ПРО НАЦІОНАЛЬНИЙ АРХІВНИЙ ФОНД І АРХІВНІ УСТАНОВИ

Закон вводиться в дію Постановою Верховної Ради України № 3815-12 від 24.12.93р.

(Стаття 18 вводиться в дію з січня 1996 року згідно із Постановою Верховної Ради № 3815-12 від 24.12.93)

(Із змінами, внесеними згідно із Законами № 498/95-ВР від 22.12.95, № 608/96-ВР від 17.12.96) (Витяг)

Національний архівний фонд України є складовою частиною вітчизняної і світової історико-культурної спадщини та інформаційних ресурсів суспільства. Він перебуває під охороною держави і призначений для задоволення інформаційних, соціально-культурних, наукових та інших потреб суспільства, реалізації законних прав та інтересів громадян. Держава гарантує умови для зберігання, примноження і використання Національного архівного фонду, сприяє досягненню світового рівня в розвитку архівної справи.

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Національний архівний фонд

• Національний архівний фонд - це сукупність документів, незалежно від їх виду, місця створення і форми власності на них, що зберігаються на території України, відображають історію духовного і матеріального життя її народу та інших народів, мають наукову, історико-культурну цінність, визнані такими відповідною експертизою і зареєстровані у порядку, передбаченому цим Законом.
• До Національного архівного фонду належать також архівні документи, що зберігаються за межами України і відповідно до міжнародних угод підлягають поверненню в Україну.
• Підприємства, установи, організації, службові особи, громадяни та їх об'єднання зобов'язані забезпечувати схоронність Національного архівного фонду та сприяти його поповненню.

Розділ II. АРХІВНІ УСТАНОВИ УКРАЇНИ

Стаття 6. Система архівних установ

Систему архівних установ України становлять:

• Головне архівне управління при Кабінеті Міністрів України;
• центральні державні архіви; галузеві державні архіви;
• державні архівні установи Республіки Крим;
• місцеві державні архівні установи; архівні підрозділи самоврядних наукових установ, державних музеїв та бібліотек;
• архівні підрозділи державних органів, підприємств, установ і організацій;
• архіви (архівні підрозділи) об'єднань громадян, підприємств, установ і організацій, заснованих на колективній та приватній формах власності;
• науково-дослідні установи в галузі архівної справи.

Стаття 12. Архівні підрозділи самоврядних наукових установ, державних музеїв та бібліотек

• Самоврядні наукові установи, державні музеї та бібліотеки мають право створювати відділи рукописів та інші структурні підрозділи для постійного зберігання архівних документів, що нагромадилися у сховищах цих установ, а також поповнювати свої фонди і колекції профільними документами.
• Положення про зазначені архівні підрозділи затверджуються відповідними науковими установами, музеями і бібліотеками за погодженням з Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.

Стаття 16. Ліквідація і зупинення діяльності архівних установ

• Ліквідація архівних установ провадиться за рішенням органів, що їх створили, або на інших підставах, передбачених законодавством. У цих випадках власник документів Національного архівного фонду зобов'язаний забезпечити їх схоронність.
• Діяльність архівних установ, які не забезпечують схоронність документів Національного архівного фонду або порушують вимоги щодо державної реєстрації цих документів, може бути зупинена у порядку, встановленому Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.

Розділ III. ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АРХІВНОГО ФОНДУ

Стаття 17. Формування Національного архівного фонду

• Національний архівний фонд формується у порядку, встановленому цим Законом, із документів державних органів, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, а також документів громадян та їх об'єднань.
• Держава виявляє особливу турботу про поповнення Національного архівного фонду документами історико-культурної спадщини України, що знаходяться за кордоном, та документами іноземного походження, що стосуються історії України, у пріоритетному порядку підтримує і фінансує їх виявлення, взяття на облік, повернення, придбання або відтворення в копіях. Централізований облік зазначених документів здійснюється Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.

Стаття 18. Віднесення документів до складу Національного архівного фонду (Стаття 18 вводиться в дію з січня 1996 року згідно з Постановою ВР № 3815-12 від 24.12.93)

• Включення документів до Національного архівного фонду або виключення документів з нього здійснюється на підставі експертизи їх цінності комісією у складі архівістів, представників наукової і творчої громадськості, інших фахівців.
• Експертиза цінності документів здійснюється за ініціативою їх власника або за його згодою. У разі загрози знищення або значного погіршення стану зазначених документів їх власник зобов'язаний на вимогу державної архівної установи подати ці документи на експертизу.
• Юридичні особи і громадяни, які мають документи, створені до 1945 року, або які вивозять архівні документи за кордон, зобов'язані повідомити про них одну з державних архівних установ з метою вирішення питання про проведення експертизи цих документів.

Стаття 20. Унікальні документальні пам'ятки

• Унікальними документальними пам'ятками визнаються документи Національного архівного фонду, що мають особливу історико-культурну цінність.
• Порядок віднесення документів Національного архівного фонду до унікальних документальних пам'яток, включення до Державного реєстру національного культурного надбання, а також їх зберігання затверджується Кабінетом Міністрів України.
• Унікальні документальні пам'ятки підлягають обов'язковому страхуванню.
• Особи, які зберігають унікальні документальні пам'ятки, надають державним архівним установам можливість створювати страхові копії цих документів з правом подальшого їх використання з дозволу власника .

Розділ V. ОБЛІК І ЗБЕРІГАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АРХІВНОГО ФОНДУ

Стаття 24. Державний облік документів Національного архівного фонду

• Документи Національного архівного фонду підлягають обов'язковому державному обліку у порядку, передбаченому Головним архівним управлінням при Кабінеті Міністрів України.
• Архівні установи і громадяни, у власності яких є документи Національного архівного фонду, зобов'язані дотримувати встановленого порядку їх обліку.

Стаття 25. Забезпечення схоронності Національного архівного фонду

• Власники документів Національного архівного фонду зобов'язані утримувати в належному порядку архівні будівлі та приміщення, підтримувати в них необхідний технологічний режим, створювати страхові копії і фонди користування документами та іншим чином забезпечувати їх схоронність.
• Державні архівні установи надають юридичним особам і громадянам, які мають документи Національного архівного фонду, допомогу в поліпшенні умов їх зберігання, реставрації та створенні фондів користування, а також на прохання власників приймають документи на постійне чи тимчасове зберігання.
• Забороняється розміщення державних архівних установ в приміщеннях, які не відповідають вимогам зберігання документів Національного архівного фонду.

Розділ VI. ВИКОРИСТАННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО АРХІВНОГО ФОНДУ

Стаття 26. Доступ до документів Національного архівного фонду Документи Національного архівного фонду і довідковий апарат до них надаються у користування в архівних установах з часу їх надходження на зберігання, а в приватних архівах - відповідно до розпорядження їх власника.

• Держава заохочує власників приватних архівів до розширення доступу до документів Національного архівного фонду.
• Забороняється створювати таємні архіви або іншим шляхом засекречувати інформацію про місця зберігання документів Національного архівного фонду, що належать державі.
• Всі дієздатні громадяни України мають право користуватися документами Національного архівного фонду або їх копіями на підставі особистої заяви і документа, що посвідчує особу.

Стаття 27. Обмеження доступу до документів Національного архівного фонду в державних архівних установах

• Державна архівна установа має право обмежити доступ до документів Національного архівного фонду на строк до одного року в зв'язку з їх науково-технічним опрацюванням або реставрацією.
• Державна архівна установа має право відмовити в користуванні документами неповнолітнім, особам, визнаним судом недієздатними або обмежено дієздатними, та особам, які грубо порушували порядок користування архівними документами.
• Особам, які не мають соціально-правової, наукової, службової або іншої документально підтвердженої потреби в користуванні архівними документами, останні надаються лише в копіях.

Стаття 29. Форми використання документів Національного архівного фонду

• Архівні установи у порядку, визначеному цим Законом, надають документи для використання громадянам та юридичним особам;
• створюють для цього відповідний довідковий апарат;
• видають архівні довідки, копії документів та іншим шляхом задовольняють запити громадян і юридичних осіб;
• інформують про документи, що можуть бути використані державними органами та іншими заінтересованими сторонами;
• публікують, експонують та в іншій формі популяризують архівні документи, а також здійснюють інші функції, спрямовані на ефективне використання документів Національного архівного фонду.

Стаття 31. Права користувачів документів Національного архівного фонду

Користувачі документів Національного архівного фонду, що зберігаються у державних архівних установах, мають право:

• користуватися в читальному залі архівної установи документами або їх копіями з фондів користування, якщо доступ до них не обмежено на підставах, зазначених у цьому Законі, а також у встановленому порядку користуватися документами обмеженого доступу; у разі відсутності в архівній установі копій відповідних документів заінтересовані особи вправі вимагати виготовлення копій за свій рахунок;
• отримувати від архівних установ довідки про відомості, що містяться в документах, доступ до яких не обмежено на підставі цього Закону;
• за домовленістю з архівними установами одержувати документи або їх копії в тимчасове користування;
• користуватися довідковим апаратом до документів;
• виготовляти, у тому числі з допомогою технічних засобів, або отримувати від архівних установ копії документів і витяги з них, якщо це не загрожує стану документів, а також вимагати, щоб ці копії або витяги були засвідчені архівною установою;
• публікувати, оголошувати, цитувати та іншим чином відтворювати текст і використовувати зміст архівних документів з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом.

Стаття 32. Обов'язки користувачів документів Національного архівного фонду

Користувачі документів Національного архівного фонду зобов'язані:

• дотримувати встановленого порядку користування документами;
• забезпечувати схоронність документів, що використовуються;
• інформувати архівну установу про виявлені випадки пошкодження чи недостачі документів;
• не допускати перекручення або фальсифікації тексту використаних документів;
• виконувати обов'язки, передбачені ліцензіями та угодами, укладеними користувачем з власником документів або уповноваженою власником архівною установою.

Розділ VII. ФІНАНСУВАННЯ І МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АРХІВНИХ УСТАНОВ

Стаття 35 . Платні послуги архівних установ

У випадках, не заборонених цим Законом, архівні установи надають за плату громадянам і юридичним особам послуги з використанням наявних архівних документів, а також проводять роботи, пов'язані із забезпеченням схоронності документів на підприємствах, в установах і організаціях. Оплата за роботи та послуги здійснюється на договірних засадах і відповідно до цін, затверджених у встановленому порядку. Надання архівних довідок, необхідних для соціального захисту громадян, а також документів для користування в читальному залі архівної установи, виготовлення користувачем копій документів або витягів з них та надання архівних довідок і копій документів судам, державним, правоохоронним, контрольно-ревізійним органам, органам місцевого та регіонального самоврядування здійснюється безкоштовно.

Стаття 36. Податкові та інші пільги архівним установам і власникам приватних архівів

(Стаття 36 втратила чинність в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України на підставі Закону №608/96-ВР від 17.12.96)

(Стаття 36 втратила чинність в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і податку на добавлену вартість з підакцизних товарів, що імпортуються на підставі Закону № 498/95-ВР від 22.12.95)

Архівні установи звільняються від усіх видів податків, мита і зборів, у тому числі від обов'язкового відрахування валютних коштів, одержаних від іноземних користувачів, якщо ці кошти спрямовані на дальший розвиток архівної справи, забезпечення схоронності Національного архівного фонду, поліпшення діяльності архівних установ, зміцнення їх матеріально-технічної та соціальної бази.

Відомості Верхов. Ради України. - 1994. - № 15. - Ст.86; 1997. - № 8. - Ст.62;

Голос України. - 1994. - 29 січ., 1996. -28 груд.