Бібліотечному фахівцю

На підставі пропозицій структурних підрозділів з питань культури обласних, Київської міської державних адміністрацій було сформовано та затверджено перелік відібраних бібліотек, які отримають книжкові видання для поповнення бібліотечних фондів у 2021 році.

Всього книжки отримають 617 бібліотек України. Повний список бібліотек можна проглянути за посиланням:

👉 [https://drive.google.com/.../1XHCv4TlOturwL41995k.../view...] Нагадаємо, у квітні Інститут книги оголосив про проведення відбору книжкової продукції для поповнення бібліотечних фондів у 2021 році. З оголошенням про проведення відбору можна ознайомитися за лінком:

👉 [https://book-institute.org.ua/.../uik-ogoloshu-pro...]

На адресу президента України Володимира Зеленського спрямували відкритий лист на захист здобутків Українського Культурного Фонду, які, на думку підписантів, ставить під загрозу діяльність чинного складу Наглядової Ради фонду.

Текст листа тут: https://lb.ua/culture/2021/05/31/485913_kulturni_institutsii_zvernulis.html

Президент Володимир Зеленський підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо загальних засад надання населенню культурних послуг» № 1432-ІХ, який парламент ухвалив 29 квітня 2021 року.

Документ сприятиме культурному розвитку регіонів і зробить культурні заходи більш доступними для громадян.

Закон уточнює основні засади та пріоритети державної культурної політики з метою спрощення доступу населення до культурних послуг та розкриття економічного потенціалу креативних індустрій. Органи влади та місцевого самоврядування мають враховувати ці засади у своїй діяльності.

Також документ передбачає гарантії від необґрунтованого закриття закладів культури в умовах адміністративно-територіальної реформи. Зокрема, базову мережу закладів культури доповнено закладами освіти сфери культури: мистецькими школами, ліцеями, коледжами, закладами вищої мистецької освіти.

Закон також впроваджує поняття «центр культурних послуг» та «культурна послуга». Центри культурних послуг покликані замінити застарілі палаци культури та стати осередками культурного життя громад.

Крім того, в документі визначаються мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами, зокрема базовим набором культурних послуг. Також запроваджуються методики визначення собівартості такого набору, що в майбутньому має стати підґрунтям для запровадження в законодавстві культурної субвенції. Також закон запроваджує моніторинг та оцінювання реалізації державної політики у сфері культури, що дасть змогу ефективно аналізувати та вдосконалити державну політику в галузі культури.

На 74-му році життя помер відомий український письменник, публіцист, громадський діяч, літературознавець Михайло Слабошпицький.

Михайло Федорович Слабошпицький народився 28 липня 1946 року в селі Мар’янівка Черкаської області. Вищу освіту отримав у Київському університеті (Факультет журналістики), працював на різних посадах у газеті «Літературна Україна», був головним редактором газети «Вісті з України», журналу «Вавилон-XX», директором видавництва «Ярославів Вал».

Слабошпицький був виконавчим директором Ліги українських меценатів, неодноразово входив у журі Міжнародного конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика. З 2006 року − секретар ради Національної спілки письменників України.

Михайло Слабошпицький написав понад два десятки книжок різних жанрів і тематики: проза, публіцистика, літературна критика, біографії українських митців, громадських і політичних діячів. Його роман «Марія Башкирцева» перекладали французькою і російською мовами. Крім того, писав книжки для дітей і юнацтва.

На радіо Слабошпицький вів програми «Екслібрис», «Прем’єра книги», «Нобелівські лауреати», «Літературний профіль».

За більше, ніж сорок років літературної творчості письменник отримав близько десяти нагород. У 2005 році став лавреатом Національної премії України імені Тараса Шевченка за роман-біографію «Поет із пекла (Тодось Осьмачка)».

Національний тур "Кіно просто неба" осягне близько 500 населених пунктів, а участь у ньому візьмуть метри українського кіно Ірма Вітовська, Богдан Бенюк та Ахтем Сеїтаблаєв, повідомляє УНН з посиланням на пресслужбу МХП.

"Вже зовсім скоро початок Національного туру! 9 областей України, покриття близько 500 населених пунктів, і можливість безкоштовно подивитись сучасне українське кіно для більше ніж 500 000 людей! Кіномобіль вже готовий в дорогу", - повідомили в пресслужбі МХП.

Укрїнцям покажуть здобутки українського кінематографу.

Національний Тур "КІНО ПРОСТО НЕБА" реалізується Благодійним фондом "МХП-Громаді" у партнерстві з Асоціацією "Сприяння розвитку кінематографа в Україні – дивись українське!" та за підтримки Державного агентства України з питань кіно. Нотатка бібліотекарю.

В Куцівці, де зродився і пішов у світ життєвими і творчими дорогами великий патріот України Тодось Осьмачка, вручили Всеукраїнську літературну премію імені Тодося Осьмачки відомій письменниці Валентині Коваленко.

Такою високою відзнакою винагороджено унікальну біографічно-есеїстичну студію про Тодося Осьмачку, глибини його родоводу, реалізацію в Осьмаччиній творчості знакових епізодів його долі – книгу «Русалко з Куцівських ярів» і книгу прози – повістей, оповідань – «Втеча».

Український ПЕН, Центр громадянських свобод, платформа Всі.Свої та Postmen запускають виставковий проєкт “Крим. Літній сезон: те, що у нас не забрати”. Мета цієї ініціативи – нагадати українцям про окупацію півострова і зібрати артефакти, які уособлюють наші спогади про Крим.

Детальніше тут: https://pen.org.ua/startuvav-proyekt-krym-litnij-sezon-te-shho-u-nas-ne-zabraty/

На Вінниччині назвали переможців конкурсу на здобуття Всеукраїнської літературної премії за найкращі фантастичні твори ім. Ігоря Федорова.

«Ми проводимо цей конкурс, щоб відкрити та заохотити нові імена талановитих авторів-фантастів. Цьогоріч на здобуття літературної премії імені Ігоря Федорова надійшло як ніколи багато творів науково-популярної фантастики з різних куточків країни, – понад 70. Оскільки хороших творів дуже багато і важко було визначити переможців, журі вирішило відзначити грошовими преміями лише кращі твори у двох вікових групах – старшій (Олександр Меньшов, м. Херсон, оповідання «Принцип тригера») і молодшій (Софія Федорова, м. Хмільних Вінницької області, учениця 9-го класу, оповідання «Шовковиця»). А на решту грошей преміального фонду видати гідні твори учасників окремою книгою, що стане їм усім, кільком десяткам, нагородою», – повідомив Вітковський.

За його словами, також вирішено нагородити учасників конкурсу книгами фантастики Ігоря Федорова і Почесними відзнаками.

Літературна премія імені Ігоря Федорова за найкращий твір малої форми у жанрі фантастики заснована 2018 року Вінницькою обласною організацією НСПУ та мамою відомого українського фантаста Ігоря Федорова – Нелею Миколаївною. Федоров відомий як автор сценарію двох серій американського серіалу «X-Files»(«Секретні матеріали»). За радянських часів організовував всесоюзні зльоти любителів фантастики «Віннікон». Автор збірки для дітей «Казки дивного лісу» і книги віршів «Кощуна». Переклав з англійської роман американської письменниці Джейн Йолен «Карти смутку» (Cards of Grief).

Національна комісія зі стандартів державної мови на засіданні 6 травня 2021 року ухвалила рішення про здійснення апробації завдань для проведення іспитів на рівень володіння державною мовою.

Апробація триватиме з 17 травня до 17 червня 2021 року.

До апробації завдань із перших двох частин іспиту («Культура мови» і «Читання») зможуть долучитися всі охочі.

Зареєструватися на апробацію завдань можна з 17 травня за покликанням: https://exam.mova.gov.ua. Доступ до електронного кабінету надається учасникам через ID.GOV.UA (https://id.gov.ua).

Мета апробації – дати можливість учасникам скласти частину іспиту на рівень володіння державною мовою, а також протестувати готовність іспитової системи витримувати навантаження.

Під час апробації усі зареєстровані учасники зможуть виконати тестові завдання онлайн лише один раз, перебуваючи у будь-якому місці, а не в уповноваженій установі. Після завершення учасники побачать свій результат та зіставлять його з максимальною кількістю балів, які передбачені за цей іспитовий модуль.

Звертаємо увагу, що протягом усього апробаційного періоду іспитова система працюватиме в тестовому режимі, тому можливі затримки в роботі. Комісія ретельно збиратиме дані про коректність роботи системи та зручність функціоналу для претендентів.

Шановна бібліотечна спільното!

Міністерство та Комітет цифрової транформації України почали збір офіційних заявок для отримання інтернет-субвенції.

До 28 травня 2021 року включно триватиме прийом офіційних заявок від голів громад для участі у проєкті “Інтернет-субвенція”.

Заповнити заявку можна на порталі Дія: https://bit.ly/3hxQgfY.

Детальніше - тут: https://cutt.ly/Fb3urfy

Кабінет міністрів України схвалив Концепцію Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року. Про це повідомила пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики.

Відповідне розпорядження Міністерства культури та інформаційної політики схвалили під час засідання Уряду 19 травня. Програма розрахована на 9 років (2022-2030 роки). Її державним замовником визначили МКІП.

«Дана програма фактично передбачає поступову зміну ставлення іншомовних людей до української, усвідомлення важливості даного кроку, і надання можливостей для повноцінного переходу на українську. Добровільного переходу. Бо ми у МКІП притримуємося саме лагідної українізації, яка матиме довготривалий ефект», – заявив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Міністерство цифрової трансформації перевірятиме якість кожного підключення до інтернету об'єктів соціальної інфраструктури в межах проєкту «Інтернет-субвенція».

"Ми контролюємо якість підключення кожного закладу. Кожен заклад буде проходити технологічну перевірку", - наголосив заступник міністра цифрової трансформації з питань розвитку цифрової інфраструктури Олександр Шелест.

За його словами, у держбюджеті цьогоріч передбачена субвенція на підключення до інтернету об'єктів соціальної інфраструктури у селах. Щоб забезпечити прозорий розподіл коштів між громадами, Мінцифри створило сайт, де можна дізнатися усі подробиці отримання фінансування і стежити за перебігом проєкту в реальному часі.

Шелест додав, що під час попереднього збору відомство отримало заявки на підключення до інтернету понад 4 тисяч сіл. "Це дає нам змогу з впевненістю сказати, що ця програма є більш ніж затребуваною", - наголосив заступник міністра.

Він нагадав, що Мінцифри вже почало офіційний збір заявок на отримання субвенції для підключення до інтернету об'єктів соціальної інфраструктури у селах. Наразі отримано понад 100 заявок від територіальних громад.

Кабмін запустив Раду з розвитку креативної економіки.

"Цілі Ради: налагодити прямий діалог у форматі "влада – бізнес", зокрема в регіонах, щодо формування креативної економіки; напрацювати пропозиції для вирішення проблемних питань та стимулювання розвитку креативних індустрій; координувати діяльність органів влади різного рівня для просування креативних індустрій на внутрішньому і міжнародних ринках", - прокоментував рішення Уряду Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Він зазначив, що це стосується креативного бізнесу – 34 види діяльності, що охоплюють креативні, медійні, аудіовізуальні, видавничі, культурні та ІТ напрями (повний перелік у розпорядженні Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 265-р).

Серед основних завдань Ради: координація дій органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, громадянського суспільства та бізнесу з питань розвитку креативних індустрій; налагодження прямого діалогу у форматі «влада-бізнес», у тому числі на регіональному рівні, з метою залучення бізнесу та широких кіл громадськості до фахового обговорення питань розвитку креативних індустрій; підготовка пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення законодавства, спрямованого на стимулювання розвитку креативних індустрій, впровадження механізмів підвищення конкурентоспроможності українського креативного продукту на внутрішньому та зовнішньому ринках, удосконалення механізмів захисту прав і законних інтересів бізнесу зі сфери креативних індустрій.

У рамках діяльності Ради за її рішенням можуть утворюватися тимчасові робочі групи, які готуватимуть фахові експертні аналізи та пропозиції по напрямах роботи. Рішення робочих груп передаватимуться на розгляд та затвердження Ради.

Документом визначено, що Рада подає Кабінету Міністрів розроблені рекомендації та пропозиції, які можуть бути реалізовані шляхом прийняття рішень Уряду.

Засідання органу проводитимуться не рідше одного разу на три місяці. Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради здійснюватиме МКІП.

Нагадаємо, що підтримка креативних індустрій та створення правових умов для їх розвитку передбачені Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. Крім того, розвиток сфери культури, креативних індустрій, туризму та інформаційної політики серед ключових завдань Уряду на 2021 рік.

До списку проєктів, визначених Експертною радою при Міністерстві культури та інформаційної політики, до програми «Велика реставрація» увійшли об’єкти державної форми власності сфери управління МКІП. В міністерстві впевнені, що об'єкти комунальної форми власності потраплять до другого відбору.

«Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 квітня 2021 р. № 473 про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті МКІП для розвитку закладів загальнодержавного значення, можливість фінансування отримали проєкти робіт на об’єктах державної форми власності сфери управління Міністерства культури та інформаційної політики України», - ідеться в повідомленні.

Музей книги та друкарства в Острозі оцифрує рукописи за сприяння Музею і бібліотеки рукописів Хілл, що працює при Університеті Абатства Сейнт-Джон у США.

«Ми показали готовність до диджиталізації експонатів ще у 2019 році. У нас був проєкт «Малі міста – великі враження», під час якого провели виставку, де експонати-книги були у вітринах, а поряд лежали планшети з оцифрованими копіями, що можна було «погортати». Це побачили представники американського проєкту в Україні, звернулись до нас, з того почалась наша співпраця, у листопаді минулого року ми почали оцифровувати», – розповів заступник директора з наукової роботи державного історико-культурного заповідника Острога Андрій Брижук.

У Острозькому музеї книги сканують рукописи, а потім цифрові копії збирають у комплект на жорсткому диску, який поштою відправлять у США – в Університет Абатства Сент-Джон. Музейники планують оцифрувати частину колекції. Наразі вже створені цифрові копії близько п’ятидесяти рукописів.

«Це дуже великий обсяг файлів, щоб нічого не втратилось, їх надсилають у такий спосіб. Далі оцифровані копії оприлюднять на сайті бібліотеки, де у них є відповідний розділ», – додав Андрій Брижук.

Музей книги та книгодрукування в Острозі відкрили у 1985 році. Зараз він функціонує як частина державного історико-культурного заповідника міста Острога. Колекція музею налічує майже півтори тисячі стародруків XVI-XVIII століть та близько 150 рукописів XVI-ХХІ століть. Також є тут і зібрання західноєвропейських стародруків XVI-XVIII століть. Загалом колекція нараховує близько 1 100 одиниць зберігання, у тому числі 30 палеотипів (видань першої половини XVI століття).

Раніше експозицію музею доповнили цифровими технологіями: сенсорною панеллю, віртуальним туром, 3D-моделями експонатів.

Музей і бібліотека рукописів Хілл при Університеті Абатства Сейнт-Джон працює у Коледжвілі, штат Мінесота, США. Установа заснована у 1965 році й займається збиранням та оцифруванням рукописів з усього світу. Музей надає для цього спеціальну копіювальну техніку. Зараз цифрова онлайн-колекція установи налічує більш ніж триста тисяч копій рукописів.

Як відомо, минулого року компанія Google почала оцифровувати сотню тисяч бельгійських стародруків.

Міністерство культури та інформаційної політики спільно з партнерами на базі Освітнього хабу Києва презентували мультимедійний курс «Сучасна українська мова».

Як передає Укрінформ, про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко у Фейсбуці.

"Курс розроблено за технологією, що дозволяє бути максимально залученим у процес. Сторітелінг, квести, тести та інші формати допомагають краще засвоїти правила. При цьому підтримуючи інтерес та запам’ятовуючи основи і складні моменти за трьома модулями: правопису, ділової мови і самої мови та мовлення. До того ж, блоки доступні в онлайні. Тож проходити їх, за бажанням, можна і вдень, і вночі", - написав Ткаченко.

Він зазначив, що популяризація української мови – один із ключових пріоритетів національної безпеки України. За його словами, саме популяризація дозволяє лагідно українізовувати наше суспільство. Ткаченко переконаний, що курс «Сучасна українська мова» сприятиме цьому.

"Розраховую на попит як серед українців, що мешкають в Україні, так і серед представників української діаспори. А також іноземців, які мають бажання оволодіти українською мовою. Адже так чудово, коли вулицями рідної країни дедалі більше чути рідну мову", - додав міністр.

У Львові, в Гарнізонному Храмі Петра і Павла презентували мистецький проєкт «Стефаник_150». Під час заходу завдяки театру та музиці висвітлили основні періоди життя письменника: від селянської дитини до посла України до Австрійського сейму.

"Теми, про які писав Стефаник, актуальні і досі. Я впевнений, що кожен із нас хоча б раз переживав особливі емоції й хвилювання, коли читав Стефаникові новели. Ми маємо ким пишатися. А ще маємо над чим працювати, щоб популяризувати наших геніїв слова як в Україні, так і у світі. Вірю, що творча команда організаторів та учасників й надалі вражатиме нестандартними, високомистецькими та пізнавальними роботами", - зазначив голова Львівської Львівської ОДА Максим Козицький.

Ідея події – показати українського письменника Стефаника по-новому, підкресливши багатогранність його особистості, першість в модерністиці та перипетії життєвого шляху.

Під час заходу висвітлили п’ять основних періодів життя письменника: Карпатський (Русово), Дрогобицький, Краківський, Львівський, Віденський. Глядачі "познайомились" зі Стефаником як селянською дитиною, прогресивним гімназистом, студентом-медиком Ягеллонського університету, львівським денді, послом до Австрійського сейму.

Атмосферу кожного середовища відтворили завдяки відеосюжету старих світлин і відеострічок, підсилених живими театральними етюдами, які емоційно передадуть настрій та основний змістовий посил Стефаникових новел. Через обрані твори підняли найбільш хвилюючі для письменника теми: еміграції, материнства, кохання, патріотичної вірності. Емоційне сприйняття дійства підсилили вокальні та симфонічні композиції.

Організатори дійства - ГО «Український Культурний Простір», Департамент з питань культури, національностей та релігій Львівської облдержадміністрації; видання «Boom plus TV».

Володимир Зеленський підписав указ про відзначення державними нагородами діячів науки. До списку увійшли сімдесят науковців, серед яких директор Книжкової палати Микола Сенченко.

Директору державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова», доктору технічних наук, Миколі Сенченку присвоїли орден «За заслуги» ІІ ступеня.

Микола Сенченко очолює Книжкову палату України імені Івана Федорова з 1995 року, в 2009 році отримав орден «За заслуги» ІІІ ступеня, у 1999 році – звання «Заслужений діяч науки і техніки».

Нагадаємо, цього року Президент України підписав два укази, якими призначив стипендії: сімнадцяти письменникам – дворічні та довічні, а стипендії Президента України – двадцяти двом молодим письменникам.

В Українському кризовому медіа-центрі відбулася презентація першого в Україні Інклюзивного літературного конкурсу для дітей та юнацтва імені Дмитра Ружевича. На ньому журі конкурсу оголосили імена переможців.

Переможців визначали у трьох вікових номінаціях:

У номінації “Підлітки” перемогли Пасько Максим з Києва (з оповіданням “Внутрішня сила”) і Гафяк Олена з Кременчука (з твором “Його мрія”);

У категорії “Діти” переміг Полонський Артем з Полтавщини (з твором “Про мене”);

У категорії “Юнацтво” перемогу здобув Паньков Олександр з Дніпропетровської області (з оповіданням “Зона”).

Фіналістам конкурсу будуть відправлені набори сучасних українських книжок від партнерів конкурсу. Вони також матимуть змогу особисто поспілкуватися з українськими письменниками, які пишуть на тему інклюзії.

Крім того, на переможців чекає рік творчої промоції від Видавничого центру “12” — роботи переможців і фіналістів будуть опубліковані в електронній збірці конкурсу.

Через 313 років після першого видання Мазепинське Євангеліє знову побачило світ.

«Це наш спільний скромний внесок у відзначення 30-річчя Незалежності України», — написав Осташ у Facebook.

Він додав, що над виданням працював Фонд пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира та Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Нагадаємо, торік у Лівані знайшли унікальне Євангеліє Івана Мазепи арабською мовою, видане в Алепо. На видання Євангелія, яке було подарунком Мазепи Антіохійській церкві, гетьман надав 3000 золотих, а до цього виділив іще 3000 на підтримку Антіохії.