Бібліотечному фахівцю

Стали відомі імена фіналістів премії Юрія Шевельова. Це Андрій Любка, Тарас Лютий і Тарас Возняк.

Про це в ефірі Громадського радіо розповіла членкиня Українського центру Міжнародного Пен-клубу, яка була у складі журі, Оля Гнатюк.

«Нагородження відбудеться за тиждень», — додала Гнатюк.

До слова, нагорода присуджується раз на рік українському авторові за художню та наукову есеїстику, опубліковану протягом року нагородження. Премія має відзначити внесок автора у невід’ємні для цього жанру цінності: незалежність думки та витонченість стилю.

Запропонувати кандидатів на одержання премії можуть українські та іноземні культурні інституції, наукові центри, творчі об’єднання, приватні особи.

Премія заснована у 2013 році Українським центром Міжнародного ПЕН-клубу, Києво-Могилянською Бізнес-Школою, видавництвом «Дух і Літера» та Українським науковим інститутом Гарвардського університету.

Велике дослідження під назвою «Французи і читання – 2017» компанії IPSOS, яка займається соціологічними опитуваннями. Його провели на замовлення CNL – Національного центру книги Франції – державної установи при Міністерстві культури та комунікації, яка має на меті підтримку всіх учасників книжкового процесу: авторів, видавців, книгорозповсюджувачів, бібліотекарів, організаторів літературних заходів.

У 2015 році Національний центр книги доручив вищезгаданій компанії кожні два роки проводити соціологічне дослідження на тему читання. Опитування провели з 19 по 31 січня 2017 року по телефону, одна розмова тривала в середньому 28 хвилин. Результат відразу порівнювали з результатами 2015 року. Для дослідження обрали контрольну групу з тисячі осіб, які представили всі групи населення Франції віком від 15 років.

Мета дослідження:

• Простежити еволюцію читання у Франції

• Зрозуміти причини розбіжностей та недоліків читання у Франції

• Залучити або повернути людей до читання

Виявляється, що Французи читають стільки ж, і навіть більше, ніж у 2015. 84% французів вважають себе читачами, 16% – не читають взагалі.

З цих 84%:

• 24% – читають дуже багато

• 37% – читають достатньо

• 24% – читають мало

• 30% – це жінки

• 30% – це люди старшого віку від 50 до 64 років

У Порівнянні з 2015 роком, кількість читачів старшого віку зросла на 8 пунктів (з 22% до 30%).

Що цікаво, з наступного питання дослідження «Які з названих літературних жанрів ви читали за останній рік» число людей, що читають з 84% зросло до 91%. Тобто 7% людей не вважають себе читачами, однак десь колись зазирають до книжки хоча б раз у рік. Які літературні жанри читають французи?

Як і в 2015 році, кожний учасник опитування хоча б раз в рік читав у середньому 6 літературних жанрів.

Три найпопулярніші жанри серед французів:

• Романи – 69%;

• Детективні романи – 43%

• Практичні посібники (садівництво, рукоділля, кулінарні книжки) – 59%

• Мальовані історії, манга, комікси – 48%

Паперова чи електронна

Серед 20 книжок, що «великий» читач у середньому читає в рік, 17 книжок – паперові, 3 книжки – електронні.

Серед всіх тих, хто читає, 89% читають паперові книжки. І з них 67% обирають винятково паперовий варіант.

29% французьких читачів читають електронні книжки, з них 2% обирають винятково електронні книжки.

Жінки та чоловіки

Причини читання можуть бути різними у чоловіків та жінок:

• Чоловіки: 39% поглибити свої знання, 22% отримати задоволення, 10% втекти від реальності, 9% розслабитися.

• Жінки: 23% втекти від реальності, 22% отримати задоволення, 19% розслабитися, 17% поглибити свої знання Детальніше: http://www.chytomo.com/digest/detektivi-ta-komiksi-yak-chitala-franciya-u-2017-roci

Кадзуо Ішіґуро

Хто в своїх повістях потужної емоційної сили відкриває прірву під нашим ілюзорним почуттям зв’язку зі світом.

Кадзуо Ішіґуро, британський письменник японського походження, свою медаль із профілем Нобеля ще не отримав. Тож він саме той письменник, який зараз вправляється у мистецтві переможної промови. Цікаво, що за Нобелівську премію 2017 року він боровся разом зі своїм земляком, відомим письменником Харукі Муракамі. Але 5 жовтня фортуна усміхнулася саме Ішіґуро.

Це вже не перша знакова нагорода письменника. У 1989-му він отривав Букерівську премію за роман «Залишок дня», екранізацію якого (1993) номінували на Оскар.

Перемога Кадзуо Ішіґуро дозволяє нам пишатися своїми видавцями. «Видавництво Старого Лева» видало його роман «Не відпускай мене» ще у 2016 році, задовго до того, як Ішіґуро став лауреатом Нобелівської премії.

Світлана Алексієвич

За її багатоголосу творчість — пам’ятник стражданню і мужності у наш час

У 2015 році Світлана Алексієвич стала не тільки першою білоруською письменницею, яка отримала Нобелівську премії, а й першою лауреаткою, яка має такий тісний з’язок з Україною. Вона народилася в Івано-Франківську у сім’ї білоруса і українки. Світлана Алексієвич дуже тепло відгукується про своє українське дитинство:

«Звичайно, я пам’ятаю, що дуже важко жили батьки. Батько ж був військовий, потім довго сільським учителем. Я пам’ятаю запах волосся, пилу, ці долини. Бабусю пам’ятаю дуже красиву, з прекрасним голосом, як хату білили, як хліб пекли. Це дуже сильно пам’ятаю. Я завжди кажу, що пишаюся, що у мене українська кров» В Україні перший твір Світлани Алексієвич видали ще у 1998 році — «Чорнобиль : Хроніка майбутнього» у видавництві «Факт». З російської книгу переклала Оксана Забужко. Активно видавати твори лауреатки почали з 2016 року у видавництвах «Комора», «Дух і літера» та Vivat.

Патрік Модіано

За мистецтво пам’яті, з яким він розкриває найбільш невловне в людській долі й показує життя в окупації

Французький письменник-романіст отримав Нобелівську премію у 2014 році, коли вже був знаним і титулованим автором у своїй країні. У 1978-му його нагородили Ґонкурівською премією — це найпрестижніша нагорода для авторів, які пишуть французькою мовою.

Вперше українською твір Патріка Модіано опублікували у журналі «Всесвіт» у 1989-му. Романи «Вулиця темних крамниць» і «Зниклий квартал» у 2015 році вийшли у видавництві «Пульсари».

Цьогоріч «Видавництво Жупанського» опублікувало його книжку «Щоб не загубитися у місті», а Folio порпрацювало над виданням «Нічна трава».

Еліс Манро

Майстер сучасного оповідання

Канадійка Еліс Манро довела всьому світові свій талант до малої прози, удостоївшись у 2013 році Нобелівської премії з літератури. Але це не перша вагома нагорода в її творчості. Кількома роками раніше вона отримала Міжнародну Букерівську премію, а також тричі ставала лауреаткою канадської премії генерал-губернатора в галузі художньої літератури.

«Забагато щастя» — перша збірка оповідань Манро — вийшла українською у «Видавництві Старого Лева» цього року. У 2016 її твір «Белетристика» для журналу «Всесвіт» переклала наша подруга і рецензентка Вікторія Зенгва, від чого нам дуже приємно

Маріо Варґас Льйоса

За детальний опис структури влади і за яскраве зображення повстання, боротьби і поразки особистості

Перуанський письменник отримав Нобелівську премію у 2010 році. Раніше за літературні здобутки його нагородили премією Сервантеса. У 2014-му Маріо Варґас Льйоса як письменник та громадський діяч побував в Україні:

«Я дуже хотів відвідати Україну, адже мене також надзвичайно схвилював і надихнув цей рух громадянського суспільства, яке хоче покінчити з авторитарною традицією, рух суспільства, якому набрид постійний російський інтервенціонізм, якому набридла корупція» Найсвіжіше видання українською — повість «Хто вбив Паломіно Молеро?» від «Видавництва Анетти Антоненко», яка вийшла друком у 2016 році. Раніше твори письменника видавало Folio та «Дніпро».

Октавіо Пас

За упереджені всеосяжні твори, позначені почуттєвим інтелектом і гуманістичною цілісністю

Октавіо Пас отримав Нобелівську премію у 1990 році. Мексиканський письменник прославився завдяки своїм проникливим поезіям та есеям. Саме збірка есеїв «Лабіринти самотності» стала першою книжкою автора, виданою в Україні. Раніше українською перекладали лише його окремі поезії — для антологій та літературних журналів.

Габріель Гарсіа Маркес

За романи та оповідання, в яких фантазія та реальність, поєднуючись, зображують життя і конфлікти всього континенту

Свою Нобелівську нагороду колумбійський письменник отримав у 1982 році. Габо, як його лагідно називають прихильники, або Габріель Хосе де ла Конкордія Гарсія Маркес (повне ім’я письменника) став символом магічного реалізму.

Крім того, що Маркес був талановитим письменником, він був ще й непересічним хитруном. Коли рукопис його останньої книги «Записник з моїми сумними курвами» за місяць до офіційної презентації викрали пірати, автор вирішив змінити фінал, після чого мільйонний тираж розійшовся в рекордно короткий термін, а піратські екземпляри, стали предметом полювання колекціонерів.

Найвідоміші твори Маркеса «Сто років самотності» та «Кохання під час холери» вийшли друком у видавництві Folio, а славнозвісний роман «Записник з моїми сумними курвами» можна прочитати на сторінках журналу «Всесвіт».

Жан-Поль Сартр

За його багату на ідеї й наповнену духом свободи творчість, що має надзвичайний вплив на наш час

Літературного нобеля французькому письменникові присудили у 1964 році. Утім від премії автор відмовився. Того ж року від відмовився від літературної діяльності, назвавши літературу сурогатом дійсного перетворення світу.

Трилогія Сартра «Шляхи свободи» вийшла у «Видавництві Жупанського». Folio випустило українською його роман «Нудота».

Ернест Гемінґвей

За його майстерність у мистецтві оповіді, яку він продемонстрував у повісті «Старий і море» і той вплив, який він справив на сучасний стиль

Класик американської літератури, удостоєний Нобелівської премії у 1954 році, а роком раніше — лауреат Пулітцерівської премії. Про розкішні книги Гемінґвея українською від «Видавництва Старого Лева» чули, напевно, всі — це перші видання автора за часів незалежності України. До 1991 року твори Гемінґвея виходили у видавництвах «Дніпро» та «Вища школа».

Бернард Шоу

За творчість, відзначену ідеалізмом і гуманізмом, за іскрометну сатиру, що часто поєднується з винятковою поетичною красою

Ірландський драматург з містечка Дублін отримав Нобелівську премію з літератури ще у 1925 році. Його вважають одним із засновників гостросоціальної інтелектуальної драми.

Вперше на українській сцені виставу за п’єсою Шоу поставив Лесь Курбас — у 1918 році у «Молодому театрі». Вибрані твори Бернарда Шоу у трьох томах вийшли у «Видавництві Жупанського».

BBC Україна оголосила короткі списки у номінаціях “Книга року BBC – 2017″ та “Дитяча Книга року BBC – 2017″, що представлені у партнерстві з Культурною програмою Європейського Банку Реконструкції та Розвитку (ЄБРР). Про це йдеться на сайті BBC Україна.

До короткого списку у номінації Книга року BBC – 2017, що обирався з 16 видань, увійшли такі твори:

Сергій Жадан. Інтернат. – Чернівці: Meridian Czernowitz, 2017 (читайте рецензію)

Олександр Ірванець. Харків. 1938. – Київ: Laurus, 2017 (читайте рецензію)

Катерина Калитко. Земля загублених, або маленькі страшні казки. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017 (читайте рецензію)

Йван Козленко. Танжер. – Київ, Видавничий дім “Комора”, 2017 (читайте рецензію)

Андрій Курков. Шенгенська історія. – Харків, Фоліо, 2017.

До короткого списку у номінації Дитяча Книга року BBC – 2017, що відбирався з-поміж 12 видань, увійшли такі твори:

Соня Атлантова. Миші. – Київ: Фонтан Казок, 2017.

Анна Коршунова. Комп і компанія. – Київ: Час майстрів, 2017.

Анастасія Левкова. Старшокласниця. Першокурсниця. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017 (читайте рецензію).

Олег Чаклун. Піраміда Синтії. – Київ: Фонтан Казок, 2017.

Переможців оголосять на церемонії вручення літературної премії “Книга року BBC – 2017″, що відбудеться 15 грудня 2017 року о 16.00 годині в готелі “Воздвиженський” за адресою: вулиця Воздвиженська, 60А, Київ.

До журі конкурсу Книга Року ВВС входять:

Віра Агеєва, професор, Національний університет “Києво-Могилянська академія”

Ольга Герасим’юк, журналістка, член Нацради з питань телебачення і радіомовлення

Віталій Жежера, письменник, журналіст (тільки у дорослій номінації) Тарас Лютий, філософ, письменник

Світлана Пиркало, радник з питань культури ЄБРР (тільки у дитячій номінації)

Марта Шокало, випусковий редактор ВВС Україна.

Переможець у кожній номінації отримає грошову премію у розмірі гривневого еквіваленту £1 000.

Видавці книг-переможців у обох номінаціях отримають право використовувати логотип премії Книга року ВВС на наступних виданнях.

Як відомо, до довгого списку увійшли 16 «дорослих» видань і 12 «дитячих» видань.

Нагадаємо, що минулого року лауреатом премії у дорослій категорії стала Таня Малярчук із книжкою «Забуття», а в дитячій: Галина Ткачук із «Тринадцять історій у темряві».

Книжковий ярмарок триватиме з 1 до 13 грудня. Українські видавці цього року вперше презентують власний стенд.

"Бейрут називають видавничою столицею арабського світу. Це наша перша участь у цьому престижному форумі, і одразу у ролі почесних гостей. До нас тут прикута особлива увага", — зазначив посол України в Лівані Ігор Осташ.

Над стендом працювали дизайнери-архітектори Катерина та Самі Карбіти.

10 грудня в рамках Українського дня на Бейрутському ярмарку видавці презентують арабомовне видання поетичної збірки Івана Франка "Зів’яле листя". Вірші переклав ліванський письменник, журналіст, перекладач, українознавець Імадеддін Раефа.

Також серед заходів заплановано презентацію діяльності та книжкову продукцію українських видавництв і книжкових ярмарків.

11 грудня будуть організовані ділові зустрічі українських та арабських видавців, підписання двосторонніх угод. Крім того, Книжковий Арсенал і Львівський форум видавців уклали угоду про співпрацю з Клубом арабської культури та Асоціацією арабських видавців.

Бейрутський книжковий ярмарок — головна подія видавничого ринку серед арабськомовних держав. Цього року триватиме з 1 по 13 грудня. Щороку ярмарок відвідують близько 150 тисячі гостей. А свої стенди та видавничі новинки презентують десятки країн.

14 грудня, напередодні Дня святого Миколая, розпочнеться VIII Київська виставка «Книжкові контракти». Художню літературу для дітей та дорослих, наукові та навчальні книги, періодику та мистецькі видання можна буде придбати за ціною видавництв.

На гостей заходу чекають презентації новинок, автограф-сесії та дискусії. Поміж стендами блукатимуть не тільки автори-початківці, а й відомі українські письменники, літературознавці та художники. Під час урочистого відкриття виставки відбудеться церемонія нагородження переможців Всеукраїнського конкурсу «Краща книга України».

Традиційно, в рамках книжкової виставки, проводиться благодійний для юних мешканців Донецької та Луганської областей.

Обережно, книгомани! Чорна п’ятниця насувається на українські видавництва та книгарні. У передчутті шаленого захвату і до-о-о-овгих черг за омріяними книжками, Друг ЧИТАЧА приготував добірку місць, де можна здійснити свою книжкову мрію на десятки відсотків дешевше.

Детальніше за посиланням: https://vsiknygy.net.ua/news/51154/ .

"Фундація Дарини Жолдак" продовжує добру традицію: цього року разом з партнерами поповнить фонди дитячих бібліотек по всій країні новими україномовними книжками.

Нова акція фонду має назву "100 000 нових книжок – дітям". Її мета – зібрати кошти на закупівлю 100 тисяч нових книжок українською мовою від найкращих вітчизняних видавництв, а також зацікавити читанням тисячі дітей.

Долучитись до акції може кожен охочий, придбавши акційну наліпку у мережі відділень "Нова пошта". Вартість однієї наліпки – 5 грн. Виручені з продажу наліпок кошти підуть на закупівлю книжок для 500 активних бібліотек по всій Україні. Прикрасити свою посилку акційною наліпкою авторства відомого українського ілюстратора Ольги Селіщевої можна вже з 1 листопада.

Окрім закупівлі нових книжок, фонд дає бібліотекарям реальні інструменти роботи з маленькими читачами: читальні, що зареєструвались в акції, отримають від "Фундації" набір вправ на розвиток навичок читання – Літературно-ігровий практикум "Як приборкати Книжкозавра". Серед вправ – кросворди, ігри та цікаві творчі завдання, які вже були випробувані працівниками фонду в "Книжкобусі" та декількох бібліотеках Києва. Внаслідок проведення випробувань, кількість читачів у бібліотеках-учасниках експерименту зросла на 30%, а самі вправи отримали схвальну оцінку батьків та вчителів.

Ми працюємо над тим, щоб зацікавлювати дітей читанням у ігровій формі, стимулювати їх творчі навички, знайомити їх з цікавими книжками без примусу. Для винагороди активних бібліотек ми обиратимемо актуальні видання, що здобули визнання у професійному середовищі та мають попит серед батьків й дітей. Також ми продовжуємо приймати на склад Фонду україномовну літературу від організацій та приватних дарувальників, тож передати книжки бібліотекам може кожен охочий, – каже керівник "Фундації Дарини Жолдак" Олександра Кольцова.

Акція "100 000 нових книжок – дітям" триватиме протягом листопада та грудня — бібліотеки, що зареєструвались в акції проводитимуть заняття, а благодійники можуть придбати акційні наліпки й таким чином долучитись до покупки нових книжок.

У акції "100 000 нових книжок дітям" вже зареєструвались близько двохсот бібліотек, тож вже протягом тижня по всій Україні тривають веселі та захоплюючі заняття з розвитку читання.

До популяризацї акції залучаються зірки спорту, шоу-бізнесу, телебачення, журналісти, блогери і лідери думок, які розповідатимуть через соціальні мережі про важливість читання. Долучитися може кожен з вас, розповівши у соцмережах про свою улюблену дитячу книжку, додавши хештеги #новікнижкидітям #книгадитинства.

У Пекіні (КНР) триває четверте засідання українсько-китайської Підкомісії з питань співробітництва в сфері культури. Українську делегацію очолює перший заступник Міністра культури України Світлана Фоменко.

Під час засідання українсько-китайської Підкомісії з питань співробітництва в сфері культури розглядалася низка питань, пов’язаних з перспективами налагодження співробітництва між сторонами у сфері культури, архівної справи, видавничої діяльності, літератури, мистецької освіти та кінематографії. Зокрема, була досягнута домовленість підтримувати та заохочувати зміцнення прямих контактів між культурними і художніми установами двох країн, сприяти обміну діловою інформацією, а також фаховій підготовці та реалізації спільних культурно-мистецьких проектів.

Особливу увагу під час засідання було приділено питанням розвитку співробітництва між країнами у сфері кінематографії, у тому числі збільшенню присутності українського кінопродукту на китайському ринку та створенню копродукції . Сторони також висловили зацікавленість у підписанні окремої двосторонньої угоди по спільному виробництву аудіовізуального продукту.

Серед подальших кроків налагодження співробітництва між Україною та Китаєм у сфері культури були визначені певні пріоритети, зокрема, підписання «Програми культурного співробітництва між Міністерством культури Китайської Народної Республіки і Міністерством культури України на 2018-2022 рр.», двохстороннє сприяння розвитку креативних індустрій та відкриття культурних центрів.

Також було порушене питання співробітництва в рамках ініціативи з будівництва та створення культурного бренду «Один пояс, один шлях», який в свою чергу, сприятиме вивченню та інтеграції культурної спадщини і переваг культурних ресурсів двох держав.

У ході засідання сторони також обговорили перспективи реалізація спільного проекту «Міжнародний пленерний центр смт. Ворохта» (Івано-Франківська область).

За результатами обміну думками з питань стану і перспектив співробітництва в сфері культури, сторони дійшли згоди сприяти подальшому розвитку співробітництва в сфері культури, базуючись на принципах взаєморозуміння, рівності, довіри та дружніх консультація в інтересах обох країн.

ЄС та Британська Рада оголошують програму Culture Bridges з фінансуванням 1.3 млн євро для підтримки культурного сектору України Британська Рада в партнерстві з мережею Національних інститутів культури Європейського Союзу (EUNIC) в Україні оголосила трирічну програму Culture Bridges. Як повідомили на відкритті 10 листопада 2017 року, програма фінансується Європейським Союзом (ЄС) в рамках підтримки впровадження Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС.

Мета програми — розвиток українського культурного сектору та сприяння ефективному налагодженню зв’язків між культурними операторами та інституціями України та ЄС.

Програма триватиме з листопада 2017 року до жовтня 2020 року. ЄС виділяє 1.3 млн євро на фінансування проектів з міжнародної мобільності, національної та міжнародної співпраці, тренінгів та ознайомчих поїздок до країн ЄС. Загалом планується виділити близько 100 грантів.

Посол Хюг Мінґареллі, Голова Представництва Європейського Союзу в Україні, наголосив: "Культура формує соціальні, політичні й економічні цінності, які важко переоцінити. Це однаково стосується як держав-членів ЄС, так і України. Культура має надзвичайну силу покращувати наші життя, сприяти миру і порозумінню, надихати нас на величні вчинки й освічувати наші суспільства. Культура об’єднує людей, розділених кордонами, мовами, національностями та релігіями, і зближує нас. Саме тому такі культурні програми, як “Креативна Європа” та "Culture Bridges", залишатимуться в основі нашої співпраці з Україною". Документи для подання заявок будуть доступні з 20 листопада 2017 р. Наступні прийоми заявок оголошуватимуться кожні три місяці у 2018 та 2019 роках.

"Міжкультурні зв’язки та співпраця, спрямовані на розвиток мобільності, підтримку взаємного порозуміння та спільних цінностей толерантності й різноманіття, вже багато років знаходяться у фокусі роботи культурних інституцій EUNIC. Наша мережа в Україні рада впроваджувати таку важливу програму, яка підтримає зближення України з ЄС через широкий спектр культурних і креативних проектів", - зазначили Беате Кьолер, директорка Goethe-Institut в Україні, та Саймон Вільямс, директор Британської Ради в Україні (співголови об’єднання EUNIC в Україні).

Детальна інформація про програму доступна на сайті: http://www.britishcouncil.org.ua/culture-bridges

Ерік Вюйяр отримав головну літературну премію Франції за книжку «Порядок денний» (Un endroit où aller). Про це повідомляє офіційний сайт премії.

Книжка Вюйяра розповідає про промисловців Німеччини часів Адольфа Гітлера. Історія, яку розповідає автор, починається 20 лютого 1933 року, коли 24 найбільших компанії Німеччини отримали розпорядження фінансувати Націонал-соціалістичну німецьку робочу партію.

Окрім Вюйяра на нагороду також претендували Яннік Енель з книжкою «Міцніше тримай корону», Веронік Ольмі з романом «Бахіта» та Аліс Зеніте з книжкою «Мистецтво втрачати».

У США журі оголосило переможців престижної літературної премії "World Fantasy Awards". Нагороду вручають авторам, які пишуть у стилі фентезі. Авторитетні видання в США — "Guardian" та "New York Times" — прирівнюють "World Fantasy Awards" до фентезійного "Оскара" в літературі. Імена переможців оголосили під час щорічної Світової фентезі-конвенції, яка відбулася у Сан-Антоніо (Техас, США).

Найкращою фентезі-новелою стала книга всесвітньо відомої письменниці Клер Норт — "The Sudden Appearance of Hope". Це роман про молоду жінку на ім'я Гоуп (Hope) Арден, яка не пам'ятає, хто вона. Твір був схвалений усіма літературними критиками в США та Європі.

У номінації "Найкраща довга белетристика" перемогу здобув Кій Джонсон за своє видання "The Dream-Quest of Vellitt Boe".

"Найкращою короткою белетристикою" 2017 року став твір “Das Steingeschöpf” Дж. Андерсон. "Найкращою антологією" — видання "Dreaming in the Dark" Джека Денна.

Повний список переможців можна переглянути за посиланням. Переможці отримають оновлену статуетку конкурсу, яку створив Вінсент Віллафранка — зображення дерева перед повним місяцем. Раніше авторам фентезі вручали погруддя Говарда Лавкрафта. Однак із 2015-го символ конкурсу змінили.

Премію "World Fantasy Awards" з 1975 року щорічно вручають найкращим авторам-фантастам. Свого часу її отримували Террі Пратчет, Джордж Р. Мартін та інші всесвітньо відомі письменники, чиї книги ставали бестселлерами.

Дані опитування дослідницького центру П’ю (Pew Research Center) за осінь 2016 року показують, що 53% мілленіалів (у віці від 18 до 35 років) використовували публічну бібліотеку або бібліотеку на колесах. Показники серед старших поколінь помітно нижчі: 45% людей у віці 36-51 роки, 43% тих, кому 52-70 років, і 36% тих, кому 71-88 років. У формулюванні запитань акцентувалося саме на використанні публічних бібліотек, а не на академічних бібліотек університетів, зазначається в статті.

У цілому, 46% опитуваних у віці 18 або більше років говорять, що вони використовували послуги бібліотек протягом попередніх 12 місяців. Представники наймолодшого покоління також частіше, ніж старші люди, користувалися веб-сайтами бібліотек: 41% мілленіалів у порівнянні з 24% тих, кому 52-70 років, повідомляє центр.

Відносно високий рівень використання бібліотек молодими американцями може бути пов'язаний зі змінами, яких багато публічних бібліотек зазнало за останні 20 років, зазначається у матеріалі. Попереднє дослідження центру П’ю показало, наскільки широко люди користуються комп'ютерами та Інтернетом у бібліотеках, а також наскільки вони зацікавлені в додаткових сервісах, таких як програми грамотності для маленьких дітей, простір для зустрічей громадських груп, а також технологічні заняття, де можна відкрити для себе 3-D принтери та інші технічні пристрої.

Дослідження також показало, що більше жінок, ніж чоловіків відвідує бібліотеки (54% порівняно з 39%) та сайти бібліотек (37% порівняно з 24%). Так само вищими є показники серед людей, які мають вищу освіту та тих, у кого є діти, інформує центр.

Детальніше: http://www.pewresearch.org/fact-tank/2017/06/21/millennials-are-the-most-likely-generation-of-americans-to-use-public-libraries/

Щороку ВВС вручає премії авторам найкращих книг для дорослих і дітей. Кожен переможець отримає 1000 євро, а також право використовувати логотипи «Книги року ВВС» в наступних виданнях.

Усього до списку премії «Книга року ВВС-2017» увійшли 16 видань, а до списку премії «Дитяча Книга року ВВС-2017» – 12. З них і виберуть по одному переможцю для кожної з номінацій.

До журі конкурсу увійшло шість українців, які представляють різноманітні культурно-формуючі професії: Віра Агеєва, Ольга Герасим’юк, Віталій Жежера, Тарас Лютий, Світлана Пиркало, Марта Шокало.

НОМІНАНТИ

До Довгого списку премії «Книга року ВВС-2017» увійшло 16 видань:

– Тарас Антипович: «Помирана»

– Юрій Винничук: «Лютеція»

– Руслан Горовий: «1000 і 1 ніч війни»

– Марина Гримич: «Падре Бальтазар на прізвисько Тойво»

– Максим Дупешко: «Історія, варта цілого яблуневого саду»

– Сергій Жадан: «Інтернат»

– Олександра Іванюк: «Амор[т]е»

– Олександр Ірванець: «Харків. 1938»

– Катерина Калитко: «Земля загублених, або маленькі страшні казки»

– Маркіян Камиш: «Чормет»

– Макс Кідрук: «Не озирайся і мовчи»

– Йван Козленко. «Танжер»

– Андрій Курков: «Шенгенська історія»

– Володимир Рафєєнко: «Довгі часи»

– Наталка Сняданко: «Охайні прописи ерцгерцога Вільгельма»

– Василь Шкляр: «Троща»

До Довгого списку премії Дитяча Книга року «ВВС-2017» увійшло 12 видань:

– Соня Атлантова: «Миші»

– Галина Вдовиченко: «36 і 6 котів-детективів»

– Анатолій Григорчук: «Перша доріжка в небо»

– Ірена Карпа: «День усіх білок»

– Анна Коршунова: «Комп і компанія»

– Галина Кирпа: «Тринадцятий місяць у році»

– Анастасія Левкова: «Старшокласниця. Першокурсниця»

– Діана Мельникова: «Розбишацький детектив»

– Зірка Мензатюк: «Чарівні слова»

– Ірина Мориквас: «Магда і вітер»

– Олег Чаклун: «Піраміда Синтії»

– Ярослав Яріш: «Самійло»

Колегія Міністерства культури України схвалила Перелік видань для поповнення фондів публічних бібліотек, а також список організацій – отримувачів літератури для подальшого розповсюдження її серед публічних бібліотек регіонів з урахуванням їх заявок та потреб. За інформацією начальника управління з питань мовної політики та літератури Лариси Нікіфоренко, це понад 500 тисяч примірників сучасних україномовних видань 2016 -2017 років видання, їх перелік складає 138 назв від 44 видавництв.

У 2017 році Державним бюджетом України Міністерству культури України передбачається асигнування у сумі 48 736 200 грн. для забезпечення придбання україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек України. Мінкультури було оголошено прийом пропозицій від суб’єктів видавничої справи щодо відбору україномовних книг, виданих протягом 2015 – 2017 років, і які за цільовим призначенням належать до науково-популярних, довідкових, літературно-художніх чи громадсько-політичних. На конкурс було подано рекордну кількість пропозицій для даної програми 125-ма видавництвами, які запропонували до розгляду 2621 назву україномовних видань на суму близько мільярда гривень.

Рішенням Експертної ради з відбору україномовних книг для поповнення фондів публічних бібліотек було сформовано перелік видань, що набрали більшість голосів та в свою чергу надіслано до структурних підрозділів у сфері культури обласних, Київської міської державних адміністрацій та обласних універсальних наукових бібліотек, якими проведено аналіз та зі свого боку зроблено заявки на кількість видань, необхідних для публічних бібліотек регіонів. За результатами проведеної роботи був сформований Перелік видань для поповнення фондів публічних бібліотек, що передбачає закупівлю книжок тиражем до 5000 (близько 152 примірників на область), що дасть змогу максимально забезпечити бібліотеки, включаючи сільські, новими виданнями та створить умови для доступу населення до найбільш рейтингових видань.

Під час засідання колегія Міністерства культури України також розглянула питання про надання Спілці дизайнерів України статусу національної та своїм рішенням рекомендувала Мінкультури ініціювати це питання перед Кабінетом Міністрів України, за умови надання Спілкою відомостей, що підтверджують відповідність її статусу національної.

Увага! Оголошено відкритий краєзнавчий конкурс проектних робіт «Донеччина.UA». Призовий фонд - мільйон гривень!

Донецька облдержадміністрація оголошує відкритий краєзнавчий конкурс проектних робіт «Донеччина.UA».

Конкурс присвячений створенню позитивного іміджу Донецької області, дослідженню прадавньої історії Донеччини, сприянню розвитку та популяризації культурно-історичного простору регіону, обізнаності населення про історію рідного краю, заохоченню краєзнавців та дослідників, громадських діячів, журналістів до пошукової та аналітичної роботи.

Конкурс проводиться у 2017-2018 роках.

Загальні умови участі у конкурсі на сайті: http://dn.gov.ua/uvaga-ogolosheno-vidkrytyj-krayeznavchyj-konkurs-proektnyh-robit-donechchyna-ua-2/

19 жовтня у Національному заповіднику «Софія Київська» підписано Програму співробітництва у сфері культури між Міністерством культури України та Міністерством освіти, культури і досліджень Республіки Молдова на 2017-2021 роки.

Угоду підписали Міністр культури України Євген Нищук та Міністр освіти, культури і досліджень Республіки Молдова Моніка Бабук. «Підписання Програми співробітництва – дуже важливий крок для подальшої культурної співпраці між нашими країнами. Ми відкриваємо нові перспективи для створення сучасних мистецьких проектів у кооперації з Республікою Молдова. Переконаний, це створить абсолютно новий спектр можливостей у всіх сферах соціального та культурного життя наших країн», - зазначив Міністр культури України Євген Нищук.

«Підписання Програми – це хороший імпульс до розвитку культурних зв’язків між нашими країнами, зокрема, для нас надзвичайно важливо бачити на своїх фестивалях українських митців», - підкреслила Моніка Бабук, Міністр освіти, культури і досліджень Республіки Молдова.

Програма співробітництва у сфері культури між Міністерством культури України та Міністерством освіти, культури і досліджень Республіки Молдова на 2017-2021 роки передбачає обмін досвідом у сфері розвитку креативних індустрій; співпрацю з метою активізації кінематографічного виробництва та розвитку аудіовізуальної сфери; культурний обмін та співробітництво в галузі театрального, музичного, образотворчого, естрадного і циркового мистецтва, кіно, бібліотечної і музейної справи; сприяння встановленню прямих контактів між навчальними закладами у сфері культури і мистецтва обох держав і реалізації культурних, освітніх програм; обмін досвідом щодо впровадження передових технологій у сфері переміщення культурних цінностей тощо.

Джордж Сондерс, американський прозаїк, отримав Букерівську премію в 2017 році за роман «Лінкольн у Бардо».

Фабулу роману базовано на реальній події — захороненні Авраамом Лінкольном свого сина в 1862 році. Бардо — це поняття тибетського буддизму, що означає проміжний, лімінальний стан між смертю і переродженням. Роман Сондерса зосереджується на такому проміжному стані, в якому перебуває син Лінкольна, який не бажає прийняти смерть і відчайдушно чекає на повернення батька.

Роман Сондерса написаний майже повністю у формі діалогу. Він містить ряд історичний текстів, біографій, листів — деякі справжні, деякі — написані самим Сондерсом.

Під час отримання нагороди, 58-річний американський письменник із Техасу наголосив на важливості культури. Він поставив питання: «Як ми реагуємо на страх — виключенням, негативними уявленнями і насильством? Чи ж натомість — робимо стародавній стрибок віри і намагаємося відповісти любов’ю — з вірою, що те, що здається інакшим, насправді є нами, але в інший час. <…> У США багато розмов про те, що варто захищати культуру. Сьогоднішній вечір [17 жовтня 2017 — день нагородження премією — прим. ред.] — це і є культура: інтернаціональна, співчутлива, активістська. Це простір віри в слово, красу і руйнацію стереотипів, як і намагання зрозуміти погляди іншої людини, навіть якщо це складно».

Джордж Сондерс — автор шести збірок оповідань, величезного журналістського доробку. Він почав писати досить пізно, перед тим бувши геофізиком. Його перша збірка, «CivilWarLand in Bad Decline», була опублікована в 1996 році. Він отримав низку літературних нагород, починаючи з 2006 року.

Сондерс — другий поспіль американський письменник, який виграв Букерівську премію.

Письменник Маркіян Камиш проаналізував запити англомовної вікіпедії й склав топ українських авторів, якими найбільше цікавляться користувачі. Про це він повідомив на своїй сторіці у Facebook.

Список очолили класики: Тарас Шевченко, Іван Франко та Леся Українка. А відразу після них, на 4-му й 5-му місцях, опинилися сучасні письменники: Маркіян Камиш та Андрій Курков.

Детальніше: http://www.chytomo.com/news/koristuvachiv-anglomovnoii-vikipediii-najbilshe-cikavlyat-shevchenko-ta-ukraiinka

Два українські видання увійшли до каталогу найкращих дитячих книг світу. Щорічний буклет "The White Ravens" (у перекладі — "Білі круки") випускає Міжнародна Молодіжна Бібліотека "International Youth Library" в Мюнхені. Каталог "Білих круків" є аналогом шорт-листа премії "Оскар" у книговидавничому бізнесі.

Про це повідомляє офіційний сайт каталогу.

До цьогорічного списку увійшли "Фарбований Лис" Івана Франка від видавництва "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" та "Сузір'я Курки" Софії Андрухович і Мар’яни Прохасько від видавництва "ВСЛ"

. У 2016 році до каталогу також увійшло два українських видання — "Хто росте у парку" ("ВСЛ") та "Вітер з-під сонця" Оксани Лущевської (видавництво "Фонтан казок"). 2015-го найкращими українськими дитячими книжками журі обрало "Війна, що змінила Рондо" Андрія Лесіва ("ВСЛ") та "Мій маленький Київ. Путівник для дітей" (видавництво "Лаурус").

Щороку до каталогу "Білі круки" іноземне журі обирає найкращі дитячі книжки з усіх країн світу, які згодом рекомендують до читання дітям і підліткам по всій планеті. Книги надсилають до Міжнародної Молодіжної Бібліотеки в Мюнхені, де з них формують перелік найкращих за критеріями літературного стилю, дизайну, універсальності теми, новаторства тощо. Друковану версію каталогу презентують під час Франкфуртського книжкового ярмарку. Цього року "Білі круки" предзентували аудиторії 12 жовтня.