Бібліотечному фахівцю

Книгу “Справа Василя Стуса” Вахтанга Кіпіані рекомендує до прочитання Міністерство культури та інформполітики. Розповсюдження цієї книги без дозволу політика Віктора Медведчука заборонив столичний суд 19 жовтня.

Про це на своїй сторінці у Facebook написав міністр культури Олександр Ткаченко.

“Творець “темників” вирішив знову виступити у звичній для себе ролі цензора та на допомогу йому прийшов український суд. Якими б емоційними не були вислови автора, але тепер про роль кума Путіна у справі засудження радянською системою українського письменника знатимуть у рази більше людей”, – зазначив він, додавши, що Міністерство культури рекомендує до прочитання цю книгу.

Книжка «Найкращі дні в році» письменниці Оксани Лущевської та ілюстраторки Тані Горюшиної увійшла до каталогу рекомендацій від Swedish Art Council (Kulturrådet). Усього до переліку потрапили близько 120 дитячих книжок.

У 2019 році Горюшина презентувала книжку у шведських школах, бібліотеках та інтернаціональній школі Стокгольму у межах програми «Дитячий тиждень книги Barnboksveckan».

Книжку для дітей ілюстраторка читала шведською (Årets bästa dagar), англійською (Best days of the year) та українською («Найкращі дні в році»).

Каталог дитячих та підліткових книжок створюють уже понад 20 років. Тут представлені книжки, що вийшли минулого року на території Швеції. Відбір здійснює рада у складі експертів з дитячої та підліткової літератури.

Детальніше тут: https://chytomo.com/ukrainska-dytiacha-knyzhka-uvijshla-do-katalohu-shvedskoi-rady-mystetstv/

Війна проти реальності триває і ми маємо знати про це – так представив свою останню книгу британський письменник Петро Померанцев. Називається вона “Це не пропаганда” і саме за неї, як повідомляє tsn.ua, Померанцев днями отримав авторитетну премію Гордона Бьорна. Письменник українського походження певен: інформаційні війни стають важливішими за фактичні.

Лауреатом головної літературної нагороди Центральної Європи Angelus став словенський письменник Горан Войнович.

Ґоран Войнович отримав нагороду за книжку «Югославія, моя батьківщина» (Moja Jugosławia, Wydawnictwo Akademickie SEDNO), польський переклад якої виконала Джоанна Поморська. Твір розповідає про події Югославської війни та її наслідки вустами підлітка, а згодом — дорослого чоловіка.

«У часі історичних потрясінь і політичних конфліктів буває нелегко визначити, де батьківщина, а де чужа територія, хто друг, а хто ворог. Особливо складно осмислити ці речі підліткові. Надто коли батька, якого вважав захисником і героєм, оголошено воєнним злочинцем і в одну мить руйнується звичний, такий теплий і затишний світ, коли втрачаєш одразу все: друзів, сім’ю, батьківщину», – говориться в анотації до роману.

Українською мовою книжка перекладена Тетяною Омельченко й вийшла у «Видавництві Старого Лева».

Літературна нагорода Центральної Європи Angelus — літературна відзнака, яку вручають щороку, починаючи із 2006-го, за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою минулого року. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія).

Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.

Нагородою є чек на 150 тис. злотих (понад 40 тис. доларів). і статуетка авторства вроцлавської різьбярки. Починаючи із 2009 року нагороджують також і перекладача книжки-лауреата. Якщо ж нагороду отримує польський письменник, журі обирає найкращого перекладача однієї з іноземних книжок.

Лауреатами премії ставали українські письменники: Юрій Андрухович (2006, Dwanaście kręgów, перекл. Катажина Котинська), Оксана Забужко (2013, Muzeum porzuconych sekretów, перекл. Катажина Котинська) та Сергій Жадан (2015, Mezopotamia, перекл. Міхаель Петрик і Адам Поморський).

Книгу "Справа Василя Стуса", в якій як адвокат поета фігурує політик Віктор Медведчук, після рішення суду на користь останнього розкупили впродовж години.

Офіс президента прокоментував рішення суду щодо книги про Василя Стуса:

https://www.dw.com/uk/ofis-prezydenta-prokomentuvav-rishennia-sudu-shchodo-knyhy-pro-vasylia-stusa/a-55330587 На сторінці у Facebook голови Національної спілки письменників України Михайла Сидоржевського оприлюднена заява Секретаріату НСПУ «Щодо рішення Дарницького районного суду у справі книжки В.Кіпіані «Справа Василя Стуса». Читати тут: https://www.pravda.com.ua/news/2020/10/19/7270379/ .

Культурно-видавничий проєкт Читомо зайняв 9-ту позицію у рейтингу медіа, на які в соцмережах посилаються читачі книжок. Такі результати в межах дослідження «Читання в контексті медіаспоживання: вплив карантину на читацьку поведінку українців» оприлюднив Український інститут книги.

На першому місці за кількістю цитувань – видання COMA. За період з 1 січня по 31 липня 2020 року його зацитували 10 252 рази, охоплення аудиторії склало 2 735 088 користувачів.

За ним – «Львів – місто натхнення»: 8 554 згадування (2 951 503 – охоплення). На третій сходинці – видання «Україна для українців»: про нього згадали у контексті книжок 4 740 разів з охопленням 1 542 181 користувач.

Четверте місце зайняв інтернетмагазин Yakaboo (3 325 згадувань, 1 609 110 – охоплення), п’яте – сайт «Понимаем жизнь глубже» (3 117 згадувань, 224 940 – охоплення).

Далі у списку видання ADME (3 110 цитувань, 88 598 – охоплення), «Суспільне» (3 010 цитувань, 789 362 – охоплення), «Край» (2 737 цитувань, 691 940 – охоплення), «Читомо» (2 607 цитувань, 529 081 – охоплення), ZAXID.NET (2 038 цитувань, 450 630 – охоплення).

На 11 сходинці – ALLATRA.TV (1 894 згадування, 701 484 – охоплення), «Український інтерес» (1 822 згадування, 527 250 – охоплення), УкрЛіб (1 757 згадувань, 257 783 – охоплення), «Укрінформ» (1 711 згадувань, 285 890 – охоплення), Book Forum (1 682 згадування, 307 763 – охоплення), «Шляхта не працює» (1 680 згадувань, 309 200 – охоплення).

Дослідження «Читання в контексті медіаспоживання: Вплив карантину на читацьку поведінку українців» на замовлення Українського інституту книги проводила компанія «Медіатека» (Центр контент-аналізу) з 1 січня по 31 липня 2020 року за методом соціального прослуховування (Social Media Listening – SML).

Команда дизайнерів Numo Team разом з видавництвом «Родовід» створили колекційне видання «Нарбут», кожен примірник якого має унікальну обкладинку. Про це розповів дизайнер Олександр Биченко на своїй сторінці у Facebook.

Для того, щоби кожна з 500 книжок накладу отримала свою обкладинку, команда проєкту створила спеціальний алгоритм, який згенерував випадкові композиції робіт Георгія Нарбута, обираючи з візуального матеріалу, що поміщений всередині видання.

Як відомо, у травні цього року виповнилося 100 років з дня смерті Георгія Нарбута, і на відзначення цієї дати видавництво «Родовід» ініціювало міжнародний проєкт «Нарбут ХХІ», який покликаний реактуалізувати мистецьку спадщину видатного українського художника-модерніста.

Український культурний фонд (УКФ) за три роки підтримав 1 685 різних проєктів на суму 1,5 млрд грн.

Про це виконавча директорка УКФ Юлія Федів повідомила на пресконференції в Укрінформі.

“За три роки ми отримали запит на 7,3 млрд грн. У 2018 році — 334 млн грн, у 2019 — 2 млрд 970 млн грн, у 2020 - майже 4 млрд грн. Тобто, бачимо, що наявного бюджету значно не вистачає для спільноти. Відповідно, бюджет фонду у 2018 році становив 200 млн грн, у 2019 році — близько 700 млн грн, а у 2020 році ми надаємо фінансування у розмірі 900 млн грн. За три роки ми підтримали 1 685 проєктів на суму 1,5 млрд грн”, - сказала Федів.

Як видно, додала вона, потреба у державному фінансуванні є значною.

За даними Федів, протягом цього періоду фонд отримав 6 386 заявок від різних організацій з різних напрямків. У 2018 році йшлося про 716 заявок, у 2019 році — про 2 059, а цього року - 3 611. “Тобто, ми бачимо, що динаміка росте. Маємо надію, що у 2021 році отримаємо ще більше якісних та крутих проєктів, про які будуть говорити не лише в Україні, а й увесь світ”, - додала директорка УКФ.

Вона також відзначила, що серед заявників є представники від усіх регіонів, але найактивнішими є місто Київ, Львівська, Харківська, Одеська та Рівненська області. Не дуже активно звертаються до УКФ мешканці Сумської, Луганської та Кіровоградської областей. “Та маємо надію, що вони також у 2021 році покажуть гарну динаміку”, - додала керівниця фонду.

Федів також зазначила, що в Українському культурному фонді мають намір у наступному році відкрити низку регіональних представництв, що також може вплинути на збільшення кількості звернень до УКФ.

Федів повідомила, що УКФ має намір у лютому наступного року детально прозвітувати про те, скільки саме коштів і на які саме проєкти були направлені у 2020-му.

Справжньою історичною подією для українців, що живуть в Угорщині, стало інклюзивне видання спільними зусиллями україномовної збірки «Казковий дивосвіт», надрукованої шрифтом Брайля.

Її днями презентували у Будапешті. Збірку створено і видано в рамках серії міжнародних проєктів «Дитяча українська казка ХХІ століття», засновницею яких є Уляна Княгинецька.

Літературно-художнє інклюзивне видання «Казковий дивосвіт» адаптоване для читачів із важкими порушеннями зору за стандартами універсального дизайну.

Виготовлене на цупкому папері методом рельєфного друку шрифтом Брайля. Книга містить кольорові ілюстрації для читачів з важким порушенням зору, що їх виконав український художник Олександр Гембік.

До нової книжки увійшли своїми творами казкарі Еліна Заржицька, Ольга Репіна, Любов Швець, Дзвінка Дячок, Леся Кічура, Інна Калина та Сашко Дерманський.

Примірники «Казкового дивосвіту» брайлівським шрифтом будуть безкоштовно передані до спеціалізованих закладів та бібліотек України задля задоволення культурно-духовних потреб людей з обмеженням зору.

Декілька примірників розмістять в Угорській національній бібліотеці імені Ференца Сечені та Державній бібліотеці іноземної літератури в місті Будапешт. Подарункові видання надішлють українським незрячим читачам Туреччини, Угорщини, Іспанії, Канади й України.

Започаткований цей книжковий проєкт відомим українським письменником Володимиром Вакуленком, який став упорядником «Казкового дивосвіту» разом з Уляною Княгинецькою.

Рідкісна книга 1623 року, в якій вперше були зібрані п’єси Вільяма Шекспіра, продана на аукціоні Christie‘s в Нью-Йорку за рекордні 9,97 млн дол.

Перший фоліант з 36 п’єсами Шекспіра — один з шести відомих повних примірників, що знаходяться в приватних руках. Його купив американський приватний колекціонер Стефаном Левентайлом, який також є засновником магазину рідкісних книг і фотографій XIX століття на східному узбережжі США.

Ціна збірки п’єс Шекспіра також встановила новий світовий аукціонний рекорд для будь-якого друкованого твору літератури та побила попередній максимум в розмірі 6,16 млн дол. За перший фоліант Шекспіра, який продали у 2001 році.

Збірник “Комедії, історії та трагедії” був складений друзями англійського драматурга через сім років після його смерті. Він містить 18 п’єс, які ніколи не публікувалися раніше і могли бути втрачені, в тому числі “Макбет” і “Юлій Цезар”.

Розпочався найбільший у світі Франкфуртський книжковий ярмарок, який цього року проходитиме виключно в онлайн-режимі і без книжок на стендах.

Усі охочі можуть дивитися прямі трансляції авторських презентацій і телевізійні інтерв’ю з письменниками. До участі в ярмарку зареєструвалися близько 4400 онлайн-експонентів зі 110 країн, буде запропоновано 260 годин програм за участі 750 спікерів. Найбільший у світі книжковий форум триватиме до 18 жовтня.

УІК долучився до програми із власними заходами 15 та 16 жовтня, а також розміщує на сайті ярмарку каталоги українських ілюстраторів та нових книг.

“Книжковий ярмарок у Франкфурті завжди був фізичним місцем зустрічі професіоналів з видавничої галузі та поціновувачів літератури з усього світу. Ярмарок слугував хабом, який раз на рік збирав в одному місті все найкраще та найцікавіше зі світу книжок. Однак 2020 рік зробив фізичну участь у заході неможливою через обмеження, які були спровоковані поширенням вірусу. У цей період особливо важливо залишатися "видимим" для галузі, хоча б віртуально. Саме тому УІК вирішив брати участь у заході онлайн. Онлайн-презентація звіту про стан видавничої галузі України має зацікавити іноземних видавців і літагентів та показати її обсяги та перспективи розвитку. Онлайн-презентація програми підтримки перекладів спрямована на популяризацію програми за кордоном та поширення інформації про ті переклади українських видань, які мають вийти 2020 року у різних країнах світу. Завдяки участі у ярмарку УІК прагне забезпечити тяглість традиції присутності України на найвизначнішій книжковій події світу”, - розповіла Дарина Степанюк, начальниця відділу міжнародної співпраці.

Детальніше тут: https://book-institute.org.ua/news/uik-vizme-uchast-u-72-mu-frankfurtskomu-knizhkovomu-yarmarku-ta-rozpovist-pro-realiji-ukrajinskogo-vidavnichogo-rinku

Український культурний фонд готує дещо цікаве й корисне для тих, хто прагне знань з грантового менеджменту❗️ У жовтні буде представлено курс відеолекцій про:

📌 організаційну сталість

📌 планування проєкту

📌 ролі в проєкті та команді

📌 авторське право

📌 моніторинг проєкту

📌бюджетування та формування кошторису тощо.

Прем'єра зовсім скоро❗️ Курс розроблено та реалізовано спільно з Інша Освіта / Insha Osvita та Накипело.

Премію міста літератури ЮНЕСКО отримала Оксана Луцишина за роман «Іван і Феба». Переможця оголосили під час церемонії у Науковій бібліотеці ЛНУ ім. Івана Франка у Львові.

Призовий фонд премії, який відійшов лауреатці, складає 150 тисяч гривень.

Також журі премії, як і торік, ухвалило рішення про введення двох додаткових відзнак із грошовою винагородою у розмірі 25 тисяч грн. Спеціальні відзнаки отримали Остап Сливинський (за переклад роману Ольги Токарчук «Книги Якова») та Олена О’Лір (за переклад роману Джозефа Конрада «Ностромо: Приморське сказання»).

Як відомо, до складу журі цього року увійшли: Ганна Улюра, Олександр Бронь, Данило Ільницький, Христина Назаркевич, Софія Філоненко.

Загалом на участь у конкурсі було подано 76 видань, до довгого списку відібрали 28.

Нагадаємо, 2019 року премію міста літератури ЮНЕСКО отримав Андрій Содомора.

В інформаційному агентстві Укрінформ відбулась презентація Київського міжнародного книжкового арт-фестивалю KYIV BOOK ART FEST (Kyiv BAF) 2020». Мистецький захід відбудеться під патронатом Держкомтелерадіо 11-13 грудня цього року. Місцем його проведення стане Міжнародний центр культури і мистецтв (алея Героїв Небесної Сотні, 1).

Голова оргкомітету КМКАФ Kyiv Book Art Fest 2020, директор ТОВ «Мистецтво» Сергій Поночовний сказав, що змінити дату проведення фестивалю може лише пандемія коронавірусу. Сподіваючись, що цього не станеться, оргкомітет активно напрацьовує програму фестивалю та шукає партнерів з креативними ідеями та спонсорів. «Це буде культурна подія, заснована не на векторах розвитку виробників культурного продукту – книжки, музики, творів мистецтва, а на потребах його споживачів, читачів та глядачів усіх вікових груп. Кожен відвідувач нашого заходу зможе знайти те, що його цікавить», – запевнив Сергій Поночовний.

Зокрема, крім традиційних для книжкових виставок презентацій видавництв та літературних читань, заплановано музичні вітання українських гуртів-літераторів та фен-покази українських дизайнерів. Під час фестивалю відбудуться урочиcті церемонії оголошення переможців літературного конкурсу «Книга року BBC» та святкування 20-ої річниці літературного конкурсу «Коронація слова».

Окрема програма заходів буде розрахована на дітей та молодь. Стати партнером фестивалю та провести низку заходів вже погодилася Мала академія наук України.

Як наголосив перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення Богдан Червак, сумнівів, надавати чи ні підтримку книжковому фестивалю, у відомства не було, оскільки книга і книговидання сьогодні потребують підтримки.

Крім Держкомтелерадіо проведенню Київського міжнародного книжкового арт-фестивалю сприятимуть провідні профільні та міжнародні установи та асоціації в Україні – Департамент культури КМДА, Український інститут книги, Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Національна спілка письменників України, Українська бібліотечна асоціація, Український союз промисловців і підприємців, Торгово-промислова палата України, Асоціація малих міст України, Українська Асоціація зовнішньої політики та Французький Інститут в Україні, провідні медіа та соціально-відповідальні корпорації країни. Долучитися до підготовки та організації фестивалю можуть усі видавці та громадські формування.

У Львові створили 780 інклюзивних книжок для дітей, які розповсюдять по всій Україні. За декілька днів понад 50 спеціальних установ для незрячих дітей отримають нові книги, кожна із яких має аудіоверсію та кольоровий рельєфний малюнок. Також усі 10 видань доступні в електронному вигляді. Перші відправлення поїхали зі Львова вже у п'ятницю, 9 жовтня.

Друком книг та створенням рельєфних кольорових малюнків займалися співробітники ресурсного центру НУ «Львівська політехніка», а озвучував учасник вокальної формації «Піккардійська терція» Ярослав Нудик. Координувала проект незряча науковиця і громадська діячка Оксана Потимко. Проект обійшовся у 320 тис. грн.

Команда проекту «Читати Київ» розмістила 20 табличок-листів з цитатами українських письменників ХХ—ХХI століть в 20 знакових місцях міста. Клумби з листами можна знайти на 20 локаціях, які розкидані в центрі міста і на Подолі. Серед них вулиця Михайлівська, кнайп-клуб Купідон, замок Річарда і двір з круками на Рейтарській.

Автори проекту кажуть, що він допомагає розкрити українську ідентичність міста. На табличках-конвертах розмістили не тільки цитати українських авторів про місто, а й спеціальні QR-коди, які ведуть на сайт проекту. Тут можна ознайомитись з повним текстом, дізнатися про його автора і локацію, яка згадана в ньому. Так що літературний квест містом можна влаштувати офлайн і онлайн.

«Ці цитати – ніби листи, залишені тими, хто жив у цьому місті двадцять, п’ятдесят, сто років тому, але так само щиро любив Київ і захоплювався ним», – пишуть автори проекту.

Для листів використовували рядки 20 українських письменників: Михайля Семенка, Юрка Позаяка, Ліни Костенко, Юрія Андруховича та інших.

Наприклад, лист зі словами Василя Стуса розмістили біля пам’ятника Богдану Хмельницькому, а Павла Загребельного – біля Софії Київської.

Лауреаткою Нобелівської премії з літератури 2020 стала американська поетеса Луїза Глюк. Про це повідомили на сторінці премії у Twitter.

Луїза Глюк отримала премію «за її безпомилковий поетичний голос, який із суворою красою робить індивідуальне існування універсальним».

Поетеса народилася в Нью-Йорку в 1943 році. Її перша збірка «Firstborn» («Немовля») вийшла у 1968 році. За свою кар’єру Глюк видала 14 поетичних збірок та отримала низку нагород. Зокрема, у 1993 році поетеса здобула Пулітцерівську премію за книжку «The Wild Iris» («Дикий ірис»). Також Глюк є лауреаткою Національної премії США за поезію (National Book Award for Poetry) і Національної премії від книжкових критиків (National Book Critics Circle Award).

У 2003 році Глюк була офіційною поеткою США. Цей титул щорічно призначається головою Бібліотеки Конгресу США.

Глюк є професоркою в Єльському університеті. Вона також працювала викладачкою у Стенфордському та Бостонському університетах.

Критики відзначають, що центральними темами творчості Глюк є дитинство і сімейне життя, близькі стосунки з батьками, братами і сестрами.

Нагадаємо, Нобелівську премію з літератури за 2018 рік отримала польська письменниця Ольга Токарчук, за 2019-ий – австрійський письменник Петер Гандке.

З 6 жовтня запрошуємо міста до участі у конкурсній програмі "Культурні столиці України"🇺🇦 У 2020-2021 роках у її межах буде проведено конкурс за почесні річні статуси:

✨ Велика культурна столиця-2022

✨ Мала культурна столиця-2022

✨ Книжкова столиця-2022

Подача проєктної заявки на конкурс: 06.10.2020 ‒ 30.03.2021 Докладно ➡️ https://cutt.ly/2gwUKee

Програма реалізується в партнерстві з Український інститут книги та ГО "Всеукраїнське громадське об’єднання "Інститут Республіка", а також за інформаційної підтримки Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Асоціація об’єднаних територіальних громад" і Всеукраїнської громадської організації "Асоціація малих міст України".

«Культура в режимі очікування» – нова фокус-тема, яку осмислюватимуть члени Українського ПЕН і запрошені автори у 2020-2021 роках. Про це повідомляє пресслужба Українського ПЕН.

Актуальність і важливість фокус теми пояснюють письменниця, історикиня Олена Стяжкіна та українознавиця, перекладачка, віцепрезидентка Українського ПЕН Оля Гнатюк: https://pen.org.ua/kultura-v-rezhymi-ochikuvannya-ukrayinskyj-pen-ogolosyv-fokus-temu-2020-2021/ акож у ПЕН зазначають, що фокус-тема є частиною Дискусійного клубу, який цього року реалізується за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні, Національного фонду на підтримку демократії (NED), а також Громадського радіо і видань «Новое время» та «Лівий берег».

Нагадаємо, що фокус-темою PEN Ukraine на 2019-2020 роки стало питання «Що дасть нам силу?», а у 2018-2019 роках «Мости замість стін: що об’єднує українців?»