Бібліотечному фахівцю

Український культурний фонд (УКФ) презентував середньострокову Стратегію на 2024-2027 роки.

"Цілком зрозуміло, що для Фонду базовим елементом є існування Стратегії. Ми готували її у кілька етапів... Кінцевий результат ми вже бачимо", - сказав виконавчий директор УКФ Владислав Берковський.

За його словами, Фонд поставив перед собою мету - сприяти відновленню сучасної екосистеми культури та креативності в Україні.

У Стратегії окреслені пріоритетні напрямки діяльності УКФ. Зокрема, зміцнення соціальної згуртованості суспільства, сприяння безбар'єрному доступу до культури, посилення суб’єктності України в світі. "Насправді, це дуже важливий елемент, особливо, посилення суб'єктності в сфері культури", - наголосив виконавчий директор УКФ.

У 2023-2024 роках діяльність УКФ буде сфокусовано на підтримці спроможності та відновленні мистецької діяльності та екосистеми культури, а з 2025 року – на кроссекторальних ініціативах, якості та доступності культурного продукту.

На 2026-2027 роки Фонд ставить собі такі стратегічні цілі: відновлення людського капіталу та доступу до культури, розвиток культурного розмаїття; розвиток екосистеми культури та творців сенсів; cприяння міжнародному полілогу культур, спільнот та лідерів для відновлення людяності та стійкості демократії у світі тощо.

До Національного тижня читання Український Інститут Книги разом із Kyiv Book Weekend провели опитування книгарень та дізналися, які книжки були найбільш популярними та мали найвищі рейтинги з продажу у 2023 році.

Ґрунтуючись на даних, отриманих від книготорговців, складено перелік бестселерів за підсумками цього року в чотирьох номінаціях:

— найпопулярніша українська класика;

— найпопулярніші книжки сучасних українських авторів;

— найпопулярніші переклади;

— найпопулярніші книжки для дітей.

Найпопулярніша українська класика. Безумовний лідер номінації – серія «Неканонічний канон» видавництва Віхола.

Найуспішнішими книгами, що увійшли одночасно в ТОП продажів чотирьох загальноукраїнських книготорговців з шести стали: «Місто» Валер’яна Підмогильного й «Записки Кирпатого Мефістофеля» Володимира Винниченка (Видавництво «Віхола») та «Тигролови» й «Сад Гетсиманський» Івана Багряного (Видавництво «Апріорі»). Ці ж книжки, а також «Повість про санаторійну зону» Миколи Хвильового серед лідерів київських книгарень.

Найпопулярніші книжки сучасних українських авторів.

На першому місці — книжка «Я бачу, вас цікавить пітьма» Іларіона Павлюка (Видавництво Старого Лева, переклала з російської Вікторія Стах).

Ще три видання представлені в топах продаж більшості опитаних. Це «Драбина» Євгенії Кузнєцової («Видавництво Старого Лева»), «Нові Темні Віки. Колонія» Макса Кідрука (Видавництво «Бородатий Тамарин») і «Танці з кістками» Андрія Сем’янкова (Видавництво «Віхола»).

Найпопулярніші переклади. Смаки покупців усіх київських книгарень збіглися на таких книжках: «Моссад. Найвидатніші операції ізраїльської розвідки» авторів Міхаель Бар-Зохар та Ніссім Мішаль (Видавництво «Наш Формат», переклав Олександр Михельсон), «Фактор Черчилля Як одна людина змінила історію» Бориса Джонсона (Видавництво Vivat, переклав Юрій Гірич).

Найпопулярніші книжки для дітей.

Очолює рейтинг рітейлерів книжка «Малечі про інтимні речі» Юлії Ярмоленко (Видавництво Талант). Вона зацікавила покупців п’яти майданчиків з шести. Також у лідерах (4 з 6) книжка видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га» «Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайка.

Детальніші матеріали доступні на сайті Інституту книги:

https://bit.ly/3t6cf5L

https://bit.ly/4a71SiJ

Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) оприлюднила результати міжнародного дослідження PISA, зокрема і щодо України.

У читанні українські учні показали результат на 38 балів нижчий, якщо порівняти з дослідженням 2018 року. 59% учнів досягли базового рівня в читанні, 29% — рівня 3 і вищих. У середньому українські учні відстають у читанні від учнів країн ОЕСР приблизно на два з половиною роки навчання за стандартами PISA.

Згідно з результатами дослідження, за чотири роки між двома циклами PISA-2018 та PISA-2022 результати погіршились на понад два роки навчання для дівчат і півтора року для хлопців. Хлопці відстають від дівчат на понад рік навчання.

Учні із сільської місцевості відстають від своїх однолітків з великих міст у читанні майже на п’ять років.

Як наголосила колишня міністерка освіти і науки України Ганна Новосад, результати дослідження свідчать, що українським учням складно:

- зрозуміти досить довгі за обсягом цілісні або множинні тексти; інтерпретувати значення мовленнєвих нюансів;

- порівнювати різні погляди на проблему й робити висновки на основі кількох джерел;

- оцінювати зв’язок між конкретними твердженнями та загальною позицією чи висновком певної особи щодо конкретної теми;

- міркувати над стратегіями, якими користуються автори, щоб передати свої погляди;

- порівнювати та зіставляти твердження, явно репрезентовані в кількох текстах, й оцінювати надійність джерела на основі чітких критеріїв.

«Те, що дослідження в Україні було проведено, є прикладом неймовірної згуртованості, незламності та сили наших освітян та учнівства. Обставини, які визначали останні роки життя українців, зумовили зниження результатів PISA з усіх галузей, а найбільше — із читання. Та спільна віра в майбутнє і наша сила перетворюють цю інформацію на підстави для планування подальших дій, а не на вирок», — зазначила директорка Українського центру оцінювання якості освіти й національна координаторка PISA в Україні Тетяна Вакуленко.

Листи на бересті, надіслані з Сибіру в 1945-1965 роках, внесуть до списку документальної спадщини ЮНЕСКО «Пам’ять світу».

"Сьогодні, 28 листопада 2023 року, Національна комісія Естонської Республіки у справах ЮНЕСКО подала спільну заявку до ЮНЕСКО від імені інституцій пам’яті Естонії, Латвії, Литви, Польщі та України щодо номінування листів на бересті, надісланих з Сибіру в 1945 – 1965 роках, до Списку документальної спадщини ЮНЕСКО «Пам’ять світу»", - йдеться у повідомленні.

Загалом до списку планують включити 148 документів 1940-1965 років, що зберігаються в 31 інституції пам’яті. Зазначається, що серед документів є листи на бересті, надіслані з Сибіру, та інші особисті матеріали, створені політв’язнями та депортованими.

Список ЮНЕСКО «Пам’ять світу» охоплює документальну спадщину світового значення. Перелік – найбільш знана частина ширшої програми «Пам’ять світу». Вона зосереджена на стимулюванні співпраці між інституціями пам’яті, аби зберегти та залишити доступними документальну спадщину. Список містить 558 найменувань.

Англомовне видання книжки Сергія Плохія «Російсько-українська війна» (The Russo-Ukrainian War) ввійшла до списку 50 найкращих видань 2023 року за версією редакції авторитетного британського медіа The Telegraph.

Видання посіло 33 місце у рейтингу.

У перекладі англійською книжка вийшла на початку літа 2023 року у видавництві Allen Lane та в лютому цього ж року у видавництві Penguin Books Ltd.

«Мабуть, найбільш вичерпний опис історії, що привела до сьогоднішньої війни в Україні, від автора книги “Чорнобиль: історія трагедії”», — ідеться в описі книжки Плохія у рейтингу The Telegraph.

Видання склало перелік «найважливіших книжок для читання цього року» на основі пропозицій власних книжкових оглядачів та авторів спеціалізованих путівників найкращими творами з історії, художньої літератури та інших жанрів.

«З боку України це насамперед добре відома історикам війна за незалежність, відчайдушна спроба країни, повсталої на руїнах Радянського Союзу, захистити право на існування», — йдеться в анотації до книги.

Сергій Плохій — україно-американський історик і письменник, що спеціалізується на вивченні історії України, Східної Європи й холодної війни, професор кафедри української історії в Гарвардському університеті, лавреат британської літературної премії Бейлі Гіффорд (Baillie Gifford Prize) за книжку «Чорнобиль: Історія трагедії».

«Російсько-українська війна» (The Russo-Ukrainian War) — розповідь автора про війну в Україні, еволюцію конфлікту між Україною та Росією від краху Російської імперії до розквіту та падіння СРСР і до розвитку в Україні демократичної політики. Автор аналізує початок повномасштабного вторгнення Росії, об’єднання Заходу на фоні цієї війни та рух до ізоляції Росії в сучасному світі. Книжку презентували в Україні наприкінці серпня 2023 року.

Як повідомлялося, до переліку найкращих видань 2023 року за версією редакції британського медіа The Telegraph увійшла дебютна книжка Маркіяна Камиша про Чорнобильську зону «Оформляндія або прогулянка в Зону». Відзначили також фотокнигу про красу України та видання «Overreach: Внутрішня історія війни Путіна проти України».

Журі оголосило короткі списки номінантів літературної премії «Книга року ВВС». Про це повідомили на сайті BBC News Україна.

Журі премії обирало фіналістів серед 40 видань, які увійшли до довгих списків.

Номінація «Книга року BBC-2023»:

Олена Захарченко. Тільки не гавкай. – Харків: Віват, 2023;

Олег Костюк. Скорбота і безумство (переклад з рос.). – Київ: Друкарський двір Олега Федорова, 2023;

Євгенія Кузнєцова. Драбина. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2023;

Анастасія Левкова. За Перекопом є земля. – Київ: Лабораторія, 2023;

Сергій Сингаївський. Дорога на Асмару. – Київ: ВД “КОМОРА”, 2023.

Короткий список у номінації Дитяча Книга року ВВС-2023

Катерина Єгорушкіна. Наш підліжковий космос. – Харків: Віват, 2023;

Юлія Мак. Толіки. Про тих, хто перемотував касету олівцем. – Київ: Лабораторія, 2023;

Іван Малкович. Анна Ярославна: київська князівна – королева Франції. – Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2023;

Юліта Ран. Дзеркало бажань. – Харків: АССА, 2023;

Галина Ткачук. Блакитний записник. – Харків: Віват, 2023.

Фінал конкурсу відбудеться 14 грудня. Переможців оголосять у книгарні Readeat.

Лавреати кожної номінації отримають по £1 000 (44 тис. грн), а видавці матимуть право використовувати логотип премії Книга року ВВС у своїх книжках.

Премія проводиться у партнерстві з Культурною програмою Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).

Відбувся перший тур конкурсу серед літературно-мистецьких творів, що були висунуті на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2024 року.

За його результатами до другого туру конкурсу були допущені:

Література:

Катерина Бабкіна — книжка «Мій дід танцював краще за всіх»;

Василь Карасьов (Трубай) — поетична збірка «Павутина»;

Дмитро Лазуткін — поетична збірка «Закладка»;

Юлія Мусаковська — поетична збірка «Бог свободи»;

Ігор Павлюк — поетична збірка «Танець Мамая»;

Степан Процюк «Руки і сльози. Роман про Івана Франка», «Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника»;

Наталія Фурса — поетична збірка «Вернигора»;

Ярина Чорногуз — поетична збірка «[dasein: оборона присутності]».

Літературознавство та мистецтвознавство:

Тамара Гундорова — книжка «Леся Українка. Книги Сивілли»;

Ігор Набитович — книжка «Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький»;

Людмила Тарнашинська — книжка «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти»;

Василь Яременко — книжка «Борис Грінченко — національної ідеї смолоскип».

Публіцистика, журналістика:

Олександр Зайцев — книжка «Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922-1939 роки. Начерк інтелектуальної біографії»;

Іван Коломієць (Вано Крюґер) — книжка есеїв «Розчахнута квітка»;

Євген Малолєтка, Мстислав Чернов, Василиса Степаненко — серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі»);

Олександр Михед — книжка «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення»; Олег Романчук — книжка «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи. Публіцистики воєнного часу».

З повним переліком номінантів можна ознайомитися на офіційному сайті премії:http://www.knpu.gov.ua/

Національна премія України імені Тараса Шевченка заснована 1961 року. Вона є найвищою в Україні творчою відзнакою за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Кожного року може бути присуджено не більше семи Національних премій, а нагородити особу можна один раз за життя. Присуджує відзнаку президент України на підставі рішення комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, 2022 року Шевченківську премію з літератури отримала Тамара Горіха Зерня за роман «Доця», а 2023 — Катерина Калитко за збірку поезій «Орден мовчальниць».

Згідно зі стратегією розвитку читання на період до 2032 року "Читання як життєва стратегія" з 4 до 10 грудня 2023 року Український інститут книги проводить Всеукраїнську інформаційно-просвітницьку тематичну акцію "Національний тиждень читання". Мета цієї акції — консолідувати українське суспільство навколо читання як тренду.

Її цьогорічне гасло — "Бути своїми".

Бібліотеки запрошують долучитися до реалізації Акції.

Для цього потрібно :

- на сторінках у соціальних мережах розмістити інформацію про Акцію;

- організувати відповідні заходи, наприклад, обговорення літературних творів, читання вголос, вікторини, читацькі клуби, зустрічі з письменниками, квести тощо. Деякі заходи, за бажанням організаторів, можуть бути присвячені 130-річчю Миколи Хвильового, чия постать є центральною у проведенні тижня читання у 2023 році;

-поділитися фотозвітами проведених заходів і розмістити їх на сторінках у соціальних мережах, використавши хештеги #тижденьчитання2023 та #бутисвоїми.

Матеріали для оформлення можна завантажити тут: https://www.facebook.com/groups/316089240110081/permalink/903270718058594/

У Чернівцях презентували збірник рецептів «На гостини до Ольги Кобилянської».

Студенти Чернівецького вищого комерційного училища ДТЕУ видали збірник рецептів сімейних страв «На гостини до Ольги Кобилянської» із їх технологією приготування. Разом із викладачами молоді кулінари приготували наїдки за рецептами Ольги Кобилянської та її сучасників.

Окрім того, у Чернівцях презентували книгу літературознавця та культуролога Володимира Вознюка «Золота нитка Ольги Кобилянської». У ній автор виклав нове літературне осмислення життя та творчості письменниці, її роль у національному житті України.

27 листопада виповнюється 160 років від дня народження Ольги Кобилянської. До цієї річниці у Чернівцях відбувається низка заходів, зокрема, фестиваль комедії «Золоті оплески Буковини» та міжнародна наукова конференція «Ольга Кобилянська і український літературний процес ХІХ-ХХІ століть».

Літературознавиця, менеджерка культурних проєктів Настасія Євдокимова та засновник книгарні «Сенс_» Олексій Ерінчак заснували медіа про культуру України «Сенсор».

У коментарі Читомо Настасія Євдокимова розповіла, що від першої розмови до запуску медіа минуло 3 місяці.

«У нас була багатогодинна (і навіть більше — кількаденна) розмова про це. Ми шукали слово, яке відповідатиме нашим цілям і завданню, яке точно відображатиме те, що б ми хотіли робити. Сенсор — це надчутливий пристрій, котрий вловлює хвилювання, подразнення, зміни. У перспективі ми готові стати таким пристроєм і виловлювати найцікавіше з культурного поля, щоби потім доступно і цікаво пояснити аудиторії», — розповіла вона історію появи назви.

Серед авторів медіа — Єлизавета Цареградська, Ірина Славінська, Богдана Романцова, Артем Галкін, Анастасія Мантач, Ліза Корнійчук, Юрій Самусенко, Марина Рябченко, Тимофій Брік, Ольга Трейтяк, Софія Богуславець, Марина Губіна, Олена Павлова та Ростислав Кузик.

Більше про подкаст медіа - на події під час книжкового ярмарку Kyiv Book Weekend, а перший тизер презентують під час Національного тижня читання 7-го грудня.

Це новий простір, що стане одним із основних осередків культурного життя міста. Мистецька бібліотека є частиною Львівської муніципальної бібліотеки та зосереджена на осмисленні, колекціонуванні, висвітленні та визнанні мистецької літератури, артбуків, фотокниг, самвидавів, зінів та лімітованих художніх видань.

📚У Мистецькій бібліотеці можна знайти багату колекцію книг і періодичних публікацій у площині сучасного мистецтва, архітектури, дизайну, фотографії, теорії та історії мистецтва та суміжних дисциплін. Окрім цього, до фонду бібліотеки вже належать публікації української та світової художньої літератури та дитячі видання про мистецтво. Окремим фокусом є артбуки та виняткові мистецькі видання.

Багатофункціональний простір у центрі Львова поєднує унікальну колекцію книг, читальну залу, лекторій, коворкінг, виставковий простір та кав'ярню.

Над кураторською програмою Мистецької бібліотеки працює команда українського видавництва ist publishing. Директором став поет, прозаїк та перекладач Rostyslav Kuzyk.

Ірландський письменник 46-річний Пол Лінч став лауреатом Букерівської премії з літератури 2023 року: він отримав її за роман "Пісня пророка" (Prophet Song).

Його роман описує боротьбу матері чотирьох дітей, яка намагається врятувати свою сім'ю, коли Ірландія сповзає до тоталітаризму.

Голова журі Есі Едуґян зазначила, що його нова книга відображає соціальні та політичні тривоги сьогодення.

"З першого ж стуку в двері "Пісня пророка" змушує нас позбутися самозаспокоєння, коли ми стежимо за жахливою долею жінки, яка намагається захистити свою сім'ю в Ірландії, що скочується до тоталітаризму. Від самого початку ми відчували себе неспокійно, занурені в постійну клаустрофобію владно сконструйованого світу Лінча, і нас переслідувала ця клаустрофобія", - додала вона.

Лінч розповідав, що на його роман вплинули події у Сирії, проблема біженців та дії Заходу.

"Я намагався зазирнути у сучасний хаос. Заворушення у західних демократіях. Проблема Сирії - імплозія всієї нації, масштаби кризи біженців та байдужість Заходу... Мені хотілося занурити читача в цю тему настільки, щоб до кінця книги він не просто знав, а відчув цю проблему на собі", - пояснив він.

До слова, Лінч став п'ятим ірландським письменником, який одержав Букерівську премію. Він отримав 50 тис. фунтів нагороди на урочистій церемонії у Лондоні.

На фронті загинув молодший сержант, письменник з Херсона, волонтер і член національної скаутської організації «Пласт» Олександр Меньшов.

Олександр Меньшов загинув у результаті мінометного обстрілу поблизу Кліщіївки на Донеччині під час виконання бойового завдання. У чоловіка залишились дружина та двоє неповнолітніх дітей.

«Олександр Меньшов був людиною честі, талановитим автором, щирим патріотом, що палав любов’ю до України та своєї сім’ї», — написали у «КМ Букс».

У видавництві «КМ Букс» нещодавно вийшла друком його книжка-щоденник «Я, Фокс і окупація». У ній Олександр писав про свою родину й окупацію Херсона. Занотовував власні думки, історичні факти, розповіді рідних і знайомих. Про вихід своєї книжки письменник не встиг дізнатися.

Інші книжки у творчому доробку письменника:

«Репринти незакінчених чернеток» про Херсон періоду Другої світової війни;

«Верифікація вічності» про альтернативну історію незалежної України;

«Формікаріум» про громадянський устрій в людському суспільстві;

«Третя терція» про детективну історію випускника юридичного факультету.

«Це втрата не тільки для нашого міста, а і для всієї України. Він писав чудові книжки. Історичні. Про Херсонщину. Про Україну. Він виховував наших діток у “Пласті”. Він був Справжній Воїн», — написала у своєму дописі депутатка Херсонської міської ради Оксана Погомій.

Український ПЕН та The Ukrainians Media запустили онлайн-проєкт «Люди культури, яких забрала війна».

«Люди культури, яких забрала війна» — це серія текстових портретів на окремому сайті. У процесі роботи над історіями команда вивчає доробок загиблих героїв і спілкується з їхніми близькими та колегами. Спецпроєкт покликаний зберігати пам’ять про людей, яких українська культура втратила у війні, та водночас свідчити про геноцидальні наміри росії.

«Серед людей культури, вбитих під час повномасштабної війни росії проти України, десятки письменників, музикантів, акторів, перекладачів, бібліотекарів, художників, скульпторів, фотографів, археологів, диригентів — як чоловіків, так і жінок. Часом це особи знані й публічні, часом відомі лише вузькому колу колег. Їх об’єднують дві речі: по-перше, їхня праця творить тканину української культури; по-друге, їх убила росія», — пише кураторка спецпроєкту «Люди культури, яких забрала війна», дослідниця Саша Довжик.

Розпочати цю серію спонукала вбита російською ракетою Вікторія Амеліна, яка у передмові до окупаційного щоденника закатованого росіянами Володимира Вакуленка писала: «поки письменника читають, він живий».

Пʼять перших історій про письменницю Вікторію Амеліну, фотографа Дениса Кривого, історика В’ячеслава Зайцева, диригента Костянтина Старовицького та дослідницю української кухні Ольгу Павленко-Кольорово українською та англійською мовами вже можна читати на сайті.

Як повідомлялося, ПЕН ініціював інформаційну кампанію пам’яті митців, котрих забрала війна. У 2021 та 2022 роках Читомо та Український ПЕН реалізували медіапроєкту «Люди з порожніх стільців» (#EmptyChairPeople) – про авторів-політв’язнів України та світу. Ілюстрації до проєкту створює Дарія Ковтун. Над текстовими портретами працюють авторки Саша Довжик, Олена Козар, Мар’яна Матвейчук, Ганна Устинова.

👉Таке рішення було прийнято під час 24-ї сесії Генеральної асамблеї країн-учасниць Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини у штаб-квартирі ЮНЕСКО у Парижі.

🗣«Це історична для України подія та важливий крок в розвитку та захисті культурної та природної спадщини України. Дякуємо країнам-учасницям Конвенції за висловлене солідарне рішення на підтримку України. Зараз важливіше, ніж будь-коли об’єднатися для захисту нашої культурної спадщини», – заявив т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

☝️Обрання України до Комітету всесвітньої спадщини відкриває нові можливості для активної участі у реалізації Конвенції, зокрема, приймати рішення щодо використання Фонду всесвітньої спадщини та включення об’єктів до Списку всесвітньої спадщини та Списку всесвітньої спадщини під загрозою.

22 листопада 2023 року, Верховна Рада України прийняла в другому читанні та в цілому розроблений Міністерством культури та інформаційної політики проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» щодо соціальних нормативів у сфері культури». Ним передбачено розмежування культурних та соціальних закладів і послуг.

«Ці зміни до законодавства сприятимуть виконанню завдань децентралізації – громади отримуватимуть якісні культурні послуги. Крім того, послуги стануть доступнішими», – сказав т. в. о. Міністра культури та інформаційної політики України Ростислав Карандєєв.

Водночас закон визначає чіткий перелік державних соціальних нормативів у сфері культури, а також встановлює мінімальні стандарти забезпечення населення культурними послугами. Відтепер вони відповідатимуть вимогам Закону України «Про культуру».

Крім того, у законопроєкті виокремили сферу культури, заклади культури та культурні послуги, які в чинному Законі України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» належать до соціально-культурних.

До тижня нордичної літератури Українсько-Скандинавський Центр підготував добірку книжкових рекомендацій від людей, які дотичні до нордичної літератури в Україні.

«У списку ви знайдете як твори нордичних авторів, так і книги про нордичні країни», — зазначив Центр.

Переглянути лонгліст можна тут:

https://www.ukr-scandinavian.org/post/list-of-book-recommendations-from-nordic-literature-experts

Українсько-Скандинавський Центр — неурядова громадська організація, яка спрямована на розвиток відносин між Україною та Нордичними країнами в культурній, освітній та соціальній сферах. Центр створили у 2014 році, а напочатку 2017 року Центр відкрив офіс у Львові.

Українська письменниця, феміністська літературознавиця Оксана Забужко опинилася у списку від ВВС зі 100 жінок з усього світу, які надихають і мають вплив у 2023 році.

«Оксана Забужко є авторкою понад 20 літературних творів, серед яких — художня проза, поезія та публіцистика. Її вважають однією з найвидатніших письменниць, поетес та інтелектуалок України. Міжнародну популярність їй принесли романи “Польові дослідження з українського сексу” та “Музей покинутих секретів”», — ідеться в інформації про письменницю на сайті проєкту BBC.

«Коли мова йде про Україну, то у список потрапили жінки, які надихали своєю працею у світлі протистояння українського народу російській агресії», — зазначають у BBC.

Крім того, до списку ввійшли ще дві українські жінки: радниця з питань кліматичної політики Ірина Ставчук і захисниця прав дітей Олена Розвадовська.

Повний список можна переглянути за посиланням:

https://www.bbc.com/ukrainian/resources/idt-02d9060e-15dc-426c-bfe0-86a6437e5234

Сфера культури зафіксована у плані програми допомоги Україні Ukraine Facility в розмірі 50 млрд євро на наступні чотири роки.

«Дякую за активність громадським організаціям, спільно з якими ми проадвокатували появу культури у Плані. Надзвичайно важливо, що культура в документі є зафіксована. Громадянське суспільство запропонувало близько 20 пунктів у сфері культури, і це доволі високий показник активності. Головними з них є формування суспільної стійкості через забезпечення населення культурними послугами, збереження та заохочення розмаїття форм культурного самовираження, промоція національної культури у світі в контексті становлення міжнародної суб’єктності України», — сказав під час обговорення заступник міністра культури та інформаційної політики з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко.

Зазначається, що в процесі обговорення залишаються позиції громадського сектора про підтримку державно-приватного партнерства у галузі креативних індустрій, посилення контролю за дотриманням прав інтелектуальної власності, а також забезпечення фінансування культурних інституцій України.

«Позиція, яка увійшла до Плану як комплексно-стратегічна, — це, власне, Стратегія розвитку культури, яку Україна планує розробити до 2025 року. І, власне, одним із елементів Стратегії стане посилення діяльності культурних інституцій, таких як Український культурний фонд та Український інститут книги»,— підкреслив Шевченко.

Загалом громадські організації надали 148 пропозиції, 85 з яких повністю або частково враховані у Плані.

Як повідомлялося, програма Ukraine Facility розрахована на 50 млрд євро, які Україна отримає упродовж 2024-2027 років. Кошти будуть спрямовані в державний і приватний сектори економіки та на фінансування бюджетних витрат.

21 листопада о 16:30 відбудеться брифінг на тему: "Міжнародна фінансова підтримка закупівлі нових українських книжок для бібліотек України"

Понад 600 бібліотек постраждали внаслідок повномасштабної російської агресії, з них близько 100 бібліотек повністю зруйновані, а також втрачено сотні тисяч книг. Також українські бібліотеки тисячами списують російськомовну літературу згідно рекомендацій МКІП щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

Але чи не залишаться українські бібліотеки із порожніми полицями? – У відповідь на цю потребу міжнародні партнери заснували ініціативу Helping Ukrainian Books and Booksellers в межах якої 6857 книг були закуплені в 62 бібліотеки на суму 2 млн грн.

Проєкт «Книжкові гранти для бібліотек» став можливим за фінансової підтримки письменників і книготорговців https://helpukrainianbooks.org (Каролін Форче, Мітчелл Каплан, Крістофер Меррілл, Аскольд Мельничук і Джейн Анру), Канадсько-Української Фундації та Українського національного об’єднання Квебека, Біржової спілки німецьких видавців (Börsenverein des Deutschen Buchhandels).

Проєкт впроваджують спільно Громадська спілка Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів, Жива сучасна бібліотека - БФ Бібліотечна країна та Благодійна організація «Благодійний фонд громади Харкова «Толока» Фонд громади Харкова "Толока"

🎤Спікери:

⦁ Олександр Афонін, Президент ГС "Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів".

⦁ Аскольд Мельничук, американський прозаїк українського походження, науковець, професор (онлайн).

⦁ Ігор Степурін, голова благодійного фонду "Бібліотечна країна". ⦁ Олег Сербін, директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого.

⦁ Микола Кравченко, член правління ГС "Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів".

⦁ Олександр Красовицький, директор видавництва "Фоліо".

⦁ Сергій Політучий, голова наглядової ради БО "Благодійний фонд громади Харкова "Толока" (онлайн).

⦁ Марія Горбонос, виконавча директорка БО "Благодійний фонд громади Харкова "Толока" (онлайн).

⦁ Валентина Вашуленко, директор Бородянської центральної бібліотеки. ⦁ Оксана Шестакова, завідувачка відділу соціокультурної діяльності КЗ "Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара" ХОР (онлайн).

⦁ Люсьєна Шум, модератор, виконавчий директор БФ "Бібліотечна країна". ❓ Свої питання можете писати до початку події під анонсом або на press@uacrisis.org, а також під час самої події в коментарях до трансляцій та на пошту.

❗ УВАГА! У разі оголошення повітряної тривоги відвідувачі заходу можуть скористатися укриттям, що знаходиться у підвальному приміщенні Українського Дому