Бібліотечному фахівцю

ВГО Українська бібліотечна асоціація вже підписала цю заяву та закликає українські бібліотеки та бібліотекарів підтримати викладені в документі положення. Засвідчити свою підтримку ви можете, підписавшись під заявою за посиланням: https://survey.alchemer.com/s3/5964536/Sign-up-to-the-Library-Pledge-to-Promote-Digital-Inclusion

Максимальний доступ вже зараз:

Публічна заява бібліотек щодо сприяння цифровій інклюзії та доступу до інформації під час COVID-19 і поза ним

З урахуванням наших можливостей і з повною повагою до законодавства та громадського здоров’я:

- Ми зобов’язуємося сприяти найкращому можливому доступу до інтернету для громад, надійному і безкоштовному або за низьку ціну, щоб нікому не бракувало зв’язку через фінансові причини.

- Ми зобов’язуємося сприяти якнайширшому можливому доступу до відповідного цифрового контенту і сервісів, підтримувати освіту, дослідження й участь в економічних, соціальних і культурних процесах.

- Ми зобов’язуємося сприяти якнайсильнішій можливій підтримці розвитку цифрових навичок, надаючи користувачам шанс бути успішними і впевненими інтернет-користувачами.

- Ми зобов’язуємося сприяти справедливим процедурам забезпечення широкосмугового доступу до інтернету на всіх рівнях.

Якщо ви хочете поділитися, чому ця заява важлива для вас, надсилайте ваші думки чи історії до stephen.wyber@ifla.org.

Днями побачив світ другий том словника “Гуцульська діалектна лексика та фраземіка в українській художній мові”.

Це перший словник, у якому лексикографічно опрацьовано діалектну лексику й фраземіку одного говору (гуцульського), освоєну мовою української художньої літератури. Автором ідеї та концепції, керівником проєкту та відповідальним редактором цього унікального видання є доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української мови факультету філології Василь Ґрещук.

Матеріали до словникових статей підготували кандидати філологічних наук, доценти кафедри української мови Іван Думчак і Віра Пітель, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри загального та германського мовознавства Валентина Ґрещук, а також кандидати філологічних наук Роман Бачкур і Лілія Париляк.

Міністерство культури Франції виділяє безпрецедентну суму €2 млрд на підтримку культурних установ.

На підтримку історичних пам’яток і музеїв з цієї суми піде €634 млн. Але чи не найбільше від пандемії потерпає книготоргівля.

А якраз книгарні допомоги від держави майже не отримували. 1 листопада французький уряд заявив, що знизить для книгарень тарифи на поштове пересилання книжок — зараз це єдиний спосіб роботи книгарень.

Одначе книготорговці не вважали такий захід достатнім і виступили з протестами. У підсумку 5 листопада уряд ухвалив рішення, яке спільно оголосили міністри економіки та культури Франції: книгарні отримали право стягувати з покупців за поштове пересилання книжок мінімальну ставку — €0,01. Решту поштових витрат книгарень відшкодує держава на підставі відповідних документів від книготорговців.

При цьому такий захід стосуватиметься лише незалежних книгарень, що не входять до великих холдингів і мереж, які мають у своїй структурі інші види бізнесу.

Організації УГСПЛ, ZMINA та ІМІ збирають список медіа, блогерів, сторінок у соцмережах та телеграм-каналів, які розповсюджують маніпулятивну і неправдиву інформацію про журналістів, правозахисників і громадських активістів в Україні.

17 листопада, в Києві відбулося підписання меморандуму між організаціями. Спільний проєкт отримав назву “Медіа фуфло”

“Ми закликаємо бойкотувати медіа та ресурси, які розпалюють ворожнечу та публікують брехню. Для цього ми складаємо список тих, хто бреше людям в очі та ширить фейки. Ми будемо моніторити інтернет-простір, щоб визначити тих, хто, за розробленими нами критеріями, системно займається хейтерством щодо представників громадянського суспільства”, – зазначив виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко.

“Список буде оновлюватися. Ті медіа та блогери, які публічно визнають та опублікують спростування за розповсюдження сумнівної інформації, будуть виключені зі списку”, – додала виконавча директорка ГО “Інститут масової інформації” Оксана Романюк.

Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик закликала підписуватися на сторінки спільного проєкту та надсилати інформацію про фейки на електронну пошту.

Ресурси проєкту:

mediafuflo@gmail.com

https://www.facebook.com/mediafuflo/

https://twitter.com/FufloMedia

https://t.me/mediafuflo

Літературна премія ЄБРР відзначає найкращі художні твори в країнах, де працює інституція, перекладені на англійську мову.

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) у співпраці з Британською Радою приймає заявки на Літературну премію ЄБРР 2021, що відбуватиметься вчетверте. Ця премія присвячена висвітленню багатства культур у регіонах, де працює Банк, що простягаються від центральної Європи до Східного Середземномор’я, Середньої Азії та Північної Африки й охоплюють 38 країн (зокрема Україну).

Літературною премією ЄБРР 2021 буде нагороджено автора/-ку, а також перекладача/-ку художнього літературного твору (зокрема збірки оповідань одного автора), написаного будь-якою з мов країн, де працює Банк, уперше перекладеного на англійську мову та виданого в період від 15 листопада 2019-го до 31 грудня 2020 року.

Оригінальна мова твору може бути офіційна мова держави, а також одна з мов національних меншин, а автор повинен мати (зараз або в минулому) громадянство цієї держави.

Крайній термін подання на премію – 27 листопада 2020 року.

Літературна премія ЄБРР не лише нагороджує автора/-ку, що представляє ці різноманітні культури, але й відзначає неоціненну роль перекладача/-ки, що робить художні твори доступними для англомовного читацтва. Перша премія, що присуджуватиметься переможцеві, становить 20 тисяч євро, які порівно розділяться між автором/-кою і перекладачем/-кою. Дві інші премії становлять по 4 тисячі євро, що теж ділитимуться між письменниками/-цями й перекладач(к)ами.

Детальніше тут: https://www.ebrd.com/ebrd-literature-prize.html

Локдаун визначається словником як «введення жорстких обмежень на подорожі, соціальну взаємодію та доступ до громадських приміщень». Collins Dictionary, який відстежує матеріали сайтів, книжок та газет, а також радіоконтент і телебачення, зафіксував збільшення використання цього слова на 6000%.

У 2019 році було зафіксовано 4000 випадків використання слова, а вже у 2020-му році це число зросло до 0,25 мільйона.

До топу слів року від Collins Dictionary також потрапили:

coronavirus (коронавірус);

furlough (тимчасове звільнення працівників);

keyworker (ключовий працівник);Megxit (відкликання королівських обов’язків герцога і герцогині Суссека в січні 2020 року. Подібно до «Брексіт»);

mukbang (трансляція, ведучий якої їсть у кадрі велику кількість їжі щоби розважити публіку);

self-isolate (самоізолюватись);

social distancing (соціальне дистанціювання);

tiktoker (людина, яка регулярно створює контент для платформи TikTok).

Як відомо, словом 2019 року за версією Collins Dictionary став «кліматичний страйк» (climate strike), а у 2018-му single-use («одноразовий»).

19 листопада, у 31-у річницю перепоховання Василя Стуса, відбудеться показ документального фільму Ваш Василь, режисерів Світлани Рудюк та Олександра Авшарова.

Відкритий показ пройде у Будинку кіно (м. Київ) о 18:30.

У стрічці про Василя Стуса розповідають його рідні – сестра Марія та син Дмитро, а також однодумці та товариші. Реальна історія життя поета, побудована на уривках з віршів, щоденників, листів, виступів та фрагментів з допитів.

«Ми хотіли, щоб якомога більше людей усвідомили, яким ж насправді був українських поет Василь Стус. Ми розповідаємо його історію просто, сучасно та не оминаючи „незручних“ фактів» — розповідає режисерка та сценаристка стрічки Світлана Рудюк.

«Ваш Василь» — саме так Стус підписував свої листи рідним та друзям з ув’язнення. За словами режисерів, назва актуалізує головне питання фільму — чому і як Стус став «належати» не рідним, а оточуючим, не собі, а світові?

Головною музичною темою фільму став трек львівського репера Паліндрома (Кашляючий Ед) на вірш Василя Стуса Ще й до жнив не дожив. Крім того, для фільму були записані сучасні аранжування улюбленої музики Стуса та віршів, прочитаних ним особисто у 1970-х роках.

На платформі «Велика Ідея» закінчилася кампанія спільнокошту проєкту «Світи. Народи. Історія кримських татар». Це буде перша аудіокнига українською мовою за друкованим виданням у 4-х томах Валерія Возгріна.

Кампанія тривала 100 днів. За цей час вдалося зібрати 106% від потрібної суми – 148 тис. 250 грн.

Міжнародний Фонд «Відродження» готовий подвоїти суму збору, що дозволить успішно реалізувати проєкт.

Для створення аудіокниги, з 3300 сторінок чотиритомника команда відбере щонайменше 720 сторінок, і перекладе їх українською мовою. Критерії відбору встановлять з істориками та представниками спільноти кримських татар.

Аудіокнига – початок масштабного проєкту перекладу праці «Історія кримських татар» українською мовою. Після її створення перекладачі продовжать перекладати українською всі 4 томи книги, що їх в майбутньому можуть видати друком.

За словами організаторів, проєкт став можливим завдяки підтримці Ленура Іслямова, мецената, власника прав на працю Валерія Возгріна, Меджлісу кримськотатарського народу та його голови, Рефата Чубарова, а також благодійного фонду ASTEM Foundation. Окрім того, до промо-кампанії долучилися медіаперсони й громадські діячі, які зачитали перекладені уривки книги.

Команда громадської організації «Конгрес активістів культури» передбачає публікацію результатів проєкту в першому кварталі 2021 року.

У Telegram та Viber запустили чат-бота «Стоп⛔Суржик», який перекладає суржик українською мовою. Слова, які поки відсутні у словнику, можна вносити власноруч.

Що можна зробити у чат-боті:

написати слово-суржик і отримати український відповідник

перевірити свої знання: бот запропонує суржик – напишіть аналог українською і дізнаєтеся, чи В

ін правильний якщо не знаходите певного слова-суржика, можете його внести у словник бота із перекладом українською.

а словами розробника чат-бота, керівника FlashBot.Pro Дениса Карпенка, робота над чат-ботом велася протягом місяця і досі триває, адже словник поповнюється щодня.

На сьогодні словник суржику містить понад 3 тис. 300 слів та словосполучень.

ВВС News Україна оприлюднила короткі списки літературної премії Книга року ВВС-2020,

Книга року ВВС-Есеїстика-2020 та Дитяча Книга року ВВС-2020. Списки опубліковані на BBC News Україна: https://www.bbc.com/ukrainian/news-54900245?fbclid=IwAR14DmSARND8iMSkiVl4gfxqdwvuwPYiHMhGq6sBwRODnZ606KZyQWUeu6g

В Дубаї відбувся Український літературний вечір письменника Сергія Жадана, на якому він представив свої нові книжки – поетичну збірку «Список кораблів» та п’єсу «Хлібне перемир’я».

Захід пройшов до Дня української писемності та мови.

«Сергій Жадан запалив Дубай українським духом. Цей День української писемности та мови став особливим в Еміратах завдяки українському літературному вечору Сергія Жадана та презентації двох його нових книг: збірки поезії «Список кораблів» і п’єси «Хлібне перемир’я», які навіть в умовах пандемії вдалося провести в Дубаї», – розповів Євгеній Семенов.

Координатор української громади в Абу-Дабі подякував Жадану «за незабутній атмосферний творчий вечір, за трепетне декламування своїх творів і читання віршів за проханнями слухачів, за відкритість, жарти та позитив, за цікаві розмови про все – про літературу, українську мову, філософію, музику, війну, томос, порохоботів і життя загалом, за десятки фото та автографів, за приємний післясмак і бажання повторити таку зустріч знову!» та за «знайдену можливість прилетіти до нас в Емірати».

Активіст висловив окрему вдячність всім тим українцям в Еміратах та іншим особам, завдяки яким Український літературний вечір Жадана в Дубаї відбувся. Семенов розповів, що організувати та провести такий захід вдалося за тиждень «завдяки спільній єдності». Він додав, що кількість місць була обмежена через протипандемічні заходи в Дубаї і пообіцяв, що у столиці ОАЕ місті Абу-Дабі зустріч буде наступного разу, окільки там наразі публічні події взагалі ще заборонені.

Семенов також подякував усім, хто відвідав Український літературний вечір Сергія Жадана, «за те, що розумієте, цінуєте і підтримуєте справжнє українське!».

Відео з заходу можна переглянути ТУТ: https://www.facebook.com/yevheniy.semenov/posts/3875204115865132

10 листопада під час пленарного засідання Керівного комітету Ради Європи з питань культури, спадщини та ландшафту (CDCPP), у якому бере участь делегація МКІП на чолі з заступником Міністра з питань європейської інтеграції Світланою Фоменко, було оприлюднено Маніфест про свободу самовираження у мистецтві та культурі у цифрову епоху.

МКІП підтримує Маніфест та закликає кожного дотримуватися прав людини, зокрема і на вільне мистецьке самовираження.

Переклад Маніфесту українською мовою тут: https://mkip.gov.ua/files/pdf/%D0%9C%D0%90%D0%9D%D0%86%D0%A4%D0%95%D0%A1%D0%A2_ua.pdf

З’явився текст XX Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності-2020. Текст опублікований на сайті UA: Українське радіо.

Нагадаємо, що автором тексту став письменник та видавець Іван Малкович.

Станом на 00:00 11 листопада «Українське радіо» завершило прийом електронних листів із текстом Радіодиктанту національної єдності-2020 «Виклики книжкової ери».

За інформацією Суспільного, на перевірку надійшло 13 тис. 834 електронни листи. Паперові листи «Українське радіо» прийматиме ще 2 тижні. Тексти перевірятимуть від одного до двох місяців. До Нового року мають оголосити переможців, які отримають символічні подарунки.

ХХ Радіодиктант національної єдності відбувся 9 листопада, у День української писемності та мови в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського. Серед офіційних представників влади на диктанті були: прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, уповноважений із захисту мови Тарас Кремінь, 3-й секретар посольства Японії в Україні Сатору Хомма та ін.

До написання радіодиктанту також долучилися відомі актори й музиканти: Ахтем Сеїтаблаєв, Анжеліка Рудницька, Наталя Сумська та ін.

Диктант тривав 23 хвилини. Посольства, культурні інституції, бібліотеки та навчальні заклади організовували події у Facebook і писали диктант у повному складі. Традиційно роботи також приймають шрифтом Брайля. А Харківський спеціальний навчально-виховний комплекс ім. В. Г. Короленка, у якому навчаються діти з порушеннями зору, долучався до онлайнвоої Zoomтрансляції.

За хештегом #РадіоДиктант2020 українці у всьому світі розповідають у соцмережах, як вони писали диктант. Серед них — дипломати з Південної Африки, Казахстану, Македонії, полярники зі станції «Академік Вернадський», українці Мексики, Китаю, Нідерландів та ін.

Археологам з США в рамках проведеної роботи вдалося знайти докази історичної точності Біблії.

Професор Том Мейер звернув увагу, що сюжети Біблії, що стосуються іудейського царя Єзекії, досить точні. Це актуально, в тому числі, щодо планів правителя по зміцненню власної влади в Єрусалимі.

Проводячи розкопки в Офелія, вчені натрапили на печатку, пов’язану з монархом. Артефакт має круглу форму і був створений в VIII столітті до н.е. На поверхні знахідки виявилося вибито ім’я персонажа з Біблії. Зазвичай подібні печатки зустрічалися тільки на чорному ринку, але справжність артефакту не викликає сумнівів.

Використовувати виріб могли для державних справ, указів і т.д. Носили їх найчастіше на шиї або кріпили до браслету на зап’ясті. На печатці присутнє не тільки ім’я Єзекії, але також королівський орнамент.

Pro Bono Club Ukraine та Український культурний фонд запускають “Місяць підтримки культури”. В листопаді разом із партнерами з бізнесу будемо проводити безкоштовні консультації та вебінари для проєктів у сфері культури, що планують подаватися на конкурсні програми УКФ.

Протягом місяця потенційні заявники УКФ можуть отримати індивідуальну консультацію для покращення свого проєкту у сфері культури. Наші партнери готові проконсультувати з питань залучення співфінансування, діджиталізації, комунікації, авторського права та юридичних питань. Для того, щоб отримати консультацію, подавайте заявку на сайті за посиланням.

Також протягом листопада ми проведемо 3 освітні вебінари з акцентом на сферу культури:

Особливості онлайн-проєктів у сфері культури, вебінар від Анастасії Слєпцової, співзасновниці Digitizing.Space, 16-го листопада о 15:00

Комунікаційна стратегія для культурних проєктів, вебінар від Надії Рокитянської, арт-директорки комунікаційної групи PlusOne, 17-го листопада о 15:00

Зареєструватись на вебінари можна за посиланням: https://probono.org.ua/culturemonth#!/tab/245616959-3

До Місяця підтримки культури вже долучились юридичні фірми Glagos та Авеллум Партнерс, Центр розвитку стартапів 1991 Маріуполь, маркетингова агенція 2Birds, SocialBoost, комунікаційна агенція PlusOne, Reply.io, Digitizing.Space, а також незалежні фахівці у сфері комунікацій.

Всі активності марафону проводяться безкоштовно в межах культури pro bono (інтелектуальне волонтерство, безоплатна професійна і експертна професійна допомога для суспільного блага).

Довідково:

Pro Bono Club Ukraine (PBCU) - це платформа змістовних партнерств бізнесу з громадським сектором. Ми поєднуємо експертність бізнесу з потребами громадського сектору задля якісних соціальних змін. Розвиваємо культуру pro bono в Україні.

Український культурний фонд ‒ державна установа, створена у 2017 році, на підставі відповідного Закону України, з метою сприяння розвитку національної культури та мистецтва в державі, забезпечення сприятливих умов для розвитку інтелектуального та духовного потенціалу особистості і суспільства, широкого доступу громадян до національного культурного надбання, підтримки культурного розмаїття та інтеграції української культури у світовий культурний простір. Підтримка проектів Українським культурним фондом здійснюється на конкурсних засадах.

В Україні запроваджують карантин вихідного дня, який діятиме з суботи, 14 листопада, і до 30 листопада. Прем'єр-міністр Денис Шмигаль називає такий крок "оптимальним форматом додаткових обмежень".

За словами голови уряду, такий крок є "оптимальним форматом додаткових обмежень". Адже, за його словами, повного локдауну економіка країни не витримає.

Міністр охорони здоров'я Максим Степанов також відзначив, що уряд намагався знайти баланс. "Ми не здатні витримати повний локдаун, тому ми знаходимо варіанти, баланс... Пропонуємо відмовитися від адаптивного карантину і перейти на загальнодержавний карантин з обмеженнями, які діяли в попередньому варіанті карантину на територіях з "помаранчевим рівнем", - сказав він.

Наказом Міністерства культури та інформаційної політики України від 06 листопада 2020 року № 2271 затверджено перелік книг, які будуть придбані для поповнення бібліотечних фондів у 2020 році. До фінального списку потрапило 833 назви книжкових видань. Відібрані бібліотеки отримають 383748 видань.

Перелік найменувань видань можна переглянути за посиланням: shorturl.at/drF69

Нагадаємо, що у жовтні працювали три експертні ради з відбору книжкової продукції, що складалися із 57 експертів.

Видання відбирали:

Експертна рада з оцінювання літератури для дітей та юнацтва

Експертна рада з оцінювання літературно-художніх видань для дорослих

Експертна рада з оцінювання іншої (нехудожньої) літератури для дорослих

Кожна із експертних рад оцінила запропоновані видання та підготувала перелік рекомендованої для закупівель літератури, який потрапив на погодження Міністерству культури та інформаційної політики України.

Наступним етапом програми стане закупівля книг та їх відправлення бібліотекам.

Міністерство культури та інформаційної політики України оголоcило конкурси на здобуття премій імені Шолом-Алейхема, Олеся Гончара та Миколи Гоголя.

«Премія імені Шолом-Алейхема присуджується щорічно у березні до дня народження Шолом-Алейхема на конкурсних засадах письменникам, перекладачам, сценаристам, драматургам, які є громадянами України, за кращі літературно-мистецькі твори, що популяризують духовно-культурні надбання українського та єврейського народів та сприяють поширенню позитивного іміджу України у світі”, – ідеться в повідомленні пресслужби МКІП.

Як зазначається, премія імені Олеся Гончара присуджується щорічно до дня народження Олеся Гончара – 3 квітня за кращі літературні твори, які утверджують ідеали гуманізму, духовні цінності українського народу, ідеї незалежності України.

Премія імені М.В. Гоголя присуджується щорічно до дня народження Миколи Гоголя – 1 квітня – прозаїкам, драматургам та сценаристам, що наслідують традиції творчості Гоголя, збагачені концептами історичної романістики, містицизму та сатири, та утверджують національну самоідентифікацію.

“На здобуття премій висуваються нові оригінальні твори авторів або колективу авторів, опубліковані (оприлюднені) у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше, ніж за місяць до їх висунення, на здобуття премій Шолом-Алейхема і М.В. Гоголя, та протягом останніх п’яти років, але не пізніше, ніж за пів року до їх висунення, на здобуття премії Олеся Гончара”, – інформують у МКІП.

Грошова винагорода до кожної з премій виплачується у розмірі 20 тис. гривень.

Детальна інформація щодо умов конкурсу – за посиланням:https://mkip.gov.ua/content/novini-3.html

Команда Представництва Європейського Союзу і Посол ЄС привітали українців з Днем української писемності та мови.

Текст привітання розміщений на сторінці European Union in Ukraine у Facebook:

«Сьогодні — День української писемності та мови.

Команда Представництва Європейського Союзу і Посол ЄС Матті Маасікас вітає всіх українців із цим святом!

Ми вивчаємо українську мову, використовуємо її в повсякденній роботі, вона захоплює нас своєю красою і вражає багатогранністю.

Відео тут: https://www.facebook.com/EUDelegationUkraine/videos/717243289142320/

Український поет, письменник, лауреат Шевченківської премії та очільник популярного видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га» Іван Малкович розповів про вплив пандемії на книжковий бізнес.

В інтерв’ю «Главкому» письменник поділився, статистикою продажу книжок під час карантину.

«Хоч як це й дивно, але цьогорічні продажі не гірші, ніж торік. Люди й справді почали трохи більше читати на карантині. У нас з’явилися чудові новинки, та й десятки наших лонґселерів уперто продовжують свою чарівну експансію нових читацьких сердець. Побачимо, що покаже 31 грудня…», – зазначив Малкович. Детальніше тут: https://glavcom.ua/country/culture/ivan-malkovich-rozkazav-yak-vplinuli-karantin-i-pandemiya-na-knizhkoviy-biznes-v-ukrajini-716426.html