Бібліотечному фахівцю

Доцентка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, письменниця Марія Ткачівська здобула перемогу в VI Всеукраїнському літературному конкурсі імені Леся Мартовича у номінації «Проза. Романи. Книги» за роман «Княгиня Острозька».

Урочисте нагородження лауреатів відбулося днями у Львівському Палаці мистецтв. У конкурсі взяли участь понад 400 творчих особистостей із різних областей України та Криму, а також автори із США, Чехії, Іспанії, Німеччини, Італії та Польщі. Засновниця та організаторка конкурсу – письменниця, краєзнавиця та журналістка Галина Фесюк.

Всеукраїнський літературний конкурс імені Леся Мартовича проводиться з 2011 року на відзначення пам’яті українського галицького письменника, правника і громадського діяча Леся Мартовича.

Міжнародна літературна платформа Букнет (booknet.com) виділяє українську версію в окремий сервіс і переводить її на окрему інтернет-адресу – Booknet.ua.

«Рішення про виділення українського Букнету в окремий проєкт пов’язане з двома чинниками. По-перше, україномовна версія на своєму ринку є абсолютним лідером за кількістю користувачів – у вересні 2022 року денна кількість українців, які користувались сайтом або мобільним додатком Букнету, досягла 55 тис. унікальних користувачів (у січні було 15 тис. користувачів на день). По-друге, фінансові показники українського Букнету за пів року зросли в рази. Так, за три зимових місяці було продано 44 тис. книжок, а вже за три літніх місяці – понад 100 тис. екземплярів», – розповіли в компанії.

Як відомо, Букнет – це платформа, де читач читає книжки безпосередньо опубліковані автором. Тому важливим показником для платформи є доходи самих авторів, які також стрімко зростають.

За інформацією Букнет, у червні цього року загальний гонорар авторів склав близько 600 тис. грн, а за вересень автори отримали 1,2 млн гривень. Платформа сплатила за третій квартал понад 800 тис. грн ПДВ до бюджету України.

У книжковому магазині Strand в Нью-Йорку виставили на показ антологію Love in Defiance of Pain: Ukrainian Stories. Про це повідомила Зеня Томпкінс, редакторка видання.

Антологію опублікували у травні цього року в США у видавництві Deep Vellum Publishing.

У ній зібрані твори українських письменників — Софії Андрухович, Юрія Андруховича, Станіслава Асєєва, Катерини Бабкіної, Любко Дереша, Катерини Калитко, Василя Махна, Тані Малярчук, Тараса Прохаська, Олега Сенцова, Оксани Забужко, Сергія Жадана та інших.

«Є воєнні історії, але є й любовні. Історії романтиків у сучасній Україні та сучасних українців у Відні та Брукліні; фантастична історія, яка розгортається на таємничому острові, де люди ніколи не вмирають; шалені закохані в сучасній Україні; протверезна розповідь американського військового фотографа, і постмодерністська історія закоханого ботаніка. Деякі з цих історій уже публікувалися раніше, багато з них отримали нагороди та визнання, тоді як деякі з’являються вперше, по праву дебютуючи на світовій арені. Різноманітність голосів, обставин і сюжетів у цій яскравій і різноманітній збірці показують нам, як «кохати всупереч болю» — влучна фраза, взята з найпершої історії цієї книжки», — пишуть про антологію.

Кошти від продажу цієї книжки будуть передані на гуманітарну допомогу в Україні.

Це можливість отримати негайну матеріальну допомогу для митців та професіоналів сфери культури, які опинилися у скрутному становищі через війну росії проти України. Організатори підтримають людей, які залишились в Україні і покриють їхні базові потреби в умовах окупації та релокації.

Ініціативою опікується Київська бієнале — міжнародний форум сучасного мистецтва, знання і політики, який об’єднує виставкові проєкти і дискусійні майданчики. Це одна з тисяч можливостей ЄС для українців.

Детальніше тут: https://houseofeurope.org.ua/opportunity/356

У хорватському місті Ловрані встановили пам’ятний знак, присвячений Івану Франку. Про це повідомив Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на фейсбук-сторінці.

Пам’ятний знак «Поет і Птах» відкрили Руслан Стефанчук та голова хорватського парламенту Сабору Гордан Яндрокович.

Знак встановили на території приморського парку поруч з історичною набережною Лунґомаре на узбережжі затоки Кварнер в Адріатичному морі на честь перебування Івана Франка у Ловрані в лютому-квітні 1909 р.

«Цей пам’ятний знак — символічний. Сьогодні український народ бореться із варварською агресією росії, яка уособлює хворобу імперського режиму країни-терориста. І Хорватія, з перших днів війни, подає усьому світу приклад європейської солідарності та підтримки України у боротьбі з новітнім варварством», — зазначив Стефанчук.

Скульптурну композицію та інформаційну таблицю виготовили видатні українські митці – Володимир і Василь Одрехівські – завдяки фінансовій та організаційній підтримці Львівської обласної військової адміністрації.

Наукову концепцію проєкту та обґрунтування символічних сенсів пам’ятного знака розробив доктор Богдан Тихолоз, директор Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка.

Європейська служба зовнішніх дій (ЄСЗД) в рамках спецпроєкту «EuvsDisinfo» створила спеціалізований ресурс «Learn» (навчайся – англ.) для журналістів та для всіх, хто прагне захистити себе від фейкових новин та розуміти, як саме працює російська машина дезінформації.

Про це сьогодні у Брюсселі під час брифінгу для преси розповів речник ЄС Пітер Стано.

«Сьогодні виповнюється рівно вісім місяців з моменту, коли росія розпочала свою протиправну вбивчу кампанію кровопролиття та руйнації в Україні… Сьогодні також розпочинається глобальний тиждень інформаційної обізнаності медіа. Щоб відзначити цю подію та засвідчити серйозність у боротьбі з дезінформацією, Оперативна група ЄСЗД «Східний Cтратком» створила ще один інструмент, яким всі можуть скористатися, щоб краще розуміти тенденції та захистити себе. Це новий розділ у виданні EUvsDisinfo», який називається «Learn», який пояснює механізми, тактику, наративи, а також розкриває акторів, що долучені до дезінформації та інформаційних маніпуляцій», – сказав Пітер Стано.

Український письменник Сергій Жадан отримав цьогорічну Премію миру німецьких книгарів.

Він отримав відзнаку за видатну творчість і за гуманітарну позицію, з якою він піклується про людей під час війни і допомагає їм, ризикуючи своїм життям.

Премію Жадану вручили під час Франкфуртського книжкового ярмарку.

“Жадан отримав Премію миру Німецького книговидавництва. Перед ним цю премію отримували Мартін Бубер, Герман Гессе, Карл Ясперс, Януш Корчак, Лешек Колаковскі, Астрід Ліндрен, Сюзан Зонтаг, Орхан Памук, Маргарет Етвуд…”Поезія не може зупинити війну, але вона може про неї свідчити”, – написала на своїй сторінці у Facebook Олеся Островська.

Програму Франкфуртського книжкового ярмарку-2022 багато в чому визначили політичні події. Через війну Росії проти України РФ викреслили з числа учасників, а в центрі уваги перебувають українські письменники та видавці.

Франкфуртський книжковий ярмарок щороку є найбільш очікуваною подією для тисяч видавців, представників книготорговельних фірм і літературних агентів з усієї планети. До найбільшого у світі книговидавничого та літературного форуму, що відбувається в середині жовтня в німецькому Франкфурті-на-Майні, заздалегідь готуються всі провідні видавничі групи з Європи та США, а кількість країн, представлених на ярмарку, обчислюється тризначними цифрами.

Цього разу на 172 тисячах квадратних метрів виставкової площі розмістяться близько 4000 експонентів із 85 країн, для участі в книжковому ярмарку до Франкфурта-на-Майні приїдуть близько тисячі письменників, поетів і драматургів: дебютантів, які сподіваються, що їхні книжки знайдуть своїх читачів, і авторів світових бестселерів.

За традицією щорічно одна з країн присутня на форумі як почесний гість. У 2022 році ним стала Іспанія. На Франкфуртському книжковому ярмарку, який проходить у 74-й раз, сучасну іспанську літературу представлять близько 200 письменників, серед яких такі автори зі світовим ім'ям, як Артуро Перес Реверте, Антоніо Муньос Моліна, Хав'єр Серкас, Фернандо Арамбуру.

Гаслом іспанської делегації стали слова "Creatividad Desbordante" - "Творчість, що іскриться", а очолили її король Іспанії Феліпе VI і королева Летисія.

На знак солідарності з українським народом Франкфуртський книжковий ярмарок приділив особливу увагу українським книговидавцям та авторам. На окремому стенді площею 100 квадратних метрів із власним подіумом свої книжки презентують понад 30 українських видавництв та авторів, серед яких - Юрій Андрухович, Андрій Курков, Таня Малярчук, Оксана Забужко.

У четвер, 20 жовтня, з відеозверненням до представників міжнародної книжкової та видавничої індустрії звернеться президент України Володимир Зеленський. Його дружина Олена Зеленська в суботу, 22 жовтня, відповідатиме на запитання журналістів німецького журналу "Brigitte" - бесіда в режимі livestream транслюватиметься на сайті видання. А в останній день виставки, 23 жовтня, відбудеться церемонія нагородження лауреата Премії миру німецьких книготорговців - українського письменника Сергія Жадана.

Літератори, видавці та правозахисники з України стануть головними учасниками заходів, які в суботу, 22 жовтня, відбудуться на одному з найбільш відвідуваних подіумів Франкфуртського книжкового ярмарку - відкритому майданчику "Агора". Програма, присвячена Україні, включатиме дискусії про культуру, культурну політику та засоби масової інформації в умовах війни, презентації нових книг українських письменників і виступи музикантів.

"Франкфуртський книжковий ярмарок підтримує тісні контакти з українською книжковою індустрією протягом багатьох років. Саме тому ми хотіли б запропонувати пряму підтримку нашим українським колегам уже зараз, поки вони протистоять російській військовій навалі. Будучи щорічним місцем зустрічі представників галузі, ми особливо зацікавлені в тому, щоб українська книжкова індустрія стала відома в усьому світі", - каже директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрген Боос (Juergen Boos).

Перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич:

309 депутатів проголосували за законопроєкт (https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/40141) про іспити для отримання громадянства України.

Аби отримати громадянство України — потрібно скласти іспит з основ Конституції, історії України та рівня володіння державною мовою. Саме такою є міжнародна практика. І ми повинні її імплементувати у себе.

Український письменник Юрій Андрухович отримав премію імені Генріха Гайне столичного міста Дюссельдорф 2022 року. Про це повідомляють ЗМІ. Мер Дюссельдорфа Штефан Келлер наголосив, що місто вшановує цією нагородою «рішучого прихильника європейських цінностей», нагорода є нагадуванням про необхідність «продовжувати виявляти солідарність з Україною та українським народом».

В обґрунтуванні рішення журі зазначило: «Андрухович, один із провідних українських прозаїків, поетів і есеїстів сучасності, пише про становище особистості в історії Центральної Європи. І нині він різко критикує нападки з боку спецслужб, військових і судових органів. Почуття іронії та гротеску характеризує його творчість у кращих традиціях Гайне. Він грає з літературними формами та перетинає межі між реальністю та фантазією. Юрій Андрухович є пристрасним захисником європейської ідеї та представляє ідентичність України як культурної нації. Він нагадує Європі, що в Україні насамперед захищають свободу та права людини».

Премію вручать на церемонії 13 грудня з нагоди 225-річчя Гайнріха Гайне.

Премія імені Гайнріха Гайне міста Дюссельдорфа заснована 1972 року з нагоди 175-річчя від дня народження Гайне і присуджується особам, які своєю діяльністю в дусі Гайне наголошують на основних правах людини, сприяють соціальному та політичному прогресу. Спершу премія Гайне вручалася кожні три роки; з 1981 року присуджується кожні два роки.

На півночі Норвегії відкрили «Українську книжкову поличку» в одній з бібліотек.

Полицю відкрили у межах проєкту, ініційованого Першою леді України Оленою Зеленською спільно з Міністерством закордонних справ України, Міністерством культури та інформаційної політики України, а також Українським інститутом книги.

«Представники МЗС Норвегії, мер міста Лонг’їр, директор бібліотеки, українці, які знайшли тут прихисток від російської агресії, норвежці, які цікавляться Україною та українською мовою й культурою, посли іноземних країн в Норвегії, тепло вітали появу першої Української книжкової полички на Свальбарді», – пишуть у публікації.

Учасники заходу також обговорили можливості розширення проєкту й купівлю нових видань, промоцію української культури.

«Зараз важливо, щоб усюди, де є українці, з’являлась і українська книга – як місточок між рідним домом і тимчасовим», – наголосила Олена Зеленська.

Раніше цього року українські видання з’явилися й у Національній норвезькій бібліотеці.

Як відомо, Олена Зеленська передала нові українські видання Головній бібліотеці Мазовецького воєводства у Варшаві.

Лавреатом Букерівської премії 2022 року став Шехан Карунатілака з книжкою The Seven Moons of Maali Almeida («Сім місяців Маалі Алмейди»). Про це йдеться на сайті премії.

Шехан Карунатілака — один із найвидатніших авторів Шрі-Ланки. Окрім романів, він написав рок-пісні, сценарії та історії подорожей.

The Seven Moons of Maali Almeida — це другий роман автора. Події у ньому відбуваються на Шрі-Ланці, де триває громадянська війна. Головний герой — Маалі Алмейда, військовий фотограф, азартний гравець і прихований гей. Він прокидається мертвим, не маючи жодного поняття про те, як і чому його вбили. Маалі Алмейда бажає розкрити таємницю власного вбивства та вважає, що став мішенню за свої фотографії. У потойбічному світі йому дають сім місяців, щоб спробувати зв’язатися з чоловіком і жінкою, яких він любить найбільше, і привести їх до прихованого сховища фотографій.

Нагороду переможцю вручила королева-консорт Камілла.

Букерівська премія (The Man Booker Prize) − одна з найпрестижніших літературних премій англомовного світу й світу загалом. Перше вручення відбулося 1969 року. На Букерівську премію художньої літератури можуть претендувати твори письменників будь-якої національності, написані англійською мовою та опубліковані у Великобританії чи Ірландії.

Усі автори, які увійшли у короткий список, отримають по 2500 фунтів стерлінгів та спеціальне видання своєї книжки. Переможця 2021 року оголосять 3 листопада на церемонії нагородження, він отримає 50 тисяч фунтів стерлінгів.

Співзасновниця видавництва «Залізний тато» Ірина Голуб розповіла про ажіотаж навколо книги Аслана Масхадова під назвою Честь дорожча за життя, яку помітили на столі Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного у пості від організації United24 про збір на «Ловця Шахедів».

«Тепер купа запитів на цю книжку, а її немає. На додруці. Я ж не очікувала, що наше видавництво з маргінального так раптом перетвориться на мейнстрімне. Ще й друкарні так нестабільно працюють. Але нічого, скоро все буде», — пише Голуб.

За словами співзасновниці Залізного тата, електронна версія з’явиться вже наступного тижня, а друкована — за місяць.

Проєкт Львівської обласної організації Національної спілки письменників України створений для ознайомлення з кращими творами письменників Львівщини. Засновано окрему fb – сторінку, як майданчик для презентацій та продажу. Відвідувачам сторінки будуть запропоновані книги з анотаціями, що стануть окрасою будь-якого книголюба. Тут можна придбати унікальні та популярні видання, керуючись своїм літературним смаком та потребами. Вартість книг суттєво нижча, ніж у роздрібних книгарнях.

Лавретом головної літературної нагороди Центральної Європи Angelus став польський письменник Едуард Пасевич з романом Pulverkopf. Про це повідомляється на сайті премії.

Нагороду за переклад з угорської книжки Szatańskiego pomiotu отримав Даніель Вармуз, а за голосуванням читачів переміг чеський письменник Ярослав Рудіш з книжкою Ostatnia podróż Wintenberga.

Едвард Пасевич – поет, прозаїк, драматург і композитор. Автор понад десятки книжок. За свою поезію він неодноразово номінувався на літературні премії, зокрема тричі на Вроцлавську поетичну премію Сілезіуса (2009, 2012, 2016). Його вірші перекладені 12 мовами.

В історії премії нагороджується автор із Польщі вдруге.

Літературна нагорода Центральної Європи Angelus — літературна відзнака, яку вручають щороку, починаючи із 2006-го, за найкращу прозову книжку, опубліковану польською мовою минулого року. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Лауреатом може стати письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія).

Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найбільш актуальних тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур.

Нагородою є чек на 150 тис. злотих (понад 40 тис. доларів). і статуетка авторства вроцлавської різьбярки. Починаючи із 2009 року нагороджують також і перекладача книжки-лауреата. Якщо ж нагороду отримує польський письменник, журі обирає найкращого перекладача однієї з іноземних книжок.

Лавреатами премії ставали українські письменники: Юрій Андрухович (2006, Dwanaście kręgów, перекл. Катажина Котинська), Оксана Забужко (2013, Muzeum porzuconych sekretów, перекл. Катажина Котинська) та Сергій Жадан (2015, Mezopotamia, перекл. Міхаель Петрик і Адам Поморський). Минулого року премію здобула Катерина Бабкіна.

Як відомо, цьогоріч на літературну нагороду претендували шість українських письменників.

Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного підготував унікальний виставковий проєкт.

У жовтні 1942 році на Поліссі сформувалися бойові загони, які згодом стали Українською Повстанською Армією. Вони присягнули воювати за рідну землю, а своєю заступницею обрали Матір Божу — саме День Покрови Пресвятої Богородиці, 14 жовтня, вважають днем заснування УПА.

До 80-ї річниці створення повстанської армії Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного підготував унікальний виставковий проєкт — «Жіночий портрет воїнів УПА».

На сайті архіву створили окрему сторінку на якій зібрали портрети жінок. Вони були зв’язковими і розвідницями, медсестрами і лікарками, командували окремими підрозділами.

«Експозиція дає можливість усвідомити історичну тяглість національного спротиву та визвольної боротьби, зокрема у жіночому вимірі, та висвітлює складний життєвий шлях жінок у лавах УПА», — пояснили у архіві.

Відкрите повторне звернення Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка щодо заклику відмови від російської культури та її виконавців.

Повний текст тут: https://mkip.gov.ua/news/7877.html

Видання «Тексти» створило інтерактивну мапу Києва із позначками місць, де жили відомі українські письменники.

Зазначається, що у Києві жили і творили багато українських письменників і письменниць. І пам’ять когось із них вшановано меморіальними музеями чи експозиціями, а когось ні.

На мапі вказані місця проживання Олени Теліги, Василя Стуса, Валер’яна Підмогильного, Павла Тичини, Всеволода Нестайка, Марка Вовчок, Лесі Українки, Павла Загребельного та інших. Клікнувши на імена письменників і письменниць можна подивитися розташування його або її адрес у столиці, а також прочитати короткий біографічний опис.

У Києві у муніципальній книгарні “Сяйво книги” стартував проект “Повернись живим”. Таким чином хочуть зібрати мобільні бібліотеки для українських військових, які перебувають на передовій. Придбати книжку можна за 20% знижкою.

Зазначається, що обрати книги можна буде з орієнтовного списку, який надасть книгарня. За бажанням, їх можна буде підписати або вкласти до книжки листівку чи лист із побажаннями. Також можна залишити свої контакти для подальшого листування, поділитися враженнями від книги.

“Що відрізняє українського військового від окупанта? Правильно, наявність інтелекту. І тому дуже важливо підтримувати наших бійців не лише матеріально-технічним забезпеченням, а й допомагати з поживою для розуму”,— йдеться у повідомленні.

Книги розподілять, передадуть об’єднанню “Культурний десант”, який 14 жовтня до Дня захисників і захисниць України доставить на фронт на сході нашої країни. За задумом ініціаторів акції, військові можуть повернути прочитану книгу після війни — як запоруку того, що повернуться самі.

Збір триватиме до 30 листопада 2022 року.

Через обстріл окупантів ракетами Києва пошкоджень різного ступеня зазнали 6 закладів культури. Про це повідомив мер міста Віталій Кличко у Telegram.

Крім цього мер зазначив, що 45 житлових будинків, 5 об’єктів критичної інфраструктури та ЖКГ, 2 заклади соціальної сфери, 5 закладів охорони здоров’я та 2 адмінбудівлі теж мають пошкодження або руйнування.

Також про пошкоджені заклади культури у столиці повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

Зокрема, це:

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (червоний корпус і корпус Інституту філології);

Наукова бібліотека імені Максимовича;

Інститут літератури НАН України;

Інститут археографії НАН України;

Національна філармонія.

Будинок Центральної ради, в якому розміщені Педагогічний музей України та Музей української революції 1917-1921 років.

Нагадаємо, що раніше Читомо писали, що 10 жовтня через ракетний обстріл Києва окупантами були пошкоджені Наукова бібліотека ім. М. Максимовича КНУ Тараса Шевченка, червоний корпус КНУ, парк імені Тараса Шевченка, інститут філології Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Будинок вчителя та Музей Ханенків.