ПОРЯДОК НАДАННЯ ПЛАТНИХ ПОСЛУГ ЗАКЛАДАМИ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВt

ПОРЯДОК НАДАННЯ ПЛАТНИХ ПОСЛУГ ЗАКЛАДАМИ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ
Затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України
№ 732/306/152 від 21.12.99 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
30 грудня 1999 р. за № 923/4216

1.1. Цей Порядок розроблений відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 5 червня 1997 року № 534 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності" та від 16 лютого 1998 року № 164 "Про Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації", а також Державного класифікатора України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 22 жовтня 1996 року № 441.

1.2. Порядок визначає організаційно-правову форму надання платних послуг населенню та підприємствам, установам, організаціям закладами культури і мистецтв.

2. ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ПЛАТНИХ ПОСЛУГ

2.1. Платні послуги населенню надаються закладами культури і мистецтв згідно з умовами, викладеними в постановах Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 1994 року № 733 "Про ціноутворення в умовах реформування економіки" та від 25 грудня 1996 року № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".
2.2. При віднесенні суми витрат до витрат виробництва послуг слід керуватися статтею 5 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" .
Розмір плати за той чи інший вид послуги визначається на підставі її ціни (тарифу). Базою для визначення ціни послуги є розрахунок витрат, пов'язаних з наданням послуги.
До складу витрат виробництва належать:
витрати на оплату праці;
внески на соціальні заходи (на державне соціальне страхування, державне пенсійне страхування тощо);
матеріальні витрати, у тому числі на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструменту, пристроїв, спеціального одягу і взуття, захисних пристроїв, на проведення поточного ремонту, технічний огляд та технічне обслуговування основних фондів, що використовуються для надання послуг, службові відрядження, на оплату послуг зв'язку, засобів сигналізації, господарські та канцелярські витрати тощо;
амортизація основних фондів, що використовуються для надання послуг;
інші витрати, зокрема витрати на реалізацію послуг, оплату відсотків за фінансовими кредитами.
До ціни послуг, окрім зазначених витрат виробництва, зараховуються прибуток (якщо такий планується), обов'язкові податки, відрахування, платежі, збори відповідно до чинного законодавства.
2.3. Вартість (ціна) послуг формується, виходячи з витрат (собівартості) та прибутку з урахуванням попиту та платоспроможності покупців.
2.4. При визначенні вартості конкретних видів послуг неосновної діяльності закладів культури враховуються особливості визначення витрат виробництва і ціноутворення, які встановлено для відповідних галузей народного господарства законодавчими актами України.

3. ПЛАНУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДОХОДІВ
ВІД НАДАННЯ ПЛАТНИХ ПОСЛУГ
3.1. Планування витрат закладу культури за рахунок доходів, одержаних від надання платних послуг, здійснюється за кожним видом послуг відповідно до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 червня 1997 року № 534, та Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 року № 164 .
3.2. Після спрямування доходів, одержаних від надання платних послуг, на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням цих послуг, на сплату податків, обов'язкових внесків, відрахувань, зборів, платежів прибуток, що залишається в розпорядженні закладу культури, спрямовується на покриття витрат непрофінансованих статей бюджетної класифікації згідно із затвердженими плановими призначеннями і в першу чергу на покриття заборгованості з виплати заробітної плати, стипендій, коштів на харчування, інших соціальних виплат.
3.3. У закладах культури і мистецтв, що частково чи повністю фінансуються з бюджету, можуть створюватися госпрозрахункові підрозділи за погодженням з вищестоящою організацією, відповідними органами, управліннями культури. Керівники цих закладів затверджують відповідні положення щодо їх функціонування, визначають відповідальних за конкретну ділянку надання платних послуг, установлюють їх права та обов'язки.
3.4. Органам управління культури дозволяється надавати безкоштовні послуги згідно з чинним законодавством окремим категоріям населення (ветеранам війни, інвалідам, пенсіонерам, студентам, дітям).
3.5. Оплата праці залучених до виконання платних послуг працівників проводиться за фактично виконаний обсяг роботи згідно з чинним законодавством.
3.6. За рахунок коштів, одержаних від надання платних послуг, може проводитися преміювання як працівників, безпосередньо зайнятих їх виконанням, так і тих, хто сприяє їх здійсненню, згідно з положенням, затвердженим керівником і профспілковим комітетом, відповідно до чинного законодавства.
3.7. Кошти, одержані від надання платних послуг, зараховуються на поточні рахунки позабюджетних коштів у порядку, установленому наказом Міністерства фінансів СРСР від 10 березня 1987 року № 61, з дотриманням Порядку ведення касових операцій у народному господарстві України в редакції, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 13 жовтня 1997 року № 334 і зареєстрованій у Міністерстві юстиції України 9 червня 1998 року № 370/2510 зі змінами та доповненнями. Одержання готівкових коштів за надані послуги оформляється відповідно до чинного законодавства.

4. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
4.1. Отримання, розподіл та контроль за використанням коштів, що надійшли від реалізації заходів (робіт, послуг), здійснюється згідно із Законами України "Про підприємства в Україні" та "Про підприємництво", затвердженими статутами та положеннями про заклади культури і мистецтв, галузевою та колективними угодами.
4.2. Фактичний склад витрат виробництва (собівартості) визначається згідно з Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 250, та змінами і доповненнями до нього.
4.3. Статистична місячна, піврічна та річна звітність здійснюється за формою звіту про обсяг реалізації платних послуг населенню (№ 1 - послуги), затвердженою наказом Міністерства статистики від 14 січня 1997 року № 4 "Про затвердження Загальнодержавного табеля (переліку) форм державної статистичної звітності".
4.4. При реалізації заходів (робіт, послуг) керівники закладів культури і мистецтв зобов'язані забезпечити їх високий якісний рівень.
Керівники закладів культури і мистецтв та їх працівники, які беруть безпосередню участь у процесі надання платних послуг, несуть матеріальну та дисциплінарну відповідальність за використання та збереження отриманих коштів згідно з чинним законодавством.

ТИПОВІ ПРАВИЛА
КОРИСТУВАННЯ БІБЛІОТЕКАМИ В УКРАЇНІ
Затверджено наказом Міністерства культури і мистецтв України
№ 275 від 05.05.99 р.
Із змінами і доповненнями, затверджених наказом
Міністерства культури і мистецтв України від 25.05.2001 р.
№ 319 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
22.06.2201 р. за № 538/5729

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Типові правила користування бібліотеками в Україні, розроблені у відповідності до Закону України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" , із змінами і доповненнями, поширюються на мережу діючих бібліотек усіх форм власності та підпорядкування і організацію бібліотечної справи.
1.2. На підставі Типових правил кожна бібліотека України розробляє власні правила користування відповідно до її статусу, цільового призначення, складу користувачів, спеціалізації бібліотечних фондів.

2. ПРАВА КОРИСТУВАЧІВ
2.1. Кожний громадянин України незалежно від статі, віку, національності, освіти, соціального походження, політичних та релігійних переконань, місця проживання, а також підприємства, установи, організації мають право на бібліотечне обслуговування на території України, яке може бути у формі: абонемента (у тому числі міжбібліотечного), системи читальних залів, дистанційного обслуговування засобами телекомунікації, бібліотечних пунктів, пересувних бібліотек.
2.2. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами на бібліотечне обслуговування, що й громадяни України.
2.3. Користувачі бібліотеки мають право:
безоплатно користуватися інформацією про склад бібліотечних фондів через довідково-пошуковий апарат (крім комерційних баз даних);
безоплатно отримувати консультаційну допомогу в пошуку та виборі джерел інформації;
безоплатно отримувати в тимчасове користування документи із фондів бібліотеки, крім документів, придбаних за кошти, одержані від господарської діяльності бібліотеки;
одержувати документи або їх копії через міжбібліотечний абонемент (далі - МБА);
одержувати інформацію з інших бібліотек, користуючись каналами зв'язку;
користуватися іншими видами послуг, у тому числі на платній основі;
брати участь у роботі бібліотечних рад.
2.4. Користувачі мають право одержати для опрацювання поза бібліотекою не більше 5 документів терміном до 30 днів. Термін користування новими надходженнями, документами підвищеного читацького попиту, періодикою може бути зменшено до 15 днів. Кількість бібліотечних документів, що видаються в читальному залі, не обмежується. Кожна бібліотека самостійно визначає види й типи документів, що видаються лише в читальному залі.
Спеціальні бібліотеки можуть установлювати інші терміни з урахуванням контингенту користувачів і специфіки їхнього обслуговування.
2.5. Користувачі мають право виносити документи за межі бібліотеки, якщо вони записані у формулярі або іншому обліковому документі.
Термін користування документами на прохання користувача може бути продовжений, якщо на них відсутній попит інших користувачів.
2.6. Рідкісні та цінні документи, довідкові видання, а також видання, одержані через МБА, видаються для користування тільки в читальному залі.
2.7. При наданні користувачам документів, які мають підвищений попит, додому бібліотекою визначається розмір коштів, що передаються користувачами як забезпечення виконання ними зобов'язань щодо повернення одержаних у бібліотеці документів. За дітей кошти вносять батьки або особи, під наглядом яких перебувають діти. Якщо одержані в бібліотеці у такий спосіб документи не повертаються користувачами в зазначений термін і дії щодо їх повернення не мають результату, то кошти зараховуються на поточний рахунок бібліотеки і використовуються на придбання чи оправлення бібліотечних документів.
2.8. У разі відсутності в бібліотечному фонді потрібних документів користувач має право отримати їх (або копії) з інших бібліотек через МБА чи внутрішньосистемний книгообмін та міжнародний бібліотечний абонемент.
2.9. Особи, які тимчасово проживають у зоні обслуговування бібліотечного закладу, мають право користуватися тільки його читальними залами або одержувати документи додому у порядку, зазначеному в пункті 2.7 Типових правил.
2.10. Користувачі бібліотек з вадами зору мають право на одержання документів на спеціальних носіях інформації через мережу спеціалізованих та інших загальнодоступних бібліотек.
2.11. Користувачі бібліотек дитячого та юнацького віку мають право на бібліотечне обслуговування в загальнодоступних та спеціалізованих бібліотеках.
2.12. Окремі категорії користувачів мають право на пільги, які встановлюються бібліотекою.
3. ОБОВ'ЯЗКИ КОРИСТУВАЧІВ
3.1. Для запису до бібліотеки громадяни пред'являють паспорт або документ, що його замінює, подають фотокартку (для бібліотеки, де видається читацький квиток), ознайомлюються з правилами користування бібліотекою, підписують зобов'язання їх виконувати й дають відомості для заповнення реєстраційної картки або читацького формуляра.
У разі зміни місця проживання, зазначеного в паспорті, користувач повинен повідомити про це бібліотеку у місячний термін.
Діти й підлітки до 16 років записуються в бібліотеку на підставі документа, який пред'являють їхні батьки, установи або особи, під наглядом яких перебувають діти.
3.2. У разі втрати читацького квитків користувач повинен заявити про це в бібліотеку, відшкодувати вартість його в розмірі, що відповідає витратам на його виготовлення і отримати дублікат читацького квитка.
3.3. Користуючись документами з бібліотечного фонду, читач повинен дбайливо ставитися до них; при одержанні документів має перевірити їхню кількість та наявність пошкоджень і в разі виявлення дефектів попередити про це бібліотекаря, який зобов'язаний зробити на документах відповідну позначку. В іншому разі відповідальність за виявлені в документах дефекти несе користувач.
3.4. Кожний документ, виданий на абонементі, фіксується в читацькому формулярі і підтверджується підписом користувача.
3.5. Користувач, який втратив або пошкодив документ з фонду бібліотеки, а також одержаний через МБА, внутрішньосистемний книгообмін за домовленістю з бібліотекою-фондоутримувачем, повинен замінити його аналогічний чи документом, визнаним рівноцінним, або відшкодувати його ринкову вартість. Розмір відшкодування визначається бібліотекою.
3.6. За втрату або псування документа з фонду бібліотеки неповнолітнім користувачем відповідальність несуть його батьки, навчальний заклад чи установа, під наглядом яких він перебуває.
3.7. Користувач, який порушує правила користування бібліотекою, позбавляється права відвідувати її на термін, що визначається бібліотекою. Матеріали про злісне порушення правил користування бібліотекою можуть бути передані до суду згідно з чинним законодавством України.
3.8. Користувачі мають дотримуватися тиші в бібліотеці. Особи в нетверезому стані й неохайному вигляді до бібліотеки не допускаються. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях.
3.9. Документи, одержані з фондів бібліотеки, користувач повинен повертати в установлені терміни. У разі порушення термінів користування документами сплачується пеня за кожний прострочений день. Розмір пені визначається бібліотекою.
3.10. Користувачі несуть відповідальність за несанкціоноване використання створених бібліотекою баз даних, інших об'єктів інтелектуальної власності згідно із законодавством.

4. ОБОВ'ЯЗКИ БІБЛІОТЕК З ОБСЛУГОВУВАННЯ КОРИСТУВАЧІВ
Бібліотеки зобов'язані:
інформувати користувачів про всі види послуг, що їх надає бібліотека, в т.ч. й платні;
створювати умови для використання бібліотечного фонду, роботи в бібліотеці, надавати допомогу в доборі потрібних документів;
дбати про культуру обслуговування користувачів;
формувати в користувачів потребу в інформації, користуванні бібліотеками, сприяти підвищенню культури читання;
задовольняти потреби в створенні при бібліотеках читацьких об'єднань, клубів за інтересами;
систематично здійснювати контроль за своєчасним поверненням до бібліотеки виданих користувачам документів;
ураховувати читацькі запити при формуванні інформаційних ресурсів, проведенні масових заходів;
не використовувати відомості про користувачів бібліотеки та їх інтереси з будь-якою метою, крім наукової, без їх згоди;
створювати бібліотечні ради;
звітувати перед користувачами бібліотеки та громадськістю.

ПРО "УКРАЇНСЬКУ БІБЛІОТЕЧНУ СЕРІЮ"
Наказ Міністерства культури і мистецтв України № 617 від 02.10. 2001 р.
(Витяг)

З метою поповнення фондів публічних бібліотек соціально значущими виданнями за рахунок Державного бюджету н а к а з у ю :
1. Затвердити "Положення про "Українську бібліотечну серію", "Положення про Раду з питань формування "Української бібліотечної серії", "Склад Ради з питань формування "Української бібліотечної серії".
2. Національній парламентській бібліотеці України (Корнієнко А.П.) створити банк даних пропозицій видавництв для розгляду на засіданні Ради з питань формування "Української бібліотечної серії".
3. Центру інформатики Міністерства культури і мистецтв України (Литвинов В.А.) здійснювати доставку літератури до обласних бібліотек та здійснювати контроль за її надходженням до централізованих бібліотечних систем.
4. Міністерству культури Автономної Республіки Крим, управлінням культури обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій здійснити організаційну роботу, пов'язану з розподілом та доставкою літератури до бібліотек регіону, забезпечити надходження до Центру інформатики інформації про розподіл надходження літератури до централізованих бібліотечних систем.

Затверджено наказом Міністерства
культури і мистецтв України
№ 617 від 02.10.2001 р.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО "УКРАЇНСЬКУ БІБЛІОТЕЧНУ СЕРІЮ"
1. "Українська бібліотечна серія" є галузевою програмою поповнення бібліотечних фондів публічних бібліотек, являє собою вибірковий репертуар друкованої продукції, що видаються видавництвами України, за рахунок Державного бюджету.
2. "Українська бібліотечна серія" створюється з метою формування ядра фонду публічних бібліотек, сприяння їх якісному і планомірному поповненню, гарантованому забезпеченню кращими творами української національної та світової художньої літератури, довідковими, науково-популярними виданнями широкого попиту з різних галузей знань.
3. Формування "Української бібліотечної серії" здійснюється:
1) за перспективними планами видавництв;
2) замовлення видавництвам на видання конкретних назв літератури для потреб бібліотек;
3) відбору наявної виданої друкованої продукції державними та приватними видавництвами.
4. Відбір репертуару для включення до "Української бібліотечної серії" здійснює Рада з питань формування "Української бібліотечної серії", яка діє при Національній парламентській бібліотеці України.
5. Рада розглядає репертуар запропонованих видавництвами видань, здійснює аналіз цінових пропозицій видавництв, рекомендації бібліотечних фахівців, матеріали соціологічних вивчень складу і використання фондів бібліотек, незадоволеного попиту користувачів та приймає рішення щодо включення книг до "Української бібліотечної серії".
6. Центр інформатики Міністерства культури і мистецтв України, за рекомендаціями Ради, укладає угоди з видавництвами на закупівлю видань "Української бібліотечної серії", проводить фінансові розрахунки та здійснює контроль за дотриманням усіх умов, передбачених відповідними угодами.
7. Одержання тиражів серії з видавництв та друкарень і доставку їх до обласних бібліотек здійснює Центр інформатики. Книги доставляються за рознарядкою Національної парламентської бібліотеки України та державних бібліотек України, погодженою з відділом бібліотек та інформаційних систем Міністерства.
8. Бібліотеки одержують книги серії безкоштовно. Одержувачами книг "Української бібліотечної серії" є державні, обласні бібліотеки, які здійснюють подальший розподіл Серії між централізованими бібліотечними системами, забезпечують контроль за збереженням та використанням літератури.
9. Перед Міністерством звітують: Національна парламентська бібліотека України спільно з державними бібліотеками - про формування серії; Центр інформатики - про стан закупівлі та доставки друкованої продукції на місця.
10. Контроль за якістю репертуару "Української бібліотечної серії", оперативністю, розподілом, повнотою забезпечення ним бібліотек, цільовим використанням коштів здійснює Міністерство культури і мистецтв України.

Затверджено наказом Міністерства
культури і мистецтв України
№ 617 від 02.10. 2001 р.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО РАДУ З ПИТАНЬ ФОРМУВАННЯ
"Української бібліотечної серії"

1. Рада з питань формування "Української бібліотечної серії" при Національній парламентській бібліотеці України з метою відбору кращої соціально значущої літератури та включення її до Серії.
2. Основна мета Ради - визначення репертуару "Української бібліотечної серії" на основі вивчення незадоволеного читацького попиту, стану поповнення фондів публічних бібліотек України.
3. Рада утворюється у складі:
- голови Ради - Генерального директора Національної парламентської бібліотеки України;
- заступників голови - директорів державних бібліотек;
- секретаря Ради - спеціаліста Національної парламентської бібліотеки;
- членів Ради - провідних спеціалістів бібліотек загальнодержавного значення, представників Міністерства культури і мистецтв України та Центру інформатики.
4. Персональний склад Ради затверджується наказом Міністерства культури і мистецтв України.
5. Рада залучає до співпраці науковців, письменників, бібліотечних фахівців. Бере участь у організації презентацій видань, встановлює і підтримує ділові стосунки з видавництвами з метою вивчення репертуару національної та світової літератури, її відбору для включення до "Української бібліотечної серії".
8. Рада визначає видавництва для придбання літератури. Секретар Ради збирає пропозиції видавництв та виносить їх на розгляд Ради.

Затверджено наказом Міністерства культури
і мистецтв України № 617 від 02.10. 2001 р.

Склад Ради з питань формування
"Української бібліотечної серії"

Голова - Корнієнко Анатолій Петрович - генеральний директор Національної парламентської бібліотеки України
Заступники голови
- Бурбан Володимир Якович - член Спілки журналістів України
- Кобзаренко Анастасія Степанівна - директор Державної бібліотеки України для дітей
Секретар Ради
- Гудімова Ніна Олександрівна - головний бібліотекар науково-методичного відділу Національної парламентської бібліотеки України
Члени Ради
- Александрова Олена Костянтинівна, заступник Генерального директора Національної
парламентської бібліотеки України
- Лісовська Софія Володимирівна, заступник директора Центру інформатики Міністерства культури і
мистецтв України
- Нікіфоренко Лариса Степанівна, головний спеціаліст відділу бібліотек та інформаційних систем Міністерства культури і мистецтв України
- Прокошева Тетяна Миколаївна, начальник відділу бібліотек та інформаційних систем
Міністерства культури і мистецтв України
- Савіна Зоя Іванівна, завідуюча науково-дослідним відділом Національної парламентської
бібліотеки України

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЕРЕЛІКУ
ВЛАСНИХ НАДХОДЖЕНЬ БЮДЖЕТНИХ
УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ
Наказ Міністерства фінансів України № 146 від 29.06.2000 р.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 774 "Про заходи щодо організації виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" та з метою уточнення переліку видів власних надходжень бюджетних установ та організацій, які, починаючи з 2000 року, включені до спеціального фонду бюджетів усіх рівнів, Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Перелік власних надходжень бюджетних установ та організацій, що додається.
2. Скасувати наказ Міністерства фінансів України від 24 січня 2000 р. № 12 "Про Перелік спеціальних коштів бюджетних установ та організацій" у зв'язку з відмовою в державній реєстрації.
3. Визнати таким, що не застосовується, наказ Міністерства фінансів Української РСР від 28 вересня 1981 р. № 112 "Про уточнений перелік спеціальних коштів установ, що перебувають на Державному бюджеті Української РСР, та про порядок затвердження по них кошторисів."

Затверджено Наказ Міністерства
фінансів України 29.06.2000 № 146
(в редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.12.2000 № 347)
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
2 лютого 2001 р. за № 128/5319
ПЕРЕЛІК
ВЛАСНИХ НАДХОДЖЕНЬ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ
I. ПЕРЕЛІК СПЕЦІАЛЬНИХ КОШТІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ ТА ОРГАНІЗАЦІЙ
(Витяг)

№ Види спеціальних коштів Мета, на яку витрачаються спеціальні кошти*
1 2 3
Кошти від надання платних послуг бюджетними установами та організаціями (далі - установи) та інших надходжень установ згідно з чинним законодавством. (Крім платних послуг з утримання дітей у дошкільних закладах і проживання у гуртожитках навчальних закладів, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 38 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами") Видатки на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням послуг, або на цілі, передбачені окремими нормативно-розпоряд-
чими актами
3 Кошти, що надходять від надання транспортних послуг з перевезення населення, вантажів, ремонту транспортних засобів, інших механізмів, користування стоянками, що знаходяться на території установи або їй належать Видатки на проведення ремонту і обслуговування автотранспорту, інших механізмів, стоянок, придбання пально-мастильних матеріалів
4 Кошти, одержані від надання послуг з організації і проведення свят, платних вечорів, зустрічей, спектаклів, концертів, екскурсій, спортивних та показових виступів, атракціонів, змагань, за розробку сценаріїв, надання послуг зв'язку, кіно-, фото-, теле-, відео- та аудіопослуг, експлуатацію спортивного та культінвентарю, обладнання, знаряддя, тренажерів Видатки на проведення свят, платних вечорів, зустрічей, спектаклів, концертів, екскурсій, спортивних та показових виступів, змагань, розробку сценаріїв, надання кіно-, фото-, теле-, відео- та аудіопослуг, ремонт спортивного та культінвентарю, обладнання,
знаряддя, тренажерів, а також на видатки для утримання атракціонів, спортивних приміщень, споруд, майданчиків, басейнів
6 Надходження від користувачів бібліотек за зіпсовані й загублені книжки Видатки на поповнення книжкового фонду
7 Плата за надання інформаційних, рекламних та поліграфічних послуг, за виконані замовлення щодо перекладу іноземної літератури, складання рефератів і бібліографічних довідок за вітчизняною та іноземною літературою, а також за виготовлення фоторепродукцій книжок, статей, випуск та розповсюдження буклетів, програм, листівок, малотиражних газет, плакатів, медалей тощо. Видатки на покриття витрат, пов'язаних з організацією та наданням зазначених послуг
8 Надходження від господарсько-виробничої діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств і господарств, що відповідають профілю роботи установи і передбачені положенням про цю установу Видатки, пов'язані з організацією виконання цих робіт, та на утримання установи
9 Кошти, отримані установами й організаціями від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей (у т.ч. списаних), за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (у т.ч. відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки), дорогоцінне каміння, у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи На покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування зазначених матеріалів на приймальні пункти, витрати на інші господарські потреби і на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням брухту та відходів, на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, а також на інші видатки за кошторисом
11 Кошти, отримані від організації (і проведення роботи) лекцій, лекторіїв, курсів, семінарів, гуртків, секцій, консультаційних центрів та спеціалізованих груп, від надання консультацій, проведення тестування та стажування Видатки, пов'язані з організацією і проведенням названих заходів та утриманням створених груп
13 Кошти, що надходять згідно з договорами за виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і послуг (науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні) та спеціальних робіт (експериментальні, аналізи, прогнози, експертизи, випробування, дослідження, спостереження та ін.) Видатки, пов'язані з виконанням договорів
14 Надходження коштів до фонду загального обов'язкового навчання:
а) від реалізації продукції пришкільних ділянок,
садів, виноградників, городів
б) від заготівельних організацій за здачу шкільними колективами насіння деревних порід тощо
в) за роботи, проведені шкільними колективами Для надання матеріальної допомоги учням, які її потребують
П. ПЕРЕЛІК КОШТІВ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО ІНШИХ ВЛАСНИХ НАДХОДЖЕНЬ
4 Плата за проживання в гуртожитках навчальних закладів та закладів післядипломної освіти Видатки на господарське утримання гуртожитків, оплату енергоносіїв та комунальних послуг, придбання меблів
6 Кошти працівників за харчування, отримане за місцем роботи Видатки, пов'язані з організацією харчування
Ш. ПЕРЕЛІК КОШТІВ, ЯКІ ВВАЖАЮТЬСЯ КОШТАМИ, ОТРИМАНИМИ
УСТАНОВОЮ НА ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ДОРУЧЕНЬ
№ Назва коштів, які вважаються коштами, отриманими установою
на виконання окремих доручень
1 Кошти для проведення розрахунків:
з молодими фахівцями
на виплату студентам стипендій
на виплату матеріальної допомоги та доплат до державних стипендій за рахунок замовників
на придбання методичної літератури і навчальних посібників для студентів заочної форми навчання
2 Кошти на придбання замовлених в централізованому порядку бланків документації з бухгалтерського обліку, звітності, статистики
3 Кошти, що відповідно до рішень Уряду надійшли на ім'я установи для виконання окремих доручень
8 Інші кошти, які установи отримують від підприємств, установ, організацій та приватних осіб для виконання окремих доручень, а також благодійні внески та пожертви, отримані згідно з чинним законодавством
(Перелік в редакції Наказу Мінфіну № 347 від 25.12.2000)

ПОРЯДОК ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ СЛУЖБИ ПОВЕРНЕННЯ КОШТІВ ДЕРЖАВНОГО І МІСЦЕВИХ БЮДЖЕТІВ ТА ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ФОНДІВ, ВИКОРИСТАНИХ ПІДПРИЄМСТВАМИ, УСТАНОВАМИ Й ОРГАНІЗАЦІЯМИ НЕ ЗА ЦІЛЬОВИМ ПРИЗНАЧЕННЯМ, ТА/АБО НЕ ПОВЕРНУТИХ БЮДЖЕТАМ ЧИ ФОНДАМ ПОЗИК І КРЕДИТІВ
Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 275 від 14.11.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за
№ 860/5081

1. Цей Порядок поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші бюджетні установи, а також на громадські організації, підприємства та організації незалежно від форм власності, організаційно-правових форм, відомчої належності, підпорядкованості (далі - підприємства, установи, організації), у яких ревізіями чи перевірками, проведеними в установленому порядку органами державної контрольно-ревізійної служби, виявлено використання коштів державного і місцевих бюджетів та державних цільових фондів не за цільовим призначенням та/або факти неповернення бюджетам чи фондам позик і кредитів.
2. Цим Порядком регулюється процедура пред'явлення і виконання вимог щодо:
повернення коштів державного і місцевих бюджетів та державних цільових фондів, що використані підприємствами, установами, організаціями не за цільовим призначенням;
повернення бюджетних позик і кредитів, які використані підприємствами, установами, організаціями не за цільовим призначенням та/або не повернуті ними державному або місцевим бюджетам чи державним цільовим фондам;
сплати індексації на суму нецільового використання коштів державного або місцевих бюджетів, державних цільових фондів, бюджетних позик і кредитів та/або пені за несвоєчасне повернення їх бюджетам чи фондам.
3. Під використанням бюджетних коштів не за цільовим призначенням у цьому Порядку розуміють витрати коштів державного, місцевого бюджетів та/або державних цільових фондів, які проведені в будь-якій формі (грошовими коштами, шляхом взаємозаліків та розрахунків векселями, наданням податкових пільг чи товарного кредиту) всупереч призначенням, що визначені для цих коштів відповідними кошторисами доходів і видатків, рішеннями органів влади або укладеними з кредиторами договорами.
Нецільовим використанням бюджетних коштів, зокрема, є (якщо зазначене нижче не дозволено нормативно-правовими актами або не обумовлено окремо при виділенні коштів):
направлення бюджетних коштів на банківські депозити, придбання різноманітних активів (валюти, цінних паперів, іншого майна) з метою отримання прибутків та/або наступного продажу;
здійснення за рахунок бюджетних коштів внесків у статутний фонд іншої юридичної особи чи надання їй благодійної допомоги;
використання коштів, що мали цільове спрямування, з іншою метою;
витрачання бюджетних коштів за відсутності первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій;
використання бюджетних коштів понад установлені нормативи.
4. Виявлені факти порушень законодавства працівник органу державної контрольно-ревізійної служби оформляє актом ревізії або довідкою перевірки, у яких зазначає повну назву підприємства, установи, організації, їх реквізити, номер реєстраційного рахунку і назву органу Державного казначейства, де відкрито цей рахунок, або назву фінансового органу, що здійснював фінансування, суть порушення, які законодавчі акти, за який період та якою посадовою особою порушені, обсяг порушення (суми коштів державного, місцевого бюджетів чи державних цільових фондів, що використані не за цільовим призначенням, не повернуті бюджетні кредити, позики), а також нараховані індексацію і пеню.
5. Керівники, головні бухгалтери або особи, на яких покладено ведення бухгалтерського обліку, та інші посадові особи підприємств, установ, організацій під час ревізії або перевірки, що проводяться органом державної контрольно-ревізійної служби, дають письмові пояснення з питань нецільового використання коштів бюджетів усіх рівнів та/або державних цільових фондів, не повернутих бюджетних позик чи кредитів та вживають у межах своєї компетенції заходів для усунення порушень.
6. При неповерненні підприємствами, установами, організаціями коштів, зазначених у пункті 2 цього Порядку, протягом 5-денного строку з дати підписання акта ревізії або перевірки органи державної контрольно-ревізійної служби незалежно від причин, з яких сталися порушення, не пізніше одного місяця від дати завершення ревізії або перевірки складають Вимогу про повернення бюджетних коштів (за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку) за згрупованими за окремими бюджетами і фондами порушеннями. Розмір коштів, що підлягають поверненню, визначається з простроченої суми з урахуванням індексу інфляції та пені в розмірі трьох процентів річних від простроченої суми або в іншому розмірі, передбаченому законодавством або договором.
7. Не складаються вимоги про повернення бюджетних коштів, зазначених у пункті 2 цього Порядку, якщо визначені умовами договорів з кредиторами терміни, протягом яких кошти мали бути використані за цільовим призначенням, ще не закінчилися або терміни їх використання не перевищують бюджетного року.
8. Вимога про повернення бюджетних коштів складається в трьох примірниках, підписується керівником або заступником керівника органу державної контрольно-ревізійної служби і скріплюється печаткою. Перший примірник вимоги протягом 2-денного строку з дня її реєстрації в органі державної контрольно-ревізійної служби передається нарочним або надсилається рекомендованим поштовим відправленням підприємству, установі чи організації, де було виявлено порушення; другий примірник разом з актом ревізії або довідкою перевірки (належно завіреним витягом з акта чи довідки) та копіями пояснень посадових осіб, які допустили порушення, подаються до Міністерства фінансів України, органу Державного казначейства, державного цільового фонду або фінансового органу (у залежності від того, з якого бюджету чи державного цільового фонду підприємству, установі чи організації було надано цільові кошти); третій примірник залишається в органі державної контрольно-ревізійної служби для контролю за надходженням сум до бюджетів та державних цільових фондів. Органи державної контрольно-ревізійної служби за результатами ревізій та перевірок ведуть оперативний позабалансовий облік заборгованості підприємств, установ і організацій перед бюджетами і державними цільовими фондами, а підприємства, установи, організації, де було виявлено нецільове використання бюджетних коштів,
облік кредиторської заборгованості щодо повернення бюджетних коштів.
9. Платежі за пред'явленими у відповідності до цього Порядку вимогами органів державної контрольно-ревізійної служби перераховуються підприємствами, установами й організаціями на відповідні статті доходів (коди класифікації) державного, місцевих бюджетів або державних цільових фондів самостійно в 10-денний строк з дня одержання вимог, незважаючи на фінансовий результат діяльності.
10. Якщо акт ревізії чи довідка перевірки (витяг з акта або довідки), чи вимоги, складені органом державної контрольно-ревізійної служби, не відповідають вимогам пункту 3 та пункту 6 цього Порядку відповідно або якщо існують об'єктивні причини, що унеможливлюють повернення коштів, використаних не за цільовим призначенням, та кредитів чи позик, то Міністерство фінансів України, орган Державного казначейства, державний цільовий фонд або фінансовий орган повертає у 5-денний термін зазначені вимоги органу державної контрольно-ревізійної служби для перегляду або скасування.
11. Якщо вжитими згідно з пунктом 6 Порядку заходами забезпечити повернення бюджетних коштів або надання належних бюджетних послуг протягом 10 днів з дня вручення вимоги не вдалося, то орган державної контрольно-ревізійної служби:
притягає в установленому законодавством порядку винних у невжитті заходів з відшкодування збитків від недостач, розтрат, крадіжок і безгосподарності до адміністративної відповідальності;
ставить перед Міністерством фінансів України, відповідним державним цільовим фондом або фінансовим органом питання (за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку) про припинення бюджетного фінансування на суми допущених порушень, за винятком захищених статей бюджету;
ініціює перед відповідним (вищим за підпорядкуванням) органом центральної або місцевої виконавчої влади питання про розірвання контракту з керівником такого підприємства, установи, організації та/або встановлення на 1-3 роки мораторію на бюджетне фінансування суб'єкта підприємницької діяльності, на якому допущено невиконання законних вимог органів державної контрольно-ревізійної служби щодо усунення порушень бюджетної дисципліни.
12. Якщо не виконують пред'явлені вимоги:
установа або організація, що мають відкриті для обліку бюджетних коштів реєстраційні рахунки в органі Державного казначейства, то орган Державного казначейства за рішенням Міністерства фінансів України в установленому законодавством порядку має право припинити такому об'єкту контролю на термін до виконання вимоги або до її скасування органом державної контрольно-ревізійної служби поточне бюджетне фінансування на суми допущених порушень, за винятком захищених статей бюджету;
установа або організація, фінансування яких здійснюється фінансовим органом, то фінансовий орган за поданням органу державної контрольно-ревізійної служби в установленому законодавством порядку має право припинити установі чи організації на термін до виконання вимоги або до її скасування органом державної контрольно-ревізійної служби поточне бюджетне фінансування, за винятком захищених статей бюджету;
підприємство або організація, що є одержувачами бюджетних коштів та/або коштів державних цільових фондів, то Міністерство фінансів України, державний цільовий фонд або фінансовий орган за поданням органу державної контрольно-ревізійної служби в установленому законодавством порядку мають право припинити на термін до виконання вимоги або до її скасування органом державної контрольно-ревізійної служби відповідне бюджетне фінансування.

Додаток 1
до Порядку, затвердженого
наказом Міністерства фінансів
України від 14.11.2000 № 275
Державна контрольно-ревізійна служба в Україні
___________________________________________
(назва органу державної контрольно-ревізійної служби)

Вимога №
про повернення бюджетних коштів
"__"__________ 200_ р. ____________________
(місце прийняття)
Я,____________________________________________________________________________________
(посада, прізвище, ініціали керівника органу
____________________________________________________________________________________________
державної контрольно-ревізійної служби)
розглянувши матеріали ревізії (перевірки) ________________________________________________________
______________________________________________________________________________
(ідентифікаційний код, назва підприємства, установи, організації,
_____________________________________________________________________________________________
їх реєстраційні реквізити)
(акт/довідка/від _____________________), якою виявлено порушення вимог
_____________________________________________________________________________________________
(назва нормативно-правового акта або договору, що укладені з бюджетом (фондом),
______________________________________________________________________________________________,
номер статті (пункту), яку порушено)
на підставі _____________________________________________________________________________________
(назва нормативно-правового акта або договору, номер статті
(пункту), які______________________________________________________________________________
запроваджують цільове використання наданих коштів, установлюють терміни їх повернення
______________________________________________________________________________________
і передбачають відповідальність за бюджетні порушення)
та керуючись п. 7 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні",
Вимагаю від керівника __________________________________________________________________
(назва підприємства, установи чи організації)
______________________________________________________________________________________
(прізвище, ініціали керівника об'єкта контролю)
Повернути бюджетні кошти:
а) до державного бюджету _______________________________________________________________
(код бюджетної класифікації,
_______________________________________________________________________
призначення фінансування, загальна сума цифрами і літерами, у т.ч. індексація і пеня)
______________________________________________________________________________________;
б) до місцевого бюджету _________________________________________________________________
(назва бюджету, код бюджетної класифікації,
______________________________________________________________________________________
призначення фінансування, загальна сума цифрами і літерами, у т.ч. індексація і пеня)
_______________________________________________________________________________________;
в) до державного цільового фонду ________________________________________________________
______________________________________________________________________________________
(назва фонду, призначення фінансування, загальна сума цифрами і літерами, у т.ч. індексація і пеня)
______________________________________________________________________________________

Ця вимога виконується підприємством, установою або організацією самостійно в десятиденний строк з дня її отримання.

Копія вимоги направляється відповідно до пункту 8 Порядку забезпечення органами державної контрольно-ревізійної служби повернення коштів державного і місцевих бюджетів та державних цільових фондів, використаних підприємствами, установами й організаціями не за цільовим призначенням, та/або не повернутих бюджетам чи фондам позик і кредитів, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2000 № 275.
Згідно із статтею 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги посадових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання посадовими особами об'єктів, що ревізуються чи перевіряються.

Про виконання цієї вимоги прошу надіслати на моє ім'я на адресу ___________________________________
______ _______________________________________________________________ письмову інформацію
(вказується поштова адреса органу ДКРС)
до "___" ____________ 200__ року.
_______________________________ ________________________________________
(посада особи, яка пред'явила (підпис, прізвище, ініціали)
вимоги від органу ДКРС)
М.П.
Відмітка про одержання вимоги:
Примірник вимоги одержав (одержала) _____ _________________________
(підпис) (посада, прізвище і ініціали)
_________________або ______________________________________________________________________
(дата одержання) (реквізити рекомендованого поштового відправлення)

Додаток 2
до Порядку, затвердженого
наказом Міністерства фінансів
України від 14.11.2000 № 275

Керівнику _______________________________
(Міністерства фінансів, органу
_____________________________________________
Державного казначейства, державного цільового
_____________________________________________
фонду або фінансового органу)
Копія: ______________________________________
(назва підприємства, установи,
_____________________________________________
що допустили порушення)
№ _____ від ________
ПОДАННЯ
Керуючись пунктом 7 статті 10 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" та пунктом 11 Порядку забезпечення органами державної контрольно-ревізійної служби повернення коштів державного і місцевих бюджетів та державних цільових фондів, використаних підприємствами, установами й організаціями не за цільовим призначенням, та/або не повернутих бюджетам чи фондам кредитів і позик, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2000 № 275, прошу на підставі
_________________________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________________________
(стаття, пункт і назва нормативно-правового акта, що регламентують діяльність органу Міністерства фінансів, державного
цільового фонду чи фінансового органу)
______________________________________________________________________
розглянути питання про припинення _____________________________________________________________
(назва підприємства, установи, організації)
бюджетного фінансування і кредитування, за винятком захищених статей бюджету, у зв'язку із невиконанням вимоги _______________________________________________________________________________________________________________
(назва органу ДКРС)
від "___"____ 200 _ р. № ______ про повернення бюджетних коштів:
а) до державного бюджету ________________________________________________________________________________________
(код бюджетної класифікації,
_______________________________________________________________________________________________________________
призначення фінансування, обсяг не поновлених за
_______________________________________________________________________________________________________________;
рішенням коштів /цифрами і літерами/)
б) до місцевого бюджету
__________________________________________________________________________________________
(назва бюджету, код бюджетної класифікації,
_______________________________________________________________________________________________________________
призначення фінансування, обсяг не поновлених
_______________________________________________________________________________________________________________;
за рішенням коштів /цифрами і літерами/)
в) до державного цільового фонду _________________________________________________________________________________
(назва фонду,
_______________________________________________________________________________________________________________
призначення фінансування, обсяг не поновлених
_______________________________________________________________________________________________________________.
за рішенням коштів /цифрами і літерами/)
Реквізити порушника:
Місцезнаходження _____________________________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________________
Бюджетні рахунки № ____________________________________________________________________________________________
(назва установи банку та її реквізити)
_______________________________________________________________________________________________________________
Про прийняте рішення прошу інформувати орган ДКРС у 5-денний термін.
Про виконання об'єктом контролю вимоги або про її скасування, що є підставою для відновлення бюджетного фінансування, орган ДКРС повідомить Вас письмово.
Керівник __________________________________________________ (прізвище та ініціали)
органу ДКРС (назва)

ПОРЯДОК ПЕРЕРАХУВАННЯ ТА ОБЛІКУ КОШТІВ З БЮДЖЕТІВ ІНШИХ РІВНІВ УСТАНОВАМ, ЩО УТРИМУЮТЬСЯ ЗА РАХУНОК КОШТІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
Затверджено наказом Міністерства фінансів України № 6 від 09.01.2001 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 р. за № 66/5257
(Витяг)

1. При затвердженні бюджетів Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних, сільських відповідні ради згідно із законодавством мають право прийняти рішення про виділення коштів органам державної влади, які утримуються за рахунок державного бюджету, для виконання делегованих законами України повноважень органів місцевого самоврядування або інших, визначених законодавством, функцій.
2. Видатки на зазначену мету затверджуються місцевими радами як субвенція з бюджетів Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних, сільських державному бюджету, що має відповідне цільове спрямування. При цьому до рішення про бюджет в обов'язковому порядку додається перелік установ та організацій державного бюджету, які отримуватимуть виділені кошти, із зазначенням мети та/або функцій, що повинні забезпечуватись цими коштами, та з розподілом за окремими категоріями економічної класифікації видатків бюджету (поточні, з них на оплату праці, та капітальні).
3. Установи та організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для забезпечення своєї діяльності та виконання покладених на них функцій складають та затверджують кошторис доходів і видатків відповідно до бюджетних призначень, установлених Законом України про Державний бюджет .
4. Якщо такі установи та організації для виконання делегованих законами України повноважень органів місцевого самоврядування або інших, визначених законодавством функцій отримують кошти з місцевих бюджетів (Автономної Республіки Крим, обласних, міських, районних, селищних, сільських), то вони в установленому порядку вносять зміни до спеціального фонду кошторису за доходами та видатками.
За доходами - це кошти, одержані з інших бюджетів на певну мету, які класифікуються як один з видів офіційних трансфертів,
- субвенції, одержані з інших бюджетів державним бюджетом.
За видатками - це видатки за повною економічною класифікацією, які відображають природу здійснюваних операцій.
5. З цією метою зазначені установи в установленому порядку складають про-
ект довідки про внесення змін до річного розпису за спеціальним фондом на підставі рішення відповідної ради про виділення субвенції, після чого вносяться зміни до кошторису цієї установи в порядку, передбаченому для його затвердження.
Проект довідки повинен бути погоджений відповідно з Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом або виконавчим органом ради, що прийняла таке рішення. Копія затвердженої довідки передається фінансовому органу, який її погодив.
Головний розпорядник у тижневий термін з дня отримання проекту довідки подає всі необхідні для її затвердження матеріали Міністерству фінансів України, яке приймає рішення щодо доцільності затвердження довідки, в двотижневий термін з дня отримання зазначених матеріалів.
6. Органи Державного казначейства, одержавши довідку та інші необхідні документи, відкривають установі окремий спеціальний реєстраційний рахунок, на якому будуть обліковуватись кошти, отримані з відповідного бюджету.
7. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи або виконавчі органи рад згідно із затвердженим розписом відповідного бюджету перераховують виділені кошти на рахунок, відкритий в установі банку на ім'я органу Державного казначейства, з подальшим зарахуванням на реєстраційний рахунок бюджетної установи.
8. Звіт про використання цих коштів подається установою відповідному органу Державного казначейства у порядку, визначеному Державним казначейством.
9. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи або виконавчі органи рад при складанні звіту про виконання відповідних бюджетів відображають передані установам державного бюджету суми: за функціональною класифікацією - субвенції, що передаються з інших бюджетів до державного бюджету, за економічною класифікацією - поточні (капітальні) трансферти.
10. З метою проведення оцінки цільового використання наданої субвенції Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи або виконавчі органи рад мають право вимагати від зазначених установ звіти про використання таких коштів у розрізі економічної класифікації та вносити пропозиції раді про доцільність подальшого її перерахування.
11. Якщо структурний підрозділ органу державної влади веде самостійний бухгалтерський облік (наприклад, підрозділи дорожньо-патрульної служби, професійної пожежної охорони тощо), то відповідно до законодавства на них поширюються всі процедури щодо складання та виконання місцевих бюджетів.
* * *

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ФОРМИ ОГОЛОШЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ВІДКРИТИХ ТА ДВОСТУПЕНЕВИХ ТОРГІВ НА ЗАКУПІВЛЮ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ ЗА РАХУНОК ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ,
ФОРМИ ОГОЛОШЕННЯ ПРО ПОПЕРЕДНЮ КВАЛІФІКАЦІЮ ТА ФОРМИ ПОВІДОМЛЕННЯ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕННЯ ТОРГІВ
Наказ Міністерства економіки України № 215 від 09.10.2000 р.

З метою надання методичної допомоги замовникам у здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та відповідно до абзаців восьмого та дев'ятого частини третьої статті 3 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22 лютого 2000 року № 1490-III Н А К А З У Ю:
1. Затвердити форму оголошення про проведення відкритих та двоступеневих торгів на закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів, форму оголошення про попередню кваліфікацію виконавців та форму оголошення про результати проведення торгів, що додаються.
2. Установити, що оголошення про проведення відкритих та двоступеневих торгів, оголошення про попередню кваліфікацію виконавців, повідомлення про результати проведення торгів, розміщуються в інформаційно-аналітичному бюлетені "Вісник Державних закупівель" за формами, затвердженими цим наказом.
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства економіки України від 10.01.2000 № 4 "Про затвердження форми оголошення про проведення торгів (тендерів) щодо закупівель товарів (робіт, послуг) за рахунок державних коштів, форми оголошення про попередню кваліфікацію та форми оголошення про результати проведення торгів (тендерів)".
4. Управлінню державних закупівель (Ошубко Н.М.) забезпечити публікацію цього наказу в інформаційно-аналітичному бюлетені "Вісник державних закупівель".

Додаток 1
Затверджено наказом Міністерства
економіки України № 215 від 09.10.2000 р.
Форма оголошення про проведення відкритих та
двоступеневих торгів на закупівлю товарів, робіт і послуг
за рахунок державних коштів

1. Головний розпорядник коштів та розмір бюджетного призначення згідно з кошторисом на закупівлю або очікувана вартість закупівлі (не для друку). (Форму доповнено пунктом 1 згідно з Наказом Мінекономіки № 212 від 19.09.2001 )
2. Замовник торгів (повна назва та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ):
_______________________________________________________________________
(Абзац перший пункту 2 в редакції Наказу Мінекономіки № 212 від 19.09.2001)
2.1. Поштова адреса: _______________________________________________
2.2. Відповідальний за проведення торгів: ______________________________
телефон ______________ факс _______________________________
3. Інформація про товари (роботи, послуги), що закуповуються: ________________
_______________________________________________________________________
(Пункт 3 в редакції Наказу Мінекономіки № 212 від 19.09.2001)
4. Процедура здійснення закупівлі:__________________________________
5. Місце та спосіб отримання тендерних документацій: _________________
6. Вартість тендерних документацій: _____________________________ грн.
7. Місце та кінцевий строк подання тендерних пропозицій: _______________
_________________________________________________________________
8. Місце та дата розкриття тендерних пропозицій: _____________________
9. Додаткова інформація: __________________________________________
М.П. Підпис керівника ___________________

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ ФОРМИ
Оголошення готується державною мовою, засвідчується круглою гербовою печаткою та підписується відповідною посадовою особою організації-замовника.
Дата заповнюється у порядку: час, число, місяць, рік.
Щодо пункту 1
Головний розпорядник коштів зазначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 січня 2000 р.
№ 13 "Про вдосконалення системи головних розпорядників коштів державного бюджету".
Щодо пункту 2
Потрібно зазначити повну назву організації - замовника та її ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств, організацій, установ.
Щодо пункту 3
При широкій номенклатурі закупівлі потрібно зазначити узагальнені назви товарів, робіт і послуг.
Замовник також зазначає загальну інформацію про вид, кількість, місце поставки товарів, проведення робіт, надання послуг, строк поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Детальна інформація зазначається у тендерній документації.
Щодо пункту 5
Потрібно зазначити точну адресу та спосіб отримання тендерної документації.
Щодо пункту 6
Вартість тендерної документації не повинна перевищувати суму, необхідну для покриття витрат на її підготовку та розсилання.
Щодо пункту 7
Потрібно зазначити точне місце подання документації (адреса, номер кабінету) та кінцевий строк подання (час, число, місяць, рік). Термін подання тендерних пропозицій установлюється в межах 45 календарних днів з дати опублікування оголошення про проведення торгів. В окремих випадках цей строк може бути скорочено до 15 календарних днів. При застосуванні процедури двоступеневих торгів строк подання попередніх пропозицій не може бути меншим ніж 30 календарних днів з дня опублікування оголошення про здійснення процедури двоступеневих торгів
Щодо пункту 8
У разі застосування процедури відкритих торгів потрібно зазначити точне місце розкриття тендерних пропозицій (адреса, номер кабінету) та дату (час, число, місяць, рік).
Щодо пункту 9
У цьому пункті замовник зазначає таку інформацію:
- розмір тендерного забезпечення (якщо воно вимагається) та телефони, за якими можна отримати додаткову інформацію;
- про застосування умов захисту вітчизняного ринку відповідно до статті 6 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2001 р. № 347 "Про затвердження Порядку захисту вітчизняного ринку у разі закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2001 р. № 44-р "Про перелік продукції, у разі закупівлі якої державні замовники допускають до участі у конкурсах виключно підприємства УТОСу, УТОГу, Спілки організацій інвалідів України та пенітенціарної системи";
- про відповідну належність закупівлі, якщо закупівля здійснюється у межах державного замовлення або державного оборонного замовлення;
- основні кваліфікаційні вимоги до постачальників відповідно до статті 15 зазначеного Закону (за потреби).
(Інструкція в редакції Наказу Мінекономіки № 212 від 19.09.2001 )

Додаток 2
Затверджено наказом Міністерства
економіки України № 215 від 09.10.2000 р.

Форма оголошення про попередню кваліфікацію виконавців
1. Головний розпорядник коштів (не для друку). (Форму доповнено пунктом 1 згідно з Наказом Мінекономіки № 212 від 19.09.2001)
2. Замовник торгів (повна назва та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ): _________
_____________________________________________
(Абзац перший пункту 2 в редакції Наказу Мінекономіки № 212 від 19.09.2001)
2.1. Поштова адреса: ___________________________________________________
2.2. Відповідальний за проведення торгів: _________________________________
телефон _______________ факс ________________________________________
3. Оголошується попередня кваліфікація виконавців щодо проведення державних закупівель на: ___________________________________________________________
4. Строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг: __________________
5. Основні вимоги до виконавців: __________________________________________
6. Місце отримання інструкції щодо подання заявок на участь у попередній кваліфікації:
____________________________________________________________
7. Місце та остаточний строк подання заявок на участь у процедурі попередньої кваліфікації:
____________________________________________________________
8. Додаткова інформація: _________________________________________________
М.П. Підпис керівника ___________________________

Додаток 3
Затверджено наказом Міністерства
економіки України № 215 від 09.10.2000 р.
Форма повідомлення про результати проведення торгів (тендерів)
1. Головний розпорядник коштів (не для друку). (Форму доповнено пунктом 1 згідно з Наказом Мінекономіки № 212 від 19.09.2001)
2. Замовник торгів (повна назва та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ): _____________________________________________________
__________________________________________________________________________________________________________________
(Абзац перший пункту 2 в редакції Наказу Мінекономіки № 212 від 19.09.2001)
2.1. Поштова адреса: __________________________________________________
3. Інформація про предмет закупівлі: _______________________________________
4. Оголошення про проведення торгів було опубліковано у "Віснику державних закупівель" від ___ №___________ оголошення №_________________________________________________________________________________________________________________
5. Дата акцепту тендерної пропозиції, що визнана найкращою:_________________
__________________________________________________________________________
(Пункт 5 в редакції Наказу Мінекономіки № 212 від 19.09.2001)
6. Вартість договору про закупівлю (з урахуванням ПДВ): ________________ грн.
7. Джерело фінансування: ________________________________________________
8. Інформація про переможця торгів:
8.1. Повна назва та ідентифікаційний код за ЄДРПОУ:______________________
(Пункт 8.1 в редакції Наказу Мінекономіки № 212 від 19.09.2001 )
8.2. Поштова адреса: ___________________________________________________
8.3. Телефон ___________________ факс _____________________ (не для друку)
(Пункт 8.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки № 212 від
19.09.2001 )
М.П. Підпис керівника_________________________

ІНСТРУКЦІЯ ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ ФОРМИ
Форма заповнюється для розміщення у "Віснику державних закупівель" як у випадку успішного проведення торгів, так і при прийнятті рішення про відміну торгів, а також визнання торгів такими, що не відбулися.
Повідомлення готується державною мовою, засвідчується круглою гербовою печаткою та підписується відповідною посадовою особою організації-замовника. Дата заповнюється у порядку: час, число, місяць, рік.
Щодо пункту 3
Назва предмета закупівлі зазначається аналогічно оголошенню про проведення торгів.
Щодо пункту 4
Якщо замовник додатково розміщував оголошення про проведення торгів у міжнародному виданні, потрібно зазначити назву видання, номер та дату опублікування оголошення.
Щодо пункту 6
При відміні торгів, а також при визнанні торгів такими, що не відбулися, повідомляється із зазначенням причин. Пункти 5, 6, 7 у таких випадках не заповнюються.
Щодо пункту 7
Потрібно зазначити головного розпорядника державних коштів, а також джерело фінансування закупівлі (кошти державного чи місцевого бюджетів, кошти державних цільових фондів, кошти Пенсійного фонду, державні кредитні ресурси).
Щодо пункту 8
Потрібно зазначити повну назву переможця торгів та його ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств, організацій, установ.
(Інструкція в редакції Наказу Мінекономіки № 212 від 19.09.2001)

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ФОРМ ЗВІТІВ
ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ ТА ІНСТРУКЦІЙ ЩОДО
ЇХ ЗАПОВНЕННЯ
Наказ Міністерства економіки України № 235 від 03.11.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
21 листопада 2000 р. за № 847/5068
(Витяг)

1. Затвердити форми звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та інструкції щодо їх заповнення, що додаються.
Визнати такими, що втратили чинність, накази МЗЕЗторгу від 25.07.97 № 372-1 "Про затвердження Форми звіту про результати проведення міжнародних торгів (тендерів) у сфері державних закупівель товарів (робіт, послуг) іноземного походження", від 25.07.97 № 371-1 "Про затвердження Порядку здійснення державної реєстрації міжнародних торгів (тендерів) та затвердження звітів про результати їх проведення", накази Мінекономіки від 14.04.99 № 54 "Про затвердження Зразкової форми протоколу про результати проведення торгів (тендерів)" та від 10.01.2000 № 5 "Про внесення змін до наказу Мінекономіки від 14.04.99 № 54 "Про затвердження Зразкової форми протоколу про результати проведення торгів (тендерів) на закупівлю товарів (робіт, послуг) вартістю від 10 тис. гривень до суми, еквівалентної 100 тис. доларів США".

Затверджено
Наказ Міністерства економіки
України 03.11 2000 № 235
Звіт про результати здійснення процедури відкритих
торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти
№ _______ від _________

Перед заповненням форми уважно ознайомтесь з інструкцією щодо заповнення форми звіту про результати здійснення процедури відкритих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти

1 Повне найменування організації-замовника ______________________________________________
Місцезнаходження організації-замовника:
Поштовий індекс _____________ Населений пункт ______________________________________
Вулиця, будинок (№) ________________________________
Член тендерного комітету - відповідальний за здійснення
процедури закупівлі __________________________________________________________________
Телефон_____________ Факс ____________ E-mail_________________________________________

2 Опис предмета закупівлі
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________
Джерело фінансування ________________________________________________________________

3 Оголошення про проведення процедури відкритих торгів було опубліковано в бюлетені "Вісник державних закупівель" № _______ від ________
Оголошення про результати проведення відкритих торгів було
опубліковано в бюлетені "Вісник державних закупівель"
№ _____ від ________

4
Кінцевий термін приймання тендерних пропозицій
Дата _______________ Час ___________
5 У відповідь на оголошення про проведення процедури відкритих торгів отримано (зазначити кількість) _________ тендерних пропозицій.
(Протокол розкриття тендерних пропозицій (форма - 2 зв.) зберігається у замовника (1)
6 Принаймні одну тендерну пропозицію було відхилено (зазначити ТАК або НІ та кількість відхилених пропозицій) ____________.
(Якщо ТАК - заповнюється форма - 3 зв., яка зберігається у замовника)
7 Ціни тендерних пропозицій:
найнижча ціна тендерної пропозиції (з ПДВ) _______________________ грн.
найвища ціна тендерної пропозиції (з ПДВ) ________________________ грн.
ціна обраної тендерної пропозиції (з ПДВ) _________________________ грн.
словами ___________________________________________________ гривень
8 На основі оцінки тендерних пропозицій (протокол оцінки зберігається у замовника (2) вибрано пропозицію _____________
(зазначити № пропозиції), яку подав ____________________________________________________________________
_________________________ (повне найменування організації - виконавця)
_____________ (поштовий індекс) ________________ (населений пункт) _____________________________ (вулиця) __________________ (будинок)
____________ ___________ (телефон/факс) _____________________ (E-mail)

9 Торги відмінено з причини (заповнюється лише в разі відміни торгів):
____ на участь у торгах було подано менше двох тендерних пропозицій
____ було відхилено всі тендерні пропозиції відповідно до вимог статті 27 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"
Торги визнано такими, що не відбулися, з причини (заповнюється лише в разі визнання торгів такими, що не відбулися):
____ ціна найбільш вигідної тендерної пропозиції перевищила суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі
____ настання непередбачуваних об'єктивних обставин, що засвідчили невідповідність закупівель державним потребам
10 Під час проведення процедур торгів тендерним комітетом було отримано принаймні одну скаргу __________ (зазначити ТАК або НІ та кількість отриманих скарг).
(Якщо ТАК - заповнюється форма - 4 зв. Форма та копія відповіді на скаргу зберігаються у замовника)
11 Інша інформація ___________________________________________________
12 Номер та дата наказу про створення тендерного комітету ________________
Склад тендерного комітету
(зазначити прізвища, імена, по батькові та посади членів
тендерного комітету):
_______________________________________________ _____________________________________
(підпис)
_______________________________________________ _____________________________________
(підпис)
_______________________________________________ _____________________________________
(підпис)
_______________________________________________ _____________________________________
(підпис)
_______________________________________________ _____________________________________
(підпис)
_______________________________________________ _____________________________________
(підпис)

Голова тендерного комітету __________ __________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
_______ МП

(1) Замовник також зберігає відомості про кваліфікацію виконавців, що подали тендерні пропозиції, стислий виклад умов тендерних пропозицій та додаткових умов, запропонованих виконавцями.
(2) Протокол оцінки складається замовником у довільній формі, але обов'язково має містити опис критеріїв оцінки, їх вагу та опис методики оцінки тендерних пропозицій.
У разі суттєвих розбіжностей між найменшою ціною та ціною обраної тендерної пропозиції органи Державного казначейства та інші фінансові установи, які здійснюють оплату договорів на закупівлю, можуть вимагати від замовника надання протоколу оцінки.

Затверджено
Наказ Міністерства економіки
України 03.11.2000 № 235
Звіт
про результати здійснення процедури торгів з обмеженою
участю та процедури двоступеневих торгів щодо закупівлі
товарів, робіт і послуг за державні кошти
№ _______ від _________

Перед заповненням форми уважно ознайомтесь з інструкцією щодо заповнення форми звіту про результати здійснення процедури торгів з обмеженою участю та процедури двоступеневих торгів щодо закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти
1 Повне найменування організації-замовника ____________________________
Місцезнаходження організації-замовника:
Поштовий індекс _____________ Населений пункт ____________________
Вулиця, будинок (№) _______________________________________________
Член тендерного комітету - відповідальний за здійснення процедури закупівлі
________________________________________
Телефон ____________ Факс ____________ E-mail ______________________

2 Опис предмета закупівлі ____________________________________________
__________________________________________________________________
Вибрана процедура торгів: __________________________________________
Джерело фінансування _____________________________________________

3 Номер і дата видачі листа погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю або процедури двоступеневих торгів, якщо вартість закупівлі дорівнювала або перевищувала суму, еквівалентну 100 тисячам євро,
_______________________________________________________________
(оригінал листа погодження та копії документів, що є підставами для його видачі, зберігаються у замовника)
4 Оголошення про проведення процедури двоступеневих торгів було опубліковано в бюлетені "Вісник державних закупівель" №_____ від _________
Запрошення до участі у процедурі торгів з обмеженою участю надіслано (зазначити дату) _______ (копії запрошень зберігаються у замовника)
Оголошення про результати проведення процедури двоступеневих торгів було опубліковано в бюлетені "Вісник державних закупівель" № від ________

5 Чи проводилась процедура попередньої кваліфікації (зазначити ТАК чи НІ) (Якщо ТАК - заповнюється підпункт 5-а)
5а Інформацію про проведення процедури попередньої кваліфікації опубліковано в бюлетені "Вісник державних закупівель" № ________ від (дата) ____
Процедура попередньої кваліфікації закінчилась (зазначити дату) ______.
(Перелік постачальників, які брали участь у процедурі попередньої кваліфікації, та критерії відбору постачальників (виконавців) (форма - 1 зв.)
зберігаються у замовника)
6 Кінцевий термін приймання тендерних пропозицій
Дата ________Час ______
7 У відповідь на оголошення про проведення процедури двоступеневих торгів або запрошення взяти участь у процедурі торгів з обмеженою участю отримано (зазначити кількість) ___ тендерних пропозицій (1).
(Протокол розкриття пропозицій (форма - 2 зв.) зберігається у замовника) (2)
8 Принаймні одну тендерну пропозицію було відхилено (зазначити ТАК або НІ та кількість відхилених пропозицій) ___________.
(Якщо ТАК - заповнюється форма - 3 зв., яка зберігається у замовника)
9 Ціни тендерних пропозицій:
Найнижча ціна тендерної пропозиції (з ПДВ)______________________ грн.
Найвища ціна тендерної пропозиції (з ПДВ) _______________________ грн.
Ціна обраної тендерної пропозиції (з ПДВ) ________________________ грн.
словами ___________________________________________________ гривень
10 На основі оцінки тендерних пропозицій (протокол оцінки зберігається у замовника) (3) вибрано пропозицію______ (зазначити № пропозиції), яку подав _______________________ (повне найменування організації-виконавця)_________ (поштовий індекс) ____________ (населений пункт) ______ (вулиця) _________будинок) ____________
(телефон/факс)___ ____________ (E-mail)
11 Торги відмінено з причини (заповнюється лише в разі відміни торгів): ___________________________________
________________________________________ на участь у торгах було подано менше двох тендерних пропозицій ____ було відхилено всі тендерні пропозиції відповідно до вимог статті 27 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти"
Торги визнано такими, що не відбулися, з причини (заповнюється лише в разі визнання торгів такими, що не відбулися): ____ ціна найбільш вигідної тендерної пропозиції перевищила суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі
____ настання непередбачуваних об'єктивних обставин, що засвідчили невідповідність закупівель державним потребам
12 Під час проведення процедур торгів тендерним комітетом було отримано принаймні одну скаргу _____ (зазначити ТАК або НІ та кількість отриманих скарг).
(Якщо ТАК - заповнюється форма - 4 зв. Форма - 4 зв. Та копія відповіді на скаргу зберігаються у замовника)
13 Інша інформація ______________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________

14 Номер та дата наказу про створення тендерного комітету ________________ ___________________
Склад тендерного комітету
(зазначити прізвища, імена, по батькові та посади членів
тендерного комітету): ________________________________________________
(підпис) (підпис)
(підпис)
(підпис)
Голова тендерного комітету __________ ______________________
(підпис) (ініціали та прізвище)
М.П.
(1) Протокол розкриття та оцінки попередніх пропозицій, поданих на першому етапі процедури двоступеневих торгів, зберігається у замовника.
(2) Замовник також зберігає відомості про кваліфікацію виконавців, що подали тендерні пропозиції, стислий виклад умов їх тендерних пропозицій та додаткових умов, запропонованих виконавцями.
(3) Протокол оцінки складається замовником у довільній формі, але обов'язково має містити опис критеріїв оцінки, їх вагу та опис методики оцінки тендерних пропозицій.
У разі суттєвих розбіжностей між найменшою ціною та ціною обраної тендерної пропозиції органи Державного казначейства та інші фінансові установи, які здійснюють оплату договорів на закупівлю, можуть вимагати від замовника надання протоколу оцінки.

ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СКАРГ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ (ВИКОНАВЦІВ) ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ
Затверджено наказом Міністерства економіки України № 264 від 04.12.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2000 р. за № 919/5140

Цей Порядок розроблено з метою реалізації положень розділу VII "Оскарження щодо застосування процедур закупівель" Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" від 22 лютого 2000 року № 1490-III та пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1469 "Про систему державних закупівель".
1. Будь-який постачальник (виконавець), який має аргументовані підстави вважати, що під час організації та/або проведення процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти замовником було порушено вимоги щодо її здійснення, установлені Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", що прямо спричинило постачальнику (виконавцю) збитки або може їх спричинити, має право оскаржити такі рішення, дії або бездіяльність у Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України (далі - Міністерство) відповідно до цього Порядку. (Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки, європ. інтеграції № 286 від 26.11.2001 )
2. Відповідно до частини 2 статті 36 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" скарга не приймається до розгляду, якщо її предметом є: вибір процедури здійснення закупівлі; застосування замовником положень статті 6 цього Закону; рішення замовника про відхилення всіх тендерних пропозицій.
3. Скарга має надсилатися до Міністерства поштою. Днем подання скарги вважається дата реєстрації вхідних документів у Міністерстві.
4. Скарга має бути викладена українською мовою на офіційному бланку організації постачальника (виконавця) з відповідними реквізитами, підписом відповідальної посадової особи та печаткою організації постачальника (виконавця).
У разі, коли скарга подається фізичною особою (суб'єктом господарювання), наявність офіційного бланку не є обов'язковою.
5. Скарга повинна містити:
а) відомості про постачальника (виконавця) - офіційну назву, місцезнаходження, поштову адресу, телефони;
б) відомості про замовника - офіційну назву, місцезнаходження, поштову адресу, телефони;
в) відомості про процедури закупівлі - назву процедури, предмета закупівлі, місце проведення процедур закупівлі;
г) викладення змісту підстав, через які вона подається;
ґ) документально підтверджені докази того, що такі підстави мали місце, або посилання на наявність, точну назву і місцезнаходження таких доказів, якщо вони згідно з частиною другою статті 17 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" є конфіденційними документами.
д) номер бюлетеня "Вісник державних закупівель", у якому було опубліковано оголошення про проведення торгів відповідно до законодавства.
(Пункт 5 доповнено підпунктом "д" згідно з Наказом Мінекономіки, європ. інтеграції № 286 від 26.11.2001)
Постачальник (виконавець) має право включати до скарги і іншу інформацію, яка має відношення до предмета скарги.
Відповідальність за достовірність інформації, яка міститься у скарзі, несе постачальник (виконавець) відповідно до чинного законодавства України.
6. Відомості про прийняті на розгляд документи заносяться в журнал приймання та видавання матеріалів щодо проведення процедур оскаржень та в комп'ютерну інформаційну базу обліку, після чого документи, у разі потреби, направляються на розгляд (експертизу) до відповідних управлінь Мінекономіки, до компетенції яких відносяться питання, порушені у скарзі. На листі - зверненні постачальника (виконавця) проставляється дата приймання.
7. Скарга не розглядається:
а) якщо скарга по суті не стосується питань, викладених у розділах II-VI Закону країни "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти";
б) якщо скарга не містить ознак, передбачених частиною першою статті 36 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" ;
в) якщо скарга не містить інформації і доказів, зазначених у підпунктах а - ґ пункту 5 цього Порядку;
г) якщо скаргу подано з порушенням вимог пункту 4 цього Порядку;
ґ) якщо скаргу за тим же предметом (щодо тих же дій (фактів бездіяльності) замовника) подано на розгляд замовнику до дня подання скарги до Міністерства.
8. Скарга залишається без розгляду згідно з частиною другою статті 37 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" , якщо її було подано пізніше ніж через 15 календарних днів з дня настання підстави для скарги.
Якщо оскаржується кілька дій (фактів бездіяльності) замовника, то термін подання скарги відраховується від дати останньої за часом такої дії (факту бездіяльності).
9. Рішення про залишення скарги без розгляду приймається Міністерством протягом двох робочих днів з дати отримання скарги. Перевірку скарги на предмет можливості прийняття її до розгляду відповідно до пунктів 7 та 8 цього Порядку проводить управління державних закупівель за погодженням з головним юридичним управлінням Міністерства.
У разі залишення скарги без розгляду Міністерство протягом трьох робочих днів з дати отримання скарги направляє постачальнику (виконавцю) мотивовану письмову відмову за підписом заступника Міністра чи керівника департаменту (заступника керівника департаменту у разі відсутності керівника), якому безпосередньо підпорядковано управління державних закупівель, і повертає скаргу.
10. У разі прийняття скарги до розгляду Міністерство письмово протягом 5 календарних днів (лист або факсимільне повідомлення) повідомляє замовника, усіх постачальників (виконавців), яких стосується ця скарга, про факт її подання, зміст, процедуру розгляду (датою повідомлення вважається дата реєстрації вихідного номера повідомлення Міністерства).
11. Залежно від істотності предмета розгляду скарги управління державних закупівель разом з головним юридичним управлінням:
11.1 вивчає обставини, підстави надання скарги, надану замовником на запит Міністерства відповідну інформацію та готує відповідний висновок, який є підставою для прийняття рішення Міністерства, зазначеного у пункті 15 цього Порядку, що затверджується заступником Міністра чи керівником департаменту (заступником керівника департаменту у разі відсутності керівника), якому безпосередньо підпорядковане управління державних закупівель;
11.2 ініціює розгляд скарги відповідною постійно діючою комісією.
Якщо скарга стосується проведення процедури закупівлі, вартість якої дорівнює або перевищує суму, еквіваленту 100 тисяч євро, то розгляд скарги має здійснюватись постійно діючою комісією.
12. До складу комісії на постійній основі входять посадові особи управління державних закупівель, головного юридичного управління, управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю.
Склад комісії затверджується Міністром, головою комісії є керівник департаменту (заступник керівника департаменту у разі відсутності керівника), яким безпосередньо підпорядковане управління державних закупівель. За потреби до складу комісії розпорядженням її голови можуть включатися працівники управлінь Міністерства (по одному представнику з кожного управління, до компетенції яких відносяться питання, порушені у скарзі).
13. У разі розгляду скарги комісією її голова за поданням управління державних закупівель призначає час і місце слухань з розгляду скарги за участю постачальника (виконавця), який подав скаргу, замовника, уповноважених представ-ників інших постачальників (виконавців), яких стосується ця скарга.
Дата розгляду скарги на комісії повинна призначатися не менше ніж через два робочих дні з дати письмового повідомлення, зазначеного у пункті 10 цього Порядку.
До або під час слухань з розгляду скарги особи, зазначені в цьому пункті, мають право подавати документи, матеріали, коментарі стосовно скарги та її розгляду, запрошувати експертів та надавати експертні висновки.
За результатами слухань з розгляду скарги оформляється протокол розгляду скарги, у якому має бути зазначено:
суть скарги;
викладення перебігу слухань;
мотивовані висновки за результатами слухань;
рішення комісії.
Протокол підписується всіма присутніми членами комісії і затверджується підписом голови комісії. Унесення змін та доповнень до протоколу після його затвердження не допускається.
За результатами слухань комісія складає відповідне рішення, яке підписується її головою і містить одне з формулювань, зазначених у пункті 15 цього Порядку, та його обгрунтування.
14. На зазначених у пункті 13 цього Порядку слуханнях з розгляду скарги комісією заслуховуються представники постачальника (виконавця), замовника, інших зацікавлених осіб, які зазначені в пункті 13 цього Порядку, експерти (у разі їх присутності), розглядаються подані ними документи, матеріали, коментарі, експертні висновки.
Відсутність на слуханнях з розгляду скарги постачальника (виконавця), який подав скаргу, замовника, уповноважених представників інших постачальників (виконавців), яких стосується ця скарга, запрошених для розгляду відповідно до пункту 10 цього Порядку, не може бути підставою для непроведення слухань або їх відкладення, не перешкоджає і не впливає на прийняте за результатами слухань рішення.
15. За результатами розгляду скарги приймається рішення про:
а) повне або часткове задоволення скарги із зазначенням заходів, які повинні вживатися для врегулювання конфлікту, або
б) залишення скарги без задоволення із зазначенням причини такого рішення.
16. До або під час розгляду скарги постачальник (виконавець) та замовник можуть дійти взаємної згоди щодо врегулювання конфлікту. У цьому разі між постачальником (виконавцем) і замовником укладається угода, яка належним чином оформлюється та засвідчується Міністерством.
У разі укладення угоди, зазначеної в цьому пункті, будь-які наступні скарги з того самого предмета надалі до розгляду не приймаються.
17. Повне або часткове задоволення скарги може здійснюватися шляхом вжиття заходів, що передбачені частиною сьомою статті 37 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" .
18. Рішення Міністерства за результатами слухання надається постачальнику (виконавцю) та замовнику протягом трьох робочих днів після прийняття рішення, передбаченого пунктом 14 цього Порядку.
Рішення за скаргою є остаточним і обов'язковим для виконання, якщо замовник або виконавець не звертаються до суду або арбітражного суду, відповідно до частин дев'ятої та десятої статті 37 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" .

ПРО ПОРЯДОК ПОГОДЖЕННЯ МІНІСТЕРСТВОМ ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАМОВНИКАМИ ОКРЕМИХ ПРОЦЕДУР
ДЕРЖАВНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ
Наказ Міністерства економіки України № 268 від 07.12.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції 21 грудня 2000 р. за № 933/5154
(Витяг)

(У наказі слова "Міністерство економіки України" в усіх відмінках замінено словами "Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України" у відповідному відмінку згідно з Наказом Мінекономіки,
європ. інтеграції № 286 від 26.11.2001 )

На виконання Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1469 "Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити:
Порядок погодження Міністерством економіки України застосування замовниками процедури торгів з обмеженою участю та процедури двоступеневих торгів при закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 100 тис. євро, та застосування процедури закупівлі в одного виконавця, що додається;
Порядок розгляду документів, поданих замовником до Міністерства економіки України для здійснення процедур погодження, що додається.
2. Установити, що:
погодження процедури закупівлі в одного виконавця відповідно до умов її застосування, передбачених Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" , здійснюється замовниками в установленому цим наказом порядку, якщо очікувана вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тис. євро (для робіт - 100 тис. євро);
у випадку фінансування закупівлі товарів, робіт чи послуг за рахунок коштів бюджету Автономної Республіки Крим чи місцевих бюджетів, погодження застосування замовниками процедури торгів з обмеженою участю та процедури двоступеневих торгів при закупівлі товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 100 тис. євро, та застосування процедури закупівлі в одного виконавця здійснюється відповідно Міністерством економіки Автономної Республіки Крим та економічними підрозділами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у порядку, установленому цим наказом.
4. Зобов'язати здійснювати погодження процедури закупівлі товарів, робіт і послуг за кошти державного бюджету та видавати листи погодження управління державних закупівель (Обушко Н.М.) спільно з головним юридичним управлінням (Медвецький А.Т.) із залученням, за необхідності, інших структурних підрозділів Мінекономіки України відповідно до Порядку розгляду документів, поданих замовником до Мінекономіки України для здійснення процедур погодження, затвердженого цим наказом. (Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки № 96 від 05.05.2001)

Затверджено наказом Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції України № 268 від 07.12.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
21 грудня 2000 р. за № 933/5154

ПОРЯДОК ПОГОДЖЕННЯ
МІНІСТЕРСТВОМ ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ
ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАМОВНИКАМИ ПРОЦЕДУРИ ТОРГІВ
З ОБМЕЖЕНОЮ УЧАСТЮ ТА ПРОЦЕДУРИ ДВОСТУПЕНЕВИХ ТОРГІВ ПРИ
ЗАКУПІВЛІ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ, ОЧІКУВАНА
ВАРТІСТЬ ЯКИХ ДОРІВНЮЄ АБО ПЕРЕВИЩУЄ СУМУ, ЕКВІВАЛЕНТНУ
100 ТИС. ЄВРО, ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ В ОДНОГО ВИКОНАВЦЯ
(Витяг)

1. Погодження застосування процедури торгів з обмеженою участю та процедури двоступеневих торгів при здійсненні закупівлі товарів, робіт і послуг, очікувана вартість яких дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 100 тис. євро, та процедури закупівлі в одного виконавця здійснюється на підставі подання до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України (далі Мінекономіки) замовником таких документів, відповідальність за достовірність яких несе замовник:
1.1. У разі застосування процедури торгів з обмеженою участю, якщо очікувана вартість закупівлі дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 100 тис. євро:
листа-звернення, у довільній формі, на адресу Мінекономіки з обгрунтуванням необхідності застосування процедури торгів з обмеженою участю відповідно до умов застосування цієї процедури, зазначених у Законі України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (частина 3, стаття 18), з обов'язковим зазначенням предмета закупівлі, очікуваної вартості закупівлі, джерел фінансування закупівлі, орієнтовного терміну виконання поставок товарів (робіт, послуг);
тендерної документації, необхідної для проведення процедури закупівлі, включаючи основні умови або проект договору про закупівлю;
протоколу проведення процедури попередньої кваліфікації (1) - у разі застосування процедури торгів з обмеженою участю, якій передувала процедура попередньої кваліфікації.
_____________
(1) Форму протоколу проведення процедури попередньої кваліфікації затверджено наказом Мінекономіки від 03.11.2000 № 235 "Про затвердження форми звітів про результати здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та інструкцій щодо їх заповнення.
(Абзац четвертий підпункту 1.1 в редакції Наказу Мінекономіки № 96 від 05.05.2001 )
1.2. У випадку застосування процедури двоступеневих торгів, якщо очікувана вартість закупівлі дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 100 тис. євро: листа-звернення у довільній формі на адресу Мінекономіки з обгрунтуванням необхідності застосування процедури двоступеневих торгів відповідно до умов застосування цієї процедури, зазначених у Законі України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (частина 1, стаття 30), з обов'язковим зазначенням предмета закупівлі, очікуваної вартості закупівлі, джерел фінансування закупівлі, орієнтовного терміну виконання поставок товарів (робіт, послуг);
тендерної документації, необхідної для проведення процедури закупівлі, включаючи основні умови або проект договору про закупівлю;
первинного договору про закупівлю та звіту про проведення попередніх процедур закупівлі, у разі потреби застосування процедури двоступеневих торгів для нових будівельних робіт, які є повторенням подібних будівельних робіт, що відповідають типовому проекту;
звіту про застосування процедури відкритих торгів у разі відхилення всіх тендерних пропозицій, що були подані виконавцями на відкриті торги, через змову виконавців щодо ціни відповідного товару, робіт чи послуг або невідповідності тендерних пропозицій вимогам, викладеним у тендерній документації;
(Абзац шостий підпункту 1.2 виключено на підставі Наказу
Мінекономіки № 96 від 05.05.2001 )
1.3. У випадку застосування процедури закупівлі в одного виконавця:
листа-звернення у довільній формі на адресу Мінекономіки з обгрунтуванням необхідності застосування процедури закупівлі в одного виконавця відповідно до умов застосування цієї процедури, зазначених у Законі України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (частина 2, стаття 33), з обов'язковим зазначенням предмета закупівлі, очікуваної вартості закупівлі, джерел фінансування закупівлі, орієнтовного терміну виконання поставок товарів (робіт, послуг);
основних умов або проекту договору про закупівлю;
(Абзац четвертий підпункту 1.3 виключено на підставі Наказу
Мінекономіки № 96 від 05.05.2001 )
(Абзац п'ятий підпункту 1.3 виключено на підставі Наказу
Мінекономіки № 96 від 05.05.2001 )
первинного договору про закупівлю та звіту про проведення попередніх процедур закупівлі у зв'язку з потребою здійснення додаткових поставок чи проведення додаткових робіт первинним виконавцем;
техніко-економічного обгрунтування або відповідного експертного висновку - у разі потреби застосування процедури закупівлі в одного виконавця через відсутність конкуренції (з технічних причин), коли товари, роботи чи послуги, у тому числі медичні та побутові, можуть бути поставлені (виконані) тільки певним виконавцем і при цьому немає альтернативи; (Абзац сьомий підпункту 1.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки № 96 від 05.05.2001 )
запиту на участь у процедурі закупівлі в одного виконавця щодо закупівлі науково-технічної продукції за встановленою формою (додаток 1), - якщо предметом закупівлі є здійснення наукових досліджень та розробок;
нотаріально завірених копій документів установленого зразка (у разі їх наявності), що підтверджують наявність авторських прав, - у разі закупівлі, пов'язаної із захистом авторських прав;
(Абзац дев'ятий підпункту 1.3 із змінами, внесеними згідно з
Наказом Мінекономіки № 96 від 05.05.2001 )
обгрунтування ціни, - у разі закупівель, які здійснюються за значно нижчими від ринкових цінами, що діють протягом дуже короткого строку.
У разі потреби Мінекономіки має право вимагати надання замовником нотаріально завірених копій установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - виконавця, запрошеного для участі в процедурі закупівлі, нотаріально завірених копій відповідних ліцензій. (Підпункт 1.3 доповнено абзацом згідно з Наказом Мінекономіки № 96 від 05.05.2001)
2. У разі закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів, перелік яких зазначений у додатку 1 до цього Порядку, процедура закупівлі, що потребує погодження, вважається погодженою Мінекономіки чи іншим органом, уповноваженим здійснювати процедуру погодження відповідно до пункту 2 цього наказу, якщо розпорядник державних коштів додатково не звернеться до Мінекономіки. (Порядок доповнено пунктом 2 згідно з Наказом Мінекономіки № 96 від 05.05.2001)
3. Документи, що подаються до Мінекономіки для отримання дозволу на застосування відповідної процедури закупівлі, надсилаються до Мінекономіки поштою. Днем подання документів уважається дата реєстрації вхідних документів у Мінекономіки.
Відомості про прийняті на розгляд документи заносяться в окремий журнал приймання та видавання матеріалів щодо погодження процедур закупівель та в комп'ютерну інформаційну базу обліку, після чого документи направляються на розгляд (експертизу) до відповідних управлінь Мінекономіки.
4. Протягом 30 календарних днів з дати подання замовником документів Мінекономіки приймає відповідне рішення щодо погодження процедури закупівлі та видає лист погодження процедури закупівлі встановленого зразка (додаток 3). (Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки № 96 від 05.05.2001 )
5. Розгляд звернень замовників щодо необхідності застосування процедури закупівлі в одного виконавця через виникнення нагальної потреби в здійсненні закупівлі у зв'язку з особливими економічними чи соціальними обставинами, яких замовник не міг передбачити, та прийняття відповідного рішення здійснюються Мінекономіки чи іншим органом, уповноваженим здійснювати процедуру погодження відповідно до пункту 2 цього наказу, протягом 5 робочих днів.
6. Погодження процедури закупівлі в разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти для потреб дипломатичних представництв та консульських установ України, розташованих за кордоном, а також закупівлі навчальної літератури та послуг щодо її видання і доставки для потреб підпорядкованих Міністерству освіти і науки України навчальних закладів здійснюється Мінекономіки згідно з цим Порядком на підставі листа-звернення у довільній формі на адресу Мінекономіки з обгрунтуванням необхідності застосування тієї чи іншої процедури закупівлі відповідно до умов, зазначених у Законі України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", з обов'язковим зазначенням предмета закупівлі, очікуваної вартості закупівлі, джерел фінансування закупівлі, орієнтовного терміну виконання поставок товарів, робіт і послуг за поданням Міністерства закордонних справ України та Міністерства освіти і науки України. У листі може бути зазначений перелік усіх видів товарів (робіт, послуг), закупівля яких має здійснюватись протягом поточного року за процедурою, іншою, ніж відкриті торги.
7. Результати розгляду поданих документів відповідними управліннями Мінекономіки заносяться до картки опрацювання та погодження. На підставі картки опрацювання та погодження, яка підписується начальниками управлінь, оформляється лист погодження процедури закупівлі та здійснюється його затвердження.
8. Під час здійснення погодження відповідної процедури закупівлі замовник має право доопрацювати документи, провести додаткову експертизу документів. У цьому випадку розгляд документів призупиняється і відновлюється у разі внесення замовником доопрацьованих документів, після чого розпочинається новий термін їх розгляду.
9. Якщо під час розгляду управліннями Мінекономіки поданих замовником документів виявляються підстави для відмови в погодженні тієї чи іншої процедури закупівлі, то до управління державних закупівель подається їх письмовий виклад за підписом начальника відповідного управління Мінекономіки.
10. Підставою для відмови в погодженні відповідної процедури закупівлі можуть бути:
подання замовником не всіх документів, передбачених пунктом 1 цього Порядку;
виявлення в поданих документах неправдивої інформації;
невідповідність поданих документів вимогам Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".
11. У процесі здійснення погодження процедури закупівлі фахівці відповідних управлінь Мінекономіки повинні суворо дотримуватись вимог законодавства у сфері державних закупівель та цього Порядку, не допускаючи при цьому розголошення конфіденційної інформації.
12. Лист погодження процедури закупівлі підписується та затверджується:
керівником департаменту (у разі його відсутності - його заступником), яким безпосередньо підпорядковане управління державних закупівель. (Абзац другий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки, європ. інтеграції № 286 від 26.11.2001 )
У разі наявності зауважень до змісту основних умов чи проекту договору, ці зауваження зазначаються в супровідному листі до листа погодження. (Пункт 12 доповнено абзацом третім згідно з Наказом Мінекономіки, європ. інтеграції № 286 від 26.11.2001)
13. Лист погодження процедури закупівлі оформляється у двох примірниках, один з яких видається замовнику, а другий разом з пакетом поданих документів для здійснення процедури погодження зберігається в Мінекономіки протягом трьох років.
14. Лист погодження процедури закупівлі видається представникам замов-ника за умови пред'явлення ними посвідчень особистості та доручень замовника на оримання від Мінекономіки зазначених документів або надсилається поштою. (Пункт 14 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки № 96 від 05.05.2001 )
15. Відмова у видачі листа погодження процедури закупівлі має бути оформлена письмово, містити підстави відмови і може бути оскаржена в установленому законодавством порядку.

Затверджено наказом Міністерства економіки та з
питань європейської інтеграції України № 268 від 07.12.2000 р.

Порядок
розгляду документів, поданих замовником до Міністерства
економіки та з питань європейської інтеграції України
для здійснення процедури погодження
(У тексті Порядку слова "протягом трьох робочих днів"
вилучено згідно з Наказом Мінекономіки № 96 від 05.05.2001)

Управління Мінекономіки, зазначені нижче, у межах своєї компетенції протягом п'яти робочих днів (1) здійснюють розгляд документів, поданих замовниками для погодження відповідної процедури закупівлі з таких питань: (Абзац перший із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки № 96 від 05.05.2001)
Юридичний департамент розглядає проект договору про закупівлю або загальні умови договору; установчі документи та свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (завірені копії) виконавця, запрошеного для участі в процедурі закупівлі в одного виконавця; завірені копії відповідних ліцензій (у разі погодження застосування процедури закупівлі в одного виконавця). (Абзац із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки, європ. інтеграції № 286 від 26.11.2001)
Управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю у межах своєї компетенції розглядає пакет документів, поданий замовником для погодження відповідної процедури закупівлі, на предмет відповідності умов платежів проекту контракту вимогам чинного законодавства та наявності (відсутності) обмежень у суб'єкта господарської діяльності і його контрагента на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", та інших порушень у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Управління зовнішньоекономічної політики разом з Державним інформаційно-аналітичним центром моніторингу зовнішніх товарних ринків в межах своєї компетенції розглядають документи на предмет відповідності цінових умов здійснення закупівель існуючій кон'юнктурі на зовнішніх ринках.
Управління розвитку конкуренції та цінової політики, управління інформаційних технологій, управління промислової політики в межах своєї компетенції розглядають:
відповідність з ціновими реаліями орієнтовно розрахованої вартості товарів (робіт, послуг), що будуть закуповуватись;
порядок розрахунку ціни тендерної пропозиції.
Якщо в поданих до Мінекономіки документах виявляється інформація щодо цін, достовірність якої не може бути перевірена відповідальними фахівцями Міністерства, то замовник повинен додатково надати експертні висновки спеціалізованих експертних організацій.
Управління економічної політики розглядає техніко-економічне обгрунтування закупівель наукових досліджень, експериментів або розроблень.
Управління державних закупівель організовує та координує роботу зазначених вище управлінь Мінекономіки щодо опрацювання документів, поданих для здійснення процедури погодження, оформляє лист погодження процедури закупівлі або готує мотивовану відмову у його видачі.
До проведення експертизи документів, у разі потреби, можуть залучатися інші структурні підрозділи Мінекономіки, не зазначені в цьому переліку. При цьому загальний термін розгляду документів у зазначених підрозділах не повинен перевищувати п'яти робочих днів.
______________
У разі обгрунтованої потреби терміни розгляду управліннями Мінекономіки документації, що подається для здійснення погодження процедур закупівлі, може бути змінено в межах загального терміну розгляду, відповідно до Порядку погодження.

Додаток 1
до Порядку погодження Міністерством економіки та з
питань європейської інтеграції України застосування
замовниками процедури торгів з обмеженою участю
та процедури двоступеневих торгів при закупівлі товарів,
робіт і послуг за державні кошти, очікувана вартість
яких дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 100 тис. євро,
та застосування процедури закупівлі в одного виконавця
(Витяг)

10. Роботи/послуги, що виконуються чи надаються підпорядкованими підприємствами, установами, організаціями або структурними підрозділами (юридичними особами) розпорядника державних коштів.
12. Послуги щодо передплати періодичних видань.
(Порядок доповнено Додатком 1 згідно з Наказом Мінекономіки № 96 від 05.05.2001, із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки, європ. інтеграції № 286 від 26.11.2001)

Додаток 3
до Порядку погодження Міністерством економіки та з
питань європейської інтеграції України застосування
замовниками процедури торгів з обмеженою участю
та процедури двоступеневих торгів при закупівлі товарів,
робіт і послуг за державні кошти, очікувана вартість
яких дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 100 тис. євро,
та застосування процедури закупівлі в одного виконавця

Зразок листа погодження процедури закупівлі
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ ТА З ПИТАНЬ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ УКРАЇНИ (1)
(Мінекономіки України)
Лист погодження процедури закупівлі

Цим Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України (1)
погоджує застосування процедури закупівлі:
_______________________________________________________________________
(назва погодженої процедури закупівлі)
для проведення закупівлі _________________________________________________
(назва предмета закупівлі)
Замовник ______________________________________________________________
Виконавець (2) _________________________________________________________
Очікувана вартість закупівлі (з ПДВ)_____________ гривень, словами: ________________________________________________________________ гривень
Реєстраційний номер листа погодження та дата його видачі ____________________
Київ, _______ ___________________________200 року
М.П. Підпис відповідальної особи
(1) У разі закупівель за рахунок коштів місцевого бюджету, зазначається відповідний орган місцевої влади, уповноважений видавати листи погодження застосування окремих процедур закупівлі.
(2) У разі погодження процедури закупівлі в одного виконавця (Додаток 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки, європ. інтеграції № 286 від 26.11.2001)
* * *
ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ ТА ГОЛОВНІ ФУНКЦІЇ ТЕНДЕРНИХ КОМІТЕТІВ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЗДІЙСНЕННЯ ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ ТОВАРІВ, РОБІТ І ПОСЛУГ ЗА ДЕРЖАВНІ КОШТИ
Наказ Міністерства економіки України № 280 від 26.12.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2001 р. за № 20/5211
(Витяг)
Відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та на виконання пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 року № 1469 "Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель" Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, що додається.
2. Рекомендувати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування:
2.1. Створити постійно діючі тендерні комітети для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг у межах бюджету району міста, району області та бюджету міста (районний тендерний комітет, міський тендерний комітет), положення про які затверджуються відповідною радою. (Пункт 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки, європ. інтеграції № 286 від 26.11.2001)
2.2. У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів обласного бюджету створити єдиний тендерний комітет, до складу якого можуть входити тендерні комісії із закупівель товарів, робіт і послуг для потреб соціальної сфери, освіти, будівництва, промисловості, транспорту тощо на основі відповідних управлінь обласної (міської) державної адміністрації.
Повноваження єдиного тендерного комітету та тендерних комісій визначаються окремим рішенням голови державної обласної адміністрації та затверджуються обласною радою.
4. Визнати такими, що втратили чинність, наказ Мінекономіки від 14.04.99 № 55 "Про затвердження Зразкового положення про порядок створення та основні функції Тендерних комітетів (комісій) щодо організації та проведення торгів (тендерів) на закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів" та наказ Мінекономіки від 10.01.2000 № 3 "Про внесення змін до наказу Мінекономіки від 14.04.99 № 55 "Про затвердження Зразкового положення про порядок створення та основні функції Тендерних комітетів (комісій) щодо організації та проведення торгів (тендерів) на закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів".

Затверджено наказом Міністерства
економіки України № 280 від 26.12.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
16 січня 2001 р. за № 20/5211

Положення
про порядок створення та головні функції тендерних
комітетів щодо організації та проведення процедур
закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти

1. Загальні положення
1.1. Це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. № 1469 "Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель".
1.2. Положення визначає порядок створення, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерних комітетів, а також права, обов'язки та відповідальність їх членів.
2. Типи тендерних комітетів.
Порядок їх створення та організація діяльності
2.1. Тендерний комітет створюється в організаціях - головних розпорядниках державних коштів та за погодженням з вищого рівня організацією - в організаціях-розпорядниках нижчого рівня. (Пункт 2.1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки, європ. інтеграції № 286 від 26.11.2001)
2.2. Залежно від рівня організації - розпорядника державних коштів (далі - організація-замовник), кількості запланованих процедур закупівель може бути створено:
постійний тендерний комітет, якщо протягом року очікується здійснення більше двох закупівель за рахунок державних коштів;
тимчасовий тендерний комітет, якщо протягом року очікується проведення не більше однієї закупівлі за рахунок державних коштів і надалі проведення закупівель не заплановано.
Для отримання експертної та консультаційної підтримки щодо організації та проведення процедури закупівлі організація-замовник може залучати на договірних засадах відповідно до законодавства сторонню організацію, яка має відповідний досвід роботи в наданні зазначених послуг.
Звіт про результати проведення процедур закупівлі, що здійснювались тимчасовим тендерним комітетом із залученням сторонньої організації, затверджується керівником організації-замовника.
2.3. Тендерний комітет створюється керівництвом організації-замовника для організації та проведення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти на засадах колегіальності в прийнятті рішень, відсутності конфлікту інтересів членів тендерного комітету та їх неупередженості. (Пункт 2.3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки, європ. інтеграції № 286 від 26.11.2001)
2.4. Тендерний комітет у своїй діяльності керується чинним законодавством, цим Положенням, внутрішніми нормативними документами замовника та рішеннями, які приймаються самим тендерним комітетом.
2.5. Склад тендерного комітету, положення про тендерний комітет затверджуються наказом організації-замовника.
Членами тендерного комітету можуть бути як представники організації-замовника в кількості не менше 5 осіб, так і в разі потреби відповідних органів державної влади, інших зацікавлених організацій, зокрема особи, що працюють на громадських засадах (за їх згодою). Склад тендерного комітету повинен формуватися з урахуванням частини другої статті 12 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" .
Членами тендерного Комітету рекомендується призначати посадових осіб з економічного, юридичного, фінансового підрозділів, а також підрозділу, що займається питаннями матеріально-технічного та інформаційного забезпечення організації-замовника.
Зміни до складу тендерного комітету вносяться за поданням голови тендерного комітету та оформляються наказом керівника організації-замовника.
2.6. Для розв'язання конкретних питань, якщо виникає така потреба, зокрема в разі проведення торгів на закупівлю товарів, робіт чи послуг, що мають складний або спеціалізований характер, до роботи тендерного комітету можуть залучатися відповідно до законодавства незалежні кваліфіковані (технічні) експерти та консультанти, крім тих, що є заінтересованими особами стосовно виконавців цієї процедури закупівлі з урахуванням вимог частини другої статті 12 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти". (Пункт 2.6 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінекономіки, європ. інтеграції № 286 від 26.11.2001)
2.7. Керівництво роботою тендерного комітету здійснює його голова, на посаду якого призначають одного із заступників керівника організації-замовника або іншу посадову особу цієї організації, яка призначається керівником.
2.8. Голова тендерного комітету організовує його роботу і несе персональну відповідальність за виконання покладених на комітет функцій.
Голова тендерного комітету призначає заступника (заступників) голови, відповідального секретаря та визначає функції кожного члена тендерного комітету.
За рішенням голови тендерного комітету можуть створюватись окремі робочі групи для вирішення конкретних питань, що виникають у процесі проведення процедур закупівлі, залучатись у ролі консультантів чи експертів спеціалісти структурних підрозділів замовника.
2.9. Робоча група з представників тендерного комітету в складі не менше трьох осіб призначається для розкриття тендерних пропозицій постачальників (виконавців).
Робоча група повинна провести процедуру розкриття тендерних пропозицій постачальників (виконавців) відповідно до вимог тендерної документації та оформити протокол про результати розкриття тендерних пропозицій.
2.10. Формою роботи тендерного комітету є засідання, які проводяться у разі потреби.
2.11. Розгляду на засіданнях тендерного комітету підлягають такі питання:
планування роботи тендерного комітету, розподіл функцій членів тендерного комітету, окремих його комісій та груп;
здійснення процедур закупівлі відповідно до чинного законодавства;
прийняття відповідних рішень.
2.12. Рішення з питань, що розглядаються на засіданнях тендерного комітету, приймаються простою більшістю голосів у присутності не менше двох третин членів тендерного комітету. У разі рівного розподілу голосів голос голови комітету є ухвальним.
2.13. Рішення комітету оформляється протоколом, який підписується усіма членами тендерного комітету, що брали участь у голосуванні.
3. Головні функції тендерного комітету
3.1. Тендерний комітет відповідає за організацію процедур закупівлі на всіх етапах їх проведення. У процесі роботи він забезпечує реалізацію таких функцій:
планування здійснення процедур закупівель протягом бюджетного року відповідно до затверджених кошторисних лімітів фінансування та пріоритетності закупівель;
вибір процедури закупівлі відповідно до вимог чинного законодавства у сфері державних закупівель;
розміщення оголошення про здійснення процедур закупівлі товарів, робіт і послуг, процедури попередньої кваліфікації у бюлетені "Вісник державних закупівель" та, у разі потреби, в інших друкованих засобах масової інформації, у тому числі в міжнародних, на радіо, телебаченні, у мережі електронного зв'язку або розсилання запрошень постачальникам (виконавцям) щодо участі в них та інформування учасників процедур закупівлі про їх результати;
підготовка та розсилання необхідної для проведення процедур закупівлі чи процедури попередньої кваліфікації постачальників (виконавців) документації;
надання роз'яснень постачальникам (виконавцям) щодо змісту тендерної документації у разі отримання від останніх відповідних запитів;
проведення процедури попередньої кваліфікації постачальників (виконавців) у разі її застосування;
організація приймання, зберігання, розкриття тендерних пропозицій, забезпечення вибору найбільш вигідної тендерної пропозиції виключно на підставі критеріїв та методики оцінки тендерних пропозицій, визначених у тендерній документації;
ведення необхідної звітності щодо здійснення процедур закупівель відповідно до вимог чинного законодавства;
у разі надходження скарги від постачальника (виконавця) - забезпечення її належного розгляду відповідно до чинного законодавства або участь у розгляді скарги, якщо останню було подано до уповноваженого органу з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти *.

4. Права та обов'язки тендерного комітету.
Повноваження голови, секретаря та інших членів тендерного комітету
4.1. Тендерний комітет має право:
від імені організації-замовника в межах наданих повноважень та визначених функцій виступати організатором проведення торгів (тендерів) на закупівлю товарів (робіт, послуг);
готувати та подавати на затвердження керівника організації-замовника проекти наказів щодо складу тендерного комітету та з інших питань щодо проведення торгів (тендерів);
___________
* Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2000 р. № 1469 "Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель" уповноваженим органом з питань координації закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти є Міністерство економіки.
одержувати від структурних підрозділів замовника інформацію, необхідну для проведення процедур закупівлі;
залучати без права голосу, у разі потреби, до роботи в тендерному комітеті інших працівників організації-замовника та на договірних засадах сторонніх експертів і консультантів, у тому числі з громадських організацій (за їх згодою);
використовувати необхідне для виконання покладених завдань майно організації-замовника;
у межах затвердженого кошторису організації-замовника здійснювати необхідні для проведення процедур закупівлі витрати;
готувати пропозиції керівнику організації-замовника щодо покриття витрат, безпосередньо пов'язаних з підготовкою, друкуванням і відправленням тендерної документації, за рахунок платежів претендентів відповідно до частини третьої статті 20 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" .
4.2. Тендерний комітет зобов'язаний:
організовувати проведення процедур закупівлі у відповідності до чинного законодавства, установлених процедур закупівлі та термінів;
забезпечити рівні умови для всіх постачальників (виконавців), що беруть участь у процедурах закупівлі, об'єктивний та чесний вибір переможця;
зберігати конфіденційність інформації;
своєчасно готувати письмові роз'яснення керівнику організації-замовника стосовно отриманих на його адресу скарг від постачальників (підрядників), що беруть участь у торгах (тендерах), щодо можливих порушень процедур закупівель;
своєчасно оформляти відповідну звітність та забезпечувати її подання на затвердження керівнику організації-замовника.
4.3. Голова тендерного комітету:
планує проведення засідань тендерного комітету та веде ці засідання;
вирішує питання стосовно забезпечення діяльності тендерного комітету;
призначає заступника голови та секретаря тендерного комітету;
приймає рішення щодо створення комісій та робочих груп тендерного комітету;
уносить на розгляд керівника організації-замовника пропозиції щодо змін у складі тендерного комітету;
за потреби приймає рішення щодо проведення позапланових засідань тендерного комітету;
пропонує порядок денний засідань тендерного комітету.
4.4. Секретар тендерного комітету призначається головою тендерного комітету.
4.5. Секретар тендерного комітету веде та оформляє протоколи засідань тендерного комітету, забезпечує оперативне інформування членів тендерного комітету стосовно організаційних питань його діяльності, за дорученням голови тендерного комітету виконує іншу організаційну роботу.
4.6. Якщо секретар тендерного комітету відсутній на засіданні тендерного комітету, то голова доручає тимчасово виконувати функції секретаря іншому члену тендерного комітету.
4.7. Члени тендерного комітету на засіданнях тендерного комітету беруть участь в обговоренні та приймають рішення щодо результатів процедури попередньої кваліфікації постачальників (виконавців) у разі її застосування; оцінки та зіставлення тендерних пропозицій; визначення переможця процедур закупівлі.
4.8. Члени тендерного комітету мають право: брати участь в усіх засіданнях тендерного комітету та прийнятті його рішень, ознайомлюватися з усіма матеріалами щодо оцінки та зіставлення тендерних пропозицій постачальників (виконавців), виносити питання на розгляд тендерного комітету, а також мають право на занесення своєї окремої думки до протоколів засідань тендерного комітету.
4.9. Члени тендерного комітету зобов'язані додержуватись норм чинного законодавства у сфері державних закупівель, відповідних нормативно-правових актів організації-замовника, цього Положення, тендерної документації, об'єктивно та неупереджено розглядати тендерні пропозиції постачальників (виконавців), забезпечувати збереження конфіденційності інформації, що стосується предмета діяльності тендерного комітету.

5. Витрати на організацію та проведення процедур закупівлі
5.1. Склад, обсяги та джерела покриття витрат на організацію та проведення процедур закупівлі можуть визначатися у відповідному кошторисі витрат щодо організації та проведення процедури закупівлі, що за поданням голови тендерного комітету затверджується керівником організації-замовника, якою створено тендерний комітет.
5.2. При розробці кошторису, зазначеного в пункті 5.1, ураховуються конкретні умови діяльності тендерного комітету, його тип, обсяг функцій, що ним виконуються, вид закупівлі, складність проведення процедури закупівлі тощо. При розрахунку кошторису не враховуються витрати, що покриваються за рахунок загального кошторису, на утримання апарату організації-замовника, зокрема на оплату праці штатних працівників, утримання приміщень тощо.
5.3. Члени тендерного комітету рішенням керівника організації-замовника в установленому законодавством порядку можуть преміюватись за якісне та сумлінне виконання робіт, пов'язаних з організацією процедур закупівель, зокрема за виконання завдань у неробочий час.
5.4. Витрати на проведення процедур закупівлі можуть в установленому чинним законодавством порядку відшкодовуватися за рахунок коштів, отриманих від постачальників (виконавців) за надання тендерної документації відповідно до частини третьої статті 20 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

6. Відповідальність членів тендерного комітету
6.1. Голова тендерного комітету та інші члени тендерного комітету, а також залучені експерти та консультанти відповідно до своїх повноважень несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за порушення, допущені під час здійснення процедур закупівлі, правильність та об'єктивність прийнятих рішень, недотримання вимог достовірності та збереження конфіденційності інформації, недоліки у веденні звітності.
6.2. При виявленні порушень у роботі тендерного комітету, зокрема внаслідок розгляду отриманої у відповідності до чинного законодавства скарги від постачальників (виконавців), що беруть чи брали участь у процедурах закупівлі, голова тендерного комітету подає письмові роз'яснення керівнику організації-замовника з цього приводу.

ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСУ НА ПРАВО УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА
Затверджено наказом Фонду державного майна України № 1677 від 03.09.99 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 жовтня 1999 р.
за № 737/4030

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Порядок розроблено відповідно до частини сьомої статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" з метою впорядкування проведення конкурсу на укладення договорів оренди у випадках, передбачених чинним законодавством України.
2. Цей порядок поширюється на цілісні майнові комплекси державних підприємств і організацій, їх структурних підрозділів та нерухоме державне майно - будівлі, споруди, приміщення (далі - об'єкти).
3. Конкурс на право укладення договору оренди об'єкта полягає у визначенні орендаря, який запропонував найкращі умови подальшої експлуатації об'єкта та найбільшу орендну плату.
4. Конкурс проводиться при наявності заяв про оренду від двох або більше фізичних чи юридичних осіб (далі - учасники конкурсу), які надійшли протягом місяця після опублікування повідомлення про об'єкти (об'єкт), які пропонуються для здачі в оренду, в газеті "Відомості приватизації", та за умови відсутності заяви про оренду від господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу - у разі оренди цілісного майнового комплексу; від бюджетної установи, організації - у разі оренди нерухомого майна.
5. Опублікована інформація про об'єкт, який підлягає здачі в оренду за конкурсом, повинна містити такі відомості:
- назва об'єкта, його місцезнаходження;
- обсяг та основну номенклатуру продукції (робіт, послуг), в тому числі експертної;
- кількість та склад робочих місць;
- рівень прибутковості об'єкта за останній рік;
- кінцевий термін прийняття заяв про оренду;
- час та місце проведення конкурсу;
- основні вимоги до умов експлуатації об'єкта;
іншу інформацію.
Зазначена інформація публікується в газеті "Відомості приватизації" не пізніше ніж за 30 календарних днів до дати проведення конкурсу.

II. УМОВИ КОНКУРСУ
6. Конкурс може проводитися згідно з такими умовами:
- орендна плата;
- ефективність використання об'єкта оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства;
- дотримання вимог експлуатації об'єкта;
- виконання встановлених для підприємства мобілізаційних завдань;
- виготовлення продукції в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону;
- збереження робочих місць;
- вжиття заходів для захисту навколишнього середовища з метою дотримання екологічних норм експлуатації об'єкта;
- створення безпечних та нешкідливих норм експлуатації об'єкта;
- створення безпечних та нешкідливих умов праці;
- дотримання умов належного утримання об'єктів соціально-культурного призначення.
7. Для участі в конкурсі учасник конкурсу подає на розгляд конкурсної комісії такі матеріали:
1) у разі оренди цілісних майнових комплексів:
а) заяву про оренду (заявку на участь у конкурсі);
б) відомості про учасника конкурсу:
- належним чином оформлену довіреність, видану представнику юридичної особи;
для учасників конкурсу, які є юридичними особами:
- копії установчих документів, засвідчені в нотаріальному порядку;
- відомості про фінансове становище учасника конкурсу;
- баланс підприємства (форма № 1);
- звіт про фінансові результати та їх використання (форма № 2);
- звіт про фінансово-майновий стан підприємства (форма № 3);
в) розшифрування дебіторської та кредиторської заборгованостей із зазначенням дати їх виникнення;
г) технічно-економічне обгрунтування укладення договору оренди (обсяг ресурсів, які будуть залучені, продукція, послуги, огляд ринку збуту, загальний підхід до організації виробництва, джерела сировини та матеріалів тощо);
ґ) для учасників конкурсу, які є фізичними особами, - декларацію про доходи;
2) у разі оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень):
а) заяву про оренду (заявку на участь у конкурсі);
б) відомості про учасника конкурсу:
- належним чином оформлену довіреність, видану представнику юридичної особи;
- копії установчих документів, засвідчені в нотаріальному порядку (для юридичних осіб);
- відомості про фінансове становище (платоспроможність) учасника конкурсу;
в) техніко-економічне обгрунтування оренди (варіанти поліпшення орендованого майна).
Усі учасники конкурсу подають зобов'язання (пропозиції) щодо виконання умов конкурсу, зобов'язання (пропозиції) щодо забезпечення сплати орендної плати (застава майна тощо) та додаткові зобов'язання щодо експлуатації об'єкта.
8. Конкурс здійснюється в один етап, на якому визначається переможець згідно з умовами конкурсу та зобов'язаннями учасника конкурсу.

III. КОНКУРСНА КОМІСІЯ
9. До складу конкурсної комісії (далі - комісія) входять представники орендодавця, органу, уповноваженого управляти відповідним майном державної власності (за згодою), а в разі розгляду питань захисту навколишнього середовища, дотримання умов належного утримання об'єктів соціально-культурного призначення - органу місцевого самоврядування за місцем розташування об'єкта (за згодою).
10. Комісія утворюється в кількості від 5 до 7 осіб. Склад комісії затверджується наказом орендодавця.
11. Основними завданнями та функціями конкурсної комісії є:
- визначення умов та терміну проведення конкурсу;
- розгляд пропозицій учасників конкурсу;
- визначення переможця конкурсу;
- складання протоколів та подання їх на затвердження орендодавцю.
12. Комісія під час своєї діяльності має право звертатися за консультаціями до спеціалістів органу, уповноваженого управляти відповідним майном державної власності.
13. Комісія визначає переможця за критеріями, встановленими умовами конкурсу, відповідно до цього Порядку.
14. Комісія розпочинає роботу з моменту підписання наказу про її склад.
15. Керує діяльністю комісії й організовує її роботу голова комісії.
15.1. Голова комісії в межах своєї компетенції:
- скликає засідання комісії;
- головує на засіданнях;
- дає доручення членам комісії;
- організовує підготовку матеріалів на розгляд.
15.2. Голова комісії має вирішальний голос, якщо при прийнятті рішення про визначення переможця конкурсу голоси членів комісії розділилися навпіл.
16. Засідання комісії є закритими. У разі потреби отримання додаткової інформації щодо учасника конкурсу, щодо його додаткових зобов'язань стосовно експлуатації об'єкта комісія має право заслуховувати на своїх засіданнях пояснення учасників конкурсу.
17. Засідання комісії є правомочними за умови участі в ньому не менше 2/3 усіх членів комісії.
18. Рішення про визначення переможця приймається в разі згоди більшості з числа присутніх членів комісії на засіданні.
19. Після затвердження результатів конкурсу або якщо конкурс не відбувся, діяльність комісії припиняється на підставі наказу, виданого орендодавцем.
20. Після закінчення засідання конкурсної комісії складається протокол, в якому зазначається:
- відомості про учасників;
- пропозиції учасників;
- обгрунтування визначення переможця.
Протокол підписується всіма членами конкурсної комісії й залишається в орендодавця.
21. Протокол про результати конкурсу затверджує орендодавець.

ПОРЯДОК НАДАННЯ ФОНДОМ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ, ЙОГО РЕГІОНАЛЬНИМИ ВІДДІЛЕННЯМИ ТА ПРЕДСТАВНИЦТВАМИ
ДОЗВОЛІВ ДЕРЖАВНИМ ПІДПРИЄМСТВАМ, ОРГАНІЗАЦІЯМ НА ПЕРЕДАЧУ В ОРЕНДУ ЦІЛІСНИХ МАЙНОВИХ КОМПЛЕКСІВ ЇХ
СТРУКТУРНИХ ПІДРОЗДІЛІВ ТА НЕРУХОМОГО МАЙНА
Затверджено наказом Фонду Державного майна України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 935/95/31 від 04.05.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 липня 2000 р. за № 439/4660
(Витяг)

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.3. Цей Порядок поширюється на випадки надання дозволу державним підприємствам і організаціям (далі - підприємства) бути орендодавцем державного майна згідно з абзацом 4 статті 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

2. ПОРЯДОК ПОДАННЯ І ЗМІСТ ЗАЯВИ ПІДПРИЄМСТВА (ОРГАНІЗАЦІЇ) ПРО ПЕРЕДАЧУ В ОРЕНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА
2.1. Підприємство для отримання дозволу на передачу в оренду майна, яке перебуває на його балансі, звертається до Фонду державного майна України або до його регіонального відділення чи представництва з заявою про надання підприємству права на передачу в оренду цілісного майнового комплексу його структурного підрозділу (філії, цеху, дільниці) або нерухомого майна (будівлі, приміщення) певної площі, що перебуває на його балансі і розташоване за певною адресою.
До заяви додаються:
- проект договору оренди об'єкта, завізований сторонами договору (або укладений договір оренди - у разі його приведення у відповідність до вимог законодавства);
- дозвіл на передачу в оренду державного майна від органу, уповноваженого управляти майном підприємства;
- розрахунок орендної плати за перший місяць оренди, здійснений відповідно до вимог Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (із змінами і доповненнями), і підписаний керівником і головним бухгалтером підприємства (у чотирьох примірниках).
Крім того, додаються:
у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу:
- акт оцінки його вартості з зазначенням залишкової вартості основних засобів, затверджений органом, уповноваженим управляти цим майном;
- протокол про результати інвентаризації;
- розподільчий баланс;
- звіти про експертну оцінку вартості майна - якщо вартість основних засобів переоцінювалася на підставі експертної оцінки;
у разі оренди нерухомого майна:
- звіт про експертну оцінку вартості об'єкта оренди;
- інформація про загальну та корисну площу об'єкта оренди.
2.2. Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається відповідно до вимог Методики оцінки вартості об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 № 629 (із змінами і доповненнями).
2.3. Експертна оцінка об'єкта оренди здійснюється згідно з пунктом 18 Методики оцінки вартості об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.95 № 629 (зі змінами і доповненнями), та пунктом 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами і доповненнями).
Період між датою експертної оцінки і датою початку дії договору оренди не може перевищувати 6 місяців, якщо тільки менший термін не передбачено звітом з експертної оцінки.
2.4. Розрахунок плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі підприємства, здійснюється за формою, наведеною в додатку 1 або в додатку 2, залежно від того, чи визначається вартість приміщення (будівлі, приміщення), безпосередньо чи через вартість будівлі, в якій знаходиться приміщення, а за цілісний майновий комплекс структурного підрозділу - за формою, наведеною в додатку 3.

3. ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ В ОРГАНАХ ПРИВАТИЗАЦІЇ ПИТАННЯ ПРО ДОЗВІЛ НА ОРЕНДУ
3.1. У Фонді державного майна України, його регіональних відділеннях та представництвах розгляд заяв про дозвіл на оренду і погодження орендної плати здійснюється протягом 15 днів з моменту надходження матеріалів згідно з частиною 4 статті 9 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
При цьому Департамент управління державним майном Фонду державного майна України або відповідні підрозділи в регіональних відділеннях та представництвах протягом 8 днів у разі подання повного переліку документів (згідно з п.2.1 цього порядку):
- перевіряє комплектність документів, наданих підприємством-балансотримачем об'єкта оренди;
- перевіряє відповідність умов договору оренди вимогам законодавства;
- перевіряє розрахунки орендної плати.
Департамент оцінки майна і фінансової реструктуризації Фонду державного майна України або відповідні підрозділи в регіональних відділеннях та представництвах протягом 7 днів після надходження матеріалів:
- у разі подання заяви про оренду цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства розглядає акт оцінки, розподільчий баланс, матеріали інвентаризації об'єкта оренди та інші матеріали, зазначені в пункті 2.1 цього порядку, надає висновки про можливість застосування даних акта оцінки про залишкову вартість основних засобів структурного підрозділу;
- у разі подання заяви про оренду нерухомого майна перевіряє звіти з експертної оцінки вартості об'єктів оренди, надає висновки про можливість застосування даних звітів про експертну оцінку нерухомого майна при розрахунках орендної плати.
3.2. Дозвіл на передачу в оренду державного майна надається Фондом державного майна України, його регіональним відділенням чи представництвом:
- підприємствам, що належать до галузей (сфер), фінансування яких за рахунок оренди державного майна передбачено чинним законодавством;
- усім підприємствам, якщо в якості орендаря нерухомого майна пропонується бюджетна організація.
Фонд державного майна, його регіональні відділення та представництва надають дозволи державним підприємствам самостійно укладати договори оренди, крім зазначених, розглядаючи кожен конкретний випадок окремо з урахуванням потреби виконання органами приватизації завдання щодо надходження коштів до державного бюджету.
3.3. У разі позитивного розв'язання питання до підприємства надсилається лист, у якому повідомляється про надання підприємству дозволу на передачу в оренду конкретного нерухомого майна (за переліком) чи цілісного майнового комплексу структурного підрозділу на умовах, визначених у розглянутому проекті договору оренди. У разі відмови надається вмотивоване її обгрунтування.
До листа додаються погоджені керівництвом Фонду державного майна України або його регіонального відділення чи представництва:
розрахунок орендної плати за перший місяць оренди;
договір оренди.

Додаток 1
до пункту 2.4 Порядку надання Фондом державного
майна України ….
Погоджено
Заступник Голови Фонду державного майна України
(начальник РВ ФДМУ)
____________________
"__"___________ 200__ р.

М.П.
Розрахунок
плати за перший місяць оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі
_____________________________________________
(назва державного підприємства)

№
з/п Назва та місце-
знаходження
об'єкта оренди Довідково
площа
об'єкта
оренди
кв. м. Вартість
об'єкта
оренди за
експерт-
ною
оцінкою Застосовані величини Орендна плата за перший (базовий)* місяць оренди
Індекс інфляції Орендна ставка %
Назва місяця, рік Орендна плата без ПДВ**, грн.

* Якщо на момент розрахунку за перший місяць оренди ще невідомий індекс інфляції, то в таблиці відповідного додатка зазначається орендна плата за останній місяць, щодо якого Держкомстатом повідомлено індекс інфляції (базовий місяць для розрахунку), з наступним коригуванням цього показника на відповідний індекс інфляції, про що під таблицею робиться спеціальний запис.
** Оподаткування орендної плати здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.
Директор _____________________________
Головний бухгалтер _____________________
М.П.

Додаток 2
до пункту 2.4 Порядку надання Фондом державного
майна України, його регіональними відділеннями
та представництвами дозволів державним
підприємствам, організаціям на передачу в оренду
цілісних майнових комплексів їх структурних
підрозділів та нерухомого майна
Погоджено
Заступник Голови Фонду державного майна України (начальник РВ ФДМУ)
________________________
"__"___________ 200__ р.

М.П.
Розрахунок плати за перший місяць оренди
державного нерухомого майна, що перебуває на балансі
_____________________________________________
(назва державного підприємства)

№
з/п Назва та місцезнаходження об'єкта оренди Площа об'єкта оренди
кв. м. Вартість за експертною оцінкою на "_"__200_р. Застосовані величини Орендна плата за перший (базовий)* місяць оренди
Індекс інфляції Орендна
ставка, %
кв.м., грн 1. Усього об'єкта, грн.
Назва місяця, рік Орендна плата без ПДВ**,грн

* Якщо на момент розрахунку за перший місяць оренди ще невідомий індекс інфляції, то в таблиці відповідного додатка зазначається орендна плата за останній місяць, щодо якого Держкомстатом повідомлено індекс інфляції (базовий місяць для розрахунку), з наступним коригуванням цього показника на відповідний індекс інфляції, про що під таблицею робиться спеціальний запис.
** Оподаткування орендної плати здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.
Директор _____________________________
Головний бухгалтер _____________________
М.П.
Додаток 3
до пункту 2.4 Порядку надання Фондом державного
майна України…
Погоджено
Заступник Голови Фонду державного майна України (начальник РВ ФДМУ)
________________________
"__"___________ 200__ р.
М.П.
Розрахунок
плати за перший місяць оренди цілісного
майнового комплексу
_________________________________,
(назва цеху, дільниці, філії) що є структурним підрозділом
_____________________________________________
(назва державного підприємства)

№
з/п Назва та місце- знаходження об'єкта оренди
Залишкова вартість основних засобів, грн. Застосовані величини Орендна плата за перший (базовий)* місяць оренди
індекс інфляції орендна ставка
назва місяця, рік орендна плата без ПДВ**, грн.
* Якщо на момент розрахунку за перший місяць оренди ще невідомий індекс інфляції, то в таблиці відповідного додатка зазначається орендна плата за останній місяць, щодо якого Держкомстатом повідомлено індекс інфляції (базовий місяць для розрахунку), з наступним коригуванням цього показника на відповідний індекс інфляції, про що під таблицею робиться спеціальний запис.
** Оподаткування орендної плати здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.
Директор ______________________________
Головний бухгалтер _____________________
М.П.
* * *

РОЗ'ЯСНЕННЯ І РЕКОМЕНДАЦІЇ
ДО МЕТОДИКИ РОЗРАХУНКУ І ПОРЯДКУ ВИКОРИСТАННЯ ПЛАТИ ЗА ОРЕНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА
(в редакції постанови Кабінету Міністрів України від № 75 від 19.01.2000 р.)
Затверджено наказом Фонду державного майна України № 1765
від 22 серпня 2000р.
(Витяг)

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.01.2000 № 75 внесені зміни і доповнення до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна. Відповідно до повноважень, наданих Фонду державного майна України постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786, Фонд роз'яснює деякі питання застосування положень вказаних методики і порядку.
3. До п. 3: витрати на утримання орендованого майна компенсуються орендарем балансоутримувачу, а плата за послуги, які надає балансоутримувач орендареві, сплачується балансоутримувачу за окремою угодою, яку укладають орендар з балансоутримувачем орендованого майна.
4. До п.4: у разі коли дія договору оренди майна починається не з першого календарного дня (робочого дня) місяця та/або дія договору закінчується не в останній календарний день (робочий день) місяця, виникає потреба у визначенні добової орендної плати. Вона розраховується шляхом ділення відповідної місячної орендної плати, визначеної за цією Методикою, на кількість діб роботи об'єкта оренди (доступу до об'єкта оренди) протягом цього місяця відповідно до встановленого режиму користування орендованим майном.
Погодинна орендна плата визначається під час укладання договорів оренди у разі, коли термін оренди є некратним добі і розраховується шляхом ділення відповідної добової орендної плати на кількість годин роботи об'єкта оренди (доступу до об'єкта оренди) протягом доби відповідно до встановленого режиму користування орендованим майном.
5. До п.5: у разі перерахунку орендної плати за цілісний майновий комплекс підприємства, організації, їх структурного підрозділу по укладених договорах оренди до 19.01.2000 плата визначається таким чином: здійснюється повна інвентаризація майна орендного підприємства, визначається залишкова вартість орендованих основних засобів на дату оцінки, розраховується за формулою орендна плата на місяць, що передував даті оцінки. Орендна плата за наступні місяці визначається шляхом коригування на індекси інфляції.
6. До п.7: якщо оцінка іншого, крім нерухомого, окремого індивідуально визначеного майна здійснюється за залишковою вартістю, то при цьому необхідно дотримуватися вимог пунктів 16-21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби". У разі передачі в оренду окремого індивідуально визначеного майна, що не має залишкової вартості, його оцінка з метою розрахунку орендної плати визначається експертним шляхом.
7. До абзацу другого п.8: йдеться про термін, який не перевищує 6 місяців, що встановлено спільним наказом Фонду державного майна, Мінфіну і Мінекономіки від 04.05.2000 № 935/95/31 (п. 2.3).
8. До п. 11: до складу витрат на утримання орендованого майна можуть входити амортизаційні відрахування лише на основні засоби, які використовуються для утримання об'єкта оренди, але аж ніяк не амортизаційні відрахування на сам об'єкт оренди. Амортизаційні відрахування на орендоване майно нараховує його балансоутримувач. Немає ніяких законних підстав вимагати від орендаря сплачувати балансоутримувачу суму амортизаційних відрахувань.
9. До п.12: величина Іп. р. визначається як індекс інфляції за період, який починається:
у разі оренди нерухомого майна - з дати експертної оцінки;
у разі оренди іншого окремого індивідуально визначеного майна (якщо здійснювалася його експертна оцінка) - з дати експертної оцінки;
у разі іншого окремого індивідуально визначеного майна (якщо оцінка здійснювалася по залишковій вартості на останню звітну дату) - із зазначеної дати;
у разі нової оренди цілісного майнового комплексу, коли залишкова вартість основних засобів визначалася на момент переходу на оренду або на останню звітну дату, - з цього моменту або зазначеної дати,
у разі продовження оренди цілісного майнового комплексу, коли залишкова вартість основних засобів визначалася по результатах проведеної інвентаризації, - з дати інвентаризації і завершується датою укладання договору оренди або перерахунку орендної плати.
10. До додатка 2: відповідно до положень Указу Президента України "Про державну підтримку малого підприємництва" від 12.05.98 № 456 до суб'єктів малого підприємництва належать зареєстровані у встановленому порядку фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, а також юридичні особи - суб'єкти підприємництва будь-якої організаційно-правової форми власності, в яких середньооблікова чисельність працюючих за звітний період не перевищує 50 осіб, а обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній календарний рік не перевищує 1 млн. грн.
При цьому середня облікова чисельність працівників суб'єкта малого підприємництва визначається з урахуванням усіх його працівників, у тому числі, які працюють за договорами та за сумісництвом, а також працівників представництв, філій, відділень та інших відособлених підрозділів.
Орендар, що претендує на зменшену ставку орендної плати як суб'єкт малого підприємництва, мусить надати орендодавцеві підтвердні документи згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.98 "Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності", копію звіту про фінансові результати за останній повний календарний рік. Якщо орендар існує як суб'єкт підприємництва менше року, то може бути наданий його останній квартальний звіт. При цьому вказана у квартальному звіті виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для порівняння з 1 млн. грн. множиться на 4.
У разі отримання права на застосування коефіцієнта 0,8 до орендної ставки орендар щокварталу, протягом 15 днів після подання квартального звіту до органів статистики, підтверджує перед орендодавцем свою належність до суб'єктів малого підприємництва. Якщо орендар втратив ознаки суб'єкта малого бізнесу, дія пільги по орендній ставці припиняється.
Фонд державного майна України рекомендує орендодавцям державного майна:
1. Зазначати у договорах оренди (додаткових угодах до договорів оренди), що орендар самостійно розділяє кожен черговий платіж за оренду державного майна відповідно до вимог п. 17 чинних методики і порядку і направляє відповідні частини орендної плати безпосередньо до Державного бюджету України (на рахунки, визначені фінансовими органами) та державному підприємству або господарському товариству.
2. До отримання офіційних роз'яснень від Державної податкової адміністрації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість (ПДВ) частини орендної плати, які сплачує орендар до Державного бюджету України, та державному підприємству або господарському товариству і зазначати у договорах оренди розмір орендної плати без ПДВ, одночасно покладаючи на орендаря обов'язок сплачувати всі податки і збори, передбачені законодавством України.
3. Під час визначення річної орендної плати за інше, крім нерухомого, окреме індивідуально визначене майно застосувати експертну оцінку орендованого майна у разі оренди майна дорогого, унікального тощо. В інших випадках розрахунки ведуться від залишкової вартості майна. Так, наприклад, звичайні офісні меблі оцінюються за залишковою вартістю, а антикварні меблі - за експертною оцінкою. Доцільність експертної оцінки визначає орендодавець, керуючись майновими інтересами держави.
4. У разі використання орендарем нерухомого майна об'єкта оренди за кількома цільовими призначеннями для визначення орендної плати можуть застосовуватися такі підходи:
зонування об'єкта оренди (визначення площі для здійснення кожного з видів діяльності орендаря) з подальшим застосуванням для кожної зони відповідних орендних ставок і фіксуванням площ зон у договорі оренди;
при використанні однієї і тієї самої площі для різних цілей може враховуватися внесок кожного виду діяльності у річну виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) орендаря;
при періодичному (сезонному) використанні однієї і тієї самої площі для різних видів діяльності може враховуватися структура напрямів використання майна у часі.

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДОГОВОРІВ ОРЕНДИ
Наказ Фонду державного майна України № 1774 від 23.08.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
21 грудня 2000 р. за № 930/5151
(Витяг)

З метою врахування змін у законодавстві України про оренду державного майна, що сталися протягом 1996-2000 рр., та особливостей оренди різних видів майна Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Типовий договір оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства (структурного підрозділу підприємства), Типовий договір оренди індивідуально визначеного майна (нерухомого або іншого), що належить до державної власності , та Примірний договір про відшкодування витрат балансотримача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (додаються).
2. Департаменту управління державним майном і регіональним відділенням Фонду державного майна України та Фонду майна Автономної Республіки Крим при підготовці договорів оренди брати за основу типові документи, зазначені у пункті 1.
3. Скасувати наказ Фонду державного майна України від 19 квітня 1996 р. № 457, зареєстрований в Мінюсті 30.05.96 за № 259/1284.

Затверджено наказом Фонду державного
майна України 23.08.2000 № 1774
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
21 грудня 2000 р. за № 930/5151

ТИПОВИЙ ДОГОВІР ОРЕНДИ ЦІЛІСНОГО МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА
(СТРУКТУРНОГО ПІДРОЗДІЛУ ПІДПРИЄМСТВА)
Місто __________________________, ________________________________ року
(число, місяць, рік)
______________________________________________________________________________________________
(повна назва Орендодавця)
______________________________________________________________ (надалі - Орендодавець) в особі
_________________________________________________________________________________________,
(посада, прізвище, ім'я та по батькові)
що діє на підставі _____________________________________________________________, з одного боку,
(назва документа, № наказу)
та ________________________________________________________________________________________
(повна назва особи Орендаря)
(надалі - Орендар) в особі ___________________________________________________________________,
(посада, прізвище, ім'я та по батькові)

що діє на підставі __________________________________________________________________________,
(статут, довіреність тощо)
з іншого боку, уклали цей Договір про наведене нижче:
1. Предмет Договору
1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс__________________________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________________________________
(державного підприємства "____"; структурного підрозділу
державного підприємства "____")
(надалі - Підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до наведених акта оцінки, протоколу про результати інвентаризації та
__________________________________________________________________________________________________
(передавального, розподільчого)
балансу Підприємства, складеного за станом на 01 _ 200_ р., вартість якого становить ______ грн., у тому числі: основні фонди за залишковою вартістю __________________ грн.
1.2. Грошові кошти та цінні папери, з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості, передаються Орендареві в користування на умовах кредитного договору, що укладається одночасно з підписанням цього Договору.
1.3. Оборотні матеріальні засоби в сумі - ______ грн. Орендар викуповує на підставі договору купівлі-продажу, що укладається одночасно з підписанням цього Договору.
1.4. Цей Договір є підставою для виникнення у разі приватизації підприємства пріоритетних прав Орендаря на довгострокову оренду земельної(их) ділянки(нок), на якій (яких) розміщене Підприємство, з наступним викупом цієї ділянки відповідно до законодавства.
1.5. Після укладення цього Договору Орендар приєднує до свого майна Підприємство в установленому порядку.
1.6. Орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків реорганізованого Підприємства.
(У разі оренди структурного підрозділу Орендар виступає правонаступником прав та обов'язків державного підприємства "_______" у частині активів і пасивів останнього, переданих відповідно до розподільчого балансу Підприємства).
Майно Підприємства враховується окремо від іншого майна Орендаря на окремому балансі з зазначенням того, що це майно є орендованим.

2. Умови передачі та повернення орендованого майна Підприємства
2.1. Орендар вступає у строкове платне користування Підприємством у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Підприємства.
2.2. Передача Підприємства в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно.
Власником Підприємства залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
2.3. Передача Підприємства в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеному за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
2.4. Вартість майна Підприємства, яке Орендар повертає Орендодавцю (або юридичній особі, яку вкаже Орендодавець), визначається на підставі передавального балансу Підприємства та акта оцінки, складеного за даними інвентаризації на момент припинення дії цього Договору, звіреного з актом приймання-передачі Підприємства в оренду.
Орендар повертає Підприємство Орендодавцю (варіант: юридичній особі, вказаній Орендодавцем) у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим Договором.
Підприємство вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
2.5. Передача Підприємства в оренду здійснюється з дотриманням прав кредиторів та заставоутримувачів Підприємства.
3. Орендна плата
3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший місяць оренди - _________________ грн.
(місяць, рік)
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
У разі, якщо неможливо зробити розрахунок орендної плати за перший місяць оренди (у зв'язку з відсутністю даних про індекс інфляції), цей пункт викладається в такій редакції:
"3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - _____________________ грн.
(місяць, рік)
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.
Орендна плата за перший місяць оренди - _____ визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за __________ (місяці, роки)
3.2. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
3.3. Орендна плата перераховується: до державного бюджету (якщо Орендодавцем виступає не Балансоутримувач),
або

до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 30 % до 70 % (якщо Орендодавцем виступає Балансоутримувач), щомісяця не пізніше числа місяця, наступного за звітним.
3.4. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
3.5. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Орендодавцю у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі ________________ облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
3.6. Наднормативна сума орендної плати, що надійшла до бюджету та/або Орендодавцю, підлягає в установленому порядку поверненню Орендарю або заліку в рахунок наступних платежів.
3.7. Зобов'язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечуються у вигляді:
__________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(авансової оплати в розмірі не менше ніж
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
орендна плата за ____ місяці; застави майна або майнових
прав; банківської гарантії).
4. Використання амортизаційних відрахувань
4.1. Амортизаційні відрахування на орендоване майно Підприємства залишаються в розпорядженні Орендаря і використовуються для відновлення основних фондів.
4.2. Поліпшення орендованого майна Підприємства, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави.
5. Обов'язки Орендаря
Орендар зобов'язується:
5.1. Використовувати орендоване майно Підприємства відповідно до його призначення та умов цього Договору.
5.2. Своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.
У разі оренди структурного підрозділу по договору, де орендодавцем є підприємство, цей пункт викладається в такій редакції:
5.2. "Своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету (30 %) та Орендодавцю (70 %)."
5.3. Забезпечити збереження орендованого майна Підприємства, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
5.4. Своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна Підприємства.
5.5. Протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване майно Підприємства на суму не меншу за його балансову вартість на користь Орендодавця, в порядку, визначеному чинним законодавством.
5.6. Щомісяця, до 12 числа, надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою банку, що обслуговує Орендаря).
5.7. У разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві або підприємству, вказаному Орендодавцем, орендоване майно Підприємства, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або його частини) орендованого майна Підприємства з вини Орендаря.

6. Права Орендаря
Орендар має право:
6.1. Самостійно визначати і здійснювати напрями господарської діяльності Підприємства в межах, визначених установчим документом (статутом та/або установчим договором/положенням) Орендаря та/або юридичної особи чи відокремленого структурного підрозділу, створених на базі переданого в оренду Підприємства.
6.2. За згодою Орендодавця продавати, обмінювати, позичати, іншим чином розпоряджатися матеріальними цінностями, які входять до складу орендованого майна Підприємства, здавати їх у суборенду і передавати свої права та обов'язки за цим Договором щодо цих цінностей іншій особі за умови, що це не спричинить зміни вартості Підприємства і не порушує інших положень цього Договору.
Матеріальні цінності і кошти, отримані від цих операцій, є власністю Орендодавця і направляються на відтворення основних фондів Підприємства.
6.3. З дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна Підприємства, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.
6.4. У встановленому порядку з дозволу Орендодавця списувати орендоване майно Підприємства.
6.5. Самостійно розподіляти доходи, створювати спеціальні фонди (розвитку виробництва, соціально-культурних заходів тощо).
6.6. Орендар має право розпоряджатися або іншим чином передавати третім особам належні йому право оренди та інші права (повністю чи в певній частині), які випливають з цього Договору, тільки за попередньою згодою Орендодавця, якщо інше не передбачено цим Договором або чинним законодавством України.
7. Обов'язки Орендодавця
Орендодавець зобов'язується:
7.1. Передати Орендарю в оренду цілісний майновий комплекс згідно з цим Договором за актом приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим Договором.
7.2. Передати Орендарю на умовах довгострокового кредиту грошові кошти у сумі _______________________ грн.
7.3. Продати Орендарю інші матеріальні цінності на суму _________ грн.
7.4. Не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим майном Підприємства на умовах цього Договору.
7.5. У випадку реорганізації Орендаря до припинення чинності цього Договору, переукласти цей Договір на таких самих умовах з одним із правонаступників, якщо останній згоден стати Орендарем.
Договір може визначати порядок відшкодування Орендодавцем Орендареві вартості поліпшень орендованого майна.
8. Права Орендодавця
Орендодавець має право:
8.1. Контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання державного майна, переданого в оренду за Договором.
8.2. Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого майна Підприємства внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього Договору.
9. Відповідальність і вирішення спорів за Договором
9.1. Орендодавець не відповідає за зобов'язаннями Орендаря. Орендар не відповідає за зобов'язаннями Орендодавця, якщо інше не передбачено цим Договором.
9.2. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
9.3. Спори і суперечки, які виникають з цього Договору або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.
10. Строк чинності, умови зміни та припинення Договору
10.1. Цей Договір укладено строком на _____, що діє з "___" ___________ 200_ р. до "___" ______________ 200_ р. включно.
10.2. Умови цього Договору зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.
10.3. Зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні.
10.4. За ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
10.5. У разі припинення або розірвання Договору поліпшення орендованого майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю Орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю Орендодавця. Питання компенсації Орендодавцем збільшення вартості орендованого майна в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень вирішується відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства.
10.6. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.
10.7. Чинність цього Договору припиняється внаслідок:
закінчення строку, на який його було укладено;
приватизації Підприємства за участю Орендаря;
загибелі Підприємства;
достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням арбітражного суду;
банкрутства Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
10.8. Взаємовідносини Сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України.
10.9. Цей Договір укладено в 4-х (чотирьох) примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, по два для Орендодавця і Орендаря.
11. Платіжні та поштові реквізити сторін:
Орендодавець _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Орендар __________________________________________________________
12. Додатки
Додатки до цього Договору є його невід'ємною і складовою частиною. До Договору додаються:
12.1. Розрахунок орендної плати;
12.2. Акт оцінки вартості майна, що передається в оренду;
12.3. Акт приймання-передачі орендованого майна;
12.4. Договір купівлі-продажу оборотних матеріальних засобів від "___" __________ 200_ р.;
12.5. Кредитний договір грошових коштів та цінних паперів від "___" __________ 200_ р.
Орендодавець Орендар
_______________ _______________
_______________ _______________
М. П. М. П.

Затверджено наказом Фонду державного
майна України № 1774 від 23.08.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
21 грудня 2000 р. за N 931/5152

ТИПОВИЙ ДОГОВІР ОРЕНДИ
ІНДИВІДУАЛЬНО ВИЗНАЧЕНОГО (НЕРУХОМОГО АБО ІНШОГО)
МАЙНА, ЩО НАЛЕЖИТЬ ДО ДЕРЖАВНОЇ ВЛАСНОСТІ
Місто __________________________, ___________________________________________________ року
(число, місяць, рік)
_____________________________________________________________________________________________
(повна назва Орендодавця)
____________________________________________ (надалі - Орендодавець) в особі
_____________________________________________________________________________________________,
(посада, прізвище, ім'я та по батькові)
що діє на підставі ________________________________________________________________, з одного боку,
(назва документа, № наказу)
та ___________________________________________________________________________________________
(повна назва особи Орендаря)
(надалі - Орендар) в особі ______________________________________________________________________,
(посада, прізвище, ім'я та по батькові)
що діє на підставі
__________________________________________________________________________________________________,
(статут, довіреність тощо)
з іншого боку, уклали цей Договір про наведене нижче:

1. Предмет Договору
1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно _____________________________________________________________________________________________
(повна назва)
(надалі - Майно), площею _____________________________________________________ кв. м, розміщене за
адресою: __________________________________________________________________________________, на
_______________ поверсі(ах) __________________________________________________________________
____________________________________________ (будинку, приміщення, будівлі)
_______________________________________________________, що знаходиться на балансі ________________________, вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за ___________________________________________
______________________________________ (експертною оцінкою, залишковою вартістю) ____________________грн.
Майно передається в оренду з метою _____________________________________________________________________.
2. Умови передачі та повернення орендованого майна
2.1. Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Майна.
2.2. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це Майно.
Власником майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.
2.3. Передача майна в оренду здійснюється за вартістю, визначеною в акті оцінки, складеному за Методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
2.4. У разі припинення цього Договору Майно повертається Орендарем _________________________________.
(Орендодавцю або Балансоутримувачу)
Орендар повертає Майно Орендодавцю (Балансоутримувачу) аналогічно порядку, встановленому при передачі майна Орендарю цим Договором.
Майно вважається поверненим Орендодавцю (Балансоутримувачу) з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі.
2.5. Обов'язок по складанню акта приймання-передачі покладається на сторону, яка передає Майно іншій стороні Договору.
3. Орендна плата
3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за перший місяць оренди _____________________________________ грн.
(місяць, рік)
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
У разі, якщо неможливо зробити розрахунок орендної плати за перший місяць оренди (при відсутності інформації про індекс інфляції), цей пункт викладається в такій редакції:
"3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - ___________________________________________________________ грн.
(місяць, рік)
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Орендна плата за перший місяць оренди - ________ визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за ____________________________________________________".
(місяці, роки)
3.2. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
3.3. Орендна плата перераховується до державного бюджету та ___________
__________________________________ у співвідношенні 70% до 30% (або:
(Орендодавцеві, балансоутримувачу)
30% до 70%) щокварталу не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
У разі оренди іншого, крім нерухомого, майна, вся орендна плата перераховується орендодавцю.
3.4. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
3.5. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Орендодавцю у визначеному пунктом 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі __________________ облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
3.6. Наднормативна сума орендної плати, що надійшла до бюджету та/або Орендодавцю, підлягає в установленому порядку поверненню Орендарю або заліку в рахунок наступних платежів.
3.7. Зобов'язання Орендаря по сплаті орендної плати забезпечуються у вигляді _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
(авансової оплати в розмірі не менше ніж орендна плата за ____
місяці; застави майна або майнових прав; банківської гарантії;
право утримання продукції або іншого майна Орендаря)
4. Використання амортизаційних відрахувань
4.1. Амортизаційні відрахування на орендоване Майно нараховуються його Балансоутримувачем і використовуються на повне відновлення орендованих основних фондів.
4.2. Поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок амортизаційних відрахувань, є власністю держави.
5. Обов'язки Орендаря
Орендар зобов'язується:
5.1. Використовувати орендоване Майно відповідно до його призначення та умов цього Договору.
5.2. Своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
5.3. Забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки.
5.4. Своєчасно здійснювати капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна.
5.5. Протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване Майно не менше ніж на його балансову вартість на користь Орендодавця, в порядку, визначеному законодавством.
5.6. Щоквартально, до 12 числа місяця, наступного за останнім місяцем звітного кварталу, надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).
5.7. У разі припинення або розірвання Договору повернути Орендодавцеві або підприємству, вказаному Орендодавцем, орендоване Майно у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) орендованого Майна з вини Орендаря.
5.8. Укласти з Балансоутримувачем орендованого Майна договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю.
6. Права Орендаря
Орендар має право:
6.1. Використовувати орендоване Майно Підприємства відповідно до його призначення та умов цього Договору.
6.2. За згодою Орендодавця продавати, обмінювати, позичати, іншим чином розпоряджатися матеріальними цінностями, які входять до складу орендованого майна, здавати їх у суборенду і передавати свої права та обов'язки за цим Договором щодо цих цінностей іншій особі за умови, що це не тягне зміни вартості Підприємства і не порушує інших положень цього Договору.
Матеріальні цінності і кошти, отримані від цих операцій, є власністю Орендодавця і направляються на відтворення основних фондів.
6.3. З дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованого Майна, проводити його реконструкцію, технічне переозброєння, що зумовлює підвищення його вартості.
6.4. Ініціювати списання орендованого Майна балансоутримувачем.
6.5. Самостійно розподіляти доходи, отримані в результаті використання орендованого майна, створювати спеціальні фонди (розвитку виробництва, соціально-культурних заходів тощо).
6.6. Орендар має право передавати третім особам належні йому право оренди та інші права (повністю чи в певній частині), які випливають з цього Договору, тільки за попередньою згодою Орендодавця, якщо інше не передбачено цим Договором або чинним законодавством України.
7. Обов'язки Орендодавця
Орендодавець зобов'язується:
7.1. Передати Орендарю в оренду Майно згідно з цим Договором по акту приймання-передачі майна, який підписується одночасно з цим Договором.
7.2. Не вчиняти дій, які б перешкоджали Орендарю користуватися орендованим Майном на умовах цього Договору.
7.3. У випадку реорганізації Орендаря до припинення чинності цього Договору, переукласти цей Договір на таких самих умовах одним із правонаступників, якщо останній згоден стати Орендарем.
Договір може містити зобов'язання Орендодавця щодо відшкодування поліпшень майна:
7.4. Відшкодувати Орендарю вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, за наявності дозволу Орендодавця на такі поліпшення в межах суми збільшеної вартості орендованого Майна в результаті таких поліпшень.
7.5. У судовому порядку Орендодавець може бути звільнений від обов'язку відшкодувати Орендарю вартість невідокремлюваних поліпшень орендованого Майна, якщо доведе, що витрати Орендаря на ці поліпшення підвищують вартість орендованого Майна.
8. Права Орендодавця
Орендодавець має право:
8.1. Контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання Майна, переданого в оренду за цим Договором.
8.2. Виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього Договору або його розірвання в разі погіршення стану орендованого Майна внаслідок невиконання або неналежного невиконання умов цього Договору.
9. Відповідальність і вирішення спорів за Договором
9.1. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
9.2. Спори, які виникають за цим Договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.
10. Строк чинності, умови зміни та припинення Договору
10.1. Цей Договір укладено строком на _______, що діє з "___" ______ 200_ р. до "___" _______ 200_ р. включно.
10.2. Умови цього Договору зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладення, законодавством встановлено правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язань Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань.
10.3. Зміни і доповнення або розірвання цього Договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною.
10.4. За ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
10.5. У разі припинення або розірвання Договору поліпшення орендованого Майна, здійснені Орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого Майна не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю Орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю Орендодавця. Питання компенсації Орендодавцем збільшення вартості орендованого Майна в результаті зазначених невідокремлюваних поліпшень вирішується відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства.
10.6. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
10.7. Реорганізація Орендодавця чи Орендаря, або перехід права власності на орендоване Майно третім особам, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього Договору і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого Майна (його правонаступників), за винятком випадку приватизації орендованого Майна Орендарем.
10.8. Чинність цього Договору припиняється внаслідок:
закінчення строку, на який його було укладено;
приватизації орендованого майна Орендарем;
загибелі орендованого Майна;
достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням арбітражного суду;
банкрутства Орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.
10.9. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України.
10.10. Цей Договір укладено в 4-х (чотирьох) примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, по два для Орендодавця, Орендаря.
11. Платіжні та поштові реквізити сторін
Орендодавець
__________________________________________________________________Орендар
__________________________________________________________________
12. Додатки
Додатки до цього Договору є його невід'ємною і складовою частиною. До цього Договору додаються:
розрахунок орендної плати;
акт оцінки вартості Майна, що передається в оренду;
акт приймання-передачі орендованого Майна.
Орендодавець Орендар
М. П. М. П.

Затверджено наказом Фонду державного
майна України № 1774 від 23.08.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
21 грудня 2000 р. за № 931/5152

Примірний договір
про відшкодування витрат балансоутримувача на
утримання орендованого нерухомого майна та
надання комунальних послуг орендарю
Місто _________________________, ________________________________ року
(число, місяць, рік)
_____________________________________________________________________________________________________
(повна назва Балансоутримувача орендованого майна)
(надалі - Балансоутримувач), в особі _____________________________________________________________,
(посада, прізвище, ім'я та по батькові)
що діє на підставі __ _____________________________________________________________________, з одного боку,
(назва документа, № наказу)
та ___________________________________________________________________________________________________
(повна назва особи Орендаря)
(надалі - Орендар), в особі _______________________________________________________________,
(посада, прізвище, ім'я та по батькові)
що діє на підставі _____________________________________________________________________________________,
(статут, довіреність тощо)
з іншого боку, уклали цей Договір про нижче зазначене:
1. Предмет Договору
1.1. Балансоутримувач ____________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________________________
(повна назва)
забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: ___________, ____________________ (надалі - Будівля), загальною площею _______ кв. м, а також утримання прибудинкової території, а Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих Балансоутримувачем за цим Договором.
Крім пропорційно займаної площі, Договір може передбачати й інші критерії розподілу і оплати спожитих послуг, один з яких обирається за взаємною згодою сторін, а саме: пропорційно кількості користувачів; за кількістю джерел електрообладнання. У разі відсутності лічильників з обліку спожитих послуг окремим споживачем або з інших поважних причин застосовується критерій - пропорційно до займаної площі.
Орендар користується приміщенням, яке складається з ________________________________________________
__________________________________(перелік і вид елементів приміщення)
загальною площею __________ кв. м, розміщене на _____ поверсі(ах) Будівлі, вартістю (залишковою, експертною) ________________ грн. (надалі - орендоване Приміщення) відповідно до плану розміщення приміщення, що додається до договору.
Орендоване Приміщення використовується для цілей
______________________________________________________________________________________________________
(виробництво, офіс, торгівля тощо)
2. Обов'язки Сторін
2.1. Балансоутримувач Будівлі зобов'язується забезпечити:
2.1.1. Виконання всього комплексу робіт, пов'язаних з обслуговуванням та утриманням Будівлі і прибудинкової території, та створення необхідних житлових умов і здійснення господарської діяльності, у тому числі Орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями.
Перелік таких робіт та послуг, порядок та умови їх оплати встановлюються цим Договором.
Розмір плати за обслуговування і ремонт Будівлі, прибудинкової території, утримання допоміжних приміщень Будівлі залежить від складу робіт і послуг, які надаються Балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельни-ми організаціями та іншими суб'єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів (кошторисом витрат) за обслуговування та ремонт Будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача.
2.1.2. Надання Орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами.
2.1.3. Інформування Орендаря про зміни витрат на утримання Будівлі і тарифу на послуги.
2.2. Орендар зобов'язується:
2.2.1. Дотримуватись вимог установлених правил користування Будівлею та Приміщенням за цим Договором.
2.2.2. Своєчасно інформувати Балансоутримувача або організацію, яка обслуговує Будівлю, про виявлені неполадки елементів Будівлі, Приміщення.
2.2.3. Не пізніше __________ числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок Балансоутримувача Будівлі, або організації, що обслуговує Будівлю, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування Будівлі відповідно до загальної площі Приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості Приміщення, а також за комунальні послуги.
При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку _______________ облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.
2.2.4. Не перешкоджати в денний час, а при аваріях і в нічний час, входженню в Приміщення представникам Балансоутримувача або працівникам організацій, що обслуговують Будівлю, для проведення огляду конструкцій та технічного обладнання Приміщення і усунення неполадок.
2.2.5. Відшкодувати в установленому порядку усі збитки від пошкодження елементів Будівлі, які сталися з вини Орендаря або осіб, які з ним працюють.
3. Права Сторін
3.1. Балансоутримувач Будівлі має право:
3.1.1. Стягнути в установленому порядку суми усіх збитків від пошкодження елементів Будівлі, які сталися з вини Орендаря або осіб, які з ним працюють.
3.1.2. Стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в пункті 2.2.3 Договору.
3.2. Орендар має право:
3.2.1. Вимагати при потребі від Балансоутримувача позапланового огляду з метою виявлення стану конструкцій і технічного обладнання Приміщення та Будівлі в цілому.
3.2.2. У разі незабезпечення виконання вимог пункту 2.1.1 і неприйняття необхідних заходів щодо підприємств, що обслуговують Будівлю, припинити внесення платежів за обслуговування та ремонт Будівлі до усунення виявлених недоліків.
3.2.3. У випадку перерв у наданні комунальних послуг понад нормативні строки зменшувати плату за комунальні послуги згідно з порядком, встановленим чинним законодавством.
3.2.3. У разі перебоїв у наданні комунальних послуг (подача води, тепла, електроенергії) строком більш як на одну добу, що підтверджуються відповідними документами (актом, записом в журналі заяв і т. п.), зменшити місячну плату за таким видом послуг на ____ %.
3.2.4. Вимагати від Балансоутримувача відшкодування збитків, понесених внаслідок неналежного виконання договірних обов'язків за цим Договором, в судовому порядку.
3.2.5. Інші умови: ________________________________________________
__________________________________________________________________
__________________________________________________________________
4. Відповідальність і вирішення спорів
4.1. За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
4.2. Спори, які виникають за цим Договором або в зв'язку з ним, не вирішені шляхом переговорів вирішуються у судовому порядку.
5. Строк чинності, умови зміни та припинення Договору
5.1. Цей Договір укладено строком на _______, що діє з "___" __________ 200_ р. по "___" _________ 200_ р. включно.
5.2. Зміни або доповнення до цього Договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншою стороною.
5.3. За ініціативою однієї із сторін цей Договір може бути розірвано рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
5.4. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
5.5. Реорганізація Балансоутримувача чи Орендаря, або перехід права власності на Приміщення чи Будівлю до інших осіб, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього Договору і зберігає свою чинність для нового власника Приміщення та Будівлі (їх правонаступників), якщо інше не передбачається цим Договором або чинним законодавством.
5.6. Чинність цього Договору припиняється внаслідок:
закінчення строку, на який його було укладено;
загибелі орендованого майна;
достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням арбітражного суду;
в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
5.7. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України.
5.8. Цей Договір укладено в 4-х (чотирьох) примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу, по два для кожної із сторін.
6. Платіжні та поштові реквізити Сторін
Балансоутримувач __________________________________________________
Орендар __________________________________________________________
7. Додатки до цього Договору є його невід'ємною
і складовою частиною.
До цього Договору додаються:
7.1. План розміщення Приміщення
7.2. Перелік робіт щодо утримання та ремонту Будівлі
7.3. Розрахунок щомісячних платежів за обслуговування та ремонт Будівлі, комунальні та інші послуги Балансоутримувача.

Балансоутримувач Орендар
_______________ _______________
_______________ _______________
М. П. М. П.
* * *

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПЕРЕЛІКУ ДОКУМЕНТІВ,
ЯКІ ПОДАЮТЬСЯ ОРЕНДОДАВЦЕВІ
Наказ Фонду державного майна України
№ 649 від 17.04.2001 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
13 червня 2001 р. за № 504/5695
(Витяг)
З метою упорядкування орендних відносин та врахування змін і доповнень, унесених до Закону України "Про оренду державного та комунального майна", наказую:
1. Затвердити Перелік документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства (організації), його структурного підрозділу, нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що знаходиться на балансі підприємства (організації), господарського товариства і є державною власністю (додається).
3. Наказ Фонду державного майна України від 19.04.96 № 458 , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 30.05.96 за № 260/1285 "Про затвердження Переліку документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди державного майна", вважати таким, що втратив чинність.

Затверджено наказом Фонду державного майна України № 649 від 17.04.2001 р. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
13 червня 2001 р. за N 504/5695
Перелік
документів, які подаються орендодавцеві для укладення договору оренди цілісного майнового комплексу підприємства (організації), його структурного підрозділу, нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що знаходиться на балансі підприємства (організації), господарського товариства і є державною власністю

Назва
Об'єкт оренди
Цілісний май
новий комп- лекс підприє- мства (органі- зації), його структурного підрозділу Нерухоме майно підприємств (орг-цій), госп. товариств Інше окреме індивідуально визначене майно, що знаходиться на балансі підприємства (організації), госп. товариства
Заява до Фонду державного майна України або до його регіонального відділення (представництва) чи до державного підприємства (організації) про намір взяти в оренду майно, що належить до державної власності * * *
Проект договору оренди об'єкта * * *
Витяг з протоколу загальних зборів (конференції) трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу про рішення взяти в оренду цілісний майновий комплекс підприємства, структурного підрозділу * - -
Витяг з протоколу загальних зборів (конференції) трудового колективу працівників підприємства, його структурного підрозділу про рішення щодо створення господарського товариства та затвердження його статуту * - -
Копія статуту державного підприємства та річна фінансова звітність (форми № 1, 2, 3) * - -
Відомості про орендаря та об'єкт оренди в обсягах, передбачених для одержання в оренду цілісного майнового комплексу, відповідно до Положення про контроль за економічною концентрацією, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 25 травня 1998 року № 134-р і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 1998 р. за № 409/2849, із змінами і доповненнями (у випадках, передбачених чинним законодавством) * - -
Відомості про орендаря та об'єкт оренди (техніко-економічні показники, посадові особи підприємства, господарського товариства) * - -

Копія статуту господарського товариства, створеного трудовим колективом підприємства, структурного підрозділу, майно якого передається в оренду * 1) -
Дозвіл на передачу в оренду державного майна від органу, уповноваженого управляти майном підприємства * * *
Відповідне погодження у разі належності до об'єктів культурної спадщини * * *
Розподільчий баланс (у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу) * - -
Звіти про експертну оцінку вартості майна, якщо вартість основних засобів переоцінювалася на підставі експертної оцінки (стандарт бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби") * - -
Розрахунок орендної плати за перший або базовий місяць оренди, підписаний керівником і головним бухгалтером підприємства (подається у чотирьох примірниках) * 1) *
Звіт про експертну оцінку вартості об'єкта оренди - 1) 2)
Інформація про загальну та корисну площу об'єкта оренди - 1) -
Довідка органу статистики про включення до Єдиного Реєстру підприємств та організацій України - * -

1) крім орендарів - бюджетних організацій, а також інвалідів з метою використання під гаражі для спеціальних засобів пересування;
2) або дані про переоцінену вартість з урахуванням зносу у разі проведення переоцінки (дооцінки) згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 7 "Основні засоби", затвердженим Мінфіном від 27.04.2000 № 92 .

ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ПРО ВИКОРИСТАННЯ КОШТІВ НЕПРИБУТКОВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ І УСТАНОВ

Затверджено наказом Державної податкової адміністрації України
№ 27 від 16.01.98 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28 січня 1998 р. за № 52/2492

1. Порядок складання звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ (далі - Порядок) встановлено згідно із підпунктом 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 283/97-ВР ) (далі - Закон).
2. Звіт заповнюють неприбуткові установи і організації, які є:
органами державної влади України, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами або організаціями, у тому числі заклади і установи освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів;
благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, творчими спілками, політичними партіями, а також іншими юридичними особами, діяльність яких не передбачає одержання прибутку згідно з нормами відповідних законів;
пенсійними фондами, кредитними спілками, утвореними у порядку, визначеному законом;
спілками, асоціаціями та іншими об'єднаннями юридичних осіб, житлово-будівельними кооперативами, створеними для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не провадять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів;
релігійними організаціями, зареєстрованими у порядку, передбаченому законом.
3. Звіт про використання коштів неприбуткових організацій і установ (далі - Звіт, додається) заповнюється і подається до державної податкової адміністрації за місцезнаходженням неприбуткової організації або установи у терміни, передбачені Законом для подання податкової декларації.

4. У формі Звіту наводяться всі передбачені Порядком показники. У випадках незаповнення тієї чи іншої статті (рядка, графи) через відсутність показників ця стаття (рядок, графа) прокреслюється.
5. Форма Звіту заповнюється в тисячах гривень з одним десятковим знаком чорнилом, пастою кулькових ручок, за допомогою друкарських машинок, принтерів, засобів механізації та інших засобів, які б забезпечили збереження цих записів протягом установленого терміну зберігання звітності та запобігли би внесенню несанкціонованих і непомітних виправлень.
6. Звіт складається із 4-х розділів.
У розділі I "Доходи неприбуткової організації (установи)" вказуються всі доходи, одержані неприбутковою організацією (установою) у звітному періоді (рядки 1-21).
У розділі II "Доходи, які звільняються від оподаткування" неприбуткова організація (установа) вказує суми одержаних за звітний період доходів, які відповідно до підпункту 7.11.2 пункту 7.11 статті 7 Закону звільнені від оподаткування (рядки 22-31).
У розділі III "Сума доходу, що підлягає оподаткуванню" вказується та сума доходу, одержаного неприбутковою організацією (установою), що не звільняється від оподаткування, яка визначається як різниця між рядком 21 та рядком 31 (рядок 32).
У розділі IV "Використання коштів та майна" вказуються суми коштів, використані неприбутковою організацією (установою) на здійснення основної діяльності, визначеної у статутних документах, а також суми коштів, використані у звітному періоді на цілі, не визначені у статутних документах (рядки 33-42).
7. У рядках Звіту відображаються:
У рядках 1 та 2 - відповідно, суми коштів або майна, одержані неприбутковою організацією (установою) як безповоротна фінансова допомога або безоплатні надходження.
У рядках 3-4 відповідно, суми коштів або майна, що надійшли до неприбуткової організації (установи) як добровільні пожертвування.
У рядках 5, 6, 7 та 8 - суми пасивних доходів, одержані неприбутковою організацією (установою) у вигляді дивідендів, відсотків, роялті або страхових виплат і відшкодувань.
У рядках 9 та 10 - суми коштів або майна, які надходять до органів державної влади України, органів місцевого самоврядування та створених ними установ або організацій, у тому числі закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів як компенсація вартості отриманих державних послуг.
У рядку 11 вказуються суми одержаних доходів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ від надання державних послуг (видачі дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов'язковість придбання яких передбачена законодавством).
У рядку 12 вказується сума активів, переданих неприбутковій організації (установі) іншими неприбутковими організаціями (установами) відповідного виду в результаті їх ліквідації.
У рядку 13 вказуються суми доходів неприбуткової організації (установи) від надання культових послуг.
У рядку 14 вказуються суми коштів, що надходять до неприбуткової організації (установи) як разові або періодичні внески її засновників та членів.
У рядках 15 та 16 вказуються суми коштів, що надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на додаткове пенсійне забезпечення, а також внески, що надходять до таких неприбуткових організацій (установ) на інші потреби, передбачені законодавством.
У рядку 17 вказуються доходи тих закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ, які утримуються за рахунок бюджету, одержані ними від надання платних послуг за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
У рядку 18 вказуються доходи, отримувані відповідними неприбутковими організаціями від діяльності, якщо таке отримання дозволяється згідно із законодавством. Зазначені доходи підлягають оподаткуванню у загальному порядку, передбаченому для платників податку.
У рядку 19 вказуються доходи, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених у рядках 1-18, на кінець першого кварталу наступного за звітним року, які перевищують 25 відсотків від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року.
У рядку 20 вказуються доходи, отримувані неприбутковою організацією (установою) з інших джерел, не вказаних у рядках 1-18.
У рядку 22 вказується сума доходів, які надходять до органів державної влади України, органів місцевого самоврядування та створених ними установ або організацій, у тому числі - закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ, як компенсація вартості отриманих державних послуг.
У рядку 23 вказується сума коштів та майна, що надійшли безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги або ж добровільних пожертвувань до:
а) органів державної влади України, органів місцевого самоврядування та створених ними установ або організацій, у тому числі закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ;
б) благодійних фондів і благодійних організацій, створених у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадських організацій, створених із метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також до творчих спілок та політичних партій;
в) релігійних організацій, зареєстрованих у порядку, передбаченому законом.
У рядку 24 вказується загальна сума одержаних неприбутковою організацією (установою) пасивних доходів, що звільняються від оподаткування.
У рядку 25 вказується сума доходів від надання державних послуг (видачі дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, реєстрації, інших послуг, обов'язковість придбання яких передбачена законодавством), перерахованих до відповідних бюджетів.
У рядку 26 вказується сума доходів, отриманих благодійними фондами і благодійними організаціями, створеними у порядку, визначеному законом для проведення благодійної діяльності, в тому числі громадськими організаціями, створеними з метою провадження екологічної, оздоровчої, аматорської спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності, а також творчими спілками, політичними партіями від проведення основної діяльності.
У рядку 27 вказується сума внесків, які надійшли до кредитних спілок та пенсійних фондів, утворених у порядку, визначеному законом.
У рядку 28 вказується сума доходів, одержаних у вигляді разових або періодичних внесків засновників та членів, що надходять до спілок, асоціацій та інших об'єднань юридичних осіб, житлово-будівельних кооперативів, створених для представлення інтересів цих засновників, які утримуються лише за рахунок внесків таких засновників і не провадять господарської діяльності.
У рядку 29 вказується сума доходів від надання культових послуг релігійними організаціями, зареєстрованими у встановленому законодавством порядку.
У рядку 30 вказується сума доходів від основної діяльності тих закладів і установ, що утримуються за рахунок бюджету, які зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок).
У рядку 32 вказується сума доходу, одержаного неприбутковою організацією (установою), що не звільняється від оподаткування і підлягає оподаткуванню за загальновстановленим порядком.
Неприбуткова організація (установа) після рядка 32 довідково вказує види та суми доходів, одержаних від здійснення неосновної діяльності.
При цьому неприбуткова організація повинна провадити окремий облік фінансових результатів неосновної діяльності у порядку, встановленому для платників податку, і сплачувати податок на прибуток від неосновної діяльності у загальному порядку.
У рядках 33-39 вказуються суми коштів, використаних неприбутковою організацією (установою) на здійснення основної діяльності, визначеної у статутних документах.
У рядку 40 вказується сума коштів, використаних на утримання неприбуткової організації згідно з кошторисом.
У рядку 41 вказується сума коштів, використаних неприбутковою організацією (установою) на інші цілі, передбачені відповідним законодавством про такі неприбуткові організації (установи).
У рядку 42 вказуються суми коштів, використані неприбутковою організацією не за цільовим призначенням.

Додаток
до Порядку складання звіту про
використання коштів неприбуткових
організацій і установ

Штамп неприбуткової До державної податкової адміністрації
організації (установи) в ___________________________________
_____________________________________

Звіт про використання коштів неприбуткових
організацій і установ
за звітний (податковий) період ____________________ 199_ р.
(квартал, півріччя, 9 місяців, рік)

Назва неприбуткової організації (установи) _________________________________
Форма власності (КФП) __________________________________________________
Ідентифікаційний код платника з ЄДРПОУ __________________________________
Ознака неприбуткової організації (установи) _________________________________
Організаційно-правова форма (КОПФ) ______________________________________
Орган управління ________________________________________________________
(міністерство, відомство, без підпорядкованості)
Дата реєстрації "___" __________ 199_ р. № рішення __________________________
Місцезнаходження, телефон (факс): ________________________________________
_______________________________________________________________________
Одиниця виміру: в тис.грн. з одним десятковим знаком
Дата видачі звіту "___" _____________ 199_ р.
Відмітка про одержання Звіту
---------------
| |
---------------
(дата, штамп ДПА)

Код рядка За звітний
квартал Наростаючим під- сумком з початку звітного року
I. Доходи неприбуткової організації (установи)
1. Сума одержаної безповоротної фінансової допомоги або безоплатних надходжень
1.1. у вигляді коштів 1
1.2. у вигляді майна 2
2. Сума одержаних добровільних пожертвувань
2.1. у вигляді коштів 3
2.2. у вигляді майна 4
3. Пасивні доходи
3.1. дивіденди 5
3.2. відсотки 6
3.3. роялті 7
3.4. одержані страхові виплати і
відшкодування 8
4. Компенсація вартості отриманих державних
послуг, які надійшли до неприбуткової організації (установи)
4.1. у вигляді коштів 9
4.2. у вигляді майна 10
5. Доходи від надання державних 11
послуг (видачі дозволів, ліцензій),
сертифікатів, посвідчень, реєстрації,
інших послуг, обов'язковість придбання
яких передбачена законодавством)
6. Доходи у вигляді активів, отриманих 12
від інших неприбуткових організацій
(установ) у результаті їх ліквідації
7. Доходи від надання культових послуг 13
8. Разові або періодичні внески заснов- 14
ників та членів
9. Внески, які надходять до кредитних
спілок та пенсійних фондів:
9.1. на додаткове пенсійне забезпечення 15
9.2. на інші потреби, передбачені зако- 16
нодавством
10. Доходи від надання платних послуг 17
закладів та установ, що утримуються
за рахунок бюджету
11. Доходи від діяльності, здійснення 18
якої дозволяється згідно із законодав-
ством
12. Доходи, отримані протягом звітного 19
(податкового) року з джерел, визначе-
них у рядках 1-18, на кінець першого
кварталу наступного за звітним року,
які перевищують 25 відсотків від
загальних валових доходів, отриманих
протягом такого звітного (податково-
го року)
13. Інші доходи з джерел, не вказаних у 20
рядках 1-18
14. Загальна сума по розділу I (сума 21
рядків з 1 по 18+20)

II. Доходи, які звільняються від оподаткування:
1. Суми доходів, які надходять як 22
компенсація вартості отриманих державних послуг
2. Суми одержаних коштів та майна, що 23
надійшли безоплатно або у вигляді
безповоротної фінансової допомоги чи
добровільних пожертвувань
3. Суми одержаних пасивних доходів 24
4. Суми доходів від надання державних 25
послуг (видачі дозволів (ліцензій),
сертифікатів, посвідчень, реєстрації,
інших послуг, обов'язковість придбання
яких передбачена законодавством),
перераховані до відповідних бюджетів
5. Суми доходів від проведення основної 26
діяльності
6. Суми внесків, які надійшли до кредит- 27
них спілок та пенсійних фондів
7. Доходи, одержані у вигляді:

7.1. разових або періодичних внесків 28
засновників та членів спілок, асоціа-
цій та інших об'єднань юридичних осіб,
житлово-будівельних кооперативів
7.2. доходів від надання культових послуг 29
релігійними організаціями
8. Сума доходів від основної діяльності 30
закладів та установ, що утримуються за
рахунок бюджету, які зараховуються до
складу кошторисів (на спеціальний рахунок)
9. Загальна сума по розділу II (сума рядків 31
з 22 по 30)
III. Сума доходу, що підлягає оподаткуванню
(рядок 21 - рядок 31)
За звітний Наростаючим
квартал підсумком з
початку звітного року
1. у тому числі від:
1.1. - 1.11.

IY. Використання коштів та майна на здійснення
основної діяльності
1. На цілі, передбачені статутними
документами, для проведення:
1.1. благодійної діяльності 33
1.2. екологічної діяльності 34
1.3. оздоровчої діяльності 35
1.4. аматорської спортивної діяльності 36
1.5. культурної діяльності 37
1.6. освітньої діяльності 38
1.7. наукової діяльності 39
2. На утримання неприбуткової органі- 40
зації згідно з кошторисом
3. На інші цілі 41
4. Не за цільовим призначенням 42

Дата подання звіту " ______" _______________________199 р.

Наведена інформація є вірною.
Керівник підприємства ___________________________
(підпис, прізвище) М.П.
Головний бухгалтер ___________________________
(підпис, прізвище)

ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ СТРУКТУРИ ОЗНАКИ
НЕПРИБУТКОВИХ УСТАНОВ (ОРГАНІЗАЦІЙ)

Затверджено наказом Державної податкової
адміністрації України № 355 від 03.07.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
27 липня 2000 р. за № 451/4672
(Витяг)
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Порядок визначення структури ознаки неприбуткових установ (організацій) (далі - Порядок) розроблено на виконання пункту 1.4 Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.07.97 № 232 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.97 за № 291/2095.
Упровадження Порядку забезпечує реєстрацію та облік установ і організацій та має на меті використання єдиної методики обліку неприбуткових організацій та установ в органах державної податкової служби.
Присвоєння установам та організаціям коду ознаки здійснюють місцеві органи державної податкової служби.
Виключення неприбуткової організації або установи з Реєстру в разі порушення норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" або інших законодавчих актів відбувається за поданням державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі Державною податковою адміністрацією України. Рішення центрального податкового органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.
2. У цьому Порядку терміни вживаються відповідно до чинних нормативно-правових актів, зокрема Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про страхування" .
Безповоротна фінансова допомога - це:
сума коштів, передана платникові податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод;
сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості;
сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності;
кредит або депозит, наданий платнику податку без встановлення строків повернення його основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах.
Державними послугами вважаються будь-які платні послуги, обов'язковість отримання яких встановлюється законодавством та які надаються фізичним чи юридичним особам органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та створеними ними установами й організаціями, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Пасивними доходами вважаються доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.
Основною діяльністю вважається діяльність неприбуткових організацій з надання благодійної допомоги, просвітніх, культурних, наукових, освітніх та інших подібних послуг для суспільного споживання, зі створення системи соціального самозабезпечення громадян та для інших цілей, передбачених статутними документами, укладеними на підставі норм відповідних законів про неприбуткові організації. Статутні документи неприбуткових організацій повинні містити вичерпний перелік видів їх діяльності. До основної діяльності не включаються будь-які операції з продажу товарів (робіт, послуг) неприбутковими організаціями, визначеними абзацами "в" і "г" підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" особам, іншим ніж засновники, учасники або члени (їх уповноважені особи) таких неприбуткових організацій.
Господарською діяльністю вважається будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) - плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування (Закон України "Про страхування" ).
3. Центральний податковий орган веде Реєстр неприбуткових організацій та установ, які звільняються від сплати податку на прибуток.
Реєстр неприбуткових організацій та установ здійснюється автоматизовано в складі загальнодержавної Автоматизованої інформаційно-аналітичної системи підсистеми "Податки юридичних осіб" Державної податкової адміністрації України.
Коли зареєстровані неприбуткові установи та організації будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій та установ, то кошти вважаються доходом та оподатковуються на загальних підставах. Оподаткування таких організацій буде здійснюватися з моменту виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Усі без винятку підприємства й організації можуть до складу валових витрат включати суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих) до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад, до неприбуткових організацій у випадках, визначених у пункті 7.11 цього Закону, але не більше ніж чотири відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду.
Підпунктом 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що у разі коли доходи неприбуткових організацій, отримані протягом звітного (податкового) року з джерел, визначених відповідними підпунктами 7.11.2-7.11.7 цієї статті на кінець першого кварталу наступного за звітним року, перевищують 25 відсотків від загальних валових доходів, отриманих протягом такого звітного (податкового) року, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок з нерозподіленої суми прибутку за ставкою 30 відсотків до суми такого перевищення. Внесення до бюджету зазначеного податку здійснюється за результатами I кварталу наступного за звітним року у строки, встановлені для інших платників податку. Приклад розрахунку відповідно до підпункту 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" наведено в додатку до зазначеного Порядку.
II. СТРУКТУРА ОЗНАКИ
1. Органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів (абзац "а" пункту 7.11 статті 7 зазначеного Закону )
1.1. (0001) - органи державної влади України
При визначенні структури ознаки неприбуткових установ (організацій) для органів державної влади України необхідно керуватися такими нормативно-правовими актами: Конституцією України, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" , Указом Президента України від 12 березня 1996 року № 179/96 "Про загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади", Указом Президента України від 15 грудня 1999 року № 1573 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади", постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1992 року № 182 "Про державні комітети та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до підпункту 7.11.8 пункту 7.11 статті 7 зазначеного Закону України доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "а" підпункту 7.11.1, у тому числі доходи закладів і установ освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (включаючи фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Перелік законодавчих актів щодо платних послуг, які можуть надаватись зазначеними закладами:
Постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 1997 року № 534 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися закладами культури і мистецтв, заснованими на державній та комунальній формі власності";
Постанова Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 38 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами" (із змінами та доповненнями);
Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1214 "Про затвердження Положення про виконання статистичних робіт та надання органами державної статистики послуг на платній основі" (із змінами та доповненнями);
Постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 року № 639 "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними архівними установами";
та інші.
Згідно з чинним законодавством дохід неприбуткової організації або установи від здачі в оренду власних приміщень вважався "пасивним доходом".
У зв'язку з уведенням в дію Закону України від 15 липня 1999 року № 977-XIV "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності" внесено зміни до пункту 1.10 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: до процентів не належать платежі за використання майна, отриманого в користування, і тому вони підлягають оподаткуванню у неприбуткових установ та організацій на загальних підставах. Цей Закон набуває чинності з дня опублікування та застосовується платниками податків при визначенні податкових зобов'язань за результатами звітного податкового періоду на який припадає дата набрання чинності цим Законом (III квартал).
Одночасно статтею 6 Закону України від 17 лютого 2000 року № 1458-III "Про Державний бюджет України на 2000 рік" визначено, що до доходів спеціального фонду Державного бюджету України на 2000 рік зараховуються власні надходження установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі: спеціальні кошти бюджетних установ і організацій; кошти, отримані бюджетними установами і організаціями на виконання окремих доручень; інші власні надходження бюджетних установ і організацій.
1.2. (0002) - установи, організації, створені органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.
При визначенні структури ознаки неприбуткових установ (організацій) для установ, організацій, створених органами державної влади України, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, необхідно керуватися такими нормативно-правовими актами: Конституцією України, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Указом Президента України від 12 березня 1996 року "Про загальне положення про міністерство, інший центральний орган державної виконавчої влади", Указом Президента України від 15 грудня 1999 року № 1573 "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади", постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1992 року № 182 "Про державні комітети та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади" та іншими нормативно-правовими актами.
1.3. (0003) - органи місцевого самоврядування
При визначенні структури ознаки неприбуткових установ (організацій) для органів місцевого самоврядування необхідно керуватися такими нормативно-правовими актами: Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", іншими нормативно-правовими актами.
1.4. (0004) - установи, організації, створені органами місцевого самоврядування, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів
При визначенні структури ознаки неприбуткових установ (організацій) для установ, організацій, створених органами місцевого самоврядування, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, необхідно керуватися такими нормативно-правовими актами: Конституцією України, Законами України "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про оподаткування прибутку підприємств" , іншими нормативно-правовими актами.
5. (0012) - спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб, житлово-будівельні кооперативи, створені для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів (абзац "д" пункту 7.11 статті 7 зазначеного Закону)
При визначенні структури ознаки неприбуткових установ (організацій) для спілок, асоціацій та інших об'єднань юридичних осіб, житлово-будівельних кооперативів, створених для представлення інтересів засновників, що утримуються лише за рахунок внесків таких засновників та не проводять господарської діяльності, за винятком отримання пасивних доходів, необхідно керуватися такими нормативно-правовими актами: Законами України "Про підприємства в Україні", "Про об'єднання громадян", "Про оподаткування прибутку підприємств" , іншими нормативно-правовими актами.
7. (0014) - науково-дослідні установи та вищі навчальні заклади III - IV рівнів акредитації, внесені до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави (абзац "б" пункту 7.11 статті 7 зазначеного Закону).
При визначенні структури ознаки неприбуткових установ (організацій) для науково-дослідних установ та вищих навчальних закладів III- IV рівнів акредитації, внесених до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави, необхідно керуватися Законами України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про освіту", іншими нормативно-правовими актами.

Додаток до Порядку визначення структури
ознаки неприбуткових установ (організацій)

Приклад розрахунку відповідно до підпункту 7.11.9
пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про
оподаткування прибутку підприємств"

№
п/п Отримані
загальні
валові
доходи в
1999 році
тис. грн. Використано на цілі,
передбачені статутом в 1999 р. Використано на ті ж цілі в 1 кв. 2000 р. Сума не розподі- лена на кінець
1 кв. 2000р. (гр. 2-гр.
3-гр. 4) 25 від-сотків від загальної суми валових доходів (гр. 2 х 0,25) Сума перевищення (гр.5- гр.6) Підлягає сплаті за ставкою 30 (гр.7 х 0,30)
1 2 3 4 5 6 7 8
1 8000 3000 2000 3000 2000 1000 300
2 8000 4000 2000 2000 2000 0 0
3 8000 5000 2000 2000 2000 0 0

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ
"ПРО ЗАСТОСУВАННЯ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ У СФЕРІ ТОРГІВЛІ, ГРОМАДСЬКОГО ХАРЧУВАННЯ ТА ПОСЛУГ"

Наказ Державної податкової адміністрації України
№ 614 від 01.12.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
5 лютого 2001 р. за № 105/5296
(Витяг)
Відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Положення про форму та зміст розрахункових документів, Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, Порядок реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) , що додаються.
2. Затвердити форму № ЗВР-1 "Звіт про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)" та Порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок , що додаються.
5. Наказ набирає чинності через 30 днів після офіційного оприлюднення і вводиться в дію з 1 липня 2001 року. (Пункт 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 116 від 20.03.2001)
6. З дня набрання чинності цим наказом уважати таким, що втратив чинність, наказ Державної податкової адміністрації України від 18.09.97 № 343 "Про затвердження Положення про порядок реєстрації і застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12.12.97 за № 594/2398, із змінами та доповненнями.
7. З дня набрання чинності цим наказом усі реєстратори розрахункових операцій, що перебувають в експлуатації, повинні бути опломбовані згідно з порядком опломбування, затвердженим даним наказом, у двомісячний термін.
8. Вимоги до форми і змісту фіскальних касових чеків не поширюються на розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій, включеними до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів та комп'ютерних систем до моменту набрання чинності даним наказом.
9. Протягом трьох місяців з дня набрання чинності даним наказом суб'єкти підприємницької діяльності можуть використовувати товарні чеки та журнали використання електронного контрольно-касового апарата, визначені Положенням про порядок реєстрації та застосування електронних контрольно-касових апаратів при розрахунках готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 18.09.97 № 343 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.12.97 за № 594/2398, із змінами та доповненнями, якщо зазначені вище товарні чеки були зареєстровані в органах державної податкової служби до моменту набрання чинності даним наказом.

Затверджено наказом Державної податкової
адміністрації України № 614 від 01.12.2000
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
5 лютого 2001 р. за № 105/5296
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ФОРМУ ТА ЗМІСТ РОЗРАХУНКОВИХ ДОКУМЕНТІВ
(Витяг)

(По тексту посилання на пункт 2.7 замінено посиланням на пункт 2.6 згідно з Наказом ДПА № 116 від 20.03.2001)
Це Положення розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Положенням визначено форми і зміст розрахункових документів, які повинні видаватися при здійсненні розрахунків суб'єктами підприємницької діяльності для підтвердження факту продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти. Положення не поширюється на розрахункові проїзні та перевізні документи на залізничному (крім приміського) й авіаційному транспорті.
1. Визначення термінів
У Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
Місцезнаходження (місце проживання) суб'єкта підприємницької діяльності - місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи, що зазначене у свідоцтві про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності (далі - СПД).
Назва СПД - назва юридичної особи або прізвище, ініціали фізичної особи, які зазначені у свідоцтві про державну реєстрацію СПД. Дозволяється використовувати в назві загальноприйняті скорочення, наприклад ТОВ (товариство з обмеженою відповідальністю), МП (мале підприємство), ЗАТ (закрите акціонерне товариство).
Господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у т.ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
Назва господарської одиниці - назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).
Адреса господарської одиниці - адреса, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності чи користування господарською одиницею).
Найменування товару (послуги) - слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару (послуги) та однозначно ідентифікують товар чи послугу в документообігу СПД.
Літерне позначення ставки податку на додану вартість - літера, яка відповідає групі товарів (послуг), продаж яких оподатковується податком на додану вартість (далі - ПДВ) за однією і тією самою ставкою, або групі товарів (послуг), продаж яких не оподатковується ПДВ.
Фіскальний номер - сформований відповідно до встановлених правил унікальний номер реєстратора розрахункових операцій, книги обліку розрахункових операцій, який надається органом державної податкової служби при реєстрації відповідного засобу обліку розрахункових операцій.
Сума розрахунку - сума готівкових коштів, яка отримана від покупця за продані товари (послуги) або видана йому при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державні лотереї та в інших випадках), або сума безготівкових коштів у разі застосування платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Розрахунковий документ, розрахункова операція, реєстратор розрахункових операцій, розрахункова книжка, книга обліку розрахункових операцій - згідно зі статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" .
Сфера призначення - умови проведення розрахункових операцій, які встановлені у даному Положенні для окремих форм розрахункових документів. (Розділ 1 доповнено абзацом згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)

2. Загальні положення
2.1. Установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим. (Пункт 2.1 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
2.2. У наведених у додатках 1-8 до Положення формах розрахункових документів взаєморозміщення написів та даних на полі документа є рекомендованим. Розрахункові документи за додатками 3-8, а також білети державних лотерей та квитанції на послуги поштового зв'язку є варіантами розрахункових квитанцій, зазначених в абзаці шістнадцятому статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Написи на розрахункових документах, указані в додатках у кутових дужках (наприклад, "Назва СПД"), означають надруковані, проштамповані або записані в розрахунковому документі конкретизовані дані про СПД, товар, послугу і т. ін.
(Пункт 2.2 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
(Пункт 2.3 виключено на підставі Наказу ДПА № 116 від 20.03.2001)
2.3. Розрахункові документи, що друкуються реєстраторами розрахункових операцій на паперовому носії, можуть містити додаткові дані про проміжний підрахунок загальної суми за чеком, суму здачі та інші дані, зокрема інформацію, яка визначена технічними вимогами до спеціалізованих реєстраторів розрахункових операцій.
2.6. Бланки розрахункових документів, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при проведенні розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, повинні виготовлятися за затвердженими зразками відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення порядку виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку" від 19.04.93 № 283 та Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України від 25.11.93 № 98, Служби безпеки України від 15.11.93 № 118 та Міністерства внутрішніх справ України від 24.11.93 № 740 "Про затвердження Правил виготовлення бланків цінних паперів і документів суворого обліку", зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 14.01.94 за № 8/217.
3. Фіскальний касовий чек на товари (послуги)
3.1. Фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1.
3.2. Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити:
назву господарської одиниці;
адресу господарської одиниці;
для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН";
для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД";
якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - то кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги);
вартість одиниці виміру товару (послуги);
найменування товару (послуги);
літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги);
позначення форми оплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою оплати;
загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";
для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка - великі літери "ПДВ";
порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";
напис "ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК".
3.3. Рядки 5 і 6 (додаток 1) повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком. Якщо кількість придбаного товару (отриманої послуги) дорівнює одиниці виміру, то відомості про товар (послугу) можна друкувати в одному рядку. Якщо реєстратор розрахункових операцій працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, то в касовому чеку друкується вартість кожного товару (послуги) з урахуванням ПДВ, інакше - вартість без урахування ПДВ.
3.4. Рядок 7 (додаток 1) повторюється відповідно до кількості різних форм оплати. У разі здійснення оплати тільки в готівковій формі дозволяється не друкувати рядок 7.
3.5. Рядок 9 (додаток 1) повторюється відповідно до кількості податкових груп за різними ставками ПДВ. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, де сума ПДВ дорівнює нулю.
4. Фіскальний касовий чек видачі коштів
4.1. Фіскальний касовий чек видачі коштів (далі - видатковий чек) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків у разі видачі коштів покупцеві при поверненні товару, рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу, виплаті виграшів у державні лотереї та в інших випадках. Форма № ФКЧ-2 видаткового чека наведена в додатку 2.
4.2. Видатковий чек повинен містити обов'язкові реквізити:
назву господарської одиниці;
адресу господарської одиниці;
для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером друкуються великі літери "ПН";
для СПД, що не є платниками ПДВ, - ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО, перед яким друкуються великі літери "ІД";
назву операції виплати;
суму коштів, яка видається за операцією виплати;
якщо операція виплати повторюється, - то кількість здійснених однотипних операцій виплати, суму коштів за цими операціями;
літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої суми коштів, що видається;
позначення форми виплати (готівкою, карткою, у кредит, чеками тощо) та суму коштів за даною формою виплати;
загальну суму виданих коштів у межах чека, перед якою друкується слово "СУМА" або "УСЬОГО";
для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, окремим рядком - літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку операціями виплати, на початку рядка - великі літери "ПДВ";
порядковий номер видаткового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції;
фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери "ФН";
напис "ВИДАТКОВИЙ ЧЕК".
4.3. Рядки 5 і 6 (додаток 2) повторюються відповідно до кількості типів операцій виплати, які проведені за одним видатковим чеком. Якщо однотипні операції виплати не повторюються, то відомості про операцію можна друкувати в одному рядку. Якщо реєстратор розрахункових операцій працює з цінами (тарифами), що включають ПДВ, то у видатковому чеку друкується сума коштів за кожною операцією виплати з урахуванням ПДВ, інакше - сума коштів без урахування ПДВ.
4.4. Рядок 7 (додаток 2) повторюється відповідно до кількості різних форм виплати. У разі здійснення виплати тільки в готівковій формі дозволяється не друкувати цей рядок.
4.5. Рядок 9 (додаток 2) повторюється відповідно до кількості податкових груп за ставками ПДВ. Дозволяється не друкувати рядки за податковими групами, де сума ПДВ дорівнює нулю.
4.6. У видатковому чеку, надрукованому реєстратором розрахункових операцій, що забезпечує окреме накопичення у фіскальній пам'яті додатних та від'ємних сум, перед сумою виданих коштів може друкуватися знак "-" (мінус).
5. Розрахункова квитанція
5.1. Розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом відповідно до п.2.6 Положення, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій за продані товари (надані послуги) або при видачі коштів покупцеві у разі повернення товару, рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках. Форма № РК-1 розрахункової квитанції наведена в додатку 3. (Пункт 5.1 розділу 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
5.2. Розрахункова квитанція складається з двох частин - корінця та відривної частини.
5.3. Відривна частина розрахункової квитанції повинна містити обов'язкові реквізити:
напис "РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ", серію (чотири літери) та номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції;
назву СПД;
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи або ідентифікаційний номер за ДРФО фізичної особи, перед яким написані (надруковані) великі літери "ІД";
для СПД, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно із Законом України "Про податок на додану вартість"; перед номером написані (надруковані) великі літери "ПН"; за наявності на розрахунковій квитанції податкового номера дозволяється не вказувати ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО);
назви окремих реквізитів, які стосуються даних про товар (послугу), а саме: написи "Найменування товару (послуги)", "Вартість о.в." (вартість одиниці виміру), "ПДВ(%)", "Вартість";
рядки для записування даних про товар (послугу) або про операцію виплати: найменування товару (послуги, назви операції виплати), вартості одиниці виміру товару (суми коштів по одній операції виплати), ставки ПДВ у відсотках, вартості товару (суми коштів по здійснених операціях виплати);
напис "Сума розрахунку (грн., коп.)" та загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією розрахунковою квитанцією (загальну суму виданих коштів);
напис "Розрахунок провів", рядок для підпису особи, що здійснює розрахунки;
рядок для запису дати (день, місяць, рік) проведення розрахунків.
5.4. Корінець розрахункової квитанції повинен містити обов'язкові реквізити:
серію та номер, які нанесені при виготовленні бланка квитанції та збігаються з серією та номером відривної частини;
напис "Сума розрахунку (грн., коп.), усього" та загальну суму отриманих за товар або послугу (виданих покупцеві) коштів;
напис "у т.ч. за ставкою ПДВ 20 %", суму коштів, отриманих за товари чи послуги, продаж яких оподатковується ПДВ за ставкою 20%, або суму виданих покупцеві коштів, якщо видана сума зменшує податкові зобов'язання платника ПДВ.
5.5. При виготовленні бланка розрахункової квитанції додатково до серії та номера можуть наноситися друкарським способом інші обов'язкові реквізити.
12. Спрощена розрахункова квитанція
12.1. Спрощена розрахункова квитанція - це розрахунковий документ, бланк якого виготовлений друкарським способом, а окремі реквізити заповнюються від руки або шляхом проштамповування при реєстрації розрахункових операцій, якщо відповідно до чинного законодавства розрахунки проводяться без застосування реєстратора розрахункових операцій:
за продані товари (надані послуги), якщо загальна сума розрахунку не перевищує 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
при продажу квитків тривалого користування (на декаду і більш тривалий період) на проїзд у міському або приміському пасажирському транспорті, якщо такі квитки є документами суворого обліку;
при видачі коштів у разі приймання від населення вторинної сировини (крім металобрухту).
Форма № РК-2 спрощеної розрахункової квитанції наведена в додатку 8.
12.2. Спрощена розрахункова квитанція складається з двох частин - корінця та відривної частини.
12.3. Відривна частина спрощеної розрахункової квитанції повинна містити обов'язкові реквізити:
серію (чотири літери) та номер (шість цифр), нанесені при виготовленні бланка квитанції;
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ юридичної особи або ідентифікаційний номер за ДРФО фізичної особи, перед яким написані (надруковані) великі літери "ІД";
напис "Всього" та загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією спрощеною розрахунковою квитанцією (загальну суму виданих коштів).
12.4. Корінець спрощеної розрахункової квитанції повинен містити обов'язкові реквізити:
серію (чотири літери) та номер (шість цифр), які нанесені при виготовленні бланка квитанції та збігаються із серією та номером відривної частини;
напис "Всього" та загальну вартість усіх товарів (послуг), оплачених за однією спрощеною розрахунковою квитанцією (загальну суму виданих коштів).
12.5. При виготовленні бланка спрощеної розрахункової квитанції додатково до серії та номера можуть наноситися друкарським способом інші обов'язкові реквізити.
(Положення доповнено розділом 12 згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
13. Прикінцеві положення
13.1. За поданням міністерств та інших центральних органів виконавчої влади для підприємств і організацій, що входять до сфери їх управління, Державною податковою адміністрацією України можуть бути встановлені інші форма та зміст розрахункових документів.
Додаток 1
до Положення про форму та зміст розрахункових документів

Фіскальний касовий чек на товари (послуги)
Форма № ФКЧ-1
Рядок
1
2
3
4
5

10
11
12 "Назва господарської одиниці"
"Адреса господарської одиниці"
ПН "Індивідуальний податковий номер платника ПДВ"
ІД "Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)"
"Кількість товару (послуги)" "Знак множення"
"Вартість одиниці виміру"
"Найменування товару (послуги)" "Вартість"
"Літерне позначення ставки ПДВ"
"Форма оплати" "Сума коштів"
СУМА "Загальна вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за чеком"
ПДВ "Літерне позначення ставки ПДВ"
"Ставка ПДВ у відсотках" "Сума ПДВ"
"Номер чека" "Поточна дата" "Час проведення розрахунку"
ФН "Фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій"
ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК

Додаток 2
до Положення про форму та зміст
розрахункових документів
ФІСКАЛЬНИЙ КАСОВИЙ ЧЕК ВИДАЧІ КОШТІВ
Форма № ФКЧ-2
Рядок
1
2
3
4
5

10
11
12 "Назва господарської одиниці"
"Адреса господарської одиниці"
ПН "Індивідуальний податковий номер платника ПДВ"
ІД "Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)"
"Кількість операцій виплати" "Знак множення"
"Сума за однією операцією виплати"
"Назва операції виплати" "Сума коштів"
"Літерне позначення ставки ПДВ"
"Форма виплати" "Сума коштів"
СУМА "Загальна сума виданих коштів за чеком"
ПДВ "Літерне позначення ставки ПДВ"
"Ставка ПДВ у відсотках" "Сума ПДВ"
"Номер чека" "Поточна дата" "Час проведення розрахунку"
ФН "Фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій"
ВИДАТКОВИЙ ЧЕК

Додаток 3
до Положення про форму та зміст
розрахункових документів
Розрахункова квитанція
Форма № РК-1
Серія АААА
№ 000000 Л
І
Н
І
Я

В
І
Д
Р
И
В
У РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ Серія АААА № 000000
"Назва СПД", ІД "Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ
(номер за ДРФО)"
ПН "Індивідуальний податковий номер платника ПДВ"
Сума
розрахунку
(грн., коп.)
всього:
__"сума" __,
у т.ч. за ставкою
ПДВ 20% :
__"сума"__
Найменування
товару (послуги) Вартість
о. в. ПДВ (%) Вартість

Сума розрахунку (грн., коп.) "сума"
Розрахунок провів _______________ ________________
(підпис) (дата)

Додаток 8
до Положення про форму та зміст
розрахункових документів
СПРОЩЕНА РОЗРАХУНКОВА КВИТАНЦІЯ
Форма № РК-2
АААА № 00000
Всього__________<сума>__________ АААА № 000000 ІД <код (комер)>
Всього ________ <сума>___________

Примітка. На одній сторінці розрахункової книжки може розміщатися довільна кількість спрощених розрахункових квитанцій згідно з наведеною нижче схемою за умови забезпечення місця для записування суми розрахунку, а також чіткого позначення серій та номерів спрощених розрахункових квитанцій.

(Положення доповнено додатком 8 згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)

Затверджено наказом Державної податкової
адміністрації України № 614 від 01.12.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
5 лютого 2001 р. за № 106/5297

ПОРЯДОК
РЕЄСТРАЦІЇ ТА ВЕДЕННЯ КНИГ ОБЛІКУ РОЗРАХУНКОВИХ
ОПЕРАЦІЙ І РОЗРАХУНКОВИХ КНИЖОК
(Витяг)

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок (далі - Порядок) розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Порядок поширюється на книги обліку розрахункових операцій і розрахункові книжки, що використовуються суб'єктами підприємницької діяльності при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
1. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
У Порядку наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
Місцезнаходження (місце проживання) суб'єкта підприємницької діяльності (далі - СПД), назва СПД, господарська одиниця, назва господарської одиниці, адреса господарської одиниці, агент, найменування товару (послуги), літерне позначення ставки податку на додану вартість (далі - ПДВ), фіскальний номер, сума розрахунку - згідно з Положенням про форму та зміст розрахункових документів .
Представництво агента - відокремлений підрозділ агента, що зазначений у довідці про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Далі за текстом термін "господарська одиниця" відносно агента означає "представництво агента".
Засіб контролю - централізовано виготовлена спеціальна номерна пломба підвищеного рівня захисту у вигляді самоклейного знака, форма якого затверджується Державною податковою адміністрацією України. (Абзац п'ятий розділу 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 116 від 20.03.2001)
Книга облікових форм - книга встановленої форми (додаток 1), яка пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою органу державної податкової служби (далі - орган ДПС) і завірена підписом керівника органу ДПС (або його заступника), де здійснюються записи про реєстрацію та облік книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок, інших документів, пов'язаних з їх використанням, або накопичена за допомогою програмного забезпечення комп'ютера інформація про реєстрацію та облік книг обліку розрахункових операцій, розрахункових книжок, інших документів, пов'язаних з їх використанням, яка щоденно переноситься на паперові носії в формі, передбаченій для зазначеної вище книги, скріплюється печаткою органу ДПС та завіряється підписом уповноваженої посадової особи.
Розрахункова квитанція - бланк розрахункового документа (товарного чека, проїзного документа тощо), який виготовлений централізовано друкарським способом та може мати окремі поля для заповнення від руки, шляхом проштамповування чи друкування.
Розрахунковий документ, розрахункова операція, реєстратор розрахункових операцій, розрахункова книжка, книга обліку розрахункових операцій, місце проведення розрахунків, фіскальний звітний чек - згідно зі статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" .
2. Порядок реєстрації книг обліку розрахункових операцій
2.1. Реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі - книга ОРО) здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД, а якщо СПД обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків - за місцем податкового обліку. У разі використання книги ОРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці її необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності, крім книг ОРО, зареєстрованих на реєстратор розрахункових операцій або на транспортний засіб. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання СПД необхідних документів.
Підприємства, що мають мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на податковий облік у місцевих органах ДПС та відповідно до чинного законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати книги ОРО за місцезнаходженням цих філій. (Пункт 2.1 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Наказом ДПА № 116 від 20.03.2001)
2.2. Книга ОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, - на окрему господарську одиницю, депо підприємства електротранспорту, а при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом - на кожного кондуктора. Форма книги ОРО на РРО наведена в додатку 2, форма книги ОРО на господарську одиницю наведена в додатку 3, книги ОРО на представництво агента (для сфери розповсюдження державних лотерей) - у додатку 4.
2.5. Перед реєстрацією книги ОРО СПД повинен забезпечити: шнурування книги ОРО; послідовне нумерування її сторінок; установлення на неї засобу контролю таким чином, щоб унеможливити розшнурування книги без порушення засобу контролю;
здійснення на титульній сторінці книги записів, що містять дані про СПД (назва та адреса господарської одиниці, назва СПД, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ чи номер за ДРФО), кількість сторінок, номер установленого засобу контролю, дані про РРО (модифікація РРО, заводський і фіскальний номери РРО, версія програмного забезпечення).
2.6. Реєстрація першої книги ОРО на господарську одиницю (депо, кондуктора) здійснюється на підставі письмової заяви СПД довільної форми, де зазначається сфера діяльності, а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою СПД - юридичної особи або особистим підписом СПД - фізичної особи:
копії свідоцтва про державну реєстрацію СПД (якщо СПД має зареєстровані в даному органі ДПС книги ОРО на інші господарські одиниці чи РРО, то копія свідоцтва не потрібна);
дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею);
Оригінали документів повертаються СПД, копії залишаються в органі ДПС.
2.7. Реєстрація першої книги ОРО на РРО здійснюється на підставі письмової заяви СПД довільної форми при поданні ним реєстраційного посвідчення на РРО. Реєстраційне посвідчення повертається СПД.
2.8. При реєстрації першої книги ОРО на господарську одиницю (депо, кондуктора) цій книзі надається фіскальний номер, який складається з коду області (дві цифри), коду району або міста (дві цифри) згідно з місцезнаходженням СПД (для великих платників податків - коду міста, де вони обслуговуються) та порядкового номера запису (шість цифр) у відповідному розділі Книги облікових форм. За бажанням СПД на одну господарську одиницю (депо) можна реєструвати декілька перших книг ОРО для використання в окремих місцях проведення розрахунків. Такі книги реєструються у Книзі облікових форм під різними порядковими номерами і отримують, відповідно, різні фіскальні номери.
При реєстрації першої книги ОРО на РРО їй надається фіскальний номер, який складається з фіскального номера РРО та літери "р".
2.9. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм і виписує довідку про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій (додаток 6) у двох примірниках; один примірник довідки надається СПД, другий - залишається в органі ДПС. Номер довідки збігається з фіскальним номером книги ОРО. Посадова особа органу ДПС заповнює також рядки титульної сторінки книги ОРО: номер книги ОРО, дата реєстрації, назва органу ДПС, дані про посадову особу органу ДПС.
2.10. Реєстрація другої та наступних книг ОРО на господарську одиницю (депо, кондуктора) або на РРО здійснюється на підставі подання СПД письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, додаткові записи в обох примірниках довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та заповнює рядки титульної сторінки книги ОРО.
Номер другої та наступних книг ОРО складається з фіскального номера першої книги ОРО, зареєстрованої на ту саму господарську одиницю (місце проведення розрахунків) або на той самий РРО, та проставленого через дріб порядкового номера наступної книги ОРО.
(Пункт 2.10 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
2.11. Узяття книги ОРО на облік в органах ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності здійснюється при поданні СПД довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, а також відмітку в довідці про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій.
2.12. Книга ОРО вважається зареєстрованою після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.5-2.10, а при здійсненні підприємницької діяльності не за місцем реєстрації книги ОРО - після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.5-2.11. Кількість книг ОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.
2.13. Для перереєстрації книги ОРО, яка зареєстрована на окрему господарську одиницю (депо, кондуктора), з метою використання її в іншій господарській одиниці СПД подає до відповідного органу ДПС письмову заяву довільної форми, де зазначається сфера діяльності, та довідку про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій з відміткою про зняття книги ОРО з обліку, усі зазначені в довідці незакінчені книги ОРО та розрахункові книжки, а також визначені пунктом 2.6 документи на господарську одиницю. Після внесення змін до відповідних записів у Книзі облікових форм та титульних сторінок книг ОРО посадова особа органу ДПС вилучає довідку про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та виписує нову довідку з таким самим номером, як у попередньої, у якій записуються дані про всі перереєстровані книги ОРО та розрахункові книжки.
2.14. Скасування реєстрації книги ОРО здійснюється за рішенням керівника органу ДПС, де ця книга ОРО зареєстрована. При цьому посадова особа органу ДПС робить відмітку про скасування реєстрації на титульній сторінці книги ОРО, у довідці про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій викреслює відповідний рядок у таблиці "Книги обліку розрахункових операцій", а також робить відмітку та викреслює відповідний запис у Книзі облікових форм.
2.15. Якщо органом ДПС прийнято рішення про відмову в реєстрації книги ОРО, то необхідно повідомити про це СПД не пізніше двох робочих днів з моменту подання ним необхідних документів. Підставою для відмови у реєстрації книги ОРО може бути невідповідність наданих СПД документів вимогам чинного законодавства, вичерпання терміну їх дії, невиконання вимог даного розділу Порядку стосовно форми, призначення книги ОРО, підготовки її до реєстрації.

3. Порядок реєстрації розрахункових книжок
3.1. Реєстрація розрахункових книжок здійснюється безоплатно в органі ДПС, де СПД зареєстрував відповідну книгу ОРО, не пізніше двох робочих днів з моменту подання СПД необхідних документів.
3.2. До реєстрації приймаються зброшуровані розрахункові книжки, які складаються з блоків послідовно пронумерованих розрахункових квитанцій або спрощених розрахункових квитанцій встановленої форми, виготовлених відповідно до Положення про форму та зміст розрахункових документів , та реєстраційної сторінки, при цьому серії та номери спрощених розрахункових квитанцій, зареєстрованих окремим СПД, не повинні повторюватися у межах розрядності серій та номерів. Форма реєстраційної сторінки розрахункової книжки наведена в додатку 7. Розрахункова книжка повинна бути скріплена виготівником з використанням машинного способу, який унеможливлює вилучення корінців розрахункових квитанцій без порушення засобів кріплення. (Пункт 3.2 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
3.3. Перед реєстрацією розрахункової книжки СПД повинен забезпечити:
заповнення на реєстраційній сторінці розрахункової книжки рядків, що містять назву, ідентифікаційний код СПД за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер за ДРФО (рядок, позначений літерами "ІД");
заповнення у всіх розрахункових квитанціях реквізитів "Назва СПД", "Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)" або "Податковий номер платника ПДВ".
Перед реєстрацією розрахункової книжки, яка складається зі спрощених розрахункових квитанцій, СПД повинен забезпечити: (Пункт 3.3 розділу 3 доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
відсутність у розрахунковій книжці квитанцій із серіями та номерами, що повторюються, згідно з вимогами пункту 3.2 цього розділу; (Пункт 3.3 розділу 3 доповнено абзацом п'ятим згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
відповідне заповнення реєстраційної сторінки, яка може розміщатися на останньому аркуші разом з квитанціями; (Пункт 3.3 розділу 3 доповнено абзацом шостим згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
заповнення у всіх спрощених розрахункових квитанціях реквізиту "Ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)"; (Пункт 3.3 розділу 3 доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
встановлення на засобі кріплення розрахункової книжки паперової пломби таким чином, щоб унеможливити порушення засобу кріплення без порушення цієї пломби. (Пункт 3.3 розділу 3 доповнено абзацом восьмим згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
3.4. Реєстрація розрахункової книжки здійснюється на підставі подання СПД письмової заяви довільної форми та довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій. При реєстрації розрахунковій книжці надається номер, який складається з фіскального номера книги ОРО, з якою буде використовуватись розрахункова книжка, та проставленого через дріб порядкового номера розрахункової книжки, зареєстрованої на дану книгу ОРО. До порядкового номера розрахункової книжки, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, додається літера "с". (Пункт 3.4 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
3.5. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги облікових форм, додаткові записи в обох примірниках довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та заповнює рядки реєстраційної сторінки розрахункової книжки: номер книжки, дата реєстрації, назва органу ДПС, дані про посадову особу органу ДПС, серія та номер першого бланка, кількість бланків, а у разі реєстрації розрахункової книжки, що складається зі спрощених розрахункових квитанцій, скріплює паперову пломбу печаткою органу ДПС та підписом керівника або його заступника, - після чого розрахункова книжка вважається зареєстрованою. Кількість розрахункових книжок, що реєструються одночасно, не обмежується. (Пункт 3.5 розділу 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
3.6. У разі прийняття органом ДПС рішення про відмову в реєстрації розрахункової книжки необхідно повідомити про це СПД не пізніше двох робочих днів з моменту подання ним необхідних документів. Підставою для відмови у реєстрації може бути невідповідність бланків розрахункових квитанцій вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, ненадійне скріплення розрахункової книжки, невиконання вимог даного розділу Порядку стосовно підготовки розрахункової книжки до реєстрації.
7. Порядок ведення книги ОРО
7.1. СПД повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці (у депо) чи з тим РРО, що були зазначені на титульній сторінці книги при її реєстрації. Якщо в господарській одиниці організовано декілька місць проведення розрахунків, де відповідно до чинного законодавства дозволяється проводити розрахунки без застосування РРО, то на бажання СПД на всіх місцях проведення розрахунків в одній господарській одиниці може використовуватися одна книга ОРО.
7.2. СПД повинен забезпечити зберігання у господарській одиниці (депо) довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та останньої використаної книги ОРО.
7.3. Перед початком використання книги ОРО слід зазначити на її титульній сторінці дату початку використання.
7.4. Використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає:
наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; (Абзац другий пункту 7.4 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
здійснення записів про реквізити розрахункових квитанцій до початку використання розрахункової книжки та безпосередньо після закінчення її використання у межах робочого дня чи зміни;
щоденне виконання записів про рух готівки.
7.5. Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів РРО у відповідному розділі книги ОРО.
7.6. У разі використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, на декількох місцях проведення розрахунків щоденні записи про реквізити розрахункових квитанцій та про рух готівки здійснюються окремо щодо кожного місця проведення розрахунків. Якщо на одному місці проведення розрахунків протягом дня використовувались

декілька розрахункових книжок, то записи за обліком розрахункових квитанцій та рухом готівки виконуються щодо кожної розрахункової книжки окремо.
7.7. У разі роздрукування на РРО протягом робочого дня декількох фіскальних звітних чеків усі вони підклеюються у відповідній книзі ОРО, записи в розділі 2 книги ОРО робляться за кожним фіскальним звітним чеком окремо. Якщо фіскальний звітний чек містить дані про операції службового внесення та службової видачі коштів, то графи 3 і 4 розділу 2 книги ОРО можна не заповнювати.
На бажання СПД у графах 5-8 розділу 2 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, можна вводити додаткові графи для зазначення сум розрахунків, суми ПДВ та виданих при поверненні товару коштів, які отримані (видані) з використанням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
7.8. У розділі 3 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються розрахункові квитанції, використані під час відключення електроенергії або в період ремонту РРО. Графи 1-5 заповнюються до початку використання розрахункової книжки, графи 6-8 - до початку реєстрації розрахункових операцій за допомогою РРО після відновлення постачання електроенергії чи встановлення РРО після ремонту.
7.9. Якщо початок та закінчення одного циклу використання розрахункової книжки при відключенні електроенергії чи на період ремонту РРО припадають на різні робочі дні, то за кожний робочий день у розділі 3 книги ОРО на РРО здійснюються окремі записи, при цьому графи 1-2 заповнюються тільки в перший, а графа 8 - тільки в останній день одного циклу використання розрахункової книжки.
Крім того, на підставі даних розрахункових квитанцій щоденно здійснюються записи в розділі 2; до запису за перший день слід включити дані про відповідні суми (графи 3-8) за контрольною стрічкою з початку робочого дня до моменту виходу з ладу РРО або відключення електроенергії. У записі за даними фіскального звітного чека, роздрукованого після відновлення роботи на РРО, необхідно зазначити, за які попередні дати підсумовані дані в цьому фіскальному чеку.
7.10. У розділі 4 книги ОРО, зареєстрованої на РРО, обліковуються ремонти РРО. Графи 1-2 заповнюються безпосередньо після виходу РРО з ладу, графи 3-7 - після відновлення використання РРО до початку реєстрації розрахункових операцій.
7.14. По закінченні використання книги ОРО на її титульній сторінці необхідно зазначити дату закінчення. У разі відсутності у СПД бухгалтерії на останній сторінці книги ОРО підклеюються акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку.
7.15. У разі порушення засобу контролю на книзі ОРО, виявлення факту опломбування книги ОРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у довідці про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій, така книга ОРО підлягає розпломбуванню, після чого керівник місцевого органу ДПС приймає рішення про скасування реєстрації книги ОРО чи про можливість її переопломбування.
9. Порядок ведення розрахункової книжки
9.1. Перед початком використання розрахункової книжки на її реєстраційній сторінці необхідно зазначити дату початку використання.
9.2. У корінці та у відривній частині розрахункової квитанції повинна вказуватись повна сума розрахунку вручну, шляхом проштамповування чи друкарським способом. Якщо СПД є платником податку на додану вартість (ПДВ), то в корінці розрахункової квитанції слід указувати також суму, що оподатковується ПДВ за ставкою 20 %, крім спрощеної розрахункової квитанції. Якщо сума за ставкою ПДВ 20 відсотків дорівнює повній сумі розрахунку, то в корінці можна вказувати тільки одну з цих сум. Записи в розрахункових квитанціях здійснюються кульковою ручкою з пастою темного кольору. ( Пункт 9.2 розділу 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001 )
9.3. Якщо при продажу товару встановлюється знижка чи надбавка відносно вартості одиниці виміру товару, то за бажанням СПД загальна сума знижки (надбавки) вказується на корінці та у відривній частині розрахункової квитанції у дужках поряд із сумою розрахунку з відповідною позначкою ("зн" або "нд").
9.4. При здійсненні операції видачі коштів у разі повернення товару (рекомпенсації послуги, прийняття цінностей під заставу та в інших випадках) сума розрахунку вказується у корінці та у відривній частині розрахункової квитанції з математичним знаком "-" (мінус).
Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно вказати:
дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги);
відомості про товар (послугу);
суму виданих коштів;
номер розрахункової квитанції, яка підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Акти про видачу коштів передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги ОРО.
9.5. На вимогу покупця у відривній частині розрахункової квитанції додатково вказуються всі або частина передбачених установленою формою реквізитів: найменування товару (послуги), вартість одиниці виміру, ставка ПДВ у відсотках (для СПД - платників ПДВ), вартість придбаних товарів (отриманих послуг) за кожним найменуванням, дата та підпис особи, що провела розрахунок. У разі виписування спрощеної розрахункової квитанції такі дані можна вказувати на зворотному боці відривної частини квитанції. (Пункт 9.5 розділу 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
9.6. Розрахункова книжка використовується у такому порядку:
на кожному місці проведення розрахунків повинна використовуватися окрема розрахункова книжка з книгою ОРО, на яку вона зареєстрована;
при проведенні розрахункової операції заповнюється спочатку корінець, потім відривна частина розрахункової квитанції (за винятком квитанцій, де вартість товару (послуги) зазначена попередньо шляхом проштамповування чи друкарським способом), при цьому вказані у корінці та у відривній частині суми розрахунків повинні бути ідентичними;
відривна частина відокремлюється від корінця по лінії відриву та видається покупцеві чи особі, яка отримує кошти (у разі здійснення операції видачі), не пізніше завершення розрахункової операції.
Якщо загальна сума розрахунку не перевищує 0,3 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, то відривну частину можна видавати покупцеві тільки на його вимогу. При цьому відривна частина квитанції погашається шляхом перекреслювання по діагоналі. (Абзац пункту 9.6 розділу 9 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
9.7. Сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, уноситься СПД протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службове внесення". Сума готівки, що вилучається СПД протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою "Службова видача".
9.8. Не дозволяється використовувати розрахункові квитанції повторно, виправляти записи у квитанціях, вилучати з розрахункової книжки корінці розрахункових квитанцій, порушувати кріплення книжки. У разі пошкодження розрахункової квитанції чи здійснення помилкового запису таку квитанцію слід анулювати, для чого на корінці та відривній частини зробити відмітку "Анульовано", завірену підписом особи, яка здійснює розрахунки.
9.9. Після використання всіх розрахункових квитанцій на реєстраційній сторінці розрахункової книжки необхідно зазначити дату її закінчення.
12. Прикінцеві положення
12.1. За поданням міністерств та інших центральних органів виконавчої влади для підприємств і організацій, що входять до сфери їх управління, Державною податковою адміністрацією України може бути встановлений інший порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.

Затверджено наказом Державної податкової
адміністрації України № 614 від 01.12.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
5 лютого 2001 р. за № 107/5298

ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ, ОПЛОМБУВАННЯ ТА ЗАСТОСУВАННЯ
РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ ЗА ТОВАРИ (ПОСЛУГИ)
(Витяг)

Цей Порядок розроблено на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Даний Порядок не поширюється на реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
1. Визначення термінів
У цьому Порядку наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
Місцезнаходження (місце проживання) суб'єкта підприємницької діяльності (далі - СПД), назва СПД, господарська одиниця, назва господарської одиниці, адреса господарської одиниці, найменування товару (послуги), літерне позначення ставки податку на додану вартість (далі - ПДВ), фіскальний номер, сума розрахунку - згідно з Положенням про форму та зміст розрахункових документів .
Засіб контролю, розрахункова квитанція - згідно з Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок.
Зіпсований реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) - такий РРО, що не забезпечує:
належного друку чеків (підкладних документів), контрольної стрічки, будь-якого із звітів (Z-звіт, X-звіт, періодичний або товарний звіт тощо), або відповідності даних за сумами розрахунків, відображеними на касових чеках, даним за сумами розрахунків, які друкуються на контрольній стрічці, або відповідності сумарних даних за касовими чеками, надрукованими протягом робочого дня, загальним сумам виторгів, відображеним у Z-звітах, або збереження даних у фіскальній пам'яті РРО.
X-звіт - денний звіт без обнулення інформації в оперативній пам'яті. Для РРО, у X-звіті яких не зазначається інформація про операції "службового внесення" або "службової видачі" сум готівки, X-звіт означає сукупність X-звіту та будь-якого іншого звіту, де зазначені суми за цими операціями.
Z-звіт - денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО. Для РРО, у Z-звіті яких не зазначається інформація про операції "службового внесення" або "службової видачі" сум готівки, Z-звіт означає сукупність X-звіту та Z-звіту, при цьому першим виконується X-звіт.
Періодичний звіт - звіт фіскальної пам'яті за будь-який період часу з початку експлуатації РРО.
Операція "сторно" - реєстрація через РРО від'ємних сум, які зменшують суму виторгу, що заноситься до фіскальної пам'яті при виконанні Z-звіту.
Фіскальний блок - невід'ємна складова частина РРО, яка забезпечує реєстрацію обороту, визначення розміру податків, керування механізмом друку чеків та службових документів, виведення інформації на індикатори і містить фіскальну пам'ять та інтерфейс для зв'язку з прикладним програмним забезпеченням РРО.
Книга реєстраторів розрахункових операцій - установленої форми книга (додаток 1), яка пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою органу державної податкової служби (далі - орган ДПС) і завірена підписом керівника органу ДПС (або його заступника), де здійснюються записи про реєстрацію та облік реєстраторів розрахункових операцій, довідок про опломбування, або накопичена за допомогою програмного забезпечення комп'ютера інформація про реєстрацію та облік реєстраторів розрахункових операцій, довідок про опломбування, яка щоденно переноситься на паперові носії в формі, передбаченій для зазначеної вище книги, скріплюється печаткою органу ДПС та завіряється підписом уповноваженої посадової особи.
Верифікатор - технічний засіб контролю відповідності програмного забезпечення РРО еталонному зразку шляхом послідовного порівняння одиниць виміру інформації.
Розрахунковий документ, розрахункова операція, реєстратор розрахункових операцій, розрахункова книжка, книга обліку розрахункових операцій, місце проведення розрахунків, фіскальний звітний чек, фіскальна пам'ять, виробник, постачальник, центр сервісного обслуговування, фіскальний режим роботи - згідно зі статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" .
2. Порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій
2.1. До реєстрації приймаються РРО, модифікації яких включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, з урахуванням сфер їх застосування та за умови, що термін служби, установлений у технічній документації на РРО, не вичерпався.
2.2. Реєстрація РРО здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД, а якщо СПД обслуговується в інспекції по роботі з великими платниками податків, - то за місцем податкового обліку. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем використання, крім РРО, що застосовуються на об'єктах виїзної торгівлі (надання послуг), та резервних РРО. Реєстрація та взяття на облік здійснюються безоплатно, реєстрація - не пізніше двох робочих днів з моменту подання, а взяття на облік - у день подання СПД усіх необхідних документів.
Підприємства, що мають мережу відокремлених філій (представництв), які взяті на податковий облік у місцевих органах ДПС та відповідно до чинного законодавства самостійно сплачують податок на прибуток, можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням цих філій. (Пункт 2.2 розділу 2 доповнено абзацом згідно з Наказом ДПА № 116 від 20.03.2001)
2.3. Реєстрація РРО здійснюється на підставі письмової заяви СПД довільної форми, у якій зазначені сфера застосування та реквізити РРО (модифікація, заводський номер, версія програмного забезпечення, виробник або постачальник, дата виготовлення), а також надання ним таких документів та їх копій, завірених підписом керівника і печаткою СПД - юридичної особи або особистим підписом СПД - фізичної особи:
копії свідоцтва про державну реєстрацію СПД (якщо СПД має зареєстровані в даному органі ДПС РРО чи книги ОРО, то копію свідоцтва надавати не треба);
документа, що підтверджує факт купівлі або безоплатного отримання РРО у власність, іншого документа, що підтверджує право власності або користування РРО;
дозволу місцевого органу виконавчої влади на розміщення господарської одиниці (договору оренди, іншого документа на право власності або користування господарською одиницею); для реєстрації резервного РРО слід надати такі документи на кожну господарську одиницю, де буде використовуватися РРО; (Абзац четвертий пункту 2.3 розділу 2 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 116 від 20.03.2001)
у разі реєстрації РРО, що був раніше зареєстрований іншим СПД, - довідки про скасування реєстрації.
Оригінали документів повертаються СПД, копії залишаються в органі ДПС.
2.4. На підставі вивчення наданих СПД документів відповідальна посадова особа органу ДПС не пізніше двох днів з моменту подання СПД документів приймає рішення про можливість реєстрації РРО. У разі позитивного рішення виписується довідка про резервування фіскального номера РРО у двох примірниках; один примірник довідки надається СПД, другий залишається в органі ДПС. Форма довідки про резервування фіскального номера РРО наведена в додатку 2.
2.5. Фіскальний номер РРО складається з коду області (дві цифри), коду району або міста (дві цифри) згідно з місцезнаходженням СПД (для великих платників податків - коду міста, де вони обслуговуються) та порядкового номера запису (шість цифр) у Книзі реєстраторів розрахункових операцій. Протягом п'яти робочих днів з моменту отримання довідки про резервування фіскального номера РРО СПД повинен забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи, занесення фіскального номера РРО до фіскальної пам'яті, опломбування РРО в центрі сервісного обслуговування у відповідності до розділу 3 Порядку, а також надання довідки про опломбування РРО разом з її завіреною копією до органу ДПС за місцем реєстрації РРО. При оформленні довідки про опломбування РРО заповнюються всі її реквізити, крім даних про розпломбування РРО.
У разі невиконання або несвоєчасного виконання дій, передбачених цим пунктом, довідка про резервування фіскального номера РРО вважається недійсною.
2.6. Після отримання належним чином оформленої довідки про опломбування РРО посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій і виписує реєстраційне посвідчення (додаток 3) у двох примірниках; один примірник посвідчення надається СПД, другий - залишається в органі ДПС. Номер посвідчення збігається з фіскальним номером РРО.
2.7. При реєстрації резервного РРО у правому верхньому кутку реєстраційного посвідчення робиться напис "Резервний", у першому рядку відповідної таблиці в посвідченні зазначаються назва та адреса господарської одиниці, де буде зберігатися резервний РРО, а в інших рядках - назви та адреси всіх господарських одиниць, де він буде використовуватися.
2.8. Узяття РРО на облік в органі ДПС за місцезнаходженням господарської одиниці здійснюється при поданні СПД реєстраційного посвідчення на РРО. Посадова особа органу ДПС здійснює запис у відповідному розділі Книги реєстраторів розрахункових операцій, а також робить відмітку в реєстраційному посвідченні.
2.9. Для перереєстрації РРО з метою використання його в іншій господарській одиниці СПД подає до органу ДПС за місцем реєстрації РРО заяву довільної форми, у якій зазначена сфера застосування РРО, реєстраційне посвідчення з відміткою, при потребі, про зняття РРО з обліку, а також визначені пунктом 2.3 документи на господарську одиницю. Посадова особа органу ДПС вилучає реєстраційне посвідчення, уносить зміни до відповідного запису в Книзі реєстраторів розрахункових операцій та виписує нове реєстраційне посвідчення з таким самим номером. У разі використання РРО на території іншої адміністративно-територіальної одиниці його необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності.
2.10. РРО вважається зареєстрованим після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.3 - 2.7, а при здійсненні підприємницької діяльності не за місцем реєстрації РРО - після виконання всіх дій, передбачених пунктами 2.3 - 2.8.
2.11. Скасування реєстрації РРО здійснюється на підставі подання СПД заяви довільної форми до органу ДПС, де зареєстровано РРО. Перед скасуванням реєстрації РРО його необхідно зняти з обліку і розпломбувати, про що робиться відмітка в реєстраційному посвідченні і в довідці про опломбування. При скасуванні реєстрації посадова особа органу ДПС вилучає реєстраційне посвідчення, довідку про опломбування, робить відповідний запис у Книзі реєстраторів розрахункових операцій та виписує довідку про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій за встановленою формою (додаток 4), яка надається СПД.
У разі викрадення РРО для скасування реєстрації СПД повинен надати органу ДПС копію відповідного документа органів внутрішніх справ.
2.12. Примусове скасування реєстрації РРО здійснюється у таких випадках:
по закінченні терміну служби, установленого в технічній документації на РРО;
по закінченні визначених чинним законодавством термінів виведення з експлуатації РРО;
у разі скасування державної реєстрації СПД, прийняття судом рішення про ліквідацію або банкрутство підприємства, на підставі документів про відсутність СПД за місцезнаходженням (місцем проживання) більше 3 місяців;
при застосуванні РРО не за сферою застосування, визначеною Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій;
при виявленні невідповідності конструкції та (або) програмного забезпечення РРО модифікації, включеній до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
2.13. У випадках, передбачених абзацами 2 і 3 пункту 2.12 даного Порядку, орган ДПС за місцем реєстрації РРО повинен попередити СПД за місяць до настання терміну про необхідність скасування реєстрації РРО. Якщо СПД не виконує дій, передбачених пунктом 2.11, або його немає за місцезнаходженням (місцем проживання), то через місяць після виникнення обставин, визначених пунктом 2.12, у Книзі реєстраторів розрахункових операцій здійснюється відповідний запис, після чого реєстрація РРО вважається скасованою.
2.14. У разі прийняття органом ДПС рішення про відмову в реєстрації РРО необхідно повідомити про це СПД не пізніше двох робочих днів з моменту подання ним необхідних документів. Підставою для відмови в реєстрації може бути відсутність модифікації РРО в Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій або її невідповідність сфері застосування, зазначеній у заяві СПД, вичерпання терміну служби РРО або невиконання вимог цього розділу щодо подання необхідних документів.
3. Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій
3.1. Опломбування РРО здійснюється центром сервісного обслуговування перед реєстрацією РРО, після ремонту чи технічного обслуговування РРО або за рішенням органу ДПС.
3.2. Перед опломбуванням РРО здійснюється перевірка його конструкції та програмного забезпечення на відповідність модифікації, включеній до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та перевірка переведення РРО у фіскальний режим роботи. При позитивних результатах перевірки здійснюється опломбування РРО, про що складається довідка про опломбування реєстратора розрахункових операцій (додаток 5), яка надається СПД.
3.3. Опломбування корпусу РРО здійснюється шляхом установлення двох засобів контролю в місцях стику корпусу РРО з верхньою кришкою на її передньому та задньому боці таким чином, щоб унеможливити доступ до фіскального блоку РРО без пошкодження засобу контролю.
3.4. Розпломбування РРО з вилученням довідки про опломбування здійснюється:
центром сервісного обслуговування - при необхідності доступу до внутрішніх вузлів РРО для проведення його ремонту або для проведення перевірки його конструкції та програмного забезпечення на відповідність модифікації, включеній до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, що проводиться за рішенням органу ДПС;
представником органу ДПС - для проведення перевірки програмного забезпечення РРО на відповідність модифікації, включеній до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, та при скасуванні реєстрації РРО.
3.5. Копію кожної довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій СПД повинен не пізніше настання найближчого терміну подання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО або використанням розрахункових книжок, подати до органу ДПС за місцем обліку РРО.
3.6. Порушення засобу контролю на РРО, виявлення факту опломбування РРО підробленим засобом контролю або таким, номер якого не збігається з номером, що вказаний у довідці про опломбування, а також застосування зіпсованого РРО є підставою для прийняття органом ДПС рішення про необхідність проведення перевірки відповідності конструкції та/або програмного забезпечення РРО модифікації, включеній до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, за допомогою верифікатора. При отриманні позитивних результатів перевірки РРО опломбовується у встановленому порядку.
4. Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій
4.1. Порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій поширюється на РРО, які зареєстровані в установленому порядку.
4.2. РРО може застосовуватись тільки в тій господарській одиниці, назва та адреса якої зазначені в реєстраційному посвідченні, та у сфері застосування, визначеній Державним реєстром реєстраторів розрахункових операцій.
4.3. Контрольна стрічка повинна друкуватися в єдиному робочому циклі з касовими чеками чи підкладними документами без повторного її використання. При застосуванні портативних РРО дозволяється друкувати контрольну стрічку перед друкуванням фіскального звітного чека, якщо таке передбачено технічними можливостями РРО.
4.4. Реєстрація продажу товару (надання послуги) через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ повинен видаватися покупцеві не пізніше завершення розрахункової операції.
4.5. Унесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через РРО з використанням операцій "службове внесення" та "службова видача", якщо таке внесення чи видача не пов'язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція "службове внесення" використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

4.6. СПД повинен забезпечити:
ведення поточної, а також зберігання у господарській одиниці останньої використаної книги обліку розрахункових операцій, зареєстрованої на РРО, та використаних контрольних стрічок за останні 3 робочих дні; ( Абзац другий пункту 4.6 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 116 від 20.03.2001 )
зберігання у господарській одиниці останньої використаної та поточної розрахункової книжки, що використовується у період ремонту РРО чи відключення електроенергії;
друкування X-звітів, Z-звітів та інших документів (крім розрахункових), що передбачено експлуатаційною документацією на РРО, підрахунок готівки на місці проведення розрахунків під час здійснення перевірки господарської одиниці на вимогу представника контролюючого органу;
зберігання на місці проведення розрахунків реєстраційного посвідчення та останньої довідки про опломбування реєстратора розрахункових операцій або їх копій.
4.7. Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від'ємної суми тільки в разі забезпечення алгоритмом роботи РРО окремого накопичення у фіскальній пам'яті від'ємних сум розрахунків. Якщо РРО не забезпечує такого накопичення, то дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції "службова видача". Забороняється реєструвати через РРО від'ємні суми з використанням операції "сторно".
4.8. Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити:
дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).
Аналогічний акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії СПД і зберігаються протягом 3 років. У разі відсутності у СПД бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.
4.9. Якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також у відповідності до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою ПДВ, після чого слід виконати Z-звіт. При потребі виконується операція "службове внесення" готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків. (Пункт 4.9 розділу 4 із змінами, внесеними згідно з Наказом ДПА № 279 від 09.07.2001)
5. Прикінцеві положення
5.1. За поданням міністерств та інших центральних органів виконавчої влади для підприємств і організацій, що входять до сфери їх управління, Державною податковою адміністрацією України може бути встановлений інший порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з розрахунків за товари (послуги) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

РОЗДІЛИ КНИГИ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ
Розділ 1. Реєстрація реєстраторів розрахункових операцій
№
з/п Назва, код за
ЄДРПОУ (но-
мер за ДРФО)
суб'єкта підприємницької діяльності (СПД) Назва та адреса господарської одиниці Модифі-кація, заводсь-кий
номер РРО Дата реєст-рації, фіскальний номер РРО Посада, під-пис, прізвище та ініціали посадової особи органу ДПС Підпис, прізвище та ініціали представни-ка СПД Орган ДПС, де РРО буде на обліку Дата скасу-вання реєст-рації Прізвище, ініціали, підпис посадової особи органу ДПС
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Розділ 2. Облік реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих в інших органах ДЕС
№
з/п Назва, код за
ЄДРПОУ (номер за ДРФО) суб'єкта підприємницької діяльності (СПД) Назва та
адреса
господарської
одиниці Модифі-кація, заводсь- кий номер РРО Дата реєст-рації, фіскальний номер РРО Орган ДПС, де РРО зареєстровано Дата
взяття на облік Прізвище, ініціали, підпис посадової особи органу ДПС Дата знаття з обліку Прізвище, ініціали, підпис посадової особи органу ДПС
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Розділ 3. Облік довідок про опломбування реєстраторів розрахункових операцій
№
з/п Реєстратор
розрахункових операцій Розпломбу-вання Причина
розпломбування (характер несправності) Опломбування Номери уста-новлених засобів контролю Дата обліку Прізвище, ініціали, підпис посадової особи органу ДПС
дата час дата час
моди-
фіка-
ція завод-
ський
номер фіскаль-
ний
номер

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
* * *

Книга реєстраторів розрахункових операцій
Розділ _________________________________________________________
(номер та назва розділу)
Державна податкова інспекція ___________________________________
(повна назва органу ДПС)
Розпочата ____________
Закінчена ____________

Додаток 2
до Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових
операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з розрахунків за товари (послуги)

ДОВІДКА
про резервування фіскального номера реєстратора розрахункових операцій
Державною податковою інспекцією
______________________________________
(повна назва органу ДПС)
зарезервовано фіскальний номер ___________ для реєстратора розрахункових операцій

Модифікація реєстратора розрахункових операцій
Заводський номер
Версія програмного забезпечення
Виробник (постачальник)
Дата виготовлення
Належить суб'єкту підприємницької діяльності
Код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)

Сфера застосування РРО ______________________________________
Довідка дійсна до _______ годин "___" ________________ 20__ року.
Довідку видано "___" _______________ 20__ року.
Відповідальна особа органу ДПС __________________________________
(посада, підпис, прізвище та ініціали)
Примірник довідки отримав _______________________________________
(підпис, прізвище та ініціали представника СПД)
Додаток 3
до Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових
операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з розрахунків за товари (послуги)
Реєстраційне посвідчення № ________
Державною податковою інспекцією ______________________________
(повна назва органу ДПС)
здійснено реєстрацію реєстратора розрахункових операцій _________, заводський №______, фіскальний №______,
(модифікація РРО)
версія програмного забезпечення __________, що належить ____________________________________,
(назва суб'єкта підприємницької діяльності)

код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО) ________.
РРО призначений для використання в господарській одиниці

Назва
господарської
одиниці Адреса
господарської одиниці Адміністративно-територіальна одиниця Сфера
застосування РРО

Начальник державної податкової інспекції ________________ ________________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
М.П.
"___" ___________ 20 ___ року

Назва органу ДПС, де РРО взято на облік Дата взяття на облік Посада, підпис та прізвище відповідальної особи органу ДЕС. Дата зняття з обліку Посада, підпис та прізвище відповідальної особи органу ДПС

М.П. М.П.

Додаток 4
до Порядку реєстрації, опломбування та
застосування реєстраторів розрахункових
операцій, що застосовуються для
реєстрації операцій з розрахунків за
товари (послуги)
ДОВІДКА
про скасування реєстрації реєстратора розрахункових операцій
Державною податковою інспекцією у ____________________________________
(повна назва органу ДПС)
скасовано реєстрацію реєстратора розрахункових операцій ________________, заводський № ___________________,
(модифікація РРО)
фіскальний № ___________, версія програмного забезпечення _____________,
що належить -____________________________________,
(назва суб'єкта підприємницької діяльності)
код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО) __________.

Начальник державної
податкової інспекції ________________ _______________________
(підпис) (прізвище та ініціали)
М.П.
"___" ___________ 20 ___ року

Додаток 5
до Порядку реєстрації, опломбування та
застосування реєстраторів розрахункових
операцій, що застосовуються для
реєстрації операцій з розрахунків за
товари (послуги)

Довідка
про опломбування реєстратора розрахункових операцій

Модифікація реєстратора розрахункових операцій
Заводський номер
Фіскальний номер
Версія програмного забезпечення
Виробник (постачальник)
Дата виготовлення/дата введення в експлуатацію
Належить суб'єкту підприємницької діяльності
Код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО)

_____________________________________________, код за ЄДРПОУ
(центр сервісного обслуговування)
(номер за ДРФО) ____________, розташований за адресою __________________________,
в особі __________________________________
(посада, прізвище, ініціали уповноваженої особи)

"__" ____________ 20__ року о ____ годині, ____ хвилин здійснив

розпломбування РРО.
Сума денної виручки на момент розпломбування _______ грн. _______ коп.

Причина розпломбування ________________________________________
Характер несправності ___________________________________________

Конструкція та програмне забезпечення РРО відповідають модифікації, включеній до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.
Реєстратор розрахункових операцій працює у фіскальному режимі роботи.

"__" ____________ 20__ року о ____ годині, ____ хвилин здійснено опломбування РРО. Номери установлених засобів контролю
___ __________________ ____________________ _____________________
(посада) (підпис) (прізвище та ініціали
посадової особи)
М. П.

Затверджено наказом Державної податкової
адміністрації України № 614 від 01.12.2000 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
05.02.2001 р. за № 108/5299
ПОРЯДОК ПОДАННЯ ЗВІТНОСТІ, ПОВ'ЯЗАНОЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ АБО ВИКОРИСТАННЯМ РОЗРАХУНКОВИХ КНИЖОК

Цей Порядок розроблений на виконання Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", поширюється на звітність, пов'язану із застосуванням суб'єктами підприємницької діяльності (далі - СПД) реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, крім розрахунків при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.
Терміни, які вживаються в цьому Порядку, визначені в Законі України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Положенні про форму та зміст розрахункових документів, Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій .
Звітність, пов'язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункових книжок (далі - РК), подається СПД щодо всіх зареєстрованих РРО, незалежно від застосування чи незастосу-вання їх у звітному місяці, та щодо всіх зареєстрованих РК, що використовувалися у звітному місяці.
Звітність, пов'язана із застосуванням РРО, подається у складі "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)" за фо-рмою № ЗВР-1 (далі - Звіт), а при поданні звіту за останній місяць календарного року - з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному РРО. Звітність, пов'язана з використанням РК, подається у складі Звіту та Довідки про використані розрахункові книжки (додаток 1). Якщо у СПД є зареєстровані РРО та РК, то дані про суми розрахунків щодо РРО та щодо РК можна відобразити в одному Звіті.
У разі використання РК на період виходу з ладу РРО або в разі тимчасового відключення електроенергії звітність подається у складі, передбаченому для РРО у попередньому пункті, з доданням Довідки про використані розрахункові книжки. При цьому суми розрахунків, здійснених з використанням РК та проведених через РРО, у Звіті не відображаються.
Надруковані на РРО періодичні звіти повинні подаватися щодо тих РРО, які застосовувалися у відповідному періоді, та щодо тих, технічними характеристиками яких передбачено друкування періодичних звітів з нульовими сумами за період, коли РРО не використовувався. Дозволяється подавати періодичні звіти разом із Звітом за перший місяць поточного календарного року.
Звітність подається до органу державної податкової служби (далі - орган ДПС) за місцем реєстрації РРО (РК) у терміни, визначені чинним законодавством. При поданні звітності подавати одночасно книги обліку розрахункових операцій чи РК не потрібно.
Заповнення окремих граф Звіту виконується згідно з Інструкцією із заповнення "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок)" (додаток 2).
Затверджено наказом Державної податкової
адміністрації України № 614 від 01.12.2000 р.
ФОРМА № ЗВР-1
Місце для підклеювання
періодичних звітів
До державної податкової інспекції _____________________

Звіт про використання реєстраторів розрахункових
операцій (розрахункових книжок)
_______________________________________________
(реквізити суб'єкта підприємницької діяльності)
за __________________ місяць 20__ року
(грн., коп.)
№
з/п Модифікація
РРО Фіскальний
номер РРО
(номер роз
рахункової
книжки) Сума розрахунків за звітний місяць Сума
податку на додану
вартість Сума, що
видана при поверненні товару
загаль-
на за ставкою ПДВ 20%
1 2 3 4 5 6 7

Разом за всіма РРО
(розрахунковими книжками):
М.П. Директор __________________________________________________
20__ року (підпис, прізвище, ініціали)
Головний бухгалтер __________________________________
(підпис, прізвище, ініціали)
Звіт прийняв ____________________________________________________
(підпис, прізвище, ініціали)

Додаток 1
до Порядку подання звітності, пов'язаної із
застосуванням реєстраторів розрахункових
операцій або використанням розрахункових книжок

Довідка
про використані розрахункові книжки
за ____________ місяць 20__ року

Суб'єктом підприємницької діяльності ____________________________,
ідентифікаційний код за ЄДРПОУ (номер за ДРФО) ________________ ,
повністю використано у звітному місяці розрахункові книжки у кількості _____ штук.
№
з/п Номер розра-хункової книжки Період
використання Кількість
анульо-
ваних
квитанцій №
з/п Номер
розра-
хункової
книжки Період
використання Кількість анульо-ваних квитанцій
поча-
ток кінець поча-
ток кінець

Директор _________________________________________________________
(підпис, прізвище, ініціали)
Головний бухгалтер ________________________________________
(підпис, прізвище, ініціали)
М .П. "_____" _______________ 20__ року

Примітка. Довідка повинна містити інформацію про розрахункові книжки, за якими дата кінця використання припадає на звітний місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа засвідчує довідку особистим підписом.

Додаток 2
до Порядку подання звітності, пов'язаної із
застосуванням реєстраторів розрахункових
операцій або використанням розрахункових книжок

Інструкція із заповнення "Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій
(розрахункових книжок)" за формою № ЗВР-1

1. Звіт за формою № ЗВР-1 складається в розрізі всіх реєстраторів розрахункових операцій, що зареєстровані СПД, та в розрізі розрахункових книжок, які використовувались протягом звітного місяця.
2. У рядку "До державної податкової інспекції" слід зазначити назву району, міста, району в місті та міста (для міст з районним розподілом). У рядку "реквізити суб'єкта підприємницької діяльності" наводяться назва СПД та його місцезнаходження (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові громадянина-підприємця та його місце проживання), що зазначені у свідоцтві про державну реєстрацію СПД, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ чи ідентифікаційний номер за ДРФО.
3. Графи 1, 2, 3 заповнюються відповідно до їх назв. СПД, що надають послуги міського та приміського пасажирського автомобільного транспорту та електротранспорту, агенти та підприємства зв'язку при складанні Звіту повинні зазначати в графі 3 замість номерів РК фіскальні номери книг обліку розрахункових операцій, з якими ці РК використовувалися, при цьому для всіх РК, що використовувалися з однією книгою, заповнюється один рядок.
4. У графах 4-6 записуються такі суми розрахунків за звітний місяць:
у графі 4 - загальна сума проведених за звітний місяць розрахункових операцій, тобто сума коштів, яку отримано від покупців за реалізовані товари (надані послуги);
у графі 5 - частина суми розрахунків, зазначеної в графі 4, що оподатковується податком на додану вартість (далі - ПДВ) за ставкою 20 відсотків;
у графі 6 - сума ПДВ, обчислена, виходячи із суми розрахунків, зазначеної в графі 5.
5. У графі 7 записується загальна сума коштів, виданих при поверненні товару (рекомпенсації послуги, прийнятті цінностей під заставу та в інших випадках). Якщо протягом звітного місяця через РРО були зареєстровані помилково введені суми, то ці суми не включаються до граф 4-7. За бажанням СПД до Звіту можна додати пояснювальну записку щодо помилково введених сум.
6. У рядку "Разом зо всіма РРО (розрахунковими книжками)" у графах 4-7 записуються підсумки показників за відповідними графами.
7. Звіт підписують директор (керівник) та головний бухгалтер - для юридичних осіб, особисто громадянин-підприємець - для фізичних осіб. Факт прийняття Звіту органом ДПС засвідчується підписом уповноваженої посадової особи цього органу із зазначенням дати його подання.
8. Звіт скріплюється печаткою СПД, якщо наявність такої у СПД передбачена чинним законодавством.

* * *
ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО
УКРАЇНИ

ПОРЯДОК ДООЦІНКИ МАТЕРІАЛЬНИХ ЗАПАСІВ,
МАЛОЦІННИХ І ШВИДКОЗНОШУВАНИХ ПРЕДМЕТІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Затверджено наказом Головного управління
Державного казначейства України та Міністерства
економіки України № 127/138 від 02.12.97 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
19 грудня 1997 р. за № 607/2411

1. Матеріальні запаси, малоцінні і швидкозношувані предмети, які були придбані до 02.09.1996 р. і на даний час знаходяться на балансі бюджетних установ, організацій (надалі - установ), обліковуються за цінами, що значно відрізняються від нині діючих, внаслідок чого викривляється їх реальна вартість. У зв'язку з цим виникла необхідність встановлення реально існуючої вартості матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів і, в першу чергу тих, вартість яких після проведення грошової реформи була округлена до 1 копійки.
З метою впорядкування цін установи проводять разову дооцінку цих матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів.
2. Для проведення дооцінки та встановлення реальної вартості матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів наказом керівника установи утворюється спеціальна тимчасова комісія по дооцінці (надалі - комісія) у складі:
- заступника керівника установи (голова комісії);
- головного бухгалтера чи його заступника (в установах, в яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена - особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);
- керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;
- осіб, на котрих покладена відповідальність за збереження матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів;
- інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).
3. Комісія здійснює дооцінку кожної окремої одиниці матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів шляхом приведення її вартості у відповідність з ціною, що склалася в торговельній мережі на аналогічні зразки товарів, які виробляються підприємствами України або підприємствами-виробниками за межами України і поставляються у торговельну мережу.
Якщо дооцінюються матеріальні запаси, малоцінні і швидкозношувані предмети, які на момент дооцінки зняті з виробництва і тому відсутні в торговельній мережі, їх нова вартість встановлюється самою комісією.
4. Для визначення нової ціни комісія по проведенню дооцінки може користуватися:
- рахунком або накладною на отримані аналогічні матеріальні цінності;
- опублікованим у засобах масової інформації листом або прайс-листом підприємства-постачальника та інших підприємств, що випускають аналогічну продукцію, із відображенням нової ціни;
- цінами, встановленими в торговельній мережі на подібні товари;
- експертним висновком про вартість матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів.
5. Ціни на однотипні предмети, встановлені при дооцінці, у межах однієї установи або установ, що обслуговуються однією централізованою бухгалтерією, повинні бути однаковими.
6. За результатами дооцінки комісією установи складається у довільній формі акт про зміну вартості матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів.
В акті потрібно вказати найменування дооцінених матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, їх кількість та вартість за даними бухгалтерського обліку, нову ціну за одиницю після дооцінки та суму різниці, яка має бути відображена в бухгалтерському обліку.
Акт затверджується керівником установи.
7. Суми дооцінки матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбаних за рахунок бюджетних коштів, не є доходами установ. Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР та Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР суми цієї дооцінки не оподатковуються.
8. На підставі акта суми різниць, які утворилися від дооцінки матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, відображаються в бухгалтерському обліку по дебету субрахунків обліку матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів і кредиту субрахунку фінансування з бюджету.
9. У бухгалтерській звітності проведена дооцінка матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів відображається у Балансі виконання кошторису видатків (форма № 1) записом "Дооцінка матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів" на окремому вільному рядку (940-960) "Довідки про рух коштів фінансування із бюджету" та у "Звіті про рух матеріальних цінностей" (форма № 6) записом на зворотній стороні над рядком 160.
10. Контроль за об'єктивним встановленням цін при проведенні дооцінки матеріальних запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів покладається на керівника установи.
* * *

ІНСТРУКЦІЯ
ПРО ПОРЯДОК ВИКОРИСТАННЯ І ОБЛІКУ ПОЗАБЮДЖЕТНИХ
КОШТІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ ТА ЗВІТНОСТІ ПРО НИХ

Затверджено наказом Головного управління Державного казначейства України № 63 від 11.08.98 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
11 вересня 1998 р. за № 561/3001

З метою встановлення єдиних вимог до порядку використання, обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них, відповідно до завдань, покладених на Головне управління Державного казначейства України Указом Президента України "Про Державне казначейство України" від 27.04.95 № 335/95 та Положенням про Державне казначейство, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.95 № 590, розроблена дана Інструкція.
1. Визначення термінів
1.1. Позабюджетні кошти - кошти, які бюджетні установи та організації отримують понад асигнування, що виділяються їм з державного та/або місцевих бюджетів.
Позабюджетні кошти поділяються за принципом походження та використання на спеціальні кошти, суми за дорученнями, депозитні кошти та інші позабюджетні кошти. Вони використовуються суворо за цільовим призначенням.
1.2. Спеціальні кошти - доходи бюджетних установ і організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи іншої діяльності, яка здійснюється відповідно до затверджених нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з єдиним кошторисом доходів та видатків установи.
1.3. Суми за дорученнями - кошти, які бюджетні установи та організації отримують від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб та благодійних фондів для виконання певних доручень.
1.4. Депозитні суми - кошти, які надходять у тимчасове розпорядження бюджетних установ та організацій і з настанням відповідних умов підлягають поверненню.
1.5. Інші позабюджетні кошти - позабюджетні кошти, які не входять до складу спеціальних коштів, сум за дорученнями та депозитних сум.
1.6. Розпорядники позабюджетних коштів - керівники бюджетних установ та організацій, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями.
1.7. Основна діяльність бюджетних установ та організацій - діяльність відповідно до потреб суспільства, що здійснюється у загальнодержавних інтересах.
1.8. Позабюджетна діяльність бюджетних установ та організацій - надання платних послуг, виконання робіт чи здійснення іншої діяльності, пов'язаної з основною діяльністю установ та організацій, доходи від якої спрямовані на здійснення видатків, передбачених в єдиному кошторисі, і не мають на меті отримання прибутку.
1.9. Госпрозрахунок - діяльність, заснована на самоокупності та самофінансуванні. Самоокупність - покриття витрат за рахунок власних доходів від реалізації товарів і послуг. Самофінансування - здійснення розширеного відтворення за рахунок чистого прибутку без залучення бюджетних асигнувань та основних засобів і матеріальних цінностей, придбаних за цей рахунок.
2. Загальні положення
2.1. Планування і напрямки використання спеціальних коштів бюджетних установ та організацій (надалі - установ) здійснюється згідно з порядком, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.98 № 164 "Про Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації".
Планування сум за дорученнями та депозитних сум не проводиться.
Витрачання сум за дорученнями, депозитних сум та інших позабюджетних коштів визначається даною Інструкцією.
2.2. Бухгалтерський облік операцій з позабюджетними коштами здійснюється на єдиному балансі за планом рахунків, передбаченим "Инструкцией по бухгалтерскому учету в учреждениях и организациях, состоящих на Государственном бюджете СССР", затвердженою наказом Міністерства фінансів СРСР від 10.03.87 № 61, з наступними змінами. Аналітичний облік позабюджетних коштів (записи в картках, відомостях, меморіальних ордерах тощо) здійснюється згідно з вищезазначеною Інструкцією, але в окремих бухгалтерських реєстрах.
2.3. Для зберігання позабюджетних коштів та проведення операцій за ними установам відкриваються поточні рахунки тільки в тих установах уповноважених банків, в яких їм відкриті бюджетні рахунки або реєстраційні рахунки на Єдиному казначейському рахунку відповідного органу Державного казначейства (за винятком дипломатичних представництв України за кордоном, всі кошти яких зберігаються на поточних банківських рахунках країни перебування цих установ). Рахунки відкриваються за балансовим рахунком "Інші кошти клієнтів, які утримуються з державного бюджету" або "Інші кошти клієнтів, які утримуються з місцевих бюджетів". Після переведення на обслуговування позабюджетних коштів до органів Державного казначейства поточні рахунки установ закриваються і відкриваються аналогічні їм реєстраційні рахунки.
2.4. Тимчасово вільні позабюджетні кошти можуть спрямовуватися на видатки, передбачені розділом "Бюджетні асигнування" єдиного кошторису доходів і видатків установи, на здійснення видатків за захищеними статтями, з наступним відшкодуванням, якщо іншого не встановлено нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України та Головного управління Державного казначейства України.
Рішення про спрямування позабюджетних коштів на бюджетні видатки і їх відшкодування приймається розпорядником позабюджетних коштів самостійно і оформляється наказом установи. Про це розпорядник коштів зобов'язаний письмово повідомити відповідний орган Державного казначейства або місцевий фінансовий орган, на території якого він знаходиться.
2.5. Кореспонденція рахунків основних бухгалтерських операцій з позабюджетними коштами наводиться у додатку 1 до цієї Інструкції.
2.6. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади розробляють, у разі необхідності, на підставі даної Інструкції галузеві інструкції про порядок використання та обліку позабюджетних коштів і узгоджують їх з Головним управлінням Державного казначейства України.
3. Спеціальні кошти
3.1. До спеціальних коштів належать доходи від позабюджетної діяльності установ, одержання яких передбачено відповідними нормативно-правовими актами, зокрема: орендна, квартирна плата та інші доходи від будинків, які належать установам; доходи від експлуатації транспорту установ; доходи від лекцій, вечорів, концертів; плата за навчання на контрактній основі в навчальних закладах усіх рівнів акредитації; вхідна плата в музеї та виставки; доходи від підсобних негосподарських підприємств; плата за навчання учнів у гуртках при школах; інші кошти від надання послуг, виконання робіт, здійснення іншої діяльності.
3.2. Право мати спеціальні кошти надається за умови, якщо відсутня можливість організувати на засадах господарського розрахунку реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг або здійснення іншої діяльності, а також якщо видатки, пов'язані зі здійсненням вказаної діяльності, повністю забезпечуються одержуваними доходами.
3.3. Доходи спеціальних коштів установи на звітний рік складаються із залишку коштів відповідного виду на початок року та їх надходження в плановому періоді.
3.4. За основу розрахунків доходів беруться показники, які характеризують обсяги наданих платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень, вартість обладнання чи іншого майна, яке здають в оренду, кількість відвідувань музеїв, виставок тощо) та розмір плати за одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до чинного законодавства України з питань ціноутворення. На підставі перелічених показників визначається сума доходів на плановий період з кожного джерела доходів. Під час формування показників, на підставі яких визначаються доходи планового періоду, обов'язково враховується рівень фактичних надходжень доходів за останній звітний рік та очікуваний рівень за період, що передує плановому. Розрахункові показники повинні грунтуватися на даних бухгалтерської звітності за відповідні періоди з урахуванням змін податкового законодавства, інфляції, інших чинників.
3.5. Видатки установ за рахунок спеціальних коштів плануються відповідно до кодів економічної класифікації видатків, передбачених наказом Міністерства фінансів України від 03.12.97 № 265 "Про затвердження нової бюджетної класифікації України", зі змінами і доповненнями.
Витрачання спеціальних коштів провадиться у суворій відповідності з їхніми цілями.
Зі спеціальних коштів, не зазначених в кошторисі, видатки проводити не дозволяється, крім тимчасового спрямування коштів на покриття дефіциту бюджетних асигнувань.
3.6. Затвердження обсягів спеціальних коштів здійснюється у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.98 № 164 "Про Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації".
3.7. Доходи і видатки, затверджені в єдиному кошторисі доходів і видатків установи, вважаються, відповідно, валовими доходами і валовими видатками установи.
3.8. Спеціальні кошти оподатковуються у випадках, коли це передбачено відповідно до чинного законодавства України, і з урахуванням особливостей галузі.
Сума, яка підлягає оподаткуванню, відображається у меморіальному ордері. Згідно зі зробленим розрахунком, заповнюються податкові декларації. На суми розрахунків за звітний податковий період бухгалтерські проводки щодо списання доходів в рахунок проведених видатків не здійснюються.
3.9. Для зберігання спеціальних коштів в установі уповноваженого банку відкривається окремий поточний рахунок для всіх видів спеціальних коштів, належних установі. За централізації бухгалтерського обліку для всіх установ та всіх видів спеціальних коштів відкривається один поточний рахунок.
3.10. Відкриття поточних рахунків для спеціальних коштів здійснюється на підставі документів, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.
До зазначених документів додається довідка про затверджені обсяги доходів і видатків за спеціальними коштами.
3.11. Довідки складаються строком на один календарний рік за формою згідно з додатком 2 і з дотриманням наступних правил:
3.11.1. Кожній установі, незалежно від кількості видів спеціальних коштів, видається одна довідка.
3.11.2. В довідці установи, яка обслуговується централізованою бухгалтерією, вказуються загальні суми доходів і видатків за спеціальними коштами всіх підпорядкованих їй установ.
Продовження терміну дії рахунків на новий рік здійснюється на підставі довідок про затвердження обсягів спеціальних коштів на цей рік.
Установи, що перебувають на державному бюджеті, повідомляють про відкриття поточних рахунків за спеціальними коштами відповідний орган Державного казначейства.
3.12. Довідки про затверджені обсяги спеціальних коштів видаються такими органами:
3.12.1. Міністерством фінансів України - щодо головних розпорядників коштів.
3.12.2. Органами, які затвердили кошториси доходів та видатків - щодо установ - розпорядників коштів другого та третього ступенів, які утримуються за рахунок державного бюджету.
3.12.3. Місцевими фінансовими органами - щодо установ, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів.
Щодо установ, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями, довідки видаються для відома.
3.13. Останній термін подання довідок про затверджені обсяги спеціальних коштів для продовження терміну дії відкритого поточного рахунку за спеціальними коштами настає не пізніше ніж через місяць після встановленого чинним законодавством строку затвердження для відповідної установи єдиного кошторису доходів і видатків.
3.14. У разі зміни напрямків і сум витрачання спеціальних коштів, затверджених в кошторисі, подається нова довідка згідно з порядком, зазначеним у пункті 3.13 даної Інструкції.
3.15. Спеціальні кошти, що знаходяться в розпорядженні виконавчих комітетів, а також установ, бухгалтерський облік яких централізовано сільською, селищною, міською (в місті районного підпорядкування) радою, зберігаються на поточному рахунку, відкритому відповідному виконавчому комітету. На цьому поточному рахунку зберігаються й інші позабюджетні кошти (крім сум за дорученнями, для яких відкривається окремий поточний рахунок) вказаних виконавчих комітетів рад і підвідомчих їм установ (бухгалтерський облік яких централізовано).
Поточні рахунки за спеціальними та іншими позабюджетними коштами відкриваються виконавчим комітетам рад сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) в установах банків, що здійснюють касове виконання сільських, селищних і міських бюджетів.
Для відкриття названих вище поточних рахунків виконавчі комітети рад сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) подають установі банку документи, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Довідки про затвердження кошторисів спеціальних коштів на відкриття поточних рахунків і на продовження строку їх дії не подаються.
Установи, що знаходяться на сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетах, бухгалтерський облік яких не централізовано, зберігають спеціальні кошти на поточних рахунках, що відкриваються у встановленому порядку.
3.16. Зарахування спеціальних коштів на поточні рахунки здійснюється шляхом безготівкових розрахунків або шляхом внесення платежів готівкою.
Прийом готівкових коштів до каси та їх облік проводиться відповідно до порядку ведення касових операцій у національній валюті України, встановленого нормативно-правовими актами Національного банку України (за винятком дипломатичних служб, вимоги до яких встановлюються країною перебування).
3.17. Готівкова виручка за спеціальними коштами, що надійшла до каси установи, здається на поточний рахунок по спеціальних коштах. Використання цих коштів без попереднього зарахування на поточний рахунок забороняється.
3.18. Операції на поточних рахунках спеціальних коштів проводяться у загальновстановленому порядку та в межах залишку коштів на цих рахунках.
3.19. Для обліку спеціальних коштів і операцій з ними в бухгалтерському обліку установ використовуються субрахунки 111 "Поточний рахунок по спеціальних коштах", 172 "Розрахунки по спеціальних видах платежів", 211 "Видатки по спеціальних коштах", 212 "Видатки по спеціальних коштах на капітальні вкладення і придбання обладнання", 400 "Доходи по спеціальних коштах", 401 "Доходи по наступних витратах" та 409 "Перевищення доходів над видатками".
Облік операцій на поточному рахунку за спеціальними коштами ведеться на субрахунку 111.
Суми, що надійшли на поточний рахунок, записуються у дебет субрахунку 111 і кредит відповідних субрахунків рахунків 03, 05, 10, 12, 13, 16, 17, 28 і 40.
Суми, сплачені з поточного рахунку шляхом безготівкових розрахунків, і суми, одержані готівкою до каси установи з цього рахунку, відображаються за кредитом субрахунку 111 і дебетом відповідних субрахунків рахунків 01, 04, 06, 07, 08, 12, 13, 16, 17, 21.
Операції по руху коштів на поточному рахунку відображаються в накопичувальній відомості ф. 381 (меморіальний ордер 3).
На субрахунку 172 обліковуються кошти розрахунків за навчання учнів у гуртках при школах. За дебетом субрахунку 172 проводиться запис на суму нарахованої плати, за кредитом субрахунку 172 відображаються суми отриманих коштів.
Видатки за рахунок спеціальних коштів установ обліковуються на субрахунку 211.
На суми витрачених матеріалів, коштів та інших проведених видатків здійснюються записи в дебет субрахунку 211 і кредит відповідних субрахунків рахунків 03, 04, 05, 06, 11, 12, 13, 16, 17, 18, 19.
Після закінчення року сума проведених за рік видатків списується з кредиту субрахунку 211 в дебет субрахунку 400.
На субрахунку 212 "Видатки по спеціальних коштах на капітальні вкладення і придбання обладнання" враховуються:
- витрати на нове будівництво, реконструкцію і придбання обладнання, що проводяться за рахунок спеціальних коштів;
- витрати виробничих (навчальних) майстерень, підсобних сільських і учбово-дослідних господарств, що не підлягають віднесенню на собівартість продукції, що випускається (придбання обладнання й інвентарю, капітальні вкладення в будівництво).
В кінці року витрати за закінченими і зданими в експлуатацію об'єктами, а також інші витрати, що не підлягають віднесенню на собівартість продукції, що випускається, списуються з кредиту субрахунку 212 в дебет субрахунку 400. Витрати за незакінченими і закінченими, але не зданими в експлуатацію об'єктами будівництва і реконструкції, залишаються на балансі на субрахунку 212.
Доходи установи за спеціальними коштами обліковуються на субрахунку 400.
У кредит субрахунку 400 записуються суми нарахованої орендної і квартирної плати, плати за роботу транспорту та суми надходжень доходів від інших видів спеціальних коштів. При цьому дебетується субрахунок 178.
У дебет субрахунку 400 після закінчення року записуються видатки за спеціальними коштами, проведені протягом року (з кредиту субрахунку 211) та невикористані доходи (в кредит субрахунків 401 та 409).
Суми коштів за договорами з фізичними або юридичними особами за надані послуги (навчання, медичне обслуговування тощо), що надійшли у звітному році і не використані, але які будуть витрачені в наступному році на видатки, передбачені договорами, обліковуються на субрахунку 401.
У кредит субрахунку 401 з дебета субрахунку 400 записуються суми, які залишилися на кінець року, відповідно до договорів, на видатки наступного року.
У дебет субрахунку 401 і кредит субрахунк у 211, після закінчення року, записуються суми проведених видатків.
Результати, одержані від реалізації випущеної продукції, виробів і надання послуг, обліковуються на субрахунку 409.
Аналітичний облік за цим субрахунком ведеться в багатографній картці ф. 283.
Облік операцій при нарахуванні доходів ведеться в накопичувальній відомості ф. 409 (меморіальний ордер 14).
Аналітичний облік доходів та видатків ведеться за кожним видом спеціальних коштів (а в централізованих бухгалтеріях також і по кожній установі, що обслуговується) у книзі ф. 297-б або на багатографних картках ф. 283.
4. Суми за дорученнями
4.1. Сумами за дорученнями вважаються кошти, які отримані установами для виконання певних доручень:
4.1.1. Для проведення розрахунків: з молодими фахівцями; на виплату студентам стипендій, матеріальної допомоги та доплат до державних стипендій за рахунок коштів замовників; на придбання методичної літератури і навчальних посібників для студентів заочної форми навчання.
4.1.2. На придбання замовлених централізованим порядком бланків документації з бухгалтерського обліку, звітності, статистики.
4.1.3. На придбання путівок.
4.1.4. Для створення фонду преміювання науково-дослідних установ, в окремих випадках, передбачених чинним законодавством.
4.1.5. Кошти, що, відповідно до рішення Уряду, надійшли на ім'я установи для виконання певних доручень.
4.1.6. Добровільні компенсації хворих за надані їм інші медичні послуги лікувально- та санітарно-профілактични-ми закладами.
4.1.7. Інші кошти, які установи отримують від підприємств, установ, організацій та приватних осіб для виконання окремих доручень.
Кошти, що надходять як благодійні та спонсорські внески, належать до сум за дорученнями. Такі надходження повинні мати письмове підтвердження мети внесків (лист або заява, або відповідні записи спонсора на розрахункових документах тощо).
4.2. Суми за дорученнями зберігаються на окремому поточному рахунку "Суми за дорученнями", відкритому в установі уповноваженого банку, на підставі документів, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, та дозволів органу Державного казначейства, в якому обслуговується установа, що утримується за рахунок коштів державного бюджету, або фінансового органу, якщо установа утримується за рахунок місцевого бюджету.
4.3. У дозволах про відкриття поточних рахунків "Суми за дорученнями" вказується джерело надходження коштів, цілі, на які вони використовуються, номери та дати рішень Уряду України, рішень місцевих органів виконавчої влади або інших нормативно-правових актів, відповідно до яких установам надано право отримувати кошти для виконання відповідних доручень.
За коштами, що надходять як благодійні та спонсорські внески, зазначення нормативно-правових актів не потрібно. В орган Державного казначейства або фінансовий орган подається заява розпорядника коштів.
Дозволи підписуються вищестоящою установою та органом, що видає дозвіл.
4.4. Дозволи на відкриття поточних рахунків "Суми за дорученнями" видаються на період, необхідний для виконання відповідних операцій на рахунку, і діють протягом строку, вказаного в дозволах. Для всіх видів сум за дорученнями відкривається один поточний рахунок. Якщо термін дії поточного рахунку не обмежується, то в дозволі вказується, що він є дійсним до відміни.
У разі потреби виконання установами операцій, не передбачених у дозволах про відкриття поточного рахунку "Суми за дорученнями", або продовження строку дії того чи іншого виду сум за дорученнями подається додатковий дозвіл.
На додачу до дозволів за декількома видами сум за дорученнями різними строками їх чинності вказується термін дії кожного виду сум за дорученнями.
Форма дозволу на відкриття поточних рахунків "Суми за дорученнями", на продовження терміну їх дії, на проведення додаткових операцій за цими рахунками наведена в додатку 3 до цієї Інструкції.
4.5. Грошові кошти, які зараховуються на поточні рахунки "Суми за дорученнями", витрачаються установами суворо за призначенням, вказаним у відповідному дорученні.
4.6. Для операцій з коштами "Суми за дорученнями" передбачені субрахунки 110 "Поточний рахунок сум за дорученнями" та 176 "Розрахунки по коштах, одержаних на видатки за дорученням".
Облік коштів, що надходять на поточний рахунок "Суми за дорученнями", ведеться на субрахунку 110.
Надходження на поточний рахунок сум за дорученнями (крім премій) відображається за дебетом субрахунку 110 і кредитом субрахунку 176. На витрачені суми проводиться запис в дебет субрахунку 176 і кредит субрахунку 110.
Придбання матеріальних цінностей відображається в бухгалтерському обліку за допомогою субрахунку 178 "Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами".
Аналітичний облік за субрахунком 110 ведеться за окремими видами сум за дорученнями на картках ф. 292-а або в книгах ф. 292 у розрізі установ, від яких отримані кошти.
5. Депозитні суми
5.1. Відкриття поточних рахунків за депозитними сумами здійснюється на підставі документів, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.
Депозитні суми - це кошти, що надходять до установи і не мають відношення до виконання єдиного кошторису доходів і видатків установи.
Депозитні суми зберігаються на окремих поточних рахунках установ в установах уповноважених банків. Кошти з рахунків за депозитними сумами видаються установами за іменними чеками або перераховуються платіжними дорученнями на ім'я тих осіб чи організацій, які їх отримують.
Відповідальність за правильність перерахування і видачу депозитних сум покладається на керівника установи.
5.2. Збереження на поточних рахунках депозитних сум обмежується строками, встановленими законодавчими актами України.
5.3. Незатребувані депозитні суми, що знаходяться на поточному рахунку установи, після закінчення строків їх зберігання підлягають перерахуванню установою, на поточному рахунку якої зберігаються ці кошти, в доход того бюджету, за рахунок якого вона утримується.
5.4. Порядок зберігання і використання установами депозитних сум в іноземній валюті, що знаходяться як на території України, так і за кордоном, встановлюється їх міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, за погодженням з Міністерством фінансів України.
5.5. Облік депозитних сум в установах ведеться на субрахунку 174 "Розрахунки по депозитних сумах".
У кредит субрахунку 174 записуються суми, що надійшли в тимчасове розпорядження установи. При цьому дебетується субрахунок 112 "Поточний рахунок по інших позабюджетних коштах", а до дебету субрахунку 174 записуються суми, видані або перераховані з поточного рахунку за призначенням.
Аналітичний облік депозитних сум провадиться за кожним одержувачем на картках ф. 292-а (у книзі ф. 292).
6. Інші позабюджетні кошти
6.1. До інших позабюджетних коштів належать:
6.1.1. Плата за утримання дітей в дошкільних закладах.
6.1.2. Плата за навчання у державних школах естетичного виховання дітей.
6.1.3. Кошти, з яких утворено фонд загального обов'язкового навчання (фонд "всеобучу") в загальноосвітніх школах для надання матеріальної допомоги учням, які її потребують.
6.1.4. Кошти, які надходять на харчування дітей в інтернатах при школах та в групах продовженого дня.
6.1.5. Плата студентів за користування гуртожитком при вищих і середніх спеціальних навчальних закладах.
6.1.6. Кошти, які залишаються навчальним закладам професійно-технічної освіти з сум, що надійшли за роботи, виконані учнями, і за договорами на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації робітників.
6.1.7. Кошти працівників за харчування, отримане за місцем роботи.
6.1.8. Кошти за розрахунками за формений одяг, який видають працівникам деяких міністерств (інших центральних органів виконавчої влади) і підвідомчих їм бюджетних установ.
6.1.9. Кошти, що надходять, у відповідності з чинним законодавством України, від штрафів та інших фінансових санкцій які є результатом контрольно-економічної роботи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади і їхніх підвідомчих установ та спрямовуються, у встановлених законодавством відсотках, на зміцнення матеріально-технічної бази та/або матеріальне заохочення працівників.
6.1.10. Збір за виконання робіт, пов'язаних з наданням послуг під час здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон.
6.1.11. Грошові надходження від реалізації продукції та послуг установами державної сортовипробовувальної мережі, державними проектно-розвідувальними станціями хімізації сільського господарства та машиновипробувальними станціями.
6.1.12. Кошти, отримані від реалізації ліцензій користувачам мисливських угідь, а також за видачу посвідчення мисливця.
6.2. Кошти, перелічені в підпунктах "6.1.1", "6.1.2", "6.1.5" та "6.1.7", зараховуються на реєстраційні/бюджетні рахунки, перелічені в підпунктах "6.1.3" та "6.1.4", зберігаються на поточних рахунках по спеціальних коштах, а вказані в підпунктах "6.1.6", "6.1.8", "6.1.9", "6.1.10", "6.1.11" та "6.1.12" - на окремих поточних рахунках, які відкриваються в установах уповноважених банків.
6.3. Порядок відкриття поточних рахунків по обліку спеціальних коштів установ обумовлено в розділі 3 даної Інструкції.
Відкриття окремих поточних рахунків здійснюється на підставі документів, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України.
6.4. Кошти, що зараховуються на реєстраційні/бюджетні рахунки установ, витрачаються наступним чином:
6.4.1. Передбачені підпунктами "6.1.1" та "6.1.7" п.6.1 - на відновлення касових видатків за кодом 1133 "Продукти харчування" економічної класифікації видатків.
6.4.2. Передбачені підпунктом "6.1.2" п.6.1 - на відновлення касових видатків за кодом 1110 "Оплата праці працівників бюджетних установ" економічної класифікації видатків.
6.4.3. Передбачені підпунктом "6.1.5" п.6.1 - на відновлення касових видатків за кодом 1150 "Оплата послуг з утримання бюджетних установ" та 1160 "Оплата комунальних послуг та енергоносіїв" економічної класифікації видатків - пропорційно від фактичних видатків установи на утримання гуртожитку.
6.5. Кошти, передбачені підпунктами "6.1.3" та "6.1.4" пункту 6.1, що зберігаються на поточних рахунках за спеціальними коштами, зараховуються до складу розділу II "Інші кошти" Єдиного кошторису доходів і видатків установи і витрачаються суворо у відповідності до цілей, передбачених кошторисом.
6.6. По коштах, що передбачені підпунктами "6.1.6", "6.1.8", "6.1.9", "6.1.10", "6.1.11" та "6.1.12" пункту 6.1 і зараховуються на окремі поточні рахунки, складаються окремі кошториси, що затверджуються органами, які затверджують Єдині кошториси доходів і видатків. Витрачання коштів здійснюється у відповідності з кошторисом.
6.7. Для обліку інших позабюджетних коштів і операцій з ними в бухгалтерському обліку установ використовуються субрахунки Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання кошторисів видатків установ і виконання сільських, селищних, міських і районних у містах бюджетів відповідно до видів рахунків, на які зараховуються ці кошти (реєстраційні/бюджетні, поточні).
Бухгалтерський облік інших позабюджетних коштів, що зараховуються на реєстраційні/бюджетні рахунки установ, провадиться на наступних субрахунках: 090 "Реєстраційний/поточний рахунок на видатки установи", 100 "Поточний рахунок на видатки установи", 172 "Розрахунки по спеціальних видах платежів", 178 "Розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами", 200 "Видатки по бюджету на утримання установи та інші заходи", 236 "Кошти батьків на утримання дитячого закладу".
На нараховані суми за фактичні дні відвідування дитиною дитячого дошкільного закладу, на суми плати за навчання дітей у державних школах естетичного навчання проводиться запис у дебет субрахунку 172 і в кредит субрахунку 236.
На суми, що надійшли на реєстраційний/бюджетний рахунок від батьків за утримання та навчання дітей кредитується субрахунок 172 і дебетуються субрахунки 090, 100 або 120. Ці суми записуються до картки ф. 294-б або до книги ф. 294.
Повернені суми записуються в дебет субрахунку 172 і кредит субрахунку 120 або кредит субрахунків 090, 100.
Нарахування батьківської плати за утримання дітей здійснюється у "Відомості по розрахунках з батьками" (ф. 327).
На підставі відомостей ф.327 складається зведення відомостей за розрахунками з батьками за утримання дітей ф. 406 (меморіальний ордер 15).
На субрахунку 236 "Кошти батьків на утримання дитячої установи" обліковуються кошти, отримані від батьків на утримання дітей. На суму нарахованих внесків кредитується субрахунок 236 та дебетується субрахунок 172.
У кінці року в дебет субрахунку 236 списуються фактичні видатки по бюджету (субрахунок 200) в межах сум, які обліковуються на субрахунку 236.
Розрахунки зі студентами і учнями учбових закладів за проживання в гуртожитках обліковуються за допомогою субрахунку 178.
Кошти працівників за харчування, отримане за місцем роботи, обліковуються на субрахунку 172. У дебет субрахунку записується вартість використаних продуктів харчування, а в кредит - суми, отримані від працівників за харчування.
На суми надходжень плати кредитується субрахунок 178 і дебетуються субрахунки 090, 100 або 120.
6.8. Для обліку інших позабюджетних коштів, які зараховуються на поточні рахунки за спеціальними коштами, застосовуються субрахунки, передбачені п. 3.19 даної Інструкції.
На суми нарахованої плати за харчування учнів здійснюється запис у дебет субрахунку 172 і в кредит субрахунку 400. На суми надходжень плати кредитується субрахунок 172 і дебетуються субрахунки 120, 111 або 061 (якщо замість плати надійшли продукти харчування).
При надходженні сум у фонд всеобучу дебетується субрахунок 111 і кредитується субрахунок 400.
6.9. Бухгалтерський облік інших позабюджетних коштів, що зараховуються на окремі поточні рахунки з позабюджетних коштів, провадиться на наступних субрахунках: 112 "Поточний рахунок по інших позабюджетних коштах", 172 "Розрахунки по спеціальних видах платежів", 173 "Розрахунки по платежах у бюджет", 176 "Розрахунки по коштах, одержаних на видатки за дорученнями".
Кошти, які залишаються учбовим закладам професійно-технічної освіти з сум, що надійшли за роботи, виконані учнями, і за договорами на підготовку кадрів та підвищення кваліфікації робітників, відображаються за дебетом субрахунку 112 і за кредитом субрахунку 176.
На субрахунку 172 відображаються операції розрахунків з робітниками і службовцями за формений одяг. Аналітичний облік цих операцій ведеться на картках ф. 292-а (в книзі ф. 292) в розрізі кожного працівника.
На суми відрахувань від отриманих штрафів, що в установлених розмірах перераховуються до бюджету, дебетується субрахунок 173 і кредитується субрахунок 112. Для операцій з сумами від отриманих штрафів, що залишаються в розпорядженні установи і використовуються для розширення матеріально-технічної бази установи, передбачені субрахунки 176 та 178.
7. Звітність
7.1. Установи складають періодичні та річні бухгалтерські звіти про операції з позабюджетними коштами.
Звіти повинні забезпечити:
- повноту відображення за звітний період усіх операцій з позабюджетними коштами;
- тотожність даних аналітичного обліку щодо оборотів і залишків на рахунках синтетичного обліку на перше число звітного періоду, а також даних бухгалтерських звітів і балансів щодо даних синтетичного та аналітичного обліку.
7.2. У звітах форми № 2 мд б "Звіт про використання асигнувань з державного бюджету" та форми № 2 "Звіт про виконання кошторису установи по бюджетних асигнуваннях" у графі "Касові видатки" відображаються суми проведених видатків, що передбачені бюджетними асигнуваннями, з вирахуванням сум, внесених на реєстраційний/бюджетний рахунок на відновлення касових видатків (плата за утримання дітей в дошкільних закладах, плата за навчання дітей у державних школах естетичного виховання, плата студентів за користування гуртожитком при вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, кошти працівників за харчування, отримане за місцем роботи).
7.3. Звіт за формою № 4мдмб "Звіт про використання позабюджетних коштів" складається в загальних сумах за видами позабюджетних коштів: спеціальних коштів, сум за дорученнями, депозитних сум та інших позабюджетних коштів і відображає рух коштів на поточних рахунках бюджетних установ. У звіті показуються дані про:
7.3.1. Суми коштів, затверджені кошторисом на звітний період.
7.3.2. Суми залишків коштів на початок і кінець звітного періоду на поточних рахунках, відкритих в установах уповноважених банків за видами позабюджетних коштів.
7.3.3. Суми коштів, що фактично надійшли за звітний період на поточні рахунки.
7.3.4. Касові видатки за видами позабюджетних коштів. Кошти, спрямовані на видатки, передбачені в розділі I "Бюджетні асигнування" Єдиного кошторису доходів і видатків установи, відображаються у графі 7 "У тому числі спрямовано на бюджетні видатки".
Графа 3 "Затверджено кошторисом" в звіті № 4мдмб заповнюється тільки проти рядка спеціальних коштів.
7.4. У звіті форми № 4 "Звіт про використання спеціальних коштів установи" відображаються доходи і фактичні видатки спеціальних коштів в розрізі їх видів.
У рядках 020 "Залишок коштів на початок року" та 380 "Залишки спеціальних коштів на кінець звітного періоду - разом" у колонці 9 "Виконано"(колонки 4-8 рядків 020, 380 не заповнюються) показуються загальні суми залишків спеціальних коштів на початок року і кінець звітного періоду (грошові кошти, матеріали, дебіторська заборгованість мінус кредиторська заборгованість). Суми, вказані в цих рядках, повинні відповідати сумам, вказаним у колонках на початок року і на кінець звітного періоду рядка 720 (субрахунок 400 "Доходи по спеціальних коштах") форми № 1 "Баланс виконання кошторису видатків".
У рядках 030 та 390 "У тому числі грошових коштів" у колонці 9 "Виконано" вказуються суми грошових коштів на поточному рахунку по спеціальних коштах. Суми, вказані в цих рядках, повинні відповідати сумам на початок року і кінець звітного періоду рядка 200 (субрахунок 111 "Поточний рахунок по спеціальних коштах") форми № 1 "Баланс виконання кошторису видатків".
У рядку 040 "Надходження коштів у поточному році" відображаються суми надходжень спеціальних коштів у звітному періоді мінус суми повернутих надходжень.
Суми видатків, відображені в рядках 060 "Поточні видатки" та 280 "Капітальні видатки", повинні відповідати сумам, вказаним у колонці 4 "На кінець року (кварталу)" рядків 360 (субрахунку 211 "Видатки по спеціальних коштах") і 430 (субрахунку 212 "Видатки по спеціальних коштах на капітальні вкладення і придбання обладнання") форми № 1 "Баланс виконання кошторису видатків".
У рядках 350 "Податок на додану вартість" та 360 "Інші платежі і відрахування" відображаються суми фактично сплачених податків за звітний період.
У рядку 370 "Всього видатків поточного року" відображаються видатки за звітний період, сума яких повинна дорівнювати загальній сумі коштів, показаних у рядках 060 "Поточні видатки", 280 "Капітальні видатки" та 360 "Інші платежі і відрахування".
Сума, зазначена у рядку 380 "Залишки спеціальних коштів на кінець звітного періоду - разом", повинна відповідати загальній сумі коштів, вказаних у рядках 020 "Залишок коштів на початок року" і 040 "Надходження коштів у поточному році" мінус сума рядка 370 "Всього видатків поточного року".
Сума, зазначена у рядку 400 "Перевищення доходів над видатками", повинна відповідати сумі коштів, відображеній по субрахунку 409 у Головній книзі.
У форму звіту вводиться додатково рядок 401 "Доходи за наступними витратами", сума за яким повинна відповідати сумі коштів, відображеній на субрахунку 401 у Головній книзі.
У випадках спрямування позабюджетних коштів на погашення заборгованості за захищеними статтями видатків вони відображаються у вільній колонці "Виконано" за відповідними рядками кодів економічної класифікації.
7.5. Звіт за формою № 4-1 "Звіт про витрачання коштів "Суми за дорученнями" складається щодо коштів, які надійшли для виконання певних доручень і які можуть бути віднесені до сум за дорученнями. У вільних рядках після рядка 010 у разі потреби проставляються номер та дата постанови Уряду, згідно з якою надійшли кошти.
8. Контроль за позабюджетними коштами
8.1. Органи, на які покладено здійснення перевірок основної діяльності установ, перевіряють також законність утворення позабюджетних коштів, їх цільове використання, а також правильність ведення обліку і складання звітності про них.
8.2. Керівник та головний бухгалтер установи, яка має позабюджетні кошти, зобов'язані:
1) використовувати кошти тільки відповідно до цільового призначення та в межах сум затвердженого кошторису;
2) отримані в касу суми позабюджетних коштів - своєчасно здавати до установи уповноваженого банку для зарахування на поточний бюджетний/реєстраційний рахунок з позабюджетних коштів;
3) здійснювати витрачання коштів тільки через поточний рахунок в установі уповноваженого банку, а при переході на казначейське обслуговування - через реєстраційний рахунок;
4) у випадку недоотримання доходів за позабюджетними коштами - скорочувати видатки на відповідну суму;
5) у разі виникнення нових доходних джерел або перевиконання доходної частини кошторису - проводити видатки після затвердження додаткового кошторису;
6) вести бухгалтерський облік доходів і видатків за позабюджетними коштами відповідно до чинних інструктивно-нормативних документів, затверджених Головним управлінням Державного казначейства України;
7) своєчасно подавати встановлену періодичну та річну бухгалтерську звітність про виконання доходів і видатків за позабюджетними коштами.

Додаток 1
до Інструкції про порядок використання
і обліку позабюджетних коштів
бюджетних установ та звітності про них
Кореспонденція рахунків за основними бухгалтерськими операціями із позабюджетними коштами
Зміст операції Дебет Кредит
Спеціальні кошти
1. Нарахування сум доходів від орендної і квартирної плати, за роботу транспорту та інших послуг у строки, передбачені договорами, при виписуванні рахунку на оплату (без ПДВ)
2. Надходження коштів на поточний рахунок від орендної і квартирної плати, за роботу транспорту та інші послуги
одночасно нарахована на отримані кошти сума ПДВ
3. Нарахована плата за розрахунками за навчання учнів у гуртках при школах
4. Надходження коштів за навчання учнів у гуртках при школах
5. Надходження сум на поточний рахунок спеціальних коштів із каси установи або від підзвітної особи
6. Нарахування (списання) видатків за спеціальними коштами
7. Списання матеріалів і продуктів харчування
8. Придбання основних засобів:
вартість без ПДВ
сума ПДВ
водночас проводиться другий запис
9. Надходження матеріалів і продуктів харчування:
вартість без ПДВ
сума ПДВ
10. Оприбуткування лишків продуктів харчування, виявлених під час інвентаризації
11. Списання використаних матеріалів і продуктів харчування на підставі виправдальних документів
12. Придбання малоцінних та швидкозношуваних предметів:
вартість без ПДВ
сума ПДВ
водночас проводиться другий запис
13. Передання матеріалів і продуктів харчування в переробку (без ПДВ)
14. Оплата послуг з переробки матеріалів
15. Оприбуткування основних засобів, виготовлених господарським способом
водночас проводиться другий запис
16. Оприбуткування матеріалів, що надійшли від
переробки
17. Оприбуткування малоцінних і шкидкозношуваних предметів, що надійшли від переробки
водночас проводиться другий запис
18. Перерахування сум з поточного рахунка

19. Сплачено ПДВ у встановлений строк
20. Нараховано платежів і відрахувань, передбачених чинним законодавством
21. Списання видатків, проведених протягом року
22. Суми доходів за договорами, що залишені у звітному році на передбачені договорами видатки наступного року
23. Списані видатки, проведені в поточному році за договорами минулого року
24. Вирахувано суму перевищення доходів над видатками
25. Нараховано податок на прибуток відповідно до чинного законодавства
26. Сплачено податок на прибуток
27. Списані в кінці року видатки, проведені за рахунок перевищення доходів над видатками

Суми за дорученнями
1. Надходження коштів на поточний рахунок для виконання певних доручень
2. Перераховано кошти на придбання товарів, основних засобів та інші придбання, зазначені в дорученнях
3. Отримані матеріали
4. Списані використані матеріали
5. Придбані основні засоби
водночас проводиться другий запис
6. Придбані малоцінні і швидкозношувані предмети
водночас проводиться другий запис
7. Внесено готівкові кошти на придбання санаторно-курортної путівки
8. Перераховані кошти для придбання путівки
9. Отримана санаторно-курортна путівка
10. Санаторно-курортну путівку передано отримувачу
11. Проводиться звіт отримувача за санаторно-курортну путівку
12. Видана санаторно-курортна путівка
13. Надійшли кошти на придбання в централізованому порядку бланків документації з бухгалтерського обліку та звітності
14. Отримано від друкарні бланки документації з бухгалтерського обліку, звітності (довіреності), виготовлені в централізованому порядку для підвідомчих установ
15. Передано бланки особі, відповідальній за розподілення бланків
16. Проведено звіт матеріально-відповідальної особи про розподі-
лення бланків
17. Надійшли кошти учбовим закладам системи профтехосвіти на підготовку кадрів і підвищення кваліфікації понад держзамовлення
18. Проведені видатки за навчання
19. Списання в кінці року видатків з підготовки кадрів і підвищення кваліфікації понад держзамовлення

Депозитні суми
1. Надходження депозитних сум на поточний рахунок
2. Отримання депозитних сум до каси установи
3. Повернення депозитних сум з поточного рахунка

Інші позабюджетні кошти
1. Нарахування плати за утримання дітей в дитячих дошкільних закладах, за навчання в державних школах естетичного виховання
2. Надходження плати за утримання дітей в дитячих дошкільних закладах, в державних школах естетичного виховання
3. Повернення плати за утримання дітей
4. Внесення студентами плати за проживання в гуртожитку
5. Нарахування плати за харчування дітей в школах-інтернатах
6. Надходження плати за харчування (або продуктів харчування замість плати)
7. Надходження сум у фонд всеобучу
8. Розрахунки з робітниками за харчування за місцем роботи відповідно до чинного законодавства
9. Надходження до каси установи плати за харчування робітників за місцем роботи
10. Кошти, що надійшли на розширення і зміцнення матеріально-технічної бази вищих і середніх спеціальних учбових закладів і науково-дослідних установ
11. Кошти, що надійшли учбовим закладам системи профтехосвіти на підготовку кадрів і підвищення кваліфікації
12. Повернення невикористаних залишків коштів за іншими позабюджетними коштами
13. Надходження сум штрафів відповідно до чинного законодавства
14. Нараховані суми, що відповідно до норм відрахувань належать перерахуванню в доход бюджету
15. Перерахування належної частини штрафів до бюджету
16. Проведені видатки за рахунок отриманих штрафів, що залишаються в установі для розширення матеріально-технічної бази
17. Списані в кінці року видатки за рахунок коштів від отриманих штрафів
18. Розрахунки з робітниками за формений одяг
19. Надходження до каси установи плати за формений одяг робітників
Погашення заборгованості з заробітної
плати за рахунок позабюджетних (спеціальних) коштів
1. Нарахована заробітна плата
2. Спрямовані доходи за спеціальними коштами на виплату заробітної плати:
2.1. Виділені доходи на покриття дефіциту бюджету
2.2. Отримано кошти в касу установи на виплату заробітної плати
2.3. Виплачена заробітна плата
2.4. Перераховано податки
2.5. Зменшено видатки по бюджету
3. Відшкодовано видатки при надходженні бюджетних коштів:
3.1. Надійшло бюджетних коштів
3.2. Перераховано кошти з реєстраційного/поточного рахунку на
видатки установи
3.3. Поновлені доходи за спеціальними коштами, зараховується на поточний рахунок по спеціальних коштах
3.4. Поновлені видатки по бюджету
* Субрахунок 233 "Джерела покриття дефіциту бюджету"
178

У разі невідшкодування видатків до кінця року субрахунок 233 "Джерела покриття дефіциту" не закривається. В бухгалтерських звітах видатки з погашення заборгованості з заробітної плати і інших соціальних виплат відображаються у формах № 4мдмб та № 4.

ПОРЯДОК БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА
ЗВІТНОСТІ В БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ
ГУМАНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ

Затверджено Наказ Головного управління
Державного казначейства України № 113 від 10.12.99 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
12 січня 2000 р. за № 12/4233
1. Облік гуманітарної допомоги, в бухгалтерському обліку бюджетних установ здійснюється у загальному порядку, згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ та Порядком застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ затверджених наказом Головного управління Державного казначейства України від 10.12.99 № 114 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.12.99 за № 890/4183.
2. При надходженні основних засобів, інших оборотних матеріальних та нематеріальних активів отримувачами та набувачами гуманітарної допомоги дебетується відповідний субрахунок рахунків 10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи", 12 "Нематеріальні активи" та кредитується субрахунок 401 "Фонд у необоротних активах за їх видами".
Отримані малоцінні та швидкозношувані предмети відображаються за дебетом субрахунку 221 "Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації" та за кредитом субрахунку 411 "Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами".
Матеріали і продукти харчування, отримані як гуманітарна допомога, відображаються за дебетом відповідного субрахунку рахунку 23 "Матеріали і продукти харчування" і кредитом субрахунку 713 "Доходи за іншими коштами".
Отримана гуманітарна допомога в грошовій формі супроводжується записом за дебетом субрахунків обліку коштів у касі, на рахунках в банках і в казначействі та за кредитом субрахунку 713 "Доходи за іншими коштами".
Гуманітарна допомога у вигляді виконання робіт та/або надання послуг, в результаті якої отримані матеріальні цінності, оприбутковується набувачами, як і при надходженні гуманітарної допомоги у вигляді матеріальних цінностей.
3. Списання вартості витрачених матеріалів і продуктів харчування на потреби установи набувачами відображається за дебетом субрахунку 813 "Видатки за іншими коштами" і кредитом відповідного субрахунку рахунку 23 "Матеріали і продукти харчування". У кінці року фактичні видатки матеріалів, одержаних як гуманітарна допомога, списуються остаточними оборотами за дебетом субрахунку 713 "Доходи за іншими коштами" і кредитом субрахунку 813 "Видатки за іншими коштами".
4. Дані про гуманітарну допомогу відображаються отримувачами та набувачами в пояснювальній записці до квартальних та річного звітів та в окремих формах річного звіту. У пояснювальній записці до квартальних та річного звітів наводяться короткі роз'яснення щодо отриманої гуманітарної допомоги. У формі № 5 "Звіт про рух основних засобів" у рядку 160 "Від безоплатних надходжень" відображаються суми отриманих основних засобів. У формі № 6 "Звіт про рух матеріальних цінностей" у рядку 170 "У тому числі одержано безплатно" наводяться суми отриманих матеріальних цінностей.

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТИПОВОЇ ІНСТРУКЦІЇ
ПРО ПОРЯДОК СПИСАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ
З БАЛАНСУ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Наказ Державного казначейства України,
Міністерства економіки України № 142/181 від 10.08.2001 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
5 вересня 2001 р. за № 787/5978
(Витяг)

На виконання Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з метою встановлення єдиних вимог до порядку списання матеріальних цінностей з балансу установ, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, Н А К А З У Є М О:
1. Затвердити Типову інструкцію про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ (додається).
2. Визнати такою, що втратила чинність, Типову інструкцію про порядок списання основних засобів бюджетних установ, затверджену наказом Головного управління Державного казначейства України, Міністерства економіки України від 02.12.97 № 126/137 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 19.12.97 за № 608/2412.
5. Центральним органам виконавчої влади, іншим головним розпорядникам бюджетних коштів, бюджетним установам списання матеріальних цінностей проводити відповідно до вимог Типової інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ.
6. Центральним органам виконавчої влади, іншим головним розпорядникам бюджетних коштів, у разі необхідності, видавати галузеві інструкції про списання матеріальних цінностей, узгодивши їх з чинним законодавством і даною Типовою інструкцією.

Затверджено наказом
Державного казначейства України
та Міністерства економіки України
№ 142/181 від 10.08.2001 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
5 вересня 2001 р. за № 787/5978

Типова інструкція
про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ
(Витяг)

1. Ця Інструкція розроблена з метою встановлення єдиних вимог до порядку списання матеріальних цінностей з балансу установ та організацій, основна діяльність яких здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів (надалі - установи).
2. З балансів установ відповідно до вимог цієї Інструкції можуть бути списані матеріальні цінності:
а) необоротні активи - будинки та споруди, машини та обладнання, транспортні засоби, інструменти, прилади та інвентар, робочі і продуктивні тварини, багаторічні насадження, інші основні засоби (крім земельних ділянок та капітальних витрат на поліпшення земель), експонати зоопарків, виставок, бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, білизна, постільні речі, одяг та взуття, тимчасові нетитульні споруди, природні ресурси, інвентарна тара, матеріали довготривалого використання для наукових цілей, авторські та суміжні з ними права, інші нематеріальні активи;
б) запаси - сировина і матеріали, обладнання, конструкції і деталі до установки, спецобладнання для науково-дослідних робіт за господарськими договорами, будівельні матеріали, інші виробничі запаси, тварини на вирощуванні і відгодівлі, малоцінні та швидкозношувані предмети, матеріали для учбових, наукових та інших цілей, продукти харчування, медикаменти і перев'язувальні засоби, господарські матеріали і канцелярське приладдя, паливо, горючі і мастильні матеріали, тара, запасні частини до машин і обладнання та інші матеріали.
Матеріальні цінності спеціального призначення списуються за окремими нормативними актами, розробленими відповідними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з органами, що затвердили цю Типову інструкцію.
3. Списанню підлягають матеріальні цінності як такі, що:
а) непридатні для подальшого використання;
б) виявлені в результаті інвентаризації як недостача;
в) морально застарілі;
г) фізично зношені;
ґ) пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).
Крім того, підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об'єктів та такі, що зруйновані внаслідок атмосферного впливу і тривалого використання.
4. Знос, нарахований у розмірі 100 відсотків вартості на необоротні активи, не може бути підставою для їх списання.
5. Списання з балансу установ матеріальних цінностей здійснюється шляхом їх: продажу; безоплатної передачі; ліквідації (на підставі акту).
6. Для визначення непридатності матеріальних цінностей і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих цінностей, наказом керівника установи щорічно створюється постійно діюча комісія, яка діє протягом року, у складі:
керівника або його заступника (голова комісії);
головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, у яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);
керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;
особи, на яку покладено відповідальність за збереження матеріальних цінностей;
інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).
Наказ про створення постійно діючої комісії поновлюється щорічно або за потребою.
Право визначення непридатності матеріальних цінностей і встановлення неможливості або неефективності проведення відновлювального ремонту, а також оформлення необхідної документації наказом керівника установи може бути надано щорічній інвентаризаційній комісії.
Для участі в роботі комісії з встановлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших необоротних активів, які перебувають під наглядом Державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта.
7. Постійно діюча комісія установи:
а) проводить огляд матеріальних цінностей для складання акта про їх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, поетажні плани, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку і встановлює можливість або неможливість відновлення і подальшого використання матеріальних цінностей в даній установі та вносить пропозиції про їх продаж, передачу чи ліквідацію;
б) установлює конкретні причини списання об'єкта: фізичне або моральне зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та ін.;
в) установлює осіб, з вини яких трапився передчасний вихід матеріальних цінностей з ладу (якщо такі є);
г) установлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об'єкта і проводить їх оцінку;
ґ) здійснює контроль за вилученням із списаних цінностей придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначає їх кількість, вагу та контролює їх здавання на відповідний склад;
д) визначає вартість списання матеріальних цінностей, що зазначені в абзаці другому пункту 23 даної Типової інструкції.
У разі, коли обладнання списується у зв'язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об'єктів, комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічного переоснащення, затвердженому організацією вищого рівня, і робить в акті про списання посилання на пункт та дату затвердження плану.
8. За результатами обстеження комісією складаються акти про списання матеріальних цінностей.
При списанні необоротних активів складається відповідний акт за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет) "Акт про списання основних засобів", № ОЗ-4 (бюджет) "Акт про списання автотранспортних засобів", № ОЗ-5 (бюджет) "Акт про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури", форма та порядок складання яких затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.97 № 125/70 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.12.97 за № 612/2416.
При списанні запасів складається акт за типовою формою № 3-2 "Акт списання", форма та порядок складання якого затверджена наказом Державного казначейства України від 18.12.2000 № 130 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.12.2000 за № 962/5183.
При списанні матеріальних цінностей можуть складатися акти довільної форми із зазначенням вичерпної інформації щодо їх кількісних та якісних показників, а також причин вибуття (списання).
В акті про списання матеріальних цінностей детально висвітлюються причини вибуття об'єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обгрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення.
При списанні автотранспортних засобів, крім того, вказується пробіг автомобіля і дається технічна характеристика агрегатів і деталей автомобіля та можливість подальшого використання основних деталей і вузлів, які можуть бути отримані в результаті демонтажу.
При списанні з балансів установ матеріальних цінностей, які вибули внаслідок аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію з поясненням причин, які викликали аварію, та вказуються заходи, прийняті щодо винних осіб.
Якщо в результаті ліквідації матеріальних цінностей окремі деталі, вузли, матеріали можуть бути використані чи підлягають передачі в установленому порядку, комісією додатково складається акт про оцінку таких цінностей.
9. Акти про списання матеріальних цінностей, складені комісією, затверджуються керівником установи.
10. Дозвіл на списання з балансу матеріальних цінностей надається керівником установи, установою вищого рівня або головним розпорядником бюджетних коштів в залежності від вартості матеріальних цінностей та причин списання.
11. Дозвіл на списання матеріальних цінностей як таких, що непридатні для подальшого використання, морально застарілі, фізично зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за винятком виявлених в результаті інвентаризації як недостача) надається в такому порядку:
а) з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету:
вартістю за одиницю (комплект) в розмірі до 5000 гривень - з дозволу керівника установи;
вартістю за одиницю (комплект) в розмірі від 5000 гривень до 10000 гривень - з дозволу установи вищого рівня;
вартістю за одиницю (комплект) в розмірі понад 10000 гривень - з дозволу центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів.
б) з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів:
вартістю за одиницю (комплект) в розмірі до 2500 гривень - з дозволу керівника установи;
вартістю за одиницю (комплект) в розмірі від 2500 гривень до 5000 гривень - з дозволу установи вищого рівня;
вартістю за одиницю (комплект) в розмірі понад 5000 гривень - з дозволу місцевої державної адміністрації.
12. Недостачі матеріальних цінностей, виявлені в результаті інвентаризації: понад норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха (повені, пожежі та інше), а також, коли конкретні винуватці не встановлені (втрати від нерозкритих крадіжок тощо), списуються з балансів лише після ретельної перевірки дійсної відсутності винних осіб і вжиття потрібних заходів задля недопущення фактів втрат у подальшому в такому порядку:
а) за кожним випадком недостач або псувань матеріальних цінностей на суму до 2500 гривень включно - з дозволу керівника установи;
б) за кожним випадком недостачі або псування матеріальних цінностей на суму від 2500 до 5000 гривень включно - з дозволу керівника установи вищого рівня;
в) за кожним випадком недостачі або псування матеріальних цінностей на суму понад 5000 гривень - з дозволу керівника центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів, голови місцевої державної адміністрації.
У документах, які установи подають для оформлення списання недостач понад норми природних втрат і втрат від псування матеріальних цінностей, слід вказати заходи, яких вжито задля попередження таких втрат.
14. Списання з балансу установи основних засобів та інших необоротних активів (за винятком пошкоджених внаслідок аварії чи стихійного лиха, морально застарілих, фізично зношених та виявлених в результаті інвентаризації як недостача) до закінчення періоду нарахування зносу на них, не може бути здійснено.
15. Списання матеріальних цінностей проводиться за первісною вартістю або за відновлювальною вартістю (у разі проведення індексації або переоцінки матеріальних цінностей).
При списанні необоротних активів, що були в експлуатації, в документах поряд з їх первісною (відновлювальною) вартістю вказується сума нарахованого зносу.
16. Усі деталі, вузли і агрегати розібраного та демонтованого обладнання, які придатні для ремонту іншого обладнання, а також матеріали, отримані від ліквідації необоротних активів, оприбутковуються на відповідних субрахунках бухгалтерського обліку, а непридатні деталі та матеріали оприбутковуються як інші матеріали і підлягають обов'язковій здачі установі, на яку покладено збір такої сировини.
Також підлягають обов'язковій здачі виготовлені із кольорових металів деталі та вузли, які не використовуються в даній установі для ремонту машин, інструментів, приладів, обладнання.
17. Деталі і вузли, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, вилучені після демонтажу матеріальних цінностей відповідно до Положення про порядок збирання і здавання відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з матеріальних ресурсів, Національного банку України та Державного комітету України по рідкісних, дорогоцінних металах та дорогоцінному камінню від 23.06.94 № 4/11/161/91/15 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.94 за № 159/368, підлягають здачі на спеціалізовані підприємства України, що здійснюють приймання та переробку відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.
Збиранням і здаванням відходів і лому дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння займаються підприємства, що зобов'язані забезпечити їх зберігання відповідно до Положення про порядок приймання і переробки відходів і лому дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, а також про порядок розрахунків із здавальниками за прийняті від них дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння у вигляді відходів і лому, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Державного комітету України з матеріальних ресурсів, Національного банку України та Державного комітету України по рідкісних, дорогоцінних металах та дорогоцінному камінню від 23.06.94 № 54/11/161/91/15 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.94 за № 158/367.
За наявності відомчих або централізованих пунктів, що займаються збиранням і демонтажем техніки, апаратури, приладів та інших виробів, останні здаються без демонтажу, цілим комплексом.
Забороняється знищувати, викидати, здавати в лом техніку, апаратуру, прилади та інші вироби, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, без попереднього вилучення і одночасного оприбуткування цінних деталей.
Забороняється передача, списання і продаж техніки, апаратури та інших необоротних активів за цінами, нижчими від вартості дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що містяться в них, за вирахуванням витрат на їх вилучення.
18. Розбирання та демонтаж матеріальних цінностей, які втратили своє виробниче призначення або стали непридатними, проводяться тільки після затвердження у встановленому порядку акта про їх списання.
19. Посадові особи, які порушили порядок зберігання матеріальних цінностей або безгосподарно ставились до них (знищення, підпалювання та ін.), несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
Відшкодування сум збитків здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 "Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей" та Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей".
20. Списання матеріальних цінностей з обліку (як ліквідація на підставі акту про списання), без наступної їх реалізації або передачі іншій бюджетній установі, проводиться лише у випадках, коли подальше використання цих цінностей неможливе або економічно недоцільне.
21. Безоплатна передача матеріальних цінностей дозволяється в такому порядку:
а) з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, - у межах одного центрального органу виконавчої влади (головного розпорядника бюджетних коштів);
б) з балансів установ, що утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів, - у межах одного місцевого бюджету.
Безоплатна передача матеріальних цінностей від однієї установи до іншої, що належать до сфери управління одного і того самого центрального органу виконавчої влади або іншого головного розпорядника бюджетних коштів, здійснюється на підставі рішення головного розпорядника бюджетних коштів.
Безоплатна передача матеріальних цінностей, які є державною власністю із сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, здійснюється згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482 "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності".
22. Продаж матеріальних цінностей, які згідно з Інструкцією з обліку основних засобів та інших необоротних активів бюджетних установ, затвердженою наказом Державного казначейства України від 17.07.2000 № 64 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 31.07.2000 за № 459/4680, віднесені до основних засобів (у тому числі повністю зношених), здійснюється тільки на конкурентних засадах (через біржі, аукціони та за конкурсом) відповідно до Положення про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 22.09.2000 № 1976 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2000 за № 692/4913, із змінами та доповненнями.
23. Продаж будівель (у тому числі приміщень), споруд, транспортних засобів та повністю зношених за даними бухгалтерського обліку матеріальних цінностей, які відносяться до необоротних активів, проводиться за експертною оцінкою. Експертна оцінка - це визначення вартості матеріальних цінностей експертом за договором із установою.
Продаж інших необоротних активів (що не зазначені в абзаці першому пункту 23) та запасів здійснюється за справедливою вартістю. Справедлива вартість - це вартість, за якою матеріальні цінності можуть бути продані в результаті операції між добре обізнаними, незалежними та бажаючими здійснити таку операцію сторонами. Представником установи при визначенні справедливої вартості являється комісія (створена згідно з вимогами пункту 6 даної Типової інструкції). Справедлива вартість визначається з урахуванням первісної вартості матеріальних цінностей та фізичного і морального зношення.
24. Кошти, отримані установами від реалізації необоротних активів (крім будівель і споруд) та інших матеріальних цінностей (у т.ч. списаних), за здані у вигляді брухту і відходів чорні, кольорові метали, дорогоцінні метали (у т.ч. відходи від використання фотоматеріалів і кіноплівки), дорогоцінне каміння, у розмірах, що згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи, витрачаються на покриття витрат, пов'язаних з організацією збирання і транспортування зазначених матеріалів на приймальні пункти, витрати на інші господарські потреби і на преміювання осіб, які безпосередньо зайняті збиранням брухту та відходів, на ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів (крім будівель і споруд) та матеріальних цінностей, а також на інші видатки за кошторисом.
Суми, отримані установами від продажу будівель і споруд, вносяться в дохід того бюджету за рахунок якого утримується дана установа.

[Про здійснення закупівель товарів, робіт і послуг
у межах бюджету району міста, району області
та бюджету міста]

Лист Міністерства економіки України
№ 19-45/1187 від 25.06.2001 р.

Наказом Міністерства економіки від 26.12.2000 р. № 280 "Про затвердження Положення про порядок створення та головні функції тендерних комітетів щодо організації та здійснення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти" рекомендовано місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування створити постійно діючі тендерні комітети для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг у межах бюджету району міста, району області та бюджету міста (районний тендерний комітет, міський тендерний комітет).
Тендерні комітети в організаціях - розпорядниках коштів нижчого рівня створюються за погодженням з розпорядником коштів вищого рівня.
Одночасно з огляду на те, що у сільських чи селищних радах, як правило, невеликі суми закупівель та обмежена кількість працівників, Міністерство економіки вважає можливим не створювати в них тендерні комітети. При цьому закупівлі рекомендується здійснювати на районному рівні із включенням до складу тендерного комітету (районного) відповідних посадових осіб селищної ради.
Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" не встановлено мінімальної вартісної межі, починаючи з якої необхідно застосовувати процедури закупівель.
Однак пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 р. № 1469 "Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель" встановлено, що звіт про результати здійснення процедури закупівлі відповідно до процедур, передбачених у Законі України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", обов'язково пред'являється у відповідні фінансові органи для здійснення оплати укладених договорів разом з платіжними документами, якщо вартість товарів та послуг дорівнює або перевищує еквівалент 5 тис. євро, вартість робіт дорівнює або перевищує еквівалент 100 тис. євро. До цієї межі замовник не пред'являє звіт у відповідні органи, а лише зберігає звітні документи разом з іншими документами щодо закупівлі.
Отже, якщо очікувана вартість предмета закупівлі для товарів та послуг нижча 5 тис. євро, для робіт - 100 тис. євро, розпорядник державних коштів самостійно, виходячи з конкретної ситуації, приймає рішення про застосування тієї чи іншої процедури закупівлі відповідно до законодавства, діючого у сфері державних закупівель. У даному випадку Міністерство економіки вважає за доцільне застосування таких процедур, як запит цінових пропозицій (котирувань) та процедура закупівлі в одного виконавця. При цьому погоджувати з уповноваженим органом застосування процедури закупівлі в одного виконавця для закупівель, вартість яких нижча суми, еквівалентної 5 тис. євро (для робіт - 100 тис. євро), не потрібно.
Необхідно зазначити, що при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг замовник повинен вибрати процедуру закупівлі згідно з чинним законодавством відповідно до річної потреби.
Разом з тим потрібно зважувати на те, що згідно з частиною 3 статті 14 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" замовник не має права ділити закупівлю на частини з метою уникнути застосування процедур, передбачених цим Законом.

[Щодо обов'язкового опублікування оголошення
про торги або про їх результати у "Віснику
державних закупівель]

Лист Міністерства економіки України
№ 19-36/1435 від 25.07.2001 р.

Відповідно до Закону України "Про закупівлю, робіт і послуг за державні кошти" Міністерство економіки України здійснює видання інформаційно-аналітичного бюлетеня Мінекономіки "Вісник державних закупівель", у якому розпорядники державних коштів, що проводять процедури відкритих і двоступеневих торгів, а також процедуру попередньої кваліфікації, зобов'язані згідно з зазначеним Законом публікувати відповідні оголошення. Не опублікування оголошення про торги чи про їх результати саме у "Віснику державних закупівель" (свідоцтво про реєстрацію КВ № 3559 від 10.11.98 р.) зумовлює визнання процедури закупівлі неправомірною. Факт публікування оголошень у "Віснику державних закупівель" обов'язково фіксується у звіті про результати здійснення процедури закупівлі, форма якого затверджена наказом Мінекономіки від 03.11.2000 № 235. Всі оголошення у "Віснику державних закупівель" щодо процедур закупівель за рахунок державних коштів публікується безкоштовно.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1469 "Про організаційні заходи щодо функціонування системи державних закупівель" встановлено звіт про результати здійснення процедури закупівлі обов'язково пред'являється у відповідні фінансові органи для здійснення оплати укладених договорів разом з платіжними документами, якщо вартість закупівлі товарів і послуг дорівнює або перевищує еквівалент 5000 євро (для робіт - 100000 євро).
Разом з тим, до Міністерства економіки України надходить інформація, що з'явилися недержавні видання, що публікують оголошення, у тому числі на платній основі, щодо торгів за рахунок державних коштів та мають подібні до офіційного бюлетеня Мінекономіки назви, наприклад, "Вісник державних закупівель України". Така ситуація спричинила те, що низка замовників, розміщуючи свої оголошення про торги в інших виданнях, не публікують оголошення у офіційному виданні Мінекономіки "Вісник державних закупівель", тим самим несвідомо порушують вимоги Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" .
Виходячи з вищевикладеного, Міністерство економіки України, в цілому вітаючи якомога широке оприлюднення намірів розпорядників коштів здійснити закупівлю і повідомити про її результати шляхом опублікування відповідних оголошень у різних виданнях, наголошує на необхідності обов'язкового розміщення зазначених оголошень у інформаційно-аналітичному бюлетені Міністерства економіки України "Вісник державних закупівель", що закріплено у статті 8 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" .

[Щодо застосування конкурентних засад
при здійснення державних закупівель]

Лист Міністерства економіки України
№ 19-37/1654 від 23.08.2001 р.

Насамперед варто зазначити, що згідно з міжнародним досвідом та правовою традицією країн Європейського Союзу визначення вартісних обмежень застосування законодавства щодо державних закупівель не передбачено. Такий підхід пов'язаний з необхідністю формування у суспільному (державному) секторі відповідної закупівельної практики, в основі якої лежить належне ставлення службовців до державних коштів, що передбачає їх раціональне та ефективне використання. Тому застосування конкурентних засад при здійсненні державних закупівель є доцільним незалежно від вартості закупівлі, оскільки це сприяє більш раціональному використанню державних коштів, вибору оптимальної пропозиції і поширенню конкуренції на відповідному ринку товарів, послуг або робіт.
Граничної межі, з якої потрібно проводити тендерні процедури, не передбачено і в діючій системі законодавства щодо державних закупівель. В той же час Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в ст. 13 передбачається можливість використання п'яти видів процедур здійснення закупівлі. При закупівлі товарів і послуг на незначні кошти найдоцільніше використовувати процедуру запиту цінових пропозицій, якщо річна закупівельна вартість товарів і послуг не перевищує 10 тис. євро (для робіт 40 тис. євро). Цінова пропозиція може бути подана на відповідний запит замовника як рахунок-фактура, лист-пропозиція тощо за підписом та печаткою виконавця.
Крім того, в окремих випадках, передбачених статтею 33 вищезазначеного закону, замовник може застосовувати процедури закупівлі в одного виконавця. При цьому при закупівлі товарів і послуг вартістю до 5 тис. євро закупівля здійснюється без будь-якого погодження з уповноваженим органом.
Зважаючи на важливість та актуальність поставлених питань, Міністерством економіки України підготовлено ряд змін до законодавства у сфері державних закупівель, в тому числі в проекті Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" передбачається встановлення мінімальної межі, з якої потрібно застосовувати тендерні процедури закупівлі. Нині нормативні документи проходять процедуру погодження та доопрацювання з рядом міністерств та відомств.

Лист Державної податкової адміністрації України
№ 1635/7/23-4117 від 07.02.2000 р.

ДПА України розглянула лист ДПА в області щодо надання роз'яснення з питань благодійницької діяльності і повідомляє.
Згідно зі ст. 1 Закону України від 16.09.97 р. № 531/97-ВР "Про благодійництво та благодійні організації" благодійництво - це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у наданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги. Набувачі благодійної допомоги - це фізичні та юридичні особи, які потребують і отримують благодійну допомогу.
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 04.07.98 р. № 738/98 "Про гуманітарну допомогу, що надходить в Україну" однією з форм благодійництва є гуманітарна допомога, що здійснюється у напрямках, визначених ст. 4 вищезазначеного Закону. Гуманітарна допомога може здійснюватись у вигляді коштів, матеріальних і нематеріальних активів, цінних паперів, що передаються (пересилаються), виконання робіт, надання послуг іноземними юридичними і фізичними особами безоплатно або як безповоротна фінансова допомога чи добровільні пожертвування.
Відповідно до частини третьої ст. 3 вищезазначеного Указу, якщо кошти або товари (послуги), звільнені від оподаткування як гуманітарна допомога, були використані не за цільовим призначенням, тобто не виконані умови дотримання вимог ст. 4 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації", вони вважаються доходом і оподатковуються згідно із законодавством України.
Слід зазначити, що з 01.01.2000 р. набрав чинності Закон України від 22.10.99 р. № 1192-XIV "Про гуманітарну допомогу", ст. 1 якого визначено, що набувачами гуманітарної допомоги зі статусом юридичної особи можуть бути такі юридичні особи, які визначаються під терміном "отримувачі гуманітарної допомоги", тобто такі юридичні особи, яких зареєстровано в установленому КМУ порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги:
а) підприємства громадських організацій інвалідів, ветеранів війни та праці, а також підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів та уповноважені ними державні установи;
б) благодійні організації, створені у порядку, визначеному Законом України "Про благодійництво та благодійні організації" ;
в) громадські організації інвалідів, ветеранів війни та праці, Товариство Червоного Хреста України та його обласні організації, творчі спілки, а також громадські організації, створені для здійснення передбаченої їх статутними документами екологічної, оздоровчої, аматорської, спортивної, культурної, освітньої та наукової діяльності;
г) релігійні організації, зареєстровані у порядку, передбаченому Законом України "Про свободу совісті та релігійні організації" .

[Щодо порядку реєстрації та правомірності
виключення з Реєстру неприбуткових установ і організацій]

Лист Державної податкової адміністрації України
№ 4116/7/15-1217 від 23.03.2000 р.

У зв'язку з численними запитами, що надходять від платників податку та податкових органів щодо порядку реєстрації та правомірності виключення з Реєстру неприбуткових установ і організацій, Державна податкова адміністрація України роз'яснює. Підпунктом 7.11 статті 7 Закону України від 22.05.97 за № 283/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр усіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування у відповідності з вимогами цієї статті.
Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється у порядку, передбаченому відповідним законодавством.
Щодо питання повноважень державних податкових органів по присвоєнню установам та організаціям ознаки неприбутковості, то повідомляємо наступне.
Пунктом 1.4 Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.07.97 за № 232 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.97 за № 291/2095 визначено, що при включенні неприбуткових організацій або установ до бази Реєстру їй по її ідентифікаційному номеру ставиться ознака неприбуткової організації (установи).
Структуру ознаки неприбуткової організації або установи встановлює Державна податкова адміністрація України.
Пунктом 2.10 Положення про реєстрацію неприбуткових організацій і установ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.07.97 за № 232 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 291/2096 визначено, що Державна податкова адміністрація України здійснює присвоєння організаціям і установам ознаки неприбутковості.
На підставі вищевказаного Положення Державною податковою адміністрацією України була розроблена і затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 17.11.98 за № 550 ознака неприбутковості, де було зазначено, що присвоєння організаціям і установам ознаки неприбутковості здійснюється місцевими органами податкової служби.
Такий порядок був обумовлений у зв'язку з тим, що місцеві органи податкової служби ведуть облік платників, тому ознака неприбутковості здійснюється за місцем знаходження платника податку, а Державна податкова адміністрація України веде тільки Реєстр усіх неприбуткових організацій.
Враховуючи викладене, присвоєння ознаки неприбутковості місцевими органами податкової служби правомірні.
Що стосується питання про прийняття рішення щодо виключення із Реєстру неприбуткових організацій у випадку порушення ними законодавчих актів про неприбуткові організації, то повідомляємо наступне.
Підпунктом 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 вищевказаного Закону України визначено, зокрема, що центральний податковий орган вирішує питання про виключення із Реєстру неприбуткових організацій у частині порушення такими неприбутковими організаціями положень цього Закону України та інших законодавчих актів.
Оскільки місцеві органи податкової служби присвоюють неприбутковим організаціям ознаку неприбутковості, то вони мають право і скасувати її за умови, що були виявлені порушення норм вищевказаного Закону або іншого законодавчого акта. Місцеві органи податкової служби повинні письмово повідомити платника податку про виключення його з Реєстру неприбуткових організацій. Якщо платник податку не згідний із рішенням місцевого органу податкової служби, він може звернутися за роз'ясненням до центрального податкового органу. У випадку незгоди з рішенням центрального податкового органу платник податку може оскаржити рішення в суді.

[Щодо використання неприбутковими організаціями коштів,
отриманих від надання в оренду майна]

Лист Державної податкової адміністрації України
№1740/6/15-1216 від 05.04.2000 р.
(Витяг)
Державна податкова адміністрація України розглянула лист щодо деяких питань оподаткування і повідомляє.
Згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України від 22.05.97 р. №283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", зі змінами та доповненнями, визначено, що платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
<…> відповідно до підпункту 7.11.2 пункту 7.11 статті 7 вищевказаного Закону України встановлено, що від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів: коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг.
Із введенням у дію Закону України від 15.07.99 р. № 977-XIV "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності" внесено зміни до пункту 1.10 статті 1 Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: до процентів не відносяться платежі за використання майна, отриманого в користування.
Тобто із введенням у дію Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності" платежі за використання майна, отриманого в користування (орендні, у тому числі лізингові та рентні платежі), не вважаються пасивним доходом і тому підлягають оподаткуванню у неприбуткових установах та організаціях на загальних підставах починаючи з III кварталу 1999 року.
Одночасно статтею 6 Закону України від 17.02.2000 р. №1458-III "Про Державний бюджет України на 2000 рік" визначено, що до доходів спеціального фонду Державного бюджету України на 2000 рік зараховуються власні надходження установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі спеціальні кошти бюджетних установ і організацій.
Згідно з Інструкцією про порядок використання й обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них, затвердженою наказом Головного управління Державного казначейства України від 11.08.98 р. №63, до спеціальних коштів належать доходи від позабюджетної діяльності установ, одержання яких передбачене відповідними нормативно-правовими актами, зокрема оренда.
Крім того, підпунктом 7.11.8 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що доходи неприбуткових організацій, у тому числі доходи закладів освіти, науки, культури, охорони здоров'я, а також архівних установ, які утримуються за рахунок бюджету, зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) на утримання таких неприбуткових організацій і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису (включаючи фінансування господарської діяльності згідно з їх статутами), розрахованого та затвердженого у порядку, установленому Кабінетом Міністрів України.
У разі коли за наслідками звітного (податкового) року доходи кошторису на утримання зазначених організацій перевищують суму визначених кошторисом витрат, сума перевищення враховується у складі кошторису наступного року.
При цьому із суми перевищення доходів над витратами зазначених неприбуткових організацій податок на прибуток, передбачений у пункті 10.1 статті 10 цього Закону, не сплачується.
Таким чином, кошти, отримані <…> від надання в оренду будівель починаючи з 1 січня 2000 року, вважаються доходом спеціального фонду Державного бюджету України і використовуються у вищезазначеному порядку.

[О налоге на добавленную стоимость
операций по ввозу благотворительной помощи]

Письмо Государственной налоговой администрации Украины
№ 4869/5/16-1218 від 12.07.2000 р.
(Извлечение)

Государственная налоговая администрация Украины по поводу предложений по освобождению от обложения налогом на добавленную стоимость операций по ввозу на таможенную территорию Украины благотворительной помощи сообщает следующее.
В соответствии с подпунктом 5.1.21 статьи 5 Закона Украины от 03.04.97 г. № 168/97-ВР "О налоге на добавленную стоимость" (далее - Закон об НДС) освобождаются от налогообложения операции по предоставлению благотворительной помощи, а именно по бесплатной передаче товаров (работ, услуг) лицам, определенным абзацами "а" и "б" подпункта 7.11.1 статьи 7 Закона Украины "О налогообложении прибыли предприятий" (далее - Закон о налоге на прибыль) с целью их непосредственного использования в благотворительных целях, а также операции по бесплатной передаче таких товаров (работ, услуг) приобретателям (субъектам) благотворительной помощи в соответствии с законодательством.
В соответствии с указанными абзацами "а" и "б" подпункта 7.11.1 статьи 7 Закона о налоге на прибыль приобретателями (субъектами) благотворительной помощи являются:
"а" - органы государственной власти Украины, органы местного самоуправления и созданные ими учреждения или организации, содержащиеся за счет средств соответствующих бюджетов;
"б" - благотворительные фонды и благотворительные организации, созданные в порядке, определенном законом для проведения благотворительной деятельности, в том числе общественные организации, созданные с целью осуществ-ления экологической, оздоровительной, любительской спортивной, культурной, образовательной и научной деятельности, а также творческими союзами и политическими партиями, научно-исследовательскими учреждениями и высшими учебными заведениями III-IV уровней аккредитации, внесенными в Государственный реестр научных учреждений, которым предоставляется поддержка государства.
Пунктом 5.5 статьи 5 Закона об НДС установлено, что освобождения от налогообложения, предусмотренные пунктом 5.1 этой статьи, распространяются на операции по ввозу (пересылке) на таможенную территорию Украины указанных товаров (работ, услуг).
Кроме вышеуказанного, подпунктом 5.1.21 статьи 5 Закона об НДС установлено, что не подлежат освобождению от налогообложения операции по предоставлению благотворительной помощи в виде товаров (работ, услуг), облагаемых акцизным сбором, ценных бумаг, нематериальных активов и товаров (работ, услуг), предназначенных для использования в предпринимательской деятельности, перечень которых определяется Кабинетом Министров Украины.

[Відповідь на звернення до Секретаріату КМ України "гарячій телефонній лінії"
"Проблеми економічної реформи"]
Письмо Государственной налоговой администрации Украины
№ 5871/6/15-1116 від 24.10.2000

По поручению Кабинета Министров Украины от 21.08.2000 г. №208/96 Государственная налоговая администрация Украины рассмотрела п.16 Перечня обращений, которые поступили в Секретариат Кабинета Министров Украины по "горячей" телефонной линии "Проблемы экономической реформы" 17 августа 2000 года, и сообщает.
В соответствии с п.42 Правил пользования местной телефонной связью, утвержденных постановлением Кабинета Министров Украины от 22.04.97 г. № 385, в случае сдачи телефонизированных помещений, квартир в аренду или внаем договор временно переоформляется на имя арендатора или съемщика с дальнейшим правом на возобновление предыдущего договора.
Таким образом, при соблюдении вышеуказанных правил получать счета к оплате за услуги телефонной связи от предприятий связи будет непосредственно арендатор телефонизированных помещений. При этом расходы, связанные с оплатой арендатором стоимости услуг телефонной связи, включаются в валовые расходы арендатора при условии пользования телефонной сетью в собственной хозяйственной деятельности. Вышеприведенные операции арендатора не влияют на размер налоговых обязательств арендодателя указанных телефонизированных помещений.

[Щодо призупинення дії листа ДПА України
від 13.06.2000 за № 8154/7/15-1117]
Лист Державної податкової адміністрації України
№ 12000/7/15-1117 від 01.09.2000 р.
(Витяг)

У зв'язку з виникненням правової колізії у законодавстві України з питання спрямування коштів за оренду державного майна до Державного бюджету України, останнім часом до Державної податкової адміністрації України надходять численні запити платників податків щодо правильності роз'яснень з цього приводу.
Питання справляння плати за оренду державного майна регламентується Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та Методикою розрахунку і порядком використання плати за оренду державного майна, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 за № 786 із змінами і доповненнями (далі - Методика).
Пунктом 17 зазначеної Методики, зокрема, встановлено, що у разі коли орендодавцем майна є державне підприємство, організація, орендна плата спрямовується:
за окреме індивідуально визначене майно підприємства, організації (крім нерухомого) - підприємству, організації;
за цілісний майновий комплекс структурного підрозділу підприємства, організації, нерухоме майно - 70 відсотків орендної плати підприємству, організації, 30 відсотків - до державного бюджету.
Одночасно абзацом восьмим частини першої ст. 5 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" встановлено, що у 2000 році до доходів загального фонду Державного бюджету України у повному обсязі зараховується плата за оренду державного майна.
Поряд з цим ст. 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" не призупинено дію ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" .
Враховуючи вищевикладене та на виконання п.5 Протоколу засідання Урядового комітету економічного розвитку від 22.08.2000 за № 25 до приведення статті 5 Закону України "Про Державний бюджет України у 2000 році" у відповідність до законодавства України про оренду державного майна, платники податків повинні застосовувати для розрахунку орендних платежів чинний порядок спрямування плати за оренду державного майна, який передбачено Законом України "Про оренду державного та комунального майна" та Методикою .
Таким чином, дія листа Державної податкової адміністрації України від 13.06.2000 за № 8154/7/15-1117 щодо зарахування до Державного бюджету України в 2000 році плати за оренду державного майна у повному обсязі призупиняється.
При цьому суми, що надмірно надійшли до державного бюджету за рахунок плати за оренду державного майна, у разі наявності недоїмки по податках і зборах (обов'язкових платежах), що сплачуються до державного бюджету, повинні бути перераховані в рахунок погашення такої заборгованості, а у разі відсутності такої заборгованості зайво сплачені платежі за оренду державного майна підлягають поверненню платнику у відповідності з чинним законодавством.
Слід зазначити, що пеня за платежами, які виникли внаслідок перерахунку сукупного валового доходу за рахунок плати за оренду державного майна, не повинна нараховуватися.

[Про валові витрати при виплаті матеріальної допомоги]
Лист Державної податкової адміністрації України
№ 5000/6/15-1116 від 05.09.2000 р.

Державна податкова адміністрація України <...> щодо роз'яснення деяких питань оподаткування прибутку підприємств повідомляє.
Відповідно до підпункту 5.6.1 статті 5 Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.
Згідно з підпунктами 2.39 та 2.41 статті 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р. № 323 та зареєстрованої в Міністерстві статистики України 21.12.95 р. за № 465/1001, до інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать, зокрема, одноразові заохочення (наприклад, окремих працівників за виконання особливо важливих виробничих завдань, заохочень до ювілейних та пам'ятних дат як у грошовій, так і натуральній формі, а також матеріальна допомога (оздоровчі, екологічні та інші виплати).
Враховуючи вказане, витрати платника податку на виплату працівникам, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, на матеріальну допомогу та одноразові заохочення, що підтверджуються положеннями колективного договору, включаються до валових витрат.
Таким чином, якщо відповідними положеннями колективного договору щодо оплати праці (а не соціальних виплат), а також конкретних трудових договорів (контрактів), передбачено виплату матеріальної допомоги, вона буде включатися до валових витрат підприємства <...>.

[Щодо механізму подання необхідних документів для вирішення питання про виключення неприбуткової організації або установи з Реєстру]

Лист Державної податкової адміністрації України
№14158/7/15-1217 від 25.10.2000 р.

Державна податкова адміністрація України розглянула лист <…> щодо механізму подання необхідних документів для розв'язання питання вилучення неприбуткової організації або установи з Реєстру у разі порушення норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" або інших законодавчих актів і повідомляє.
Згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 03.07.2000 р. №355, вилучення неприбуткової організації або установи з Реєстру у разі порушення норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" або інших законодавчих актів відбувається за поданням державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі Державною податковою адміністрацією України.
Таким чином, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі подають до Державної податкової адміністрації України такі документи:
копію заяви за формою №1-РН;
копію рішення про внесення неприбуткової організації (установи) до Реєстру;
копію статуту або положення;
обгрунтовані висновки з викладеними фактами порушення норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" або інших законодавчих актів.

[Стосовно неприбуткових організацій, що є платниками ПДВ]
Лист Державної податкової адміністрації України
№ 4027/7/16-1217 від 27.03.2001

ГНА Украины рассмотрела письмо об уплате НДС за предоставление услуг по аренде помещения неприбыльными организациями и сообщает следующее.
В соответствии с пп. 3.1.1 ст. 3 Закона Украины от 03.04.97 г. № 168/97-ВР "О налоге на добавленную стоимость" объектом обложения НДС являются операции плательщиков налога по продаже товаров (работ, услуг) на таможенной территории Украины, в том числе операции по оплате стоимости услуг по договорам оперативной аренды (лизинга). То есть операции по оплате стоимости услуг по договорам аренды являются объектом обложения НДС, и определенная договором плата за аренду помещения подпадает под объект налогообложения.
Таким образом, если лицо достигло объемов налогооблагаемых операций по продаже товаров (работ, услуг) в течение любого периода из последних двенадцати календарных месяцев 3600 необлагаемых минимумов доходов граждан, такое лицо обязано зарегистрироваться в качестве плательщика НДС и на него будут распространяться обязанности и права плательщика НДС. При этом результат финансово-хозяйственной деятельности (убыточная или прибыльная деятельность) не влияет на определение категории плательщиков и объект обложения НДС, установленных ст. 2 и 3 вышеуказанного Закона Украины .

[Щодо порядку оподаткування неприбуткових установ і організацій,
які утримуються за рахунок коштів державного бюджету]
Лист Державної податкової адміністрації України
№5535/6/15-1216 від 21.08.2001 р.

Абзацом "а" підпункту 7.11.1 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) встановлено, що до неприбуткових установ і організацій належать органи державної влади України, органи місцевого самоврядування та створені ними установи або організації, що утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів, тобто бюджетні установи, які фінансуються з бюджету.
Від оподаткування звільняються доходи таких неприбуткових організацій, отримані у вигляді: коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань; пасивних доходів; коштів або майна, які надходять до таких неприбуткових організацій як компенсація вартості отриманих державних послуг.
Під терміном "пасивні" слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності" внесено зміни до п. 1.10 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: до відсотків не належать платежі за використання майна, отриманого в користування.
Тобто із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з метою стимулювання інвестиційної діяльності" платежі за використання майна, отриманого в користування (орендні, у тому числі лізингові та рентні платежі), не вважаються пасивним доходом і тому підлягають оподаткуванню у неприбуткових установах та організаціях на загальних підставах починаючи з III кварталу 1999 року.
Статтею 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" встановлено, що до доходів спеціального фонду Державного бюджету України на 2000 рік зараховуються власні надходження установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі: спеціальні кошти установ і організацій; кошти, отримані бюджетними установами і організаціями на виконання окремих доручень; інші власні надходження бюджетних установ і організацій.
Одночасно ст. 16 Закону "Про Державний бюджет України на 2000 рік" не призупинено дію п. 7.11 ст. 7 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".
Враховуючи, що Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено доходи, які звільняються від оподаткування в бюджетних установах, що зареєстровані як неприбуткові установи і організації, та враховуючи те, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" не призупинено дію п. 7.11 ст. 7 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", в 2000 році інші власні надходження бюджетних установ, у тому числі й доходи від надання в оренду приміщень, вважаються доходом від проведення госпрозрахункової діяльності і тільки після оподаткування зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України.
Такий порядок діяв до прийняття Закону "Про Державний бюджет України на 2001 рік".
Пунктом 3 ст. 39 цього Закону визначено, що до доходів спеціального фонду бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя на 2001 рік належать власні надходження бюджетних установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів відповідних бюджетів.
Таким чином, у разі якщо відділ культури Чигиринської райдержадміністрації є бюджетною установою із статусом юридичної особи та зареєстрований у податкових органах як неприбуткова установа, то доходи, отримані від надання в оренду приміщень, за умови що такі доходи передбачені кошторисом відділу культури, у 2001 році зараховуються до спеціального фонду бюджету без обкладання податком на прибуток.

[Про ввезення вантажів гуманітарної допомоги]
Лист Державної митної служби України
№ 10/1-3236-ЕП від 05.09.2000 р.

У зв'язку з численними зверненнями до Держмитслужби отримувачів гуманітарної допомоги зі скаргами на дії митних органів, повідомляємо таке.
1. Підставою для надання дозволу на ввезення на митну територію України вантажів гуманітарної допомоги поряд з іншими документами є наявність отримувача в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Інформація про включення отримувача до Єдиного реєстру міститься у графі 3 додатків до протоколів засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України з переліками товарів (коштів) або виписок з цих протоколів після інформації про адресу та назву отримувача. Реєстраційний номер складається з п'яти цифр та двох літер "ЄР". Поряд з цим, інформація про перелік юридичних осіб, які включені до Єдиного реєстру, надсилається митним органам разом з протоколами засідання Комісії з питань гуманітарної допомоги при Кабінеті Міністрів України у електронному вигляді.
2. У разі відсутності в Єдиному реєстрі інформації про отримувача, підставою для надання дозволу на ввезення на митну територію України вантажів гуманітарної допомоги поряд з іншими документами є позитивна відповідь за результатами перевірки в ЦБД відомостей про те, що отримувач гуманітарної допомоги перебуває на обліку в митному органі за місцем державної реєстрації.
3. У разі переміщення через митний кордон України вантажів гуманітарної допомоги на адресу отримувача, про якого відсутня інформація зазначена у пунктах 1 та 2 цього листа, необхідно негайно вживати заходи, передбачені пунктом 3 Положення про порядок контролю за пропуском через митний кордон України вантажів гуманітарної допомоги, затвердженого наказом Держмитслужби від 27.08.2000 № 466, незалежно від дати набрання чинності цим Положенням. (Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Листом Держмитслужби № 09/1-282-ЕП від 23.01.2001)
Інформацію про затримки в пропуску вантажів гуманітарної допомоги через митний кордон України направляти до Держмитслужби за встановленою в додатку формою (додається). (Пункт 3 доповнено абзацом згідно з Листом Держмитслужби № 09/1-282-ЕП від 23.01.2001)
Додаток
Інформація про затримки у пропуску вантажів гуманітарної допомоги через митний кордон України
Митний орган

Одержувач
(назва, адреса) Наймену-вання
вантажу Вид
транспорту д/н № рейсу
Дата та час звернення до митного ор-гану Причина
затримки Митниця призначення Вжиті заходи митниці на кордоні для про пуску вантажу Остаточні заходи
митниці При мітка
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
(Лист доповнено Додатком згідно з Листом Держмитслужби № 09/1-282-ЕП від 23.01.2001)

[Роз'яснення щодо оподаткування податком на прибуток доходів установ,
що утримуються за рахунок бюджету]
Лист Міністерства фінансів України
№ 051-205/1274 від 11.10.2001 р.

У зв'язку зі зверненням бюджетних установ, а також роз'ясненнями Державної податкової адміністрації України, зокрема, від 21.08.2001 р. № 5535/6/15-1216 опублікованим у газеті "Урядовий кур'єр" від 18 вересня цього року № 168, стосовно оподаткування податком на прибуток доходів установ, що утримуються за рахунок бюджету, Міністерство фінансів вважає за необхідне повідомити таке.
Висновок авторів роз'яснення, що "у 2000 році інші власні надходження бюджетних установ, у тому числі і доходи від надання в оренду приміщень, вважаються доходом від проведення госпрозрахункової діяльності і тільки після їх оподаткування зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України", на думку Міністерства фінансів, є помилковим і має бути переглянутим.
Відповідно до пункту 8 статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" визначено, що у доходи спеціального фонду Державного бюджету України на 2000 рік включаються власні надходження установ і організацій, які утримуються за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі: спеціальні кошти бюджетних установ і організацій; кошти, отримані бюджетними установами і організаціями на виконання окремих доручень; інші власні надходження бюджетних установ і організацій, у тому числі й орендна плата.
Аналогічна норма збережена і в Законі України "Про Державний бюджет України на 2001 рік". На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. № 774 "Про заходи щодо організації виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2000 рік" та з метою уточнення переліку видів власних надходжень бюджетних установ та організацій, які починаючи з 2000 року включені до спеціального фонду бюджетів усіх рівнів, наказом Міністерства фінансів України від 29.06.2000 р. № 146 "Про затвердження Переліку власних надходжень бюджетних установ та організацій" визначено перелік доходів бюджетних установ та організацій, які повністю перераховуються на рахунок спеціального фонду бюджетів усіх рівнів починаючи з 2000 року, в тому числі й орендна плата.
Одночасно в цьому переліку визначено видатки, які здійснюються під кожне джерело надходжень до спеціального фонду державного бюджету. У цьому Переліку визначено також, що всі інші надходження бюджетних установ і організацій, включаючи кошти, що отримані установою на виконання окремих доручень, інші кошти, які установи отримують від підприємств, установ, організацій та приватних осіб, а також благодійні внески та пожертви, зараховуються на рахунок спеціального фонду державного бюджету, тобто, власне, перераховуються до державного бюджету України.
Таким чином, будь-які доходи бюджетних установ, згідно з означеними законодавчими актами, підлягають зарахуванню на спеціальні бюджетні рахунки в повному обсязі, без попереднього стягнення податків з названих сум, та подальшому їх розподілу, згідно з затвердженими кошторисами бюджетних установ.
Перерахування до бюджету податку на прибуток за рахунок коштів спеціального фонду, який є складовою частиною бюджету, є не що інше, як перерозподіл бюджетних коштів з одного бюджетного рахунку на інший, і, по суті, це є додатковою ланкою, яка призводить до необгрунтованих втрат бюджету.
Згідно з підпунктом 7.11.8 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що доходи бюджетних установ, організацій зараховуються на спеціальний рахунок і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису. У цьому пункті виписано, що суми перевищення доходів бюджетних організацій над їх витратами не оподатковуються.
Таким чином, Міністерство фінансів України вважає, що законодавчо порядок стягнення податку з прибутку бюджетних установ урегульовано і бюджетні установи й організації не підлягають оподаткуванню податком на прибуток.
Слід зазначити, що з питань оподаткування податком на прибуток доходів бюджетних установ у 2000 та 2001 році Міністерством фінансів надавалася відповідь ДПА України (лист від 22.12.2000 р. № 051-205/8-5286/710) та доповідалось Кабінету Міністрів України (листи від 25.12.2000 р. № 31-051-3-8/4643, від 20.02.2001 р. № 31-051-3-8/457).
Кабінет Міністрів України в дорученні від 17 березня 2001 року № 18558/45 погодився з висновками Міністерства фінансів. Міністерство фінансів вважає, що роз'яснення ДПА України щодо вимоги сплати податку на прибуток у 2000-2001 роках бюджетними установами суперечить як законам України про Державний бюджет України, так і законодавству з питань оподаткування.