Бібліотечному фахівцю

Газета виходитиме два рази на місяць. Переселенці отримуватимуть її безоплатно. До процесу розповсюдження у приймаючих громадах в Україні та Польщі (наразі це мережа з понад 200 локацій) залучені громадські організації зі Сходу та власне активні ВПО, які таким чином отримають можливість додаткового заробітку.

Видання надаватиме корисну інформацію, яка допомагатиме людям адаптуватися до життя у нових умовах, не втрачаючи своєї регіональної ідентичності та прагнень розвитку. Після Перемоги газета інформуватиме про можливості, які створюватимуться на деокупованих територіях для повернення активного населення на Схід України.

Редакція має досвід видання друкованої газети «ГРОМАДА Схід» та її розповсюдження у 20-кілометровій зоні вздовж лінії розмежування у Донецькій та Луганській областях (2019- лютий 2022, з офісом у Маріуполі). Таким чином поява нового видання впроваджує концепцію «Газета йде за своїм читачем», яку для переселенців-східняків розробила команда ВПО також зі Сходу України.

Проект реалізується ГО «Маріупольська асоціація жінок «БЕРЕГИНЯ» за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні та фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

У Києві презентували чотиритомник творів Григорія Сковороди

ukrinform.ua, 31/03/2023 × 10:43

З нагоди 300-ї річниці від дня народження Григорія Сковороди видавництво “Фоліо” випустило чотиритомник його творів з коментарями дослідників.

Презентація відбулась у Медіацентрі Україна-Укрінформ.

“Це видання – повне зібрання творів Сковороди, де половину обсягу займають коментарі Леоніда Ушкалова, який присвятив своє життя вивченню творчості філософа. Книги видано тією мовою, якою писав Сковорода: це не тільки та українська чи російська, які побутували, а також латина, грецька та іврит”, – зазначив власник видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький.

За його словами, чотири томи розділені за жанрами. Зокрема, перша книга містить поезії та байки, друга – трактати, діалоги, притчі раннього періоду творчості філософа. До третьої частини увійшли трактати, далоги та притчі, написані у 1780-1790 рр. Четвертий том містить поему “Сон”, а також спогади учня Сковороди та його першого біографа Михайла Ковалинського.

“Видані книжки покращують наше розуміння Сковороди і його внеску в європейську культуру. Коли ти його читаєш, то згадуєш те, що читав у європейських авторів. Це візіонерська позиція, яка на довгі роки визначила хід філософської думки в Україні”, – підкреслив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

На Кіпрі відкрили другу «Українську книжкову поличку»

Укрінформ, 30/03/2023 × 10:16

У бібліотеці Муніципального Музею моря у кіпрському місті Айя-Напа, яке прихистило тисячі тимчасово переміщених українців, 29 березня відбулось офіційне відкриття вже другої в Республіці Кіпр «Української книжкової полички».

За повідомленням, під час спільної з мером м. Айя-Напа церемонії відкриття посол України Руслан Німчинський щиро подякував за сприяння у реалізації цієї ініціативи представникам Союзу Муніципалітетів Кіпру та Муніципалітету Айя-Напи.

Він наголосив, що доступ до української літератури, особливо для тимчасово переміщених українців, наразі є дуже важливим, адже дозволяє не втрачати зв'язок з Батьківщиною та рідною мовою.

«Посольство продовжує працювати над тим, щоб українська книжка була доступною для українців по всьому острову», – йдеться в дописі.

Як повідомляв Укрінформ, 15 лютого у Муніципальній бібліотеці Строволоса, передмістя кіпрської столиці Нікосія, відбулось офіційне відкриття першої «Української книжкової полички» в Республіці Кіпр.

На Донеччині потрібен «культурний десант» - Ткаченко

Укрінформ, 30/03/2023 × 10:12

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко обговорив із керівництвом Донецької обласної військової адміністрації збільшення присутності в регіоні українських культурних діячів та українського друкованого слова.

«Опрацювали з головою Донецької ОВА Павлом Кириленко та колегами кілька питань, які можемо вирішити найближчим часом. Це і більша присутність українських культурних діячів у Донецькій області, і постачання книжок по окремій програмі, щоб працювали книжкові полички у різних місцях, і робота з медіа, щоб збільшити присутність українського, щонайменше – друкованого слова в Донецькій області», – зазначив міністр.

Також під час зустрічі було обговорене продовження роботи «Культурного десанту» в різних формах і за участю колективів національних закладів культури, робота з ментальним здоров’ям через арт-терапію та залучення мешканців області до культурних практик.

Росія виділила 360 млн рублів для поширення російської літератури на окупованих територіях

Центр національного спротиву., 30/03/2023 × 10:04

Росіяни заміщують українську літературу в бібліотеках своїми книжками на тимчасово окупованих територіях (ТОТ).

«Черговий доказ того, що історія циклічна. Так, за наявними даними, міністерство культури РФ виділяє 200 млн рублів на закупівлю та поширення російських книжок на ТОТ півдня та сходу», — йдеться в повідомленні.

Окрім цього, близько 120 млн рублів ворог використає для створення трьох модельних бібліотек у кожному окупованому регіоні та 40 млн — для фінансування підконтрольних росіянам книгозбірень в окупованих регіонах.

Центр національного спротиву зробив висновок, що таким чином росіяни хочуть знищити українську літературу на окупованій території.

«Це характерна риса Росії — знищити рідну мову, насадити свої правила життя. Проте, слід пам’ятати, що орки близько 400 років намагалися знищити українську мову, оскільки мова і культура формують національну ідентичність кожного народу. Саме тому Росія на різних етапах свого існування, від царських часів і до сьогодення, так цілеспрямовано намагається нищити все українське», — зазначили в Центрі.

Літературну премію імені Максима Рильського за 2022 рік отримають Іван Мегела та Раїса Божко

сайт КМУ, 27/03/2023 × 13:02

24 березня Уряд визначив переможців премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2022 рік. За пропозицією Міністерства культури та інформаційної політики та Державного комітету телебачення і радіомовлення премію присудили:

у номінації «За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів» − перекладачу Івану Мегелі – за переклад з німецької на українську мову твору Германа Гессе «Казки, легенди, притчі»;

у номінації «За переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу» − письменниці та перекладачці Раїсі Божко (літературний псевдонім - Раїса Карагезян) − за переклад вірменською мовою твору Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».

Грошова винагорода до премії 20 тис. грн.

Нагадаємо, премія імені Максима Рильського — українська щорічна літературна премія. Вона присуджується щороку письменникам і поетам за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів, а також за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу.

Вийшов друком блокадний щоденник маріупольської журналістки Надії Сухорукової

Укрінформ, 27/03/2023 × 12:53

Вийшла книга маріупольської журналістки Надії Сухорукової «#Маріуполь #Надія», створена на базі її щоденника.

«Одна з цілей нашого Об’єднання - документувати і відкривати очі світові на правду про війну в Україні. Ми зняли фільм «Маріуполь. Невтрачена надія» за окупаційним щоденником Надії Сухорукової, його вже подивились у більш ніж 50 країнах. Книга за цим щоденником була органічним продовженням: Надія її написала, друга героїня фільму - Ксенія Каян - переклала її англійською, і ще один герой фільму - графік Даніїл Немировський - її проілюстрував. Тепер ви можете взяти до рук книжку, написану під час війни і видану під час війни, людьми, які перебувають всередині війни. Думаю, це унікальний артефакт нашої незламності», - сказав співзасновник ОУП і співпродюсер книги Володимир Бородянський.

Надія Сухорукова робила записи у березні-квітні 2022 року, коли Маріуполь захоплювали російські війська, і публікувала тексти у соцмережах. У книжці відтворена історія того, що пережили маріупольці після вторгнення російської армії в місто.

Уривки з цього щоденника звучали під час виступу у Європарламенті міністра закордонних справ Латвії Едгара Рінкевича і на благодійному вечорі на підтримку України в Британії у виконанні британської акторки Грети Белламасіної. За його мотивами литовський режисер Андрюс Саулюс поставив виставу у Вільнюському драматичному театрі. Уривки публікувалися на платформі «Відкрита демократія» (Велика Британія), у багатьох світових і українських виданнях.

Прем’єра документального фільму «Маріуполь. Невтрачена надія» в Україні відбулася у День Незалежності, а потім його показали у більш як 50 містах світу за підтримки МЗС України.

Книга Надії Сухорукової «#Маріуполь #Надія» вийшла у видавництві «Лабораторія».

Україна буде в центрі уваги на Лондонському книжковому ярмарку-2023

Читомо, 27/03/2023 × 12:49

Лондонський книжковий ярмарок оголосив, що Україна буде «країною-гостею в центрі уваги» (“Guest Spotlight”) під час ярмарку у 2023 році.

Зосередження уваги на Україні буде відображене в серії заходів, розроблених спільно з організаціями:

Український інститут книги;

Англійський PEN;

Асоціація видавців;

Міжнародна асоціація видавців (IPA);

Британська рада.

На ярмарку обговорюватимуть те, як українські письменники відреагували на російський напад, роль книжок у протидії дезінформації та підтримці демократії, жіночі голоси в дискусіях про війну, письмо з поля бою. Стенд В201 буде присвячений книговиданню в Україні сьогодні.

Серед авторів, які говоритимуть про Україну, — Олеся Хромечук, Мар’яна Савка, Люк Гардінг, Вікторія Амеліна, Олександр Михед, Ярина Чорногуз, Орися Луцевич, Катерина Бабкіна, Тетяна Терен, Ніна Мюррей, Таня Тума, Іва Пезуашвілі, Пол Роберт Магочі та Владислав Давідзон.

Каріне Панса, президентка Міжнародної асоціації видавців, наголосила: «На нещодавньому заході IPA щодо ситуації зі свободою слова в Україні всі наші доповідачі українською мовою були прямолінійні: “ви можете підтримати нас, продовжуючи працювати з нами як з рівними, ліцензуючи наші книжки, залишаючи нас частиною міжнародного книжкового сектора”. Приємно бачити, що Лондонський книжковий ярмарок робить це і надає українським видавцям засоби для продовження співпраці з міжнародними колегами, попри жорстокість війни, з якою вони зіштовхуються вдома».

Детальніше тут: https://chytomo.com/ukraina-bude-v-tsentri-uvahy-na-londonskomu-knyzhkovomu-iarmarku-2023/

Оголосили лавреатів Міжнародної премії імені Олеся Гончара 2023 року

Читимо, 23/03/2023 × 12:53

У конкурсі на здобуття Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара 2023 року оголосили переможців. Про це повідомили на сайті Національної спілки письменників України.

Премію присудили у номінаціях:

«Велика проза» — перемогу отримала збірка повістей «У дзеркальній сповідальні» Тараса Голоти;

«Мала проза» — журі відзначило збірку новел Богдана Гасюка «Поки сонце росте»;

«Поезія» — нагороду виборола збірка поезій «Передмовчання» Станіслава Новицького;

«Публіцистика» — премію присудили за добірку есеїв «Альбом, у якому– ти» Любомира Лесоніна;

«Літературознавча праця, присвячена творчості Олеся Гончара» — журі відзначили розвідку «Якась вища сила зберігає мене…» Захара Зіненка.

3 квітня, у день народження Олеся Гончара традиційно планують вручення нагород. Воно відбудеться на літературно-мистецькому вечорі до 105-річчя з дня народження Олеся Гончара у Національному музеї літератури України.

Рішення ухвалило журі: Тетяна Куштевська, Наталія Бйорнер, Валентина Гончар, Леся Гончар, Олександр Балабко, голова — Дмитро Чистяк.

Міжнародна українсько-німецька літературна премія імені Олеся Гончара — літературна премія, заснована у 1996-му році німецькими меценатами – письменницею Тетяною Куштевською і підприємцем Дітером Карренбергом та Національною спілкою письменників України.

«Депушкінізація», цифровізація спадщини, позбавлення звань «заслужений», деколонізація топонімії: Верховна Рада України прийняла ряд важливих законопроєктів

webmaster, 21/03/2023 × 22:47

Це важливий крок і сьогодні ми дякуємо колегам за підтримку 🤝

Серед законопроєктів, прийнятих ВРУ у першому читанні👇

✅Проєкт Закону України, розроблений МКІП, «Про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» щодо незанесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України та вилучення з Реєстру окремих об'єктів культурної спадщини»

Закон дає підстави для вилучення пам’яток культурної спадщини з Держреєстру нерухомих пам’яток України, що є символом російської імперської та радянської тоталітарної політики й ідеології.

✅Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про культуру» щодо впровадження та ведення електронних реєстрів обліку та управління культурною спадщиною та культурними цінностями України» у частині впровадження та ведення електронних реєстрів обліку та управління культурною спадщиною та культурними цінностями України.

✅Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення порядку відзначення видатних заслуг у сфері культури» У Закон «Про культуру» вноситься нова стаття «121. Відзначення за видатні заслуги у розвитку культури», яка уточнює перелік видатних заслуг для розвитку культури України, за які громадяни можуть бути представлені до нагородження державними нагородами України. А також у Законі України «Про державні нагороди України» розширюється коло підстав для позбавлення державних нагород осіб, які вчинили певні негативні дії.

✅ Проєкт Закону України, ініційований МКІП, «Про внесення змін до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» щодо соціальних нормативів у сфері культури» Його розроблено з метою актуалізації соціальних нормативів у сфері культури та приведення їх у відповідність із законодавством у сфері культури.

✅Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про географічні назви» щодо деколонізації топонімії та впорядкування використання географічних назв у населених пунктах України», щоб заборонити присвоювати географічним об’єктам назви, що звеличують, увіковічують, пропагують чи символізують державу-окупанта.

Все буде культура 💪

Національній бібліотеці для дітей передали літературний спадок британської письменниці Ширлі Х’юз

Укрінформ, 20/03/2023 × 08:30

Фонди Національної бібліотеки України для дітей поповнилися колекцією з 555 книг британської дитячої письменниці та ілюстраторки Ширлі Х’юз. Частину її книг планують передати в інші бібліотеки України.

"До фондів Національної бібліотеки України для дітей передали унікальну колекцію – 555 книг відомої британської дитячої письменниці та ілюстраторки Ширлі Х’юз. З них також: 51 книга буде передана до Херсонської обласної бібліотеки для дітей, 51 – до Миколаївської, 30 – Донецькій обласній бібліотеці для дітей. Інші обласні бібліотеки теж одержать книжки Ширлі Х’юз до своїх фондів", - йдеться у повідомленні МКІП.

Як зазначають у МКІП, Х’юз була симпатиком України і вірила в перемогу країни у війні. Мисткиня померла 25 лютого 2022 року, а її діти вирішили передати унікальну книжкову колекцію в Україну.

Також зазначається, що старший син письменниці Ед Вуллямі є журналістом газети "The Guardian". Він вчить українську мову, тривалий час перебуває в Україні, відвідуючи деокуповані та прифронтові міста, для висвітлення подій в Україні.

Зустріч відбулася, зокрема, за участю першого заступника міністра культури та інформаційної політики Ростислава Карандєєв, журналіста "The Guardian" Еда Вуллямі, французької волонтерки Рейчел Ісолди, фотографа та директора фундації Warm Дамір Саголі, репортера французької газети Le Monde Ремі Ордана.

Повідомлялося, що Ширлі Х’юз проілюструвала понад 200 дитячих книжок та власноруч написала 50. Її книжки розійшлися світом загальним накладом понад 11 мільйонів примірників. За літературну діяльність та ілюстрування книг Х’юз нагороджували найпрестижнішими літературними преміями та відзнаками.

Нагороджені Почесною відзнакою «Народний поет України» у 2023 році

УЛГ, 20/03/2023 × 08:19

Міжнародна літературно-мистецька Академія України (котра об’єднує письменників, перекладачів, науковців, журналістів, митців та громадських діячів із 70 держав) у 2020 році заснувала Почесну відзнаку «Народний поет України». За рішенням міжнародного журі, таку нагороду одержують поети, відомі своєю визначною творчістю та подвижницькою діяльністю на благо України.

Нагороджені отримують диплом і орден Почесної відзнаки «Народний поет України».

У попередні роки відзначені – Василь Стус, Дмитро Павличко, Василь Симоненко, Андрій Малишко, Микола Вінграновський, Володимир Івасюк, Василь Голобородько, Павло Мовчан, Іван Драч, Андрій Демиденко, Ігор Калинець, Степан Пушик, Рауль Чілачава, Ігор Павлюк, Тетяна та Сергій Дзюби, Ярослав Савчин. Нагородження викликає великий резонанс не тільки в Україні, а й у багатьох державах та на всіх континентах. Тому цього року надійшло понад вісімсот пропозицій для здобуття нагороди з України та закордону.

Щойно наше міжнародне журі назвало нових нагороджених. Отже, у нинішньому році лауреатами Почесної відзнаки «Народний поет України» стали:

Поет, науковець, професор, лауреат міжнародних премій Василь Куйбіда (м. Київ);

Поетеса, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Ірина Жиленко (м. Київ) (посмертно);

Поетеса, прозаїк, перекладач, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Віра Вовк (Бразилія) (посмертно); Український поет, прозаїк, перекладач і критик, співзасновник Нью-Йоркської групи, лауреат міжнародних премій Богдан Бойчук (США, Нью-Йорк) (посмертно).

В Україні запустили проєкт про побут пращурів

Державного агентства з питань мистецтв та мистецької освіти у Фейсбуці,, 17/03/2023 × 10:51

Вийшов проєкт - цикл із 12 відео «Справжній український побут», що розповідає про побутові й естетичні потреби українців у давні часи.

«Справжній український побут» – це цикл із дванадцяти відео. У кожному епізоді циклу представлені унікальні побутові предмети: скриня, «павук», килим, скульптури, народна ікона, народна картина, обрядовий посуд, гутне скло, рушники, глеки, мисник, свічник», - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що протягом циклу відео глядачі дізнаються про магічні обереги, поширені художні народні сюжети, загадки ікон з усміхненими святими. Водночас автори фільму повідомляють про те, у яких регіонах України побутували ті чи інші вироби, з яких матеріалів вони виготовлялися, як називали майстрів.

«Справжній український побут» розказує про косівську кераміку, що внесена до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, і гончарні традиції Опішні, яку називають «українським Римом», - анонсує Держмистецтв у дописі.

Проєкт відіграє важливу культурно-просвітницьку й інформаційну роль, бо через предмети побуту показує красу й самобутність розмаїтої культури українського народу, який бореться нині за свободу всього цивілізованого світу, долаючи імперське, колоніальне зло.

Книга Володимира Рафєєнка потрапила до короткого списку літературної премії ЄБРР

УЛГ, 17/03/2023 × 10:49

Книга українського письменника Володимира Рафєєнка “Мондегрін. Пісні про смерть і любов” потрапила до короткого списку літературної премії Європейського банку реконструкції й розвитку.

Відповідний список опубліковано на сайті ЄБРР/Режим доступу: https://www.ebrd.com/news/2023/ebrd-literature-prize-2023-shortlist-announcement.html

Ця міжнародна премія, заснована у 2017 році Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР), нагороджує як авторів із країн, де працює ЄБРР, так і їхніх перекладачів з англійської мови.

ЄБРР відзначає розмаїття культур і багате літературне вираження в регіонах від Центральної та Східної Європи до Центральної Азії, Західних Балкан і південного та східного Середземномор’я. Він також відзначає роль перекладачів як “містків” між культурами.

Відтак, до шорт-листа потрапило 10 книжок, зокрема книжка українського письменника Володимира Рафєєнка, яка вийшла на початку 2022 року в англійському перекладі у видавництві Українського наукового інституту Гарвардського університету.

Ім’я автора-переможця та двох призерів, а також їхніх перекладачів буде оголошено 15 червня 2023 року на церемонії нагородження, яка відбудеться в штаб-квартирі ЄБРР у Лондоні.

Британське видавництво створює книжки-білінгви для українських дітей

Читимо, 17/03/2023 × 10:46

Британське освітнє видавництво Badger Learning створить шість найменувань англо-українських книжок для дітей, щоб сприяти кращій адаптації вимушених переселенців з України у Великій Британії.

Білінгви будуть представлені серією «Детективне агентство прибульців», створеною Роджером Герном і Джейн Ей Сі Вест. Книжки розраховані на читачів від 8 до 14 років.

2022 року Badger Learning у відповідь на російсько-українську війну, через яку десятки тисяч дітей були змушені покинути свою батьківщину та переїхати в інші країни, зокрема, і у Велику Британію, виклало у вільний доступ електронні версії шести англо-українських книжок.

«Ми були вражені реакцією шкіл і сімей, бо понад 13 000 копій наших книжок було завантажено з усього світу, включно з Україною», – йдеться на сайті видавництва.

У Badger Learning відзначають, що провели опитування, щоб дізнатись, потреба у яких виданнях є найбільш актуальною. 74% його учасників вказали, що хотіли б мати друковані книжки. Щодо жанрового розподілу, то 99% респондентів зацікавлені у читанні художньої літератури – пригодницьких, гумористичних, екшн творів.

Тому Badger Learning зупинились на серії «Детективне агентство прибульців», яка розповідає про різноманітні пригоди Джека Свіфта та Ванди Даркстар.

Шість попередніх білінгв будуть у вільному доступі, а шість нових продаватимуться, адже, як зазначають у Badger Learning, видавництво є невеликим і наразі не може собі дозволити безоплатне розповсюдження контенту.

Нові електронні книжки серії «Детективне агентство прибульців» будуть доступні з 31 березня. До кожної історії додаватиметься бонус – безкоштовна аудіокнижка англійською мовою.

Більшість членів комітету Шевченківської премії заявили про свою відставку

webmaster, 17/03/2023 × 10:39

13 членів Шевченківського комітету заявили, що складають свої повноваження. Відповідну заяву опублікували на сайті комітету.

Членів комітету призначають на три роки. Нинішній склад комітету почав роботу з 2019-го, строк його повноважень завершився з врученням Шевченківської премії 2022 року. Проте комітет погодився працювати в чинному складі під час воєнного стану та протягом двох місяців після його закінчення.

Після перенесення вручення премії експерти вирішили скласти повноваження і донесли цю позицію до Офісу президента, оскільки саме там затверджують склад комітету.

«У нинішніх обставинах, коли нас поставили перед наміром змінити правила Положення Національної премії імені Тараса Шевченка ad hoc, додати нові номінації та пришвидшити процедуру відбору, члени Комітету не бачать можливості продовжувати роботу – і складають свої повноваження», — йдеться в заяві.

Члени комітету зазначають, що ставляться з повним розумінням до ідеї запровадити особливу відзнаку для мистецьких творів, створених після 24 лютого 2022 лютого, щоб відзначити їхній внесок у перемогу. На їхню думку, цей процес має відбуватися так, щоб не зашкодити існуванню та репутації Національної премії України ім. Тараса Шевченка.

«Можливо, ініціаторам такої відзнаки доречно думати про цілком нову премію, що відповідала б заявленій меті. Інший варіант — обговорити внесення відповідних змін і нових номінацій у положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка до початку висунення творів на премію 2024 року», — йдеться в заяві.

Заяву підписали Дмитро Богомазов, Володимир Войтенко, Майя Гарбузюк, Тамара Гундорова, Ростислав Держипільський, Римма Зюбіна, Алла Мазур, Люба Морозова, Віктор Плоскіна, Юлія Сінькевич, Ірина Славінська, Остап Сливинський та Євгеній Стасіневич.

Нагадаємо, голова Комітету національної премії імені Тараса Шевченка склав повноваження через ситуацію, що склалася.

Як відомо, у 2023 році оголошення лавреатів вперше за історію премії відбулося не на день народження поета. Оголошення збиралися перенести з 9 березня на 22 травня.

Стали відомими лауреати Премії імені Лесі Українки за 2022 рік

mkip.gov.ua, 16/03/2023 × 09:25

Уряд присудив премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва за 2022 рік:

у номінації «Літературні твори для дітей та юнацтва» Мамчич Олесі Олександрівні – письменниці – за книжку «Як правильно ревіти?»

у номінації «Художнє оформлення книжок для дітей та юнацтва» Садовенко Оксані Ігорівні – художниці – за оригінальне художнє оформлення книжки «Ти і Малевич»

у номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» Ципіній Ірині Володимирівні – режисеру-постановнику Першого академічного українського театру для дітей та юнацтва (м. Львів) за створення вистави «Пливе човен».

Премію Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки за літературно-мистецькі твори для дітей та юнацтва присуджують за твори, які сприяють вихованню молодого покоління в дусі національної гідності, духовної єдності українського суспільства та здобули широке громадське визнання.

Визначає лауреатів Комітет з присудження Премії, МКІП подає узгоджені пропозиції до Кабінету Міністрів України. Цьогоріч Премію присудили у 3 номінаціях. Розмір грошової частини премії за перемогу у кожній з номінацій – 20 тисяч гривень.

Андрій Курков увійшов до довгого списку Міжнародної Букерівської премії-2023

Читомо, 14/03/2023 × 14:23

Міжнародна Букерівська премія оголосила довгий список творів, що претендують на нагороду у 2023 році. Його опублікували на сайті премії.

До переліку увійшла книга:

“Jimi Hendrix Live in Lviv” («Львівська гастроль Джимі Хендрікса») Андрія Куркова, переклад — Рубен Вуллі

«Ескапади милих диваків Куркова обрамлюють інтригуючий портрет Львова 2000-х років — меланхолійне прикордонне місто, що згадує неспокійне минуле, опинившись на порозі невизначеного майбутнього. Це книжка, сповнена завжди обґрунтованого чарівництва, затишку на межі неспокою, і завжди ніжного чорного гумору», — прокоментували журі роман Андрія Куркова.

Довгий список включає видання з 12 країн 11 мовами. Уперше були номіновані видання, в оригіналі написані болгарською, каталонською та тамільською мовами. Двох авторів та трьох перекладачів уже номінували на Букерівську премію раніше. Два цьогорічних номінанти у попередні роки були серед журі премії.

Короткий список із шести книжок оголосять у квітні 2023 року. Переможця Міжнародної Букерівської премії — у травні 2023 року.

Понад 50% українців вважають недоречним створення культурних продуктів російською мовою

«Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, 14/03/2023 × 14:19

Близько 53%українців вважають недоречним для українських культурних діячів створювати свої продукти російською мовою. Про це свідчать результати загальнонаціонального опитування фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Найбільше думку про недопустимість російської мови в культурному просторі поділяють жителі Західних та Центральних регіонів України. На Півдні та Сході України так вважають третина громадян, натомість тут більш поширена думка, що створення російськомовного продукту може бути доречним за певних умов — якщо це рідна мова артистів, якщо на таку творчість є запит з боку аудиторії, та й зрештою з огляду на свободу творчості.

Щодо доречності державної підтримки створення такого російськомовного культурного продукту українськими культурними діячами, ситуація схожа — назагал по країни близько 60% вважають це недоречним. На Півдні та Сході також переважає думка, що державі недоречно підтримувати такий продукт.

Нагадаємо, 83% українців вважають, що українська мова повинна бути єдиною державною в Україні.

У частині номінацій і без указу президента. Оголосили лауреатів Шевченківської премії 2023

УП, 12/03/2023 × 17:59

Пізно ввечері суботи, 11 березня, Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оприлюднив заяву, в якій назвав імена лауреатів 2023 року. Втім, переможців назвали лише у частині категорій, а на сайті президента указ, яким і оголошують переможців, так і не з'явився.

У заяві йдеться, що Комітет ще 15 лютого провів засідання та голосування, на якому визначив переможців у п'яти номінаціях: "Література", "Публіцистика, журналістика", "Літературознавство і мистецтвознавство", "Музичне мистецтво", "Кіномистецтво".

"За результатами конкурсу Комітет вчасно підготував і вніс Президентові України подання про присудження Національної премії та проєкт відповідного Указу Президента України", – повідомили в Комітеті.

Лауреатами Шевченківської премії 2023 стали:

Катерина Калитко, поетеса – за книгу поезій "Орден мовчальниць"

Тарас Компаніченко, Максим Бережнюк, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Сергій Охрімчук, виконавці гурту "Хорея Козацька" – за аудіоальбом "Пісні Української революції"

Михайло Назаренко, літературознавець – за книгу "Крім "Кобзаря". Антологія української літератури. 1792-1883" у двох частинах

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії – за публіцистичні статті та виступи останніх років

Ірина Цілик, режисерка – за документальний фільм "Земля блакитна, ніби апельсин".

У двох номінаціях – Театральне мистецтво та Візуальні мистецтва – переможців не оголосили.

На сайті президента на даний момент відповідний указ відсутній.

These news are available in the standard RSS format for publication on your website:
http://profy.nlu.org.ua/data/newsuk.xml

[ 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 ]

Актуальна інформація

Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.

Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.

Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.

Вітаємо