Бібліотечному фахівцю

⚡ Вказана премія присуджується за кращі переклади українською мовою визначних творів світової поезії та вагомі перекладознавчі праці в царині українського художнього перекладу.

👉 Подаватись на премію можуть письменники, перекладачі, сценаристи, драматурги, які є громадянами України.

Пропозиції подаються до Держмистецтв творчими спілками, асоціаціями, науковими, національно-культурними, національно-просвітницькими товариствами, літературними об’єднаннями, редакціями періодичних видань, видавництвами, громадськими об'єднаннями, що здійснюють діяльність у сфері культури, вченими радами закладів вищої освіти та наукових установ. 💰 Грошова винагорода – 20 тис грн.

⏰ Кінцевий термін прийому документів - 29 серпня 2022 року.

Українська Вікіпедія посіла 16-те місце серед 328 мовних розділів онлайн-енциклопедії. Про це повідомили у Вікімедіа Україна.

Наприкінці липня поточного року українська Вікіпедія обігнала арабську та посіла 16-те місце за кількістю статей серед 328 мовних розділів онлайн-енциклопедії. Станом на 8 серпня відрив становить 2738 статей», — ідеться у повідомленні.

Український розділ Вікіпедії існує з січня 2004 року, арабський було створено раніше — у вересні 2001-го.

Загалом в українському розділі енциклопедії зареєстровано майже 640 000 користувачів. У арабському розділі їх в 4 рази більше — понад 2 280 000. Попри це в українській Вікіпедії майже вдвічі більше адміністраторів — 49 (26 в арабській).

В Україні розпочало роботу видавництво електронних книжок OLEAN. Співзасновниці видавництва — випускниці кафедри «Видавничої справи та редагування» Київської політехніки, фахівчині комунікацій — Олена Новіцька та Анна Свиридюк.

«Ми помітили запит на українськомовний контент: збільшується кількість блогерів, виконавців. І в той самий час ми спостерігаємо масову відмову від всього російського. Тож ми вирішили долучитися до культурного фронту і зробити внесок саме в українське книговидання. Задум створити видавництво давно вже був у нас, а зараз ми зрозуміли, що настав час діяти», — розповіла Олена Новіцька в ексклюзивному коментарі Читомо.

Команда повідомила, що при виборі формату видавництва враховували собівартість книжок та доступність видань як в Україні, так і за кордоном.

«Книжки нон-фікшн на українському ринку в основному перекладені з англійської. А от видання іспанських, мексиканських, французьких, польських, китайських авторів представлені менше. Ми хочемо відкрити нові імена, нові ідеї та підходи», — наголосили співзасновниці видавництва.

У планах OLEAN — видати п’ять книжок до кінця 2022 року, потім розпочати випуск аудіокнижок. Згодом видавництво планує запустити свій ютуб-канал з анотаціями. Наразі тривають перемовини з кількома польськими, іспанськими та мексиканським авторами.

Детальныше тут: https://chytomo.com/v-ukraini-z-iavylos-vydavnytstvo-elektronnykh-knyzhok-olean/

Слов‘янська бібліотека у Празі виклала у вільний доступ колекцію художніх творів української еміграції, яка нараховує 484 роботи 53 художників, які в міжвоєнний період жили й творили в еміграції на території Чехословаччини.

Колекція містить роботи 53 художників, які в міжвоєнний період жили й творили в еміграції на території Чехословаччини. Це, зокрема, викладачі й студенти Української студії пластичних мистецтв (Василь Касіян, Володимир Січинський, Юрій Вовк, Галина Мазепа, Катерина Антонович та інші).

Вся колекція доступна на інтернет-порталі eSbírky /Режим доступу: https://www.esbirky.cz/hledat/fond/43936230

У Британському центрі художнього перекладу відбувся перший український воркшоп, де 10 перекладачів з України, Великої Британії, США та Німеччини протягом тижня перекладали уривок книжки Артема Чеха «Хто ти такий?».

Воркшоп відбувся під керівництвом перекладачки Олени Дженнінгс. Подія пройшла у межах Сезону культури Велика Британія/Україна.

До одного з воркшопів приєдналася дружина автора Ірина Цілик — українська режисерка («Земля блакитна, ніби апельсин»), яка зняла повнометражний фільм «Я і Фелікс» — екранізацію роману «Хто ти такий?».

Вона розповіла про переклад мови книжки на мову кіно.

Видання Артема Чеха «Хто ти такий?» опублікували у 2021 році у Meridian Czernowitz. Книжка розповідає історію молодого хлопця Тимофія та дорослого чоловіка Фелікса. Життя Тимофія тільки починається, а Фелікса — начебто наближається кінця через травму, яку він пережив в армії. Багато років він воював у Афганістані і тепер страждає від ПТСР. Поки малий Тимофій досліджує, хто він такий, Фелікс бореться зі своїм минулим.

Літня школа на базі The British Centre for Literary Translation (BCLT) існує 23 роки та об’єднує письменників і перекладачів з різних мов на англійську. Учасники відвідують семінари та творчі сесії, слухають доповіді стосовно різних аспектів теорії і практики художнього перекладу. Засновником BCLT був німецький письменник Вінфрід Зебальд, на честь якого щороку читають лекції про мистецтво перекладу відомі автори, зокрема Арундаті Рой, Маргарет Атвуд тощо.

На виконання пункту 7 Положення про Національну раду з відновлення України від наслідків війни, затвердженого Указом Президента України від 21 квітня 2022 р. № 266/2022 утворено робочу групу з питань культури та інформаційної політики при Національній раді з відновлення України від наслідків війни (далі – Робоча група).

Робочою групою напрацьовано пропозиції та стратегічні ініціативи щодо пріоритетних реформ, прийняття та реалізація яких є необхідними у воєнний і післявоєнний періоди, та підготовлено проект Плану відновлення України (в частині культури та інформаційної політики).

Зауваження і пропозиції до проекту Плану відновлення України приймаються до 19 серпня 2022 року на електронну адресу: dgspei.mcu@gmail.com за формами, що додаються:

Додаток № 1 – для надання пропозицій щодо доповнення існуючої редакції Плану новими інвестиційними проектами, пріоритетами чи заходами; Додаток № 2 – для надання пропозицій щодо внесення змін до існуючої редакції Плану (виключення окремих положень з тексту Плану чи викладення їх в новій редакції).

Надані пропозиції та зауваження будуть розглянуті під час доопрацювання проекту Плану відновлення України. Результати консультацій з громадськістю будуть розміщені на офіційному вебсайті МКІП.

Детальніше тут: https://mkip.gov.ua/news/7474.html Контактна особа для надання консультацій: Анна Крук - керівник експертної групи з стратегічного планування Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції (тел. (044) 235 22 33).

Міжнародний літературний фестиваль у Берліні організовує День читання української літератури у співпраці з Франкфуртським книжковим ярмарком, PEN Berlin та Німецьким PEN-центром 7 вересня.

"Навіть у часи лиха література повинна функціонувати як засіб критики, [намагаючись] знайти слова та мовні форми для невимовного", — пишуть організатори фестивалю.

На відкритті читатимуть українську прозу та поезію — Наталка Ворожбит, Олена Стяжкіна, Сергій Жадан, Юрій Гуржий, Олег Коцарев, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Дарина Гладун, Борис Херсонський, Галина Крук, Любов Якимчук.

Проєкт закликає школи, університети, кінотеатри, заклади культури, медіаорганізації, а також зацікавлених громадян долучитися до читань. Для цього необхідно написати на пошту організаторам.

⚡️ТОП-10 найбільш вживаних в Україні «російських» урбанонімів, рекомендованих до перейменування Експертною радою МКІП

👉 Експертна рада МКІП з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму визначила список десяти найбільш поширених «російських» урбанонімів, які рекомендуються до перейменування у першу чергу.

🛑 В Україні значна кількість власних назв, що позначають вулиці, площі, проспекти тощо, пов’язана з росіянами, чиї життя та діяльність не мають стосунку до України, її історії, науки, культури. До ТОП-10 найчастіше вживаних топонімів входять:

1. Юрій Гагарін;

2. Олександр Пушкін;

3. Іван Мічурін;

4. Валерій Чкалов;

5. Максим Горький;

6. Михайло Лермонтов;

7. Олександр Суворов;

8. Володимир Маяковський;

9. Олександр Матросов;

10. Володимир Комаров.

❗️З метою мінімізації впливу радянсько-російських наративів на світогляд українців, встановлення історичної справедливості та відновлення української історично-національної топоніміки, Експертна рада МКІП рекомендує розглядати можливість заміни вищезазначених назв під час проведення перейменувань вулиць, провулків, проспектів, площ, парків, скверів та інших урбанонімів.

Деталі: https://www.mkip.gov.ua/news/7468.html

Скансен у Пирогово запрошує охочих поділитися спогадами про національну українську страву, які увійдуть в книгу.

"У нас народилася чудова ідея - зробити книгу, і не просто книгу кулінарних рецептів, а зібрати емоційні згадки про борщ. Ми сподіваємося, що нам вдасться до кінця цього року видати гарну, живу – не штучну й вигадану - а саме живу збірку про цю страву", - сказала Старак - Повякель, директорка Національного музею народної архітектури та побуту України.

Під час заходу організатори зазначили, що книга з робочою назвою "Про борщ" поповнюється спогадами вже протягом місяця, зокрема, співробітники музею поділилися рецептами національної української страви із лободою, в'юнами та сушеними карасями. Заразом пані Оксана анонсувала власні гастрономічні цікавинки, які відобразяться на сторінках книги.

Директорка музею пояснила, що формат розповіді може бути довільним, головне - огорнути ствраву власними емоціями.

"Ви можете дати рецепт борщу, водночас ми хочемо побачити саме ваші історії. Такі емоційні згадки в одних будуть пов'язані із бабусею, в інших - зі свекрухою, бо когось саме свекруха навчила готувати гарний борщ, у декого - із дитинством або місцевістю", - зазначила директорка музею.

Також пані Старак - Повякель запевнила, що для всіх, хто спроможеться написати твір, "буде збережено власний авторський стиль: літературна редактура не робитиметься, лише підкорегується граматична частина". Заразом вона запросила ділитися не лише власними спогадами, а й фотографіями й ілюстраціями, "які теж будуть обов'язково опубліковані".

Окрім того, команда скансену повідомила, що свої історії можна залишити як у книзі в музеї, так і надіслати співробітникам, аби імена пошановувачів нематеріальної спадщини не просто залишалися в історії України, а вкарбовувалися завдяки літературі.

"Ми будемо подаватися із цією збіркою в Український інститут книги, де кожного року діє державна підтримка, через яку в 1000 бібліотек України розсилається певна книга. Там залишиться ваша фотографія та твір, якщо пройдуть наш відбір. А те, що ми виграємо - я гарантую, бо в такому місці про це сказано (церкві із с. Кисоричі )", - розповіла про плани Старак-Повякель.

Від обстрілу Харкова 31 липня російськими ракетами постраждав Будинок Друку. Про це повідомляє Національна спілка журналістів у Telegram.

Будинок майже повністю зруйнований. Обсяг руйнувань та втрат уточнюється.

Вибуховою хвилею з Будинку Друку викинуло книжки. Лише у видавництві Фоліо там найближчим часом планували видати 27 назв книжок. Багато із них були у вигляді напівфабрикатів, тобто не зшиті.

Крім того, постраждав й офіс Харківської обласної організації НСЖУ.

Будинок Друку — це адміністративна будівля, а також поліграфія, що розташована на проспекті Героїв Харкова, у Немишлянському районі.

У Ризі видали першу книжку латиською мовою про українську історію від давніх часів до сучасності, включаючи відсіч російській агресії, — «Ukrainas vesture/Історія України».

Книжку опублікували у видавництві Jumava накладом у тисячу примірників. Видання коштує 18,90€, його можна придбати на сайті видавництва.

Уперше книжку презентували у ризькій Академічній бібліотеці. На ній був присутній колишній президент Латвії Раймондс Вейоніс.

Директор видавництва Jumava Юріс Висоцкіс зазначив, що ідея видати книжку виникла відразу після того, як почалася повномасштабна російська агресія проти України, аргументована тим, що нібито «нема такої (української) нації, нема такої історії».

При цьому видавництво відклали «на потім» видання «Історія Фінляндії», «Історія Німеччини», «Історія Америки». Висоцкіс також зазначив, що є ідея видати цю ж книжку “Ukrainas vesture” російською мовою.

Нагадаємо, британське видавництво Monoray видасть книжку історикині й директорки Українського інституту в Лондоні Олесі Хромейчук “The Death of a Soldier Told by his Sister” («Історія про загибель солдата, розказана його сестрою»).

У 2019 році збірку текстів Сергія Жадана «Месопотамія» переклали латиською.

Громадською організацією «Товариство дослідників України» спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України розроблено посібник «Центр культурних послуг в територіальній громаді», який містить практичні рекомендації щодо процесу створення Центрів культурних послуг (ЦКП): від ідеї до фактичного створення.

Посібник є одним з результатів проекту «Центри культурних послуг, як інструмент згуртованості громади», який реалізовувався ГО «Товариство дослідників України» за ініціативи та співпраці Міністерства культури та інформаційної політики України та фінансової підтримки Швейцарії, що надавалась через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC).

У проекті брали участь пілотні територіальні громади з семи областей України: Донецької, Закарпатської, Запорізької, Луганської, Херсонської, Чернівецької та Чернігівської.

Отримані матеріали від експертів проекту, підготовлені у тісній співпраці з громадами-учасницями проекту, стали основою для зазначеного посібника, який, окрім рекомендацій щодо процесу створення ЦКП, містить приклади документів, необхідні для функціонування ЦКП, зразки універсальних архітектурних моделей ЦКП, форми збору інформації, деталізовані алгоритми вибору варіантів змістовного наповнення ЦКП тощо, а також рекомендації щодо створення бренду ЦКП та багато інших корисних матеріалів. Всі матеріали доступні в електронному вигляді при переході за посиланнями або QR-кодами, зазначеними у посібнику.

Нагадаємо, що створення Центрів культурних послуг є одним із пріоритетних завдань ряду концептуальних і стратегічних документів України, зокрема реформи системи забезпечення населення культурними послугами, Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 – 2027 роки, Стратегії людського розвитку, а тепер – і проекту Плану відновлення та розвитку України.

З посібником «Центр культурних послуг в територіальній громаді» можна ознайомитись за посиланням: https://bit.ly/posibnyk_CSC

Букерівська премія оголосила довгий список творів, що претендують на нагороду у 2022 році.

До переліку увійшло 13 книжок.

Довгий список включає три дебютні книжки, найкоротшу книжку, а також наймолодшого та найстаршого авторів, які коли-небудь номінувалися. 4 автори з довгого списку були номіновані раніше.

Голова журі Ніл МакГрегор зазначив: «Надзвичайно добре написані та ретельно опрацьовані, незалежно від жанру, вони, як нам здається, використовують і розширюють можливості мови. Список, який ми вибрали, пропонує історії, байки та притчі, фентезі, містику, медитацію та трилери».

Довгий список із 13 видань обирали серед 196 книжок.

Ґабі Вуд, директорка Фонду Букерівської премії, повідомила: «Відібрані у результаті видання — низка книжок, які інколи серйозні, але ніколи не похмурі, автори яких захоплюють вас своєю дотепністю, навіть коли ви заглиблюєтесь у їхні драматичні, болючі чи провокаційні теми. Саме в цій грайливості, форми чи тону, цьогорічний фікшн є найкращий».

Детальніше тут: https://thebookerprizes.com/the-booker-library/prize-years/2022

На Всесвітньому бібліотечному та інформаційному конгресі Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ обрано бібліотеку 2022 року! Нею стала Публічна бібліотека Міссули в Монтані (США).

Публічна бібліотека Міссули – це красива та інноваційна будівля біля підніжжя гірського хребта Сентінел, де люди зустрічаються для натхнення та навчання.

Керівник журі Джакоб Гілойс Лаєркс пояснює рішення журі так:

«У Публічній бібліотеці Міссули є все. Будівля вирізняється красивою архітектурою, віддає пошану навколишньому ландшафту, і, водночас, функціонує як бібліотека з безліччю пропозицій і можливостей, а також слугує місцем зустрічі для місцевої громади. Це бібліотека, яку ви були б раді мати в своєму районі. Ця бібліотека створена для майбутнього»

Більше про бібліотеку: https://www.missoulapubliclibrary.org/

У рамках ініціативи першої леді України Олени Зеленської “Українська книжкова поличка” дружина посла України у Франції Наталя Омельченко передала до Національної бібліотеки імені Франсуа Міттерана близько 60 примірників літератури українською, англійською та французькою мовами.

Зазначається, що книжки було вручено завідувачу відділу світової літератури департаменту літератури та мистецтв Національної бібліотеки імені Франсуа Міттерана Клеману Фреліхер-Ше. Тепер ці видання поповнять полиці Національної бібліотеки ім. Ф. Міттерана та Університетської бібліотеки мов і цивілізацій.

Бібліотека ім. Ф. Міттерана завдяки своїй місії збору, архівування та реставрації спадщини попередніх колекцій та нових пожертвувань налічує більше 220 тис. друкованих книг, що дає їй статус однієї з найбільших колекцій світу.

Університетська бібліотека мов і цивілізацій зберігає колекції книг Африки, Азії, Близького Сходу, центральної та східної Балканської Європи, тут налічується близько 1,5 млн документів 350 мовами світу.

“Українські книги, передані цим бібліотекам, стануть частиною їхніх колекцій”, - ідеться у повідомленні.

На тимчасово захоплених військами РФ територіях Харківщини російські загарбники готуються нищити українські книжки, навіть казки і дитячі видання з мінімумом тексту.

“На окупованих територіях триває боротьба з українськими підручниками та літературою. Відомо, що шкільні бібліотеки сусіднього Куп’янського району вже отримали розпорядження від окупаційної влади скласти реєстр усіх наявних у них книг, виданих починаючи з 1991 року, та утилізувати їх. Знищенню підлягають навіть казки та дитячі ілюстровані книжки, де майже немає тексту”, – йдеться у повідомленні.

Водночас додається, що з краснодарського краю РФ у школи Борівщини обіцяють завезти російські програми та підручники.

Новопризначений росіянами гауляйтер Сергій Агарков розповідає людям, що цей регіон “опікуватиметься” громадою: за свій рахунок будуватиме дороги, ремонтуватиме школи тощо. Натомість окупанти лише все руйнують та грабують і жодної копійки на відновлення зруйнованого ними ж ще не виділили. Навіть працівники, яких вони набрали в штат, вже три місяці працюють без зарплат за продуктовий пайок, наголошують в громаді.

В Україні представили словник неологізмів української мови, які виникли від 24 лютого.

У словнику поки 25 неологізмів, 9 нових словосполучень та 9 слів, які отримали нові значення.

"У різний час, коли з’являються нові предмети, явища та поняття, будь-яка жива мова породжує неологізми — новостворені слова, терміни чи фрази, що описують навколишню дійсність. Природно, що така резонансна подія, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну, призвела, серед іншого, й до нового сплеску словотворення. (…) АрміяInform зібрала словничок найвідоміших неологізмів російсько-української війни. Звісно, він не претендує на вичерпність, адже новотвори з’являються та виходять з ужитку майже щодня", — зазначили в агенції. Серед неологізмів АрміяInform виводять:

Аналоговнєт — щось, вигадане в Росії;

Затридні — нереалістичні плани;

Іхтамнєтити — знищувати ворогів, видаляти те, чого не повинно бути;

Рашизм — злочинна шовіністична ідеологія "русского міра";

Рашисти (русня, рюзкі, свинособаки, чмоні) — російські військові, прихильники путіна;

Хлопок — вибух у Росії, Білорусі чи на території, яку тимчасово контролюють окупанти;

Завести трактор — застосувати найбільш неочікуваний аргумент, найнесподіваніший засіб для боротьби;

За поребриком — у Росії;

Йти за російським кораблем — зазнати поразки.

А також слова, які отримали нове значення:

Бавовна — вибух у Росії;

Дискотека — бойові дії;

Мордор — Росія;

Орк — російські військові, нелюдська істота.

Увесь список можна переглянути тут: https://armyinform.com.ua/2022/07/20/armiyainform-predstavlyaye-slovnyk-neologizmiv-ukrayinskoyi-movy/

Українська письменниця та сценаристка Ірен Роздобудько презентувала нову книгу «Неймовірна. Ода до радості» про полум’яну борчиню ОУН Олену Телігу.

Презентація відбулася в Києві за підтримки «Книгарні Є» та видавництва «Нора – Друк».

«Це моя особиста Олена Теліга. Я до неї йшла з 90-х років. Вона настільки жива та сучасна, що до неї зараз не можна стати байдужим. 21-го липня день її народження – і ця презентація вже готової книги… Для мене це означає – Перемогу!», – сказала письменниця.

За її словами, «наразі Олена має воювати, вона мусить бути разом зі своїми побратимами», тому письменниця розсилає книгу знайомим воїнам на фронт і закликає до того й своїх читачів.

«Для мене було дуже важливо написати оригінальну книгу, не біографічну, а зрозуміти Олену зсередини. І було б щастям, якщо я правильно її зрозуміла, якщо вона дійсно була такою, якою я її собі уявляла», – сказала Роздобудько.

Книжковою столицею світу 2024 року стане французьке місто Страсбург. Про це повідомили на офіційному сайті ЮНЕСКО.

«У непевні часи багато хто звертається до книжок як до притулку та джерела мрій. Дійсно, книжки мають унікальну здатність як розважати, так і навчати. Ось чому ми повинні забезпечити кожному доступ до знань і роздумів за допомогою книжок і читання. Тому щороку ЮНЕСКО визначає всесвітню столицю книги», — зазначила генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле.

Як повідомили на сайті, ЮНЕСКО та Консультативний комітет Всесвітньої столиці книжки вражені тим, що Страсбург зосередився на книжках для подолання викликів соціальної напруги та зміни клімату. Зокрема на це спрямована програма «Читання для планети». Місто наголошує на здатності книжок заохочувати обговорення проблем навколишнього середовища та науки, а також зосереджує увагу на молоді як на рушії змін.

Страсбург також відзначений за його літературну спадщину та діяльність з висвітлення багатьох мистецьких дисциплін — від музики до театру та ілюстрації.

Рік святкувань розпочнеться 23 квітня 2024 року — у Всесвітній день книжки та авторського права.

Міста, визнані ЮНЕСКО Всесвітньою столицею книжки, зобов’язуються сприяти популяризації книжок і читання для всіх вікових категорій і груп у межах національних кордонів і поза ними, а також організовують програму заходів на рік.

Книжковими столицями світу також були: Шарджа, ОАЕ (2019), Афіни, Греція (2018), Конакрі, Гвінея (2017), Вроцлав, Польща (2016), Інчхон, Південна Корея (2015), Порт-Гаркорт, Нігерія (2014), Бангкок, Таїланд (2013), Єреван, Вірменія (2012), Буенос-Айрес, Аргентина (2011), Любляна, Словенія (2010), Бейрут, Ліван (2009), Амстердам, Нідерланди (2008), Богота, Колумбія (2007), Турин, Італія (2006), Монреаль, Канада (2005), Антверпен, Бельгія (2004), Нью-Делі, Індія (2003), Александрія, Єгипет (2002) та Мадрид, Іспанія (2001).

Як відомо, у 2021 році Книжковою столицею світу стало Тбілісі (Грузія), у 2022 — Гвадалахара (Мексика). У 2020 році цей статус мала столиця Малайзії Куала-Лумпур. У 2023 році столицею стане Аккра (Гана).

Російські пранкери взяли інтерв’ю у Стівена Кінга, вдавши із себе президента України. Його опублікували на російських ресурсах.

В інтерв’ю з’ясувалося, що на думку Кінга, російських авторів необхідно заборонити, не давати їм писати.

«У всіх людях можна знайти щось, щоб опорочити їх. У всіх є недоліки. Ми люди, є речі, які ми робимо… Іноді це вибір із двох лих. А ще є правильні речі й правильний вибір. Знаєте, загалом я думаю, що Бандера — велика людина. І ви великий. Viva Україна!» — сказав Кінг «Зеленському».

Кінг пообіцяв створити книжку про справжнє лице росіян, зокрема на пропозицію пранкерів написати твір про зґвалтування бійців «Азова» російською армією, він відповів, що подумає, яким чином варто розповісти світові про «Азовсталь».

Також Кінг вважає гідними людьми Володимира Зеленського і Степана Бандеру, не порівнюючи їх.

«Дуже важливо показувати це усьому світу, щоб увесь світ щодня стежив за новинами з України. Не можна дозволити іншим новинам взяти першість», — наголосив Стівен Кінг.

Як повідомлялося, Кінг також закликав підтримати Україну попри можливі негативні наслідки, бо «це правильно», а також зазначив, що владімір путін зробив велику помилку, забувши, що більше не має справу з Дональдом Трампом.