Бібліотечному фахівцю

Американській волонтерській програмі «Корпус миру» виповнюється 60 років.

В Україні Корпус миру діє 29 років і за цей час тут пройшло службу 3420 волонтерів.

«Протягом останніх 29 років Корпус миру США в Україні співпрацював з десятками неурядових організацій по всій країні та підтримував їх в їхній діяльності. Ми надихаємось ентузіазмом та професіоналізмом українських неурядових організацій, та прагнемо і надалі сприяти їхнім ініціативам», – пише Корпус миру в Україні.

Корпус Миру було створено указом президента Джона Кеннеді 1 березня 1961 року. З того часу в рамках програми, більше 240 000 волонтерів служило в 141 країні.

Метою програми було просування миру та взаєморозуміння у світі. В рамках програми, здебільшого молоді американці з вищою освітою, або досвідом, проводять по два роки у країнах, що розвиваються, щоб допомогти з освітніми ініціативами, в сфері охорони здоров‘я, громадського економічного розвитку, сільському господарстві, охороні навколишнього середовища та розвиткові молоді.

Відомі вчені, митці та громадські діячі вимагають від Верховної Ради не розглядати і не підтримувати законопроєкти №№ 4638 і 4638-2, що містять поправки до закону про мову.

Про це йдеться в заяві, оприлюдненій на сторінці громадянської спільноти «Мова об’єднує» у Фейсбуці.

«Ми глибоко обурені законодавчими ініціативами депутатів фракції «Слуга народу», спрямованими на руйнування механізмів захисту мовних прав українців і закликаємо владу відмовитися від цих ініціатив», – ідеться в заяві.

Вони закликали Верховну Раду, парламентські комітети, фракції та групи у жодному вигляді не підтримувати ці законопроєкти чи їх включення до порядку денного.

Стали відомі лавреати ХХІІ всеукраїнської премії "Книжка року-2020" в семи номінаціях, премії "Нонфікшн" та головної відзнаки "Видавничий імідж року".

До списку переможців увійшли 32 книжки, які презентують всі сегменти книжкового ринку України.

Премію "Нонфікшн" отримала книжка "Лицарі голодного Ренесансу" мистецтвознавця Дмитра Горбачова, яка вийшла у видавництві "Дух і Літера". "Лицарі" – це історія про репресії та український авангард 20-30-х років.

Відзнаку "Видавничий імідж року" присуджують за сумарним рейтингом книжок видавництва, які потрапили до коротких списків, тож цього року її отримує видавництво "Дух і літера".

Для формування коротких списків експерти оцінювали 893 книжки. Їх список формувався з трьох джерел: книгарень, видавничих сайтів та пропозицій видавців.

У кожній з номінацій було від 10 до 25 експертів.

Детальніше тут: https://life.pravda.com.ua/culture/2021/02/24/244051/

У Києві до 150-річчя з дня народження Лесі Українки відбулася офіційна презентація повного нецензурованого видання творів письменниці у 14-ти томах.

Участь у презентації взяли міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко, письменниця Оксана Забужко, літературознавиця, докторка філологічних наук Віра Агеєва, директорка Українського інституту книги Олександра Коваль, ректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Анатолій Цьось, проректор Волинського національного університету імені Лесі Українки Юрій Громик та народна депутатка України Ірина Констанкевич.

Над підготовкою видання працювали близько 30 найкращих фахівців у царині науки про Лесю Українку. Роботу було розподілено за томами, напрямками, жанрами. До підготовки видання залучили працівників Волинського національного університету імені Лесі Українки, а також інших закладів вищої освіти та академічних установ Львова, Чернівців, Рівного, Житомира, Острога, Києва.

«Було створено 14 авторських колективів, кожен із яких узявся впорядковувати тексти Лесі Українки, встановлювати основні їхні варіанти, а також фіксувати відмінності, фрагменти, відкинуті варіанти за допомогою аналізу автографів та першодруків. Паралельно тривала робота над коментарями та примітками, передмовами, покажчиками, ілюстративними блоками», – зазначив ректор ВНУ ім. Лесі Українки Анатолій Цьось.

За словами Оксани Забужко, видання нецензурованого 14-томника – це «здійснена декомунізація Українки».

14-томник вийшов накладом 1500 комплектів. Однак, як зазначив міністр культури Олександр Ткаченко, надалі будь-які видавництва можуть робити свої наклади повного зібрання Українчиних творів.

За словами деректорки УІК Олександри Коваль, книжки буде безкоштовно передано до публічних бібліотек, закладів вищої освіти, академічних та музейних установ в Україні та за її межами, у дипломатичні представництва України в інших державах, закордон для популяризації української літератури та постаті Лесі Українки.

14-томник доступний в електронному форматі для перегляду та завантаження безкоштовно на сайті УІК.

Кабінет міністрів присудив премії імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва.

Відповідне рішення уряд ухвалив на засіданні 24 лютого.

Згідно з проєктом постанови, премія у номінації “Літературні твори для дітей та юнацтва” присуджена письменниці Мирославі Замойській за книжкову серію “Чарівні істоти українського міфу. Духи природи”, “Чарівні істоти українського міфу. Домашні духи”, “Чарівні істоти українського міфу. Духи-шкідники”.

Премія за “Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва” присуджена художниці-ілюстраторці Катерині Рейді за оформлення переказу Олександра Виженка “Байки Езопа”.

У номінації “Театральні вистави для дітей та юнацтва” премію дали творчому колективу Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка за створення театральної вистави “Снігова королева”. У номінації “Кінотвори для дітей та юнацтва” переміг актор та телеведучий Олександр Власюк за сценарій фільму “Пекельна Хоругва або Різдво Козацьке”.

Українські митці просять владу відхилити зареєстрований 24 грудня 2020 року законопроект № 4537 “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення та підвищення прозорості ефективного управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав”. На їх переконання, прийняття закону перетворить Україну на інтелектуального пірата.

Як повідомляє rbc.ua, про це йдеться у листі до президента, прем’єр-міністра, голови Верховної ради, міністра економіки й народних депутатів.

Вони переконані, що насправді закон має на меті фактично знищити відрахування за приватне копіювання та репрографічне відтворення, що є “джерелом фінансування культури в більшості цивілізованих країн світу, переважній більшості країн Європейського союзу і є світовим стандартом охорони прав інтелектуальної власності”.

“Влада повинна працювати в інтересах культури країни, а не проти культури. Водночас за негайне відкликання законопроекту №4537 висловився Міжнародний альянс інтелектуальної власності (IIPA) та Міжнародна федерація фонографічної індустрії (IFPI)”, – йдеться у листі.

З повним текстом Звіту щодо списку 301 можна ознайомитись тут:https://iipa.org/files/uploads/2021/01/2021SPEC301REPORT.pdf?fbclid=IwAR1PiFDDh0Pooi0edHIiEbIONPX1wjhM399tVb-bm8NeEYJw_5btKNxpFPI

Від літераторів лист підптсали - П. Мовчан, В. Семистяга, М. Камінський, М. Сидоржевський, Д. Ломачук

Невдовзі бібліотечні фонди у фінській столиці Гельсінкі поповняться українською літературою.

Частину книг зібрав Український інститут національної пам’яті. Подальшу передачу здійснюватимуть разом із посольством України у Фінляндії та Ісландії.

Зокрема, до підрозділу Slavonic Library Національної бібліотеки Фінляндії, фонди якої містять масив видань про Україну, якими користуються науковці та студенти, надійдуть такі книжки: Girls Cutting Their Locks («Дівчата зрізають коси»), The War & Myth («Війна та Міф»), «Українське військо 1917-1921», «100 років боротьби: Українська революція».

Зауважується, що посольство України підготувало окрему збірку.

Також на запит фінських українців щодо серії про мумі-тролів оперативно відгукнулося Видавництво Старого Лева. Класичне трикнижжя, а також остання новинка «Різдво приходить у Країну Мумі-тролів» перейде у колекцію Гельсінської міської бібліотеки. Україномовні книжки з цієї книгозбірні можна замовити через вебсайт helmet.fi.

24 лютого стартує медіапроєкт «Люди з порожніх стільців» (#EmptyChairPeople), присвячений письменникам і журналістам України та світу, яких переслідують через їхні політичні переконання. Проєкт реалізовують медіа «Читомо» та Український ПЕН за сприяння Національного фонду на підтримку демократії (NED).

Проєкт «Люди з порожніх стільців» покликаний нагадати про їхні справи й показати, що насправді ця історія розпочалася значно раніше, ще в минулому столітті, коли, зокрема, в радянських таборах на території Росії опинялися українські митці, що виступали проти тоталітарної системи.

У межах проєкту протягом наступних 5 місяців будуть створені 20 матеріалів про сучасних українських авторів-політв’язнів, що перебували чи продовжують перебувати у в’язницях Криму, ОРДЛО та РФ, а також про політв’язнів Білорусі, Туреччини, Мексики, Еритреї, Венесуели, Індії, Зімбабве та Філіппін.

Назва проєкту відсилає до символу ув’язнених, переслідуваних, вбитих чи зниклих авторів, який використовують на правозахисних акціях у Міжнародний день ув’язненого письменника, або День порожніх стільців (Empty Chair Day). Його відзначають у всьому світі, починаючи з кінця 1980-х років, 15 листопада – з ініціативи Міжнародного ПЕН.

Цьогорічними лауреатками премії імені Дмитра Нитченка, котра присуджується за оборону і пропаганду української книги , стали директорки видавництва «Темпора» Юлія Олійник та видавництва «Кліо» Віра Соловйова. Ці видавництва оприлюднили вже цілу бібліотеку важливих з національної культури та історії книг. Без них просто важко уявити український видавничий ландшафт. За кожним із цих видавництв – серйозна історія, котра почалася не вчора й не позавчора.

Ця премія заснована родиною с.п. Дмитра Нитченка та Лігою українських меценатів. Імена її лауреатів щороку оприлюднюються до дня народження незабутнього Дмитра Нитченка, який був цілою українською інституцією в Австралії.

Минулого тижня в Центральну районну бібліотеку імені Є. Плужника, яка розташована за адресою Прорізна, 15, у самому центрі Києва, прийшло розпорядження управління культури Шевченківського району звільнити приміщення.

Будинок, де знаходиться бібліотека, належить Національному агентству України з питань державної служби. Три роки тому цьому органу доручили створити Центр оцінювання держслужбовців на місці бібліотеки. Центр було створено, але на поверсі над бібліотекою. У неї мали забрати 170 квадратних метрів читальної зали і залишити лише абонемент і книгосховище. Справа вирішувалася в суді, який ухвалив рішення на користь Нацагентства.

«Ця тяжба тягнеться досить давно. Ми пручалися три роки. Цієї осені ми програли суд, і державна служба подала на нас в виконавчу службу. Нам повідомили, що 27 числа прийде виконавча служба нас виселяти», — пояснила «Політичній критиці» заступниця директора ЦБС Шевченківського району міста Києва Олена Урванцева. «Порівняно з тим приміщенням, яке ми займаємо, це сарай з пліснявою без ніякого ремонту взагалі. У площі ми втрачаємо приблизно 100 метрів. Зараз вона має 315 метрів, вся бібліотека має бути розміщена на 216 метрах», — говорить Олена Урванцева.

Згідно зі статтею 27 чинного закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «забороняється переміщення бібліотек без надання рівноцінного упорядкованого приміщення для обслуговування користувачів бібліотеки, роботи працівників, зберігання бібліотечних фондів».

В Україні заснували видавництво «Блим-Блим», яке публікуватиме розважальні книжки для дітей.

Наразі видавництво запрошує до співпраці авторів, ілюстраторів, дизайнерів, перекладачів та генераторів ідей.

Наразі «Блим-Блим» орієнтується на авдиторію від молодшого шкільного віку до 9-го класу. Однак надалі плануються книжки і для зовсім маленьких дітей.

Юлія Буднік, засновниця видавництва, повідомила, що зараз готуються до друку чотири книжки закордонних авторів. Вихід першої очікується через 1 – 1,5 місяця. Загалом видавництво поки що планує випускати до 10 назв на рік.

«Співпрацюємо з канадськими і французькими партнерами. У подальшому хотілося б звісно розширити свій портфель українськими авторами», – зауважила вона.

Вибір назви видавчиня пояснила тим, що «хотілося щось ненав’язливе і смішне, можливо, навіть дещо незрозуміле, але веселе, без моралізаторства».

Також Буднік додала, що продовжує працювати над кількома проєктами у видавництві «Каламар», але згодом повністю зосередиться на роботі у «Блим-Блим».

Міністерство культури та інформаційної політики України ініціює громадське обговорення проєкту Стратегії розвитку читання на 2021 –2025 роки «Читання як життєва стратегія» (далі – проект Стратегії).

Текст Стратегії тут

Проєкт акта розроблено у зв’язку з необхідністю проведення кардинальних змін у підходах до промоції читання як усвідомлено обраної дозвіллєвої, освітньої практики та практики саморозвитку задля всебічного та гармонійного розвитку особистості, зокрема, критичного мислення та освітнього рівня, що відповідатиме європейським освітнім та іншим нормам.

Проект Стратегії напрацьовано р

обочою групою при МКІП, до складу якої входили експерти книговидавничої справи, фахівці мережі книгорозповсюдження, експерти бібліотечної сфери та представники громадськості. Координатором робочої групи було визначено державну установу «Український інститут книги».

Зауваження і пропозиції до проєкту Стратегії приймаються від фізичних та юридичних осіб до 19 березня 2021 року в електронному вигляді на електронну адресу lib-reading@mkip.gov.ua.

Пропозиції приймаються у формі порівняльної таблиці із змістом редакції, запропонованої МКІП, пропонованого формулювання чи зауваження та його обґрунтуванням.

Надані пропозиції та зауваження будуть розглянуті під час доопрацювання проекту Стратегії. Результати консультацій будуть розміщені на офіційному вебсайті МКІП.

Уповноважена особа за проведення консультацій щодо проєкту акта – державний експерт експертної групи книговидання та розвитку читання Директорату книговидання та креативних індустрій Міністерства культури та інформаційної політики України Притула Катерина Вікторівна, тел. (044) 234-62-20.

До роковин наймасовіших розстрілів протестувальників під час Революції гідності Національний музей Революції гідності за інформаційної підтримки Українського інституту національної пам’яті розпочав інформаційну кампанію «Вдячні за свободу».

Програма заходів у дні пам’яті нараховує понад 30 подій, які триватимуть з 16 лютого до 14 березня.

Серед іншого 20 лютого з 19:00 до 23:00 відбудеться традиційне запалення «Променів гідності» на алеї Героїв Небесної сотні та представлення мультимедійного проєкту «Сторожа гідності».

22 лютого з 11:00 до 12:30 в Укрінформі презентують результати соціологічного дослідження про ставлення до Революції гідності та її комеморації.

Також в межах кампанії музей оприлюднить низку нових роликів, присвячених героям Небесної сотні, з циклу «Характери гідності». Відеопроєкт уперше був представлений у 2019 році й зараз нараховує 38 відео. Це короткі історії про дитинство, вчинки, стосунки з близькими, мрії та прагнення героїв Небесної сотні. Розповіді найближчих родичів покликані нагадати про ціну свободи та відповідальність за її збереження. Усі випуски доступні на ютуб-каналі музею.

«Кожна самобутня нація має свої важливі історії, які характеризують її, говорять про те, що для неї є цінним та важливим. Герої таких історій можуть бути прикладом для інших, надихати людей діяти, змінюватися самим та міняти світ довкола себе. З цих складових постає те, що ми називаємо національною ідентичністю. Герої Небесної сотні та історія Революції гідності попри доволі короткий проміжок часу, який відділяє нас від подій 2013-2014 років, вже стали частиною української ідентичності, живою пам’яттю про те, що ми є вільними людьми, які готові боротися за свободу та свій цивілізаційний вибір», – сказав голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Як повідомлялося, в Україні 20 лютого щороку відзначають День Героїв Небесної сотні. Саме 18-21 лютого 2014 року у Києві були найжорсткіші протистояння між силовиками та учасниками Революції гідності. 20 лютого 2014 року загинуло найбільше активістів Євромайдану.

Голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський звернувся до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з приводу зменшення фінансування Книжкової палати України, що може негативно вплинути на роботу цієї Державної наукової установи.

Текст звернення голови НСПУ тут: https://litgazeta.com.ua/news/holova-nspu-zvernuvsia-do-prem-ier-ministra-ukrainy-z-pryvodu-zmenshennia-finansuvannia-knyzhkovoi-palaty-ukrainy/

У вільному доступі з’явилися матеріали з архівно-кримінальної справи письменника Валер’яна Підмогильного. Як повідомляє chytomo.com, документи розмістили Центр Досліджень Визвольного Руху спільно з Архівом СБУ до 120-річчя автора.

Документи публікуються в рамках проєкту «Репресоване мистецтво. Національна культура очима КҐБ», який реалізує Центр досліджень визвольного руху з партнерами за підтримки Європейського Союзу за програмою House of Europe. Усі матеріали можна переглянути і завантажити на сайті «Електронний архів Українського визвольного руху»

Нагадаємо, раніше у безкоштовному доступі з’явилися матеріали архівно-слідчої справи Василя Стуса.

Також Центр досліджень визвольного руху опублікував онлайн 35 документів з архівно-кримінальної справи засновника Української Гельсінської Групи Миколи Руденка.

Онлайн-музей російської агресії планується запустити у березні.

Про це міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко сказав в інтерв’ю BBC, повідомляє ukrinform.ua.

“Ми думаємо зробити онлайн-музей російської агресії, де про всі ці речі можна буде прочитати, як вони розповсюджуються. Це буде окремий сайт, запустять у березні”, – сказав Ткаченко.

За його словами, на це не потрібно витрачати багато коштів.

“У росіян, на відміну від багатьох інших демократичних країн, є чітка вертикаль наративів, яка потім транслюється усіма їхніми державними діячами, медіа. І для боротьби з ними очевидно потрібно збирати інформацію, розповсюджувати інформацію, шукати, яким чином можна це показувати”, – додав глава МКІП.

Як повідомлялося, міністр культури та інформаційної політики у вівторок повідомив, що в Україні у березні розпочне свою роботу центр протидії дезінформації.

Книжка вибраних віршів письменника, поета та члена Українського ПЕН Сергія Жадана “Новий правопис” (“A new orthography”) потрапила у фінал премії 2021 PEN America Literary Awards у номінації “Найкраща перекладна поезія”.

“A new orthography” вийшла друком у 2020 році (перекладачі: Джон Геннессі та Остап Кінь). Книга є п’ятим томом із серії сучасної української поезії видавництва Lost Horse Press.

“У цих віршах поет зосереджується на повсякденному житті під час російсько-української війни, створюючи інтимні портрети мешканців країни та їх реакції на кризу. Жадан відроджує та переглядає роль романтичного барда ХІХ століття, який чітко зображає свою громаду, зберігаючи її найцінніші аспекти та найтемніші нюанси.

У віршах досліджуються питання дому, вигнання, усамітнення, любові та релігійної віри, яскраві переживання некомбатантів, біженців, солдатів та ветеранів. Ця колекція буде цікавою для тих, хто вивчає, як поезія спостерігає та відображає зміни в країні в воєнний час, а також пропонує розраду”, – йдеться в анотації до книжки.

Нагадаємо, що збірка поезій Сергія Жадана “Те, чим ми живемо, те, заради чого вмираємо” в перекладі Вірляни Ткач та Ванди Фіппс була включена до списку 2020 PEN America Literary Awards.

19 лютого відбудеться презентація другого тому «Небесна Сотня. Життєписи» Світлани Терейковської.

Книга життєписів Світлани Терейковської – це значно більше ніж збірка некрологів чи меморіальних нотаток. Це літопис, який дає можливість познайомитися з Героями Небесної Сотні – такими, якими вони були за життя.

Над книгою авторка працювала 7 років. Почала збирати дані про Героїв 24 лютого 2014, закінчила роботу на початку грудня 2020. Спершу вона ходила по наметах, розпитувала побратимів по Майдану. Потім спілкувалася з рідними, розшукувала однокласників, сусідів по гуртожитку, друзів на всіх етапах життя. Для життєпису одного Героя вона збирала щонайменше шість спогадів.

Перший том життєписів Героїв було презентовано у лютому 2019 року. До нього ввійшло тридцять п’ять яскравих доль активістів Євромайдану, які віддали життя заради перемоги демократії, маловідомі біографічні факти, спогади та свідчення, рідних, друзів, земляків.

Світлана Терейковська – волонтерка Майдану та фронту. Філологиня, методистка, публіцистка.

У Львівському історичному музеї відкрилася виставка книг з приватної бібліотеки письменника, філософа, перекладача, Станіслава Вінценза, якого називають «Гомером Гуцульщини».

Експозицію «Вінценз. Бібліотека» складають майже 1000 раритетних видань.

Станіслав Вінценз – прозаїк, публіцист, філософ, дослідник культури Гуцульщини. Він народився у 1888 році на Івано-Франківщині. Справою життя Вінценза став тритомник „На високій полонині”, науковці порівнють видання з «Іліадою» та «Одісеєю» Гомера. Саме завдяки цій роботі у європейських країнах знають про Гуцульщину. Вінценз першим в Україні встановив у 1936 році пам’ятник Іванові Франку. У 1939 році НКВС заарештував Вінценза, але невдовзі його звільнили з тюрми. У 1940 році письменник із родиною емігрував. Помер 28 січня 1971 року у Швейцарії. У 1991 році Вінценз та його дружина перепоховані у Кракові.

У Вінницькій області впродовж 2020 року бюджетним коштом видали 19 томів історії міст і сіл у межах унікальної літературної серії «Моя Вінниччина».

«Це унікальний проєкт, який є тільки на Вінниччині. За минулий рік ми видали 19 томів, 19 історій міст і сіл регіону, оригінальних авторських робіт відомих письменників, журналістів і краєзнавців-аматорів. Наш проєкт фахівці, — а це журналісти, публіцисти та історики всеукраїнського рівня — вже назвали національним, тому що на Вінниччині дійсно робиться національна справа. Я кажу це не тому, що її робимо ми. А тому, що лише так можна виховати справжніх патріотів України, — коли ми будемо знати свою історію і збережемо все те, що ще можна зберегти. Бо зважаючи на складну історію України, багато у ній наплутано, багато недомовок і перекручень. Поки живі свідки у наших містах і селах, іще є можливість мати чисту і правдиву історію», — сказав Вадим Вітковський, директор Видавничого дому «Моя Вінниччина»

За його словами, до написання книг про історію міст і сіл Вінниччини долучилися не лише вітчизняні автори, а й вихідці з регіону, які мешкають за кордоном. На видання 19 томів серії «Моя Вінниччина» 2020 року було виділено 300 тис. грн.

Літературна серія «Моя Вінниччина» видається коштом обласного бюджету з 2013 року. За цей час побачили світ 66 томів історії міст і сіл області.