Бібліотечному фахівцю

читальний зал – спеціально облаштоване приміщення, обладнане робочими столами для користувачів і призначене для роботи користувачів з документами б/ф
Розділи сайту

Закрити 1. Офіційна інформація

Закрити 2. Бібліотеки України

Закрити 3. Національні бібліотеки

Закрити 4. Сторінка дослідника

Закрити 5. Методисти рекомендують

Закрити 6. Статистична аналітика

Закрити 7. Бібліотечна планета

Закрити 8. Бібліолоція

Закрити 9. Бібліографи презентують

Мастрід

Закрити Інновації/проекти

Закрити Бібліотечний простір

Закрити ЕСМаР

Закрити Лауреати конкурсу

Закрити Нагороди і звання

Нове на сайті

Виставлено:

[31.03.2021]

Статті з зарубіжної фахової періодики 4 квартал 2020

[31.03.2021]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в березні 2021 року

[29.03.2021]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (91) 2021

[24.02.2021]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу 2 квартал 2021 року

[13.01.2021]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу 1 квартал 2021 року

[24.12.2020]

Статті з зарубіжної фахової періодики 4 квартал 2020

[22.12.2020]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (90) 2020

[21.12.2020]

РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2021 РІК

[04.12.2020]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу 2020 року

[22.10.2020]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в II півріччі 2020 року

[02.10.2020]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (89) 2020

[28.09.2020]

Статті з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2020

[08.07.2020]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в I півріччі 2020 року

[30.06.2020]9629

Статті з зарубіжної фахової періодики 2 квартал 2020

[22.06.2020]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (88) 2020

[22.06.2020]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (87) 2020

[29.01.2020]

Методична служба: індикатор та імпульс інноваційної культури в умовах децентралізації.

[29.01.2020]

Сучасна публічна бібліотека від А до Я.

[29.01.2020]

Сучасна публічна бібліотека: виклики, можливості, досягнення: С 89 матеріали VIІ Всеукр. шк. методиста, 7–11 жовтня 2019 р.

[23.12.2019]

Статті з зарубіжної фахової періодики 4 квартал 2019

[16.12.2019]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (86) 2019

[05.12.2019]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в IV кварталі 2019 року

[26.09.2019]

Статті з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2019 р.

[26.09.2019]

Статті з зарубіжної фахової періодики 2 квартал 2019 р.

[18.09.2019]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (85) 2019

[20.06.2019]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в II кварталі 2019 року

[16.05.2019]

Інформаційно-аналітичний бюлетень: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В БІБЛІОТЕКАХ (Випуск 50) [.pdf]

Огляд НДР за 2010-2015 рр. [.pdf]

[28.03.2019]

Статті з зарубіжної фахової періодики 1 квартал 2019 р.

[27.03.2019]

Бібліотечна планета, номер 1 за 2019 рік

[10.03.2019]

Список нових надходжень у I кварталі 2019 року

[22.12.2018]

Бібліотечна планета, номер 4 за 2018 рік

[27.11.2018]

Семінар «Актуальні питання охорони книжкових пам’яток».

[09.11.2018]

Сучасні тенденції розвитку публічних бібліотек і бібліотечної справи у зарубіжних країнах

[04.10.2018]

Бібліотечна планета, номер 3 за 2018 рік

[14.03.2018]

До відома авторів журналу

[28.12.2017]

Публічна Бібліотека І Реалізація Завдань Соціальної Політики

[20.10.2017]

Cемінар для бібліографів «Основні напрями бібліографічної роботи: теорія і практика».

[23.08.2017]

Тенденції розвитку публічних бібліотек зарубіжних країн

[04.04.2017]

Сучасний літературний процес: Бібліотека. Книга. Читач

Інформація від майстра
Відвідувачі

   відвідувачі

   відвідувач online


Page Rank Check

Статті з зарубіжної періодики, що надійшла до ВДІМ


Статті з зарубіжної фахової періодики 4 квартал 2020 р.

[1]

Chojnowska, Renata.
Koło nr 14 Stowarzyszenia bibliotekarzy polskich przy Miejskiej bibliotece publicznej im. Stefana Flukowskiego w Świnoujściu / Renata Chojnowska // Bibliotekarz Zachodniopomorski. — 2018. — № 3/4. — s. 39-64.
Розповідь про діяльність товариства бібліотекарів «Koło nr 14» при міській публічній бібліотеці м. Свіноуйсце (Польща). Товариство було створене 1985 року. Автор розповідає про основні події, що сталися за цей час, та про те, як участь у такому товаристві зближує людей, сприяє здруженню колективу та загальному підвищенню культурно-професійонального рівня.

[2]

Chmielewska, Barbara.
Wróżenie z wirusów, czyli co w myśleniu o bibliotece zmieni się na zawsze albo i nie zmieni, ale mogłoby / Barbara Chmielewska, Agnieszka Kościelniak-Osiak // Biuletyn EBIB. — 2020. — # 4 (193). — [7] s.
Бібліотеки у період пандемії, спричиненої корона вірусом COVID-19. Автори, підсумовуючи тримісячний період віддаленої роботи у бібліотеці Варшавського Університету (BUW), діляться досвідом реорганізації роботи бібліотеки та розмірковують про труднощі прогнозування майбутнього щодо розвитку бібліотечних послуг. Вони вказують на недоліки деяких використаних дотепер рішень та небезпеку перенесення «всього» у віртуальний світ.

[3]

Rowińska, Monika.
Praca zdalna bibliotek szkolnych w czasie pandemii / Monika Rowińska // Biuletyn EBIB. — 2020. — # 4 (193). — [5] s.
Авторка описує роботу шкільних бібліотек під час закриття шкіл, спричиненого пандемією COVID-19. Вона наводить конкретні приклади діяльності бібліотекарів щодо підтримки учнів у навчанні, віддаленого просування читання та ділиться пропозиціями щодо корисних розваг під час перебування вдома. З практичного досвіду.

[4]

Fit, Anna.
Biblioteka na Woli: książką w koronawirusa / Anna Fit // Biuletyn EBIB. — 2020. — # 4 (193). — [5] s.
Закриття закладів культури, пов’язане з пандемією коронавірусу, змусило бібліотеки повністю перебудувати свою роботу та шукати нові шляхи охоплення читачів. Виявилося, що творчість бібліотекарів не обмежується лише офлайн-діяльністю, а пропонує широке поле можливостей для здійснення нових ініціатив в Інтернеті. Багато практик, розроблених під час закриття установ, показали, що навіть у таких складних умовах робота з книгою можлива, а кампанія #niezostawiamczytelnika (не залишимо читача) допомагає всім, хто прагне літератури та бібліотек, пережити період ізоляції. Розповідь про діяльність однієї з публічних бібліотек Варшави (Польща). Стаття споряджена великою кількістю ілюстративного матеріалу про роботу бібліотеки (статистичні дані про специфіку комплектування, відвідування і ін.).

[5]

Razik, Grażyna.
«Biblioteka otwarta» w czasie pandemii / Grażyna Razik, Anna Szumiec, Katarzyna Wyszyńska // Biuletyn EBIB. — 2020. — # 4 (193). — [5] s.
Стаття присвячена функціонуванню академічної бібліотеки під час пандемії коронавірусу. У ній обговорюються практичні заходи, до яких вдаються бібліотеки, котрі дозволяють читачам безпечно та безперебійно користуватися бібліотечними ресурсами. На досвіді Науково-інформаційного центру та Академічної бібліотеки у м. Катовіце (Польща) автори демонструють, як сучасні заклади вирішують проблему адаптації до потреб часу та ситуації.

[6]

Figurska, Katarzyna.
COVID-19 nam niestraszny — działalność Pedagogicznej Biblioteki Wojewódzkiej im. prof. Tadeusza Kotarbińskiego w Łodzi z koronawirusem w tle / Katarzyna Figurska, Monika Wachowicz // Biuletyn EBIB. — 2020. — # 4 (193). — [6] s.
Автори обговорили діяльність Педагогічної бібліотеки м. Лодзь (Польща) у початковий період пандемії COVID-19; окрему увагу було приділено використанню інформаційних та комунікаційних засобів. Автори розповідають по велику кількість заходів, проведених бібліотекою у режимі он-лайн.

[7]

Derfert-Wol, Lidia.
Archiwizacja internetu i innych materiałów dotyczących pandemii COVID-19 — rola bibliotek / Lidia Derfert-Wol // Biuletyn EBIB. — 2020. — # 4 (193). — [12] s.
У статті представлено діяльність бібліотек світу щодо захисту матеріалів, пов’язаних з пандемією COVID-19. Обговорено обрані проекти архівування веб-ресурсів: міжнародні, національні та місцеві проекти, призначені для документування повсякденного життя громади під час пандемії для майбутніх поколінь.

[8]

Sójkowska, Iwona.
Biblioteki podczas i po pandemii koronawirusa — wstępny raport EBLIDY / Iwona Sójkowska // Biuletyn EBIB. — 2020. — # 4 (193). — [10] s.
Стаття присвячена звіту EBLIDA (European Bureau of Library Information and Documentation Associations = Європейське бюро асоціацій з бібліотечної інформації та документознавства) про стан бібліотек (17 країн світу) у початковий період пандемії. У звіті йдеться про зміни у режимі роботи бібліотек і те, як ці зміни позначилися загалом на стані бібліотек. Звіт також включає початкові рекомендації EBLIDA щодо майбутнього розвитку бібліотек. Проведений аналіз стосується п’яти сфер: соціальна дистанція, технології, бюджет, управління та сталий розвиток.

[9]

Ewen, Lara.
Virus-responsive design / Lara Ewen // American Libraries. — 2020. — Volume 51 #9/10, September/October. — p. 36-40.
У статті розповідається про заходи з реорганізації роботи, до яких вдаються бібліотеки за умов пандемії. Переважно це стосується переоблаштування фізичного простору, здійснення дезінфекції та забезпечення, при можливості, безконтактних умов роботи (автоматичні двері, безконтактні вимикачі і т. ін.).

[10]

Lawton, Mark.
Ready for action : as cities undertake climate action plans, libraries emerge as partners / Mark Lawton // American Libraries. — 2020. — Volume 51 #9/10, September/October. — p. 42-45.
Бібліотеки у період глобальних кліматичних змін. Автор розповідає, яким чином бібліотеки у своїй діяльності намагаються запобігати поглибленню кліматичних змін як застосовуючи новітні способи використання сучасних технологій, так і доносячи до громадськості інформацію із зазначеної проблеми.

[11]

Balzer, Cass.
Rethinking police presence : libraries consider divesting from law enforcement / Cass Balzer // American Libraries. — 2020. — Volume 51 #9/10, September/October. — p. 46-48.
Після хвилі протестів у зв’язку з загибеллю чорношкірого громадянина від рук поліцейського, в американському суспільстві спостерігається зростання недовіри до правоохоронних органів. Щоб подолати це негативне явище, бібліотеки США сьогодні обрали стратегію, коли визнано за доцільне мінімізувати залучення поліції для вирішення можливих конфліктних ситуацій. З практичного досвіду.

[12]

Ford, Anne.
Conscientious cataloging : librarians work to advance equity in subject headings / Anne Ford // American Libraries. — 2020. — Volume 51 #9/10, September/October. — p. 16-17.
До питання формулювання предметних рубрик. На кількох конкретних прикладах автор статті демонструє механізм формулювання тематичних рубрик, коли ініціатива йде від рядових користувачів, з якою вони звертаються до локальних бібліотек, котрі, у свою чергу передають інформацію далі, а власне, зміну чи запровадження рубрик здійснює Бібліотека Конгресу.

[13]

Morehart, Phil.
Library design showcase / Phil Morehart // American Libraries. — 2020. — Volume 51 #9/10, September/October. — p. 28-34.
Огляд кращих зразків оформлення бібліотечних приміщень США, новозбудованих чи реконструйованих, в рамках проекту «Бібліотечний дизайн 2020». Усі приклади бібліотечних приміщень споряджені фотографіями та стислими описами.

[14]

Blome, Astrid.
Presse historisch und aktuell / Astrid Blome // BuB. Forum Bibliothek und Information. — 2020. — 72. Jahrgang, 04. — S. 188-193.
Інститут газетних досліджень (Institut für Zeitungsforschung (ZI)) — найстаріший науково-дослідний інститут у м. Дортмунді (Німеччина), що об’єднує функції архіву, бібліотеки, інституту наукових досліджень та постачальника муніципальних послуг у сфері друкованих ЗМІ. Інститут має одну з найбільших колекцій німецьких газет і журналів переважно 19 і 20 століть, а також ряд спеціальних історичних колекцій. Оригінальні періодичні видання його колекцій беруть свій початок ще у 17 столітті, коли газети вперше почали видаватися в Європі. Автор відзначає, що в газетних колекціях є прогалини, особливого раннього періоду видань. Це пояснюється тим, що спершу газети розглядалися як разові видання, що не заслуговували зберігання. Ситуація з історичними журнальними колекціями помітно краща. У колекціях представлено весь спектр національного журнального ринку, починаючи від кінця 17 століття до сьогодення.

[15]

Holste-Flinspach, Karin.
Quereinsteiger in der Bibliothek. Das Arbeitsfeld Bibliothek: ein Beitrag zur Einbindung unterschiedlicher Berufsgruppen in die Mitarbeiterschaft / Karin Holste-Flinspach // BuB. Forum Bibliothek und Information. — 2020. — 72. Jahrgang, 04. — S. 200-202.
Крім бібліотечних фахівців або тих, хто отримав освіту за суміжними спеціальностями, бібліотеки завжди брали до себе у штат людей з іншими видами професійного навчання для виконання завдань, пов’язаних, в першу чергу, з господарською чи адміністративною діяльністю. Останнім часом істотно змінюється різноманітність і сфера діяльності бібліотек і, відповідно, розширюється список професій, які стають необхідними в бібліотеках. З розширенням нових напрямків роботи бібліотек змінюються стандартні посадові інструкції, команди співробітників бібліотек стають все більше мультипрофесійними.

[16]

[Berufsfeld. rebooting ...] Wofür steht das Berufsfeld Bibliothek und Information heute? Entwicklung einer zeitgemäßen Definition von Bibliothek / Ute Engelkenmeier, Luis Moßburger, Frauke Schade, Wolfgang Stille // BuB. Forum Bibliothek und Information. — 2020. — 72. Jahrgang, 05. — S. 282-285.
Для вирішення завдань по залученню для роботи в бібліотеках молодих кваліфікованих кадрів, підвищення іміджу бібліотечної роботи німецька організація «Bibliothek und Information Deutschland (BID), що представляє інтереси бібліотечних асоціацій і установ, заснувала спеціальну робочу групу. Її мета — розробити напрямки модернізації іміджу бібліотечного працівника. У статті розповідається про перші кроки роботи комісії.

[17]

Stang, Richard.
Viel Bibliothek, wenig Pädagogik. Zur Kontextualisierung einer Bibliothekspädagogik / Richard Stang // BuB. Forum Bibliothek und Information. — 2020. — 72. Jahrgang, 06. — S. 316-318.
Бібліотечна педагогіка визначається як дисципліна, що вивчає педагогічні основи бібліотечної роботи, проблеми теорії читання, виховання його культури, а також взаємовідносин бібліотекаря і читача. У наш час спостерігається зростання інтересу до неї в бібліотечному світі. У статті обговорюються проблеми, які виникають в Німеччині в ході обговорення перспектив викладання курсу бібліотечної педагогіки майбутнім бібліотечним працівникам і основ діяльності бібліотеки як освітнього закладу.

[18]

Poulakos, Ismene.
Ohne Ausweis und Gebühr. Die minibibs in Köln bieten einen ganz niedrigschwelligen Zugang zu Bibliotheken / Ismene Poulakos // BuB. Forum Bibliothek und Information. — 2020. — 72. Jahrgang, 06. — S. 308-309.
Бібліотечна система німецького міста Кельн складається з центральної бібліотеки, 11 галузевих бібліотек, мобільної бібліотеки і декількох спеціальних колекцій. В органах місцевого самоврядування бібліотека підпорядковується відділу мистецтва і культури. Бібліотека забезпечує жителів Кельна (близько мільйона жителів) інформаційними ресурсами для навчання і підвищення кваліфікації. Міська бібліотека працює з усіма віковими категоріями читачів, приділяючи особливу увагу дитячій аудиторії. Одна з нових описаних у статті форм обслуговування користувачів — це книжкові будочки під назвою minibib, які встановлюють прямо в центрі міста. Площа такої minibib становить всього 15 квадратних метрів. У них не тільки видаються книги, а й організовуються літературні вечори, на яких маленькі відвідувачі слухають історії з популярних дитячих книжок.

[19]

Levine-Clark, Michael.
Collaboration in a time of crisis: lessons from COVID-19 / Michael Levine-Clark, Jill Emery // Collaborative Librarianship. — 2020. — Vol. 12, Issue 1. — p. 1-3.
Автори статті обговорюють нові умови і форми співпраці бібліотек в умовах пандемії COVID-19, а також розмірковують про вплив, який ця пандемія справляє на діяльність бібліотек у короткостроковій перспективі та може мати в майбутньому. Зокрема, пандемія негативно позначилася на співпраці бібліотек; так, були значно скорочені послуги міжбібліотечного абонемента, оскільки більшість бібліотек не могли надавати фізичні матеріали або навіть сканувати матеріали для електронної доставки, було анульовано конференції та очні зустрічі, на яких передбачалося налагоджувати особисті відносини між колегам, які часто є добрим початком для більш конструктивного співробітництва. Разом з тим з’явилися нові форми співпраці бібліотек: спільні он-лайн заходи. Вимоги працювати вдома зрівняли можливості спілкування з колегами, оскільки відвідування конференцій більше не вимагає витрат на поїздку та проживання, можна брати участь в професійних зустрічах і слухати доповідачів конференцій з дому. Автори пропонують зробити висновки з досвіду співпраці в умовах пандемії і використовувати їх при визначенні нової реальності перспектив бібліотечної співпраці.

[20]

Ayre, Lori Bowen.
Libraries are open — only the buildings are closed / Lori Bowen Ayre, Jim Craner // Collaborative Librarianship. — 2020. — Vol. 12, Issue 1. — p. 14-19.
Сьогодні (у період пандемії) перед бібліотеками в усьому світі постає складний вибір: які послуги і яким чином пропонувати, починаючи від мінімальних обмежень і закінчуючи повним закриттям. Автори статті наголошують, що в обмежувальних умовах роботи в період пандемії бібліотекам необхідно розробляти і приймати власні рішення для забезпечення ефективної віддаленої роботи і розширювати свої можливості з надання віртуальних послуг користувачам. Автори наводять приклади напрямків і видів роботи деяких бібліотек США в умовах пандемії, стверджують, що бібліотеки повинні зберігати свою здатність служити спільноті навіть під час вимушеної ізоляції.

[21]

Dempsey, Kathy.
Keep promoting your libraries during the COVID-19 pandemic / Kathy Dempsey // Information Research. — 2020. — Volume 34, № umber 3, May/June. — [3] p.
Бібліотеки усього світу прийняли унікальний виклик пандемії COVID-19, почали вирішувати абсолютно нові завдання, шукати нові форми роботи; сьогодні ж настав час переосмислення того, що бібліотеки будуть робити в світі після COVID-19. Автор статті ще раз нагадує про важливість реклами в просуванні бібліотечної роботи, стисло викладає основи маркетингової стратегії, пише про те, як організувати просування інформації про роботу бібліотек, наголошує на необхідності вміння орієнтуватися в онлайн-світі, використовувати нові інструменти і тактики.

[22]

Comeaux, David.
How usable are e-books? User testing e-books at an academic library / David Comeaux, Emily Frank // Weave. Journal of library user experience. — 2020. — Volume 3, Issue 1. — [4] p.
Намагаючись йти в ногу з часом, бібліотеки США необхідною умовою свого виживання бачать вміння орієнтуватися у швидко змінному цифровому середовищі. Одна з форм роботи: забезпечення користувачів електронними книгами, що дозволяє значно розширити спектр послуг. На сьогодні, частка інформації, що надається в електронному форматі в наукових бібліотеках становить 95%, а в публічних державних бібліотеках штатів — 90%. Автори статті провели дослідження, метою якого є з’ясування переваг і недоліків використання електронних книг в наукових бібліотеках США.

[23]

Dixon, Neil.
ETEXTBOOKS: What’s their future and how can libraries prepare? / Neil Dixon // Computers in Libraries. — 2020. — Volume 40, № umber 7, October. — [4] p.
Штучний інтелект присутній в цифрових сервісах, якими ми користуємося щодня, таких як онлайн-банкінг, соціальні мережі та електронна торгівля. Коли бібліотеки взяли на озброєння штучний інтелект, це в основному було пов’язано з запровадженням додаткових послуг або поліпшенням існуючих, таких як чат-боти служби підтримки. Активне впровадження штучного інтелекту і можливість автоматизації адміністративних бібліотечних завдань можуть призвести до проблем, пов’язаних з безпекою функціонування бібліотек. З огляду на ці побоювання, важливо навчати співробітників бібліотек користуватися можливостями штучного інтелекту для того, щоб передбачати можливі зміни в майбутньому і відповідним чином адаптуватися. У цій статті описуються сучасні технології електронних підручників (etextbooks), деякі потенційні ідеї їх розвитку та вплив на майбутню діяльність бібліотек, а також описуються семінари зі стратегічного планування, які проводили зі співробітниками бібліотеки Anglia Ruskin University (США).

[24]

Breeding, Marshall.
A global crisis may reshape library services / Marshall Breeding // Computers in Libraries. — 2020. — Volume 40, № umber 4, May/June. — p. 9-11.
Пандемія коронавірусу та пов’язані з нею обмежувальні заходи торкнулися практично всіх сфер життя в більшості країн світу. Наслідки цієї світової катастрофи позначилися також і на діяльності бібліотек. У статті розглядається діяльність бібліотек США в умовах пандемії COVID-19. Автор підкреслює, що, в основному, бібліотеки вжили рішучих заходів для захисту своїх співробітників і населення в цілому, продовжуючи виконувати свою місію з надання своїм користувачам достовірної інформації і максимально можливого доступу до колекцій. Загалом, бібліотеки країни мають хороші можливості для продовження виконання своєї основної місії, навіть коли вони фізично закриті. Доставка цифрового контенту та віртуальних послуг налагоджена майже у всіх типах бібліотек. Автор приходить до висновку, що масштабна робота з удосконалення цифрових послуг в бібліотеках, викликана нинішньою кризою, буде мати довгострокові наслідки. Бібліотеки тепер визначають завдання і розробляють проекти, які можуть бути виконані повністю віддаленим персоналом до тих пір, поки криза не вщухне і не відновиться колишня робота. Різкий перехід до роботи з дому викликав безліч технологічних проблем, збільшив навантаження на тих, хто надає технічну підтримку в бібліотеках. Прогнозується, що надалі засоби відеозв’язку (такі як Zoom, WebEx, Skype або Microsoft Teams) стануть звичайною інфраструктурою для бібліотек, прискоряться процеси і збільшаться обсяги оцифрування колекцій, зміцняться технічні інфраструктури бібліотек.

[25]

Adamich, Tom.
Metadata literacy: what every librarian needs to know about the changing landscape / Tom Adamich // Computers in Libraries. — 2020. — Vlume 39, № umber 10, December. — p. 24-28.
Система метаданих є центральним логічним компонентом будь-якої електронної бібліотеки (ЕБ). Подібно до того, як бібліотечний каталог організовує безліч одиниць зберігання в систему бібліотечних фондів, навколо якої будуються всі бібліотечні технології, система метаданих організовує сукупність електронних інформаційних ресурсів (або цифрових об’єктів) ЕБ. Автор статті вважає, що сьогодні інформаційна грамотність щодо метаданих займає одне з перших місць в списку важливих тем безперервної освіти для бібліотекарів, дає короткі і чіткі відповіді на питання щодо ключових концепцій метаданих, які задають йому бібліотечні працівники, а саме: Що таке управління даними в Інтернеті і інтеграція даних? Яку користь протокол ETL (від англ. extract, transform, load — дослівно «витяг, перетворення, завантаження») може принести бібліотеці та її користувачам? Чому SQL («мова структурованих запитів») важлива для управління метаданими бібліотеки? Про які стандарти метаданих 21 століття слід дізнатися більше?


Дата створення: 24/12/2020 × 10:24
Дата оновлення: 31/03/2021 × 15:54
Категорія:
Сторінка переглянута 258 разів

Роздрукувати статтю Роздрукувати статтю

Коментарі до цієї статті


Актуальна інформація

Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.

Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.

Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.


Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук



Голосування
На вашу думку, якість роботи працівника насамперед залежить від:
 
кваліфікації та освіти
стажу роботи
креативності та творчості
особистісно-професійного розвитку
можливості кар’єрного зростання
Результати