Бібліотечному фахівцю

За перше півріччя цього року Митна служба склала три протоколи про порушення митних правил при перевезенні цінних книжок.

У цих протоколах про порушення фігурували чотири цінних книжки:

«Berlitz M.D. First book for teaching english», видання 1912 року, Санкт-Петербург;

«Berlitz M.D. second book for teaching English», видання 1915 року, Москва;

«Триодь Цветная», видана у 1647-1648 роках Московським Печатним двором;

«Оперативная урология» Івана Дзирне, видання 1914 року, Петроград.

У Митній службі зазначили, що після проведення експертиз культурні цінності безоплатно передають до музеїв, архівів, бібліотек і наукових установ на постійне зберігання. Такий розподіл здійснює Експертно-фондова рада з питань безоплатної передачі вилучених або конфіскованих культурних цінностей. Її засідання проводять не рідше, ніж раз на пів року.

Зауважимо, що відповідно до законодавства, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, друковані видання, що вийшли до 1945 року, потребують дозволу Державної служби контролю за переміщенням культурних цінностей. Для визначення вартості та з’ясування чи мають такі предмети художню або історико-культурну цінність, залучають експерта-мистецтвознавця.

Український культурний фонд додали до переліку надавачів державних грантів. Як передає ukrinform.ua, відповідне рішення ухвалили на засіданні уряду, повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики в Фейсбуці.

“Таке рішення дасть можливість отримувачам грантів УКФ не сплачувати податки з грантів та податок з доходу фізичної особи – підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Заощаджені кошти вони зможуть використати в рамках проєктів, на які отримали грант від держави”, – йдеться у повідомленні.

У Малині на Житомирщині заснували літературну премію імені відомого українського письменника і краєзнавця Василя Скуратівського.

Премія на конкурсних засадах буде присуджатися щорічно у жовтні місяці до дня народження Василя Тимофійовича Скуратівського (25.10.1939-16.12.2005). Премія встановлюється у двох номінаціях:

Художня література;

Народознавство.

Ознайомитись із Положенням про Всеукраїнську літературну премію імені Василя Скуратівського можна тут:

https://litgazeta.com.ua/news/u-malyni-na-zhytomyrshchyni-zasnuvaly-literaturnu-premiiu-imeni-vasylia-skurativskoho/

Цю відзнаку у 2005 році заснували Волинське товариство «Світязь» і ГО «Чернігівський інтелектуальний центр» за сприяння Національної спілки письменників України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України та міжнародних громадських організацій.

З 1 листопада 2014 року засновником цієї премії стала Міжнародна літературно-мистецька Академія України (президент Сергій Дзюба), котра об’єднує 157 відомих письменників, перекладачів, журналістів та науковців із 57-ми держав світу.

Цьогорічними лауреатамистали:

Академік, президент Університету «Україна» Петро Таланчук (м. Київ) – за видатні заслуги на ниві української освіти;

Доктор філологічних наук, професор, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Михайло Наєнко (м. Київ) – за книжки «Художня література України. Від міфів до модерної реальності», «Історія українського літературознавства і критики», «Інтим письменницької праці»;

Поети Михайло Григорів (посмертно) (м. Київ) та Валерій Ілля (посмертно) (м. Київ) – за визначний внесок в українську поезію; Співачка Квітка Цісик (США) (посмертно) – за видатний внесок в українське та світове мистецтво;

Головний редактор журналу «Пам’ятки України», заслужений журналіст України Анатолій Сєриков (м. Київ) – за багаторічну творчу, видавничу та громадську діяльність;

Письменник, головний редактор журналу «Дзвін» Юрій Коваль (м. Львів) – за подвижницьке творення літературно-мистецького журналу «Дзвін»; Зарубіжних письменників, вчених, перекладачів, журналістів, громадських діячів, відзначених за творчий доробок та популяризацію української літератури в світі див. тут:https://litgazeta.com.ua/news/nazvani-laureaty-mizhnarodnoi-literaturnoi-premii-imeni-hryhoriia-skovorody-sad-bozhestvennykh-pisen-za-2021-rik/

До видання увійдуть розповіді про 45 героїв, серед яких – військові розвідники.

Презентація видання має відбутися напередодні 30-ї річниці Незалежності України. Планується, що до видання обсягом 400 сторінок увійдуть розповіді про 45 героїв, 9 з яких нагороджено цією відзнакою посмертно.

Розповіді побудовано таким чином, щоб читач чув голоси нагороджених, їхні інтонації, особливості мови. Ці розмови дають змогу зрозуміти, що ж такого надзвичайного зробила людина, яка була відзначена народом. Кожна розмова чи нарис про героя – приклад мужності, жертовності та прояву глибинної любові до власної країни.

Книга складається з трьох частин. Перший розділ – розмови з тими захисниками України, які отримали нагороди прижиттєво. Другий розділ присвячений пам’яті загиблих. Волонтери, медики, журналісти, громадські діячі – усі ці люди без зброї в руках, але не менш героїчно і самовіддано захищають країну від ворога. Саме про них ідеться у третьому розділі книги.

Планується, що презентація видання відбудеться 23 серпня о 14.00 в актовому залі червоного корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. На захід запрошено всіх, чиї розповіді є в книзі, а також родини загиблих Народних героїв.

23 серпня, напередодні 30 річниці Незалежності України, в Сєверодонецьку на Луганщині відбудеться справжнє свято пісні і слова під назвою «Ти у мене єдина».

Автор ідеї, організаторка проведення цього масштабного заходу за підтримки УКФ та Луганської ОДА – співачка, громадська діячка Анжеліка Рудницька.

Свою творчість в рамках проєкту «Територія книги» цього дня презентують жителям та гостям міста письменники Дмитро Лазуткін, Олександр Дерманський, Артем Полежака, Тетяна Череп-Пероганич.

Посольство України в Чехії повідомило про оголошення конкурсу на найцікавіший текст, присвячений Україні.

Тема цьогорічного випуску організаторів My a Ukrajina («Ми й Україна») розширилася до двох різних доповнюючих схем:

Розповіді про враження і відкриття, пов’язані з поїздками в Україну й Україною, зокрема за попередні роки. Навіть автори з українським корінням можуть поділитися своїми спогадами про міста або місцях в рідній країні.

Короткі, але змістовні нариси про міста і місця України та пов’язаних з ними особистостей або подій, які могли б зацікавити наших читачів My a Ukrajina. Матеріали не обов’язково мають бути пов’язані з подорожами, а можуть бути засновані на вивченні або знанні української тематики.

Організатори також вітають історії українців або їхніх предків, яких доля завела до Чехії.

Конкурсні роботи мають бути відправлені до 31 серпня 2021 року на адресу soutez@myaukrajina.cz.

Результати конкурсу будуть оголошені на сайті «Ми й Україна», в групах у Фейсбуці «Подорожі Україною» і «Ми й Україна», а також у Твіттері @myaukrajina.

Автори-переможці отримають диплом і, в рамках редакційних можливостей, невелику грошову винагороду.

Кращі тексти, які не обов’язково обмежуються переможцями, будуть опубліковані на сайті «Ми й Україна».

Деталі за посиланням: https://www.myaukrajina.cz/soutez

До 30-ї річниці проголошення Незалежності України сайт Суспільне представляє перший випуск серії "Головні книжки незалежної України", у якому літературознавиця Олена Галета розповідає про шість українських письменників, які тривалий час були заборонені і цензуровані в радянській Україні і повернулися до читача лише після 1989 року. Це:

Валер’ян Підмогильний (1901 – 1937. Розстріляний в Сандармосі. Письменник, перекладач, літературознавець. Перше перевидання творів після реабілітації у 1956 році – роман "Місто" у 1989 році, видавництво "Молодь");

Майк Йогансен (Михайло Гервасійович Йогансен, 1895 – 1937. Розстріляли у в'язниці Києва. Письменник, перекладач, філолог. Перше перевидання після реабілітації – добірка поезій у 1989 році);

Богдан Нижанківський (1909 – 1986. Помер у США. Поет, прозаїк. Гумористичні тексти друкував під псевдонімом Бабай);

Софія Яблонська (1907 – 1971. Померла у Франції. Письменниця, мандрівниця, журналістка, фотографиня);

Ігор Костецький (Ігор Мерзляков, 1913 – 1983. Помер у Німеччині. Письменник, перекладач, видавець, режисер, критик);

Юрій Шевельов (використовував також псевдонім Юрій Шерех, 1908 – 2002. Помер у США. Славіст-мовознавець, історик української літератури, критик).

Детальніше тут: https://suspilne.media/155372-klip-ukrainskoi-reziserki-otrimav-pat-nominacij-mtv-video-music-awards/

У США Українсько-Американський Архів і Музей Детройту почали оцифровувати архіви Української капели бандуристів Північної Америки (УКБ), а 30 липня провели в музеї вітальну презентацію для понад 75 запрошених гостей.

Розповідається, що на початку 2020 року Микола Мурський – нещодавно обраний Архівіст Української Капели Бандуристів Північної Америки (УКБ) – переглянув статус архівів Капели та скористався можливістю донести ці історичні та культурні скарби до світу. Потрібно було організувати понад сорок великих коробок із фотографіями, рукописними спогадами та вирізками з газет. Він намітив п’ятирічний план не лише огляду, ідентифікації, каталогізації та оцифрування матеріалів, а й аналізу джерел різних світових сховищ, що містять записи, які стосуються багатої історії УКБ.

28-29 серпня у Києві відбудеться Book Champions Weekend, який відсвяткує різноманіття книжкових експериментів із інді-видавництвами, самвидавом, зінами, артбуками, авторами та колекціонерами.

Book Champions Weekend — це фестиваль вихідного дня, який підтримує незалежних і малих видавців, художників та дизайнерів, які не мають можливості представити свої роботи та говорити про них на публічному рівні.

Як кажуть засновники видавництва IST Publishing Катерина Носко, Анастасія Леонова та Борис Філоненко – вони хотіли створити простір, в якому знайдеться місце усім виявам любові до книжок: від культури самвидаву та зінів до коміксів і фотобуків.

Впродовж 28-29 серпня на фестивалі можна буде відвідати воркшопи, дискусії, дебати та лекції, а також завітати на Book Champions Party, аби відсвяткувати цю подію з келихом у колі однодумців.

Повний розклад фестивалю можна знайти тут: https://istpublishing.org/news/tpost/02vo77byp1-book-champions-weekend-ist-x-kooperativ

Фестиваль створений видавництвом IST Publishing та коворкінгом Kooperativ, де він і буде проходити.

IST Publishing — незалежне мале видавництво, що спеціалізується на книжках про сучасну культуру та мистецтво, засноване однодумцями: Катериною Носко, Анастасією Леоновою та Борисом Філоненко.

Kooperativ — це робочий простір і творча майстерня від Андрія Федоріва (засновника креативної інвестиційної компанії FEDORIV) й Василя Гроголя (засновника BURSA Hotel Kyiv та BURSAtelier Development).

Уряд Угорщини, який очолює партія "Фідес" прем'єра Віктора Орбана, обмежив продаж дитячих книг, в яких розповідається про ЛГБТ.

Згідно з документом, такі книжки не можуть виставляти на вітринах магазинів. Крім того, їх взагалі не має бути видно. Натомість такі книжки потрібно буде продавати в упаковках, завдяки яким їх неможливо буде ідентифікувати. Крім того, реалізація цих книжок дозволена на відстані 200 метрів від шкіл і церков.

Правило про 200 метрів нагадує угорське законодавство про проституцію, адже секс-працівникам і працівницям також заборонено пропонувати свої послуги на відстані 200 метрів від шкіл і церков.

У ЄС гостро критикували цей документ, бо вважають його дискримінаційним. Європейська комісія заявила, що здійснить правові кроки щодо Угорщини у зв'язку з імовірною дискримінацією секс-меншин.

Натомість офіційний Будапешт відкидає критику та аргументує тим, що прагне захистити право батьків самостійно розв'язувати питання сексуальної просвіти дітей.

Фахівці Книжкової палати України оприлюднили оперативні дані випуску книжкової продукції за сім місяців 2021 року, відповідно до яких кількість назв та наклади збільшилися на 17% та 36% у порівнянні з минулим роком.

“Станом на 9 серпня в Україні видано 5975 назв книг і брошур, загальний тираж яких склав 5460,7 тис. примірників. У порівнянні з таким же періодом 2020 року кількість виданих книжок цього року зросла на 17 відсотків, а тираж збільшився на 36 відсотків”, - ідеться у повідомленні.

Переважна більшість книжкової продукції вийшла українською мовою – 4615 назв тиражем 4524 тис. примірників. Ще 772 видання (накладом 586,1 тис. примірників) вийшли російською, а 668 – іншими мовами. Крім того, цього року видано 3080 авторефератів дисертацій.

Держкомтелерадіо нагадує, що відповідно до Закону «Про обов’язковий примірник документів» та постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2002 № 608, державна наукова установа «Книжкова палата України імені Івана Федорова» є одержувачем усіх видів видань усіма мовами, що вийшли в Україні, у тому числі малотиражних (до 100 примірників) видань, нормативно-правових актів у сфері стандартизації, метрології та сертифікації, усіх періодичних та продовжуваних видань. Відсутність у Книжковій палаті обов’язкових примірників видань, їхнє часткове або невчасне отримання унеможливлюють системне поповнення Державного архіву друку, негативно впливають на об’єктивність зведених адміністративних даних, які характеризують динаміку та тенденції у видавничій сфері.

При цьому обов’язковий примірник повторного видання (перевидання, передрук) незалежно від року випуску попереднього видання, додаткового тиражу та у випадках, коли тираж видання виготовляють частинами (запусками), зокрема різними виготовлювачами видавничої продукції (поліграфічними підприємствами), також обов’язково має бути доставлений Книжковій палаті.

На посадових осіб, фізичних осіб-підприємців, які порушують чинне законодавство щодо своєчасного доставляння обов'язкових примірників книжкових та періодичних друкованих видань, накладаються штрафи, які становлять від 30 до 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Як повідомляв Укрінформ, Книжкова палата підрахувала кількість газет, які виходили в 2020 році. Найбільші річні наклади мали російськомовні видання.

На сервісах онлайн-торгівлі виявили і вилучили оголошення про продаж контрафактних книжок. Про це в ексклюзивному коментарі Читомо розповів Президент Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.

Нещодавно компанія ОLХ надіслала Олександру Афоніну лист-відповідь, де йдеться про виявлення і вилучення з їхнього сайту оголошень про торгівлю контрафактними книжками. Документ оприлюднили на фейсбук-сторінці асоціації.

«Ми поділяємо Ваше занепокоєння можливим розповсюдженням книжкової продукції, яка містить ознаки контрафактної. Сервіс ОLХ, як частина міжнародної групи компаній приділяє увагу проблемам інтелектуальної власності та готовий до діалогу із правовласниками профільними галузевими організаціями та іншими зацікавленими сторонами», − йдеться у листі.

«Ми виявляли і виявляємо їх досить давно на ОLХ, Prom і Розетка. Ми намагались зустрiтись із ними у Міністерстві культури. Ця зустріч відбулась у березні цього року. Ми хотіли порозмовляти з ними і знайти шляхи нормальної ділової комунікації, щоб зняти розміщення контрафактної продукції, зокрема російської, зокрема забороненої в Україні літератури. На жаль, на запрошення мінкульту відгукнулись лише ОLХ», − розповів Президент Української асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.

Детальніше тут: https://chytomo.com/na-dvokh-ukrainskykh-marketplejsakh-prypynyly-prodazh-kontrafaktnykh-knyzhok/

Кабінет Міністрів продовжить режим надзвичайної ситуації та адаптивний карантин до 1 жовтня.

"Поточна епідемічна ситуація контрольована, але фахівці починають фіксувати перші негативні тенденції щодо збільшення госпіталізацій з коронавірусом. Уряд готує лікарні, а кількість ліжок з підведеним киснем наразі складає майже 100%. Крім того, окремо закуплено 15 тисяч кисневих концентраторів, які дозволять лікувати українців на амбулаторному етапі", - написав у своєму Телеграмі Прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Українського письменника, журналіста і перекладача, редактора газети «Чернігівщина» Сергія Дзюбу нагородили в Німеччині почесним дипломом «Вінок слави» – за визначну творчу діяльність.

Цією нагородою щороку відзначають знаних письменників і науковців, які мають найвищі здобутки та світове визнання.

Голова журі – Генріх Дік, відомий німецький поет, прозаїк, перекладач, очільник громадської організації «Farben der Kunst» («Барви мистецтва»), яка об’єднує талановитих письменників, художників та акторів.

Аудіокнижку «Світи. Народи. Історія кримських татар» виклали у вільний доступ.

На YouTube, Google Podcasts, Apple Podcasts, Mixcloud, Anchor з’явилися розділи першої аудіокнижки українською мовою «Світи. Народи. Історія кримських татар» за друкованим виданням у 4-х томах кримського історика Валерія Возгріна.

«Наша мотивація — донести до українського слухача зміст і аргументи, з якими Валерій Возгрін розповідає про унікальність історії, побуту, культури та освіченості кримців, а також розкрити злочини Росії (які тривають протягом століть і донині), включно з її підступними тактиками, фальсифікаціями та відвертою брехнею проти Криму та його народу», − наголосили в ексклюзивному коментарі Читомо автори проєкту.

З чотиритомника для аудіозапису відібрали понад 720 сторінок та переклали українською мовою. Консультації до перекладу надала мовознавиця Лариса Масенко. Для прослуховування доступні частини «Від автора», «Передмова» і три розділи. Також незабаром викладуть наступні розділи аудіокнижки, зокрема «Державне життя Криму», «Крим і Запоріжжя в XVII столітті», «Анексія», «Призахідні промені культури Криму», «Депортація».

Бренд-голосом проєкту став заслужений артист України, український актор театру, кіно та дубляжу Андрій Самінін. Окремі підрозділи аудіокниги читають відомі кримські татари й українці: Еміне Джепарова, Ахтем Сеітаблаєв, Севгіль Мусаєва, Ескендер Барієв, Ельмаз Асан, Гульсум Халілова, Айдер Муждабаєв, Ельвіна Зейнедінова, Богдан Бенюк, Іван Леньо. Проєкт підтримав голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. Після створення аудіокнижки перекладачі продовжать роботу над перекладом праці Возгріна.

Понад дві третини з двох тисяч опитаних дорослих мешканців Великобританії заявили, що віддадуть перевагу книзі, надрукованій на папері, а не електронним її версіям – екрану ноутбука, планшета, смартфона, електронної читалки тощо.

Про це повідомляється в дослідженні, проведеному на замовлення найбільшого в Європі продавця старих книг Oxfam.

Тільки 16% опитаних заявили, що вважають за краще електронні книги, і ще менше ніж 6% зробили вибір на користь аудіокниг. Решта 78% вважають за краще мати справу з традиційною паперовою книгою у твердій або м’якій палітурці.

З цієї групи 46% пояснили свій вибір тим, що їм подобається сам процес перегортання сторінок. Ще 42% зазначили, що люблять тримати книгу в руках. Книжковий запах приваблює приблизно 25%, а іншим респондентам (16%) паперова книга нагадує про бібліотеку.

32% опитаних з цієї групи заявили, що читання паперової книги допомагає їм глибше зануритися в її зміст. 35% зізналися, що віддають перевагу паперовій книзі ще й тому, що при відеодзвінках, що стали поширеними під час карантину, полиці з книгами виявилися найпопулярнішим фоном для учасників конференцій.

Опитування показало, що у дорослого британця вдома в середньому 49 книг, а на читання він витрачає близько трьох годин на тиждень.

Oxfam окремо цікавився ставленням опитаних до старих книг. 71% з групи любителів паперових книг заявили, що купують старі книги, тому що вони коштують дешевше, а 52% додали, що, на їхню думку, це сприяє більшому збереженню навколишнього середовища.

Характерний запах старих книг привертає ще 18%, а 15% сподіваються знайти в книзі, що належала комусь ще, забутий лист або записку. 45% респондентів люблять думати про те, кому раніше належала книга, яку вони читають.

Батьки завжди замислюються, які книги обирати, щоби дітям вони були цікавими і корисними. Тепер знаємо відповідь! Результати нещодавнього дослідження свідчать, що юні читаки віддають перевагу книжками, що пояснюють різні процеси та явища і розкривають причинно-наслідкові зв’язки.

Раніше дослідники усвідомлювали зацікавленість дітей у причинно-наслідковій інформації, але вони не знали, чи впливає це на вподобання дітей під час різних процесів. Тож вирішили дослідити це в контексті читання. «Ми хотіли дізнатися, як інтерес дітей до причинно-наслідкової інформації може вплинути на повсякденні дії з маленькими дітьми, наприклад, спільне читання книг», – пояснює Марґарет Шавлік з Університету Вандербільта, штат Теннессі. Разом із вченою дослідження також провели Джессі Рей Бауер та Емі Е. Бут із Техаського університету в Остіні. Думка вчених підтвердилася, а результати опублікували у журналі «Frontiers in Psychology».

У дослідженні брали участь 48 дітей віком 3-4 років з Остіна, Техас. Дорослі волонтери читали дітям дві різні книги, а потім розпитували дітей про їхні уподобання. «Ми читаємо дітям дві історії: одну, багату причинно-наслідковою інформацією, а саме книжку про те, чому тварини поводяться та виглядають так, як вони це роблять; інша, в якій було мало причинно-наслідкових зав’язків, просто описувала особливості та поведінку тварин», – розповіла Шавлік.

Діти виявились однаково зацікавленими, слухаючи уривки із кожної з книг. Однак, коли їх запитували, яка книга їм сподобалася більше, вони зазвичай вибирали першу історію. «Ми вважаємо, що цей результат може бути пов’язаний із природним бажанням дітей дізнатися про те, як «працює» світ», – пояснює Шавлік.

Це може допомогти батькам та вчителям вибрати найбільш вдалі книги для дітей, щоби підвищити у них інтерес до читання. А відтак сприяти розвитку грамотності, мовлення та інших навичок, які ми отримуємо від час читання, з раннього дитинства.

Сестринський проєкт фестивалю Book Space конкурс “Книжка майбутнього” розпочав цьогорічний прийом заявок.

Дедлайн подачі – 23 серпня 2021 року.

Конкурс був створений з метою стимулювати використання інновацій та технологій у сучасній українській літературі та книговиданні.

“Ми продовжуємо шукати ту форму, яка буде найефективніше тут і зараз заохочувати українські книговидання та літературу до використання інноваційних підходів і технологій, а тому оголошуємо третій конкурс “Книжка майбутнього””, – коментує координаторка конкурсу Вікторія Наріжна.

Цього року заявки приймають у двох номінаціях:

Експеримент у папері

Папір і цифрові технології.

А також на спецконкурс:

Авторський проєкт – для самвидавних цифрових і паперових проєктів. “Номінацію “Експеримент у цифрі” ми тимчасово зняли з конкурсу, з огляду на те, що кількість та якість поданих у попередні роки робіт була незадовільною. Ми плануємо низку заходів, які допоможуть привернути увагу до цифрової літератури та підвищити її якість, а поки що вводимо спеціальний конкурс “Авторський проєкт” для незалежних авторів, куди можна буде подавати і цифрові проєкти також”, – пояснює Вікторія. Детальніше тут: https://bookspacefest.com/

Міська публічна бібліотека у Вроцлаві та Бібліотечно-культурний центр FAMA організовують другий фестиваль “Польсько-українська Фемінатива”, участь, у якому візьмуть авторки Українського ПЕН.

“Польсько-українська Фемінатива” – це фестиваль, заснований 2020 року як жіночий простір культурної дипломатії та дискусії навколо польсько-українських відносин.

“Фемінатива” – це фестиваль, зосереджений насамперед довкола літератури, але не тільки. Збройні конфлікти, права людини, влада, активізм, материнство, виключення, “іншість”, Церква і політика – це лише частина тем, які обговорюватимуться під час дискусій у рамках фестивалю.

Цього року “Фемінатива” матиме гібридну форму: дискусії відбуватимуться у Вроцлаві, а Львів, Київ, Варшава і загалом Польща та Україна долучаться до заходів віртуально.

Фестиваль триватиме із 20 серпня до 1 жовтня: заплановано 6 дискусій за участі українських та польських експерток. Зокрема, участь у фестивалі візьмуть членкині Українського ПЕН Олена Стяжкіна, Оля Гнатюк, Галя Крук, Тамара Гундорова та інші.

Детальніше тут: https://pen.org.ua/