Бібліотечному фахівцю

📆1 листопада о 13:00 відбудеться презентація національної програми з популяризації англійської мови в Україні.

☝У сучасному світі володіння англійською мовою надає людям більше можливостей для роботи та особистого розвитку. Крім цього, трансформація статусу англійської як мови міжнародного спілкування в Україні — це важливий крок до членства у ЄС.

👉 Під час презентації спікери:

▪розкажуть про деталі та мету програми;

▪продемонструють результати дослідження про статус англійської мови серед українців;

▪представлять продукти, що будуть корисними у вивченні англійської. 💡Програму ініціював Президент України, а впроваджує — Міністерство цифрової трансформації України у співпраці з Міністерство освіти і науки України та МКІП.

Детальніше🔗https://mcip.gov.ua/.../vidbudetsya-prezentacziya.../

🖇 Переглядайте трансляцію онлайн на Facebook:

https://www.facebook.com/mintsyfra

🖇 Та YouTube: https://www.youtube.com/@Mintsyfra

Понад 300 бібліотек в Україні отримають книги іноземними мовами, зібрані в європейських містах у межах ініціативи Books for Ukraine.

Акцію зі збору книг започаткували благодійні фонди «Бібліотечна країна», «Львів опір» та Львівська муніципальна бібліотека. Пункти збору книг завдяки волонтерській ініціативі відкрили в Польщі, Естонії, Великій Британії, Нідерландах, Німеччині, Чехії, Франції та Японії.

У серпні 2023 року до збору книг долучилися також бібліотекарі з усього світу в межах 88-го Всесвітнього бібліотечного та інформаційного конгресу IFLA (Міжнародна асоціація бібліотек та бібліотечних установ) у Роттердамі.

«Іноземці охоче збирають книги для України. Для них це шанс допомогти України. Для України це можливість повноцінної культурної інтеграції в європейські наративи. Через книгу, знання культури іншої держави та, звісно, мови. Книга — це найефективніший і найдоступніший спосіб відкрити нову культуру та вивчити мову. Нам дуже не вистачає в публічному просторі книг іноземними мовами, зокрема англійською, мовою міжнародного спілкування. На жаль, єдина іноземна мова, яка домінує в українському інформаційному просторі, — це російська, і час це змінювати», — зазначили організатори акції.

Станом на зараз в Україну вже доїхали книги з Польщі, Естонії, Великої Британії.

«Найбільша складність — це, звісно, доставка. Завжди є потреба в водіях-волонтерах, які готові привезти книги до Львова», — зазначили організатори акції. Більше дізнатися про проєкт можна на його вебсторінці.

Нагадаємо, за підсумками «другої хвилі» дослідження українського книжкового ринку, яку провело видавництво «Книголав», в Україні чоловіки протягом року прочитують у середньому до 25 книжок (торік ця цифра становила 20), а жінки — 18 (торік 12).

Якщо ви цікавитеся історією Рівненщини, культурною спадщиною предків та здобутками сучасників – Рівненська ОУНБ пропонує скористатися інформацією з краєзнавчої бази «Рівненщина: Минуле і сьогодення»

https://tinyurl.com/y6rfpwgf, яка складається з електронного каталогу та повних текстів документів: уривки з книг та матеріали періодичних видань, неопубліковані документи, відео- і фотодокументи з різноманітних питань життєдіяльності краян.

Хронологічні межі документів охоплюють історію Рівненщини починаючи з Х ст. до сьогоднішнього дня.

В базі даних переважають документи, присвячені пам’яткам історії та культури, а також мистецтву, освіті, літературознавству, спорту, народному господарству нашого краю.

На даний час база даних нараховує понад 16,5 тис. документів і постійно поповнюється.

Книга «Зробіть навпаки: життя та продажі до і під час війни» письменниці зі Львова Людмили Калабухи стала Кращою книгою України 2023, здобувши перемогу на VII Всеукраїнському літературному конкурсі імені Леся Мартовича.

«За підсумками VII Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича, організаторкою та засновницею якого є літераторка та громадська діячка Галина Фесюк, мою книгу «Зробіть навпаки: життя та продажі до і під час війни» визнали кращою в Україні у 2023», - розповіла авторка.

Вона також додала, що книга «Зробіть навпаки» була презентована європейському читачу на міжнародному Книжковому Ярмарку у Франкфурті-на-Майні Frankfurter Buchmesse-2023 та стала першою й поки єдиною книгою українського письменника про війну, яка в англійському перекладі продається на Amazon.

Мета порталу - поширення знань про українську культуру від професійних дослідників та дослідниць.

«УКультура» розповідає про українську культуру не через перелік дат, імен і фактів, а через історії про людей. Про що вони мріяли, яким був їхній побут, якими цінностями вони керувалися, що їх надихало. І головне - шукає відповідь на питання, як ці історії впливають на нас і визначають наше сьогодення”, - розповіла консультант і науковий редактор проєкту, історик професор НаУКМА Наталія Яковенко.

Портал “УКультура” створений як для викладачів, які шукають актуальні матеріали і методи викладання, так і для студентів, для фахівців у сфері культури, які прагнуть ділитися досвідом та знаннями. Утім, він стане у пригоді всім, хто хоче познайомитися з українською культурою та пізнати її глибше.

«Культурою є цінності, закарбовані у свідомості спільноти, є те, що людство створило продуктивного та креативного. Проєкт “УКультура” присвячений саме нашим здобуткам, тому, що відбувалося в Україні, тому, що тут з'явилося, тому, чим ми можемо поділитися з людством як своїми важливими надбаннями”, – сказала засновниця “УКультури” професор НаУКМА Лариса Довга.

Velorum Publishing позиціонують себе як видавництво естетичних книжок.

У Velorum Publishing зазначили, що маючи за плечима профільну художню та видавничу освіти, певний робочий досвід та роки захоплення друкарськими техніками, команда воліє мати свій невеличкий простір для творчих експериментів: «Для нас є важливим баланс краси, функції й автентичності. Авжеж, не менш важливими для нас є якість друку, добір матеріалів і деталей оформлення – аби кожен продукт, потрапивши до рук читача, став комфортним досвідом».

Наразі видавництво веде перемовини щодо публікації нового твору Тетяни Калитенко, авторки роману «Антеро», і з Антоніною Вінник з гурту Folkulaka — видавництво планує видати її пісенну збірку.

Перша проанонсована книжка Velorum Publishing — етнографічна праця 1876 року «Світогляд українського народу: ескіз української міфології» Івана Нечуя-Левицького.

Українські вірування розглядаються в контекстуальному порівнянні з віруваннями інших народів, даючи унікальну нагоду дізнатись про раніше відомих і невідомих істот, героїв та сутностей, а ерудованість автора у філософських течіях XIX ст. додає глибинних конотацій до описуваних вірувань й надихає до переосмислення звичних у побуті образів та ритуалів. Текст поданий у живій і жвавій формі, насичений прикладами пісень, обрядів і легенд. Перевидання містить понад 30 авторських ілюстрацій та орнаментів.

До щорічної Конференції Української бібліотечної асоціації/Ukrainian Library Association залишається все менше часу. Запрошуємо вас взяти участь в цьому важливому заході, де ми разом обговоримо майбутнє українських бібліотек.

Тема Конференції: "Українські бібліотеки: візія майбутнього."

Дата: 30.11-01.12

Формат: онлайн та у Києві.

Реєстрація обов'язкова, тож не втрачайте можливість долучитися до спільного діалогу. Ми чекаємо членів Асоціації, бібліотекарів, науковців, студентів і всіх, хто цікавиться розвитком бібліотечної сфери в Україні. Докладну інформацію про умови та реєстрацію знайдете на нашому сайті:

https://bit.ly/3PUo2eF Приєднуйтесь до нас на Конференції!

У Києві презентували результати проєкту "Віртуальний портал Музею книги і друкарства України", у межах якого оцифрували 1000 одиниць графіки, 120 стародруків та 4 рукописні книги.

"Проєкт "Віртуальний портал Музеї книги і друкарства" має кілька складових. Передусім це - оцифрування 1000 одиниць графіки (у нас наявні 13 тисяч таких екземплярів), 120 стародруків і 4 рукописні книги. До усіх цих експонатів надається детальний науковий напис. Окремо ми склали електронну книгу - каталог рукописних книг і стародруків", - зазначила директорка Музею книги і друкарства, кандидатка історичних наук Валентина Бочковська.

Перше хмарне приміщення виставкового простору присвячено друкарні Києво-Печерської лаври, друге - друкарням 16-18 ст. на теренах всієї України. Третя віртуальна зала засвідчує зв'язки України з європейською культурою. Зокрема, тут представлені зображення з Магдебурзького права, гравюри з Біблії братів Клауберів (18 ст.), а також з Біблії Вейгеля (17 ст.) - ілюстрації з останньої стали основою для стінопису Троїцької надбрамної церкви Києво-Печерської лаври. У четвертій залі представлено зразки друку 19 - 20 ст., а п'ята зала присвячена графіці.

Проєкт "Віртуальний портал Музеї книги і друкарства" реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

Книжкова палата презентувала виставку "Російсько-українська війна в друкованих виданнях України", що охоплює літературу з 2014 до 2023 років.

"Видавнича складова - це серйозний сегмент інформаційної політики країни. Тому у нас народилася ідея показати палітру видань, створених під час війни, які присвячено відстоюванню суверенітету нашої країни", - зазначив перший заступник директора з наукової роботи Книжкової палати Анатолій Мураховський.

На виставці представлено майже 200 експонатів, зокрема, художні твори, документалістика, мемуаристика, епістолярії, публіцистика та періодичні видання, опубліковані протягом 2014-2023 років. Водночас значний сегмент експозиції становить військова періодика, включно з журналами "Наука і оборона", "Наука і техніка Повітряних Сил ЗСУ", "Повітряна міць України", "Цитаделя".

Книжкову виставку доповнює експозиція "Міста-герої", яку розробив Центр досліджень воєнної історії ЗСУ. Там міститься інформація про Харків, Херсон, Чернігів, Миколаїв, Волноваху, Маріуполь, Охтирку, Гостомель, Бучу та Ірпінь, які взяли на себе удар перших атак ворога.

"Одним із завдань центру є комунікація з суспільством. Зокрема, ми розповідаємо про події російсько-української війни через виставкові проєкти. Сьогодні презентовано виставку, присвячену містам-героям. Це - прояв героїзму на прикладі мешканців 10-ти міст, які надали величезну допомогу Силам оборони й можливість містам - фортецям втриматися", - розповів представник Центру досліджень воєнної історії ЗСУ Ігор Полуектов.

Над щодворічним ілюстрованим виданням «Уява» англійською та мовою гінді працюватимуть індійсько-американська поетка, редакторка, членкиня Асоціації ООН у США Кальпна Сінг-Чітніс та команда редакторів-консультантів.

Американське видавництво River Paw Press випускатиме щодворічне ілюстроване видання української поезії англійською та мовою гінді «Уява».

Перший випуск часопису з’явиться у День української писемності та мови 27 жовтня.

«Упродовж історії українські мова та література часто переживали часи утисків та маргіналізації, особливо в радянську добу, як у рідному краї, так і в інших регіонах.

На тлі цієї історичної несправедливості постала ідея нашого часопису. “Уяви” — це не просто журнал; це ще одна домівка для української поезії, де кожен читач з усіх куточків світу знайде вірш, що відлунює в собі серцебиття України та її боротьбу за власну культуру», — йдеться в повідомленні видавництва.

Над часописом працюватимуть індійсько-американська поетка, головна редакторка журналу Life and Legends, літредакторка видавництва IHRAF Literary, членкиня Асоціації ООН у США Кальпна Сінг-Чітніс та команда редакторів-консультантів.

Українська письменниця була поранена під час ракетного обстрілу Краматорська росією, і померла 1 липня від отриманих ран.

Темою випуску став дім — один з основних образів літературного доробку Вікторії.

До видання увійшли текст Вікторії Амеліної та вірш «Історія для повернення» у перекладі Ярини Груші.

«Рядки з Вікиного вірша супроводжують фотографії, зроблені Маттео Белломо та Стефанією Дзанетті, найдорожчих речей, які вкладали українці у свої тривожні валізки, описані у моєму тексті», — написала авторка перекладу.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон, який скасовує статус селищ міського типу в Україні.

Замість них усі населені пункти з чисельністю населення понад 10 тисяч осіб будуть мати статус міст, а населені пункти з чисельністю населення понад 5 тисяч осіб - статус селищ.

Ця реформа є частиною дерадянізації адміністративно-територіального устрою України. Вона спрямована на уніфікацію класифікації населених пунктів і спрощення процедури їх віднесення до певної категорії.

Законом також запроваджується нове поняття – «поселення». Воно буде застосовуватися до населених пунктів, які не відповідають критеріям для віднесення до категорії міст або селищ.

🧑‍💻Чи добре ви розпізнаєте маніпуляції та можете захистити себе від інформаційних небезпек? Перевірити себе можна на щорічному національному тесті з медіаграмотності

📆Тестування пройде 25 жовтня на сайті Typeform. Посилання на платформу з’явиться на сайті та в соцмережах Фільтра напередодні тесту.

☝️Форма для проходження тесту буде відкрита чотири рази на день протягом 45 хвилин. Початок — о 10:00, 13:00, 17:00, 21:00. Після проходження тесту вам автоматично висвітиться ваш результат, правильні відповіді будуть опубліковані 26 жовтня на сайті Фільтра.

📌Учасники, які дадуть найбільшу кількість правильних відповідей, отримають корисні подарунки! Пройти тест можна лише 1 раз — учасники, які пройдуть тест декілька разів, не зможуть претендувати на подарунки.

👉Переможців тесту організатори оголосять 1 листопада у соцмережах та на сайті Фільтра, а також надішлють їм сповіщення на електронну пошту.

Національний тест з медіаграмотності організований національним проєктом з медіаграмотності «Фільтр» МКІП спільно з USAID, IREX in Ukraine та UNDP Ukraine / ПРООН в Україні.

38,4% подкастерів обирають для висвітлення теми культури, зокрема літератури, кіно, театрального і музичного мистецтва, архітектури тощо. Про це йдеться у дослідженні «Портрет українського подкастера» від Megogo Audio.

Темі культури присвячують 38,4% українських подкастів. Серед інших популярних тем:

історія й суспільство (документальні, історичні подкасти, розслідування, громадянське суспільство, права і свободи) – 28,3%;

новини (аналітика, огляди, дайджести, розмови з експертами) – 23,9%;

освіта – 22,5%;

здоров’я і саморозвиток – 20,3%.

Понад 70% подкастерів — незалежні творці, які намагаються задовольнити потреби слухачів у саморозвитку та самовираженні (32,7%).

Окрім цього, серед поширених причин створення авдіоподкастів — бажання навчити авдиторію просувати власний бренд (16,8%) та заповнити інформаційні прогалини у суспільстві (15,0%).

Найбільший приріст серед подкастерів стався у 2022 році. Тоді кількість виробників контенту, що працюють у цьому жанрі, збільшилася в Україні з 17,8% у 2021 році до 28,1%.

Дослідження проводили представники медіасервісу Megogo у період з 10 липня по 18 серпня 2023. Подкастери мали змогу відповісти на запитання за допомогою Google Forms. Опрацьовано 138 якісно заповнених анкет, похибка складає 6,63% при довірчому інтервалі в 90%.

Оприлюднили перелік із 40 книжок, які увійдуть до третього тематичного посібника для батьків та освітян у межах проєкту «Живі письменники: як говорити з дітьми про війну і мир».

Книжки обирала команда фахівчинь із лабораторії дитячого читання «БараБука», організації «Мала академія наук України» та експертів-освітян і психологів «Смарт освіта» шляхом голосування.

Створюючи перелік, експертна команда розглядала всі українські книжки, які написали сучасні автор(к)и на тему війни. Остаточний список обрали шляхом голосування експерток щодо відбору рукописів. До майбутнього третього тематичного посібника увійдуть книжки, що набрали від 4 і більше балів (за 5-бальною шкалою оцінювання).

До експертної ради увійшли очільниця ГО «Смарт освіта» Галина Титиш, засновниця «БараБуки» Тетяна Стус, психологиня Світлана Ройз, письменниця Ольга Купріян, кураторка бібліопросторів Марія Артеменко, головна редакторка «БараБуки» Анна Третяк, письменниця Анастасія Музиченко, літературознавиця Галина Ткачук.

Перелік сучасних дитячих та підліткових книжок, які стосуються тем бойових дій, травм, втрат тут:

https://www.barabooka.com.ua/zhivi-pismenniki-yak-govoriti-z-ditmi-pro-vijnu-ta-mir-spisok-knizhok/

«Нові завдання, новий амбітний напрям, величезна відповідальність. Дякую міністру оборони за те, що повірив у мене й мою команду», — йдеться у дописіписьменника.

Ілларіон Павлюк — письменник, журналіст і військовослужбовець.

У 2015 році брав участь у російсько-українській війні в складі добровольчого батальйону «Гарпун». Від початку повномасштабного вторгнення мобілізувався в один із підрозділів ГУР МО України. Також займався реформуванням Військового телебачення України.

Автор книжок «Білий попіл», «Танець недоумка», «Я бачу, вас цікавить пітьма».

Як повідомлялося, у 2018 році Павлюк презентував роман «Білий попіл».

75-й франкфуртський книжковий ярмарок - Frankfurter Buchmesse – проходитиме 18-22 жовтня під гаслом «Людство під час кризи», проти війни та насильства.

Україна – традиційний учасник ярмарку. Другий рік війни виключенням не став.

Як повідомляють організатори, України має стенд 200 кв. м. Видавничий та культурний ландшафт України представлятимуть Український інститут книги, Goethe-Institut, Мистецький Арсенал та Український Інститут.

Програма заходів під гаслом «Крихкість існування» збере відомих українських авторів, перекладачів та інтелектуалів. Окрім дискусій про поточну ситуацію в Україні, відвідувачі дізнаються про українську культуру, книжковий дизайн та книжкове мистецтво. Серед авторів та гостей – Ірина Цілик, Максим Яковлєв, Катерина Міхаліцина, Анна Новосад, Юлія Козловець, Альона Каравай, Вахтанг Кебуладзе, Світлана Ославська, Оксана Забужко, Ярина Чорногуз та багато інших.

Серед тем - «Війна та читання», «Жіночі голоси з України у світ», «Нюанси перекладу: література навколо війни» та «Креативна Європа: можливості для українських видавців», вразливості та знищенні природи та навколишнього середовища під час війни тощо.

У рамках роботи експозиції буде влаштована виставка ілюстрацій «Коли все має значення» студії Pictoric та Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал», на якій представлені нові роботи провідних українських та зарубіжних митців.

Також відвідувачам буде запропоновано два мультимедійні проєкти, організовані Українським Інститутом, вони представлять минуле та сьогодення української культури. У центрі уваги буде руйнівний вплив війни на мистецтво.

Анімаційний проєкт Discover Ukraine: Bits Destroyed занурить глядачів у монументальне мистецтво України 1960-1970-х років. Гості зможуть побачити зображення 56 мозаїк Алли Горської, Григорія Пришедка, Галини Зубченко та інших українських художників. Більше чверті цих творів було пошкоджено або знищено після того, як Росія вперше вторглася в Україну. Інсталяція створена Українським Інститутом та Студією Rock ’n’ Light на основі документальних фотографій Євгена Нікіфорова.

Insight.UA — цифровий путівник, який охоплює низку тем: музика, література, театр, кіно, образотворче мистецтво, трилери та аналітика. Платформа запрошує користувачів досліджувати українську культуру в різних форматах – від добірки українських фільмів, виставок і книг до плейлистів.

Більшість виступів українських учасників цьогорічного ярмарку відбудеться в рамках проєкту «Німецька та українська книжкова та літературна індустрії в діалозі», який фінансується Державним міністром культури та ЗМІ Німеччини. Проєкт використовує серію індивідуальних проектів для підтримки роботи українських авторів, видавців і медіа-професіоналів, а також для сприяння знанням і розумінню в Німеччині культури та історії України.

Останні події вплинули на одну з найбільших у світі подій в галузі видавництва.

Проєкт «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка: цифрова колекція» реалізує Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника в межах ґрантової програми «Культурна спадщина» Українського культурного фонду. Проєкт має за мету забезпечити збереження оригіналів рідкісних та цінних видань з книжкової спадщини НТШ; створити цифрову колекцію книжкових видань НТШ, які вийшли друком упродовж 1874–1913 років; надати вільний відкритий доступ користувачам до оцифрованих повнотекстових копій видань та ввести їх у широкий науковий та культурний обіг.

Важливим етапом й успішною передумовою реалізації цього проекту стало зведення відомостей про окремі видання, випущені на матеріально-технічній базі НТШ, у цілісну бібліографічну базу даних, і, власне, відбір із фондів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника одиниць збереження, які можна (зважаючи на фізичний стан) і треба (з огляду на запити читачів та художнє, історичне, наукове значення) оцифрувати.

У цифровій колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка» представлено і літературознавчі розвідки, і художні твори. Серед останніх чимало тих, які репрезентують перші або прижиттєві видання знаних українських письменників, зібрань творів, антологій та альманахів.

Копії видань удоступнено на сайті Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника у розділі «Ресурси і фонди» за покликанням. Поки що цифрова колекція «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка» працює у тестовому режимі.

Житель Києва Михайло Гусєв став наймолодшим письменником-фантастом в Україні. Юному автору наразі 12 років. У столиці відбулася презентація його книги, на якій хлопець розповів, в чому особливість його творіння.

Зазначається, що киянин показав презентацію своєї повісті-антиутопії “Деравія: квантовий стрибок”. Тому він і став наймолодшим письменником у жанрі фентезі.

Також Михайла Гусєва буде внесено до Книги рекордів України у номінації “Наймолодший автор виданої друком книги в жанрі фентезі”.

У книзі “Деравія: квантовий стрибок” йдеться про виклики та переживання нового покоління громадян України. Її назва означає шлях та пошук себе, який описує Михайло у своїй повісті-антиутопії як стародавнє селище та як окремий вимір. Автор запевнив, що кожен має свою “Деравію”, і тому ця книга буде спонукати до роздумів та самоаналізу.

Раніше цей рекорд побив 16-річний киянин Святослав Ємець, який є автором повісті-фентезі “Єгипетська легенда Коровхатеп”. Його зареєстрували у 2019 році.

Відбулась урочиста церемонія вручення нагород літературної премії «Ангелус». Серед цьогорічних лауреатів – українська письменниця Тамара Горіха Зерня. Українка отримала спеціальну відзнаку премії – нагороду ім. Наталії Горбанєвської – за свій роман «Доця».

Нагорода ім. Наталії Горбанєвської – це спеціальна відзнака літературної премії Центральної Європи «Ангелус», яка вшановує пам’ять першої голови журі премії – правозахисниці, дисидентки, перекладачки та поетки Наталії Горбанєвської. Вперше цю нагороду присудили у 2014 році, за рік після смерті поетеси. Переможця, що отримає цю почесну відзнаку, обирають читачі за допомогою інтернет-голосування. Лауреат нагороди ім. Наталії Горбанєвської отримає тримісячну літературну стипендію.

Серед українців лауреатами нагороди ім. Наталії Горбанєвської були також у Юрій Винничук за роман «Танго смерті» (2019), та Катерина Бабкіна за книгу «Мій дід танцював краще за всіх» (2021).

Літературна нагорода Центральної Європи «Ангелус» – літературна відзнака, яку вручають щороку, починаючи із 2006-го, за найкращий прозовий твір, опублікований польською мовою за попередній рік. Організатором і фундатором відзнаки є місто Вроцлав. Лауреатом може бути письменник, що походить із Центральної Європи (Австрія, Албанія, Білорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Естонія, Латвія, Литва, Македонія, Молдова, Німеччина, Польща, Росія, Румунія, Сербія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Україна, Хорватія, Чехія, Чорногорія).

Лауреатами премії ставали українські письменники: у 2006 році Юрій Андрухович із книжкою «Дванадцять обручів» у перекладі Катажини Котинської; у 2013 році Оксана Забужко із книжкою «Музей покинутих секретів» у перекладі Катажини Котинської; у 2015 році Сергій Жадан році із книжкою «Месопотамія» у перекладі Міхала Петрика і Адама Поморського; у 2021 році Катерина Бабкіна за книгу «Мій дід танцював краще за всіх» у перекладі Богдана Задури.

У 2023 році головну нагороду «Ангелус» Саша Станішіч / Saša Stanišić – німецькомовний письменник боснійського походження за роман «Звідки». У польському перекладі «Skąd». Книга вийшла у видавництві Książkowe Klimaty.