню особливостей традиційних та нових жанрів. Учасники семінару отримали практичні рекомендації та поради щодо написання рецензій на бібліографічні видання.

Завідувачка науково-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого Тетяна Богуш поспілкувалася з учасниками семінару на тему професійної компетентності бібліотечних фахівців, зокрема, представила аналіз стану кадрового потенціалу бібліотечної галузі, акцентувавши увагу на нових професійних вимогах до сучасного бібліотекаря та необхідності і готовності до змін та постійного фахового зростання.

Бібліографічну діяльність своїх бібліотек та досвід налагодження ефективної співпраці з користувачами бібліотеки представили фахівці Дніпропетровської ОУНБ ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія, Миколаївської ОУНБ Полтавської ОУНБ імені І. П. Котляревського, Херсонської ОУНБ, Тернопільської ОУНБ та Чернівецької ОУНБ ім. Михайла Івасюка.

Також фахівцями НБУ імені Ярослава Мудрого Надія Зайченко, Іван Порало, Жанна Роговець було представлено діяльність відділу інформаційного забезпечення органів влади та розкрито особливості здійснення інформаційного обслуговування користувачів бібліотек. Спеціалісти науково-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого познайомили учасників з існуючими сервісами та їх можливостями і перевагами для створення презентацій з якісним дизайном з урахуванням сучасних технологічних вимог. Було запропоновано огляд закордонних періодичних фахових видань та надано стислий аналіз кожного з них із визначенням особливостей їх використання професійній діяльності бібліографів.

Зацікавили учасників семінару презентації колег з Національної бібліотеки України для дітей - "Бібліотеки у соціальних мережах: огляд присутності, ефективність комунікації, Національної історичної бібліотеки України - «Краєзнавчий електронний мультиресурс «Історія міст і сіл України»: інформаційний та методичний аспекти»; Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського - «Всеукраїнський бібліотечний «Бібліографічний рейтинг» як іміджевий проект популяризації бібліографії».

Уважно була вислухана консультація з питань індексування видань бібліотечної тематики за УДК, від завідувача відділу класифікаційних систем Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова" Валентини Муравйової.

Цікава дискусія відбулася з головним бібліотекарем сектору енциклопедичних досліджень науково-дослідного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого Лідією Поперечною з питань термінологічної культури в бібліотечному виробництві. Як редактор проекту Українська бібліотечна енциклопедія, вона поділилася своїми спостереженнями за застосуванням бібліографами професійної термінології.

Таким чином, ця фахова зустріч вчергове підтвердила необхідність подібних заходів для бібліотечної спільноти та прагнення бібліотечних фахівців до професійного зростання.

Канадська письменниця Маргарет Етвуд та британська письменниця Бернардина Еварісто отримали Букерівську премію 2019 року.

Про це йдеться на сайті премії. Етвуд отримала нагороду за книгу «Заповіти» (The Testaments), продовження антиутопії «Розповідь служниці». Еварісто, яка стала лауреаткою завдяки роману «Дівчина, жінка, все інше» (Girl, Woman, Other), є першою чорношкірою володаркою Букерівської премії.

Це третій випадок в історії, коли нагороду поділили одразу двоє письменників. Переможниці поділять нагороду у розмірі близько 63 тисяч доларів між собою.

7-11 жовтня відбулася VIІ Всеукраїнська школа методиста «Сучасна публічна бібліотека: виклики, можливості, досягнення», організована Національною бібліотекою України НБУ імені Ярослава Мудрого, учасниками якої стали близько 50 бібліотечних фахівців національних, державних, обласних, районних і міських бібліотек з усієї України.

У рамках Школи Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого презентувала довідник «Сучасна публічна бібліотека від А до Я» – перше в Україні видання, що містить систематизовану інформацію про організацію роботи публічної бібліотеки, зокрема, в об’єднаній територіальній громаді (ОТГ). Довідник видано за фінансової підтримки Українського культурного фонду в рамках програми «Створюємо інноваційний культурний продукт».

Як наголосила генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Тамара Вилегжаніна, це видання насамперед скероване для практичного користування представникам органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, які відповідають за надання культурних послуг населенню, а також керівникам бібліотек та бібліотечним фахівцям. Оскільки функції сучасної бібліотеки, яка чуттєво реагує на потреби суспільства, значно розширюються та модифікуються.

Проект «Сучасна публічна бібліотека від А до Я» презентували заступник генерального директора з наукової роботи НБУ імені Ярослава Мудрого Наталя Розколупа та завідувачка науково-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого Тетяна Богуш. Матеріал у довіднику згруповано в чотирьох розділах, який представляє інформацію про публічні бібліотеки, бачення їх ролі в житті громади. Зокрема, наведені варіанти організації мережі публічних бібліотек, практичні поради та приклади організації планування та звітності, обліку бібліотечних фондів та надання бібліотечних послуг. Окрім того, у додатках подано зразки положень про публічну бібліотеку ОТГ, її структурний підрозділ, зразок колективного договору для бібліотек та інша корисна інформація. Видання вийшло друком загальним накладом 1020 примірників та поступово буде надіслано до кожної створеної ОТГ. Утім вже всі охочі можуть ознайомитися з текстом довідника на сайті Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого в Електронній бібліотеці "Культура України" (http://elib.nplu.org/)».

П’ятиденна програма VIІ Всеукраїнської школи методиста включала в себе розгляд нагальних питань, викликаних сучасним станом розвитку бібліотечної справи та потребами суспільства. Зокрема, це практичні питання організації бібліотечного обслуговування відповідно до Державних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні, оцінка діяльності публічної бібліотек, підвищення ефективності діючих моделей публічних бібліотек в умовах реформи децентралізації, кадровий менеджмент публічних бібліотек, інноваційні програми і формати заходів в бібліотеках, адвокаційна діяльність бібліотек тощо. Вже першого дня роботи Школи після виступу Ольги Данчевої, голови ГО «Товариство незалежних експертів», експерта DESPRO Швейцарсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні», присвяченого тенденціям соціальних змін та суспільної думки в сприйнятті реформи децентралізації, у тому числі визначенні соціальної ролі публічних бібліотек і проблем, з якими вони стикаються, відбулося активне обговорення порушених питань.

У форматі «Відкритий мікрофон» учасники Школи обговорили реальний стан розвитку бібліотечної справи в регіонах: організацію роботи бібліотек в ОТГ, проблематику формування фондів та фінансування, питання кадрової політики та інші важливі питання.

Окремий день роботи Школи був присвячений питанням методичної роботи публічних бібліотек. Він розпочався презентацією головного бібліотекаря науково-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого Світлани Кравченко, яка ґрунтується на аналізі методичної роботи у бібліотеках різних рівнів усіх регіонів України.

Зокрема, була окреслена здійснена експертно-діагностична оцінка методичної роботи, проведення підвищення кваліфікації кадрів та консультаційної роботи. У тому числі визначена проблематика, фактори ризику та напрямки вибудовування стратегії виходу з них. Зокрема, було відзначено зростання ролі обласної методичної служби, що може вплинути на розвиток діяльності публічних бібліотек ОТГ.

Учасники Школи представили реальний стан та проблеми бібліотек у регіонах в умовах здійснення адміністративно-територіальної реформи, а також поділились і позитивними прикладами, які мають стати в пригоді тим громадам, які щойно почали реорганізаційний процес або планують його розпочати.

Відбулося обговорення практичних результатів застосування партисипативних практик з метою створення EXCLUSIVE бібліотек; залучення та активну співпрацю органів місцевої влади, представників бізнесу, громадських об’єднань та волонтерів для досягнення дієвих результатів щодо функціонування публічних бібліотек та надання ними ексклюзивних послуг.

Заступником генерального директора з наукової роботи НБУ імені Ярослава Мудрого Наталією Розколупою були здійсненні роз’яснення та практичні поради щодо організації роботи публічних бібліотек та надання найрізноманітніших бібліотечних послуг відповідно до потреб місцевих громад, з урахуванням сучасних нормативно-правових актів, що регламентують бібліотечну справу. Зокрема, надана консультація щодо установчих документів бібліотек на підставі яких утворюється і діє бібліотека, а також визначаються індивідуальні особливості її правового статусу, порядок формування майна та управління бібліотекою, умови її реорганізації, відомості про відокремлені структурні підрозділи, тощо у процесі реформування місцевого самоврядування.

Завідувачка науково-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого Тетяна Богуш під час свого виступу акцентувала увагу на кадровому менеджменті у діяльності публічних бібліотек в умовах здійснення адміністративно-територіальної реформи. Зокрема, навела приклади фактичного кадрового стану бібліотек та їх потенціал. Окреслила зовнішні та внутрішні виклики з якими стикаються бібліотеки.

Учасники Школи ділилися цікавими напрямами інноваційної роботи в публічних бібліотеках. Була акцентована увага на визначені пріоритетності в роботі бібліотеки: орієнтир на постійне сучасне навчання бібліотекарів, професійне зростання, активна робота з грантовими програмами, налагодження комунікацій з представниками місцевої влади, бізнесу та волонтерами, генерація власних креативних ідей, дієва співпраця між бібліотеками, різноманітні форми співпраці зі студентами та іншими публічними бібліотеками – науково-практичні семінари, воркшопи, екскурсії по бібліотеках міста, корпоративне скайп-спілкування тощо (як приклад, проект бібліотек Львівської та Луганської областей - Бібліосhange «Бібліотека надихає», Школа бібліотечного журналіста, дистанційний курс «Бібліотека в цифровому середовищі, кросплатформенні сервіси та кросмедійний контент (м. Харків).

Окрему увагу було приділено напрацюванню практичних навиків налагодження співпраці із стейкхолдерами – визначення шляхів комунікації та налагодження зв’язків з представниками влади, партнерами, спонсорами та професійним середовищем. Учасники Школи розділились на чотири фокус-групи, кожна з яких підготувала стратегічний план налагодження каналів комунікації із стейкхолдерами - ЗМІ, представниками влади, колективом бібліотеки та місцевими підприємцями. Кожна із груп виклали свої стратегії та обмінялися цікавими і креативними ідеями.

Також фахівці начально-методичного відділу НБУ імені Ярослава Мудрого представили аналіз закордонних фахових видань, які містять корисну інформація практичного спрямування для використання, як спеціалізованих так і публічних бібліотек. Зокрема, це видання бібліотечного фахового спрямування, які знаходяться у відкритому доступі, з таких країн, як Франція, Велика Британія, Німеччина, Польща, Швеція, Данія, Фінляндія, Австралія, Тайвань, Китай, США, Грузії тощо. А також познайомили учасників Школи з існуючими сучасними сервісами для створення презентацій, які є необхідним та потужним інструментом репрезентації діяльності публічних бібліотек, їх напрацювань, досвіду та знань.

Учасники Школи мали можливість поспілкуватися з Дмитром Дроздовським - критиком, літературознавцем, письменником, головним редактором журналу «Всесвіт» з питань української літератури і її сучасного осмислення в ХХІ столітті. Провели зустріч з експертом з питань оцінки гендерного впливу Світланою Гаращенко та живу дискусію з архітектором Андрієм Бражником на прикладі ревіталізації бібліотечних просторів міста Києва. Доктор психології, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Антоніна Льовочкіна провела інтерактивну лекцію «Як не вигоріти на роботі та працювати із задоволенням», а голова Молодіжної секції УБА Вікторія Польова розповіла про участь української делегації у 12 Форумі молодих бібліотекарів Польщі у м. Познань та знайомство з роботою іноземних колег-бібліотекарів.

Окрім того, учасники Школи відвідали Американський дім, де ознайомились із структуруванням фахових просторів для спілкування, навчання й культурного обміну та поспілкувалися з Валентиною Пашковою, координатором американських центрів Посольств США в Україні, доктором історичних наук, членом Наглядової ради УБА.

Виступи учасників будуть опубліковані в збірнику матеріалів VIІ Всеукраїнської школи методистів.

Шведська академія (одна з королівських академій Швеції) назвала ім’я лауреата Нобелівської премії з літератури. В 2019 році ним став австрієць Петер Хандке. Нагороду, яку Нобелівський комітет не зміг вручити торік, отримає польська авторка Ольга Токарчук.

Після обіду 10 жовтня Нобелівський комітет у приміщенні Шведської академії назвав ім’я лауреата премії з літератури 2019 року – австрійського письменника Петера Хандке. Як заявив представник академії, його відзначили «за впливову роботу, яка з лінгвістичною майстерністю вивчає периферію та специфічність людського досвіду».

Але, окрім нагороди 2019 року, комітет мусив присудити і премію минулого року, оскільки в 2018 році присудження Нобелівської премії з літератури не відбулося.

Цю нагороду отримала польська письменниця з українським корінням Ольга Токарчук – «за наративну уяву, яка з енциклопедичною пристрастю зображує перетинання меж як спосіб життя».

Сьогодні, 7 жовтня Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого презентувала довідник «Сучасна публічна бібліотека від А до Я», яке є першим в Україні виданням, що містить систематизовану інформацію про організацію роботи публічної бібліотеки, зокрема, в об’єднаній територіальній громаді (ОТГ).

Довідник видано за фінансової підтримки Українського культурного фонду в рамках програми «Створюємо інноваційний культурний продукт». Презентація відбулася в рамках відкриття VIІ Всеукраїнської школи методиста, організованої НБУ імені Ярослава Мудрого, тож її учасниками стали близько 50 бібліотечних фахівців з усієї України, а також представники управління культури, національностей та релігії Київської ОДА. Як наголосила генеральний директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Тамара Вилегжаніна, видання насамперед скероване для практичного користування представникам органів місцевого самоврядування об’єднаних територіальних громад, які відповідають за надання культурних послуг населенню, а також керівникам бібліотека та бібліотечним фахівцям. Оскільки функції сучасної бібліотеки, яка чуттєво реагує на потреби суспільства, значно розширюються та модифікуються. «Сучасна публічна бібліотека має виступати об’єднавчим фактором громади, стати його соціокультурними та інформаційними центрами. І мета довідника - в доступній формі подати основну інформацію про публічну бібліотеку, яка допоможе організувати надання найрізноманітніших бібліотечних послуг відповідно до потреб місцевих громад, одночасно сприяючи підвищенню професійної компетенції бібліотекарів», - говорить Тамара Вилегжаніна. Презентуючи проект «Сучасна публічна бібліотека від А до Я», заступник генерального директора з наукової роботи НБУ імені Ярослава Мудрого Наталя Розколупа, зазначила, що при підготовці довідника, враховувалися насамперед питання та запити, які виникають у керівників ОТГ при здійсненні організації мережі публічних бібліотек. Зокрема, вона акцентувала увагу на варіантах організації мережі публічних бібліотек в об’єднаній територіальній громаді. «Головне, чим повинні керуватися органи місцевого самоврядування при виборі оптимального варіанта організації мережі публічних бібліотек – це надання якісних та доступних бібліотечних послуг жителям усієї громади», - підкреслила Наталя Розколупа. Завідувач науково-методичного відділу Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого Тетяна Богуш зауважила, що видання вийшло друком загальним накладом 1020 примірників. Тож поступово довідник буде надіслано до кожної створеної ОТГ. Утім вже всі охочі можуть ознайомитися з текстом довідника на сайті Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого в Електронній бібліотеці "Культура України" (http://elib.nplu.org/)». Загалом матеріал у довіднику згруповано в чотирьох розділах, який представляє інформацію про публічні бібліотеки, бачення їх ролі в житті громади. Зокрема, наведені варіанти організації мережі публічних бібліотек, практичні поради та приклади організації планування та звітності, обліку бібліотечних фондів та надання бібліотечних послуг. Окрім того, у додатках подано зразки положень про публічну бібліотеку ОТГ, її структурний підрозділ, зразок колективного договору для бібліотек та інша корисна інформація. Вперше довідник «Сучасна публічна бібліотека від А до Я» був представлений на Х Львівському міжнародному бібліотечному форумі у межах 26 BookForum, який відбувся 18-21 вересня у місті Львові.

Шановні колеги! Раді повідомити Вам, що Науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого відкриває власну сторінку у facebook. Це дозволить нам активніше спілкуватися, обмінюватися думками, ділитися досвідом та цікавою інформацією. Приєднуйтесь до нашої спільноти!!!!!

За фінансової підтримки Українського культурного фонду (УКФ) Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого презентує

довідник «Сучасна публічна бібліотека від А до Я» .

Довідник містить систематизовану інформацію про організацію роботи публічної бібліотеки, зокрема в об’єднаній територіальній громаді.

Знайомтесь, опрацьовуйте, використовуйте!

Впевнені, що представники органів місцевого самоврядування, методичні центри, фахівці бібліотечної справи знайдуть відповіді на питання, які їх турбують під час розбудови публічних бібліотек в умовах децентралізації.

Довідник представлено в Електронній бібліотеці “Культура України” на офіційному сайті НБУ ім. Ярослава Мудрого /Режим доступу: http://elib.nplu.org/index.html.

Компанія Xiaomi випустила ексклюзивну 3D-книжку зі сценами із фільмів про Гаррі Поттера. Про це повідомляє сайт mydrivers.

У книжці відображено 70 сцен із фільмів, які відбуваються на п’яти основних локаціях: у головному замку, вежі, селі Гоґвортс, у лісі та на стадіоні для квідичу. Всього книжка складається з більш ніж 1000 частин. Деякі з них можна переміщувати, наприклад відкривати двері й вікна будівель, а для окремих сцен необхідні 3D-окуляри.

Розміри видання у розкладеному вигляді становлять майже один квадратний метр — 1089×867 мм, а в складеному — 242×289×60 мм.

Книжка коштує близько 47 доларів.

В Україні побачила світ перша книжка для дітей з дислексією. Про це на своїй сторінці у фейсбуку написала письменниця Катерина Єгорушкіна. Її книжка на екотемтаику «Арчі» надрукована спеціально розробленим та випробуваним шрифтом Antidyslexia.

Дислексія – це нездатність або труднощі з оволодінням навичками читання текстів, не пов’язані з інтелектуальним потенціалом людини. Існує кілька видів дислексії, зокрема – оптична. При ній порушується сприйняття подібних літер, зокрема плутаються Г-Т, Б-Ь та інші. Спеціальний шрифт може допомогти дитині не плутати літери і читати книжку.

«Кілька років тому я побачила фільм “Зірочки на землі” про хлопчика, який мав труднощі з навчанням: літери стрибали перед його очима, плуталися і ставали тривимірними. Фільм дуже світлий, раджу подивитися, – пише Катерина Єгорушкіна. – Виявляється, від 10 до 20 відсотків людей мають труднощі з розпізнаванням візуальних символів. Тож я дуже тішуся, що літери моєї казки про екосвідомого песика Арчі тепер не стрибатимуть, а сприйматимуться легко».

Ініціатор проекту – канадський видавець Алекс Мінтц.

Уряд має намір змінити порядок розрахунку розмірів посадових окладів для бюджетників.

На сьогодні більшості працівників бюджетної сфери рахують зарплату на основі ЄТС, затвердженої постановою КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 (далі - постанова № 1298). Суть ЄТС полягає у диференціації розмірів посадових окладів працівників бюджетної сфери залежно від освітньо-кваліфікаційного рівня, складності та відповідальності виконуваної роботи. Водночас рівень зарплати працівників бюджетної сфери у порівнянні з іншими галузями економіки залишається низьким.

Тож у Мінсоцполітики вирішили, що тарифні коефіцієнти для висококваліфікованих працівників потребують перегляду.

Аби підвищити рівень оплати праці працівників бюджетної сфери, а також зменшити "зрівнялівку" в оплаті праці працівників на рівні мінімальної зарплати, запропонували із 01.01.2020 р. установити мінімальний посадовий оклад (тарифну ставку) працівника 1-ґо тарифного розряду ЄТС у розмірі не менше 50% від розміру мінімальної зарплати. Наразі ж розмір посадового окладу працівника 1 тарифного розряду складає розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що менше аніж 50% мінімальної зарплати. Для цього уже напрацьований проект постанови КМУ. Ним же пропонують викласти у новій редакції ЄТС. Подробиці: https://buhgalter.com.ua/news/trudovi-vidnosini/uryad-mozhe-zbilshiti-zarplati-v-byudzhetniy-sferi-z-2020-roku/?utm_source=%D0%AD%D0%BA%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0%20%D0%A4%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80&utm_campaign=e3d15922f5-RSS_EMAIL_CAMPAIGN&utm_medium=email

Національна бібліотека Ізраїлю отримала останню частину рукописів чеського письменника єврейського походження Франца Кафки. Про це повідомляє The Guardian.

Йдеться про три чорнових варіанти оповідання Кафки «Весільні приготування в селі». Це зошит, у якому він практикував іврит, сотні особистих листів друзям, дорожні журнали і малюнки. Частина з них ніколи не була опублікована.

Рукописи Кафки зберіг його близький друг Макс Брод. Захворівши на туберкульоз, Кафка віддав йому свої чернетки та листи і попросив їх знищити. Після смерті Кафки у 1924 році Брод зрозумів, що не зможе виконати прохання друга та вивіз рукописи з окупованої Чехословаччини до Ізраїлю.

Пізніше Брод опублікував багато творів Кафки, але частина залишалася неоприлюдненою. Чоловік помер у 1968 році, а частину його «кафкіанського архіву» вкрали та намагалися продати в Німеччині. Національна бібліотека Ізраїлю з 2008 року намагалася повернути всю колекцію рукописів Кафки.

«Національна бібліотека вимагала передачі архіву їй, тому що цього хотів Брод. Ми розпочали процес, який зайняв 11 років, поки ми не закінчили його два тижні тому», — сказав голова бібліотеки Девід Блюмберг.

Працівники бібліотеки планують оцифрувати отримані рукописи Кафки до кінця року та зробити їх доступними для громадськості.