Бібліотечному фахівцю

Каталогізація - сукупність процесів, що забезпечують створення і функціонування бібліотечних каталогів
Розділи сайту

Закрити 1. Офіційна інформація

Закрити 2. Бібліотеки України

Закрити 3. Національні бібліотеки

Закрити 4. Сторінка дослідника

Закрити 5. Методисти рекомендують

Закрити 6. Статистична аналітика

Закрити 7. Бібліотечна планета

Закрити 8. Бібліолоція

Закрити 9. Бібліографи презентують

Мастрід

Закрити Інновації/проекти

Закрити Бібліотечний простір

Закрити ЕСМаР

Закрити Лауреати конкурсу

Закрити Нагороди і звання

Нове на сайті

Виставлено:

[20.03.2024]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (103) 2024

[23.10.2023]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в лютому 2024 року

[22.12.2023]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023

[29.11.2023]

Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2024 рік.

Для цього необхідно

[03.10.2023]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023

[18.09.2023]

Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року

[05.07.2023]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023

[19.06.2023]

Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року

[20.05.2023]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу

[06.05.2023]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в травні 2023 року

[05.04.2023]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023

[16.03.2023]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в березні 2023 року

[16.03.2023]

Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року

[27.02.2023]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в лютому 2023 року

[17.01.2023]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022

[23.12.2022]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в грудні 2022 року

[21.12.2022]

Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року

[18.11.2022]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в листопаді 2022 року

[04.11.2022]

Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр.

[05.10.2022]

Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік.

Для цього необхідно

[04.10.2022]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022

[10.09.2022]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в вересні 2022 року

[03.08.2022]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в першому півріччі 2022 року

[11.07.2022]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022

[29.06.2022]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022

[23.12.2021]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021

[16.12.2021]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в грудні 2021 року

[06.12.2021]

РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК

[01.12.2021]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в листопаді 2021 року

[20.10.2021]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в жовтні 2021 року

[27.09.2021]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021

[01.09.2021]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в серпні 2021 року

[06.07.2021]

«Перелік стандартів з довідково-інформаційної, бібліотечної, видавничої справи і суміжних галузей» / (чинні в Україні станом на 01.07.2021 р.)

[30.06.2021]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в червні 2021 року

[23.06.2021]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021

[31.05.2021]

Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу в травні 2021 року

[07.05.2021]

XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу»

[29.03.2021]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (91) 2021

[22.12.2020]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (90) 2020

[02.10.2020]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (89) 2020

[22.06.2020]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (88) 2020

[22.06.2020]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (87) 2020

[29.01.2020]

Методична служба: індикатор та імпульс інноваційної культури в умовах децентралізації.

[29.01.2020]

Сучасна публічна бібліотека від А до Я.

[29.01.2020]

Сучасна публічна бібліотека: виклики, можливості, досягнення: С 89 матеріали VIІ Всеукр. шк. методиста, 7–11 жовтня 2019 р.

[16.12.2019]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (86) 2019

[18.09.2019]

БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (85) 2019

[16.05.2019]

Інформаційно-аналітичний бюлетень: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В БІБЛІОТЕКАХ (Випуск 50) [.pdf]

Огляд НДР за 2010-2015 рр. [.pdf]

[27.03.2019]

Бібліотечна планета, номер 1 за 2019 рік

[22.12.2018]

Бібліотечна планета, номер 4 за 2018 рік

[27.11.2018]

Семінар «Актуальні питання охорони книжкових пам’яток».

[04.10.2018]

Бібліотечна планета, номер 3 за 2018 рік

[14.03.2018]

До відома авторів журналу

Інформація від майстра
Відвідувачі

   відвідувачі

   відвідувач online


Page Rank Check
Новини

У Тернополі презентували книжки для дітей з вадами зору

Урядовий кур’єр, 19/02/2020 × 13:27

Книжок шрифтом Брайля не так уже й багато друкують. У Тернополі в центральній міській бібліотеці презентували одразу два такі видання однієї авторки. Відома тернопільська письменниця Ірина Мацко представила для дітей з вадами зору дошкільного та молодшого шкільного віку казку «Соломійка в країні Байдужості» й збірку «Вузлик казок».

Цікаво, що казкову оповідь про те, як дівчинка Соломійка разом з котом прагне рятувати світ від байдужості, письменниця творила не сама, а з учасниками соціальної ініціативи «Історії тих, хто бачить серцем». Цей проєкт Ірина Мацко започаткувала для незрячих і слабозорих хлопчиків і дівчаток. Чимало з них не лише активно долучилися до написання цієї казки, а й озвучували її. Торік вони представили аудіокнигу, а тепер ось у Луцьку «Соломійка в країні Байдужості» вийшла друком шрифтом Брайля.

У Стамбулі відбулася презентація першої книжки казок народів України турецькою мовою «Ukrayna’nın halk masalları»

УЛГ, 19/02/2020 × 13:21

Унікальність видання в тому, що всі ілюстрації до казочок намалювали діти, які живуть у Стамбулі та Сімферополі, а переклад творів зробили діти з українсько-турецьких родин та студенти української кафедри літературного факультету Стамбульського університету, повідомляє ukrinform.ua з посиланням на сторінку в Facebook Генконсульства України в Стамбулі.

«Підготовка цієї першої книжечки стала справжньою українською толокою, оскільки участь в ній дружньо взяли чимало дітей. І саме завдяки завзяттю дітей зі Стамбула та Сімферополя ми змогли видати нашу першу збірку казок, яка допоможе краще зрозуміти культуру та історію українського та кримськотатарського народів», – привітав видання книги Генконсул Олександр Гаман.

Генконсульства висловило подяку всім, хто долучився до створення книги. В планах – робота над наступним виданням.

«Читай-пиши» і думай: БФ Сергія Жадана та BaraBooka запрошують школярів українського Сходу рецензувати українських авторів

webmaster, 18/02/2020 × 11:30

Благодійний фонд Сергія Жадана та проєкт підтримки дитячого читання «BaraBooka» другий рік поспіль оголошують конкурс відгуків на книги українських авторів серед школярів Донецької та Луганської, а з цього року й Харківської областей – «Читай-пиши». Переможці конкурсу потраплять на Книжковий Арсенал, отримають поради від провідних письменників і літераторів та сертифікати на нові книжки.

Партнерами проєкту стали ДП «Український інститут книги», Національний центр «Мала академія наук України», видавництва «Ранок» і «Фабула», британський фонд Ukraine Charity.

Склад журі: Сергій Жадан, Андрій Курков, Анастасія Музиченко, Ярослав Підгора-Гвяздовський, Маша Сердюк, Ірина Славінська, Євген Стасіневич, Тетяна Стус, Галина Ткачук, Ганна Улюра.

Організатори говорять: школярів конкурс вчить критично осмислювати прочитане й структурувати думки, а дорослих – краще розуміти, що діти й підлітки насправді шукають у книжках і яких знань їм не вистачає.

«Дітям потрібні книги про ті ж проблеми, з якими стикаються вони самі, – переконана Ірина Куніцина, голова й співзасновниця благодійного фонду Сергія Жадана. – Аналізуючи минулорічні роботи, ми вкотре переконувалися: шкільна програма з літератури потребує серйозних змін». Минулого року на конкурс надійшло близько 300 рецензій. Більшість із них були написані на книжки, які діти читають поза шкільною програмою і в яких ідеться про сучасне життя.

Для відгуку школярі можуть обрати будь-яку книгу українською мовою, але перевагу журі надаватиме рецензіям на твори сучасних українських авторів.

Цього року подавати на конкурс можна не лише текстові, а й відеорецензії. «Відеоблоги – важлива частина сьогоднішніх комунікацій, і нам хочеться допомогти дітям навчитися не просто критично мислити, а й висловлювати свою думку різними способами, користуватися сучасними форматами, – говорить Ірина Куніцина. – Водночас, безліч дітей уже змалечку знімають і монтують відео за допомогою телефонів – і непогано було б підказати вчительству, що відеоблог може бути крутим інструментом для вивчення літератури чи будь-чого іншого, робити навчання ближчим і веселішим».

Фіналістка минулорічного конкурсу Олеся Вітченко зі Старобільська говорить: «Коли я ще не могла сама зорієнтуватися що читати, то просто читала за шкільною програмою. Але мені завжди хотілося читати книги авторів з мого рідного міста, зі Старобільська. Було цікаво, про що пишуть та як думають люди, що ходили тими ж вулицями, що і я, росли в тих самих умовах. Так я відкрила для себе Сергія Жадана, з яким ми в різний час вчилися в одній школі».

Український інститут книги оголошує збір контактів українських бібліотек

УІК, 17/02/2020 × 07:35

У 2020 році УІК проведе відбір і закупівлю книжок для поповнення фондів публічних бібліотек за новими принципами та механізмами. Про це йдеться на сторінці УІК у Facebook.

Як повідомляє УІК, цьогорічний відбір книжкової продукції відбуватиметься за активної участі бібліотек. Для цього Інститут формує базу даних контактів бібліотек на основі доданої анкети, яку пропонуємо охочим бібліотекам заповнити до 25 лютого 2020 року. Лінк для переходу на форму: https://forms.gle/KFTHKQRXK5F5rsc18

Також Інститут запрошуємо приєднатися до Facebook групи «2020.ПБФ.Бібліотеки». Група створена для обговорення бібліотечною спільнотою питань закупівлі книжкової продукції Українським інститутом книги у 2020 році https://www.facebook.com/groups/2020lib/

ООН оголошує грант для розвитку бібліотек на сході України

webmaster, 13/02/2020 × 15:31

Це оголошення має на меті надати інформацію про конкурс грантів за напрямом соціальна згуртованість для неурядових організацій, які здійснюють діяльність на території Донецької та Луганської областей, який проводиться Програмою ООН із відновлення та розбудови миру, та пояснити процедуру подачі проєктних пропозицій. В оголошенні викладені критерії відповідності вимогам конкурсу, процес подачі та відбору проєктних пропозицій, а також критерії оцінки проєктів, які будуть відібрані в межах цього конкурсу.

Загальна стратегія конкурсу полягає у застосуванні орієнтованого на громаду підходу для забезпечення соціальної згуртованості. Конкурс проводиться за наступним цільовим напрямом:

UN_RPP_3_2020_6_SC: «Розвиток спроможності бібліотек Донецької та Луганської областей». детальніше ознайомитись з умовами конкрсу можна тут: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/recovery-and-peacebuilding/grant-opportunities-UN-RPP/UN-RPP-grant-to-support-library-network-in-eastern-Ukraine.html?fbclid=IwAR0d1LJ1lry9At4ANS1ZBVJ3HAT54Bl40MGHOWbdGEXOeBQtIkKfpVKfYvQ

У Карпатах створять Музей книги про гуцулів і Гуцульщину

Верховинська районна рада, 12/02/2020 × 14:19

У Верховинському районі Івано-Франківщини планують створити Музей книги про гуцулів та Гуцульщину.

«Музей книги про гуцулів і Гуцульщину формуймо разом. Кожен, хто запропонує для музею друковані видання з власної бібліотеки чи цікаві рукописи про наш край, буде занесений до Почесної книги. Відвідувачі музею знатимуть поіменно книгодавців-патріотів Гуцульщини», - йдеться в повідомленні.

Ініціаторами ідеї створення Музею книги про гуцулів і Гуцульщину виступають Асоціація органів місцевого самоврядування регіону Гуцульщини, Верховинська районна організація Національної спілки письменників України, Верховинське районне об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, громадські організації «Патріоти «Гуцульщини» та «Верховина – квітка Карпат».

Визначили переможців конкурсу віршів для дітей наймолодшого віку

ЛітАкцент, 11/02/2020 × 15:18

Оголошено результати конкурсу віршів українською мовою для наймолодшого віку, який проводився 1-31 грудня 2019 року.

ГО «Вся Україна читає дітям» та ТОВ «Товариство» у рамках просвітницького проекту «Перша книжка для малятка» здійснюють підготовку та видавництво книжки, яку отримають матері новонароджених дітей у пологових будинках України безкоштовно.

Проект «Перша книжка для малятка» має на меті:

привернути увагу суспільства до ідеї читання дітям українською мовою з перших днів їхнього життя, послідовно пропагувати необхідність системного читання вголос для забезпечення інтелектуального розвитку та комунікативних здібностей дитини;

поширити практику читання українською мовою та популяризувати українських авторів;

залучити батьків до свідомого виховання нового покоління, відкритого до світу, утверджувати любов до державної мови;

підтримати ідею родинного читання в кожній українській сім’ї, виплекати традицію, що стане соціально вагомим чинником розвитку гармонійного українського суспільства.

За підсумками завершального засідання журі конкурсу переможцями визнано:

Марію Морозенко, Наталю Поклад, Тетяну Винник, Зоряну Лісевич, Юлію Забіяку, Олександра Дерманського, Тетяну Щегельську, Ларису Цілик, Наталію Бонь, Наталю Тріщ, Оксану Лозову, Олену Полянську, Григорія Фальковича, Наталю Трохим, Таю Цибульську, Богдана Мороза, Ярину Бурбан, Світлану Бідну, Людмилу Снітко, Геннадія Горового, Ольгу Реву, Марічку Дзвінку, Оксану Ратушняк, Світлану Романенко, Людмилу Шостацьку, Наталію Ярему, Аллу Ємченко, Олега Жовтанецького, Оксану Смерек, Мар’яну Тарнавську, Надію Черкес, Володимира Вакуленка, Галину Яценко, Ірину Бову, Валентину Бондаренко, Тамару Гнатович, Наталію Цвар, Марію Дем’янюк, Богдана Чепурка, Тетяну Винник.

Вірші переможців опублікують у «Першій книжці для малятка». Авторський примірник книжки буде надано переможцям після виходу першого тиражу видання.

Презентовано нову літературну премію, що має сприяти українсько-єврейській культурній співпраці

Тиждень, 10/02/2020 × 15:24

7 лютого в Українському кризовому медіа-центрі було презентовано нову українсько-єврейську літературну премію "Зустріч". Вона відзначатиме спільний досвід українців та євреїв, виражений у художній і нехудожній літературі. Ця нова літературна премія є спільною ініціативою українсько-канадської доброчинної організації "Українсько-єврейська зустріч" у партнерстві із одним із BookForum Lviv та Українським інститутом книги, що займається промоцією нашої літератури в світі. Її присуджуватимуть щорічно за найвпливовіший твір художньої та документальної літератури (почергово), що сприяє українсько-єврейському порозумінню, допомагаючи зміцнити позиції України як багатоетнічного суспільства, втілюючи ту ідею, що історії і українського, і єврейського народів є неповними одна без одної.

"Зустріч" запрошує до міжнаціонального діалогу на тему україно-єврейської дружби, продовжує зовсім інший процес. Так декілька років тому було засновано премію і літературний конкурс "Кримський інжир" для кримськотатарських та українських авторів, що пишуть на кримськотатарську тематику.

"Література відображає завжди минуле, сьогодення і різні варіанти майбутнього. Історію кожної країни можна вивчити через її літературу. Українська поки що не на стільки багата, щоб через неї ми знали все про наше минуле. Це відчувається за кожної поїздки Україною, особливо до таких міст як Бучач чи Шаргород. Колись більшість населення цих місцин складали євреї. Сьогодні від тієї давнини лишилися лишень сліди", - зазначив на презентації премії, що відбулася 7 лютого в Українському кризовому медіацентрі, президент українського PEN-клубу Андрій Курков. Він також звернув увагу на те, що премія "Зустріч" не планувалася як запрошення всіх писати на тему єврейсько-українських контактів. "Аби написати такий твір, треба навчитися займатися розслідуваннями, користуватися історичними архівами. Це провокація для наших письменників уважніше та серйозніше ставитися до текстів, літератури. Після двох майданів у нас час літературних фантазій минає, і починається література, яка відображає реальність. А вона - це те, що відбувається сьогодні, і що відбувалося раніше. Така премія - це гарний трамплін аби українськими книжками зацікавилися закордонні видавці", - констатував Андрій Курков.

За словами організаторів, премія сумою 6500 євро присуджуватиметься щороку. Вона складається з двох категорій: художня література і нон-фікшн. Переможця у кожній із зазначених категорій визначатимуть почергово, раз на два роки. Суму премії ділитимуть між автором і видавцем: автор отримує 4000 євро, а видавець — 2000 євро. Також присуджуватимуться дві заохочувальні премії по 250 євро. Організатори також наголошують на своєму бажанні заохотити українських видавців уважніше спостерігати за новими творами, в яких автори торкаються теми співжиття українців та євреїв на українській землі.

о участі у конкурсі на здобуття нової літературної премії, про яку вище мова, прийматимуть книги, видані в Україні, що цілком або частково відображають певний аспект українсько-єврейського досвіду, наприклад, через персонажів, тло оповіді тощо. Пріоритет надаватиметься оригінальним творам українською мовою, хоча розглядатимуться й видатні твори, перекладені з інших мов. Андрій Павлишин, один із співзасновників львівського BookForum, під час презентації премії "Зустріч" підкреслив, що книги, які подаватимуть на її здобуття, повинні існувати в матеріальній формі й бути доступні в українських книгарнях, на сайтах видавництв та/або в публічних бібліотеках. Твори, що розпалюють міжетнічну ворожнечу, розглядатися не будуть, а також до участі у конкурсі на отримання премії, що про неї мова, не прийматимуться самвидавчі твори. Подати твори на участь у конкурсі на вище згадану премію можуть видавці, пов’язані з книговиданням некомерційні організації та асоціації видавців. Термін подачі стартував 16 січня і фінішуватиме 16 березня. За словами Наталі Федущак, директора з комунікацій "Українсько-єврейської зустрічі", організатори отримали вже більше десяти подань на отримання премії.

Оцінюватимуть отримані подання у два етапи. Спочатку мале журі із трьох осіб, що їх оберуть затверджені Радою директорів представники «Українсько-єврейської зустрічі» на основі консультацій із представниками львівського BookForum, визначить, чи відповідають книги критеріям відбору. Підсумкове журі, що його оберуть затверджені Радою директорів представники «Українсько- єврейської зустрічі» на основі консультацій із представниками львівського BookForum, визначає переможця та двох володарів заохочувальних премій.

Вперше українсько-єврейську премію "Зустріч"буде присуджено 2020 року у категорії художньої літератури (за прозовий, поетичний чи драматургічний твір). За словами її організаторів, лауреата, який отримає цю відзнаку, оголосять під час цьогорічного Львівського BookForum. У 2021 році премію присуджуватимуть у категорії документальної літератури (за історичні твори, мемуари, публіцистику чи есеїстику). Розглядатимуться твори, опубліковані у 2018-2020 роках. Надалі, за словами органызаторыв, у кожній категорії розглядатимуться твори, опубліковані протягом двох попередніх років.

УІК проводить дослідження про читання в Україні

УІК, 07/02/2020 × 10:00

Український інститут книги проводить дослідження про читання в Україні. Про це йдеться на сторінці УІК у Facebook (https://www.facebook.com/298425113883416/posts/1092858314440088/ ).

Його мета — оцінити, як змінюється культура читання в нашій країні на фоні світових трендів, і на основі цього розробити гіпотези для української видавничої спільноти, щоб зрозуміти, куди розвиватися далі.

Анкету можна заповнити тут: https://cutt.ly/YrAx14O .

«Нещодавно я писав колонку про сучасні тренди у книговидавничій сфері та прогноз її розвитку (книжки будуть жити, не хвилюйтесь!). Поки збирав матеріал — прочитав багато закордонних досліджень, а от з даних по Україні — майже нічого немає. Лише кілька досліджень, зокрема TNS та Читомо. Не люблю очікувати чогось потрібного і вартісного, що впаде з неба, тому ми із знайомими професійними маркетологами і соціологами розробили анкету, яка хоч і не замінить масштабне соціологічне дослідження соціологічних компаній, втім дасть можливість виміряти середню температуру і настрої в соціумі щодо книжок як культурного продукту та читання як практики», – зазначив радник Міністерства культури, молоді та спорту України Антон Мартинов.

УКФ приєднався до міжнародної мережі On the Move

сайт УКФ, 07/02/2020 × 09:57

УКФ став членом міжнародної інформаційної мережі культурної мобільності On the Move, до якої входять 50 організацій та інституцій з понад 20 країн Європи. Місія мережі полягає у заохоченні та сприянні транскордонної мобільності та співпраці задля формування активного та спільного європейського культурного простору.

Цілі On the Move:

Організовувати, координувати та вдосконалювати інформаційну службу культурної мобільності, що є вільною, прозорою, точною та зручною для користувачів, що надходить від все більшої кількості джерел і досягає все більшої аудиторії.

Сприяти впровадженню концепції мобільності, яка поважає соціальні стандарти та охорону навколишнього середовища, а також сприяє культурному розмаїттю та міжкультурному діалогу.

Підвищити спроможність членів та партнерів OTM, розібратися з різними аспектами культурної мобільності, через тренінги, P2P сесії та зустрічі, де досвід кожного з членів може бути збагачений і застосований.

Український культурний фонд сподівається на плідну співпрацю з іншими членами On the Move для покращення та активізації міжсекторального діалогу як серед діячів української культури, так і колег з закордону, отримання досвіду, покращення фінансових механізмів культури, закріплення у сфері культури сталого розвитку тощо.

Український культурний фонд завершив прийом заявок на програми поточного року

Укрінформ , 06/02/2020 × 07:40

Український культурний фонд завершив прийом заявок на програми поточного року.

Про це Укрінформу повідомили у пресслужбі фонду.

“За підсумками першого місяця 2020 року з радістю констатуємо збереження пожвавленого інтересу до програм Фонду і надходження сотень і тисяч заявок від тих, хто бажає взяти в них участь. Цьогоріч ми отримали їх навіть більше, аніж минулого року. В січні Український культурний фонд завершив прийом заявок на програми 2020 року. Загалом було отримано 2373 заявки”, - ідеться в повідомленні.

Як зазначається, завдяки автоматизації прийому заявок реєстри всіх програм автоматично були опубліковані на сайті УКФ.

Це 10 програм: 983 ‒ “Інноваційний культурний продукт”; 434 ‒ “Аудіовізуальне мистецтво”; 363 ‒ “Навчання. Обміни. Резиденції. Дебюти”; 189 ‒ “Знакові події”; 156 ‒ “Інклюзивне мистецтво”; 75 ‒ “Мережі й аудиторії”; 69 ‒ “Аналітика культури”; 57 – “Культура для змін”; 32 – “Культура. Туризм. Регіони”; 15 ‒ “Культурні столиці”.

За результатами конкурсного відбору сформовано експертні ради до кожної програми. Загалом проєкти 2020 року оцінюватимуть 509 експертів! З реєстром експертів експертних рад можна ознайомитись тут.

Також повідомляється, що УКФ розширює співпрацю з іншими інституціями – спільні заходи мають поглибити системність роботи з популяризації української культури як всередині країни, так і за її межами.

Читайте також: Книжковий Арсенал закінчив прийом заявок з приголомшливим результатом.

Зокрема, "Креативна Європа" оголосила про старт нових конкурсів. "Програма Music Moves Europe (MME) ‒ основний інструмент Єврокомісії для підтримки музичного сектору. Конкурс було розроблено на основі низки зустрічей з представниками індустрії, які відбувались, починаючи з 2015 року. Фінальний термін подачі заявок - 30 березня 2020 року. "Поєднання культури та аудіовізуального контенту через цифрові технології" ‒ конкурс, покликаний сприяти розробці політик у сфері цифрових технологій, інновацій, творчості та створення нових моделей ведення бізнесу для налагодження міжнародного співробітництва. Дозволяє протестувати нові та міжсекторальні бізнес-підходи до фінансування, дистрибуції та монетизації мистецьких творів. Фінальний термін подачі заявок - 14 травня 2020 року", - поінформували в УКФ.

У Києві відкрили меморіальну дошку Миколі Лукашу

офіційний сайт КМДА, 05/02/2020 × 09:34

4 лютого, на вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 3 відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки видатному українському перекладачу та лінґвісту Миколі Лукашу.

Автором меморіальної дошки виступив скульптор Іван Мельничук.

Участь у відкритті меморіальної дошки взяли заступник голови Печерської РДА Анатолій Невмержицький, директор Департаменту охорони культурної спадщини Олександр Никоряк, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, докторка філологічних наук, професорка Ольга Петрова.

Микола Лукаш – один із небагатьох, хто перекладав із мови оригіналів, а не російських текстів. Вважається одним з найвидатніших українських перекладачів – перекладав художні твори з 20 мов. Він є геніальним митцем, який у радянські часи подарував українському читачеві понад 1000 видатних творів світової літератури від 100 авторів.

Найбільш плідними роками творчої праці Миколи Лукаша було двадцятиліття з 1953 до 1973 року, коли він переклав «Фауста» Ґете, «Мадам Боварі» Флобера, лірику Шиллера, «Декамерон» Бокаччо тощо.

Саме Микола Лукаш чи не вперше в європейський літературі здійснив сміливий експеримент, перекладаючи українською поезію Фредеріко Гарсія Лорки, написану галісійським діалектом іспанської мови, за допомогою також діалекту гуцульського.

1973 року Миколу Лукаша виключили зі Спілки письменників України (СПУ). Його всіляко переслідували, перестали публікувати, позбавили засобів існування. Перекладач був відновлений в СПУ на хвилі перебудови 1988 року, практично напередодні смерті. Він так і не дочекався видання великого тому своїх перекладів – книги під назвою «Від Бокаччо до Аполлінера», яка вийшла у 1990 році.

Нагадаємо, що нещодавно виповнилося 100 років від дня народження Миколи Лукаша.

Стівен Кінг оголосив, що видаляє свою сторінку з Facebook

Читомо, 05/02/2020 × 09:30

Відомий американський письменник Стівен Кінг видалив свою сторінку у Facebook через велику кількість фейкової інформації, яка з’являється у цій соціальній мережі. Про це він повідомив у своєму Twitter.

«Я покидаю Facebook. Мені не подобається безліч неправдивої інформації, яка присутня у політичній рекламі. Я також не впевнений у тому, що ця мережа здатна захистити особистий простір користувачів», – зазначив Кінг.

Разом з тим він повідомив, що його шанувальники зможуть продовжити стежити за ним у Twitter.

УІК оприлюднює план програм на 2020 рік

Сайт Український інститут книги, 03/02/2020 × 14:37

Український інститут книги оприлюднює деталізований план програм на 2020 рік. Загальний бюджет яких узгоджений і затверджений Міністерством культури, молоді та спорту.

У 2020 Інститут зможе розпочати виконання таких програм за чотирма напрямками — культурна дипломатія, пропозиція, доступність та навички/мода.

Щоб ефективно представити Україну на міжнародному рівні, УІК візьме участь у 6 головних міжнародних книжкових ярмарках: Вільнюський книжковий ярмарок, Лондонський книжковий ярмарок, Паризький книжковий ярмарок, Болонський ярмарок дитячої книги, Варшавський книжковий ярмарок, Франкфуртський книжковий ярмарок. Інститут книги організує роботу національних стендів, на яких будуть представлені українські видавці та їхні пропозиції. Загальний бюджет заходів на міжнародних книжкових ярмарках — 13,3 млн.

Відділ промоції читання основну увагу зосередить на дітях і підлітках. Запрацюють або будуть підтримані проєкти:

«#Живі Письменники» — серія відеороликів та методичних матеріалів для молодшої школи, щоби захопити школярів українськими письменниками, а вчителям допомогти з викладанням сучасної української літератури;

«Книгоманія» — всеукраїнський конкурс для 6-7 класів, що привчить учнів до вдумливого читання;

«Навиворіт» — всеукраїнський конкурс написання рецензій для старшокласників;

«Читай-пиши» — тур українських письменників і критиків Східною Україною, під час якого діти й підлітки витимуться писати рецензії;

«365 казок на ніч» — акція для наймолодших та їхніх батьків, щоби привчати до читання вголос змалечку.

Також відділ промоції читання займатиметься підтримкою та розвитком щонайменше 10 літературних та книжкових фестивалів по всій Україні.

Загальний бюджет програм промоції читання — понад 8 млн.

Також важливим для роботи Інституту буде з'ясувати основні перешкоди для розвитку читання і підібрати ефективні способи донесення інформації до потенційних читачів, з'ясувати проблемні питання на ринку книговидання, збільшити ефективність усіх програм УІК, а також якісно представити український книжковий ринок на закордонні аудиторії. Для цього аналітичний відділ УІК планує провести три всеукраїнські дослідження:

вплив читання різножанрової літератури на засвоєння шкільної програми , що буде реалізовуватися у співпраці із Міністерством освіти України;

читання в контексті медіаспоживання;

визначення обсягів книжкового ринку.

На проведення усіх досліджень, які здійснюватимуться із залученням соціологічних компаній, у бюджеті заплановано понад 7 млн грн.

Також для нас важливим буде фахове зростання авторів і авторок-початківців. Інститут книги започаткує стипендію для авторів та їхніх наставників, що передбачатиме фінансову підтримку, а також менторський супровід для авторів та промоцію видання їхніх книжок. На реалізацію програми у бюджеті цього року закладено 3 млн грн.

Також цьогоріч запрацює програма підтримки перекладів. Це перша програма, яка системно підтримуватиме переклад української літератури за кордоном на державному рівні. У межах бюджету 5 млн грн Інститут зможе підтримати публікацію 30 перекладів, покриваючи витрати іноземного видавця на придбання прав та переклад у межах €4000. Виконання програми розпочинається лише після затвердження Міністерством культури, молоді та спорту України Положення про програму підтримки перекладів творів української літератури іншими мовами.

Загальний бюджет на комунікаційну підтримку усіх програм Інституту — близько 19 млн грн. Наразі Інститут працює над підготовкою заявки на проведення відкритого тендеру за відповідним напрямком, який буде проведено максимально прозоро і публічно.

Також вказуємо програми, виконання яких розпочинається лише після затвердження нормативно-правових актів, які є правовою підставою для їх реалізації, та внесення відповідних змін до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті Українському інституту книги для підтримки книговидавничої справи та популяризації української літератури у світі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2019 р. № 638.

А саме:

програма поповнення фондів публічних бібліотек. Оскільки цьогорічний бюджет програми закупівель складає 28,5 млн грн, акцент програми закупівель буде зроблений на дитячій та підлітковій літературі;

реалізація програми Українська цифрова бібліотека запланована, і порядок її роботи буде узгоджений та деталізований з загальними планами цифрових трансформацій України. Бюджет програми на 2020 рік — 15 млн грн;

програма Нова українська книга. Це підтримка видань до 150-річчя з дня народження Лесі Українки, підтримка перекладів світової гуманітаристики, видання книжок шрифтом Брайля. Загальний бюджет програми Нова українська книга — майже 30 млн грн.

Для нас дуже важливим є те, що вся діяльність Українського інституту книги — публічна і відкрита. З діяльністю УІК, нормативними документами та звітами можна ознайомитися на сайті Інституту книги.

Президент Володимир Зеленський підписав Указ «Про оголошення 2020/2021 навчального року Роком математичної освіти в Україні»

сайт МОН України, 31/01/2020 × 12:32

Своїм Указом Президент доручив Кабінету Міністрів України розробити та затвердити план заходів Року математичної освіти в Україні.

Документ обов’язково має передбачати:

впровадження у навчання сучасних практико-орієнтованих засад, у тому числі з використанням ресурсів PISA, підвищення якості навчально-методичного забезпечення вивчення математики, зокрема підручників та навчальних посібників з математики;

розроблення електронних навчальних ресурсів, спрямованих на розвиток математичної компетентності учнів, застосування математичних інструментів для розв’язання ігрових та стратегічних задач різного рівня складності;

створення умов для забезпечення сучасного рівня викладання математичних дисциплін, зокрема із застосуванням ефективних технологій формування та розвитку математичної компетентності учнів з урахуванням кращих вітчизняних та міжнародних практик, вивчення та впровадження досвіду держав, які демонструють високі показники з математичної компетентності за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA;

створення умов для підвищення мотивації здобувачів освіти з успішного оволодіння математичними знаннями і навичками, їх застосування у соціальній, економічній, технологічній, науковій та інших сферах суспільного життя;

створення у закладах загальної середньої освіти умов для вивчення математики за індивідуальною програмою для учнів, які потребують додаткової підтримки в опануванні предмета;

забезпечення належної організації запровадження з 2021 року обов’язкового зовнішнього незалежного оцінювання з математики;

проведення конкурсів, олімпіад та інших змагань з математики, спрямованих на розв’язання математичних задач із пошуком нестандартних підходів;

розширення можливостей для розвитку математичної компетентності учнів, зокрема через мережу математичних гуртків у закладах загальної середньої освіти, закладах позашкільної освіти, проведення літніх математичних шкіл для учнів та вчителів;

сприяння створенню освітніх майданчиків для вивчення математики на базі публічних бібліотек.

Розпочато всеукраїнську акцію #ЖивіПисьменники

webmaster, 30/01/2020 × 15:06

Сьогодні, 30 січня, стартувала всеукраїнська акція #ЖивіПисьменники, спрямована на інтерактивне залучення учнів у процес вивчення української літератури. Організатори проєкту — Український інститут книги за підтримки Міністерства освіти і науки України та проєкт підтримки дитячого читання BaraBooka.

Для учнів і вчителів початкової школи, бібліотекарів і батьків експерти з дитячого читання створили серію матеріалів для роботи з сучасною українською дитячою літературою. Їх можна використати у навчальному процесі та у позакласній роботі. Це відеоролики про українських дитячих письменників, які входять у оновлену шкільну програму, методички та презентації з розробками елементів уроку.

Відео — це інтерв’ю із сучасними “живими” письменниками, які є актуальною й запитуваною частиною формування культурної ідентичності школярів. Вони презентують всю Україну від Луганщини до Закарпаття, пропонують сучасні сюжети, розповідають цікаві факти про творчість, читання, ігри зі словами.

Сьогодні, 30 січня, на Youtube-каналі Інституту книги опубліковано перше відео акції #ЖивіПисьменники: http://bit.ly/2vuczgl

Щосереди на Youtube-каналі Інституту книги з’являтиметься нове відео #ЖивихПисьменників. Загалом у першому сезоні учні початкової школи зможуть познайомитись із 10-ма письменниками: Галина Ткачук, Володимир Рутківський, Мар’яна Савка, Сашко Дерманський, Леся Воронина, Іван Андрусяк, Галина Малик, Григорій Фалькович, Таня Стус, Галина Вдовиченко.

Тизер акції #ЖивіПисьменники:

https://www.youtube.com/channel/UCvMFlpDTKRm7LaRCZopGWtg

Коментар BaraBooka:

“Експертки дитячого та підліткового читання "Барабуки" - літературознавиці й дітознавиці - вже шість років вивчають інтерес до сучасних українських письменників з боку малих читачів, їхніх батьків, учителів та бібліотекарів. Є чітка тенденція росту зацікавлення читанням через твори про сучасний дітям світ у знайомих реаліях. Це привело нас у робочі групи МОН з реформування програм літературної освіти, що своєю чергою спричинилося до появи "революційного" навчального посібника - "Хрестоматії сучасної української дитячої літератури" у 2-х томах. Акція #ЖивіПисьменники - це наступний резонансний етап, який є й дуже символічним у тім, як потужно працюють разом державні й громадські ініціативи”.

З методичними матеріалами для роботи з відео #ЖивіПисьменники можна ознайомитися за посиланням: http://bit.ly/zhyvipysmennykymetod

Партнери акції: ГС “Освіторія”, EdCamp UkrAINe, ГО “Смарт Освіта”, НЦ “МАНУ”.

Офіційна сторінка акції на Facebook: https://www.facebook.com/ZhyviPysmennyky/

Український інститут книги— державна установа при Міністерстві культури України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном. BaraBooka. Простір української дитячої книги– перший український універсальний інформаційний ресурс про неперекладну літературу для дітей та юнацтва, а також невіртуальні зустрічі на національних майданчиках з 2013 року. Для дітей, батьків, педагогів, бібліотекарів, дослідників дитячої літератури.

З’явився онлайн-путівник українськими бібліотеками

webmaster, 28/01/2020 × 14:55

Українська бібліотечна асоціація запустила путівник бібліотеками України «Бібліотека для тебе — Library for you».

Онлайн-сервіс містить найбільшу на сьогодні базу бібліотек України — понад 16 тис. бібліотек.

«Бібліотека для тебе — Library for you» (веб та мобільна версія) орієнтує щодо бібліотек у всіх населених пунктах України та надає інформацію про бібліотечні послуги.

Інформація про бібліотеки взята із електронної системи моніторингу базової мережі публічних бібліотек (ЕСМАР). Якщо бібліотека не оновлювала контактну інформацію в цій системі протягом останніх двох років, то інформація про бібліотеку може бути не актуальною.

Наразі оприлюднена базова версія сервісу, наступного місяця обіцяють додати функціонал визначення найближчої бібліотеки щодо місцезнаходження користувача.

Сервіс доступний за посиланням: https://lib4you.org.ua/

Названо лауреатів літературної премії миру-2020

Українська літературна газета, 24/01/2020 × 07:43

Міжнародний Центр «Незалежне посольство миротворців» (Німеччина, голова міжнародного журі – д-р Ханс Вільгельм / Dr. H-J. Wilhelm); Міжнародний Арт-центр «Klas’s Arts Center San Francisco» (США, Сан-Франциско); Асоціації «Міст Пегасу» / Pegasus Brücke FBG та «Форум миру» (Німеччина, Франкфурт-Берлін, члени журі – Jochen Schmija, Gudrun Karpen) назвали Послів миру – лауреатів Міжнародної літературної премії миру за 2020 рік.

Цією почесною відзнакою нагороджуються за визначну літературну, міжнародну, громадську діяльність відомі письменники, перекладачі та вчені з різних держав, чиї високохудожні твори і духовний поклик, подвижницька популяризація кращих надбань світової літератури та культури об’єднують народи.

Отже, цьогорічними лауреатами стали:

Тетяна Дзюба, Сергій Дзюба, Богдан Сушинський, Юрій Работін (Україна), Олена Ананьєва (Україна-Німеччина), Михайло Блехман (Україна-Канада) та Олена Лань (Україна-Чехія).

Д-р Ханс Вільгельм / Dr. H–J. Wilhelm, голова журі (Німеччина).

Названі лауреати премії ім. Якова Гальчевського

З прес-релізу громадського комітету премії , 22/01/2020 × 16:07

За багаторічною традицією, яка була започаткована у 1995 році, громадський комітет Всеукраїнської премії імені Якова Гальчевського «За подвижництво у державотворенні» напередодні Дня Соборності України називає її лауреатів за 2019 рік.

цьогоріч переможцями названо:

– у номінації «Політик»– голову Організації українських націоналістів Богдана Червака;

– у номінації «За вірність українській ідеї» – президента Світового конгресу українців Павла Грода;

– у номінації «За літературну діяльність» – письменників Вадима Вітковського, Миколу Рябого;

– у номінації «За літературознавчу діяльність» – доктора філологічних наук, професора КНУ імені Т. Г. Шевченка, письменника Олександра Астаф’єва; – у номінації «За міжнародну культурологічну діяльність» – письменника, перекладача, художника, журналіста Ярослава Савчина; – у номінації «За внесок в український кінематограф» – режисера Тараса Ткаченка;

у номінації «За публіцистичну діяльність»– публіциста, політика Василя Овсієнка, журналіста Андрія Мацейка;

– у номінації «За дослідницьку культурологічну діяльність» – історика Віктора Адамського;

– у номінації «Громадський діяч» – голову ГО «Голосіївська криївка» Руслана Андрійка, голову ГО «Кипоровий яр» Віталія Кривого;

– у номінації «За відродження традицій вітчизняного меценатства» – підприємця Сергія Гребіня; – у номінації «За видавничу діяльність» – директора «Видавничого центру «Академія» Василя Теремка;

– у номінації «За допомогу українській справі» – голову Білоруської партії свободи, координатора «Міжнародного комітету допомоги Україні» Сергія Висоцького.
StartПопередні10 previous pages [ 71 72 73 74 75 76 77 78 79 80 ] 10 next pagesНаступніEnd

Актуальна інформація

Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.

Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.

Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.


Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук



Голосування
На вашу думку, якість роботи працівника насамперед залежить від:
 
кваліфікації та освіти
стажу роботи
креативності та творчості
особистісно-професійного розвитку
можливості кар’єрного зростання
Результати