Бібліотечному фахівцю

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка визначив перелік творів, допущених у другий тур конкурсу на здобуття премії 2022 року. Про це повідомляється на офіційному сайті відзнаки.

Література

Дуда Тамара Анатоліївна (Тамара Горіха Зерня). Роман «Доця»;

Єшкілєв Володимир Львович. Романи «Унія» та «Каїн»;

Іздрик Юрій Романович. Книга поезій «Інші речі»; Нечитайло (Осока) Сергій Олександрович. Книга прози «Три лини для Марії»;

Пузій Володимир Костянтинович (Володимир Аренєв). Книга «Заклятий меч, або Голос крові»;

Сопронюк Артем Вікторович (Маркіян Камиш). Книга прози «Оформляндія. Чормет. Ряска»;

Херсонський Борис Григорович. Книги поезій «Вклонитися дереву», «Сталіна не було».

Із повним переліком тих, хто пройшов у другий тур в інших номінаціях, можна ознайомитись тут: http://www.knpu.gov.ua/?fbclid=IwAR0jAt3TY-rCjC1-kO97Dbd49-EnTT_7cSvo0MCtl5qo3rHI6qMg-LfJRM8

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Радою Європи спільно з Українським фондом «Благополуччя дітей» за сприяння Міністерства освіти і науки України в межах проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» підготовлено та розміщено на сайті Українського фонду «Благополуччя дітей» матеріали, які можуть бути додатковим ресурсом у проведенні заходів до вищевказаних днів. Інші матеріали проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» доступні на сайті Офісу Ради Європи в розділі «Підвищення обізнаності та запобігання».

У Чернівцях премію імені Пауля Целана отримав письменник і журналіст Мирослав Лазарук.

У розпорядженні голови Чернівецької ОДА Сергія Осачука сказано таке:

“Присудити обласну літературну премію імені Пауля Целана за новаторство, оригінальність у сучасній поезії, популяризацію кращих зразків літератури за 2021 рік із врученням диплома лауреата та грошової винагороди в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат Мирославові Лазаруку — поету, прозаїку, видавцю, директору Чернівецького обласного меморіального музею імені Володимира Івасюка”.

Мирослав Лазарук — багаторічний головний редактор “Буковинського журналу”, автор низки самобутніх книжок.

У публічну бібліотеку Бойсе штату Айдахо нещодавно повернули книжку, яку взяли ще у 1911 році. Де й у кого вона була весь цей час — невідомо.

Книжку «Нові хроніки Ребеки» Кейт Дуглас Віген передали до бібліотеки Гарден-Сіті, а там помітили, що на виданні є наклейка бібліотеки Бойсе. Де книжка перебувала ціле століття — незрозуміло.

«Нас цікавить її (книжки — ред.) історія. Чи то вона просто лежала в чийсь шухляді, чи то власник книжки помер, чи то хтось переїхав і залишив книжку? Ми ніколи це не дізнаємось, але можемо пофантазувати», — розповіла працівниця бібліотеки Енн Марі Мартін.

У бібліотеці кажуть, що книжка була втрачена у листопаді-грудні 1911 року, згадка про це є у документах закладу. У 1912 році бібліотека звітувала, що 159 книжок були зношені, шість — загублені (але за них повернули кошти), ще 13 залишаються у читачів, а 173 — зникли безвісти.

У бібліотеці також розповіли, що книжка у чудовому стані. «Нові хроніки Ребеки» на початку 20 століття коштували 1,5 долара. До 2019 року бібліотека Бойсе стягувала штраф за прострочені книги, тож якби він досі існував — за повернення книжки довелося б заплатити 800 доларів.

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проводиться Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства» з метою привернення уваги до проблем подолання насильства в сім’ях, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Період кампанії охоплює наступні важливі дати:

25 листопада – Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок;

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом;

2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством;

3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями;

5 грудня – Міжнародний день волонтера;

6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі;

10 грудня – Міжнародний день прав людини.

Радою Європи спільно з Українським фондом «Благополуччя дітей» за сприяння Міністерства освіти і науки України в межах проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» підготовлено та розміщено на сайті Українського фонду «Благополуччя дітей» матеріали, які можуть бути додатковим ресурсом у проведенні заходів до вищевказаних днів. Інші матеріали проєкту «Боротьба з насильством щодо дітей в Україні» доступні на сайті Офісу Ради Європи в розділі «Підвищення обізнаності та запобігання».

Пасажири, які літатимуть з Києва до Львова, зможуть наживо послухати сучасних українських поетів. Такий проєкт створила авіакомпанія Windrose.

“Поезія, що окриляє” – таку назву має проєкт, у рамках якого авіакомпанія запросила відомих митців зачитати улюблені українські вірші прямо на борту літака.

“З 22 до 26 листопада стати частинкою цього заходу зможуть власники квитків на певні рейси до Львова, Івано-Франківська, Дніпра і Харкова. Під час перельоту поезія пролунає у виконанні: Світлани Тарабарової, Юрія Андруховича, Павла Матюши, Наталії Валевської, Івана Малковича, Тетяни Власової, Дмитра Лазуткіна, Сергія Мартинюка, Катерини Бабкіної, Галини Крук та Світлани Дідух-Романенко” – йдеться у повідомленні.

Товариство українців у Фінляндії (Ukrainian Association in Finland) поповнило україномовну колекцію муніципальної бібліотеки Гельсінкі чотирма українськими книжками.

У Товаристві додали, що книжки мають велику популярність – їх відразу забрали читати.

Видавництво «Основи» відкрило книгарню у Києві на вулиці Липинського, 4б.

Концепт-стор поєднує формати книжкового магазину, винного бару та кав’ярні.

В ексклюзивному коментарі Читомо директорка «Основ» Дана Павличко розповіла, що книгарня такого формату – це її давня мрія:

«Ми хотіли відкрити таке місце, куди ми б хотіли ходити, місце нашої сили. Це концепт-стор, бар, кафе, культурний простір, тому культура в нас на першому місці».

Вона додала, що у концепт-сторі будуть доступними унікальні книжки, яких не продаватимуть в онлайн-магазині видавництва. Окрім ексклюзивних книжок, книгарня щомісяця пропонуватиме нові експозиції.

«На початку грудня відбудеться виставка у межах проєкту, що ми робимо спільно з фондом «Загорій», присвячена дитячій книжці «В пошуках сонячних днів», ― анонсувала Дана Павличко.

Кількість перекладів українських книжок постійно зростає: якщо у 2013 році їх було 48, то у 2020 році цифра сягнула позначки в 153 переклади. Це чудовий результат, який демонструє позитивну тенденцію в зацікавленості іноземців українською культурою. Тому suspilne.media вирішило нагадати читачам імена відомих українських письменників і письменниць, яких читають за кордоном, та через які світ знайомиться з автентикою нашої країни:

Таня Малярчук

Софія Андрухович

Олеся Яремчук

Романа Романишин і Андрій Лесів

Оксана Була

Андрій Курков

Оксана Забужко

Ірена Карпа

Тарас Прохасько

Юрій Винничук

Юрій Андрухович

Сергій Жадан

Детальніше тут: https://litgazeta.com.ua/news/13-ukrainskykh-pysmennykiv-i-pysmennyts-iakykh-poliubliaiut-chytaty-za-kordonom-versiia-suspilne-media/

Фламандська бібліотека Bib de Lettertuin у Волюве-сен-П’єр (Брюссель) започаткувала першу публічну колекцію українських книжок у Бельгії.

Ініціатива належить Наталії Карпенко та її читацькому клубу BookBabClub, членкині якого подарували свої книжки бібліотеці. Колекція складається з понад 120 книжок сучасної та класичної української літератури, світової літератури українською мовою, літератури для підлітків та дітей, а також творів бельгійських письменників українською мовою та літератури про Україну різними мовами. Посольство України у Бельгії подарувало бібліотеці нещодавно видане 14-томне зібрання усіх творів Лесі Українки. Для того, щоб взяти книжку, необхідно мати абонемент будь-якої фламандської бібліотеки Брюсселя. Його можна отримати зареєструвавшись на місці у бібліотеці або на сайті Волюве-Сен-П’єр. Вартість абонементу – 5 євро на рік.

Церемонію відкриття, що відбулась 20 листопада, організували Посольство України у Бельгії, громадська організація Promote Ukraine, читацький клуб BookBabClub, Об’єднання українок у Бельгії (OUB) та Музична школа імені Чайковського (Брюссель). На ній виступила українська письменниця, лауреат літературної премії ЄС 2019 року Гаська Шиян. Вона зачитала дві свої поеми «Нас застерігають» і «Щойно ми отримали». Ці твори Наталія Карпенко та Рін Хамерс також переклали нідерландською мовою, якою їх також продекламували.

«Відтепер нашим читачам разом із літературою іншими мовами будуть доступні й українські книги. Ми підтримуємо такі ініціативи, щоб будувати мости між культурами та мовами», – сказав на церемонії відкриття заступник мера Волюве-Сен-П’єр Гельмут де Вос.

Зазначимо, українська діаспора у Бельгії нараховує 4000 осіб, з яких лише 1700 вільно розмовляють українською. У 2020 році бібліотеку Волюве-Сен-П’єр відвідували 58 українців.

Упродовж 10-15 вересня 2021 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки «Омнібус». Методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) опитано 2002 респонденти, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей.

У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою.

Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує: 2,4% для показників, близьких до 50%, 2,1% для показників, близьких до 25%, 1,5% - для показників, близьких до 10%, 1,1% - для показників, близьких до 5%.

Найбільш поширеним засобом для комунікацій є Viber, яким користується 73,6% опитаних. Другим за популярністю є Мессенджер Фейсбуку – 42,7%. На третьому-четвертому місцях знаходяться Телеграм (використовують 31,6% опитаних) та WhatsApp (25,3%). Менш за всіх користується популярністю канал обміну повідомленнями - Сігнал, можливості якого для таких цілей використовує лише 3,8% опитаних. Разом з тим, майже третина українців (18,7%) не обмінюється повідомленнями з мобільного телефону в жодному з вищезгаданих застосунків.

Динаміка використання мобільних додатків показує, що більше стали використовувати Viber ( з 65,8% до 73,6%), Мессенджер Фейсбуку (з 34,9% до 42,7%) та Телеграм (24,2% до 31,6%).

За статевим розподілом, трохи більше чоловіків, ніж жінок використовують Телеграм (34,9 та 28,9% відповідно).

В розрізі вікових груп, Viber зберігає першість у використанні в кожній з категорій. Варто виокремити вікову категорію 18-29 років, де на другому і третьому місті за популярністю (на відміну від інших) знаходиться Телеграм (64,3%) та Інстаграм (61,0%). Частка опитаних, які не використовують жоден з перерахованих застосунків є найнижчою серед вікової категорії 18-29 років (1,4%) та збільшується з віком: 30-39 років – 2,7%, 40-49 років – 9,7%, 50-59 років – 21,9%, 60-69 років – 32,9%, 70 років і старші – 57,9%.

В залежності від типу населеного пункту (міське та сільське населення), можливості Телеграму та WhatsApp дещо більше використовує міське населення. Телеграм – 37,1% серед міського населення та 20,3% серед сільського. WhatsApp – 29,7% серед міського населення та 16,3% серед сільського. Серед сільського населення вищий рівень, ніж серед міського тих опитаних, які не використовують жоден з перерахованих застосунків – 24,7% та 15,8% відповідно.

Детальніше тут: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1072&page=1&fbclid=IwAR1_TtWIALrurNDUmmQuKA3s8raZWC5stV9HUQGuetYFvOK-uSoe_eTMd0U

“Хочемо вчити українську! Хто може з цим допомогти?” – з таким запитом до Центру прав людини ZMINA звертається багато білорусів, які вимушено залишили свою країну через жорстокий режим там. ZMINA відреагувала на цей заклик та організувала безкоштовні курси.

Співробітники ZMINA склали програму з 30 уроків, знайшли викладачів, приміщення та запустили навчання. Наразі заняття проходять двічі на тиждень, їх відвідує дві групи по 10 людей.

Центр прав людини ZMINA запрошує волонтерів: українських учителів шкіл, викладачів університетів, журналістів, які б хотіли викладати українську мову за вже розробленою програмою для білорусів. Надсилайте ваші заявки на електронну пошту: dk@humanrights.org.ua.

У стінах Американського університету Бейрута відбулася Міжнародна наукова конференція «Агатангел Кримський і Ліван», організована до 150-річчя від дня народження видатного українського сходознавця, вченого, письменника і перекладача А. Кримського, який у 1896-1898 рр. жив і працював у Лівані.

Зауважується, що місце проведення конференції є надзвичайно символічним для України, оскільки свого часу відомий науковець та інженер-конструктор Іван Рубинський, родом з Харківської області, працював почесним професором в АЮБ протягом 40 років. Перебуваючи у Бейруті, А. Кримський відвідував місцевість університету і описував її у своїх творах. Ліванський період життя надихнув А. Кримського на написання книги «Бейрутські оповідання» та цикл поетичних творів «Пальмове гілля».

В інтернеті виклали відеоролик про історію української літератури. Відео опублікували на ютуб-каналі медіапроєкту Ukraїnеr.

Відео створили як частину мультимедійної публікації про українську літературу на сайті Ukraїnеr.

«Два роки тому в нас виникла ідея таких пояснювальних матеріалів. Ми в Ukrainer зрозуміли, що є суттєві пробіли у розумінні багатьох українських явищ. Почали з найскладніших − мова і література. Ми шукали можливостей і рік тому вирішили податись на конкурс УКФ. Український ПЕН зібрав дві експертні ради, аби наш продукт не містив жодних міфів чи домислів», − прокоментував на своїй фейсбук-сторінці керівник медіапроєкту Ukraїnеr, письменник Богдан Логвиненко.

Відеоролик триває 16 хвилин. До створення відео та публікації долучились літературознавиці, критикині та культурологині: Олена Галета, Ярина Цимбал, Тамара Гундорова, Елеонора Соловей, письменники Ігор Ісіченко та Олександр Михед, журналіст Максим Щербина. Публікацію та відео створили у партнерстві з Українським ПЕНом за підтримки Українського культурного фонду.

Останнім часом книжки в Україні суттєво зросли в ціні, а попит на друковані видання впав. Видавництва вимушені закриватися. Яке майбутнє ринку книговидання в Україні, скільки українці витрачають на книги та чому вони дорожчають?

Головна причина здорожчання книг — збільшення ціни на папір на світовому ринку та його дефіцит. У світі брак целюлози і макулатури, що є основою для виготовлення картону для книжок. Ситуація найближчим часом не поліпшиться, оскільки крім браку сировини чимало європейських підприємств припинили свою роботу або перепрофілювалися. Європа переходить від полімерних матеріалів у пакуванні до паперових. Маючи велику маржу від пакувальних матеріалів, шведські та фінські комбінати перейшли до виготовлення пакування, а не офсетного паперу.

Ціна на папір з початком року зросла майже на 30% .

В Україні питання навіть не в ціні на папір, а в можливості взагалі його отримати, оскільки ліміти європейського паперу для України надзвичайно малі. Російський папір Україна не може купувати, бо з квітня 2021 року накладено ембарго на поставку російського паперу в Україну. Ймовірно, кількість книжок різко зменшиться, а вартість їх різко зросте.

На 2021 рік в Україні недофінансування друку підручників для 8 класу на рівні 38%. Наступного року було заплановано друк підручників для випускного 9 класу. Але у проєкті бюджету на це не передбачені кошти. Також не передбачені кошти для закупівлі книжок для бібліотек.

Два роки тому статистика показала, що 82% українців не готові купувати електронні книги. Вважають, що е-видання мусять бути безкоштовними. Український ринок електронної книги практично не розвивається і становить десяті відсотки порівняно з європейськими країнами.

Побачив світ арабський переклад книжки дипломанта “Коронації слова” Володимира Самойленка “Час розкиданого каміння”, виданий єгипетським видавництвом “Сефсафа”.

Про що ж книжка? Про те, як складно подеколи буває відділити сьогодення від днів минулих. Про те, чи прийшов час збирати каміння, і де його шукати – на теренах Батьківщини чи в спекотній Африці? А може у власному майбутньому? Роман занурить у минуле, у бурхливі дев’яності, й виштовхне у цинічних двохтисячних. За одну добу головний герой пройде щонайменше два шляхи, які то йдуть паралельно, то перетинаються, а то й розходяться, щоб більше не зійтися. Друзі, однокласники, вороги. Кумедні сучасні реалії, не менш кумедні, а подеколи й трагічні події минулого. Скажені авантюри, пристрасті, зради. Каміння, каміння, каміння… Чи прийшов час його збирати, чи, може, той час ще попереду?..

Українську вважають своєю рідною мовою 78% українців. Про це йдеться у результатах соціологічного опитування «День української писемності та мови-2021: чи стає державної мови більше у публічному просторі?», які оприлюднили на сайті фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Разом з тим, російську мову вважають різно 18% опитаних. На Заході та в Центрі України майже абсолютна більшість відзначає, що українська є їхньою рідною мовою. У Південному регіоні 56% назвали рідною українську і 41% – російську. На Сході 59% рідною вважають українську і 34% – російську.

У межах українсько-чеського проєкту твори харківських поетів розмістили у вагонах трамваїв міста Брно.

Проєкт «Поезія в русі» реалізували за співпраці Харківської міської ради та магістрату Брно. У п’ятнадцяти трамваях чеського міста з 4 листопада по 4 популяризують творчість поетів різних часів − від VII століття до сучасних. Серед авторів — Іван Орновський, Семен Климовський, Григорій Сковорода, Михайло Петренко, Михайль Семенко, Христина Алчевська, Олександр Олесь, Володимир Свідзінський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Артем Полежака, Олег Коцарев, Сергій Жадан, Анатолій Перерва. Поезії зображені на тлі архітектури чеського міста. Твори на плакатах двома мовами: українською і чеською. Більше про харківських поетів можна дізнатись, просканувавши QR-код.

Міжнародний фонд Івана Франка оголосив про проведення V Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра».

«Раді оголосити старт нового сезону Всеукраїнського учнівського літературно-мистецького конкурсу «Стежками Каменяра». З 15 листопада Міжнародний фонд Івана Франка розпочне прийом конкурсних робіт, який триватиме до 15 грудня 2021 року», – ідеться в повідомленні.

Водночас зауважується, що засновниками конкурсу були внесені зміни до положення про конкурс.

Як зазначається, в цьому році переможців і дипломантів визначатимуть у трьох номінаціях: «Проза», «Поезія», «Краща ілюстрація до творів Івана Франка». Кожна номінація матиме три вікові категорії: учні віком 6-9 років, 10-13 років і 14-16 років відповідно.

Обов’язковою вимогою для участі у конкурсі є заповнення електронної форми, яку можна заповнити лише з електронної адреси Gmail і лише один раз. Електронна форма буде доступна з 15 листопада 2021 року.

Щорічне змагання проводитиметься вп’яте у партнерстві з Міністерством освіти та науки України, Львівським національним університетом імені Івана Франка та ГО «Львівське товариство» у м. Києві.

Компанія Meta, якій належать Facebook, Instagram та рекламна мережа Audience Network, з 19 січня прибере зі своїх систем кілька тисяч ключових слів для реклами, спрямованих на расу, сексуальну орієнтацію, релігію, політичні вподобання та інші чутливі теми.

Ось приклади деяких ключових слів, з якими пости у соцмережах не можна буде рекламувати:

причини здоров’я (наприклад, «поінформованість про рак легенів», «Всесвітній день боротьби з діабетом», «хімієтерапія»);

сексуальна орієнтація (наприклад, «одностатеві шлюби» та «культура ЛГБТ»);

релігійні обряди та групи (наприклад, «Католицька церква» та «єврейські свята»).

«Рішення видалити ці ключові слова було непростим, і ми знаємо, що ця зміна може негативно вплинути на деякі підприємства та організації», — заявили у компанії.

Там зазначили, що деякі з їхніх рекламних партнерів висловлювали занепокоєння через скасування реклами для постів із такими ключовими словами. Пояснювали це своєю здатністю сприяти позитивним змінам у суспільстві. Тоді як інші рекламодавці розуміють рішення про їхнє видалити, додали у Meta.