Бібліотечному фахівцю

У межах 25-го Міжнародного книжкового «Форуму видавців у Львові» відбудеться IX Львівський міжнародний бібліотечний форум (19-22 вересня 2018 р.), організований Українською бібліотечною асоціацією.

Цьогорічна тема Бібліотечного форуму: «Бібліотек@ – творимо свободу». У програмі Форуму:

міжнародна науково-практична конференція з актуальних проблем розвитку бібліотечної справи;

секція «Академічна свобода та академічна доброчесність»;

секція «Свобода обирати: медійна грамотність»;

секція «Адвокація: бібліотека і місцеве самоврядування»; секція «Освіта»;

секція працівників дитячих бібліотек;

секція працівників шкільних бібліотек;

молодіжна секція.

Детальніше на офіційному сайті УБА: https://ula.org.ua/konferentsii-seminary-treninhy/konferentsii/icalrepeat.detail/2018/09/19/3309/-/ix-lvivskyi-mizhnarodnyi-bibliotechnyi-forum-19-22-veresnia-2018-r

У вересні 2018 року стартує Рік французької мови в Україні – МОН та Посольство Франції в Україні сподіваються залучити до його проведення всі посольства франкомовних країн. Про це йшлося під час зустрічі Міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з Послом Франції в Україні Ізабель Дюмон 3 липня 2018 року, в приміщенні МОН.

Національна суспільна телерадіокомпанія України запустила сайт і радіо з аудіоказками українською мовою.

Казки різних народів світу начитують актор театру кіно та дубляжу Євген Малуха, вокаліст гурту «Бумбокс» Андрій Хливнюк, учасник гурту DakhaBrakha Марко Галаневич і лідерка гурту «Крихітка» Саша Кольцова. Невдовзі з’являться казки, які озвучив письменник Сергій Жадан та співачка Христина Соловій.

Згодом обіцяють запустити безкоштовні додатки з казками. На сайті також можна завантажити розмальовки. Ілюстрації для проекту виконала Женя Гайдамака.

Радіохвиля авторських казок українською мовою для дітей доступна на сайті 24 години. У плеєрі наразі понад 200 аудіоказок. У розділі «Інформація» можна перейти на розділ «Радіо», яке транслює казки онлайн цілодобово.

Слухати радіо можна за посиланням: https://kazky.suspilne.media/online

Ґете-Інститут спільно з командою «Метамісто:Схід» шукає 5 локальних команд з Костянтинівки, Бахмута, Добропілля, Сєвєродонецька та Лисичанська для участі у програмі «Далеко та близько: Культура і конфлікт». Дедлайн - 7 липня 2018 р. Команда у кожному з міст займатиметься розробкою проекту для власного міста та отримає грант у розмірі від 500 до 2500 євро на його втілення.

Один з представників команди отримає можливість поїхати в навчальний тур до Німеччини, аби зануритися в досвід того, як промислові міста перетворювалися в розвинуті культурні центри.

Тривалість програми: серпень 2018 - травень 2019 Основні активності:

вересень 2018: перша зустріч всіх команд, залучених до проекту;

вересень-листопад 2018: розробка проектних ідей для свого міста;

жовтень 2018: навчальний тур до Німеччини «Перетворення промислових регіонів на культурні ландшафти» для одного представника команди;

листопад 2018: пітчинг проектів з можливістю отримати першу частину гранту на втілення;

грудень 2018-березень 2019: перша фаза втілення проектів; лютий/березень 2019: співпраця з дослідницьким тандемом під час другого приїзду у місто;

березень 2019: пітчинг проектів, щоб отримати другу частини гранту на втілення;

березень-травень 2019: друга фаза втілення проектів;

травень 2019: фінальна презентація результатів роботи локальних команд та дослідницьких тандемів.

Ваша команда може подавати заявки на участь, якщо відповідає наступним вимогам:

• працює в одному з вказаних міст та займається його розвитком;

• має зареєстровану або партнерську громадську організацію;

• має людину в команді, яка добре володіє англійською мовою;

• має інтерес до теми мирних методів долання конфліктів чи стимулювання миру через роботу з розвитком спільнот.

В рамках програми буде створено українсько-німецькі дослідницькі тандеми для спостереження за процесом. Потенційні проектні команди повинні бути відкритими до співпраці з досліджениками.

Супровід команд та дослидницьких тандемів буде здійснювати команда проекту “Метамісто: Схід”, яка координується громадською організацією Гараж Генг в рамках програми “Код міста”, спільно з Ґете-Інститутом в Україні за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.

Просимо заповнити аплікаційну форму до 7 липня 2018. Якщо виникнуть запитання, звертайтесь до Ілони Демченко, Ґете-Інститут, ilona.demchenko@goethe.de.

Контакти

• ilona.demchenko@goethe.de

Джерело: http://gurt.org.ua/news/grants/46519/bull/

Шотландський репер Даррен Мак-Ґарві (Darren McGarvey), який відомий під іменем Loki, одержав премію Орвелла, яку вручають за політичні книжки, — за книжку про дослідження бідності в Британії «Сафарі бідності» (Poverty Safari).

Судді, що присуджують премію Орвелла, зазначили, що дебют Мак-Ґарві — це сучасне дослідження бідності, аналог того, що у свій час робив сам Орвелл. У своїй книжці письменник і репер, залучаючи власні спогади про насильство, мати-алкоголічку, стверджує, що як сучасні ліві, так і праві недооцінюють усю складність і багатогранність проблеми бідності й найбільш упосліджених класів суспільства.

Премія Орвелла складає 3 тис фунтів (бл. 4 тис доларів США) і вручається за книжку, яка, згідно із заповітом самого письменника, може політичне письмо перетворити на мистецтво.

Джерело — The Guardian

Здійснити мрію випускників гімназії з містечка Золоте Луганської області і познайомити юнаків та дівчат з Україною взялися Благодійний фонд Сергія Жадана і ГО «Українські рубежі», розпочавши проект «Мандрівники зі Сходу». Коли волонтери проекту «Олені Святого Миколая» (Відокремлений підрозділ у Харкові ГО «Всеукраїнське об`єднання «Українські рубежі») минулої зими здійснювали мрії дітей із прифронтової зони, випускники з Золотого просили не подарунків, а можливості побачити Україну. «Ми здійснимо мрію дітей, які бачать війну на власні очі. Дамо їм можливість пізнати й відчути свою країну, – говорить співзасновниця Благодійного Фонду Сергія ЖаданаІрина Куніцина. – Золоте– Харків – Львів – Чернівці – Одеса – Запоріжжя – Золоте: таким буде маршрут подорожі для чотирнадцяти випускників. У дітей із Золотого немає на таку поїздку ані грошей, ані вміння її організувати. Немає знайомих і друзів у інших містах. Тому для нас дуже важлива підтримка людей і інституцій, щоб не просто провести для дітей екскурсії та походи в музеї і театри, а заохотити до пізнання нового, культурних відмінностей, познайомити з різними знаковими людьми, провести цікаві й складні розмови. Так, наприклад, у Чернівцях нас уже готові зустрічати в Університеті і Літературному целанівському центрі, в Харкові – в Plarium´і, це міжнародна компанія-розробник мобільних і браузерних ігор, в Одесі – в Одеському художньому музеї».

Бібліотеки - приєднуйтесь!

Держкомтелерадіо розпочав прийом заявок для участі в конкурсі на здобуття премії Президента України «Українська книжка року».

На здобуття премії подаються книжкові видання українською мовою, що вийшли в Україні протягом останніх трьох років, але не пізніше як за півроку до їх висунення на здобуття премії.

Держкомтелерадіо прийматиме заявки разом із виданнями до 15 листопада 2018 року.

Заявка повинна містити інформацію про книгу, що висувається на здобуття премії, автора (співавторів) виданого твору, видавництво або видавничу організацію, рік видання, тираж, обґрунтування висунення видання на здобуття премії, анотацію.

Висунення видань на здобуття премії здійснюється з дотримання законодавства про інтелектуальну власність. Книги, висунуті на здобуття премії, мають бути довершені за змістом та видані на високому естетичному, художньому, поліграфічному рівні.

Нагадаємо, що премія «Українська книжка року» присуджується щороку в трьох номінаціях:

«За видатні досягнення у галузі художньої літератури» – книжковому виданню творів класичної або сучасної української прози, поезії, українських перекладів художньої літератури;

«За вагомий внесок у розвиток українознавства» – книжковому виданню творів, які формують знання про Україну, її народ, історію, культуру, науку; довідковому, енциклопедичному, краєзнавчому, картографічному виданню або іншому твору україністики;

«За сприяння у вихованні підростаючого покоління» – книжковому виданню творів дитячої літератури, посібнику або підручнику для дошкільників, учнів чи студентів.

Заявку та видання (в 2-х примірниках) з поміткою «Щорічна премія Президента України «Українська книжка року» потрібно надсилати до Держкомтелерадіо за адресою: 01001, м. Київ, вул. Прорізна, 2.

Міністр культури України Євген Нищук відвідав Національну бібліотеку України для дітей і представив колективу призначену за результатами конкурсного відбору на посаду генерального директора Національної бібліотеки України для дітей за контрактом терміном на 5 років – Аллу Гордієнко. Він висловив переконання, що за підтримки такого чудового та ініціативного колективу, а також спільної командної роботи, бібліотека зможе зробити ще більше гарних справ для розвитку галузі.

«Це кредит довіри до тієї роботи, яку ми спільно робимо з моїм прекрасним колективом, надзвичайно творчим і натхненим. Це люди, які віддані своїй професії, які дуже люблять дітей, з унікальними знаннями дитячої психології, режисури, книжки та читання. Я думаю, нас попереду чекає багато цікавої роботи», - говорить Алла Гордієнко.

Під час зустрічі також порушувались актуальні питання збереження в умовах реформи децентралізації мережі дитячих бібліотек в регіонах, розробки та запуску єдиного каталогу і програмного продукту для створення національної інформаційної бази та інші. Детальніше на офіційному сайті Мінкультури України: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245376978&cat_id=244913751 .

11 червня відбулось засідання Ради донорів з питань впровадження реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. У засіданні взяли участь представники центральних органів виконавчої влади, міжнародних донорських проектів та організацій. Під час заходу були обговорені ключові напрямки впровадження реформи децентралізації та бачення розвитку місцевого самоврядування в різних сферах – охорони здоров’я, освіти, надання соціальних послуг а також сфери культури.

За словами Міністра культури України Євгена Нищука, фактична децентралізація в галузі культури, на відміну від загальної реформи децентралізації, яка почалася в 2014 році, триває вже понад 20 років. За цей час багато функцій вже давно передані на місця, залишивши за відомством здійснення контролю за дотриманням прав громадян на якісні культурні послуги та важелі сприянню культурному розмаїттю в кожному окремому регіоні країни.

«Так, реформа децентралізації дає великі можливості для розвитку територіальних громад, які однак можуть бути використанні лише за умови швидкої реакції виклики часу. Це формування нової нормативно-правової бази та рекомендації для ОТГ в частині забезпечення культурними послугами, кадрове забезпечення розвитку територій - запровадження нових форм навчання, посилення лідерських, проектних та управлінських навичок осіб, які представляють культуру в ОТГ, а насамперед, формування ефективних ринків культурних послуг, які мають надаватися на конкурсних засадах у вигляді проектів, що спрямовані на вирішення конкретних соціо-культурних проблем конкретної громади», - розповів Євген Нищук.

Також потребує суттєвого та концептуального перегляду існуюча модель базової мережі закладів культури. З цією метою в 2017 році Мінкультури було прийнято рішення про децентралізацію в галузі шляхом розробки та впровадження мінімального набору культурних послуг. Напрацьовувалися варіанти та моделі надання культурних послуг з урахуванням територіально-адміністративних, соціально-економічних та інших особливостей розвитку громад. Експертами проекту EDGE було підготовлено профілі усіх 24 областей України з можливими сегментацією та варіацією надання культурних послуг.

«Разом з тим, ми не можемо відійти від базової мережі закладів культури, не створивши замість неї нових культурних просторів майбутнього. Це наша спільна відповідальність», - говорить Міністр культури.

Він також зазначив, що в результаті постійного діалогу з громадами щодо нових моделей культурних послуг було визначено – ОТГ хочуть самостійно вирішувати своє майбутнє та використовувати існуючі можливості, і Мінкультури активно підтримує цю ініціативу. В цьому контексті протягом січня – квітня 2018 року фахівці відомства проводили розширені консультації в рамках робочої групи 5.3 Ради донорів щодо можливості приєднання Мінкультури до пілотних ініціатив та проектів з децентралізації під егідою Мінрегіону (зокрема, проектів U-Lead, Despro, Dobre). Як результат, було напрацьовано основу матриці реформи децентралізації «знизу-вгору», де саме населенню ОТГ відведено ключову роль в розробці та модернізації галузі культури на місцях.

«Ми поважаємо і цінуємо права місцевого самоврядування, але хочемо, аби послуги, які надаються в сфері культури, були дійсно якісними та конкурентними, щоб замість утримання застарілої інфраструктури громади отримували насолоду, вигоду та додатковий виграш від якісної та різнобарвної культури. А це і культурна спадщина, мова, мистецька освіта, аматорське та професійне мистецтво, креативні індустрії, які вже давно приваблюють мільйони туристів з усього світу, стимулюють внутрішній туризм в країні та заохочують формування унікальних міжрегіональних партнерств за участі влади, бізнесу та громади», - наголошує Євген Нищук.

«Ми хочемо почати з активних і прогресивних громад, які вже накопичили достатній досвід з формування інноваційних культурних просторів, посилити спроможність місцевого самоврядування зі стратегічного планування та управління культурним розвитком, відновити привабливість громад для молоді та професіоналів для формування нових центрів економічного зростання. Масштабувати та поширити успішний досвід з формування нових культурних просторів та надання якісних культурних послуг, який на сьогодні добре представлений окремими ОТГ».

Зокрема, Міністр культури навів приклад успішної реалізації, ініційованого Мінкультури проекту «Малі міста - великі враження», який покликаний залучити можливості децентралізації для перетворення невеликих населених пунктів на перспективні центри з власним культурним ресурсом.

РОМАНИ:

І премія Відступник Ворона Володимир (Чернігівська обл.)

ІI премія Східний синдром Ілюха Юлія (Харків)

ІІІ премія Бурштин Тибель Василь (Рівненська обл.)

КІНОСЦЕНАРІЇ:

І премія Неповернення Сергій Баженов (Київ)

ІI премія Ім’ярек Сергій Баженов (Київ)

ІІІ премія Бабине літо Марк Лівін, Марина Артеменко, Оксана Артеменко (Київ)

АНІМАЦІЯ:

Король Данило. Русь проти Орди Андрій Ніцой (Київ)

П’ЄСИ:

І премія Собача будка Марина Смілянець (Київ)

ІІ премія Вирій Ігнатьєва Наталія (Запоріжжя)

ІII премія Гойдається вечора зломана віть Григорій Штонь (Київ)

ПІСЕННА ЛІРИКА:

І премія Червоні коні Ігор Шоха (Київ)

ІI премія Місто Сажинська Ірина (Запоріжжя)

ІІІ премія Аеропортове прощання Марина Кузьменко (Прилуки)

Спеціальні відзнаки:

Роман Спеціальна премія від Андрія Кокотюхи «Золотий Пістоль» за Найкращий гостросюжетний роман «Троє» Потрух Віталій (Київ)

Роман Спецвідзнака від Дари Корній, Тали Владмирової «Українське сучасне фентезі» «Остання душа» Івахнов Антон (Біла Церква)

Роман Спеціальна відзнака за найглибше та найґрунтовніше дослідження історії свого роду від Лесі Воронюк та Всесвітнього дня вишиванки «Тіні» Марічка Крижанівська (Львів)

Роман Спеціальна відзнака від філіалу часопису «Час і події» і Марини Олійник «Троянди підозрілого кольору» Тетяна Овдійчук (Рівне)

Роман Спеціальна відзнака Від Тараса Демкури за кращий твір про житття та творчість Йогана Георгія Пінзеля «Я, Іоанн..» Андрій АРКАН (Львів)

Роман Спеціальна відзнака «Правосуддя» від Асоціації розвитку суддівського самоврядування України «Пастка на полоза» Добрянський Василь (Івано-Франківськ)

Роман Спеціальна відзнака «Правосуддя» від Асоціації розвитку суддівського самоврядування України «Під каблуком сліпих богинь» Андрій Павловський (Київ)

Роман Спеціальна відзнака від Мусульманського культурного центру «Вони повертаються» Гарфанг (Київська обл.)

Роман Спеціальна відзнака за гострий детективний роман від українського радіо Культура «Пернач полковника Вухналя» Добрянський Василь (Івано-Франківськ)

Короткий жанр

Спеціальна відзнака за кращій твір про місто Дніпро «Пам`ятник» Наталія Дев’ятко (Дніпро)

Рецензія Спеціальна відзнака за найкращу рецензію на «коронований твір від Софії Філоненко Юлія Юліна (Кривий Ріг)

Рецензія Спеціальна відзнака за найкращу рецензію на «коронований» твір від Софії Філоненко Овдійчук Тетяна (Київ)

«Terra інклюзія» Спеціальна відзнака від Олени Осмоловської за кращі Інклюзивні оповідання «Terra інклюзія» «Крило янгола» Ганна Коназюк (Київ)

«Terra інклюзія» Спеціальна відзнака від Олени Осмоловської за кращі Інклюзивні оповідання «Terra інклюзія» "Даруватиму тобі" Мар»яна Лелик (Київ)

«Як тебе не любити» Номінація короткої прози про сучасний Київ та киян «Як тебе не любити» «Палітурник» Гончарова Раїса (Київ)

«Як тебе не любити» Номінація короткої прози про сучасний Київ та киян «Як тебе не любити» «Триста років на березі Почайної» Іванов Сергій (Київ)

Роман Диплом «Данарінський літопис» Наталія Дев’ятко (Дніпро)

Роман Диплом «І це все, що я хотіла сказати про кохання» Світлана Горбань (Черкаси)

Роман Диплом «Три дні в Багдаді» Оратовський Сергій (Київ)

Роман Диплом «Терези» Анна Хома (Львів)

Роман Диплом «Пригоди француза в Україні» Катя Кулик (Вінниця)

Роман Диплом «Полоненик» Валентин Тарасов (Київ)

Роман Диплом «Анатомія втрати» Міла Дніпрова (Херсон)

Роман Диплом «Клятва» Дудар Вячеслав (Кропивницький)

Роман Диплом «Аромат порожніх бляшанок» Юрій Логвин (Київ)

Роман Диплом «Абсурдний роман» Олег Андрішко

Кіносценарій Спеціальна відзнака: вибір продюсера О. Васильєвої «Історія Марти Наталушко» Сергій Ольга Макаренко (Київ)

Кіносценарій Спеціальна відзнака «Симпатія Одеської кіностудії» «Світоч свободи» Кирильчук Микола (Рівне)

Кіносценарій Диплом «Сім коротких історій про війну» Володимир Коваль (Чернігів)

Пісенна лірика Спеціальна відзнака Кращий твір про АТО «Вірш для гітари кіборга» Пасічник Михайло (Жито-мирська обл.)

Пісенна лірика Спеціальна відзнака від Мистецької агенції «Територія А» «Колискова» Надія Семена (Київ)

Пісенна лірика Диплом «Ті дикі танці навесні» Наталія Смирнова (Кропивницький)

Пісенна лірика Диплом «Незгорілий лист» Олександр Козинець (Київ)

Пісенна лірика Диплом «Танго» Юлія Перегуда (Київ)

Пісенна лірика Диплом «Я люблю тебе поміж справами» Наталія Гошилик (Івано-Франківськ)

Пісенна лірика Диплом «Чорний ворон» Сергій Сірий (Тернопіль)

Міжнародне визнання Диплом «Переможна» Мацкова Ірина (Словаччина)

Міжнародне визнання Диплом «Відображення» Надія Богодар (Греція)

Міжнародне визнання Диплом «Жінки не фантазують» Скирдіна Людміла (Швейцарія)

Міжнародне визнання Диплом «Етюд» Соломія Мардарович (Польща)

Міжнародне визнання Диплом «Вибач мені, мамо» Відмантас Перятіс (Литва)

Міжнародне визнання Диплом «Іоан Росос. У лігві яничар» Марія Воробей (Греція)

Наказом Міністерства культури України від 17 травня 2018 р. № 433 затверджено МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ з проведення державної експертизи культурних цінностей. Методичні рекомендації з проведення державної експертизи культурних цінностей розроблені з метою забезпечення при реалізації Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» та Порядку проведення державної експертизи культурних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2003 року № 1343 однакового підходу до процедури проведення державної експертизи культурних цінностей та оформлення її результатів. Детальніше на офіціальному сайті Міністерства культури України: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245374199&cat_id=245351719 .

Цього року до «Книжкового арсеналу» долучилися 200 українських та 100 іноземних авторів, і понад 150 видавництв та «нішевих» проектів, не рахуючи дизайнерів, ілюстраторів та художників, для виставок яких під склепінням «Мистецького арсеналу» теж знайшлося місце.

Маленька частинка вражень щодо КА.

Саме до КА:

завітав Оскар Бреніф’є, експерт ЮНЕСКО і директор Паризького інституту практичної філософії, один із найвідоміших у світі спеціалістів з дитячого розвитку, автор філососфських книжок для дітей та підлітків. Саме до КА видавництва «Маміно» та «Дух і літера» спільно видали в українському перекладі дві книжки Бреніф’є з його філософської серії для дітей і підлітків. Це – “Хто Я?” і “Що Добре, а що Погано?”.

Спеціальний гість "Книжкового Арсеналу" – Братиславський книжковий фестиваль (BRaK). За кураторства Петера Міхалека (Словаччина), BRaK презентував в межах фестивалю унікальну програму читань, публічних розмов і заходів.

Дитяча письменниця з Норвегії Ґюдрун Скреттінґ презентувала на КА український переклад своєї дебютної книжки “Антон та інші нещастя” (українською книжку переклала Наталія Іваничук, ВСЛ).

Українськими видавництвами видані чотири книжки з ілюстраціями Емілії Дзюбак: «Розкажу тобі, мамо, що роблять динозаври» (Львів, «Урбіно», 2018; художниця водночас є авторкою тексту), Пшемислав Вехтерович, «Бути як Тигр» (Львів, «Урбіно», 2017), «Рік у лісі» (ВСЛ, 2016) та «А я не хочу бути принцесою!» (Харків, ВД «Школа», 2016).

Представили колекцію «тихих книжок» – без тексту – з проекту Silent Books: from the world to Lampedusa and back («Мовчазні книжки: з усього світу до Лампедузи і назад»). Ця ініціатива виникла як відповідь на хвилю біженців з Африки та Близького Сходу, які прибули на італійський острів Лампедуза у розпал так званої міграційної кризи. Представляла колекцію “мовчазних книжок”, а також розповідала, як і чому варто читати книжки, в яких зовсім немає тексту - Евелін Арізпе — старша викладачка курсу «Творча культура і віра» в університеті Глазго, керівниця магістерської програми з дитячої літератури та письма в педагогічній школі.

Шведська дитяча письменниця і журналістка Ева Суссо. Її книжка «Усі запитують чому?» вийшла цього року в українському перекладі у видавництві «Видавництво».

Проект «Знайомство з туконі» — поєднав віртуальну реальність з відео 360°, анімацію та класичну книжкову ілюстрацію. Одягаючи VR-окуляри Google Cardboard, відвідувачі неначе опинялись всередині самої книги, а отже, потрапляли в магічний світ туконі, створений ілюстраторкою Оксаною Булою. Одна з найпопулярніших локацій на цьогорічному КА.

Іздрик + Ujif_Notfound влаштували синтетичний перформанс СИХРОНІЗАЦІЯ. Це був батл між реальним і віртуальним діджеями.

Президент Петро Порошенко під час робочої поїздки до Івано-Франківської області підписав Указ «Про невідкладні заходи щодо зміцнення державного статусу української мови та сприяння створенню єдиного культурного простору України».

Указ розроблено з метою забезпечення додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України, посилення її консолідуючої ролі в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності, ураховуючи необхідність захисту національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору, підтримки розвитку національної культури, заохочення процесів її інтеграції у європейський та світовий культурний простір.

Указом передбачено затвердження цільової програми на 2018 – 2028 роки, спрямованої на забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя, створення єдиного культурного простору України та збереження цілісності культури.

Також йдеться про створення умов для забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації українською мовою, в тому числі через друковані засоби масової інформації, рекламу тощо.

Водночас Президент запевнив, що дбатиме про збереження прав національних меншин України.

За результатами сліпого жеребкування визначено 40 членів восьми експертних рад Українського культурного фонду.

Загалом, члени відбиралися до експертних рад восьми напрямків. Так, за результатами сліпого жеребкування до експертної ради з підтримки проектів у сфері культурної спадщини відібрані Олеся Воронюк-Волошина, Наталя Дзюба, Владислав Мороко, Наталія Мусієнко, Тамара Турбаніст.

Також до експертної ради з підтримки проектів у сфері літератури та видавничої справи увійшли Олексій Власов, Каріна Дорошенко, Івасюк Оксана, Матіаш Богдана, Ірина Рачковська.

До експертної ради у сфері культурних та креативних індустрій увійшли Анастасія Верлінська, Наталія Кривда, Тарас Максименко, Олена Михайленко, Анатолій Солов'яненко.

Пані Токарчук отримала приз у 50 тисяч фунтів за свій роман "Польоти". Вона розділить цей приз з перекладачем її книжки англійською мовою Дженніфер Крофт.

Переможців оголосили на церемонії в Лондоні.

Голова журі, британська письменниця Ліза Аппіньянезі назвала Ольгу Токарчук "письменницею чудової дотепності, уяви та літературного стилю".

У прес-релізі на сайті Міжнародної Букерівської премії "Польоти" назвали "романом з епізодами з XVII сторіччя до сьогодення, пов'язаними темами подорожей та людської анатомії".

Ольга Токарчук народилася у 1962 році у Сулехові. Українські ЗМІ повідомляють, що в неї є українське коріння.

Пані Токарчук є автором 8 романів та двох збірок оповідань. Вона критикує політику чинного уряду партії "Право та справедливість", зокрема, щодо відмови приймати біженців.

До короткого переліку номінантів премії цього року входили французька письменниця Віржіні Деспентс, південнокорейська письменниця Хан Ган, угорський письменник Ласло Краснохоркай, іспанський письменник Антоніо Муньос Моліна, іракський письменик Ахмед Саадаві.

Щорічна Міжнародна Букерівська премія (Man Booker International Prize) - престижна британська літературна премія, заснована 2005 року, яку вручають за найкращий літературний твір, перекладений англійською мовою. Гроші діляться порівну між автором та перекладачем його твору, аби підкреслити важливість роботи перекладача.

У рамках розвитку креативних індустрій Міністерство культури України запрошує державні установи культури, приватні культурні інституції, структурні підрозділи культури органів місцевого самоврядування, громадські організації, освітні установи, митців та підприємців у сфері культури брати участь у третьому конкурсі в рамках програми «Culture Bridges».

«Culture Bridges» – програма розвитку українського культурного сектору, яка має на меті налагодження ефективних зв'язків між митцями, культурними операторами та інституціями в Україні і ЄС. Програма реалізується в межах імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС задля сприяння розвитку культури та креативних індустрій, підтримки толерантності та внутрішньої єдності в Україні, а також для промотування спільних цінностей. Детальніше на офіційному сайті Міністерства культури України: http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245368604&cat_id=244913751

2 липня 2018 р - у Києві відбудеться “Перший міжнародний ярмарок грантів у сфері культури”, організований Національним Бюро програми ЄС “Креативна Європа" в Україні за підтримки Український культурний фонд. Інформаційний партнер - Громадський Простір.

Щорічне проведення “Міжнародного ярмарку грантів у сфері культури” стане доброю традицією та ефективним майданчиком для спілкування між грантодавцями та представниками культурних і креативних індустрій, які перебувають у пошуку фінансової підтримки для своїх культурних проектів та ініціатив в Україні.

Серед учасників ярмарку – Міжнародний фонд "Відродження", British Council Ukraine, Culture Bridges та інші закордонні інституції і посольства, які надаватимуть актуальну інформацію про напрями проектів за якими здійснюється грантова підтримка.

Заявки на участь у Ярмарку приймаються до 15 червня 2018 р. за посиланням: https://goo.gl/forms/XPUdgji3RZJawlzk1

За додатковою інформацією звертайтесь за е-мейлом: creativeeurope.in.ua@gmail.com

Таку думку в інтерв'ю Укрінформу висловив Генеральний секретар Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ Джеральд Лайтнер.

«Майбутнє деяких бібліотечних сфер буде на 100% цифровим. Наприклад, бази даних повністю перейдуть у «цифру». Однак, я не певен, що художню літературу спіткає така сама доля», - сказав Лайтнер.

За його словами, численні передбачення щодо занепаду ринку паперових книг і засилля електронних досі не справдилися. «П’ять років тому нам обіцяли «безпаперове» майбутнє, але цього досі не трапилося. На ринку електронних книг не спостерігається шаленого зростання. Незважаючи на усі передбачення, люди досі люблять літературу, їм подобаються книги», - зауважив він.

Лайтнер додав, що зацікавлені в паперових виданнях люди будуть завжди. «Майбутнє дослідницької літератури точно цифрове, але не художніх книг. Завжди будуть поціновувачі, які хотітимуть доторкнутися до паперу», - підсумував Генсек.

Генеральним директором Українського інституту обраний Володимир Шейко, а головою наглядової ради – Ірина Подоляк, народна депутатка від “Самопомочі”.

Раніше було затверджено склад наглядової ради Українського інституту.

До неї увійшли: заступник глави МЗС Василь Бондар, держсекретар Мінінформполітики Артем Біденко, директор європейських проектів ГО “Інтерньюз-Україна” Володимир Єрмоленко, письменник Сергій Жадан, перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець, директор Національного центру Олександра Довженка Іван Козленко, президент фестивалю “Джаз Коктебель” Лілія Млинарич, директор БО “Благодійний фонд громадської дипломатії” Антон Найчук, гендиректор НКМК “Мистецький арсенал” Олеся Люта-Островська, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань культури та духовності Ірина Подоляк, режисер, директор ДП “Кримський дім” Ахтем Сеїтаблаєв, режисер Владислав Троїцький, перший заступник міністра культури Світлана Фоменко.

Секретарем ради призначено Руслану Ліннік (перший секретар відділу культурної дипломатії управління публічної дипломатії МЗС). Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначив, що перед командою інституту поставлене амбітне завдання: щоб Український інститут відбувся, як свого часу відбулися Британська рада або Гете-інститут.

“Щоб Україну бачили і впізнавали в світі, щоб наша країна закріпилася в масовій свідомості іноземців емоційно, на рівні художніх образів і духовних асоціацій”, – написав він.

Український інститут задуманий як державна установа, афільована з МЗС, але формально його діяльність не підпадатиме під відомчу конвенцію про дипломатичні відносини.

Фінансуватимуть його роботу частково із державного бюджету, частково – із грантових і благодійних коштів.