Бібліотечному фахівцю

На Вінниччині відзначили Всеукраїнське свято сатири та гумору імені Степана Руданського. Як і минулого року, масові гуляння скасували через карантинні обмеження, але вшанування пам’яті відомого українського поета, гумориста та громадського діяча відбулося.

Під час урочистостей відзначили лауреатів Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Степана Руданського за 2021 рік:

– І місце — священник Української православної Церкви, кандидат богослів’я та кандидат технічних наук Борис Пентюк (книга «Степан Руданський. Сторінки духовності»);

– ІІ місце — член національної спілки письменників України та національної спілки журналістів України Микола Пасічник (книга «Кордебалети»);

– ІІІ місце — письменниця Зоя Красуляк (збірка «Кава з пінкою»).

Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» відбудеться 25–29 травня

пресслужба Книжкового фестивалю, 18/01/2022 × 13:27

ХІ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» розпочав прийом заявок на участь у подієвій програмі та у книжковому ярмарку. Цього року Фестиваль відбудеться 25–29 травня

ХІ Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» розпочав прийом заявок на участь у подієвій програмі та у книжковому ярмарку. Структура Книжкового Арсеналу залишиться незмінною — окрім традиційного книжкового ярмарку, подієва частина Фестивалю включатиме Програму фокус-теми, Літературну програму, низку спецпроєктів, Музичну програму, Програму для дітей та підлітків, професійні програми, програми з книжкового дизайну та ілюстрації, Конкурс «Найкращий книжковий дизайн». ХІ Книжковий Арсенал уже оголосив фокус-тему і кураторів. Події Фестивалю розгортатимуться на 11 сценах.

Проте, будуть і зміни. Уся зона ярмарку, на відміну від минулого року, розташується в будівлі Арсеналу. Буде запроваджена нова секція «Універсальні видавництва» для учасників, які випускають літературу різних жанрів і раніше користувались правом мати 2 стенди. Секції «Малі видавці» та «Графічні романи й комікси» розмістяться на другому поверсі — для них запропоновані максимально лояльні умови участі.

Заявки на участь у виставці-ярмарку приймаються до 11 лютого 2022 року. Заявки до програми подій приймаються до 16 лютого 2022 року.

В Україні бракує видань шрифтом Брайля

Держкомтелерадіо, 18/01/2022 × 10:32

Науковці Книжкової палати імені Івана Федорова здійснили аналіз сучасного стану видання книг шрифтом Брайля в Україні та за кордоном. Близько 2,2 млрд людей у всьому світі мають проблеми із зором. Згідно зі статистикою Всесвітньої організації здоров'я, 90 відсотків інвалідів по зору мешкає в країнах, що розвиваються. Їх число в Україні коливається від 80 до 100 тис. осіб, з них більше 10 тис. — діти. Інформацію вони отримують з видань шрифтом Брайля.

Першу в Україні друкарню книг шрифтом Брайля відкрили в Одесі у 1889 році. У 20-х роках минулого століття, з набуттям української мови статусу офіційної, був створений український брайлівський алфавіт.

У сучасній Україні більшість рельєфно-точкових видань випускаються підприємством "Республіканський будинок звукозапису і друку" Українського товариства сліпих (УТОС), який забезпечує літературою 64 спеціалізовані бібліотеки системи УТОС у 56 містах України, а також малими міні-друкарнями у регіонах (Києві, Харкові, Львові, Луцьку).

Найбільша поліграфічна база по виданню книг для незрячих знаходиться у Харкові.

У 2005 році Урядом України започатковані програми на підтримку книговидання шрифтом Брайля. Бібліотека імені Миколи Островського у Києві є методичним центром для бібліотек для незрячих в Україні і обслуговує близько 3 000 читачів. Спираючись на статистичні дані, науковець Книжкової палати імені Івана Федорова у своїй статті робить висновок, що такої кількості книжкової продукції шрифтом Брайля недостатньо для задоволення потреб людей з порушеннями зору. Тому українці все більше надають перевагу аудіокнигам, електронним бібліотекам.

В Україні бракує видань шрифтом Брайля

Держкомтелерадіо, 18/01/2022 × 10:13

Найбільша поліграфічна база по виданню книг для незрячих знаходиться у Харкові.

Увага! Увага! Запрошує УБА!

УБА, 18/01/2022 × 10:06

1 лютого 2022 р. Українська бібліотечна асоціація святкує свій 27-й День народження!

З нагоди цієї події Президія УБА оголошує відеочелендж «Успішний / успішна з Українською бібліотечною асоціацією».

Запрошуємо долучитися до святкування і взяти участь у відеочеленджі.

Умови дуже прості:

Якщо ви є членом / членкинею Асоціації (посада, стаж і кількість років членства не мають значення)

Якщо у вас є за що подякувати Українській бібліотечній асоціації і ви хочете поділитися історією успіху – ЗРОБІТЬ ЦЕ!

Зніміть двохвилинний ролик, в якому висвітліть три питання: За що я дякую УБА

Що я зробив / зробила для розвитку УБА

Разом у майбутнє: чого я бажаю бібліотечній спільноті в День народження УБА і якою бачу наше спільне майбутнє.

БО РАЗОМ МИ – Я, Українська бібліотечна асоціація і моя Бібліотека – УСПІШНІ І СИЛЬНІ!

Розмістіть відео на своїй сторінці у Фейсбуці з хештегом: #люблюУБАвідео до 30 січня 2022 р.

Кращі відео, відібрані членами Президії Української бібліотечної асоціації, будуть продемонстровані під час онлайн-святкування річниці УБА 1 лютого 2022 р., розміщені на сторінці Асоціації у Фейсбуці, а автори трьох кращих відео отримають сувеніри

Оголосили короткий список номінантів на Шевченківську премію

Читимо, 16/01/2022 × 20:13

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив короткий список номінантів премії 2022-го року. Перелік оприлюднили на сайті Комітету.

14 січня відбувся другий тур конкурсу Національної премії України імені Тараса Шевченка 2022 року. У короткий список конкурсу за 7 номінаціями пройшли такі твори:

Література

1.Дуда Тамара Анатоліївна (Тамара Горіха Зерня). Роман «Доця»

2.Нечитайло (Осока) Сергій Олександрович. Книга прози «Три лини для Марії»

3.Пузій Володимир Костянтинович (Володимир Аренєв). Книга прози «Заклятий меч, або Голос крові»

4.Херсонський Борис Григорович. Книги поезій «Вклонитися дереву», «Сталіна не було»

Літературознавство і мистецтвознавство

5.Горбачов Дмитро Омелянович. Книга«Лицарі голодного Ренесансу»

6.Грабович Григорій Юлійович (США). Цикл статей «Переосмислюючи Павла Тичину – переосмислюючи український модернізм»

7.Кашуба-Вольвач Олена Дмитрівна. Виставковий проєкт «Олександр Богомазов: творча лабораторія»

8.Ложкіна Аліса В’ячеславівна. Книга «Перманентна революція. Мистецтво України ХХ – початку ХХІ ст.»

Публіцистика, журналістика

9.Бондар Андрій Володимирович. Книга «Ласощі для Медора»

10.Рябчук Микола Юрійович. Книга «Лексикон націоналіста та інші есеї»

Детальніше тут: http://knpu.gov.ua/

Створено відеопроєкт про українських дисидентів та учасників руху опору радянській владі

Буква, 15/01/2022 × 19:15

В Україні представили документальний проєкт “Обличчя незалежності”, який містить понад 40 відеомонологів українських дисидентів та учасників руху опору СРСР. Вони розповідають про масові репресії й політичні розправи комуністичної влади над українською інтелігенцією у 1960−80-х роках.

Відеопроєкт підготувала незалежна журналістка Дарія Гірна спільно з виданням “Reporters”.

Знімання проводилися у понад 17-х містах, містечках та селищах України. Багато героїв проєкту вперше потрапили в об’єктив камери.

Усіх спікерів об’єднує мирна боротьба за незалежність України. Однак за це їх карали роками ув’язнень, катуваннями й знущаннями у таборах Сибіру та Мордовії.

Український інститут книги компенсував видавництвам €184 тис. за перекладені українські твори у 2021

УІК, 15/01/2022 × 16:39

Український інститут книги витратив на програму підтримки перекладів для популяризації української літератури у світі майже 184 тисячі євро у 2021 році. Переклади книг українських авторів вийшли 21 мовою в 24 країнах.

У 2021 році Український інститут книги (УІК) отримав 122 заявки від видавництв з різних країн світу щодо участі в програмі підтримки перекладів, що на 45 % більше, ніж у 2020-му.

У результаті проведення етапів відбору в рамках програми у 2021 році укладено 80 угод. Попри те, що минулого року 17 угод з різних причин було розірвано, за підтримки програми вийшло 63 видання — на 11 більше, ніж у 2020 році.

Кожен третій американець надає перевагу електронним книжкам

Читимо, 14/01/2022 × 09:01

Майже третина американців читають книжки в електронному форматі. Про це йдеться у дослідженні читацьких звичок у США, яке провів дослідницький центр Pew Pesearch Centre.

Попри зростання популярності електронних видань із 25% до 30% у порівнянні з даними 2019 року, друковані книжки все ще залишаються найпопулярнішим форматом: 65% респондентів дослідження сказали, що читали друковану книжку протягом останнього року (проти 30% і 23% для електронних і авдіокнижок відповідно). Лише 9% американців кажуть, що читають лише в цифровому форматі, а за рік не прочитали жодної друкованої книжки.

Усього ж протягом року читали — в будь-якому форматі — 75% американців. Це число включає людей, які прочитали книжку повністю або частково.

Згідно з опитуванням, американці читають в середньому приблизно 14 книжок протягом року, медіана опитування склала 5 прочитаних видань протягом року. Ці цифри повторюють дослідження 2011 року, коли Центр вперше почав проводити дослідження звичок американців до читання книг.

Дані дослідницького центру Pew показують, як змінилися — чи ні — звички читання та популярні формати за останні 10 років.

У 2021 в Україні видавали понад 300 газет і журналів російською мовою

Читимо, 14/01/2022 × 08:59

Минулого року в Україні виходили друком 217 газет і 107 журналів російською мовою. Про це повідомили у Секретаріаті Уповноваженого із захисту державної мови у відповідь на інформаційний запит Укрінформу.

Як відомо, 16 січня цього року набуває чинності 25 стаття закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка регламентує використання державної мови у сфері друкованих ЗМІ. Відтепер друковані ЗМІ (з певними винятками) мають виходити українською.

У Секретаріаті зазначили, що порушення вимог закону тягнутиме за собою штраф від 6800 до 8500 грн або попередження, якщо порушення вчинене вперше.

На державну мову вже перейшли журнали НВ, ELLE Ukraine, Marie Claire, суспільно-політичний тижневик «Фокус» та інші. Журнал Playboy відтепер теж виходитиме українською.

Український книжковий проєкт оштрафували на $7,8 млн за піратство

ms.detector.media, 14/01/2022 × 08:54

Онлайн-магазин Kiss Library звинуватили у піратстві та оштрафували. Відповідне рішення прийняв окружний суд США у західному окрузі Вашингтона.

Як стало відомо, 17 грудня 2021 року суд задовільнив позов Amazon Publishing, Penguin Random House та Гільдії авторів США проти створеного українцями книжкового проекту Kiss Library. Тепер Kiss Library має виплатити видавцям $7,8 млн компенсації за порушення прав інтелектуальної власності.

Згідно ухвали суду, онлайн-магазин «незаконно копіював та розповсюджував твори авторів, порушуючи права їхньої інтелектуальної власності». Відповідачами суд називає українців Родіона Винниченко та Артема Бесшапочного, які заснували та очолювали проект. Вони уникали співпраці зі слідством та не брали участі у жодному із судових засідань.

Також з’ясувалося, що Kiss Library працює під різними доменними іменами — Kissly.net, Libly.net, Cheap-Library.com. Це давало можливість уникати виплати роялті.

Культурний фонд цьогоріч планує виділити на грантові програми до 600 мільйонів

УКФ, 13/01/2022 × 08:25

"На 2022 рік запитувана сума бюджету на грантові програми - це 588 мільйонів. У нас є різні програми: "Культура без бар'єрів", "Дослідження. Освіта. Резиденції. Стипендії", "Інноваційний культурний продукт", "Культурна спадщина", "Ґранд-подія", "Культура. Регіони" тощо", - повідомила провідна спеціалістка УКФ Наталія Керницька.

Вона зазначила, що програма "Культура. Регіони" спрямована на підтримку культурного розмаїття та збільшення ролі культури в житті українського суспільства шляхом створення конкурентного регіонального продукту, розвитку локальних культур та ідентичностей. У програмі є шість ЛОТів.

За її словами, у 2022 році зявилася нова програма "Культурна спадщина", яка покликана сприяти збереженню, захисту та популяризації культурної спадщини, культурних цінностей та національної пам'яті українського народу. В програмі є три ЛОТи: "Диджиталізація", "Кроссекторальні проекти зі збереження культурної спадщини", "Музейна столиця України 2023".

Також Керницька розповіла, що грантова програма "Культура без бар'єрів" спрямована на подолання викликів, пов'язаних із наявністю проблем для різних маломобільних груп стосовно можливості повноцінного, безбар'єрного доступу до культури, освіти, зайнятості.

З усіма грантовими програмами можна ознайомитись на сайті Українського культурного фонду.

Як повідомлялося, заявку на програму Українського культурного фонду «Культура без бар'єрів» можна подати до 17 січня.

Ігор Калинець став лауреатом Почесної відзнаки «Народний поет України» за 2022 рік

УЛГ, 13/01/2022 × 08:10

Міжнародна літературно-мистецька Академія України (котра об’єднує письменників, перекладачів, науковців, журналістів, митців та громадських діячів із 60 держав) у 2020 році заснувала Почесну відзнаку «Народний поет України». За рішенням міжнародного журі, таку нагороду одержують поети, відомі своєю визначною творчістю та подвижницькою діяльністю на благо України.

Нагороджені отримують диплом і орден Почесної відзнаки «Народний поет України».

У попередні роки відзначені – Дмитро Павличко, Василь Симоненко, Володимир Івасюк, Василь Голобородько, Павло Мовчан, Іван Драч, Андрій Демиденко, Степан Пушик, Рауль Чілачава, Ігор Павлюк, Тетяна та Сергій Дзюби, Ярослав Савчин. Нагородження викликає великий резонанс не тільки в Україні, а й у багатьох державах та на всіх континентах. Тому цього року надійшло понад вісімсот пропозицій для здобуття нагороди з України та закордону.

Тепер таке нагородження відбуватиметься поетапно – протягом року. У 2022-му планується відзначити чотирьох лауреатів.

У 2022 році лауреатом Почесної відзнаки «Народний поет України» став видатний український поет і прозаїк, політв’язень, борець за незалежну Україну, почесний доктор Львівського національного університету ім. Івана Франка, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Ігор Калинець (м. Львів).

Українці витратили на книжки 250 млн грн «єПідтримки» – Мінекономіки

Міністерство економіки, 10/01/2022 × 11:21

Понад 6,2 млн українців які подали заявки на «єПідтримку» у додатку «Дія», за перші два тижні роботи програми витратили на купівлю книжок загалом 250 мільйонів гривень. Про це повідомляє Міністерство економіки.

На усі доступні за програмою послуги українці витратили сукупно вже 700 млн грн. «Найбільшим попитом зараз користується придбання книжок, квитків у кінотеатри та залізничних квитків», – зазначає міністерка економіки Юлія Свириденко.

До переліку найпопулярніших способів витрат потрапили:

книжкові магазини – 250 млн грн;

кінотеатри – 210 млн грн;

залізничні та авіа пасажирські перевезення – 90 млн грн;

театри, концерти та розважальні послуги – 87 млн грн;

спорт – 59 млн грн.

Також у міністерстві повідомляють, що всього від початку дії програми громадянам України вже виплатили майже 6 млрд грн.

Нагадаємо, що за програмою 1000 грн можуть отримати всі повнолітні громадяни України, які пройшли повний курс вакцинації проти COVID-19. Ці кошти надаються на 4 місяці з моменту отримання, а витратити їх можна як онлайн, так і офлайн (шляхом безготівкового розрахунку через термінал компанії). Ця програма триватиме рік – до 18 грудня 2022 року.

Українські видавництва назвали книги, які найчастіше купували в 2021 році

УЛГ, 10/01/2022 × 11:18

Понад 20 українських видавництв поділилися списками книг, які у них найчастіше купували в 2021 році. Загальний перелік опублікувало видання «Читомо».

Найпопулярнішими серед покупців стала книжка Юлії Ярмоленко «Малечі про інтимні речі» від видавництва «Талант»: продано 30 тисяч примірників. До трійки лідерів також увійшов «Буквар. Читайлик» автора Василя Федієнка (продано 26 тисяч примірників, видавничий дім «Школа») та «Різдвозавр та список Нечемнюхів» Тома Флетчера (продано 20 тисяч примірників, «Видавництво Старого Лева»).

Детальніше тут: https://litgazeta.com.ua/news/ukrainski-vydavnytstva-nazvaly-knyhy-iaki-najchastishe-kupuvaly-v-2021-rotsi/

«Замок» Кафки й Вінні-Пух – які твори стали суспільним надбанням 2022 року

Читомо, 10/01/2022 × 10:26

З 1 січня 2022 року захищені авторським правом твори, які були створені у 1926 році в Сполучених Штатах Америки та зберігалися в культурних архівах – стали суспільним надбанням.

До літературних творів, що стали суспільним надбанням цьогоріч, увійшли романи Ернеста Гемінґвея та Вільяма Фолкнера, перша книга Алана Александра Мілна про Вінні-Пуха (друга перейде у суспільне надбання у 2024 році), а також детективи від Аґати Крісті та Артура Конана Дойла. Також суспільним надбанням стають певні музичні та кінематографічні твори.

Тепер суспільним надбання стали такі літературні твори:

Алан Александр Мілн, Вінні-Пух

Ернеста Гемінґвея, І сходить сонце

Дороті Паркер, Достатньо мотузки

Ленгстон Хьюз, Втомлений блюз

Томас Едвард Лоуренс, Сім стовпів мудрості

Аґата Крісті, Вбивство Роджера Екройда

Артур Конан Дойл, Земля туману

Една Фербер, Шоу-човен

Вільям Фолкнер, Солдатська плата

Вілла Кетер, Мій смертний ворог

Девід Герберт Лоуренс, Пернатий змій

Генрі Мекен, Записки про демократію

Віта Саквіль-Вест, Земля

Франц Кафка, Замок

Фелікс Салтен, Бембі. Життя в лісі

Халіл Джебран, Пісок і піна

Закони про авторське право у різних країнах відрізняються. Так, до 1998 року в Сполучених Штатах будь-яка робота, яка була створена 75 років тому і більше – ставала суспільним надбанням. Але того ж року президент Білл Клінтон підписав Закон «Про продовження терміну дії авторських прав», який продовжив термін його дії на 20 років. Тобто культурні матеріали стали захищені авторським правом на 95 років.

Також, 1 січня у США є Днем громадського надбання, коли публікують список усіх американських культурних матеріалів, які стають суспільним надбанням.

Поезія та книги суспільного надбання будуть доступні на Інтернет-платформах, як-от Google Books. Тому кожен може використовувати дані твори для публікації у блогах.

Етнопроєкт «Баба Єлька» записав понад 700 українських пісень

Укрінформ, 10/01/2022 × 10:22

Етнографічний проєкт “Баба Єлька” наразі записав понад 700 українських пісень та знаходиться у центрі уваги не тільки в Україні, а й за кордоном.

Цей проєкт здійснено організацією Internews Ukraine та проєктом UkraineWorld за підтримки Міжнародного фонду “Відродження” у співпраці із Офісом віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та проєктом ЄС Association4U.

Словник сучасної української мови та сленгу обрав слово 2021 року

Словник “Мислово”, 10/01/2022 × 10:20

Словник сучасної української мови та сленгу “Мислово” обрав слово “вакцина” словом 2021 року.

Цікавим є той факт, що питомо українське слово “щеплення” переважало у вжитку “вакцинацію” аж до початку кампанії масової вакцинації від коронавірусу. Натомість в українській мові відсутній усталений відповідник запозиченню “вакцина”.

Серед інших важливих похідних або пов’язаних із вакциною/вакцинацією слів 2021 року слід відзначити:

* антивакцинатор (скорочено антиваксер або антивакс) – противник вакцинації

* ревакцинація – повторна вакцинація для підтримки рівня імунного захисту

* бустерна доза (скорочено бустер) – додаткова доза вакцини, якою проводиться ревакцинація

* імунізація – процес набуття імунітету, зазвичай шляхом вакцинації

* імунітет – здатність організму протистояти дії шкідливих зовнішніх факторів. Тут можна згадати філологічну інтервенцію митрополита Епіфанія, який назвав “імунітет” словом 2021 року, провівши цікаві паралелі між поведінкою вірусу та нашого північно-східного сусіда.

* ковідна тисяча або тисяча Зеленського – ініціатива президента Зеленського, спрямована на стимулювання вакцинації. Щоправда, доступна вона лише тим, хто знайомий із діджиталізацією та користується додатком “Дія”. На соціально-вразливі групи населення дана ініціатива не розрахована.

Словник “Мислово” створений у 2012 році з метою фіксації неологізмів, сленгу та інших проявів сучасної української мови. Слова та визначення до них надсилають звичайні користувачі.

“Мислово” обирає слово року вдев’яте. Основними критеріями при виборі слова року є його популярність та соціальна значущість. Слова року за минулі роки:

2020: коронавірус

2019: діджиталізація

2018: томос

2017: безвіз

2016: корупція

2015: блокада

2014: кіборги

2013: євромайдан

Колишній прессекретар «Правого сектору» став головним редактором журналу «Країна»

detector.media, 06/01/2022 × 10:21

Колишній прессекретар «Правого сектору», волонтер Артем Скоропадський став головним редактором журналу «Країна».

«Революційних змін у журналі “Країна” не буде, тому що він не схожий на інші журнали. “Країна” — це суспільно-культурний журнал. Це унікальне, на мій погляд, явище, тому я й погодився стати головним редактором. Що буде змінюватися? На мій погляд, треба його оновити. Коли люди 12 років роблять одне й те саме, то будь-яке видання може “застоятися”. Тому будемо його оновлювати: робити більше репортажів, будемо випускати тематичні номери. Я б ще оновив обкладинки — у мене інше бачення того, як має виглядати перша шпальта, — сказав Скоропадський. — З одного боку, залишити все те гарне, що є зараз — культурну складову, гарні фотографії, рубрику на останній шпальті (листи, паперові раритети від читачів). З іншого боку, оновити журнал», - зазначив А.Скоропадський. Артем Скоропадський — автор численних репортажів з мітингів та масових акцій у виданні «Коммерсантъ». Також він висвітлював релігійну тематику та є лауреатом другої в Україні премії імені блаженного Кароля Войтили (папи римського Іоанна Павла ІІ). У 2005 році він переїхав з Росії в Україну. З 2013-го став прессекретарем «Правого сектору». У 2020 році Скоропадського розшукували ФСБ як громадянина Росії, який підтримав Україну у війні з Кремлем. А у 2017 році суд в РФ заочно взяв під варту трьох росіян, причетних до «Правого сектору», серед яких і керівник пресслужби. У травні 2021 року Скоропадський отримав громадянство України.

П’ять найкращих книг за 125 років – вибір New York Times

newsyou.info., 06/01/2022 × 10:16

200 тисяч читачів американської газети The New York Times із 68 країн обрали п’ять найкращих книг, написаних за останні 125 років.

П’ятірка переможців виглядає так:

«Вбити пересмішника» (1960), Харпер Лі

«Братство Кільця» (1954), Джон Рональд Руел Толкін

«1984» (1949), Джордж Орвелл

«Сто років самотності» (1967), Габріель Гарсіа Маркес

«Кохана» (1987), Тоні Моррісон

These news are available in the standard RSS format for publication on your website:
http://profy.nlu.org.ua/data/newsuk.xml

[ 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 ]

Актуальна інформація

Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності.

Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org.

Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”.

Вітаємо