Розділи сайту
1. Офіційна інформація
2. Бібліотеки України
3. Національні бібліотеки
4. Сторінка дослідника
5. Методисти рекомендують
6. Статистична аналітика
7. Бібліотечна планета
8. Бібліолоція
9. Бібліографи презентують Мастрід
Інновації/проекти Бібліотечний простір
ЕСМаР Лауреати конкурсу
Нагороди і звання Нове на сайті
Виставлено: [20.03.2024]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (103) 2024 [23.10.2023] [22.12.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (102) 2023 [29.11.2023]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2024 рік. [03.10.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (101) 2023 [18.09.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за III квартал 2023 року [05.07.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (100) 2023 [19.06.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за II квартал 2023 року [20.05.2023]Список нових надходжень до сектору організації професійної самоосвіти науково-методичного відділу [06.05.2023] [05.04.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (99) 2023 [16.03.2023] [16.03.2023]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [27.02.2023] [17.01.2023]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (98) 2022 [23.12.2022] [21.12.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики за 4 квартал 2022 року [18.11.2022] [04.11.2022]Список статей з зарубіжної фахової періодики 3 квартал 2022 рр. [05.10.2022]Умови редакційної передплати журналу «Бібліотечна планета» на 2023 рік. [04.10.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (97) 2022 [10.09.2022] [03.08.2022] [11.07.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (96) 2022 [29.06.2022]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (95) 2022 [23.12.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (94) 2021 [16.12.2021] [06.12.2021]РЕДАКЦІЙНА ПЕРЕДПЛАТА ЖУРНАЛУ «БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА» НА 2022 РІК [01.12.2021] [20.10.2021] [27.09.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (93) 2021 [01.09.2021] [06.07.2021] [30.06.2021] [23.06.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (92) 2021 [31.05.2021] [07.05.2021]XІІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Бібліотека і книга в контексті часу» [29.03.2021]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (91) 2021 [22.12.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (90) 2020 [02.10.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (89) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 2 (88) 2020 [22.06.2020]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 1 (87) 2020 [29.01.2020]Методична служба: індикатор та імпульс інноваційної культури в умовах децентралізації. [29.01.2020]Сучасна публічна бібліотека від А до Я. [29.01.2020] [16.12.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 4 (86) 2019 [18.09.2019]БІБЛІОТЕЧНА ПЛАНЕТА № 3 (85) 2019 [16.05.2019]Інформаційно-аналітичний бюлетень: СОЦІОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В БІБЛІОТЕКАХ (Випуск 50) [.pdf] Огляд НДР за 2010-2015 рр. [.pdf] [27.03.2019]Бібліотечна планета, номер 1 за 2019 рік [22.12.2018]Бібліотечна планета, номер 4 за 2018 рік [27.11.2018]Семінар «Актуальні питання охорони книжкових пам’яток». [04.10.2018] [14.03.2018]Інформація від майстра
Відвідувачі
відвідувачі відвідувач online |
НДР обласних бібліотек України в 2005 р.
Вже стало традиційним, що майже всі ОУНБ ведуть науково-дослідницьку роботу, яка має суто прикладний характер і спрямована на удосконалення діяль-ності як окремої бібліотеки, так і бібліотек регіону в цілому. Умовно всі дослідження можна розподілити за такими напрямами:
Проблема „Роль та місце бібліотеки в сучасних умовах” представлена дослідженнями, які вивчали значення сільської бібліотеки в житті громади, погляди читачів на те, якою сьогодні повинна бути бібліотека, взаємини бібліотеки з місцевою владою, роль наукової бібліотеки як центру наукової інформації. З метою визначення ролі бібліотеки, як інформаційного центру, в житті сільського населення, виявлення інтересів користувачів, визначення стратегії подальшого розвитку сільських бібліотек в районі, привернення громадськості та органів місцевої влади до основних питань діяльності книгозбірень Хмельницька ОУНБ провела локальне соціологічне дослідження “Сільська бібліотека – очима читача” на базі 26 сільських бібліотек із 15 ЦБС. Публічні бібліотеки на сьогодні є найбільш масовими та доступними усім верствам населення інформаційно–культурними закладами у сільській місцевості. Проте на їх діяльності негативно позначився дефіцит фінансування протягом останніх років, значне послаблення матеріально–технічної бази. У зв’язку з цим постають питання майбутнього бібліотек в сільській місцевості. Дослідження показало, що користувачі сільських бібліотек мають різнобічні інтереси, але значно переважає інтерес до читання художньої літератури. Основними мотивами звернення до бібліотеки є самоосвіта та навчання. Фонди бібліотек не завжди задовольняють запити. Галузева література застаріла, а нова майже не поступає. Зовсім не задовольняються запити по потребах у періодичних виданнях. Більше половини опитаних користувачів негативно ставляться до введення додаткових платних послуг в бібліотеках. 91% користувачів сільських бібліотек відвідують масові заходи, які проводяться в бібліотеках. 18% опитаних відмовилися від послуг бібліотеки через відсутність опалення в зимовий період, відсутність вільного часу, задоволення власних інтересів літературою із власних зібрань та зібрань друзів. Матеріали дослідження свідчать, що успішна діяльність сільських бібліотек в певні мірі залежить від бібліотекаря. Результати дослідження вказують на необхідність активізувати розподіл літератури серед сільських бібліотек з обмінних фондів обласних бібліотек, активніше використовувати обмінний фонд НПБУ. Допоможе сільським бібліотекам формування пересувних тематичних виставок за замовленням сільських бібліотек. Миколаївська ОУНБ завершила обласне соціологічне дослідження “Організація роботи сільської бібліотеки”. У соціальній інфраструктурі сучасного села бібліотека посідає особливе місце. Вона найважливіший, а в деяких селах взагалі єдиний культурний центр. Сільський житель позбавлений можливості відвідувати такі заклади, як театри,
музеї. Тому у створенні культурного середовища на селі завжди активну учать брали
і беруть вчителі і бібліотекарі. Вивчення інформаційних потреб, інтересів, запитів різних категорій користувачів
- один із основних напрямів дослідницької діяльності публічних бібліотек. Формування, збереження, використання та відповідність читацьким запитам документних
ресурсів бібліотек. Сьогодні в бібліотеці читачеві необхідно виявити літературу по вузькій темі (55,7%); знайти конкретну книгу чи статтю (42,1%); ознайомитися з основною літературою за конкретною темою (28,5%); ознайомитися з новою літературою (9,5%). За фактографічною інформацією зверталися лише 3% опитаних. Про наявність в бібліотеці електронного каталогу знають 60,4% респондентів, але користувалися ним лише 23,9% опитаних. На запитання чи задовольняє вас якість каталогів і картотек, половина опитаних користувачів відповіли, що частково задовольняє; третина (30,7%) – повністю задовольняє; тільки 7,3% користувачів виявилися незадоволеними. Результати дослідження виявили труднощі, з якими стикаються читачі при зверненні до довідкового апарату. Біля половини опитаних (45,1%) нарікають на великі витрати часу при пошуку літератури; 41,6% респондентів скаржаться на відсутність необхідної літератури; третина опитаних (31,8%) нарікають на відсутність в бібліотеці видання, знайденого в каталозі і такий же відсоток (31,3%) – на складність тематичного пошуку. Про неможливість виявити по каталожній картці належність видання певному відділу заявили 13,6% опитаних користувачів і стільки ж (13%) – про неможливість знайти книгу за назвою, не знаючи автора. Аналіз відповідей про дії респондентів у випадках відсутності необхідного видання показав, що більша половина читачів звернеться в іншу бібліотеку (55,4%); майже половина користувачів (47,6%) здійснюватиме пошук через Інтернет. Лише 17,9% опитаних намагатимуться шукати інші видання по своїй темі у фондах ОУНБ. Позитивним є те, що переважна більшість опитаних читачів (59,2%) на отримання літератури витрачає 15 хв.; майже третина (28,3%) опитаних – 30 хв.; 5,2% користувачів – 45 хв.; 3,5% - 1 год.; лише 3,3% респондентів – понад 1 год. Користувачі висловили свої пропозиції щодо покращення роботи зали каталогів: збільшити кількість комп’ютерів у залі каталогів (12,2%); виставити ЕК на сайті бібліотеки (3,8%); надати можливість користувачеві самостійно працювати з ЕК (9,2%); роздруковувати на принтері необхідний матеріал з ЕК; пошук інформації через Інтернет. Інший блок пропозицій стосувався людського фактору: читачі потребують більшої допомоги від бібліографів, пропонують збільшити кількість консультантів в залі каталогів, щоб пошуком інформації займалися бібліографи. Частина пропозицій стосувалась необхідності більш дієвої реклами; частина – наповнення систематичної картотеки статей. Не зважаючи на певні критичні зауваження користувачі все ж досить високо оцінюють культуру обслуговування в ОУНБ. На „відмінно” (за п’ятибальною шкалою) оцінили роботу бібліотеки 28,3% опитаних; „добре” – 50,3% респондентів. Історія бібліотечної справи регіонів та окремих бібліотек. Дана тематика і надалі є актуальною для науково-дослідної роботи ОУНБ. В її рамках проведено ряд досліджень. Зокрема у 2005 році вийшли друком дві роботи: «Історія розвитку бібліотек України для дітей (1941–1959 рр.)» та «Організаційно-методична діяльність бібліотек України для дітей (1946–1976 рр.)». Дослідження доводить соціальну обумовленість діяльності бібліотек для дітей, їхню залежність від соціально-економічних, політичних умов і розвитку потреб суспільства в бібліотечному обслуговуванні, від наявності його відповідальності за використання бібліотечних ресурсів в інтересах соціального і культурного розвитку, а також від того, наскільки держава може створювати для дитячих бібліотек належне матеріально-технічне забезпечення і встановлювати певний рівень їхнього функціонування. У роботі простежується процес відродження дитячих бібліотек у повоєнний час, їхній розвиток у 50–70 рр. і роль організаційно-методичної діяльності в цьому процесі. Організація системи методичного керівництва бібліотеками України для дітей відбувалася в три етапи. Перший характеризується відновленням діяльності Науково-методичного кабінету бібліотекознавства. Другий етап розпочався зі створення Республіканської бібліотеки УРСР ім. КПРС, у структуру науково-методичного відділу якої було введено сектор організації бібліотечної роботи з дітьми. Він надавав методичну допомогу дитячим бібліотекам України. Чітка система методичного керівництва бібліотеками для дітей прослідковується на третьому етапі, після створення Державної республіканської бібліотеки для дітей. За 1970–1975 рр. значно зросла мережа самостійних бібліотек для дітей (до 1220 на кінець 1975 р.), у сільських бібліотеках було відкрито 1825 кімнат юного читача. Зросли також показники книгозабезпеченності, відвідування та кількості обслужених читачів. Характерним стає залучення працівників усіх відділів бібліотек-методичних центрів до організаційно-методичної діяльності. Це відіграло позитивну роль в удосконаленні роботи дитячих бібліотек України в досліджуваний період. Чернівецькою ОУНБ підготовлено до друку довідник „Бібліотечна Буковина”, де зібрано матеріали про історію бібліотек та бібліотекарів області. Запорізька ОУНБ продовжувала реалізацію заходів чергового етапу дослідження проблеми „Історія бібліотечної справи в області”. Зокрема, здійснювалося системне вивчення документів з історії розвитку бібліотек, регіональних особливостей процесу становлення та розвитку бібліотечних закладів Гуляйпільського, Кам”янсько -Дніпровського, Михайлівського районів, продовжувалося формування досьє спогадів ветеранів бібліотечної справи. Фахівці Миколаївської ОУНБ в 2005 р. також працювали над вивченням історії розвитку бібліотеки. Зокрема, ретельно досліджувався історичний розвиток окремих відділів та напрямків діяльності бібліотеки. В результаті було підготовлено такі наукові статті, як „Бібліографічна діяльність Миколаївської громадської бібліотеки (кінець 19 – поч. 20 ст.)”, „Друковані каталоги Миколаївської громадської бібліотеки: історія створення, видання та використання” (за матеріалами Державного архіву Миколаївської області)”, „Джерела духовної культури (церковно-релігійна література у фондах Миколаївської державної обласної універсальної наукової б-ки ім. О. Гмирьова)”, „Місце і роль документів іноземних мовами в системі бібліотечно-інформаційного обслуговування ОУНБ ім. О. Гмирьова”, „Ми бережемо пам’ять поколінь (про роботу бібліотеки з рідкісними і цінними виданнями)”, „Традиції та новації в інформаційно-бібліографічній діяльності бібліотеки”. Одеська ОУНБ продовжувала працювати над „Історією ОУНБ ім. М. Грушевського ” . Херсонською ОУНБ завершила дослідження „Історія бібліотечної справи на Херсонщині”: здійснені висновки результатів дослідження, проведений аналіз матеріалів представлених з бібліотек області різних систем і відомств. Створена в 1886 році ХДНБ ім. В.Г.Короленка протягом усієї своєї історії розвивалася як провідний заклад культури, вплив якого поширювався далеко за межі Харкова. Її багатоаспектна діяльність вивчається та розкривається в ході локального дослідження „Історія ХДНБ ім. В.Г.Короленка”. Зібрано матеріали до видання „ХДНБ ім. В.Г.Короленка: події і факти”. Підготовлено до друку першу частину, присвячену подіям 1886–1943 років та другу частину (1944–1979 роки), завершується робота над третьою частиною (1980–2001 роки). Майже всі структурні підрозділи бібліотеки підготували матеріали зі своєї історії або напрямків роботи, які вони очолюють. Заступником директора Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка Горбань Г.В. проводилось дослідження життя і творчості громадського діяча, письменника, редактора лондонського тижневика„Українська думка” Святомира Фостуна. Проведено краєзнавче дослідження життєвого шляху, письменницької і редакторської долі громадсько-політичного діяча, голови Об’єднання бувших вояків-українців у Великій Британії, визначного діяча української діаспори у Великобританії С.Фостуна – уродженця Івано-Франківської області. Опрацьовані і систематизовані документальні джерела про життєвий шлях, літературну і редакторську діяльність С.Фостуна. Дане дослідження переслідувало мету поповнити фонд біографічних відомостей про визначних краян, глибше дослідити матеріали, що друкуються в лондонському тижневику для українців. Досліджувались документальні фонди ОУНБ, книги, подаровані С.Фостуном обласній бібліотеці, підшивок газети „Українська думка”. Автоматизація та інформатизація бібліотечних процесів. В даному напрямку в 2005 році плодотворно працювала ХДНБ. ЇЇ силами проведено два загальнодержавних дослідження та одне регіональне. Мета загальнодержавного дослідження „Віртуальна довідка в бібліотеках України” – визначення умов для створення корпоративної мережі довідково-бібліографічної віртуальної служби України, активізація використання довідково-бібліографічних віртуальних служб (ДВС), створених у бібліотеках України шляхом оптимізації їх діяльності, визначення умов для створення корпоративної ДВС України. Перш за все було виявлено, які бібліотеки України надають користувачам можливість віддаленого довідкового обслуговування за допомогою віртуальної довідки, проаналізувати стан роботи віртуальних довідкових служб. У ході дослідження вивчалася аудиторія віртуальних користувачів за своїми соціально-демографічними характеристиками. Виявлено їх поінформованість про існування віртуальних довідкових служб, здійснено аналіз використання ними можливостей Інтернет. Виявлено, що 37% респондентів мають доступ до Інтернет вдома, 24% – в Інтернет-кафе, 23% –у навчальному закладі, 12% – на роботі й лише 4% – у бібліотеці. На момент анкетування служба „Віртуальна довідка ХДНБ ім. В.Г.Короленка” працювала вже кілька місяців (створена 18 квітня 2005 року), проте 75% респондентів не знали про це. А серед тих, хто знав, лише 17 чоловік відвідали її. Вивчено стан роботи віртуальних довідкових служб системи Міністерства культури і туризму, складено характеристику кожної віртуальної служби. Близьким до попереднього було і загальнодержавне дослідження „Бібліотечні ресурси України в Інтернеті”(ХДНБ), актуальність дослідження викликана тим, що інтенсивне використання мережевих інформаційних технологій суттєво змінило функції і характер діяльності бібліотек України. Вони стали більш відкритими для користувачів, підвищився рівень їх діяльності, більш різноманітними стали послуги. Вони почали перетворюватися на сучасні інформаційні центри. Саме тому важливим елементом іміджу бібліотек в інформаційному просторі стали їх веб-сайти, які представляють книгозбірні в мережі Інтернет і дозволяють надавати віртуальні послуги значному колу віддалених користувачів. Мета дослідження – виявлення принципових засад сайтобудування, основних змістовних та технологічних умов щодо здійснення цієї роботи, формування критеріїв оцінки інформаційного образу бібліотечного сайту. Дослідження показало, що зараз переважна більшість вітчизняних бібліотек вже не є пасивними користувачами інформації Інтернету, вони створюють власні інформаційні ресурси і надають їх широкому колу користувачів всесвітньої глобальної мережі. Значною мірою це реалізується через створення веб-сайтів, покликаних всебічно представляти бібліотеки в світовому інформаційному просторі. Їх використання дозволяє зробити бібліотеку відкритою для кожного потенційного користувача, значно розширити коло споживачів послуг і таким чином зайняти визначальне місце в світовій інформаційній структурі. Для з’ясування рівня інформативності веб-сайтів публічних бібліотек України були проаналізовані сайти 19 ОУНБ, 18 ЦБС та 3 сільських бібліотеки. Крім того, були проаналізовані веб-сайти зарубіжних бібліотек. У ході дослідження аналізувалися структура сайтів, їх інформаційне наповнення, пошукові можливості та функціональні характеристики. У наш час, коли автоматизація бібліотек вступила до нової фази – створення єдиної інформаційної мережі регіону, перед ХДНБ ім. В.Г.Короленка постала необхідність вивчення передумов її створення, а саме: готовності бібліотечного персоналу до професійної роботи за умов впровадження в бібліотеках нових інформаційних технологій, виявлення груп бібліотек, які прагнуть до об’єднання в корпоративну бібліотечну систему, аналіз наявності на ринку нових програмних продуктів АБІС, що підтримують міжнародні стандарти тощо. У зв’язку з цим у 2005 році в ХДНБ було розпочату регіональне дослідження „Електронні інформаційні ресурси бібліотек Харкова: стан та перспективи” з метою накреслення перспектив зі створення єдиного інформаційного простору регіону шляхом аналізу електронних інформаційних ресурсів бібліотек Харкова. Завдання дослідження: збір відомостей про склад і зміст фондів електронних видань і БД бібліотек Харкова, вивчення комп’ютерного парку бібліотек і програмного забезпечення, аналіз використання можливостей Інтернет у бібліотеках і бібліотечних ресурсів в Інтернет, аналіз регіональних інформаційних потреб користувачів та стану надання їм інформаційних послуг, оцінки ефективності використання залів електронних інформаційних ресурсів та рівня готовності бібліотек Харкова до створення єдиного інформаційного простору. Робота над темою здійснювалася у координаційній взаємодії з Харківською асоціацією інформаційно-бібліотечних технологій (АСІБТ). Було досліджено широке коло питань: електронні бази даних, фонд електронних видань, комп’ютерний парк комунікацій, програмне забезпечення. Крім того, було зібрано і проаналізовано пропозиції бібліотек. Обласні бібліотеки України працювали над створенням і поповненням своїх веб – сторінок, регіональними порталами, електронними каталогами. Так Черкаська ОУНБ значні зусилля спрямувала на реалізацію проекту МФ „Відродження” „Створення регіональних інформаційних порталів та інформаційних центрів на базі публічних бібліотек”. В першу чергу здійснювався збір та систематизувалися документи, що надходили до Інформаційного центру в друкованому і електронному вигляді. Систематичним був моніторинг веб-ресурсів регіону, наповнювався конвент порталу. Бібліотечна професія. Необхідність пристосування бібліотек до сучасних умов праці, визначення нових пріоритетів у їх повсякденній діяльності, розробка нової концепції бібліотечно-інформаційної роботи в умовах динамічних змін зумовлюють потребу у вивченні кадрового складу бібліотечних працівників. Йому присвячені соціологічні дослідження за темою „Сільський бібліотекар Кіровоградщини” та “Фаховий портрет бібліотечного спеціаліста області” (Закарпатська ОУНБ). Останнє проводилось спільно з Ужгородським училищем культури та заочним факультетом КНУКіМу. Дослідження здійснювалось на основі вивчення облікових документів, які містять відомості про випускників і студентів стаціонарної та заочної форм навчання протягом останніх п’яти років (2001-2005 рр.). Проаналізовано динаміку зміни кількісних та якісних показників у таких аспектах: представники районів та міст області, їх працевлаштування, закріплення в практичній роботі у публічних бібліотеках області, а також прийняття ними рішень щодо перепідготовки в межах галузі та зміни фаху. Дослідження показало, що рівень підготовки бібліотечних фахівців постійно вдосконалюється, впроваджуються нові, інтерактивні форми навчання, використовуються новітні інформаційні технології. Студенти мають можливість закріплювати теоретичні знання на практиці, яка проходить на базі кращих бібліотек області. Разом з тим, в області ще не вистачає фахівців. Із 857 працівників вищу бібліотечну освіту мають 155, базову вищу – 590, без спеціальної освіти – 112 (з них навчається – 51 чол.) Виявлено райони, які не направляють на навчання бібліотечних працівників без освіти, не ведуть належну профорієнтаційну роботу серед абітурієнтів. Не допрацьовує в цьому напрямку і училище культури. Через низьку заробітну плату та недостатній соціальний захист бібліотечних працівників частина фахівців змушена була змінити фах і місце роботи. Луганська ОУНБ провела дослідження “Я і моя професія” серед бібліотечних працівників публічних бібліотек ЦБС Луганської області. Мета дослідження – зробити аналіз кадрового складу бібліотек, вивчення соціально-психологічних характеристик фахівців, показників їхньої професійної свідомості та скласти портрет сучасного бібліотекаря регіону, визначити перспективи розвитку бібліотечної професії і фактори підвищення її статусу.. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: виявити думку фахівців бібліотек про бібліотечну професію і важливість її для кожного з них; отримати дані про кадровий потенціал ЦБС області задля подальшого визначення перспектив кадрової політики; вивчити готовність сучасного бібліотекаря до роботи в нових умовах; проаналізувати ступінь задоволеності бібліотекарів своєю роботою та виявити наявність кар’єрних амбіцій. Аналіз анкет засвідчив, фахівці до 30-ти років разом з молодими спеціалістами складають лише 12%, пенсіонери – 10,7%. Маленька пенсія змушує бібліотекарів працювати і після досягнення пенсійного віку, тому потенційні робочі місця – зайняті. Якщо найближчим часом ситуація з молодими фахівцями не зміниться, то в перспективі можна буде констатувати тенденцію старіння кадрового складу бібліотек. Дані, що характеризують фахівців за стажем роботи, засвідчили, що колективи бібліотек регіону мають стабільний кадровий склад. Фахівці, що працюють 11-20 і понад 20 років, складають переважну більшість – 74,7%. Плинність кадрів відбувається в основному за рахунок виходу на пенсію та скорочень їх. Незначна кількість спеціалістів переходять на іншу роботу, де вища заробітна плата. Переважна більшість респондентів мають фахову освіту (55,8% - середню спеціальну, 18,1% - вищу спеціальну). Працівники з середньою спеціальною освітою посідають, в основному, на посадах бібліотекарів (51,9% серед опитаних), кадри вищої кваліфікації знаходяться на керуючих посадах різного рівня (завідуючі філіями, завідуючі відділами, методисти тощо). Треба відзначити той факт, що забезпеченість спеціалістами з вищою бібліотечною освітою досить різна по області; 12% із 18,1% опитаних фахівців вищої кваліфікації – це працівники міських бібліотек, разом з тим у деяких районних ЦБС немає жодного спеціаліста з вищою бібліотечною освітою. Безперечно, забезпеченість бібліотек кваліфікованими кадрами залежить від багатьох об’єктивних причин (рівень зарплати, матеріальна база бібліотек, наявність житла і т. ін.), але не абияку роль відіграє ставлення органів влади в районах до проблем культури взагалі. Досить цікавим є той факт, що при відповіді на запитання “Чи змінилася Ваша думка про цю професію за час безпосередньої роботи в бібліотеці?”. 35,2% респондентів відповіли “Ні”, що співпадає з частиною відповідей (35,3%) бібліотекарів, що обрали цю професію за покликанням. Однозначно змінилася думка про свою професію у 60% опитуваних, притому у 56,7% з них – у позитивний бік, які вчинили так само, якби довелося вибирати професію знову. Об’єктивними показниками професійної майстерності є успіх та задоволеність роботою, ефективність праці. Дослідження засвідчило, що незважаючи на всі негаразди, переважна більшість (65,8%) опитаних, не зовсім задоволених 35,1%, іноді думають про зміну місця роботи 33,8% респондентів. Простежується цікава залежність - за невеликим винятком, всі, хто обрав нинішню спеціальність випадково (38%), вибрали б іншу професію або змінили б місце роботи. Досить песимістично настроєні бібліотекарі щодо оцінки своїх здібностей в інших сферах бібліотечної діяльності. Негативну відповідь на таке запитання дали 89,6% респондентів. 62% опитаних не бачать для себе перспектив кар’єрного росту в бібліотеках, проте майже 32% відчувають у себе здібності для виконання функцій керівника підрозділу. Які ж якості, навички та додаткові знання бібліотекарі вважають сьогодні головними, необхідними, здатними допомогти краще адаптуватися у сучасному світі? Учасникам дослідження було запропоновано визначити за ступенем значущості найбільш важливі для професіонала знання та навички. На перше місце бібліотекарі поставили необхідність володіти комунікативними навичками, на друге - літературознавчі знання та навички роботи на комп’ютері. Щодо вивчення власного іміджу бібліотекарів, більшість серед тих, хто відповів на це запитання, вважають себе ерудованими, сумлінними, інтелігентними людьми, творчо активними та вихованими. Також згадувалися такі риси, як людяність, здатність бачити в кожному читачеві особистість, чесність, компетентність. Останній блок запитань анкети стосувався соціального статусу бібліотек та бібліотечної професії сьогодні. Відповіді респондентів розподілилися таким чином: думку про те, що соціальний статус бібліотеки і бібліотекаря понижується мають32,6% опитаних, не міняється – 31,2%, підвищується – 29,2%. Таким чином, ми маємо досить суттєві розбіжності у поглядах самих фахівців на професію. Серед чинників, що впливають на підвищення соціального статусу бібліотечної професії, сьогодні респонденти вважають такі: підвищення заробітної плати; поповнення книжкових фондів новою літературою; поліпшення матеріальної бази бібліотек; комп’ютеризація бібліотек;увага до бібліотечних закладів з боку органів місцевої влади;формування у суспільства думки про необхідність бібліотек як інформаційних центрів. Разом з тим, серед причин не престижності бібліотечної професії, респонденти називають майже ті ж самі, що й у попередньому питанні анкети, а саме: дуже низька зарплата працівників бібліотечної сфери; слабка матеріально-технічна база бібліотек; неуважність з боку держави щодо проблем бібліотечної галузі; недостатній рівень розвитку новітніх інформаційних технологій в бібліотеках; мала кількість іміджевих заходів щодо бібліотечної професії; низький духовний рівень суспільства. У наш час життя набагато ускладнило роботу бібліотек, суспільство підвищило вимоги до них. Сучасна діяльність бібліотекаря потребує розширення кругозору, поглиблення професіоналізму. Настав час, коли потрібно активізувати розкриття сутності бібліотечної професії та ролі бібліотекаря серед широких кіл суспільства. Сьогодні вже недостатньо обмежуватися тільки професійними виданнями та заходами для суто бібліотечної громадськості. Потрібен вихід на більш широкий загал через громадську, наукову та галузеву пресу з розкриттям значимості діяльності бібліотечних працівників для підвищення загального культурного рівня держави, практичного внеску бібліотекарів в розвиток науки та виробництва, підняття престижу бібліотечної професії взагалі. Дата створення: 22/08/2008 × 16:03 Коментарі до цієї статті
Актуальна інформація
Вітаємо шановних відвідувачів на сайті, який супроводжує науково-методичний відділ Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (НБУ ім. Ярослава Мудрого). Наш відділ є науково-методичним та інформаційно-консультативним центром для публічних бібліотек України, а також співпрацює з бібліотеками різних типів і форм власності. Пам'ятайте, що наповнення цього сайту - наша спільна робота. Якщо Ви маєте матеріали, що можуть зацікавити бібліотечну спільноту, або бажаєте підняти актуальну тему - чекаємо Ваших пропозицій на адресу method@nplu.org. Шановні колеги! Якщо у вас змінилися реквізити (адреса, e-mail, URL, телефон тощо) надішліть повідомлення для відповідних коректив на сторінці сайту „Бібліотеки України”. | Вітаємо
For Librarians
Библиотекарю
Пошук
Голосування
|