Бібліотечному фахівцю

Вийшла нова книга від Ліни Костенко – «Скіфська Одіссея”. Про це йдеться у повідомленні, розміщеному на сторінці письменниці у Фесбуці.

Як повідомляє ukrinform.ua, автором ілюстрацій нової книги Ліни Костенко став відомий миколаївський художник, винахідник геліографіті (просторового малювання вогнем зниклих об’єктів архітектури) Володимир Бахтов.

Лауреатом Премії імені Василя Стуса 2020 року став український кінорежисер, актор театру та кіно Ахтем Сеітаблаєв. Члени журі оголосили ім’я лауреата під час урочистої церемонії, яка відбулася 12 вересня у Києві.

Ахтем Сеітаблаєв зазначив, що дізнавшись свого часу історію життя Василя Стуса, був вражений його мужністю. А ще любов’ю поета до своєї землі та його віршами.

“Я й досі не уявляю, як йому вдалося перебороти свій страх перед молохом радянської влади, – сказав цьогорічний лауреат Премії імені Василя Стуса. – Можливо, він знайшов ці сили в собі, бо вірив у те, що робив і створював, вірив, що, попри все, він не сам у своїй боротьбі, що є люди, які його підтримують, люди, яким не все одно… Люди, для яких є різниця між творенням і руйнуванням. Люди, яким важливо, які назви мають вулиці, на яких живуть їхні діти та батьки, навіть якщо вони освітлені й заасфальтовані. Люди, які знають різницю між рідним і ворожим. Люди, які з великою гідністю і мужністю відстоюють свої сенси та цінності. Багатьом із нас сьогодні значно легше жити та боротися за свою гідність, за життя своєї землі та своїх дітей тому, що був і є Василь Стус, що серед нас і сьогодні літає Птах його душі”.

Ахтем Сеітаблаєв отримав диплом, грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим. Нагороду йому вручив декан Києво-Могилянської Бізнес-Школи Олександр Саврук.

Нагадаємо, що Премія імені Василя Стуса була заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком (1928-2014). Її щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції.

Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво “Дух і Літера” взяли на себе справу продовження цієї ініціативи.

Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських інтелектуалів – письменників, журналістів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів. Налічує 128 членів і є одним із 146 національних центрів Міжнародного ПЕН. Є співзасновником Премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова та імені Георгія Ґонґадзе, а також Харківської літературної резиденції.

11 вересня в Ужгороді, під час «Чендей фесту 2020», нагородили лауреатів ІІІ Всеукраїнського літературного конкурсу малої прози імені майстра новели, автора сценарію до фільму “Тіні забутих предків” Івана Чендея.

У номінації «Мала проза» перемогу здобули:

1 премія – Ольга Деркачова (Івано-Франківськ) за оповідання «Вода».

2 премія – Олена Миклащук (Хмельницький) за оповідання «Чорний ангел», Віктор Полянецький (Кропивницький) за оповідання «Над кручею».

3 премія – Андрій Кириченко (Біла церква) за оповідання «Подруга», Тетяна П´янкова (Івано-Франківськ) за оповідання «Пташечка», Вероніка Калитяк (Івано-Франківськ) за оповідання «Гарячий віск».

У номінації «Чендеєзнавство» (вивчення життя і творчості Івана Чендея) лауреатами стали:

1 місце – Роксолана Жаркова (Львів) за науково-публіцистичний аналіз «Чи-(я) – Музика?».

2 місце – Антоніна Царук (Кропивницький) за нарис «Осердя художнього світу Івана Чендея».

3 місце – Ольга Брюховецька (Київ) за нарис «Леді зникає: травматична пам´ять колективу у фільмі «Тіні забутих предків», Наталія Мрака (Львів) за нарис «Психопоетика Івана Чендея».

Особливі відзнаки журі конкурсу також отримали: «Кращий твір юного автора» – Аліна Шевченко за оповідання «Подорож до центру Землі», «Блискуче висвітлення гострої соціальної тематики» – Сергій Добош (Київ, Ужгород) за оповідання «Підвал», «Блискуче висвітлення гострої соціальної тематики» – Денис Донець (Одеса) за оповідання «Конвеєр», «Віртуозне володіння словом та художніми засобами» – Володимир Святненко (Київ) за оповідання «Вигнанець».

Загалом цьогоріч на поштову скриньку надійшло понад 190 текстів з різних куточків України та з-за кордону.

До складу журі конкурсу увійшли: доктор філологічних наук, чендеєзнавець Сидір Кіраль, професор Київського університету ім. Б. Грінченка Микола Васьків, донька Івана Чендея, вчителька української мови та літератури Марія Чендей-Трещак, письменники Павло Вольвач, Олександр Гаврош, Сергій Федака, журналістка та аналітикиня Галина Плачинда.

Проєкт «Чендей Фест 2020» реалізується в межах партнерської програми «Культура.Туризм. Регіони» Українського культурного фонду, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» (КЕУ) та Офісу розвитку малого та середнього підприємництва (SME.DO) при Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

За підтримки Управління у справах культури, молоді та спорту Ужгородскої міської ради та БО “Міжнарордний благодійний фонд імені Івана Чендея”.

Білоруське агентство БЕЛТА (belta.by) 10 вересня повідомило, що в Гомельській області 10 – 12 вересня відбудеться XV Міжнародний фестиваль-свято “Славянские литературные дожинки”, в яких візьмуть участь «письменницькі делегації» з Росії та України. «Участие в мероприятиях подтвердили делегации региональных структур и Союза писателей России, а также Союза писателей Украины и Международного союза писателей и мастеров искусств», — говориться у повідомленні.

З цього приводу заявляю, що Національна спілка письменників України не має абсолютно ніякого відношення до вищевказаного «фестивалю-свята», організованого лукашенківською Спілкою письменників. Національна спілка письменників України чітко стоїть на державницьких позиціях, відстоюючи українську культуру перед новітніми викликами і загрозами. Ми жодним чином не контактуємо як мінімум з 2014 року ні з лукашенківською Спілкою білоруських письменників, ні з жодною з російських.

Також повідомляю, що в Україні зареєстрована т.зв. «Спілка письменників України», діяльність якої, на нашу думку, є антиукраїнською. З цього приводу згідно з рішенням Секретаріату Національної спілки письменників України від 7 липня ц.р. ми звернулися до Міністерства юстиції України і СБУ з заявами про необхідність розслідування діяльності цієї псевдоструктури.

На жаль, відповіді, які надійшли з цих державних відомств, є, по суті, формальними відписками. Цілком вірогідно, що згаданий в інформації білоруського державного агентства «Союз писателей Украины» і є т.зв. «Спілкою письменників України», з приводу антиукраїнської діяльності якої ми зверталися до Мін’юсту і СБУ.

Закликаємо відповідні державні структури належним чином відреагувати на факт участі «Союза писателей Украины» у лукашенківському форумі спільно з «Союзом писателей России».

Михайло Сидоржевський, голова Національної спілки письменників України.

Нещодавно були оголошені результати конкурсу «Художній переклад» від програми Європейського Союзу «Креативна Європа». Цього року підтримку отримали Видавництво Старого Лева та Nebo BookLab Publishing. В рамках цього конкурсу видавництва отримають фінансування на переклад, видання та промоцію збірок творів високоякісної європейської літератури в Україні впродовж 2021-2022 років.

Проєкт «8 шляхів до емпатії» від Видавництва Старого Лева має на меті розповісти дітям про важливість емпатії та прийняття відмінностей кожної людини. Для цього для перекладу та публікації було обрано 8 книг на дану тему від авторів дитячої літератури з Великої Британії, Франції, Бельгії, Швеції та Норвегії.

Nebo BookLab Publishing буде реалізовувати проєкт «Бібліотека пригод», який також націлений на дітей та підлітків. Видавництво планує перекласти ряд відомих пригодницьких книг класичної європейської літератури та оформити їх разом з українськими ілюстраторами у сучасному стилі, щоб таким чином зацікавити та залучити українську молодь до високоякісної літератури.

Всього цього року на конкурс було подано 173 заявки та запропоновано 1169 перекладів/книг від 907 авторів.

З них — 138 робіт лауреатів Літературної премії Європейського Союзу. Дізнатися більше інформації про переможців конкурсу у 2020-му році та ознайомитися з загальною статистикою за всі роки діяльності програми ЄС «Креативна Європа» в Україні можна буде на вебінарі «Художній переклад: результати та досвід українських заявників», який відбудеться 21 вересня. Реєстрація за посиланням: https://forms.gle/1DbPRbJZ8RuqztJ17

Міністерство фінансів погодило перерозподіл 19,367 млн грн на закупівлю книжок для поповнення бібліотечних фондів. Як повідомляє chytomo.com, про це повідомляє директорка Інститут книги Олександра Коваль на своїй сторінці у facebook.com.

Тепер загальний бюджет програми закупівель становить 47,926 млн грн. 19,367 млн перерозподілили з програми створення Української цифрової бібліотеки, бета-версія якої тестується в цьому році й буде запущена вже у 2021.

«За кошти програми будуть закуплені книжки для 603 бібліотек з усіх регіонів України, відібраних за критеріями спроможності бібліотеки вести активну роботу з читачами й забезпечити належний книгообіг. Списки бібліотек ми отримали з обласних департаментів культури. Після їх перегляду виявилося, що 21% запропонованих бібліотек не відповідають нашим критеріям відбору, тому список довелося скоротити», – розповіла в коментарі для Читомо очільниця УІК.

За словами Олександри Коваль, кожна бібліотека отримає від 400 до 600 примірників книжок – по одному кожної назви. Але дитячі бібліотеки отримають лише книжки для дітей, а ті, які обслуговують і дорослих, і малих читачів, отримають видання для всіх вікових категорій.

Детальніше тут: https://www.chytomo.com/biudzhet-na-zakupivliu-knyzhok-do-bibliotek-zris-na-19-mln-hryven-uik/

Український інститут книги на підставі пропозицій структурних підрозділів з питань культури обласних, Київської міської державних адміністрацій сформував та затвердив перелік відібраних бібліотек, які отримають книжкові видання для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році. Всього книжкові видання отримають 603 бібліотеки України. Повний список бібліотек знаходиться тут:https://bit.ly/2R4fpQY .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2020 р. № 1035-р схвалено КОНЦЕПЦІЮ реформи фінансування системи забезпечення населення культурними послугами.

З текстом Концепції можна ознайомитись на сайті ВР України тут:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1035-2020-%D1%80#Text

У Дрогобичі відбулася п’ята урочиста церемонія нагородження лауреата однойменної Міжнародної премії.

Цьогоріч найвищу відзнаку в галузі гуманітаристики отримав доктор історичних наук,професор кафедри історії України Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк. Нагороду присудили за монографію «Маленький дорослий: Дитина й дитинство в Гетьманщині ХVІІІ ст.».

Директор Міжнародного фонду Івана Франка Ігор Курус зазначив, що, окрім грошової винагороди,лауреат премії отримав золоту медаль та диплом.

Довідка. Міжнародну премію імені Івана Франка започатковано Міжнародним фондом Івана Франка у 2015 році. Її заснував онук українського письменника Роланд Франко.

Лауреатами премії були: у 2016 році – Любомир Гузар, Верховний Архієпископ-емерит Української Греко-Католицької церкви, кардинал Католицької церкви; у 2017 році – професор Віденського університету, президент Міжнародної асоціації україністів Міхаель Мозер та академік, почесний професор Львівського національного університету імені Івана Франка Олег Шаблій; у 2018 році – професорка Українського католицького університету (Львів) та Українського вільного університету (Мюнхен) Ярослава Мельник і доцент кафедри Східноєвропейської історії Гельсінського університету Йоганнес Ремі і у 2019 році – докторка філології Міланського університету Марія Грація Бартоліні (Італія).

Президент України Володимир Зеленський доручив КМУ розробити низку заходів, які сприятимуть підтримці сфери культури, охороні культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму України.

З текстом указу «Про заходи щодо підтримки сфери культури, охорони культурної спадщини, розвитку креативних індустрій та туризму» за № 329/2020 можна ознайомитись тут:

https://www.president.gov.ua/documents/3292020-34717

Напередодні Дня незалежності України МКІП підготувало новий випуск інформаційного дайджесту "Культура і регіони". Окрім стандартного набору цікавих новин та можливостей, в дайджесті можна знайти спеціальну сторінку, яка у цифрах розкаже про дещо цікаве.

Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/11jG_r2-MnqFAnuVQsSb-EldlpgjKKOr5/view

Книжковий ярмарок «Форум видавців у Львові» у 2020 році скасовано, проте 16-20 вересня в онлайн форматі відбудеться літературний фестиваль 27 Львівський міжнародний BookForum. Про це повідомляє офіційний сайт «Форуму видавців» bookforum.ua.

Цю відзнаку у 2005 році заснували Волинське товариство «Світязь» і ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України та міжнародних громадських організацій.

З 1 листопада 2014 року засновником цієї премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (президент Сергій Дзюба), котра об’єднує 157 відомих письменників, перекладачів, журналістів та науковців із 57-ми держав світу.

Цього року надійшло понад 750 пропозицій з України та закордону. Зокрема, кандидатуру письменника, публіциста Михайла Сидоржевського на здобуття премії висунула Міжнародна літературно-мистецька Академія України.

Отже, названо цьогорічних лауреатів. Ними стали:

Письменник, публіцист, голова Національної спілки письменників України, головний редактор «Української літературної газети» Михайло Сидоржевський (м. Київ) – за значну творчу діяльність;

Поет, прозаїк Віктор Терен (м. Київ) – за книгу віршів «Жити» та роман «Ворожіння на ягнятку»;

Письменниця Леся Степовичка (м. Дніпро) – за двотомник прози «Німці в городі» та багатолітнє редакторство в літературно-мистецькому і публіцистичному часописі «Січеслав»;

Директор видавництва «Рідна мова» Василь Гусак (м. Київ) – за значний внесок у розвиток українського книговидання, любов до книги та популяризацію української і зарубіжної літератури в Україні;

Український художник, графік, мистецтвознавець, поет, перекладач Святослав Гординський (США) (посмертно), український письменник, перекладач, критик, режисер Ігор Костецький (Німеччина) (посмертно), науковець (філолог, славіст, україніст), педагог та видавець Олекса Горбач (Німеччина) (посмертно)

Ознайомитись із повним списком переможців можна тут:https://litgazeta.com.ua/news/nazvani-laureaty-mizhnarodnoi-literaturnoi-premii-imeni-hryhoriia-skovorody-sad-bozhestvennykh-pisen-za-2020-rik/

#МКІП та Кабінет Міністрів України визначили керівні принципи, шляхи, завдання і строки формування та реалізації державної політики, спрямованої на створення нового та ефективного механізму фінансування сфери культури.

Основні завдання реформи:

📍формування моделей фінансування культурних послуг, які надаються державними і комунальними закладами культури

📍оновлення системи оплати праці працівників сфери культури

📍створення можливостей для розвитку соціокультурної інфраструктури на регіональному та місцевому рівнях

📍впровадження проєктного підходу для формування конкурентних ринків культурних послуг

📍впровадження механізму державно-приватного партнерства для реалізації інвестиційних проектів у сфері культури

📍поширення застосування інших інструментів фінансування сфери культури

Строк реалізації концепції – 2020-2025 роки.

Презентація концепції тут: https://bit.ly/328kc8W

Культурно-видавничий проєкт chytomo.com представив онлайнвітрину з книжковими новинками «Від Книжкового Арсеналу до Book Forum». На вітрині вже можна ознайомитися із 560 виданнями, що вийшли з лютого 2020-го року або ще вийдуть до вересня.

Свої новинки на вітрині презентували 62 українські видавництва. Вітрина буде оновлюватися.

Найкраще представлені рубрика Нон-фікшн (122 книжки) та Дитяча проза і поезія (104 книжки). При цьому для пошукової зручності Дитячий нон-фікшн та Дитячі ігрові книжки цьогоріч виділені в окремі розділи.

Традиційно найменше книжок у рубриці Поезія (9).

Помітно менше книжок, ніж торік, стало у рубриках Української художньої літератури та Зарубіжної художньої літератури. До Книжкового Арсеналу 2019 вийшло більше книжок у цих рубриках, ніж цього року до Книжкового Арсеналу та Book Forum разом.

Також вперше на Вітрині новинок Читомо представлена рубрика Аудіокнижки, де вже незабаром можна буде прослухати аудіоуривки, оскільки цей напрямок почав розвиватися в Україні.

Користувачі Вітрини новинок можуть ставити сердечка улюбленим книжкам, і видання, які отримають їх найбільше сердечок, опиняться у рубриці «Найбільше чекають».

Тим часом під буковою «Ч» читачі зможуть знайти книжки, які особливо рекомендує для прочитання редакція Читомо.

Видавці, які ще не подали інформацію про свої книжки, але хотіли б представити їх на Вітрині, можуть писати Читомо на адресу vitryna.chytomo@gmail.com.

Канадськa недержавнa організація «Українсько-єврейська зустріч» та ГО «Форум видавців» (Львів, Україна) з приємністю оголошують короткий список премії «Зустріч: Українсько-єврейська літературна премія» ™ 2020 року.

До короткого списку у перший рік присудження Премії увійшли книги:

«Бабин Яр. Голосами», Маріанна Кіяновська, 2017 рік (Видавництво «Дух і Літера», м. Київ)

«Вічний календар», Василь Махно, 2019 рік (Видавництво Старого Лева, м. Львів)

«Історія, варта цілого яблуневого саду», Максим Дупешко, 2017 рік (Видавництво 21, м. Чернівці)

«Мій дід танцював краще за всіх», Катерина Бабкіна, 2019 рік (Видавничий дім «Комора», м. Київ)

«Учителька німецької», Ірина Власенко, 2019 рік (Видавництво «Юніверс», м. Київ)

Переможець отримає грошову винагороду у розмірі 6000 євро: автор – 4000 євро, видавець — 2000 євро. 4 фіналісти отримають винагороду по 250 євро кожен.

Премія «Зустріч» покликана спиратися на спільний багатовіковий досвід українців і євреїв, що знайшов вираження у друкованому слові. Премія від 2020 року присуджується щорічно за найвпливовіший твір художньої й документальної літератури (почергово), що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства й втілюючи девіз «Наші історії неповні одна без одної».

Церемонія вручення Премії «Зустріч» відбудеться у вересні 2020 року на 27 Львівському міжнародному BookForum.

Комітет Бухарестської філії Союзу українців Румунії (СУР) провів у режимі онлайн літературний вечір «Українські поети Бухареста».

Голова Бухарестської філії СУР Михайло Трайста зачитав вітання Голови Союзу Українців Румунії, депутата Румунського парламенту Миколи Мирослава Петрецького, а потім представив аспекти з життя і літературної творчість українських поетів Бухареста: Івана Ковача, Михайла Михайлюка, Миколи Корсюка, Івана Непогоди та Степана Ткачука.

Про роль літератури як «місток між двома культурами», розповів румунський літературний критик Дай Йоан Марта.

Румунські письменники та поети: Крістіан Гіка, Магда Беческу, Дан Йоан Марта, Тудорел Чоботару, Штефан Апостол, Андрада Інгріт Маран та Кетелін Кодру прочитали уривки з власних творів.

Шановні колеги!

Запрошуємо бібліотечну молодь взяти участь у конкурсі фотографій від Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації.

Всіх членів Асоціації запрошуємо голосувати та коментувати світлини учасників тут: https://www.facebook.com/pg/MolodUBA/photos/?tab=album&album_id=3452668574753395

Молоді в сучасному світі важко полюбити книжку. Навколо стільки спокус – комп’ютерні ігри, соціальні мережі, телевізор та багато чого іншого. Отже, часу на книгу майже не залишається. Проте, на наш погляд, книжки є основою для розвитку людини і часто книжкові герої стають прикладом для наслідування. Тому, незважаючи на карантинні умови роботи бібліотек, Молодіжна секція Української бібліотечної асоціації проводить цьогорічний конкурс фотографій на тему - «Книжкові герої серед нас».

Ми впевнені, у вас є книжковий фаворит! Надсилайте фотографії, зроблені в бібліотеці чи під час бібліотечних заходів, які демонструють вашого улюбленого книжкового героя.

ГОЛОВНА УМОВА – Ви та книга маєте бути присутнім на фотографії. ПРАВИЛА ФОТОКОНКУРСУ:

1. Кожна робота приймається в електронному вигляді у форматі JPEG, мінімальний розмір фото від 800 Кб. Файли необхідно надсилати на електронну адресу керівника проекту Ірині Назаровій (Костопільська централізована система публічно-шкільних бібліотек) irunanazarova@gmail.com.

2. Кількість робіт від одного учасника – не більше 3-х (трьох).

3. Участь у конкурсі можуть взяти тільки дійсні члени УБА віком до 35 років.

4. Термін закінчення прийому робіт – 31 серпня 2020 року.

5. Окрім фото необхідно надіслати інформацію про учасника конкурсу: ПІБ, номер членського квитка УБА, місце роботи, посада, контактний телефон, e-mail.

6. Зазначте тему фотосесії, напишіть, якого книжкового героя ви представляєте, а також автора і назву книги.

7. Пам'ятайте про авторські права! (обов’язково вкажіть ім’я автора фото)

Фотороботи, які пройдуть попередню модерацію, будуть доступні для всіх на сторінці МС УБА у Facebook, де відповідно буде відбуватись відкрите голосування. Обиратиметься три фото, що стануть переможцями у конкурсі і отримають цінні призи від МС УБА. Також традиційно, 12 фото адміністрація секції відбере для створення календаря.

Визначення переможців конкурсу відбудеться в період з 1 вересня по 15 вересня 2020 (включно).

Організатори мають право використовувати отримані на конкурс роботи з метою популяризації інших проектів Молодіжної секції УБА та створення фотобанку Секції

Український культурний фонд реалізовує проєкт Чарівний світ. UA, мета якого популяризувати міфічних створінь України.

"Проєкт Чарівний світ.UA – унікальний, адже в історії України вперше здійснюється комплексна візуалізація та діджиталізація пантеону героїв української міфології.

Автори проєкту впевнені, що використання героїв української міфології в різних секторах – культури, мистецтва, туризму сприятиме розвитку позитивному іміджу країни за кордоном", – йдеться в пресрелізі для "Української правди життя".

Восени 2020 року, в Україні з’явиться навчально-розважальний мобільний додаток для дітей, героями якого стануть українські міфологічні персонажі.

"Діти зможуть познайомитися з образами та легендами персонажів і "оживити" героїв Чарівного Світу, побачивши їх у власній кімнаті завдяки технології доповненої реальності (AR).

Завдання проєкту – показати зростаючому поколінню багатство української міфології й надати йому власних, українських, героїв, адже зараз через смартфони діти споживають переважно іноземний ігровий та культурний контент", – кажуть автори проєкту.