Бібліотечному фахівцю

Культурно-видавничий проєкт «Читомо» представив онлайнову Вітрину з книжковими новинками, які вийшли від 24 лютого.

У розділі «Вітрина новинок під час війни» на сайті проєкту вже зараз можна переглянути понад 270 новинок, однак книжки ще будуть додаватися.

Цього разу найбільша кількість книжок представлена у категоріях «Нон-фікшн» (64) та «Зарубіжна художня література» (43), «Аудіокнижка» (42), а у розділі «Поезія» – лише 4 назви.

Загалом можна ознайомитися з книжковими новинками від 48 видавництв України. Найбільше книжок представили Видавництво Старого Лева, Навчальна книга – Богдан, Лабораторія, Віхола, Наш Формат, Vivat.

«Це наш давній і найвідвідуваніший спецпроєкт, який зазвичай ми робимо двічі на рік – перед Книжковим Арсеналом і Book Forum, аби читачі могли дізнатися про всі визначні новинки і визначитися з майбутніми покупками. Про те, що цього року ми маємо зробити Вітрину з новинками, які вийшли вже з лютого, сумнівів у редакції не виникало. Підтримка видавців і читачів – для нас завжди у пріоритеті, а під час війни – тим більше. Ми подалися на кілька грантів із Вітриною, адже організація цього спецпроєкту – доволі часомістка, але не виграли їх. У результаті зробили, як завжди, волонтерськими зусиллями, але дуже віримо, що не дарма і що читачі знайдуть потрібне чтиво й підтримують гривнею працю українських видавництв. Адже кожна книжка цього року – особлива», – наголошує Оксана Хмельовська, головна редакторка сайту.

Помітно збільшилася кількість новинок у категоріях «Українська художня література» та «Підліткова книжка». З’явився і новий розділ – «Книжки про війну». Загалом ознайомитися з виданнями можна у 11 категоріях.

Також на Вітрині новинок можна залишати вподобання для книжок, які вам сподобались, а також простежити вподобання Читомо, які позначені літерою «Ч». Крім того, штучний інтелект може порекомендувати відвідувачам книжку.

Згодом на сайті з’являються і добірки від літературних критиків. Вітрини з книжковими новинками тут: https://chytomo.com/vitry-na/vitryna-novynok-2022/

Активісти Товариства українців у Фінляндії (ТУФ) розіслали близько 200 українських книжок у різні міста Фінляндії, де є партнерські організації та громади.

Як передає Укрінформ, про це повідомляється на фейсбук-сторінці ТУФ.

“По Фінляндії розлетілися набори з чотирма виданнями про мумі-тролів (Видавництво Старого Лева), а також українські переклади Анна-Лєна Лаурен та Генрика Мейнандера (Літературна Агенція Піраміда). У кожному з міст книжки буде передано до місцевої бібліотеки”, – йдеться в дописі.

Товариство подякувало друзям із Kulttuuriyhdistämö Interkult, Svenska kulturfonden та Stiftelsen Brita Maria Renlunds minne sr, які уможливили покупку книг про мумі-тролів, а також Andreas Af Enehielm.

“Ми продовжуватимемо наші книжкові проєкти, оскільки маємо великий запит на українську книжку серед українців у Фінляндії”, – додали у ТУФ.

Нагадаємо, діаспора провела у Фінляндії Ресторанний день з метою підтримки українців у війні з росією.

Всеукраїнську премію газети «Літературна Україна» «Літературний Парнас» було засновано редакційною колегією «ЛУ» у 2020 році. Почесна відзнака вручається за визначний внесок у літературу, книговидання і культуру читання.

Цьогорічним лауреатом премії «Літературний Парнас» став відомий український письменник Сергій Мартинюк, який з перших днів нової фази російсько-української війни з мисливською зброєю в руках захищав Ірпінь і Україну. Серед захисників Київщини він відомий під позивним «Письменник».

«Сергій Мартинюк талановитий, знаний в Україні письменник. Письменник з власним літературним обличчям. — сказала креативна директорка газети «Літературна Україна» Оксана Женжера під час вручення премії. — Бажаю, щоб ті труднощі, які вами вже подолані, були максимальними у вашому житті. А далі – тільки успіх, удача, досягнення, творча реалізація і процвітання! Бажаю, щоб муза ніколи вас не покидала, а рядки лягали на папір легко і невимушено. Ви завжди ставили перед собою високі літературні завдання, тому бажаю утілити їх у реальність. Творчого натхнення і сміливих ідей на літературному олімпі. Окрема подяка за Честь і Гідність під час оборони міста Ірпінь. Перемоги всім нам над московськими окупантами. Слава Україні!»

15 липня у Запоріжжі в рамках всеукраїнської акції “Музи не мовчать” презентували дві поетичні збірки. Вони написані авторами на окупованих територіях Запорізької області.

Збірки “Словом і римою” та “А й надія — від слова “дія”презентували у Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці. Обидва видання підписані псевдонімами в цілях безпеки, пояснює голова Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України Ольга Стадниченко.

Вона розповідає, що авторка збірки “Словом і римою” три місяці працювала, ховаючись у підвалі свого будинку в Гуляйполі. Від обстрілів російських військ будівлю було зруйновано, тож, залишившись без житла, вона виїхала до родичів, на безпечнішу територію.

Наразі ім'я поетеси дозволено розголошувати — це Вікторія Забава. Проте, її збірка вийшла під псевдонімом "Цвіт авіабаз".

"Це згусток, так би мовити, її болю, її страждань. Книжка дуже емоційна, дуже рефлексійна. Вона первісно природна. Вона розповідає про те, що вона пережила і як вона все це відчувала. Це не так, як якийсь там поет сідає і думає: "Ось, я зараз напишу про війну". А вона писала під свист куль, Градів, Торнадо, Ураганів і всього іншого", — зазначає Ольга Стадниченко.

Обкладинку книги “Словом і римою” створила старша викладачка кафедри дизайну Хортицької Національної навчально-реабілітаційної академії Лариса Клімова.

Автора другої книги — “А й надія — від слова “дія” поки не розголошують, адже він досі перебуває на окупованій території.

"Це серйозна, глибока, філософська поезія. Теж про війну, але із чоловічім поглядом. Це роздуми, переживання, намагання зрозуміти ситуацію, яка склалася. Заглибитись у неї. І теж у ній багато речей особистісних", — підкреслила Ольга Стадниченко.

Вона також додала, що в обласній організації Спілки письменників України шукають спонсорів, аби видати книги більшим накладом. Поки примірники передадуть на передову військовим та бійцям, які перебувають на лікуванні у медзакладах Запоріжжя.

Росіяни цілеспрямовано здійснили 423 злочини проти культурної спадщини України. Про це сказав міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко під час засідання Ради Безпеки ООН 15 липня, повідомляєтьсяна сайті МКІП.

Засідання Радбезу ООН було присвячено обговоренню проблеми знищення культурної спадщини України та наслідків цих злочинів росіян. Захід ініційовали Албанія та Польща у співпраці з Україною.

«Міжнародні організації повинні посилити тиск на Росію, щоб припинити цей тероризм проти української нації. Тільки разом ми зможемо зупинити агресора», — наголосив міністр Ткаченко.

«Росіяни цілеспрямовано знищують об’єкти культурної спадщини обстрілами по всій Україні – від Луганської області до Львівщини. Культурна спадщина всієї країни, як матеріальна, так і нематеріальна, зараз перебуває під ударом і має бути захищена для всього людства» , — сказала заступниця міністра Катерина Чуєва.

Всі завдані пошкодження та руйнування є результатом ракетних ударів, бомбардувань та артилерійських обстрілів, за даними Міністерства культури та інформаційної політики. Загалом подібні злочини зафіксовані у 15 регіонах України.

Учасники засідання Радбезу ООН засудили російську агресію, визнали дії РФ спрямованими проти української ідентичності та наголосили на необхідності посилення спільних зусиль щодо захисту культурної спадщини України.

За даними МКІП, Росія вже знищила:

- 128 об’єктів нерухомої культурної спадщини, які мають офіційний статус пам’яток;

- 147 культових споруд (50 з них перебувають на обліку як пам’ятки історії, архітектури та містобудування або є цінними історичними спорудами);

- 136 об’єктів, що належать християнським громадам (125 – православним, 10 – протестантам, 2 – католикам, 4 – мусульманам, 6 – євреям);

- 46 меморіальних пам’ятників на честь історичних осіб та подій ХІХ – початку ХХІ ст.;

- 33 музеї та заповідники;

- 59 культурних центрів, театрів і кінотеатрів;

- 40 бібліотек.

Із завтрашнього дня, 16 липня, набувають чинності нові норми закону про державну мову, які передбачають введення адміністративної відповідальності за порушення. Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь під час брифінгу розповів, що всі українські інтернет-ресурси повинні мати українську версію як основну.

Він розповів, що з 16 липня у інформаційних інтернет-ресурсів стартова сторінка має бути українською мовою і суспільно важлива інформація має повідомлятись державною мовою. Це стосується також сторінок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств.

Водночас версії сайтів іншими мовами не забороняються, але україномовна версія повинна бути не меншого обсягу інформації, ніж інші, та завантажуватись за замовчуванням.

Кремінь наголосив, що це не стосується ЗМІ, які видаються винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською та іншими мовами країн ЄС.

Він також розповів про результати моніторингу – 25 посадовців порушують закон, інформуючи суспільство не державною мовою. Він закликав журналістів перекладати виступи чиновників, якщо ті доносять інформацію не українською.

Уповноважений зможе штрафувати порушників чи виносити попередження.

Також із завтрашнього дня будь-який товар, на якому встановлена ​​комп’ютерна програма – від авто до пральної машини чи кавоварки – має бути з україномовним інтерфейсом.

Український письменник Сергій Жадан став лавреатом німецької премії Ганни Арендт за політичне мислення 2022 року. Про це повідомляється на сайті фонду Генріха Бьолля.

«Погляди, які Сергій Жадан пропонує своїм читачам на українське суспільство, те, як він розповідає про виживання під час війни, є унікальними в новітній європейській літературі», — заявили у журі.

Крім того, зазначається, що «Жадан є великим громадянином у розумінні Арендт, який дбає про суспільство, в якому живе і працює, активно допомагаючи тому, щоб громадяни не падали духом під час російсько-загарбницької війни».

Також зауважують, що Сергій Жадан є «великим оповідачем, який продовжує традицію центральноєвропейської літератури та водночас революціонізує її».

Нагороду вручать 2 грудня 2022 року в історичній ратуші Бремена.

Премія Ганни Арендт присуджується Фондом Генріха Бьолля у співпраці з містом Бремен, вона становить 10 тисяч євро. Нею нагороджують людей, які сміливим втручанням пішли на «ризик публічності».

Посол Франції Етьєн де Понсен вручив українській поетесі Ліні Костенко найвищу нагороду Франції - Орден Почесного легіону.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, урочиста церемонія нагородження відбулась у посольстві Франції в Україні у четвер, 14 липня.

"Для мене велика честь вручити Орден Почесного легіону видатній українській поетесі та письменниці Ліні Костенко 14 липня, у день нашого Національного свята. Коли я зробив офіційну пропозицію президентові Республіки представити пані Ліну Костенко до високої нагороди, я не міг собі уявити, що це нагородження відбудеться під час війни. Але у контексті російської агресії, жертвою якої стала Україна, вручення цієї нагороди стає ще вагомішим", - сказав посол Франції.

Звертаючись до Ліни Костенко, він зазначив, що аби охарактеризувати її життєвий шлях кількома словами, він обрав би "рішучість, сміливість і прагнення свободи".

"Ваша громадянська активність завжди була однією з ваших визначальних рис поруч з вашим величезним талантом поетеси та письменниці, але саме вашу мужність, вашу рішучість і громадянську позицію ми хочемо сьогодні відзначити", - наголосив дипломат.

Своєю чергою Ліна Костенко зазначила, що нагородження Орденом Почесного легіону стало для неї абсолютною несподіванкою, оскільки, за її словами, вона належить до "всесвітньо невідомої літератури".

Орден Почесного легіону — найвища нагорода у Франції, яку присуджує президент республіки за військові або цивільні заслуги (найвища нагорода за цивільні заслуги). З-поміж українців цієї відзнаки, зокрема, були удостоєні президент Українського католицького університету Борис Гудзяк, український філософ Мирослав Попович, перший міністр закордонних справ незалежної України Анатолій Зленко та інші.

Міністерство культури та інформаційної політики України пропонує до громадського обговорення проект Методики розрахунку собівартості базового набору культурних послуг» (далі – проект Методики) /Режим доступу: https://mkip.gov.ua/files/pdf/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%93%D0%9E.pdf .

Проект Методики розроблено на виконання частини другої статті 4-2 Закону України «Про культуру» задля сприяння ефективному плануванню видатків з місцевих бюджетів для фінансування надання населенню культурних послуг, які включені до базового набору та надаються комунальними закладами культури або закладами освіти у сфері культури.

Зауваження і пропозиції до проекту Методики приймаються від фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань до 26 липня 2022 року включно в письмовому та/або електронному вигляді на адресу Міністерства культури та інформаційної політики України: м. Київ, вул. І. Франка, 19 або на електронну пошту dgspei.mcu@gmail.com.

Відповідальні особи за проведення консультацій стосовно проекту Методики: Кулініч Марина Тарасівна (керівник експертної групи з координації взаємодії з регіонами Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції) та Копил Олена Віталіївна (державний експерт експертної групи з координації взаємодії з регіонами Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції), тел. (044) 235-22-33, електронна пошта dgspei.mcu@gmail.com.

Результати консультацій з громадськістю будуть розміщені на офіційному веб-сайті МКІП.

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, цифрова трансформація культури набула нового значення. Інформаційна та комунікаційна складові діджиталізації стали важливими елементами спротиву окупантам.

Серед основних напрямків, над якими зараз працює Міністерство культури та інформаційної політики:

- сама цифрова трансформація, яка має на меті реінжиніринг існуючих алгоритмів та послуг, зокрема, зміна порядку ведення обліку культурних цінностей та спадщини з паперового на електронний;

- безпосередня оцифровка наявних експонатів та об'єктів у музеях, а також всіх культурних цінностей;

- цифрові-онлайн проєкти, наприклад — онлайн музеї або інформаційні портали.

Представники ЮНЕСКО підтримали прагнення української сторони у реалізації проєктів, направлених на виявлення та документування військових злочинів проти культурної спадщини України, збереження та захисту культурної спадщини України, розвитку спроможності профільних українських інституцій та організацій, а також синхронізації проєктів у напрямку цифрової трансформації культурної спадщини та інтероперабельності платформ.

Серед проєктів, які підтримуватиме ЮНЕСКО:

Цифрова платформа управління національною спадщиною — платформа, яка буде збирати, генерувати, зберігати, контролювати дані та інформацію у сфері культурної спадщини, забезпечувати доступ та використання, а також оцифровувати процедури та процеси взаємодії між суб’єктами та адміністративними службами для користувачів.

Після реалізації проєкту українці отримають:

- 100% задекларованих об'єктів нерухомої культурної спадщини;

реєстр на 100% доступний для онлайн-інтеграції з E-Construction;

- реєстр на 100% доступний для громадян;

- на 100% прозорі процеси;

- 100% адміністративних послуг онлайн;

- реєстр на 100% інтероперабельний з іншими державними реєстрами.

Рухома культурна спадщина:

- підключення до Електронного реєстру Музейного фонду України 100% музейних установ країни;

- наповнення переліку музейних колекцій на 100%;

можливість слідкувати за переміщенням колекції в межах країни та закордон;

- інтероперабельність реєстру з іншими державними реєстрами та міжнародними системами;

- реєстр на 100% доступний онлайн для Поліції та Інтерполу;

- створення онлайн-музею для громадян України.

Поряд з іншим, МКІП активно працює над реалізацією великої кількості проєктів, що допомагають розповсюджувати правду про війну та злочини росіян в Україні, збирати докази російської агресії, шукати підтримку для українців. З усіма проєктами МКІП можна ознайомитись на Об'єднаній платформі культури та медіа під час війни.

Нагадаємо, під час зустрічі з делегацією Секретаріату ЮНЕСКО у МКІП йшлося про створення спеціального фонду під патронатом ЮНЕСКО для фінансової підтримки культурної сфери України.

Союз українців Румунії (СУР) почав видавати новий щомісячний україномовний журнал «Бджілка», адресований як дітям, так і батькам та педагогам.

«Журнал, розрахований на дітей віком від 3 до 6 років, є корисним інструментом для раннього навчання дітей і спрямований на стимулювання та розвиток навичок слухання та запам’ятовування. Дуже привабливо ілюстрований, часопис містить оповідання та вірші українською мовою, які можна використовувати як під час святкових заходів у дошкільних закладах, так і на уроках української мови в школах», – розповіли в СУР.

За повідомленням, перший номер нового видання має 8 сторінок і був надрукований накладом у 3000 екземплярів. Журнал виходитиме щомісяця і розповсюджуватиметься безплатно по всій країні, у всіх місцевостях, де проживають українці, у дитячих садках, школах та бібліотеках. Його також можна буде знайти у приміщеннях філій та організацій СУР по всій країні.

Нагадаємо, комітет Бухарестської філії Союзу українців Румунії (СУР) організував дводенний захід «Дні української культури», спрямований на популяризацію та представлення різних аспектів української культури – від літератури до гастрономії.

Сорок років тому у братиславському видавництві «Mladé letá» появився невеликий вибір українських народних казок під назвою «Múdry slávik». Автор перекладу – Мар’ян Гевеші, автор ілюстрацій – Браніслав Стеглік. Нещодавно відбулося повернення цього цікавого видання, а з ним і повернення розумного солов’я. Громадянське об’єднання «Проти течії» (видавець «NOTA BENE») випустило ці українські народні казки у словацькому перекладі самостійною книжкою як додаток до часопису «NOTA BENE». Звичайно перекладач той самий, але ілюструвала її Гелґа Павелкова.

В австрійському видавництві Residenz Verlag видали три томи роману Софії Андрухович «Амадока». Книжки можна придбати на сайті видавництва.

Видання доступні у твердій обкладинці та електронному варіанті. Паперові книжки першого та третього тому коштують 25 євро, а другий том — 29 євро. Відповідно електронні варіанти коштують 17, 99 євро та 20,99 євро.

Переклад роману здійснювали Олександр Кратохвіл і Марія Вайссенбек.

Президент України підписав Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання розвитку українського книговидання і книгорозповсюдження» (проєкт №6287).

Це один із двох «книжкових» законів, підписання яких вимагали українські письменники, видавці й громадські активісти. Відповідно до цього закону, держава з 2023 року компенсуватиме видатки на оренду книгарень, що продають книжки українською мовою, а також надаватиме сертифікати вартістю близько 800 гривень на купівлю українських книжок на кожну новонароджену дитину і кожну дитину, якій виповнюється 14 років.

Водночас усе більше публічних діячів та громадських об’єднань закликають Президента України підписати й інший «книжковий» Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України».

Зокрема, свої звернення оприлюднили Коаліція «Реанімаційний пакет реформ» (РПР), а також Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів. У РПР назвали спроби перешкоджати набуттю чинності цим законом «неприйнятними та спрямованими проти української культури й національної безпеки».

Оскільки закон надійшов на підпис президенту 20 червня, 15-денний строк, упродовж якого Конституція дає президенту можливість повернути закон, скориставшись правом вето, вже минув.

Відповідно до частини 3 статті 94 Конституції України «У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений».

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну понад 20 000 віршів про війну було подано на портал «Поезія Вільних» українськими та іноземними поетами.

👉 На порталі вірші найвищого художнього рівня отримають позначку «Вибір редакції», а найкращі вірші сформують збірку, яка вийде друком за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України.

🔹 Портал був створений за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики та Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти на початку березня 2022 року.

Експертна рада Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму підготувала загальні рекомендації для органів місцевого самоврядування, громадських організацій з метою надання допомоги у подоланні антиукраїнського впливу російських цивілізаційних міфів, російської імперської та радянської тоталітарної спадщини у публічному просторі населених пунктів України.

Повна версія рекомендацій Експертної ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму тут: https://mkip.gov.ua/news/7362.html

У Житомирі побачила світ нова книжка відомого українського поета Василя Головецького «Мамо, я убитий в Ірпені!». Про це автор повідомив у фейсбуці.

«Щойно у Житомирі вийшла з друку моя нова книжка – збірка воєнних віршів «Мамо, я убитий в Ірпені!». Продаватиме її за поміркованою ціною книгарня «Знання» (навпроти Свято-Михайлівського собору). Бажаючим надсилатиму її поштою. Друзі, дякую за підтримку!»

Проти України працює близько 1000 російських професійних інтернет-тролів, що фінансуються ГРУ, ФСБ або приватними компаніями наближених до російської влади осіб. Про це повідомив керівник Центру протидії інформаційним агресіям AP&PM Олександр Курбан під час онлайн-тренінгу в «Укрінформ».

Так, соціальні мережі та месенджери прокремлівських тролів, що працюють на українську аудиторію, можуть охопити до 25 мільйонів контактів.

За словами експерта, це вдвічі більше, ніж було в період з 2014 по кінець 2021 року.

Курбан також зазначив, що по всьому світу російські наративи просувають до 5 тисяч професійних тролів. Кожен з них може одночасно модерувати від 30 до 50 акаунтів у різних соціальних мережах. Це складає 150–250 тисяч робочих профілів, їх інформаційне охоплення стає 75–125 мільйонів контактів.

Нагадаємо, що Центр протидії дезінформації при РНБО України знайшов у соціальних мережах «посібник» окупантів щодо створення фейків проти України.

Як відомо, найбільші зусилля російська пропаганда спрямовує на дискредитацію ЗСУ.

До офіційного списку літератури шкіл Польщі включили гру This War of Mine, яка розповідає про реальні події під час облоги Сараєва.

Гравець повинен взяти відповідальність за життя групи людей, які намагаються вижити під час війни.

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький каже, що ігри не гірше від книжок допомагають пережити певні ситуації. Окрім цього, вони вносять новий досвід у навчання.

Міністерство освіти України найближчим часом ухвалить рішення про виключення російський поетів і письменників зі шкільної програми.

«Очікуємо, що таке рішення буде ухвалено найближчим часом… Комісія вже рекомендувала, на сьогодні опрацьовують фахівці міністерства», – поінформував Сергій Шкарлет, міністр освіти і науки.

Він акцентував, що це питання є дуже чутливим, оскільки в Україні немає сімей, які не постраждали б від російської агресії.

Як розповів міністр, освітній процес з нового навчального року вже буде проходити зі змінами.

Нагадаємо, на початку квітня у Міносвіти почала діяти робоча група, яка мала оцінити доцільність вивченяя творів російських авторів у межах курсу зарубіжної літератури.

Після початку великої війни в Україні активізували демонтаж пам’ятників на честь діячів Росії та радянської доби, а також почали перейменовувати вулиці.